ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо» (у документі йде мова про Східну Галичину), «підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!..» (ідеться про головну мету Росії у війні), «Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці]» – чітко вказують на звернення російської влади до населення західноукраїнських земель під час першої окупації російськими військами Галичини 1914 року під час Першої світової війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Наприкінці XIX – на початку XX ст. родини підприємців Симиренків, Терещенків, Ханенків, які заробили свої статки на виробництві цукру, уславилися меценатською діяльністю.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

На фото зображено Будинок із химерами в Києві архітектора Павла Городецького (1902–1903 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Національний гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля. / Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля...» створили Павло Чубинський і Михайло Вербицький.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ століття.

«Нова ера» – це україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Громадівський рух – організаційна форма українського національного руху 1860–1890-х рр. у Наддніпрянській Україні.

Попри урядові заборони (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.) громадівці займалися культурно-освітньою, науковою діяльністю, пробуджуючи національну свідомість українства.

Також вони намагалися сформувати українську національну ідею. На кінець ХІХ ст. рух набрав політичних ознак. Провідними його діячами були Володимир Антонович, Павло Чубинський, Михайло Драгоманов тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Перші залізниці в Наддніпрянській Україні з’єднували чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба.

У 1865 році було завершено будівництво першої залізниці Одеса – Балта. Тобто економічний чинник на початковому етапі був визначальним у будівництві мережі залізниць у Наддніпрянській Україні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Університет Святого Володимира в Києві було відкрито 1834 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ столітті.

Завдання скеровано на перевірку знання основних результатів Другого поділу Речі Посполитої для подальшої долі українських земель.

Одним із результатів Другого поділу Речі Посполитої (1793 р.) було включення Київщини, Східної Волині, Поділля до складу Російської імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

За портретними рисами на фото можна впізнати Івана Мазепу (А), Кирила Розумовського (Б), Павла Тетерю (В), польського шляхтича – коронного гетьмана (Г).

Серед зображених постатей останнім гетьманом України був Кирило Розумовський.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Правильною відповіддю є кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї.

Особливість Слобожанщини полягала в тому, що вона не мала єдиної централізованої влади (гетьмана), як Гетьманщина, і кожен із п’яти полків підпорядковувався безпосередньо московській адміністрації.

Тут було сформовано п’ять козацьких полків: Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський (у 1650-ті рр.) та Ізюмський (у 1685 р.). На чолі полку був виборний полковник. Кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» пов’язано з обранням Пилипа Орлика на посаду гетьмана.

Цей документ, який ми сьогодні називаємо Конституцією Пилипа Орлика, був ухвалений 5 квітня 1710 року в місті Бендери.

Після поразки у Полтавській битві та смерті Івана Мазепи, козацька старшина, що перебувала в еміграції, обрала своїм новим гетьманом Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Правильна відповідь — П. Тетері та І. Брюховецького.

Ця картосхема ілюструє початковий етап офіційного розколу Гетьманщини на два береги (період 1663–1665 рр.).

1. Розподіл територій: На карті чітко виділено дві зони — територію, підвладну правобережному гетьману (вертикальна штриховка), та лівобережному гетьману (горизонтальна штриховка). Саме Павло Тетеря та Іван Брюховецький були першими гетьманами, які правили одночасно на різних берегах Дніпра після зречення Юрія Хмельницького.

2. Місце обрання гетьмана: Позначено міста, де відбулися доленосні ради 1663 року. Ніжин: Місце проведення славнозвісної «Чорної ради», де гетьманом Лівобережжя було обрано Івана Брюховецького.

3. Військові походи: Стрілки на карті показують масштабний похід польських військ короля Яна II Казимира спільно з козаками П. Тетері на Лівобережжя у 1663–1664 рр. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Битва Національно-визвольної війни, що відбулася в 1652 р., це Батозька.

Ця битва стала блискучою перемогою козацько-татарського війська над польським військом Речі Посполитої. Перемога дозволила гетьману Богдану Хмельницькому анулювати невигідні умови Білоцерківського договору (1651 р.) та зміцнити позиції Гетьманщини.

Правильна відповідь – В.