ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На карті різними відтінками сірого, штрихуваннями та цифрами у відповідності з легендою карти позначені території окупаційних зон, які були утворені німецькими окупантами в 1941 р. на українських землях. Спираючись на назви міст, річок можна визначити, що під цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина»; 2 – провінцію «Трансністрія» під управлінням румунської адміністрації; 3 – рейхскомісаріат «Україна»; 4 – військову адміністрацію німецького командування.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України.

Україна в умовах десталінізації. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Конституція УРСР 1978 р.

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

Завдання передбачає встановлення відповідності між періодами і подіями.

До періоду повоєнної відбудови та розвитку (1946 – початок 1950-х рр.) відноситься «саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ), який відбувся в 1946 р.

З періодом політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.) пов’язана подія входження Кримської області до складу УРСР, що відбулася в 1954 р.

Із загостренням кризи радянської системи (1965–1985 рр.) пов’язано прийняття останньої конституції УРСР в 1978 р.

З розпадом Радянського Союзу та відродженням незалежності України (1985–1991 рр.) пов’язано проведення альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР у 1990 р.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Велике розселення слов’ян.

Завдання передбачає знання хронологічних періодів існування явищ, зазначених у завданні.

Велике розселення слов’ян – V–VІІ ст.

Велика грецька колонізація – VІІІ–VІ ст. до н. е.

Розпад Великої Скіфії – ІV ст. до н. е.

Велике переселення народів – ІV–VІ ст.

Відповідь – Б В Г А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування П. Дорошенка, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає знання хронологічної послідовності подій другої половини ХVІІІ ст.

Чигиринські походи турецько-татарських військ – 1677–1678 рр.

Ухвалення Гадяцького договору – 1658 р.

Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї козацької України – 1668 р.

Укладення Бахчисарайського мирного договору між Московією та Османською імперією – 1681 р.

Відповідь – Б В А Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух.

Завдання передбачає встановлення хронологічної послідовності подій, пов’язаних з розгортанням дисидентського руху.

Створення Л. Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – 1959 р.

Початок випуску В. Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – 1970 р.

Заснування М. Руденком Української громадської групи сприяння виконання Гельсінських угод – 1976 р.

Участь В. Стуса в акції протесту в кінотеатрі «Україна» проти масових арештів дисидентів – 1965 р.

Відповідь – А Г Б В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Польсько-радянська війна на території України.

Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні.

Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат відображає радянську пропагандистку версію агресії СРСР проти Польщі («Визвольний похід»). – вересень 1939 р. (Маркери: «зображення Червоної армії з озброєнням кінця 1930-х років», «Гасло: «Подати руку допомоги братському народу Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!»).

Другий плакат пропагує переваги політики непу, запровадженої в 1921 р. (Маркери: Гасла: «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою – розпоряджайся сам»).

Третій плакат пропагує мету радянської індустріалізації, вказує на її переваги. Плакат належить до першої половини 1930-х рр. (Маркери: «П’ятирічку за 4 роки», «Ми знаходимося напередодні перетворення із країни аграрної в країну індустріальну»)

Четвертий плакат закликає на війну проти Польщі 1920 р. (Маркери: «На Польський фронт», «РКП» тощо).

Відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, пов’язані з правлінням князя Святослава.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити у форматі «так/ні». у якому уривку йдеться про князя Святослава.

1 Маркери: «посилає до імператора просити миру», «віддати візантійцям Доростол» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.

2 Маркери: «поставив він кумирів поза двором теремним», «Перун, Хорс, Даждьбог, Стрибог, Сімаргл» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Володимиром Великим.

3 Маркери: «хазари вийшли супроти нього», «одолів він хазар», «Ітіль, Біла Вежа» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.

4 Маркери: «вчинив мир з братом Мстиславом», «розділили по Дніпру Руську землю» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Ярославом Мудрим.

5 Маркери: «даю церкві цій… десяту частину од маєтностей своїх десяту частину», «церква Богородиці» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Володимиром Великим.

6 Маркери: «Переяславець», «Хочу йти на вас!» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.

7 Маркери: «поручаю я стіл свій», «імена синів Ізяслав, Святослав, Всеволод, Ігор, В’ячеслав» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Ярославом Мудрим.

Відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.

Завдання передбачає знання перебігу подій боротьби за галицько-волинську спадщину.

Основними суперниками були країни сусіди: Велике князівство Литовське (захопило Волинь), королівство Польща (захопила Галичину), королівство Угорщина (з 1370 по 1387 рік володіла Галичиною, загарбала Закарпаття).

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.

Завдання передбачає знання складових політики «воєнного комунізму». Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, політика «воєнного комунізму» передбачала націоналізацію промисловості, запровадження загальної трудової повинності та продрозкладки (продрозверстки), заборону приватної торгівлі та згортання товарно-грошового обігу.

Відповідь – 2 5 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Завдання передбачає знання перебігу подій Другої світової війни на українських землях.

У даному випадку слід визначити події 1944 р., коли відбувалося завершення вигнання німецьких окупантів з України.

Відповідно правильні відповіді: Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.); проведення депортації кримських татар (травень 1944 р.); визволення всієї території України від окупантів (жовтень 1944 р.).

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри.

Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь. На картосхемі зображено частину Речі Посполитої з українськими землями. Географічні назви і розташування дають змогу визначити, що:

цифрою «1» на картосхемі позначено Руське воєводство (міста Львів, Галич);

цифрою «2» – Волинське воєводство (міста Луцьк, Острог);

цифрою «3» – Київське воєводство (міста Чигирин, Переяслав);

цифрою «4» – Брацлавське воєводство (міста Вінниця, Умань).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння здобувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є рисунок-реконструкція.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на рисунку-реконструкції з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на передньому плані рисунку зображено колоски злаків і якісний, яскраво розписаний керамічний посуд, що має певні стандартні форми й орнаменти. На другому плані зображено околицю поселення. Його будинки двоповерхові, прямокутної форми під солом’яними дахами. Прикметним є те, що стіни будинків оздоблені, як і керамічний посуд, геометричним і спіральним орнаментом.

Таким чином, рисунок-реконструкція дозволяє дійти висновку, що його автор в узагальненій формі відобразив такі характерні риси життя та побуту, як осілий спосіб життя, будівництво двоповерхового житла, орнаментація стін помешкання, ведення землеробства, виготовлення керамічного посуду та його оздоблення розписом. Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді зазначені риси були притаманні лише трипільцям. Кіммерійці та царські скіфи – кочові народи, які не займалися землеробством. Давні слов’яни, хоча й були осілими землеробськими племенами, не практикували оздоблення посуду та помешкань спіральним орнаментом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток господарського життя Київської Русі.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – торговельні операції певної епохи.

Ключові слова – «пшениця», «хутра», «мед» і «віск» – свідчать, що така продукція для товарообміну/купівлі-продажу могла пропонуватися лише тими, хто займався землеробством, мисливством і бортництвом. Крім того, згадано давньоруські («гривну», «куни»), арабські («драхми», «диргени») та західноєвропейські («динари») грошові одиниці епохи Середньовіччя.

Отже в уривку з історичного джерела йдеться про торгівлю часів Київської Русі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Олега, Ігоря.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на карті позначено межі Київської Русі, що охоплюють як південні (центр – Київ), так і північні (центр – Новгород) руські землі, територію Волзької Булгарії, Хозарського каганату (від прикаспійських і причорноморських степів до середньої течії Дніпра), Візантійської імперії та Болгарського царства. Крім того, на карті вказані напрямки походів на Константинополь (Дніпром та узбережжям Чорного моря), Херсонес, Саркел та Ітіль.

Таким чином, описана геополітична ситуація, відображена на карті, дає підстави для висновку, що серед запропонованих варіантів відповіді лише варіант Б (Олег та Ігор) повною мірою відповідає змісту карти. Варіант А є неправильним, оскільки князі Кий і Аскольд володарювали лише на теренах південних руських земель, північні руські землі їм підвладні не були. Не відповідає змісту карти й варіант В. Княгиня Ольга не здійснювала військових походів на Константинополь, намагаючись усі питання з Візантійською імперією залагодити дипломатичним шляхом. Князь Святослав, хоча й ходив на Візантію, робив це через Болгарське царство, перед тим знищивши і Волзьку Булгарію, і Хозарський каганат. На карті ж ці дві держави зображено в період їхнього розквіту та могутності. За часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого у причорноморських і прикаспійських степах панували вже печеніги, інформації про яких карта не містить. Крім того, кордони Київської Русі за часів правління цих двох князів сягали дельт Прута й Дністра на півдні, Чудського озера та Фінської затоки на півночі, Карпат на заході.

Відповідь – Б.