ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Заснування в Києві Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Утворення у Львові культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік.

Виникнення в Києві, Чернігові, Одесі, Харкові громад – напівлегальних об’єднань української інтелігенції – кінець 1850-х – початок 1860-х років.

Утворення у Львові Русько-української радикальної партії – першої української політичної партії – 1890 рік.

Правильна відповідь – Б А В Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Правильна послідовність укладення міждержавних угод періоду Національно-визвольної війни:

1. В польсько-український Зборівський договір (1649 р.)

2. А польсько-український Білоцерківський договір (1651 р.)

3. Б українсько-московські «Березневі статті» (1654 р.)

4. Г польсько-московське Віленське перемир’я (1656 р.)

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМА: Київська держава.

Правильна послідовність подій:

Г. «Закон земляний» Володимира Великого (Кінець X ст. – початок XI ст.): Цей кодекс, часто згадуваний у літописах як усний або невеликий збірник, регулював відносини в церковній сфері.

А. «Найдавніша Правда» Ярослава Мудрого (Близько 1016 р.): Це найперша, найкоротша і найстаріша частина збірки, відомої як «Руська Правда».

В. «Правда Ярославичів» (Близько 1054–1070-х рр.): Ця частина була прийнята синами Ярослава Мудрого (Ізяславом, Святославом і Всеволодом) і доповнила попередню редакцію, зокрема, скасувавши кровну помсту та деталізувавши покарання.

Б. «Устав» Володимира Мономаха (Близько 1113 р.): Був прийнятий у Києві після повстання 1113 р. і став найбільшим доповненням до «Руської Правди». Він містив статті про лихварство, захист прав купців і регулював соціальні відносини.

Правильна відповідь – Г А В Б.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Періоду Української революції (1917–1918 роки) відповідають поняття українізація армії, самостійники, Універсали Української Центральної Ради, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат.

Періоду «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1920 роки)» відповідають поняття: гетьманат, Директорія, Акт злуки, Українська Галицька армія, воєнний комунізм.

Періоду «Україна в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки)» відповідають поняття продподаток, українізація, автокефальна церква, політичні процеси, ВАПЛІТЕ.

Періоду «Радянська модернізація України (1929–1938 роки)» відповідають поняття форсована індустріалізація, колективізація, закон про п’ять колосків, голодомор, розстріляне відродження.

Правильна відповідь – 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Михайло Коцюбинський – один із творців жанру соціально-психологічної новели («На камені», «Лялечка», «Intermezzo»), майстер інтерпретації фольклорно-етнографічного матеріалу («Тіні забутих предків»).

Іван Карпенко-Карий – драматург-новатор, майстер соціально-побутової («Бурлака»), соціально-психологічної («Безталанна») драми , соціальної комедії («Хазяїн»), історичної трагедії («Сава Чалий»).

Василь Стефаник – новеліст, майстер відтворення найтонших душевних почуттів людини, художнього осмислення її психіки («Новина»), страждань і сум’яття особистості («Марія», «Камінний хрест»).

Михайло Старицький – автор поетичних образів України («Швачка», «Весна»), драматург, творець жанру історичної віршової драми («Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький», «Остання ніч»).

Правильна відповідь – 1 Д, 2 В, 3 Б, 4 А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання історико-географічних регіонів України, що сформувалися в Козацьку добу.

За результатами аналізу географічних об’єктів (назви річок, міст, держав) можна визначити, що Слобідську Україну позначено на картосхемі буквою Г (міста Суми, Харків, Ізюм, Острогозьк), Поділля – А (міста Кам’янець, Брацлав), Лівобережну Україну – В (річка Дніпро, міста Полтава, Чернігів), Запоріжжя – Д (річка Дніпро, Чортомлицька Січ).

Правильна відповідь – 1 Г, 2 А, 3 В, 4 Д.

ТЕМА: Київська держава.

1-Б. 1037 р. Рік традиційного завершення будівництва Софійського собору в Києві, яке відбувалося за часів князювання Ярослава Мудрого.

2-В. 1056–1057 рр. Роки створення Остромирового Євангелія — найдавнішої датованої східнослов'янської рукописної книги.

3-А. 1113 р. Рік, що пов'язаний із завершенням першої редакції (редакції Нестора) «Повісті минулих літ» та початком князювання Володимира Мономаха.

4-Д. 1187 р. Рік створення літературного шедевру «Слова о полку Ігоревім» і першої літописної згадки назви «Україна».

Правильна відповідь – 1 Б, 2 В, 3 А, 4 Д.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Наведені факти біографії належать В’ячеславу Чорноволу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Екстенсивний розвиток економіки – це спосіб збільшення обсягів виробництва внаслідок кількісного приросту таких чинників, як трудові ресурси, фінанси, машини, верстати, устаткування, сировина.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Для українського дисидентського руху середини 1950-х – початку 1960-х років було характерним організаційне становлення (гуртки, спілки, об’єднання), прагнення досягти мети конституційними методами (агітаційно-пропагандистські акції). Дисидентський рух розвивався в умовах лібералізації суспільно-політичного життя, розвінчання «культу особи» Йосипа Сталіна.

Значна частина дисидентів сповідувала націонал-комуністичні ідеї, сподівалася на мирну трансформацію СРСР. У цей час виникла одна з перших дисиденських організацій, що залишила помітний слід у русі – Українська робітничо-селянська спілка (УРСС).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи, який здійснювали керування галузями господарства в межах економічних адміністративних районів СРСР у 1957–1965 роках.

В основу формування раднаргоспів було покладено принцип децентралізації керування. На території УРСР спочатку було створено 11 раднаргоспів, потім їхню кількість збільшено до 14, а згодом зменшено до 7. Раднаргоспи мали ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами.

Раднаргоспи загалом поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними розв’язати міжгалузеві проблеми. Після їхньої ліквідації економіка повернулася до галузевого принципу керування.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Маркерами у джерелі А є речення «Розпочалася робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини», яке вказує на події 1920-х років – упроваджували заходи лікнепу (ліквідації неписьменності). Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркерами у джерелі Б  є речення «Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний космополітизм, який проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною. Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму», які вказують на прояви політики «ждановщини» – прагнення влади встановити ідеологічний контроль над суспільством, нав’язати йому завуальовані гасла антисемітизму. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркерами в джерелі В є речення – «Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання селянської партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в лісостеповій зоні суцільної колективізації». Вони вказують на події кінця 1920-х – початку 1930-х років, коли розгортався опір суцільній колективізації. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркерами у джерелі Г є речення «Провести широку роз’яснювальну роботу серед широких верств населення стосовно доцільності ліквідації так званої "Української автокефальної православної церкви" як осередку відвертої петлюрівщини». Вони вказують на на події кінця 1920-х років, коли розгорнулася пропагандистська кампанія з ліквідації УАПЦ. Була ліквідована в 1930 року. Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Наприкінці Другої світової війни Україна знову вийшла на зовнішньополітичну арену. Проте як складова частина Радянського Союзу вона не мала змоги здійснювати самостійну зовнішню політику.

27 січня 1944 року на пленумі ЦК ВКП(б) було прийнято рішення про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин, X сесія Верховної Ради СРСР (28 січня – 1 лютого 1944 року) прийняла закон про перетворення Наркомату закордонних справ із загальносоюзного на союзно-республіканський. А в березні 1944 року Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Його першим керівником став письменник Олександр Корнійчук, а згодом Дмитро Мануїльський. Також було створено Народний комісаріат оборони УРСР, який очолив Василь Герасименко.

Зважившись на такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну мету:

• позціонувати приєднання західних областей України й Білорусії як акт возз’єднання територій, населених представниками одного етносу;
• збільшити кількість своїх представників в Організації Об’єднаних Націй, переговори про створення якої активно проводили наприкінці війни.

У серпні 1944 року на конференції в Думбартон-Оксі (США) під час обговорення проєкту майбутньої Організації Об’єднаних Націй радянський представник Андрій Громико вніс пропозицію вважати 15 радянських республік членами-засновницями організації. Хоча цю пропозицію було відхилено, сталінське керівництво не полишало цієї ідеї. На Кримській конференції в лютому 1945 року США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР і БРСР у члени ООН. Саме ці республіки найбільш постраждали від війни й зробили вагомий внесок у перемогу над нацизмом.

Українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН 6 травня 1945 року й активно долучилася до роботи. Дмитро Мануїльський очолив комітет із підготовки тексту преамбули (вступу) і першого розділу Статуту ООН «Цілі і принципи діяльності Організації».

Правильна відповідь – А.