ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань складових політики, яку проводили різні уряди на українських землях у 1918–1920 рр.

Зазначені складові чітко вказують на заходи Ради Народних Комісарів УСРР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Входження УСРР до складу СРСР.

Завдання спрямоване на знання події, передбаченої програмою ЗНО.

У цьому випадку завдання передбачає знання 1922 р., коли УСРР увійшла до складу СРСР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика більшовиків.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійні силі українського національного руху», «послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху», «зміцнення своїх позицій в Україні» – допомагають визначити, що йдеться про  політику коренізації, яка здійснювалася в Україні у вигляді українізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст плакату.

Нагадаємо, що з початком першої п’ятирічки радянське керівництво шукало шляхи інтенсифікації виробництва. На листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) 1929 р. було ухвалено рішення «будь-якою ціною прискорити розвиток машинобудування та інших галузей важкої промисловості». Саме 1929 рік мав стати, за словами Й. Сталіна, «роком великого перелому на усіх фронтах соціалістичного будівництва». Упродовж виконання плану п’ятирічки вирішено розпочати масове соціалістичне змагання трудових колективів за виробничі показники й прискорити процес індустріалізації за рахунок максимального напруження сил. Партійні органи розгорнули активну пропагандистську роботу, мобілізуючи робітників на трудові рекорди. Першочерговим гаслом такої роботи стало гасло: «Даєш п’ятирічку в чотири роки!». У 1933 р. було оголошено про дострокове виконання першої п’ятирічки – за 4 роки і 3 місяці, – а цей рік стали вважати першим роком другої п’ятирічки (1933–1937 рр.). Зображений агітаційний плакат є графічною візуалізацією згаданого гасла у вигляді математичної дії додавання: 2+2=5, де цифри «2» символізують роки першої п’ятирічки (1929–1930; 1931–1932), цифра «5» – п’ятирічний план, виконання якого й мало бути досягнуто завдяки трудовому героїзму радянських людей, який на плакаті позначено символом «+» і підписом «плюс ентузіазм робітників».

Таким чином, аналіз складових частин плакату внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «джерел індустріалізації».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Масові репресії. Справа СВУ. С. Єфремов.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про репресивні акції сталінського режиму.

Видатний український учений, політичний діяч С. Єфремов був репресований за сфабрикованою справою «Спілки визволення України».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво».

Завдання передбачає перевірки сформованості понятійного апарату для розкриття теми «Західноукраїнські землі у 1920–1930-ті рр.».

Осадництво – це політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (Корсунь-Шевченківська наступальна операція).

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям Другої світової війни на українських землях.

Що із зображеного на карикатурі дозволяє правильно виконати завдання? По-перше, елементи схематизованої карти (ріка Дніпро, міста Канів, Біла Церква, Богуслав, Звенигородка, Шпола) дають можливість чіткої локалізації місця подій. Це – Правобережна Україна. По-друге, на карикатурі зображено А. Гітлера в стані переживання за своє життя, якому загрожує зашморг, що затягується навколо скупчення нацистських свастик. Зображена петля символізує оточення, «котел», у якому опинилися війська нацистської Німеччини (до речі, не в перший і не в останній раз) завдяки наступальним діям військ Червоної армії. По-третє, підпис на карикатурі – «безумовне позначення» – означає, що оточені гітлерівські дивізії будуть остаточно розгромлені. Цим карикатурист намагався передати трагізм ситуації для німецьких військ, яка склалася в результаті проведення радянськими військами наступальної операції. По-четверте, позначення на карикатурі лінії фронту внеможливлює інші правильні відповіді, окрім варіанта – «Корсунь-Шевченківська операція».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості хронологічних умінь.

Знання цієї події передбачено програмою ЗНО. Визволення всієї території України (у межах сучасних кордонів) від німецьких окупантів та їхніх союзників відбулося 28 жовтня 1944 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Відбудова промисловості.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключове словосполучення-маркер у джерелі – «в процесі відбудови було повернення до довоєнної моделі розвитку» – допомагає визначити правильну відповідь: розвиток базових галузей промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства. Так наприкінці 1920-х – у 1930-ті рр., коли відбувалася форсована індустріалізація, вона супроводжувалась насильницькою колективізацією, яка забезпечувала ресурсами розвиток промисловості.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. «Політична реабілітація».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату для характеристики розвитку УРСР.

Масова політична реабілітація розпочалася після засудження культу особи Сталіна на ХХ з’їзді КПРС у 1956 р. Ініціатором засудження став М. Хрущов, а період перебування його при владі отримав назву «відлига», основним змістом якої став процес десталінізації.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки ухвалення урядового рішення.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ліквідувати Українську Раду народного господарства», «ліквідувати Українську Раду народного господарства економічних районів УРСР» – допомагають визначити, що вказане в джерелі рішення є складовою політики згортання хрущовських реформ. Це рішення було ухвалене у 1965 р. і передбачало ліквідацію горизонтальної системи управління народним господарством і відновлення вертикальної.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства. Тенденції розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. Карикатура містить достатньо інформації, аби обрати правильний варіант відповіді. Хвалькувато-веселе обличчя одного з персонажів, ланцюжок сосисок, що тягнеться від прохідної комбінату та підпис карикатури у вигляді прямої мови: «А я тут неподалік працюю, на м’ясокомбінаті» – це художні засоби, за допомогою яких карикатурист акцентував увагу глядача на явищі розкрадання державного майна, так званого «несунства». Найхарактернішою рисою «застою», без сумніву, був розквіт подвійної моралі: офіційної, публічної, й іншої – для себе, що виправдовувала аморальні незаконні способи задоволення потреб. Нечуваного розмаху набули крадіжки на підприємствах. Майже кожен пересічний громадянин епохи «застою» був «несуном». Виносили все: від болтів, гайок, інструментів, устаткування до продуктів харчування та побутових товарів. Керівництво підприємств намагалося запобігти «несунам» через створення пропускних пунктів, міжвідомчої охорони тощо. Проте це не давало бажаних результатів, а фраза «я це принесу з роботи» вважалася цілком нормальною, природною й не викликала осудження оточення, рідних і близьких.

Жодним чином ця карикатура не є історичним джерелом, що відображає інші явища радянської дійсності: низьку якість обслуговування в торгівельних закладах, технологічну відсталість харчової промисловості або пияцтво на робочому місці.

Таким чином, аналіз карикатури внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «розкрадання державного майна на робочих місцях».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні постаті на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я історичного діяча.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «реформа… в плані розширення самостійності підприємств і товарно-грошових відносин між ними», «позитивний вплив на розвиток економіки у восьмій п’ятирічці» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про реформи, запроваджені Головою уряду СРСР О. Косигіним у 1965–1970 рр.

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про становлення незалежності України.

Поштовхом до міжнародного визнання України як незалежної держави стало проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Проголошення незалежності не завжди означає автоматичне визнання нової держави світовим співтовариством. Наприклад, Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія, проголосивши в різний час свою незалежність, не стали повноправними суб’єктами міжнародних відносин, під якими розуміють сукупність економічних, політичних, культурних, міждержавних стосунків як на дво- і багатосторонній основі, так і в межах світових і регіональних організацій, на підґрунті яких складається система міжнародного порядку. Характер участі суверенної країни в міжнародних відносинах залежить від зовнішньої політики, яку проводить держава. При цьому, проведення самостійної зовнішньої політики можливо лише за умов визнання світом незалежності держави.

Нагадаємо, що, згідно з чинним на той час законодавством, питання про реалізацію права народу України на самовизначення виходило за межі компетенції Верховної Ради УРСР і мало вирішуватися виключно всеукраїнським референдумом. Тому того ж дня (24 серпня 1991 р.), крім Акта проголошення незалежності України, Верховна Рада УРСР ухвалила постанову «Про проголошення незалежності України», якою, зокрема, передбачалося проведення 1 грудня 1991 р. всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Саме проведення референдуму та його результати (90,32  % виборців підтримали ідею незалежності України) надавали рішенню Верховної Ради УРСР про проголошення незалежності України легітимності (законності) як в очах українського суспільства, так і в очах світового співтовариства. Реакція останнього не забарилася: протягом грудня незалежну Україну визнало 68 держав світу, у тому числі й Росія та США. У 1992 р. Україну визнало ще 64 держави. На середину 1990-х рр. незалежність нашої держави визнали понад 130 країн світу, а 106 країн налагодили з Україною дипломатичні відносини. Нині Україну як суверенну державу визнали 174 країни світу і 171 встановила з нею дипломатичні відносини.

Відповідь – В.