ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України, устрою Української козацької держави – Війська Запорозького.

«Генеральна військова канцелярія» – це військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництва якої гетьман правив державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього й міжнародного характеру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання умов Зборівського й Білоцерківського договорів між козаками й Річчю Посполитою, а також сформованість картографічних умінь.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено межі Української козацької держави – Війська Запорозького, що постала 1649 року за умовами Зборівського миру. Вона включала в себе терени Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств Речі Посполитої.

У 1651 році після поразки козацького війська в битві під Берестечком гетьман Богдан Хмельницький був змушений підписати новий Білоцерківський договір, за яким територія Козацької держави обмежувалася лише Київським воєводством. Землі Брацлавщини й Чернігівщини було втрачено.

На картосхемі цифрами позначено:

1 – Брацлавське воєводство.

2 – Чернігівське воєводство.

3, 4 – Київське воєводство й землі Запорозької Січі, що входили до Київського воєводства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння причин Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII століття.

Однією з причин Національно-визвольної війни, що вибухнула 1648 року,ш стало посилення національно-релігійного гніту православного українського населення.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Обидві надруковані книги мали церковно-релігійний зміст, але, незважаючи на це, діяльність друкаря викликала незадоволення у церкви», «Він змушений був залишити Москву й перебратися до Заблудова [Білорусія], а потім до Львова, де й продовжив свою справу» – чітко вказують на факти біографії друкаря Івана Федоровича (Федорова). У Москві він надрукував «Апостол» (1564 рік) і «Часослов» (1565 рік). Після видання «Апостола» друкарню Федорова спалили, а самого вигнали. Він переїхав до Заблудова. Там Іван Федоров змінив своє московське прізвище на Федорович. У Львові міщани самі зібрали кошти для друкування першої книги – львівського видання «Апостола» 1574 року, у післямові до якого сам друкар жорстко розкритикував «московські звичаї», розповівши про численні гоніння на нього («Не від государя, але від багатьох начальників і священноначальніків, які на нас заздрості заради багато єресі задумували»), і як його «... від землі, Вітчизни й роду нашого вигнали в краї досі невідомі».

Порівняно з московським «Апостолом» львівська книга мала ряд нововведень, зокрема вирізані додаткові сторінкові гравюри із зображенням євангеліста Луки, орнаментальним знаком герба Львова і друкованим знаком – гербом самого першодрукаря. У львівському «Апостолі» поміщені велика й детальна післямова «Повесть ... откуда начася и како свершися типография сия». Львівського «Апостола» було виготовлено близько 1 000 примірників, із яких до наших днів у різних книгосховищах світу зберіглося тільки 85.

Другим видатним львівським виданням Івана Федорова був «Буквар» – перший в Україні друкований посібник для навчання грамоті, складений, як зазначено в післямові, «заради швидкого дитячого навчання».

У 1580 році, оселившись в Острозі, Іван Федорович видав Новий завіт і Псалтир й окремо покажчик до останнього. У 1580–1581 роках разом зі своїм сином видав першу повну слов’янську Біблію, яку названо Острозькою Біблією.

У 1581 році у світ вийшло останнє видання Івана Федорова під назвою «Хронологія».

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ століття).

Із запропонованих варіантів відповіді правильним є такий:

• панщина;
• магнатське землеволодіння;
• фільварки.

Усі ці поняття дають змогу характеризувати економічний розвиток українських земель у середині ХVІ – середині ХVІІ століття.

Панщина – форма земельної відробіткової ренти поширена (разом з оброком) за феодалізму. Полягала в обов’язковій праці селянина в господарстві землевласника.

Магнатське землеволодіння – землі, які перебували у спадковому володінні магнатів – найзаможнішої частини шляхти.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальних процесів на українських землях після укладення Люблінської унії.

Під час укладення Люблінської унії українська шляхта прагнула отримати такі ж права і привілеї, як і польська, що й було реалізовано умовами унії. Відповідно українська шляхта юридично стала одним цілим із польською і литовською шляхтою, що і створило умови для її полонізації та окатоличення. Українська шляхта стала активним учасником політичного життя в умовах шляхетської демократії, переймала звичаї та традиції польської шляхти. Натомість права українських міщан, козаків і селян було дискриміновано.

Удільні князівства на українських землях було ліквідовано ще в ХV столітті.

Магдебурзьке право на українських землях за часів Речі Посполитої отримало новий імпульс у розвитку й проіснувало до ХІХ століття.

Литовські Статути використовувати й після Люблінської унії. У 1588 році було ухвалено ІІІ Литовський статут.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних рис української культури другої половини XIV – XV століття, уміння аналізувати подані твердження.

Поширення полемічної літератури на Волині й Поділлі припало на XVІ–XVІІ століття.

Домінування в архітектурі Львова й Києва стилю бароко припало на XVІ–XVІІІ століття.

Києво-Печерська лавра видала перші друковані підручники в ХVІІ столітті.

Виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі припало на другу половину XIV – XV століття. Це було пов’язано з утратою українськими землями політичної єдності.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

«Кревська унія» – це угода 1385 року, що передбачала приєднання Великого князівства Литовського до складу Польського королівства і шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання економічного розвитку Русі-України в X–XIII століттях. Серед запропонованих відповідей правильними є подані нижче твердження.

1. Основа сільськогосподарського виробництва – землеробство і тваринництво.

4. Домінування залізовидобувного й залізоробного ремесел.

5. Значне поширення промислів – мисливства, рибальства й бортництва.

7. Використання торговельних шляхів – «із варяг у греки», Грецького, Залозного.

Правильність наведених тез підтверджена археологічними знахідками й письмовими джерелами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Мозаїка – зображення або візерунок із окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, смальти, камінчиків тощо.

На фото зображено види мистецтв, які розвивалися за часів Русі-України й Козацької доби:

А фрагмент фрески Софійського собору

Б фрагмент мозаїчного зображення

В книжкову мініатюру з літопису

Г приклад різблення з позолотою у стилі бароко

Відповідно фрагмент історичної пам’ятки, виконаної в техніці мозаїки, зображено на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності князя Ярослава Мудрого у сфері культури і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «І поставив він церкву Святого Василя, де ото стояли кумири Перун та інші…», «І став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне» – чітко вказують на діяльність князя Володимира Великого. Ідеться, зокрема, про будівництво Десятинної церкви й відкриття першої школи. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «він засіяв книжними словами серця віруючих людей», «Заложив він… митрополію, а потім церкву на Золотих воротах» – чітко вказують на діяльність князя Ярослава Мудрого. Зокрема, про поширення християнства, розвиток книжної справи, будівництво Золотих Воріт тощо. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її» – чітко вказують на діяльність князя Ярослава Мудрого, зокрема будівництво Софійського собору в Києві. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

«Десятиною» в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков. Цю частку згодом мали сплачувати всі піддані князя. Цей перший податок був запроваджений Володимиром Великим.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій і їхніх наслідків.

Повстання древлян 945 року, хоч і було жорстоко придушене княгинею Ольгою, дало поштовх до проведення реформ, які визначали розмір (уроки) і встановлювали місця (погости і становища) збирання данини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Стрілками позначено вторгнення сарматів. Сармати — це давні кочові племена іранського походження, які панували в степах сучасної України з III ст. до н.е. до IV ст. н.е. Вони прийшли на зміну скіфам і відіграли ключову роль в історії регіону.

Основою їхнього життя було кочове скотарство. Сарматське суспільство було дуже войовничим. Існують археологічні свідчення, що жінки в сарматських племенах мали високий статус і нерідко були жінками-воїнами. 

Правильна відповідь – Б.