ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

В уривку джерела описані дії влади – «радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб… аж доки ми не залишилися без фунта хліба», які чітко вказують на передумову Голодомору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Завдання передбачає знання політики названих держав щодо українства у 1920–1930-ті рр.

Найбільш лояльною щодо українства у міжвоєнний період була політика Чехословаччини. Саме у Празі діяв Український вільний університет і Українська аграрна академія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання передбачає знання подій, які визначені програмою ЗНО. Крім того, слід знати перебіг подій Другої світової війни.

Після укладення пакту Ріббентропа–Молотова 23 серпня 1939 р. між Німеччиною і СРСР, який поділяв Європу на сфери впливу, обидві сторони стали «впорядковувати» свої надбання. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, 17 вересня 1939 р. – те саме зробив СРСР, прикриваючись гаслом захисту «єдинокровних братів» українців і білорусів. Два союзники знищили і поділили між собою суверенну державу і розпалили Другу світову війну. У липні 1940 р. СРСР пред’явив ультиматум Румунії, щоб та віддала Північну Буковину і Бессарабію. 2 серпня Північна і Південна Бессарабія і Північна Буковина були включені до складу УРСР, утворивши Чернівецьку й Ізмаїльську області.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Розгортання радянського партизанського руху. Визволення України.

Завдання передбачає знання руху Опору на українських землях у роки Другої світової війни.

Рух Опору був спричинений жорсткою окупаційною політикою Німеччини та її союзників.

Особливістю руху Опору було те, що він мав декілька течій. Одна з них радянська. Вона зародилася з перших днів радянсько-німецької війни, але в силу різних причин спочатку була малочисельною і серйозно не впливала на перебіг бойових дій. Лише після перелому у війні вона почала набирати силу і розмах. Пік чисельності і діяльності радянських партизан в Україні припадає на 1943 р., коли розгорнулось визволення території республіки. Однією з форм боротьби стали рейди в районі, де підтримка радянської влади була мінімальною. Тому головним завданням рейдів, окрім воєнних цілей, були: репрезентація радянської влади, нейтралізація впливу на території Правобережної і Західної України впливу ОУН, УПА, які представляли націоналістичну течію руху Опору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Розгортання ідеологічних кампаній.

Завдання передбачає знання змісту евфемізму «безрідний космополіт», що використовувався в СРСР (УРСР) у повоєнні роки.

Цей евфемізм був породжений ідеологічним наступу на суспільство – «ждановщиною». Ідеологічною основою «ждановщини» був російський шовінізм та антисемітизм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Завдання передбачає співвідносити процеси в духовному житті з певним історичним періодом.

Так, у період політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964 рр.) відбувалося зародження дисидентського руху. Це пояснюється тим, що, усунувши найбільш одіозні прояви сталінського режиму, не було усунуто радянську систему, яка створювала умови для появи сталінізму. Послаблення каральних заходів створило ілюзію можливості вільного висловлювання невдоволення радянською владою і породило появу «незгодних».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері. Реформування управління економікою.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Заналом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемам управління народного господарства у 1950-х рр. і наголошує на шляху їх розв'язання – створення раднаргоспів (1957 р.). Наступний логічний крок: зіставлення подій з періодом. Раднаргоспи були впроваджені у період «відлиги»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960-х – початок 1980-х рр.). Культура і духовне життя.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистські значки.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на значках, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з аналізу зображеного. П’ятикутна зірка з портретом В. Леніна, напис-гасло «Завжди готовий!», «ВЛКСМ» свідчить, що це відзнаки дитячих і молодіжних комуністичних організацій «жовтенят», «піонерів», «комсомольців». Обов’язкове носіння цих значків і участь у цих політичних дитячих організаціях свідчили про ідеологізацію суспільного життя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Формування багатопартійності, виникнення Народного руху України за перебудову, перші альтернативні вибори до Верховної Ради.

Завдання передбачає знання політичних процесів у 1990–1994 рр.

У Верховній Раді УРСР/України, що була обрана вперше за альтернативною системою виборів, потрапила значна частина депутатів, які не поділяли радянські і комуністичні погляди.

Більшість опозиційних владі депутатів згуртували в парламентську фракцію Народна Рада. На противагу їй комуністична більшість провладних депутатів сформували «Групу 239». Проте вона не виявилась монолітною і більшість її членів підтримала Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційна листівка.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає зі знання результатів виборів, які відбулися 1994 р. (зазначено на листівці). На цих виборах перемогу здобув Л. Кучма, який став другим Президентом України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Грошова реформа.

Завдання передбачає застосування сформованих навиків визначення причинно-наслідкових зв’язків і знання соціально-економічного становища України в перші роки незалежності.

Перехід економіки на ринкові рейки, прорахунки в проведені реформ спричинили гіперінфляцію 1993–1994 рр. і стрімке погіршення становища більшої частини населення. У цих умовах купоно-карбованці, які не були повноцінною національною грошовою одиницею, остаточно втратили довіру населення і перестали виконувати значну частку функцій грошей, зокрема накопичення. Після стабілізації фінансового становища переважно за рахунок зовнішнього кредитування було прийнято рішення про запровадження національної грошової одиниці – гривні (вересень 1996 р.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події часів Київської Русі.

Ключові словосполучення-маркери допомагають визначити про що йдеться в уривках.

1. Хрещення князя Володимира в Корсуні (маркери: «охрестився … в городі Корсуні», «По хрещенні привів Володимир цесарицю на обручення») – 987–988 р.

2. Захоплення Києва Олегом і вбивство князів Аскольда і Діра (маркери: «Аскольд і Дір», «Олег», «Ігор син Рюриків», «вискочили воїни» тощо) – 882 р.

3. Розбудова Києва князем Ярославом Мудрим (маркери: «заложив… великий Київ», «ворота є Золоті», «церква Благовіщення», «монастир Григорія Побідоносця») – роки правління князя в Києві 1016–1054 рр.

4. Захоплення монголами Києва (маркери: «взяли татари… Київ», «воєвода Дмитро», «Батий») – 1240 р.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. Ф. Прокопович.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. М. Березовський, І. Григорович-Барський.

Завдання спрямоване на перевірку навиків розпізнати історичні персоналії за характеристиками їхньої діяльності, фактами біографії.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

Ф. Прокопович – церковний діяч, учений, поет-полеміст, ректор Києво-Могилянської академії, ідеолог реформ Петра І.

І. Григорович-Барський – архітектор, автор проектів культових і громадських об’єктів, водогону Києва.

М. Березовський – співак, член Болонської філармонічної академії, автор опер «Демофонт», «Іфігенія».

Й. Пінзель – скульптор, автор кам’яних статуй на фасаді собору Св. Юра у Львові та інших витворів.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій.

Завдання передбачає знання характеристик різних течій українського національного руху в ХІХ ст., як на західноукраїнських землях, так і в Наддніпрянщині.

Москвофіли – суспільна течія, що склалася в середині ХІХ ст. в Галичині, Буковині та Закарпатті, виступали за національно-культурну, а згодом і державну єдність із російським народом.

Радикали – суспільна течія, що виникла в 1870-ті рр. в Галичині, прагнули надати українському рухові політичного характеру та першими поставили перед собою завдання боротьби за незалежність України.

Хлопомани – суспільна течія, що виникла в 1830-ті рр., на Правобережній Україні, основу якої становила молодь зі спольщених українських або польських шляхетських родів, яка, усвідомивши свою відповідальність перед народом, свідомо зближувалася з ним.

Народовці – суспільна течія, що виникла в 1860-ті рр. в Галичині, спрямували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня національної свідомості українців.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.