ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького війська в союзі з кримськими татарами в ході війни відбулася у квітні-травні 1648 року на Жовтих Водах.

Жовті Води (травень 1648 р.): Це була перша велика перемога козаків на чолі з Богданом Хмельницьким над авангардним загоном коронного війська. Ця битва стала потужним сигналом для початку масового повстання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Морські походи запорозьких козаків на початку XVII ст., особливо під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного, були спрямовані проти Османської імперії та її васала — Кримського ханства.

Зрештою ці походи призвели до Хотинської війни між Османською імперією і Річчю Посполитою. У вирішальній битві під Хотином 1621 року козацько-польське військо завдало поразки османам.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

На картосхемі зображено зміни підпорядкування українських земель у результаті укладення Люблінської унії 1569 року. 

Люблінська унія (1569 р.) передбачала перехід Волині, Київщини, Брацлавщини та Підляшшя від ВКЛ до складу Польської Корони. Це найточніше відповідає географії заштрихованих територій (Київ, Брацлав, Луцьк, Чернігів).

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала. Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

В уривку з історичного джерела йдеться поділ галицько-волинської спадщини між Польщею та Литвою.

Уривок описує події, пов'язані з Війною за галицько-волинську спадщину (1340–1392 рр.).

Контекст: Після смерті останнього галицько-волинського князя з династії Романовичів, Юрія II Болеслава (1340 р.), його землі стали об'єктом зазіхань сусідніх держав, насамперед Польщі (в особі Казимира III) та Великого князівства Литовського (в особі Любарта Гедиміновича).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Одним із наслідків поширення магдебурзького права на українських землях у XIV–XVI ст. був захист населення міст від сваволі великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Боярами називали представників правлячого стану в Київській Русі, які займали друге після князів панівне становище в державі.

Бояри – панівний (поряд із князями) прошарок людності Київської Русі й середньовічної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

В уривку йдеться про князя Юрія ІІ Болеслава.

Уривок описує правителя, який «був князем і дідичем королівства Русі» і «став розмножати число латинників і їх віру, ...принаджував з різних країв католицьких священиків».

Юрій II Болеслав (правив у 1325–1340 рр.) був останнім князем Галицько-Волинської держави з династії Романовичів (по материнській лінії). Він був католиком за походженням, що згодом спричинило релігійний конфлікт з боярами Галицької землі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Укладення (першої редакції) «Повісті минулих літ» ченцем Нестором традиційно датується - 1113 р.

Цей літопис охоплює історію Русі від найдавніших часів до 1113 року і є головним джерелом вивчення історії Київської держави.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Спираючись на подану карту, можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

На карті відображені ключові напрямки, характерні саме для цих князів:

• Похід на Херсонес (Корсунь): Стрілка, що веде до цього міста в Криму, вказує на захоплення його князем Володимиром Великим (988 р.), що стало безпосередньою передумовою Хрещення Русі.

• Західні походи (Червенські міста): Стрілки, спрямовані на захід, до міст Червен і Перемишль (заштрихована територія), ілюструють приєднання цих територій Володимиром Великим (981 р.) та їхнє повернення Ярославом Мудрим (1030-1031 рр.) після втрати.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Наслідком події, описаної в уривку, стало утвердження династії Рюриковичів у Києві.

Уривок описує події 882 року, коли князь Олег прибув до Києва, обманом убив князів Аскольда і Діра та захопив місто. Цей акт мав вирішальне значення, оскільки Олег, який був опікуном малолітнього Ігоря (сина Рюрика), переніс столицю з Новгорода до Києва, проголосивши: «Хай буде се мати городам руським».

Таким чином, він об'єднав північні та південні землі східних слов'ян і заклав міцний фундамент для Київської Русі. Це також стало початком правління династії Рюриковичів у Києві, яка правила протягом кількох століть.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На картосхемі зображено територію розселення племен Трипільської культури. На це вказують окреслені території (Правобережжя, Поділля, Молдавія і частина Румунії) і назви місць найбільших пам’яток культури (Майданецьке, Тальянка тощо).

Трипільська культура — це одна з найрозвиненіших землеробських культур енеоліту, що існувала на території сучасної України, Молдови та Румунії в IV—III тис. до н.е. Вона відома своїми великими поселеннями-протомістами, унікальним розписним керамічним посудом зі спіральними візерунками та глинобитними житлами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

В період мезоліту саме рибальство набуло значного поширення та удосконалення завдяки:

Змінам клімату: танення льодовиків призвело до утворення численних озер і річок, що створило сприятливі умови для рибальства.

Винайденню нових знарядь праці: в мезоліті з'явилися такі знаряддя, як гарпун, а також були винайдені примітивні човни й рибальські сіті, що значно підвищило ефективність цього заняття.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту нацистського окупаційного режиму, що панував на території УРСР у 1941–1944 роках і дістав назву «Новий порядок».

Запроваджений на загарбаних територіях для нещадного експлуатування матеріальних і людських ресурсів. Відзначався особливою жорстокістю і масовими знищеннями мирних громадян.

Відповідно з-поміж наведених правильними відповідями є:

• тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення, військовополонених;
• жорстке експлуатування населення й економічне пограбування (вивезення сировини, продовольства, матеріальних цінностей);
• примусове вивезення на господарські роботи в Німеччину місцевого працездатного населення.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 року.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки. Перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства. В УРСР, як і загалом в СРСР, індустріалізація відбувалася форсованими темпами, мала імпортозамінний характер і передбачала створення могутнього воєнно-промислового комплексу.

Тому з-поміж наведених правильними відповідями є:

• загальне одержавлення засобів виробництва, створення мілітаризованої економіки командного типу;
• потужна урбанізація, швидке формування фабрично-заводського робітничого класу;
• домінування виробництва засобів виробництва, поглиблення підпорядкованості економіки республіки союзному центру.

Правильна відповідь – 2, 4, 5.