ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Від другої половини XVI ст. на теренах, де сходилися кордони Речі Посполитої, Московської держави і Кримського ханства, розгорнувся активний процес колонізації. У XVII ст. він набув значних розмірів. Основну роль у колонізації відігравали українські селяни й козаки з Лівобережної і Правобережної України. Переселенський рух привів до виникнення історико-географічної області

На той час переселенців називали «викотці». Це люди, які рвали всі свої зв’язки з колишнім місцем перебування і йшли на незаселені території. Богдан Хмельницький негативно ставився до цього переселенського руху й навіть намагався повернути їх назад.

Формально ці землі належали московському царю, але фактично були нічийними. Засновані на нових землях поселення звільняли від податків, і тому називали слободами (звідси й назва Слобідська Україна). Права українських поселенців закріплювали царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя полягало у складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під урядованням царських воєвод.

У 1638 році сюди переселилися учасники козацького повстання на чолі з Яковом Острянином (вони оселилися в місті Чугуєві). У 1652 році велика група селян і козаків Чернігівського й Ніжинського полків на чолі з Іваном Дзиковським збудувала фортецю Острогозьк, а переселенці з містечка Ставищі Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим заснували поселення Суми. У 1654 році на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було закладено місто Харків. Подібну історію заснування мали й такі міста, як Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклея, Ізюм тощо. Водночас із містами виникали й нові села.

У 1657–1659 роках царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 році було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так й адміністративно-територіальними одиницями.

Масове переселення на Слобожанщину української людності відбувалося у другій половині ХVІІ ст. і пов’язане з добою Руїни. Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині вже налічували 232 населені пункти (у 1657 році – 64), де жило близько 250 тис. людей, серед яких більшість (80 %) становили українці.

Тобто для колонізації Слобідської України у другій половині XVII ст. була характерною нова хвиля переселенців із Правобережної і Лівобережної України, пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Наведена характеристика відповідає фактам біографії кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка.

Іван Сірко (початок ХVІІ ст. – 1680 р.) був одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим щонайменше 15 разів. Іван Сірко був видатним полководцем, здійснив понад 60 переможних битв проти військ Османської імперії, Кримського ханства й ногайських орд. Зокрема під керівництвом Івана Сірка запорожці звільнили понад 100 тисяч бранців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання умов основних міжнародних договорів, що визначали межі Козацької держави.

Згідно з умовами Білоцерківського договору (1651 р.) територія Війська Запорозького була обмежена територією Київського воєводства Речі Посполитої.

Розглянувши позначені обриси територій, можна визначити, що територію Війська Запорозького 1651 року позначено на картосхемі Г. На це вказують географічні об’єкти (Київ – центр воєводства, Чигирин – гетьманська резиденція, Біла Церква, Миргород, Микитинська Січ). Інші центри воєводств були за межами окресленої території – Чернігів, Брацлав, які входили до складу Козацької держави за попереднім Зборівським договором.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького тривала протягом 1648–1657 років.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

«Покозачення» у другій половині XVI – першій половині XVII ст. – це перехід селян до козацького стану, що був спробою звільнитися від панщини й дістати право вільно працювати на власній землі.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів розвитку культурного життя в Україні ХVІІ ст. і вміння визначати об’єкт за візуальними історичними джерелами.

На фото зображено вертеп – традиційний український пересувний ляльковий театр, де ставили п’єси релігійної і світської тематики.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальних процесів на українських землях у складі Речі Посполитої.

У варіантах відповідей зазначено чотири основні стани українського суспільства: привілейований – шляхта, напівпривілейований – міщанство й частково козацтво (реєстрове), непривілейований – селянство.

Під час укладення Люблінської унії українська шляхта прагнула здобути такі самі права і привілеї, як і польська, що й було реалізовано умовами унії. Відповідно українська шляхта юридично стала одним цілим із польською і литовською шляхтами, що й створило умови для її полонізації й окатоличення.

Українська шляхта стала активним учасником політичного життя в умовах шляхетської демократії, переймала звичаї і традиції польської шляхти. Натомість права українських міщан, козаків і селян були дискриміновані.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Одним із найважливіших наслідків поширення на українських землях магдебурзького права у другій половині XIV–XVI ст. був захист населення міст від сваволі великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали в них органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало в ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

«Книжкова мініатюра» – це кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст на його берегах або між рядками.

Видатні зразки: До найбільш відомих пам'яток книжкової мініатюри Київської Русі належать:

• Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.) — найдавніша датована східнослов'янська рукописна книга.

• Ізборник Святослава (1073 р.).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Закупами, рядовичами, холопами в Київській Русі називалися категорії залежного населення.

Закупи – категорія залежного населення в Русі-Україні, яка, отримавши позику (купу), мала відпрацювати її в господарстві кредитора.

Рядовичі – тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм, відповідно до якого працювали в його господарстві.

Холопи – особи (фактично раби), що перебували в повній власності землевласника.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Роман Мстиславович (1199–1205) об'єднав Галичину і Волинь та поширив вплив на Київ.

Темним кольором позначено територію Галицько-Волинської держави, утвореної 1199 року в результаті приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицького князівства.

Менш насиченим сірим кольором позначено Київське й Переяславське князівства, на які князь Роман Мстиславич поширив свою владу в 1202–1203 роках.

Тобто на картосхемі позначено Галицько-Волинську державу і залежні від неї князівства за правління Романа Мстиславовича.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Сходження князя Володимира Мономаха на великокнязівський стіл відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян у 1113 році.

• Після смерті київського князя Святополка Ізяславича в Києві спалахнуло повстання проти його адміністрації та лихварів.

• Налякані бояри і знать звернулися до Володимира Мономаха, який княжив у Переяславі, з проханням зайняти київський стіл, щоб припинити заворушення.

• Таким чином, його вокняжіння відбулося не за традиційним "черговим" правом, а за згодою та запрошенням київської громади (віча).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Правління Ярославичів (синів Ярослава Мудрого: Ізяслав, Святослав, Всеволод, які правили колективно після 1054 року) — це етап розвитку Київської Русі, на якому відбувається зміна централізованої монархії федеративною, коли державою колективно правила група найвпливовіших князів.

Після смерті Ярослава Мудрого його сини спільно управляли державою, намагаючись зберегти її єдність. Вони уклали між собою угоду, колективно видали нові статті до "Руської правди" та спільно протидіяли половецькій загрозі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Події, описаній в уривку («масове хрещення киян у Дніпрі»), передувало руйнування язичницького капища

Уривок описує Хрещення киян (988 рік), центральний акт Хрещення Русі князем Володимиром Великим.

Згідно з «Повістю минулих літ», перед тим як хрестити народ, Володимир провів ліквідацію старих вірувань. Він наказав скинути й порубати язичницьких ідолів, зокрема Перуна, який був головним божеством на капищі на Старокиївській горі.

«І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити. Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай…» (Уривок з «Повісті минулих літ»).

Правильна відповідь – В.