ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій створення правових кодексів Київської держави (Русі-України).

Під час виконання завдання стануть у пригоді знання послідовності правління князів: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, його сини, Володимир Мономах.

«Закон земляний» Володимира Великого – усне звичаєве право.

«Найдавнішу Правду» Ярослава Мудрого ймовірно вперше оприлюднено 1016 або 1019 року. Також використовують назву «Руська Правда».

«Правда Ярославичів» – збірник законів, яким доповнено «Найдавнішу Правду» («Руську Правду»), ухвалений синами Ярослава Мудрого Ізяславом, Святославом і Всеволодом 1072 року на Вишгородському з’їзді князів.

«Устав» Володимира Мономаха – доповнення до «Руської Правди», які було прийнято 1113 року після запрошення князя на київський стіл.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння утворювати логічні пари.

Періоду Української революції (1917–1918 роки) відповідають поняття українізація армії, самостійники, Універсали Української Центральної Ради, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат.

Періоду «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1920 роки)» відповідають поняття: гетьманат, Директорія, Акт злуки, Українська Галицька армія, воєнний комунізм.

Періоду «Україна в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки)» відповідають поняття продподаток, українізація, автокефальна церква, політичні процеси, ВАПЛІТЕ.

Періоду «Радянська модернізація України (1929–1938 роки)» відповідають поняття форсована індустріалізація, колективізація, закон про п’ять колосків, голодомор, розстріляне відродження.

Правильна відповідь – 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії визначних постатей з історії України, а також творчого доробку діячів української культури.

Михайло Коцюбинський – один із творців жанру соціально-психологічної новели («На камені», «Лялечка», «Intermezzo»), майстер інтерпретації фольклорно-етнографічного матеріалу («Тіні забутих предків»).

Іван Карпенко-Карий – драматург-новатор, майстер соціально-побутової («Бурлака»), соціально-психологічної («Безталанна») драми , соціальної комедії («Хазяїн»), історичної трагедії («Сава Чалий»).

Василь Стефаник – новеліст, майстер відтворення найтонших душевних почуттів людини, художнього осмислення її психіки («Новина»), страждань і сум’яття особистості («Марія», «Камінний хрест»).

Михайло Старицький – автор поетичних образів України («Швачка», «Весна»), драматург, творець жанру історичної віршової драми («Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький», «Остання ніч»).

Правильна відповідь – 1 Д, 2 В, 3 Б, 4 А.

ТЕМА: Київська держава.

1037 року за літописним переказом завершено спорудження Софійського собору в Києві.

У 1056–1057 роках створено Остромирове Євангеліє.

1113 року завершено укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ».

1187 рік –і дата створення «Слова о полку Ігоревім».

Правильна відповідь – 1 Б, 2 В, 3 А, 4 Д.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України.

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей з історії України.

Наведені факти біографії належать В’ячеславу Чорноволу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних історичних понять, термінів і вміння застосовувати їх.

Екстенсивний розвиток економіки – це спосіб збільшення обсягів виробництва внаслідок кількісного приросту таких чинників, як трудові ресурси, фінанси, машини, верстати, устаткування, сировина.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання етапів розвитку дисидентського руху в Україні, його особливостей.

Для українського дисидентського руху середини 1950-х – початку 1960-х років було характерним організаційне становлення (гуртки, спілки, об’єднання), прагнення досягти мети конституційними методами (агітаційно-пропагандистські акції). Дисидентський рух розвивався в умовах лібералізації суспільно-політичного життя, розвінчання «культу особи» Йосипа Сталіна.

Значна частина дисидентів сповідувала націонал-комуністичні ідеї, сподівалася на мирну трансформацію СРСР. У цей час виникла одна з перших дисиденських організацій, що залишила помітний слід у русі – Українська робітничо-селянська спілка (УРСС).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння їх застосовувати.

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи, який здійснювали керування галузями господарства в межах економічних адміністративних районів СРСР у 1957–1965 роках.

В основу формування раднаргоспів було покладено принцип децентралізації керування. На території УРСР спочатку було створено 11 раднаргоспів, потім їхню кількість збільшено до 14, а згодом зменшено до 7. Раднаргоспи мали ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами.

Раднаргоспи загалом поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними розв’язати міжгалузеві проблеми. Після їхньої ліквідації економіка повернулася до галузевого принципу керування.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст. У цьому завданні потрібно проаналізувати всі джерела й визначити, яке з них відповідає змісту.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – прояв «ждановщини».

Маркерами у джерелі А є речення «Розпочалася робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини», яке вказує на події 1920-х років – упроваджували заходи лікнепу (ліквідації неписьменності). Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркерами у джерелі Б  є речення «Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний космополітизм, який проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною. Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму», які вказують на прояви політики «ждановщини» – прагнення влади встановити ідеологічний контроль над суспільством, нав’язати йому завуальовані гасла антисемітизму. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркерами в джерелі В є речення – «Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання селянської партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в лісостеповій зоні суцільної колективізації». Вони вказують на події кінця 1920-х – початку 1930-х років, коли розгортався опір суцільній колективізації. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркерами у джерелі Г є речення «Провести широку роз’яснювальну роботу серед широких верств населення стосовно доцільності ліквідації так званої "Української автокефальної православної церкви" як осередку відвертої петлюрівщини». Вони вказують на на події кінця 1920-х років, коли розгорнулася пропагандистська кампанія з ліквідації УАПЦ. Була ліквідована в 1930 року. Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на перевірку знання про причини набуття УРСР членства в ООН.

Наприкінці Другої світової війни Україна знову вийшла на зовнішньополітичну арену. Проте як складова частина Радянського Союзу вона не мала змоги здійснювати самостійну зовнішню політику.

27 січня 1944 року на пленумі ЦК ВКП(б) було прийнято рішення про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин, X сесія Верховної Ради СРСР (28 січня – 1 лютого 1944 року) прийняла закон про перетворення Наркомату закордонних справ із загальносоюзного на союзно-республіканський. А в березні 1944 року Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Його першим керівником став письменник Олександр Корнійчук, а згодом Дмитро Мануїльський. Також було створено Народний комісаріат оборони УРСР, який очолив Василь Герасименко.

Зважившись на такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну мету:

• позціонувати приєднання західних областей України й Білорусії як акт возз’єднання територій, населених представниками одного етносу;
• збільшити кількість своїх представників в Організації Об’єднаних Націй, переговори про створення якої активно проводили наприкінці війни.

У серпні 1944 року на конференції в Думбартон-Оксі (США) під час обговорення проєкту майбутньої Організації Об’єднаних Націй радянський представник Андрій Громико вніс пропозицію вважати 15 радянських республік членами-засновницями організації. Хоча цю пропозицію було відхилено, сталінське керівництво не полишало цієї ідеї. На Кримській конференції в лютому 1945 року США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР і БРСР у члени ООН. Саме ці республіки найбільш постраждали від війни й зробили вагомий внесок у перемогу над нацизмом.

Українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН 6 травня 1945 року й активно долучилася до роботи. Дмитро Мануїльський очолив комітет із підготовки тексту преамбули (вступу) і першого розділу Статуту ООН «Цілі і принципи діяльності Організації».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь здобувати інформацію з візуального джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів.

Маркерами у джерелі є образи (радянський солдат, карта УРСР) і гасло «Україна вільна!», які вказують на події 1944 року, коли в результаті Карпатсько-Ужгородської операції було завершено вигнання німецьких окупантів і їхніх союзників із території УРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Рух Опору – національно-визвольний рух народів, окупованих Німеччиною і її союзниками в роки Другої світової війни. Боротьба набирала різних форм – від духовного опору до збройної боротьби. А його протилежністю є співпраця з ворогом.

Колабораціонізм – явище, яке притаманне періоду Другої світової війни, співробітництво урядів, окремих осіб з окупантами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

30 червня 1941 року, скориставшись поразкою Червоної армії в боях із німецькими військами, у Львові представники ОУН (Б) проголосили Акт про відновлення Української держави. Також було створено уряд на чолі з Ярославом Стецьком. Проте керівництво нацистської Німеччини поставилося негативно до цього Акта. Прокотилася хвиля арештів лідерів і членів ОУН. Однак лідери ОУН не відмовилися від Акта.

Правильна відповідь – А.