ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено проміжок часу від 1806 року до 1812 року. Російська імперія напередодні протистояння з французькою армією Наполеона Бонапарта намагалася розв’язати територіальне питання з Османською імперією. Війна з Туреччиною у 1806–1812 роках завершилася підписанням Бухарестського договору й приєднанням до Російської імперії Бессарабії (територія, позначена цифрою 3 на картосхемі). Щодо інших позначених на картосхемі цифрами територій, то вони відійшли до Російської імперії ще у XVIII столітті відповідно до Третього поділу Речі Посполитої, Ясського мирного договору й Кючук-Кайнарджинського мирного договору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

З умови завдання зрозуміло, що йдеться про Карпатський регіон. Опришки – розбійники, які діяли в Галичині, на Буковині й у Закарпатській Україні в XVI–XIX століттях. Сердюки – козаки найманих піхотних (сердюцьких) полків, а компанійці – полків кінноти в Лівобережній Україні в останній чверті ХVІІ століття – 1-й чверті ХVІІІ століття. Гайдамаки – самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Пам’ятка архітектури Жовкви, зображена на фото початку ХХ ст., – це Жовківська оборонна синагога, тому вона безпосередньо пов’язана з життєдіяльністю міської громади євреїв.

На той час Жовква була приватним містом короля Яна III Собеського, який сприяв розвитку єврейської громади та дозволив будівництво такої величної кам'яної споруди.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку описано підготовку до вирішальної битви Конотопської війни (1658–1659 рр.) між Гетьманщиною та Московським царством.

Після підписання Гадяцького договору (1658 р.) Іван Виговський опинився у стані війни з Москвою. Щоб протистояти чисельно переважній московській армії князя Трубецького, гетьман уклав військовий союз із Кримським ханством.

У червні 1659 року під Конотопом (на річці Соснівка) об'єднане військо вщент розгромило елітні частини московського війська.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Уривок, у якому полковник Іван Богун аргументує свою позицію, критикуючи московське "рабство", стосується недоцільності укладання «Березневих статей».

Іван Богун різко критикує соціально-політичний устрій Московського царства, зокрема систему холопства і рабства, зазначаючи, що "все є власністю царя" і "Увесь народ московський є рабом". Він вважав, що приєднання до такої держави є катастрофою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Умови Куруківської угоди 1625 р. задовольняли інтереси лише заможної частини реєстрового козацтва.

• Основні положення угоди стосувалися реєстру та прав козаків:

  • Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 тисяч до 6 тисяч осіб.

  • Реєстровці отримували платню та право на самоврядування (вибори гетьмана, старшини) у межах своєї території.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVІ століття.

Однією з причин появи полемічної літератури на українських землях наприкінці XVI – у першій половині XVII ст. було укладення церковної унії між православною та католицькою церквами.

Полемічна література — це твори, які виникли внаслідок гострої релігійної боротьби між прихильниками та противниками об'єднання православної та католицької церков.

Берестейська церковна унія 1596 року. Ця унія призвела до розколу Київської митрополії на дві частини: уніатську (греко-католицьку, підпорядковану Папі Римському) та православну (яка залишилася під Константинопольським патріархатом).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Найбільш спільною рисою, яка об'єднує ключових діячів української історії з цього ряду (Острозького та Могилу), є їхня роль у розвитку освіти.

• К.-В. Острозький — засновник Острозької академії.

• П. Могила — засновник Києво-Могилянського колегіуму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Ольгерд  «усю [землю руську] перейняв від татар у своє володіння»?

Уривок описує процес експансії Великого князівства Литовського на руські землі (території сучасної України) у XIV столітті, що супроводжувався витісненням монголо-татарського панування.

Ключові факти:

1. Основний етап приєднання: Історичні джерела чітко вказують, що основний масив українських земель (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля) був приєднаний до Литви за правління Великого князя Ольгерда Гедиміновича (1345–1377 рр.).

2. Вирішальна битва: Головною подією, яка поклала початок звільненню цих територій від татарської влади, була битва на річці Сині Води у 1362 році, де військо Ольгерда здобуло перемогу над татарськими "царками" (баскаками/намісниками) Золотої Орди.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Виділений документ ілюструє експансію литовських князів на землі Південно-Західної Русі.

Процес, описаний у тексті, включає такі ключові елементи:

• Заселення спустошених земель "своїми людьми": Це вказує на прихід нової політичної сили на землі, які постраждали від попередніх подій (наприклад, монгольської навали).

• Поширення влади на "знесилених русів": Свідчить про підпорядкування руського населення цій новій владі.

• Перейняття "всієї [землі руської]... від татар": Це найважливіший маркер, що описує поступовий перехід територій, які раніше контролювалися Золотою Ордою (татарами), під владу нової сили.

• Прогнання "баскаків": Баскаки були представниками монголо-татарських ханів, які збирали данину. Їхнє прогнання означає звільнення від прямого ординського панування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

У результаті битви на річці Сині Води українські землі звільнено від «заволзького царя [хана]»?

Уривок описує процес приєднання руських (українських) земель до Великого князівства Литовського та вигнання татарських баскаків, що збирали данину для хана Золотої Орди («заволзького царя»).

• Вирішальною подією, яка забезпечила контроль ВКЛ над більшістю південно-західних руських земель (Київщина, Поділля) і поклала початок їхньому звільненню від Орди, стала Битва на річці Сині Води (приблизно 1362 рік).

• У цій битві військо великого князя Ольгерда розгромило війська монголо-татарських ханів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Скульптурна композиція, зображена на фото, — це пам'ятник засновникам Києва: Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либіді (знаходиться на набережній Дніпра в Києві).

Легенда про заснування Києва цими братами та сестрою вперше і найбільш повно викладена саме в «Повісті минулих літ» — найдавнішому літописному зведенні Київської Русі, яке традиційно пов'язують з ім'ям Нестора Літописця.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Віче — це народні збори у давніх слов'ян, зокрема в Київській Русі, на яких вирішували важливі державні, політичні та громадські справи.

У Київській Русі віче часто відігравало значну роль, особливо в періоди слабкої князівської влади, і могло висувати вимоги до князя, навіть виганяти його. Згаданий у питанні епізод (який відбувся у 1068 році після поразки на річці Альта) є класичним прикладом того, як київське віче висунуло вимогу до князя Ізяслава Ярославича.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі штрихуванням позначено Хозарський каганат, з яким вели боротьбу князі Олег, Святослав.

• Князь Олег (кінець IX - початок X ст.) вів боротьбу з хозарами за контроль над слов'янськими племенами, що платили данину Каганату (зокрема, сіверянами і радимичами). 

• Князь Святослав Ігорович (X ст.) здійснив вирішальні походи проти Хозарського каганату. У 965 році його війська розгромили ключові міста Каганату, що призвело до остаточного занепаду цієї держави.

Правильна відповідь – А.