ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних заходів реформаторської діяльності Микити Хрущова.

Особливість економічного розвитку УРСР у період «відлиги» полягала в децентралізації керування промисловістю і будівництвом. Це було забезпечено впровадженням у 1957 році системи раднаргоспів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання понять і термінів із історії України, уміння їх застосовувати.

Процес повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, які опинилися за межами своєї країни в результаті війни, – це репатріація.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945-й на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання основних заходів політики «ждановщини» в Україні та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні –описані події.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Незважаючи на своє тринадцятилітнє існування, Інститут історії України не розробив і не видав… марксистсько-ленінської історії України», «Працівники Інституту запозичили в істориків Антоновича, Грушевського положення, що… призвело до відродження буржуазно-націоналістичних настанов у питаннях історії України» – чітко вказують на критику, яка лунала щодо діяльності Інституту історії України в другій половині 1940-х років.

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «багато хто з наших письменників жалкують, що вони й досі не створили художніх творів про такого справжнього героя українського народу, як Трохим Лисенко», «…Ми показали б у своїх творах значення мічурінської школи і цим самим зробили б велику справу для нашої партії» – чітко вказують на період другої половини 1940-х – початку 1950-х років, коли в науці процвітала «лисинківщина» – панування псевдонауки.

Тож в обох уривках відображено особливості культурно-ідеологічних процесів в Україні в період післявоєнної відбудови (1945-й – початок 1950-х років).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років).

Рік набуття Українською РСР членства в ООН – 1945 рік.

У цьому ж році згідно договору з Чехословаччиною до складу УРСР було включено Закарпаття.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У сучасній українській історичній науці утвердився такий підхід: війська 4-го Українського фронту й 38-ма армія 1-го Українського фронту після підготовчих заходів відновили активні наступальні дії 9 й 8 вересня 1944 року відповідно. Ці дії прийнято називати Східно-Карпатською стратегічною наступальною операцією (8 вересня – 28 жовтня 1944 року), складовою якої були Карпатсько-Дуклінська (8 вересня – 28 жовтня 1944 року) і Карпатсько-Ужгородська (6–28 жовтня 1944 року) фронтові наступальні операції, у результаті яких радянські війська здолали Головний Карпатський хребет, вийшли на кордон УРСР, установлений у 1939–1940 роках, й оволоділи територією Закарпатської України. Тобто в результаті Карпатсько-Ужгородської операції було завершено вигнання німецьких окупантів і їхніх союзників із території УРСР.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

1. Танкова битва в районі Рівне – Дубно – Луцьк – Броди відбулася в червні 1941 року.

2. Кримська наступальна операція була проведена радянським командуванням навесні 1944 року.

3. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави відбулося 30 червня 1941 року.

4. Депортація кримських татар до Середньої Азії – травень 1944 року.

5. Утворення Українського штабу партизанського руху – 1942 рік.

6. «Битва за Дніпро» – осінь1943 року.

Тобто події, що відбулися в 1941–1942 роках позначені цифрами 1, 3, 5.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Німецько-радянська війна розпочалася 22 червня 1941 року.

Наразі термін Велика Вітчизняна війна не використовують в Україні для позначення подій Другої світової війни на Східному фронті.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Сейм Карпатської України ухвалив цей закон:

1. Карпатська Україна є незалежна Держава…

3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України» – чітко вказують на події 15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України, яка утворилася в результаті розпаду Чехо-Словаччини.

Після приходу нацистів до влади в Німеччині вони стали на шлях розв’язування нової світової війни. Спочатку агресивні дії Німеччини прикривалися тезою про несправедливість, що була вчинена щодо німецького народу за підсумками Першої світової війни. У 1938 році Німеччина здійснила «аншлюс» Австрії і стала провокувати сепаратистські рухи в Судетській області Чехословаччини.

У вересні 1938 року в Мюнхені відбулася міжнародна конференція за участю Адольфа Гітлера, Едуарда Даладьє, Беніто Муссоліні, Невілла Чемберлена. Відповідно до угоди Чехословаччина мала до 10 жовтня передати Німеччині Судети, але гарантії нових кордонів надавалися їй лише після задоволення територіальних претензій Польщі й Угорщини.

Восени 1938 року Німеччина окупувала прикордонні райони Чехословаччини, водночас польські війська зайняли Тешинську область, а Угорщина – південні й південно-західні райони Словаччини, а також південну частину Підкарпатської Русі. Чехословаччина втратила близько третини населення, понад 40 % промисловості й усі прикордонні укріплення.

Чехословаччина з унітарної держави була перетворена на федеративну. Восени 1938 року Підкарпатська Русь (Карпатська Україна) отримала автономію.

14 березня 1939 року Німеччина окупувала Чехію, Словаччина й Карпатська Україна проголосили свою незалежність. Водночас Угорщина здійснила агресію проти Карпатської України й після запеклих боїв окупувала її.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Триває робота з ліквідації неписьменності», «За роки другої п’ятирічки лікнеп закінчили 1,5 млн чоловік». «Посилюється пропагандистська робота серед населення» – чітко вказують на заходи більшовицької влади, які реалізовували в 1930-ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «Для звуження впливу старої професури та викладачів реорганізовано управління вищою школою», «Університети були ліквідовані, а на їхній основі створювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти» – чітко вказують на заходи більшовицької влади, які реалізовували в 1920–ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «Партвидав, Сільгоспвидав забезпечують село творами класиків марксизму-ленінізму, брошурами, що висвітлюють кращі зразки колгоспного будівництва» – чітко вказують на 1930-ті роки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Картина Петра Бєлова «Біломорканал» була створена 1985 року. На картині зображено пачку папірос «Біломорканал», які виробляли в СРСР, до якої заходять тисячі в’язнів. Територія огороджена колючим дротом. Так художник відобразив трагедію будівельників каналу – в’язнів, життя яких стало порохом для сталінського режиму.

Біломорсько-Балтійський канал був першою будівлею, яку зводили в’язні ГУЛАГу(ГУТАБу) у 1931–1933 роках. Він з’єднав Біле море з Онезьким озером. Довжина каналу 227 км, глибина 5 метрів. Установлено 19 шлюзів.

На будівництві постійно працювало близько 100 тисяч в’язнів. Смертність робітників була високою, але кількість робітників не зменшувалося: на будівлю постійно прибувало поповнення. У той час відбувався процес розкуркулення і так званих «куркулів» відправляли на соціалістичні будівлі.

Головним засобом впливу на в’язнів й оплати їхньої праці було харчування. Чим гірше працював робітник, тим менше отримував. Пайкою в’язня-будівельника була буханка хліба й баланда з мороженої риби. Згодом такий метод став нормою для всіх таборів ГУЛАГу. За офіційними даними на будівництві померло понад 10 тисяч в’язнів; за підрахунками дослідників від 50 до 200 тисяч.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Для характеристики економічного розвитку радянської України в 1930-х роках доречно використовувати поняття і терміни: індустріалізація, п’ятирічка, «стаханівський рух».

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки; перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства. У СРСР індустріалізація відбувалася форсованими темпами й мала імпортзамінний характер.

П’ятирічка – план розвитку народного господарства СРСР. Реалізація п’ятирічних планів була запроваджена в 1928–1929 роках. За час існування СРСР було реалізовано 12 планів. Лише невелика частина планів була виконана, хоча згідно звітів їх навіть перевиконували.

Стаханівський рух – форма соціалістичного змагання, започаткована 1935 року шахтарем Олексієм Стахановим, який із помічниками за одну зміну видобув 102 т вугілля за норми сім тонн. Повсюдне упровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту, проте призвело до збільшення робітничих норм і посилення експлуатації працівників.

Поняття «денаціоналізація», «приватна власність», «гривня» доречно використовувати для характеристики економічного розвитку України в період незалежності.

Поняття «продрозкладка», «націоналізація», «радгоспи» доречно використовувати для характеристики економічного розвитку радянської України в період «воєнного комунізму» (1919–1921 роки).

Поняття «продподаток», «артіль», «трести» доречно використовувати для характеристики економічного розвитку радянської України в період нової економічної політики (1921–1929 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

Режисером і художнім керівником театру «Березіль» у 1920-х роках був Лесь Курбас.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи – і панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їздом РКП(б) у квітні 1923 року й формально реалізовувалася до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.

В УСРР проводилася у формі українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Тобто «коренізація» в УСРР сприяла збільшенню частки українців серед керівних кадрів партійного й державного апарату.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму.

Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Тобто неп сприяв розвитку сільськогосподарської та споживчої кооперації.

Правильна відповідь – В.