ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Позиція українських політичних сил західноукраїнських земель щодо війни.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – українська політична організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою», «на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України» – дозволяють стверджувати, що цитована відозва належить Головній українській раді. Саме ця організація з початком Першої світової війни зайняла відверто проавстрійську позицію та вбачала у виборені державної самостійності України основну мету своєї діяльності.

Революційна українська партія – перша політична партія Наддніпрянської України, заснована в 1900 р. в Харкові діячами студентських громад – ще до початку війни еволюціонувала в Українську соціал-демократичну робітничу партію.

Товариство українських поступовців – позапартійна політична й громадська організація – зайняло нейтральну позицію щодо війни та воюючих сторін і виступало «за демократичну автономію України, гарантовану також федерацією рівноправних народів».

Карпато-руський визвольний комітет, створений у Києві галицькими діячами москвофільського напряму, закликав своїх земляків урочисто зустріти російську армію.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. М. Грушевський.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – подія, що спричинила появу цитованого повідомлення.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «приїзд професора М. Грушевського», «ужиті заходи зі звільнення Шептицького», «відновлюється товариство “Просвіта”» – свідчать, що в повідомленні йдеться про події, які відбулися на початку Української революції.

На початку березня 1917 р. члени Тимчасового комітету Державної думи Російської імперії прийняли від Миколи ІІ акт про зречення та сформували Тимчасовий уряд. Упродовж наступних днів на території України практично були ліквідовані органи царської адміністрації, виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом губернських і повітових комісарів. Як і в Росії, в Україні почали формуватися Ради об’єднаних організацій, а також Ради робітничих і солдатських депутатів. 4 березня 1917 р. в Києві засновують Українську Центральну Раду, яка заочно обрала М. Грушевського головою. Викликаний телеграмою, 13 березня він повертається з Москви до Києва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі знання перебігу подій, пов’язаних зі збройним виступом самостійників у Києві в липні 1917 р.

Перш за все, завдання вимагає розуміння сутності поняття «самостійники». Отже, самостійники – узагальнювальна назва членів і прихильників Українського військового клубу імені гетьмана Полуботка, створеного М. Міхновським під час Української революції, що мав на меті українізацію військових частин, дислокованих на території України, і розбудову українських збройних сил. Варто підкреслити, що проблема створення національного війська з самого початку стала своєрідним вододілом серед українських політичних сил. У підходах до його створення склалися дві абсолютно протилежні концепції. Товариство полуботківців на чолі з М. Міхновським вважало, що військовий рух необхідно використати для створення сильної національної армії, яка зможе стати головною запорукою самостійності України. Соціалістична більшість Української Центральної Ради українську державність зводила лише до автономії України в складі федеративної Росії й тому заперечувала необхідність творення національної армії, обстоюючи ідею заміни постійного війська народною міліцією.

У червні 1917 р. силами клубу імені Полуботка сформовано Другий український козачий полк імені гетьмана Павла Полуботка. 3 липня 1917 р. Рада ухвалила Другий Універсал, що став явним кроком назад у порівнянні з Першим Універсалом, і відображав компроміс між Центральною Радою та Тимчасовим урядом щодо майбутньої автономії України. У відповідь на такий крок полуботківці вдалися до спроби військового заколоту, намагаючись змусити Центральну Раду негайно проголосити незалежність України. Вийшовши з казарм, полк здобув арсенал і частину центру Києва. Проте до такого рішучого кроку в питанні державотворення Центральна Рада не була готова, сподіваючись досягти політичним шляхом хоча б автономії для України, і виступ самостійників не підтримала. Володимир Винниченко віддав наказ роззброїти повстанців. 6 липня повстанці склали зброю, а полк згодом відправили на Румунський фронт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави.

Завдання передбачає опрацювання візуального історичного джерела – фото відбитка державної (гербової) печатки – демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, предмет ідентифікації в завданні – держава, за часів існування якої використовувалася зображена печатка.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер («Українська Держава»), зображення державних символів (тризуба та козака з мушкетом) дозволяють стверджувати, що печатку використовували для скріплення документів у період існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського, що заступила Українську Народну Республіку внаслідок державного перевороту. Існувала від 29 квітня до  14 грудня 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати істотні характерні риси подій (явищ, процесів), спираючись на знання цих подій і розуміння їхньої сутності.

Отже, в завданні йдеться про період нової економічної політики в історії УСРР. Необхідно визначити одну з характерних рис соціально-економічного життя, притаманних саме цьому періоду розвитку країни.

Нова економічна політика (неп) – економічна політика більшовиків, що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки. Стрижнем політики «воєнного комунізму» було забезпечення в умовах війни Червоної гвардії та Червоної армії продовольством та іншими необхідними ресурсами. Механізмом її реалізації стала так звана «продрозкладка» – система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів, яка зобов’язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби) хліба та інших продуктів. Проводилася органами Наркомпроду, продзагонами, за участі частин Червоної армії, спільно з комбідами та місцевими Радами. Спочатку продрозкладка поширювалася лише на хліб і фуражне зерно, згодом нею було охоплено картоплю та м’ясо, а до кінця 1920 р. – всі сільськогосподарські продукти та всі види сировини тваринного й рослинного походження. Продрозкладка паралізувала розвиток сільського господарства, скоротивши виробництво зерна (на 40%). Катастрофічне становище в економіці призвело до різкого зростання невдоволення більшовиками, що вилилося у військові заколоти, великі робітничі страйки та селянські повстання, які у 1921 р. охопили майже всю територію України. Хоча влада й нещадно придушувала ці повстання, більшовики, заради збереження влади, змушені були визнати провал політики «воєнного комунізму» й піти на поступки, особливо селянам. Декретом ВЦВК від 23 березня 1921 р., ухваленим на підставі вирішень X з’їзду РКП(б), продрозкладку була скасовано та замінено продподатком, який був удвічі нижчим. Настільки значне послаблення дало стимул до розвитку сільськогосподарського виробництва втомленому від війни селянству.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі розуміння сутності змін, зазначених у його умові. Крім того, в умові вказані хронологічні рамки цих змін: з 1925 р. по 1930 р.

Зростання кількості шкіл з українською мовою викладання саме в зазначений період дозволяє стверджувати, що ці зміни стали результатом здійснення в республіці політики «українізації» – запровадження української мови в школі, пресі, закладах культури й установах партійно-державного апарату. Українізація була складовою більш масштабної політики – «коренізації» – «вкорінення» радянської влади на «окраїнах» шляхом залучення представників титульного населення республік і автономій до місцевого керівництва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Сутність політики форсованої індустріалізації в Україні.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика індустріалізації та особливості її здійснення.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «експропріація непродуктивних класів», «зосередження доходів в руках держави», «дають можливість нагромадження в країні» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про джерела індустріалізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Суспільно-політичне життя. Масові репресії.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних етапів життя та діяльності видатних історичних постатей, уміння встановлювати відповідність між діяльністю та певними політичними подіями (обставинами). Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Варіантами відповіді є такі події:

• справа «Спілки визволення України» – показовий процес, сфабрикований органами держбезпеки УРСР наприкінці 1920-х рр., на якому викривалася вигадана антирадянська організація серед української наукової, творчої та церковної інтелігенції;
• «Шахтинська справа» – перший політичний процес в СРСР над «шкідниками», під час якого в 1928 р. засуджено велику групу керівників вугільної промисловості Донбасу;
• Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений партійно-радянським керівництвом СРСР та УСРР у 1932–1933 рр. шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території УСРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці;
• «Закон про п’ять колосків» – народна назва репресивного закону – Постанови ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р., – який передбачав як захід судової репресії за розкрадання майна розстріл із конфіскацією або позбавлення волі від 10 років.

Аналіз запропонованих варіантів відповіді та зіставлення їх із загальновідомими фактами біографії Сергія Єфремова – літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук (з 1919 р.), віце-президент ВУАН (з 1922 р.) – дає можливість визначити правильну відповідь

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Економіка українських земель.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – країна.

Ключові в джерелі слова-маркери – «“осадження” колоністів на Східних кресах» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснювані урядом Польщі в міжвоєнний період. Саме в цій країні з метою інкорпорації новоприєднаних територій Західної України та Західної Білорусі влада заохочувала переселення на ці землі офіцерів, солдатів у відставці, членів їх сімей, а також цивільних добровольців з числа етнічних поляків. Осадники з числа військових мали можливість безкоштовно отримати до 45 га землі, а переселенці-добровольці – придбати землю за пільговою ціною в кредит на 30 років зі звільненням від оплати у перших 5 років володіння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН. Утворення УПА.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на передньому плані зображено вояка, який, стоячи на прапорі із зображенням серпа та молота, однією рукою тримає зброю, іншою – прапор із зображенням тризуба та написом «Воля народам – воля людині!». На другому плані плаката зображено багатоповерхову цегляну будівлю із заґратованими вікнами, на якій написано «СССР – тюрма народів». Крім того, зображено людину із сокирою, яка трощить двері будівлі. Таким чином, зображення поваленого прапору з емблемою Радянського Союзу дозволяє виключити як можливі правильні відповіді варіанти, у яких ідеться як про розгортання радянського партизанського руху, так і про радянізацію західних областей України. Запропонований варіант щодо установлення незалежності Карпатської України не відповідає загальні тематиці плаката.

Єдиним можливим правильним варіантом відповіді в завданні є варіант Б. Плакат пропагував мету боротьби Української повстанської армії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – окупаційна адміністративна одиниця часів Другої світової війни.

По-перше, ключові в джерелі словосполучення-маркери – «встановили свою владу до річки Буг», «від Дністра до Бугу» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться не тільки про Бессарабію, а й Одеську, південні райони Вінницької та західні – Миколаївської областей. Таким чином, запропонований у завданні варіант – Бессарабія – є неправильною відповіддю, оскільки в уривку йдеться про географічно значно ширший регіон.

По-друге, ключові в джерелі словосполучення-маркер – «німецько-румунські загарбники», «запанувала румунська нагайка» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про землі, які перебували під контролем Румунії. Румунія, будучи союзницею Німеччини та беручи безпосередню участь у війні проти СРСР, претендувала на свою частину «окупаційного пирога». Формально такі претензії було оформлено румунсько-німецьким договором, підписаним 30 серпня 1941 р. в Бендерах. На підставі договору на землях «від Дністра до Бугу» було запроваджено тимчасову румунську цивільну управу та створено окрему адміністративно-політичну одиницю – Трансністрію. Саме ця румунська географічна дефініція й маркує регіон між течіями річок Дністер і Південний Буг, який раніше входив до складу Османської імперії. Правильність міркувань підтверджуються й тим, що ані Північна Буковина, ані Марморощина географічно не належать до межиріччя Дністра й Південного Бугу. Північна Буковина охоплює Буковинське Прикарпаття та Хотинську височину між середньою течією Дністра та витоками Сучави у долинах верхньої течії Прута та Серету. Марморощина – історична область у Карпатах у долині Тиси.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі опрацювання історичного джерела, застосовуючи набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом у завданні є діаграма, на якій відображено (у %) національний склад Криму в 1939 та 1959 р. Вимагається визначити причину відображених змін.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на діаграмі, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, 1939 р. переважну більшість населення Криму становили росіяни, кримські татари, українці, євреї, німці, греки, болгари та вірмени. У 1959 р. на півострові мешкали лише росіяни, українці та євреї. Зникнення одних народів (кримських татар, німців, греків, болгар, вірмен) і зростання питомої ваги інших (росіяни, українці) можна пояснити лише певними міграційними процесами.

Увідповіднення отриманої інформації з кожним варіантом відповіді на основі розуміння сутності запропонованих понять дає змогу визначити, що десталінізація та розкуркулення є неправильними варіантами відповіді, оскільки вони не стосуються міграційних процесів. Десталінізація – процес часткової трансформації державно-політичної системи СРСР, який супроводжувався подоланням культу особи Й. Сталіна, ліквідацією наслідків його репресивної політики та частковим відновленням законності й правопорядку. Розкуркулення – репресивні заходи, які в адміністративному порядку масово застосовувалися в 1930-х рр. місцевими органами виконавчої влади за політичними, класовими, соціальними та майновими ознаками проти селянства в районах суцільної колективізації.

Трудова еміграція – пересування особи з метою тимчасового працевлаштування, що супроводжується перетинанням державного кордону – також не може бути правильною відповіддю в завданні, оскільки є соціально-економічним явищем, пов’язаним із обмеженими можливостями знайти гідну, високооплачувану роботу на батьківщині.

Лише варіант "депортація" – примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання окремих осіб чи народів – відповідає змісту діаграми. Дійсно, 11 травня 1944 р. Державний комітет оборони (ДКО) СРСР прийняв постанову № 5859 про виселення кримських татар із Криму до Узбекистану та сусідніх з ним районів Казахстану й Таджикистану. Основна фаза насильного переселення тривала впродовж 18–20 травня 1944 р. Офіційною причиною насильницького переселення стало звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді, «масовому винищенні радянських людей» і колабораціонізмі – співпраці з нацистськими окупантами. Відповідно до постанови ДКО СРСР від 2 червня 1944 р. одночасно з кримськими татарами з Криму виселяли «німецьких посібників з числа греків, вірмен і болгар». Вірменам і болгарам інкримінувалося активне співробітництво з окупантами, грекам – заняття дрібною промисловістю та торгівлею з німцями. Операція з виселення тривала впродовж 27–28 червня 1944 р. Загалом у травні–червні 1944 р. з Криму було виселено 225 тис. осіб.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Адміністративно-територіальні зміни.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді. Оскільки на карті нанесено міста Ужгород і Мукачеве, то це дозволяє стверджувати, що заштрихована територія – Закарпаття. Після розпаду Австро-Угорської імперії за Сен-Жерменським (1919 р.) і Тріанонським (1920 р.) договорами Закарпаття було включено до складу Чехословаччини. У 1939 р. територія Закарпаття була окупована Угорщиною. У листопаді 1944 р. в Мукачеві відбувся І З`їзд народних комітетів Закарпатської України, який одностайно ухвалив Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР і вихід зі складу Чехословаччини. У червні 1945 р. до Москви прибула чехословацька урядова делегація для переговорів з радянським урядом щодо подальшої долі Закарпатської України. 29 червня було укладено договір, за яким Закарпатська Україна «возз’єднується в згоді з бажанням, виявленим населенням Закарпатської України,.. зі своєю споконвічною батьківщиною – Україною і включається до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки». Кордон між Словаччиною та Закарпаттям від 29 вересня 1938 р. (тобто до Мюнхенської конференції) оголошувався кордонами між СРСР та ЧСР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Стан промисловості та сільського господарства.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати істотні характерні риси подій (явищ, процесів), спираючись на знання цих подій і розуміння їхньої сутності.

Отже, у завданні йдеться про період 1970-х – початку 1980-х рр. в історії УСРР. Слід визначити одну з особливостей  економічного розвитку, притаманних саме цьому періоду історії республіки.

Зазначені в умові завдання роки дають підстави стверджувати, що йдеться про період так званого «застою» – ретроспективна назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи, коли в суспільстві складалися передумови глибокої системної кризи, які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду СРСР. Економічним змістом періоду застою було поступове просування до колапсу, починаючи з 1970-х рр. можливості екстенсивного розвитку вичерпалися. Так, якщо у 8-й п’ятирічці (1965–1970 рр.) національний дохід щороку зростав у середньому на 7,5%, то в дев’ятій (1971–1975 рр.) – вже на 5,8%, а в десятій (1976–1980 рр.) – лише на 3,8%. Крім того, в умовах світової науково-технічної революції відставання СРСР ставало дедалі безнадійнішим. Радянська економічна модель не сприяла інтенсифікації виробництва та впровадженню досягнень науково-технічної революції через свою надмірну мілітаризацію, централізацію й командно-адміністративну жорсткість.

Таким чином, правильний варіант відповіді в завданні – прогресуючий занепад у рамках загальносоюзної економіки.

Відповідь – А.