ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку XX ст. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності Столипінської аграрної реформи та сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, в ході проведення Столипінської аграрної реформи вирішувалося завдання

розв’язати проблему аграрного перенаселення – так, оскільки в ході реалізації реформи уряд підтримував і заохочував селянський переселенських рух за Урал у віддалені малозаселені регіони імперії. З 1906 по 1913 р. і дев’яти українських губерній виїхало 1,2 млн селян (найбільше 1909 р. – 290 тис.), однак чверть згодом повернулася.

зміцнити традиційну селянську общину (громаду) – ні, оскільки відповідно до Указу від 1906 р. «Про доповнення деяких постанов діючих законів, які стосуються селянського землеволодіння і землекористування» й ухваленого на його підставі Державною Думою Закону від 1910 р. скасувалися обов’язкові форми земельної общини і кожному селянинові надавалося право вийти з неї й виділити свою землю у повну власність;

скасувати панщину та кріпосну залежність селян – ні, оскільки ліквідація кріпосного права регулювалася законодавчими актами від 19 лютого 1861 р., за якими селянам і дворовим людям надавалися права «вільних сільських обивателів, як особисті, так і майнові». Селяни-кріпаки переставали бути власністю поміщиків. Вони могли вільно торгувати, відкривати промислові та ремісничі підприємства, торговельні заклади, записуватися в цехи, купувати і збувати рухоме й нерухоме майно, без дозволу поміщиків одружуватися, віддавати дітей у навчальні заклади;

сприяти зростанню товарності сільського господарства – так, оскільки селянин отримав право вимагати виділення землі в одному масиві – «відрубі», до якого міг приєднати свою садибну землю і перенести сюди будівлі, утворюючи «хутір». При цьому селяни могли скористатися допомогою Селянського поземельного банку, який кредитував купівлю землі і допомагав створити хутірні та відрубні господарства;

подолати кризу сільськогосподарського перевиробництва – ні, оскільки економічна криза 1900–1903 рр. в Російській імперії на момент упровадження реформи вже була подолана;

ліквідувати церковне та монастирське землеволодіння – ні, оскільки остаточну секуляризацію в Росії провели більшовики. Відповідно до Декрету про землю (1917 р.) були конфісковані всі землі, які перебували у власності духовенства (близько 3 млн десятин);

зміцнити соціальну опору самодержавства на селі – так, оскільки Столипінська реформа була спрямована, перш за все, на допомогу заможному селянству, яке замість занепалого дворянства перетворювалося на нову соціальну опору режиму на селі.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Варшавська угода між УНР та Польщею.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності Варшавської угоди та сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, умовою Варшавської угоди (1920 р.) між представниками Директорії УНР і уряду Польщі було

передання Польщі Східної Галичини та Західної Волині – так, оскільки в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу, С. Петлюра погоджувався визнати українсько-польський кордон по річці Збруч і далі по Прип’яті до її гирла. До Польщі мала відійти Східна Галичина та 5 повітів Волині, тобто територія, що належала Австро-Угорщині та Росії;

об’єднання Армії УНР та Української Галицької армії (УГА) – ні, оскільки ця подія відбулася в 1919 р. За угодою між урядами УНР і ЗУНР УГА влилася в армію УНР для продовження спільної боротьби за незалежність України під гаслом «На Львів через Київ!». Об’єднана армія налічувала 80 тис. осіб, з яких 50 тис. були галичанами. Об’єднаний штаб армій очолив генерал М. Юнаків;

визнання Польщею ЗУНР та відмова від втручання в її внутрішні справи – ні, оскільки на момент укладання угоди ЗУНР припинила своє існування, а її територія в 1919 р. була повністю окупована Польщею;

ведення спільних воєнних дій проти радянських військ на території УНР – так, оскільки складовою частиною договору була військова конвенція, підписана 24 квітня 1920 р., яка передбачала ведення спільних польсько-українських військових дій проти більшовицьких військ на території України;

надання військово-політичної допомоги в боротьбі проти гетьмана П. Скоропадського – ні, оскільки на момент укладання угоди Українська Держава гетьмана П. Скоропадського припинила своє існування внаслідок листопадового 1918 р. повстання, очолюваного Директорією УНР;

визнання Директорією кордону між Польщею та УНР по «лінії Керзона» – ні, оскільки вказана умовна демаркаційна лінія стосувалася перебігу війни між більшовицькою Росією та Польською республікою під час польсько-радянської війни 1919–1920 рр.;

визнання Польщею Директорії УНР на чолі з С. Петлюрою верховною владою УНР – так, оскільки, згідно з договором, польський уряд Ю. Пілсудського відмовився від намірів розширити територію Польщі до кордонів Речі Посполитої 1772 року та визнав УНР.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Характеризувати господарське життя носіїв трипільської культури.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння визначати характерні риси, у цьому випадку Трипільської культури.

Запропоновані відповіді вказують окремі риси господарського розвитку і духовного життя різних періодів Стародавньої історії України, з яких слід обрати правильну.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути наступні кроки.

Перший. Пригадуємо, до якого періоду Стародавньої історії України відноситься трипільська культура. Це період енеоліту.

Другий крок. Встановлюємо, які ознаки енеоліту зазначені в запропонованих відповідях. Використання залізних знарядь праці і застосування трипільної системи землеробства притаманно залізному віку (ранньому залізному віку). Звертаємо увагу, що не слід ототожнювати трипільну систему обробки землі з трипільською археологічною культурою. Натомість виготовлення керамічного посуду притаманно епохам, починаючи з неоліту. Катакомбне поховання притаманне лише катакомбній археологічній культурі племен скотарів. Відповідно і цей дистрактор не може бути правильною відповіддю.

Таким чином, із запропонованих варіантів відповідей ознакою трипільської культури є виготовлення орнаментованого керамічного посуду.

Це завдання можливо виконата й іншим способом, якщо знати, що трипільці були першими, хто орнаментував свій керамічний посуд.

Відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України. Характеризувати духовне життя давніх слов’ян.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є фото історичних пам’яток. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на рисунку-реконструкції, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на фото зображено дві історичні пам’ятки: язичницьке капище, яке розташоване в Києві на Старокиївській горі, і Збруцький ідол, зображений з чотирьох боків (ракурсів). Капище і ідол є атрибутами язичницької релігії слов’ян.

Таким чином, зображені фото свідчать по поширення у слов’ян язичництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння встановлювати відповідність між історичною подією, визначеною програмою ЗНО, і певним періодом (століттям, епохою). Вказана в завданні подія – утвердження династії Рюриковичів – відбулася з вокняжінням у Києві князя Олега в 882 р., який був регентом при малолітньому сині Рюріка Ігорі, що почав правити у 912 р. Згідно з літописною легендою Рюрік був запрошений правити у Північній Русі (Славії) в 862 р.

Спираючись на принципи історичної хронології, визначаємо, що ці роки відповідають ІХ–Х століттям. Отже, утвердження на Русі династії Рюриковичів відбулося у другій половині ІХ – на початку Х ст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Святослава. Позначати на картосхемі території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII–IX ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Київської Русі та сусідніх держав і племен. Крім того, на карті вказані напрямки походів київського князя за р. Дунай на Балкани.

Серед відомих великих київських князів лише князь Святослав здійснював подібні походи. За часів князя Святослава до Русі були приєднані племена в’ятичів, уличів і тиверців. Заштрихована на карті територія відповідає розселенню племен уличів (басейн річки Південний Буг) і тиверців (басейн річки Дністер).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Завдання спрямоване на перевірку знання відносин великих київських князів з кочовими народами степу.

Русь з початку свого існування вела боротьбу з набігами кочовиків. Половці становили загрозу південним кордонам Русі в другій половині ХІ – на початку ХІІІ ст.

Із запропонованих пар князів лише правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава Великого повністю збігається з указаними хронологічними рамками. Також слід пригадати, що Володимир Мономах виступив організатором цілої низки походів проти половців на початку ХІІ ст., до яких схилив і інших руських князів. Завдяки успішним походам Володимиру і Мстиславу вдалося на тривалий час відігнати половців від кордонів Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Завдання спрямоване на перевірку знань соціальної структури Київської Русі в ІХ–ХІІ ст.

Виконання завдання передбачає або пряму відповідь на завдання, або його розв’язання в логічній послідовності.

У відповідях зазначені різні прошарки суспільства – від привілейованих (бояри, священики), напівпривілейованих (міщани) до непривілейованих (смерди). Більшість населення Русі належала до непривілейованих груп. Смерди – це особисто вільні селяни, які самостійно вели своє господарство.

Ураховуючи, що основу господарства Русі становило сільське господарство, то мешканці села становили більшість населення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку знання зовнішньополітичної діяльності князя Данила Романовича Галицького після монгольської навали. На це вказують хронологічні рамки зазначені у завданні – 1240-ті–1260-ті рр. Саме у цей період Данило Галицький переймався питанням створення антитатарської коаліції європейських держав. Саме з цією метою він погодився на коронаціє у 1253 р. Проте дієвої коаліції не вдалося створити і, незважаючи на перші перемоги, Данило був змушений погодитися на монгольську зверхність.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Кам’янець-Подільська фортеця.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, яка має 9 башт, що поєднані високими стінами. У споруді відсутня башта-донжот, що вказує на те, що це не замок, а фортеця. Форма башт характерна лише одній фортеці в Україні – Кам’янець-Подільській. Фортеця розташована у важкодоступній місцині. До неї пролягає лише одна дорога.

Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді наведеному опису відповідає лише Кам’янець-Подільська фортеця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – про яку битву йдеться.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «султан турецький Осман», «Хотин», «польський табір», «козаки» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву війни Речі Посполитої з Османською імперією. Проте під Хотином було декілька битв між польсько-українськими і турецькими військами. Ідентифікувати, про яку саме битву йдеться, допомагає ім’я султана Османа. Це битва 1621 р., яка завершилася для турецько-татарського війська поразкою. Ключову роль у перемозі відіграли козаки, що теж зазначено в уривку джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Розвиток культури й освіти. Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси. У цьому завданні слід розпізнати зображену на репродукції картину та встановити її авторство.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на репродукції, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Аналіз джерела дає змогу визначити, що сюжет ікони і манера виконання вказують на вплив ідей Ренесансу. Серед зазначених іконописців ікона відповідає творчості Олексія Горошковича.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зміни в суспільно-політичному житті.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Треба визначити один з наслідків Національно-визвольної війни.

Для розв’язання завдання можна скористатися таким алгоритмом.

Перше. Пригадати причини війни.

Другий крок. Співвіднести причини із зазначеними у відповідях наслідками.

Серед причин можна виділити такі:

1. Нехтування польською владою станових інтересів козацтва;
2. Посилення соціально-економічного визиску українських селян, міщан, козаків;
3. Посилення релігійних утисків православного населення Речі Посполитої.

Виходячи з цього, дистрактори В і Г є не правильними відповідями. Магдебурзьке право на українських землях поширювалося з ХІV ст.; поширення фільваркового господарства лише посилювало утиски селянства. Тобто поширення фільваркової системи господарювання було причиною, а не наслідком війни. Створення козацької держави не ліквідувало становий поділ суспільства. Відповідно, дистрактор Б теж не є правильною відповіддю. У той же час Національно-визвольна війна знищила магнатсько-шляхетське панування і як наслідок – залежність селян.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.  Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – договір Війська Запорозького з іншою державою.

У відповідях указані чотири договори. Серед зазначених лише «Березневі статті» забороняли гетьману мати відносини з польським королем і турецьким султаном.

Відповідь – В.