ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

На картосхемі зображено зміни підпорядкування українських земель у результаті укладення Люблінської унії 1569 року. На це вказують заштриховані території чотирьох воєводств (Київського, Волинського, Брацлавського й Підляського), які згідно з умовами унії переходили в підпорядкування Польського королівства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала. Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання процесу загибелі Галицько-Волинської держави і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Маркери – «опір полякам завдало лише одне місто, Холм», «інші ж міста... не були укріплені і тому були зайняті Казимиром без бою» – указують на загарбання Галичини польським королем Казимиром ІІІ Великим, що започаткувало тривалу збройну боротьбу й поділ галицько-волинської спадщини між Польщею і Литвою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Тобто магдебурзьке право сприяло захисту населення міст від сваволі великих землевласників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Бояри – панівний (поряд із князями) прошарок людності Київської Русі й середньовічної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності князів Галицько-Волинської держави і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Маркери – «став розмножати число латинників і їх віру...принаджував з різних країв католицьких священиків і богословів», «бажаючи защепити їхню віру в русинів» – указують на оцінку діяльності князя Юрія ІІ Болеслава, якому судилося стати останнім правителем Галицько-Волинської держави й останнім із династії Романовичів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Ченцем Нестором «Повість минулих літ» було укладено 1113 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання з огляду на її зміст.

На картосхемі зображено територію Київської держави Русі-України в період князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого. На це вказують обриси території Русі й заштриховані приєднані території племен волинян і білих хорватів, чуді, а також Червенських міст (Червень, Белз, Перемишль). Додатково на правильну відповідь вказують і стрілки, якими позначено походи, зокрема на Херсонес (Корсунь).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Наслідком події, описаної в уривку, стало утвердження династії Рюриковичів у Києві.

Уривок описує події 882 року, коли князь Олег прибув до Києва, обманом убив князів Аскольда і Діра та захопив місто. Цей акт мав вирішальне значення, оскільки Олег, який був опікуном малолітнього Ігоря (сина Рюрика), переніс столицю з Новгорода до Києва, проголосивши: «Хай буде се мати городам руським».

Таким чином, він об'єднав північні та південні землі східних слов'ян і заклав міцний фундамент для Київської Русі. Це також стало початком правління династії Рюриковичів у Києві, яка правила протягом кількох століть.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На картосхемі зображено територію розселення племен Трипільської культури. На це вказують окреслені території (Правобережжя, Поділля, Молдавія і частина Румунії) і назви місць найбільших пам’яток культури (Майданецьке, Тальянка тощо).

Трипільська культура — це одна з найрозвиненіших землеробських культур енеоліту, що існувала на території сучасної України, Молдови та Румунії в IV—III тис. до н.е. Вона відома своїми великими поселеннями-протомістами, унікальним розписним керамічним посудом зі спіральними візерунками та глинобитними житлами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

В період мезоліту саме рибальство набуло значного поширення та удосконалення завдяки:

Змінам клімату: танення льодовиків призвело до утворення численних озер і річок, що створило сприятливі умови для рибальства.

Винайденню нових знарядь праці: в мезоліті з'явилися такі знаряддя, як гарпун, а також були винайдені примітивні човни й рибальські сіті, що значно підвищило ефективність цього заняття.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту нацистського окупаційного режиму, що панував на території УРСР у 1941–1944 роках і дістав назву «Новий порядок».

Запроваджений на загарбаних територіях для нещадного експлуатування матеріальних і людських ресурсів. Відзначався особливою жорстокістю і масовими знищеннями мирних громадян.

Відповідно з-поміж наведених правильними відповідями є:

• тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення, військовополонених;
• жорстке експлуатування населення й економічне пограбування (вивезення сировини, продовольства, матеріальних цінностей);
• примусове вивезення на господарські роботи в Німеччину місцевого працездатного населення.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 року.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння наслідків індустріалізації, здійснюваної в Україні наприкінці 1920 – у 1930-х роках.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки. Перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства. В УРСР, як і загалом в СРСР, індустріалізація відбувалася форсованими темпами, мала імпортозамінний характер і передбачала створення могутнього воєнно-промислового комплексу.

Тому з-поміж наведених правильними відповідями є:

• загальне одержавлення засобів виробництва, створення мілітаризованої економіки командного типу;
• потужна урбанізація, швидке формування фабрично-заводського робітничого класу;
• домінування виробництва засобів виробництва, поглиблення підпорядкованості економіки республіки союзному центру.

Правильна відповідь – 2, 4, 5.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій національно-культурного життя України, що відбулися у другій половині XVI – першій половині XVII ст.:

• укладення 1596 року Берестейської церковної унії;
• відновлення 1620 року в Речі Посполитій вищої православної ієрархії на чолі з митрополитом Йосипом Борецьким;
• створення 1576 року в Острозі першої на українських землях слов’яно-греко-латинської школи.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Маркери в джерелі 1 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – указують на діяльність князя Святослава. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 2 – «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю», «перестала усобиця в землі Руській» – указують на діяльність князя Ярослава, на час його утвердження на київському столі. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 3 – «Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину» – указують на діяльність князя Володимира. У 989–996 роках за його наказом було зведено церкву Успіння Пресвято́ї Богоро́диці, яка також має назву Десятинної. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 4 – «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу, …нехай він вам буде замість мене… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав» – указують на заповіт князя Ярослава Мудрого. Тож це джерело відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 5 – «повелів він поскидати кумирів», «Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай» – указують на події, що передували хрещенню за наказом князя Володимира киян. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі 6 – «Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину.», «Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір» – указують на похід Ярослава на Святополка й початок його князювання в Києві. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – 2, 4, 6.