Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ століття).

Із запропонованих варіантів відповіді правильним є такий:

• панщина;
• магнатське землеволодіння;
• фільварки.

Усі ці поняття дають змогу характеризувати економічний розвиток українських земель у середині ХVІ – середині ХVІІ століття.

Панщина – форма земельної відробіткової ренти поширена (разом з оброком) за феодалізму. Полягала в обов’язковій праці селянина в господарстві землевласника.

Магнатське землеволодіння – землі, які перебували у спадковому володінні магнатів – найзаможнішої частини шляхти.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальних процесів на українських землях після укладення Люблінської унії.

Під час укладення Люблінської унії українська шляхта прагнула отримати такі ж права і привілеї, як і польська, що й було реалізовано умовами унії. Відповідно українська шляхта юридично стала одним цілим із польською і литовською шляхтою, що і створило умови для її полонізації та окатоличення. Українська шляхта стала активним учасником політичного життя в умовах шляхетської демократії, переймала звичаї та традиції польської шляхти. Натомість права українських міщан, козаків і селян було дискриміновано.

Удільні князівства на українських землях було ліквідовано ще в ХV столітті.

Магдебурзьке право на українських землях за часів Речі Посполитої отримало новий імпульс у розвитку й проіснувало до ХІХ століття.

Литовські Статути використовувати й після Люблінської унії. У 1588 році було ухвалено ІІІ Литовський статут.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Для української культури другої половини XIV – XV ст. було характерним виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі.

У другій половині XIV – XV ст., після занепаду Києва внаслідок монгольської навали та дроблення Галицько-Волинської держави, традиція літописання продовжила існувати в нових політичних і культурних центрах західноукраїнських земель, зокрема в Холі, Луцьку та Острозі. Це забезпечило спадковість історичної пам'яті.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

«Кревська унія» – це угода 1385 року, що передбачала приєднання Великого князівства Литовського до складу Польського королівства і шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою.

Основні положення угоди передбачали:

• Династичний шлюб: Шлюб великого князя литовського Ягайла з польською королевою Ядвігою.

• Інкорпорація (приєднання): Зобов'язання приєднати (інкорпорувати) землі ВКЛ до Польської Корони (хоча на практиці ВКЛ зберегло значну автономію, юридично це було оформлено як приєднання).

• Католизація: Перехід Ягайла та всього язичницького населення Литви в католицтво.

• Коронування: Ягайло ставав королем Польщі (під ім'ям Владислав II), залишаючись при цьому і великим князем литовським.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

• 1. Основа сільськогосподарського виробництва – землеробство та тваринництво. ✅ (Це була аграрна економіка).

• 4. Домінування залізовидобувного та залізоробного ремесел. ✅ (Залізоробне ремесло було одним із найважливіших і найпоширеніших, оскільки забезпечувало знаряддями праці та зброєю).

• 5. Значне поширення промислів – мисливства, рибальства та бортництва. ✅ (Промисли, особливо бортництво (збір меду), становили значну частину економіки, забезпечуючи внутрішні потреби та експорт).

• 7. Використання торговельних шляхів – «із варяг у греки», Грецького, Залозного. ✅ (Міжнародна торгівля, особливо по річкових шляхах, була ключовим джерелом княжих доходів і відігравала важливу роль в економіці).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Мозаїка – зображення або візерунок із окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, смальти, камінчиків тощо.

У Софійському соборі збереглася найбільша та найдовершеніша колекція мозаїк Київської Русі. Вони прикрашають головний вівтар та центральний купол.

Головні композиції:

1. «Оранта» (Нерушима Стіна) — величне зображення Богоматері, що молиться, у головній апсиді. Це найвідоміша мозаїка Русі, що стала одним із символів Києва. Висота фігури — 5,45 м.

2. «Євхаристія» — композиція в апсиді, що ілюструє причащання апостолів Христом.

3. Христос Пантократор — зображення у центральному куполі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Культурницьку діяльність Ярослава Мудрого відображено в уривках 2 та 3.

• Уривок 2: Фраза «засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи» вказує на його діяльність із поширення освіти та книжності

• Уривок 3: Пряма згадка про спорудження «церкви святої Софії в Києві» — головного шедевра та символу епохи Ярослава Мудрого

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Десятина в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков.

• Десятина — це податок (або частина князівських доходів чи данини), що складав одну десяту частину і регулярно відраховувався на утримання церкви та духовенства.

• Цей принцип був запроваджений після хрещення Русі та став важливим джерелом фінансування церковного будівництва та милостині, зокрема, князем Володимиром Великим для Десятинної церкви в Києві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків повстання древлян 945 р. стало визначення розмірів і встановлення місць збирання данини.

Повстання древлян 945 року, хоч і було жорстоко придушене княгинею Ольгою. Щоб уникнути повторення трагедії, вона:

• Встановила «уроки» — точний розмір данини, який племена мали платити.

• Запровадила «погости» — спеціальні місця для збору данини. Замість того, щоб князь і його дружина їздили по землях, племена самі привозили данину в ці пункти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Стрілками позначено вторгнення сарматів. Сармати — це давні кочові племена іранського походження, які панували в степах сучасної України з III ст. до н.е. до IV ст. н.е. Вони прийшли на зміну скіфам і відіграли ключову роль в історії регіону.

Основою їхнього життя було кочове скотарство. Сарматське суспільство було дуже войовничим. Існують археологічні свідчення, що жінки в сарматських племенах мали високий статус і нерідко були жінками-воїнами. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У ХІХ столітті на землях колишньої Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини створено Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Колишня Лівобережна Гетьманщина не включала землі Запорозької Січі й Кримського ханства, а саме території південних губерній – Катеринославської, Таврійської й Миколаївської. Київська губернія простягалася на території Наддніпрянської України.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Ключові терміни, які потрібно використати, щоб схарактеризувати суспільний устрій Русі-України (Київської держави) ХІ–ХІІ ст., це: смерди, ізгої та закупи.

• Смерди (1): Особисто вільні селяни-общинники, які були землевласниками і сплачували данину безпосередньо князю. Вони становили основу землеробського населення.

• Ізгої (4): Особи, що втратили свій попередній соціальний стан (були "вигнані" зі свого середовища). Це могли бути сини священників, які не отримали місця, збіднілі купці чи звільнені раби. Вони шукали нового покровителя.

• Закупи (6): Напіввільне населення, яке потрапляло у тимчасову залежність за борги (за "купу" – позику). Вони працювали на пана до відпрацювання боргу, зберігаючи деякі права, але їхнє життя було регламентоване.

Правильна відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На фото, наведеному в завданні, зображено портрети Петра Дорошенка (А, 1665–1676 роки), Петра Сагайдачного (Б, із незначними перервами від 1616 року до 1622 року), Івана Мазепи (В, 1687–1709 роки), Богдана Хмельницького (Г, 1648–1657 роки).

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1. В. Цей уривок «Ходив Олег проти сіверян, і переміг сіверян...» описує події початку правління князя Олега (кінець IX - початок X століття), а саме його походи і встановлення влади над східнослов'янськими племенами, зокрема сіверянами, звільняючи їх від данини хозарам. 

2. А. Уривок «І деревляни кажуть їй:“Нас земля послала Деревлянська, щоби таке сказати...» Тут описано події після смерті князя Ігоря, який був наступником Олега. Його вбили деревляни (945 рік). Уривок фіксує відповідь деревлян княгині Ользі, яка правила після Ігоря як регент при малолітньому сині Святославі. 

3. Г. Уривок «Іде Святослав на Дунай воювати болгар...» розповідає про походи князя Святослава Ігоровича (син Ігоря та Ольги) на Болгарію (960-ті роки) і його спробу закріпитися на Дунаї в Переяславці. 

4. Б. Цей уривок «…а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити .» описує події, пов'язані з хрещенням Русі князем Володимиром Великим (онук Ольги, син Святослава) у 988 році. 

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.