ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та їхнього взаємозв’язку.

У завданні йдеться про завершальні події Першої війни між УНР і радянською Росією, що тривала від грудня 1917 до травня 1918 року.

Війна розпочалася із ультиматуму Ради народних комісарів Росії Українській Центральній Раді. Зрештою розпочалися бойові дії. Маючи незначні сили, через прорахунки в державному будівництві УЦР швидко стала втрачати контроль над територією України. Наступ більшовицьких військ став каталізатором проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки. Проте вже на початку лютого 1918 року більшовики взяли Київ.

Від повного розгрому УНР врятував укладений нею з Німеччиною, Туреччиною, Болгарією й Австро-Угорщиною сепаратного Берестейського мирного договору – 9 лютого 1918 року півмільйонний контингент австро-німецьких військ почав займати територію Правобережної України, 1 березня звільнив від більшовиків Київ, а укладений 3 березня країнами Четверного союзу з РСФРР Брест-литовський мирний договір зобов’язав її визнати незалежність не лише Української Народної Республіки, а й Фінляндії, Регентського Королівства Польщі, Литви, Латвії та Естонії.

Упродовж березня-квітня німецькі й австрійські війська зайняли всю Лівобережну Україну, до кінця травня – Донеччину й Крим, що змусило РСФРР 12 червня 1918 року підписати з УНР тимчасовий мирний договір. Відновлення влади Української Центральної Ради в умовах німецько-австрійської окупації стало наслідком укладенням Брест-Литовського (Берестейського) договору.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання хронології основних подій Української революції та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні –описані події.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «У разі неодержання задовільної відповіді …протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні» – чітко вказують на ультиматум Ради Народних Комісарів Росії, який був направлений Українській Центральній Раді у грудні 1917 року.

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу» – чітко вказують на положення ІV Універсалу УЦР, який оприлюднено в січні 1918 року.

Тобто цитовані документи створено в період від грудня 1917 року до січня 1918 року.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту Універсалів УЦР.

Українську Народну Республіку проголошено Третім Універсалом (листопад 1917 року).

«…Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб уся Російська Республіка стала Федерацією рівних і вільних народів. До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, й нашому правительству – Генеральному Секретаріатові України…».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Першої світової війни на території України та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – військова операція.

Словосполучення-маркери у джерелі – «1916 р.», «його наступ перевершив усі очікування», «врятувати Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік та зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – чітко вказують на Брусиловський прорив.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку українського руху в роки Першої російської революції 1905–1907 років.

Під час революції в Росії було двічі скликано парламент (законодавчий орган) – Державну Думу (1906 – Перша, 1907 – Друга). До цих дум обирали депутатів і від українських губерній – 102 депутати. У І та ІІ Думах було сформовано Українські думські громади чисельністю 45 і 47 депутатів відповідно.

У І Думі українські депутати вимагали надання Україні політичної автономії в її

етнографічних межах, запровадження української мови у школах, судових й адміністративних органах.

У І Думі українські депутати вимагали перебудови імперії на конституційних засадах, національно-територіальної автономії України, амністії політичним в’язням, свободи слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізації школи, судочинства й церкви.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії …будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «…Заборонити різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також друкування на ньому текстів до музикальних нот» – чітко вказують на Емський указ імператора Олександра ІІ, який був виданий 1876 року. Указ завдав удару по діяльності громадівців, які легалізували свою діяльність завдяки участі в заходах Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Відповідно указ призвів до закриття товариства й репресій проти діячів громадівського руху. Зокрема переслідувань зазнали Павло Чубинський і Михайло Драгоманов.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Він став виявом імпресіонізму в українській літературі…», «Його творчість розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати великою літературою» – чітко вказують на характеристику Михайла Коцюбинського.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу зачинателя нової української літератури, доповнює слава «батька» українського театру» – чітко вказують на Івана Котляревського.

Словосполучення-маркери в джерелі В – «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – чітко вказують на Тараса Шевченка.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Будучи останнім представником поезії українського бароко», «вів став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – чітко вказують на Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

«Громади» на Наддніпрянській Україні у другій половині XIX століття – це напівлегальні об’єднання української інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке й суспільно-політичне спрямування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Автором творів «За двома зайцями», «Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький» був Михайло Старицький.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Народники – течія в загальноросійському революційному русі, діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства й учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об’єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи тією мірою поділяли етичні, соціальні й політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, прагнучи відповідно цих ідеалів оновлення життя широких народних мас.

Термін «народники» виник уже на початку 1860-х років серед російських демократів, під яким розуміли демократично налаштованих, схильних до реформаторства людей, прихильників «народної справи», симпатиків народу. Діяльність народників на Наддніпрянській Україні в 1870–1880-х роках була спрямована на пропаганду ідей селянського «общинного соціалізму».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій і наслідків франко-російської війни 1812–1814 років на українських землях. Під час цієї війни українські землі були джерелом матеріальних і людських ресурсів. Незначні бойові зіткнення мали місце лише на Волині. Царська влада наважилася навіть на формування українських козацьких полків. Загалом в українських губерніях було сформовано військо чисельністю 61 тис. осіб: Українське козацьке військо (усього 3 тис. козаків), Малоросійські кінно-козацькі полки (усього 18 тис. козаків), Бузьке козацьке військо, Чорноморське козацьке військо, Загони лісових козаків й ескадрон херсонських козаків Віктора Скаржинського, Земське ополчення.

Унаслідок завершення франко-російської війни 1812–1814 років було розформовано українські полки козацького й земського ополчення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Бунт в Україні та Подолії селян із гайдамаками слід вважати наслідком Барської конфедерації», «фанатизм католиків викликав у наших єдиновірних [православних] жорстокий супротив» – чітко вказують на привід до гайдамацького повстання, що дістало назву «Коліївщина». Цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2  – «Того ж року козак Наливайко, зібравши військо козаків, перш за все об’явився був на Поділлі, у Волохах, вдерся в Турецькі землі, потім, повертаючись до Польщі, сплюндрував маєтки пана Калиновського» – чітко вказують на події повстання Северина Наливайка кінця ХVІ ст. Цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «…пішов до Умані Залізняк, де зібралося людей з рушницями чоловік до тисячі», «уманський сотник І. Гонта…, прибувши до Залізняка, оголосив, що він має козаків до чотирьохсот» – чітко вказують на ключову подію Коліївщини. Цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Відбудова в Києві Софійського й Михайлівського Золотоверхого соборів, отримання Києво-Могилянською колегією статусу й прав академії пов’язані з гетьманом Іваном Мазепою, який свою меценатську діяльність фактично перетворив на державну політику.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності Першої Малоросійської колегії.

Перша Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили до складу Російської імперії, який був заснований 16 (27) травня 1722 року й проіснував до 1727 року. Вона була створена наказом Петра І для контролю за діяльністю українського гетьмана й генеральної старшини й підкорення їх загальноросійському правлінню. Малоросійську колегію створювали як заміну Малоросійського приказу під час загальноімперської реформи керівних органів. Територіально вона була розташована в резиденції українських гетьманів, місті Глухові. У цивільних справах підкорялася Сенату, який мав право розширювати, за необхідності, її повноваження, а у військових – головнокомандувачу військами в Україні. Колегія була найвищою установою в Україні, вищою від гетьмана. Гетьман мав лише дорадчий голос. Усі питання державного життя Гетьманщини український уряд повинен був вирішувати за погодженням із колегією.

Повноваження Малоросійської колегії було викладено в «Інструкції бригадиру господину Вельямінову» від 16 травня 1722 року. А саме:

1. Колегія розглядала скарги на генеральний суд і ратушні суди, військову Канцелярію, полкові й усі інші Канцелярії, була своєрідним апеляційним органом.

2. Також вона мала спостерігати за своєчасним збором і відправленням у царську казну хлібних, грошових й інших зборів.

3. Із зібраних грошей колегія мала роздавати платню Гетьманській раді, Сердюкам і Компанійцям. Також одним із обов`язків колегії було вести прибуткові й видаткові книги, надсилати відомості про прибутки й витрати кожні чотири місяці, а щороку надсилати прибуткові книги з Прокурором у Сенат.

5. Колегія мала спостерігати за розподілом військового постою на так званих «вінтер-квартирах», а також, якщо виникнуть скарги на когось із цих військових, то в повноваженнях колегії було чинити суд.

6. Спостереження за діяльністю Генеральної військової канцелярії також входило в повноваження Малоросійської колегії, як і перевірка гетьманських універсалів й інших документів – щоби гетьманським іменем не підписувались писарі й інші.

З усіх інших питань колегія мала звертатися за наказом до Сенату, якому вона була підпорядкована.

Усі дії і зміни на території Малоросії Перша Малоросійська колегія виправдовувала піклуванням про благо «малоросійського народу», козаків, яких нібито чинна судова система кривдила, але де факто єдиним, про що піклувалася колегія, було благо імперської влади. Тобто головною функцією Першої Малоросійської колегії був повний контроль над діями генеральної старшини й гетьмана й забезпечення найкориснішого для царської влади впорядкування і використання малоросійських земель.

Правильна відповідь – А.