ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту нацистського окупаційного режиму, що панував на території УРСР у 1941–1944 роках і дістав назву «Новий порядок».

Запроваджений на загарбаних територіях для нещадного експлуатування матеріальних і людських ресурсів. Відзначався особливою жорстокістю і масовими знищеннями мирних громадян.

Відповідно з-поміж наведених правильними відповідями є:

• тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення, військовополонених;
• жорстке експлуатування населення й економічне пограбування (вивезення сировини, продовольства, матеріальних цінностей);
• примусове вивезення на господарські роботи в Німеччину місцевого працездатного населення.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 року.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння наслідків індустріалізації, здійснюваної в Україні наприкінці 1920 – у 1930-х роках.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки. Перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства. В УРСР, як і загалом в СРСР, індустріалізація відбувалася форсованими темпами, мала імпортозамінний характер і передбачала створення могутнього воєнно-промислового комплексу.

Тому з-поміж наведених правильними відповідями є:

• загальне одержавлення засобів виробництва, створення мілітаризованої економіки командного типу;
• потужна урбанізація, швидке формування фабрично-заводського робітничого класу;
• домінування виробництва засобів виробництва, поглиблення підпорядкованості економіки республіки союзному центру.

Правильна відповідь – 2, 4, 5.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій національно-культурного життя України, що відбулися у другій половині XVI – першій половині XVII ст.:

• укладення 1596 року Берестейської церковної унії;
• відновлення 1620 року в Речі Посполитій вищої православної ієрархії на чолі з митрополитом Йосипом Борецьким;
• створення 1576 року в Острозі першої на українських землях слов’яно-греко-латинської школи.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Маркери в джерелі 1 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – указують на діяльність князя Святослава. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 2 – «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю», «перестала усобиця в землі Руській» – указують на діяльність князя Ярослава, на час його утвердження на київському столі. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 3 – «Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину» – указують на діяльність князя Володимира. У 989–996 роках за його наказом було зведено церкву Успіння Пресвято́ї Богоро́диці, яка також має назву Десятинної. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 4 – «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу, …нехай він вам буде замість мене… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав» – указують на заповіт князя Ярослава Мудрого. Тож це джерело відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 5 – «повелів він поскидати кумирів», «Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай» – указують на події, що передували хрещенню за наказом князя Володимира киян. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 6 – «Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину.», «Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір» – указують на похід Ярослава на Святополка й початок його князювання в Києві. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – 2, 4, 6.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій дисидентського руху в УРСР.

Створення Левком Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – 1959 рік.

Початок випуску Вячеславом Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – 1970 рік.

Заснування Миколою Руденком Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – 1976 рік.

Поява праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» – 1965 рік.

Правильна відповідь – А Г Б В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Заснування в Києві Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Утворення у Львові культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік.

Виникнення в Києві, Чернігові, Одесі, Харкові громад – напівлегальних об’єднань української інтелігенції – кінець 1850-х – початок 1860-х років.

Утворення у Львові Русько-української радикальної партії – першої української політичної партії – 1890 рік.

Правильна відповідь – Б А В Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і знання основних дат з історії України.

Польсько-український Білоцерківський договір було укладено 1651 року.

Українсько-московські «Березневі статті» було укладено 1654 року.

Польсько-український Зборівський договір було укладено 1649 року.

Польсько-московське Віленське перемир’я було укладено 1656 року.

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій створення правових кодексів Київської держави (Русі-України).

Під час виконання завдання стануть у пригоді знання послідовності правління князів: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, його сини, Володимир Мономах.

«Закон земляний» Володимира Великого – усне звичаєве право.

«Найдавнішу Правду» Ярослава Мудрого ймовірно вперше оприлюднено 1016 або 1019 року. Також використовують назву «Руська Правда».

«Правда Ярославичів» – збірник законів, яким доповнено «Найдавнішу Правду» («Руську Правду»), ухвалений синами Ярослава Мудрого Ізяславом, Святославом і Всеволодом 1072 року на Вишгородському з’їзді князів.

«Устав» Володимира Мономаха – доповнення до «Руської Правди», які було прийнято 1113 року після запрошення князя на київський стіл.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння утворювати логічні пари.

Періоду Української революції (1917–1918 роки) відповідають поняття українізація армії, самостійники, Універсали Української Центральної Ради, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат.

Періоду «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1920 роки)» відповідають поняття: гетьманат, Директорія, Акт злуки, Українська Галицька армія, воєнний комунізм.

Періоду «Україна в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки)» відповідають поняття продподаток, українізація, автокефальна церква, політичні процеси, ВАПЛІТЕ.

Періоду «Радянська модернізація України (1929–1938 роки)» відповідають поняття форсована індустріалізація, колективізація, закон про п’ять колосків, голодомор, розстріляне відродження.

Правильна відповідь – 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Михайло Коцюбинський – один із творців жанру соціально-психологічної новели («На камені», «Лялечка», «Intermezzo»), майстер інтерпретації фольклорно-етнографічного матеріалу («Тіні забутих предків»).

Іван Карпенко-Карий – драматург-новатор, майстер соціально-побутової («Бурлака»), соціально-психологічної («Безталанна») драми , соціальної комедії («Хазяїн»), історичної трагедії («Сава Чалий»).

Василь Стефаник – новеліст, майстер відтворення найтонших душевних почуттів людини, художнього осмислення її психіки («Новина»), страждань і сум’яття особистості («Марія», «Камінний хрест»).

Михайло Старицький – автор поетичних образів України («Швачка», «Весна»), драматург, творець жанру історичної віршової драми («Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький», «Остання ніч»).

Правильна відповідь – 1 Д, 2 В, 3 Б, 4 А.

ТЕМА: Київська держава.

1037 року за літописним переказом завершено спорудження Софійського собору в Києві.

У 1056–1057 роках створено Остромирове Євангеліє.

1113 року завершено укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ».

1187 рік –і дата створення «Слова о полку Ігоревім».

Правильна відповідь – 1 Б, 2 В, 3 А, 4 Д.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України.

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей з історії України.

Наведені факти біографії належать В’ячеславу Чорноволу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних історичних понять, термінів і вміння застосовувати їх.

Екстенсивний розвиток економіки – це спосіб збільшення обсягів виробництва внаслідок кількісного приросту таких чинників, як трудові ресурси, фінанси, машини, верстати, устаткування, сировина.

Правильна відповідь – А.