ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Німці увійшли до Києва, поводяться коректно, але як пани…», «здійснюється справжня окупація», «українці грають сумну роль маріонеток», «привели до своєї країни іноземних поневолювачів» – чітко вказують на те, що йдеться про наслідки Брестського миру.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

На ухвалення ІІІ Універсалу у листопаді 1917 р. вплинув більшовицький переворот у Петрограді, який Українська Центральна Рада засудила.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст відозви напередодні Першої світової війни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «надходить важка історична хвиля…», «нічого не вдіяли…, щоб утримати мир у Європі», «війни хоче цар російський», «Історичний ворог України, не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках» – чітко вказують на те, що відозва оприлюднена напередодні Першої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Серед запропонованих понять три відповідають умові завдання: «п’ятирічка», «Дніпрогес», «стаханівський рух».

Відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр. Україна в Першій світовій війні

Симон Петлюра був головним отаманом Армії УНР у 1919–1921 рр.

Дмитро Донцов був головою Союзу визволення України у 1914–1918 рр.

Михайло Грушевський очолював Українську Центральну Раду у 1917–1918 рр.

Андрей Шептицький був митрополитом Української греко-католицької церкви у 1901–1944 рр.

Відповідь: Г, Б, В, А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Початок насильницької колективізації – 1929 р.

Судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ) – 1930 р.

Початок політики «коренізації» – 1923 р.

Судовий процес у «Шахтинській справі» – 1928 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр. )

Завдання спрямоване на перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури 1920-х рр. ХХ ст.

О. Довженко – кінорежисер.

Г. Юра – театральний режисер.

А. Кримський – сходознавець.

М. Бойчук – художник-монументаліст.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

На картосхемі зображено межі території УРСР на 1951 р., як зазначено в легенді.

Жирна пунктирна лінія окреслює терени, які лежать і за межами території УРСР. Ці два елементи допомагають визначити, що карта присвячена діяльності Української повстанської армії, яка вела бойові дії у період з 1942 р. по 1960 р., а регіон її діяльності охоплював як терени Західної України (крім Закарпаття) у межах УРСР, так і Закерзоння в межах Польської Народної Республіки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – початок Другої світової війни (вересень 1939 р.).

Ключові словосполучення-маркери – «радянські війська в якості союзника Німеччини перейшли кордон і подають німецькому війську руку» - чітко вказують, що німецькі листівки з’явилися у Львові у вересні 1939 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Український таємний університет у 1920-ті рр. існував у Львові. На той час Східна Галичина була окупована Польщею.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр.

В уривку джерела описані дії влади – «радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб… аж доки ми не залишилися без фунта хліба», які чітко вказують на передумову Голодомору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів, які відбувалися в Україні у 1920-ті – на початку 1930-х років.

Розвиток ринкових відносин був притаманний періоду, коли здійснювалася нова економічна політика 19121–1929 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

Зрештою між Польщею і радянськими республіками (більшовиками) був укладений Ризький мир (березень 1921 р.), який закріплював новий розподіл українських земель. Укладення цього договору стало порушенням Польщею № 4 Варшавської угоди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

Ця угода викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві: одні її засуджували, інші – бачили в ній єдиний шанс продовжити боротьбу за незалежність України.

Особливо негативно в середовищі української громадськості західноукраїнських земель викликало те, що ці землі фактично були віддані Польщі. Це було закріплено у пункті №2.

Віддавши Польщі Східну Галичину лідери УНР сподівалися на дієву допомогу в боротьбі з більшовиками. Проте спільний наступ українських і польських військ на Київ, який спочатку розвивався успішно, зрештою потерпів поразку, і вже полякам довелось боронити свою столицю і країну від наступу більшовиків.

Лише «чудо на Віслі» врятувало Польщу від розгрому. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

Першочергово треба визначити, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

У цьому випадку джерелом є уривок з Варшовської угоди між Польщею (Другою Річчю Посполитою) і Українською Народною Республікою (УНР), яка була укладена у квітні 1920 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті з позиції поставленого до неї запитання. Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки. Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання. На картосхемі чорною жирною лінією позначено територію, на яку претендувала Західноукраїнська Народна Республіка.

Президентом ЗУНР був обраний Євген Петрушевич.

Другий крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фотографіях зображено Є. Коновальця, А. Мельника, Є. Петрушевича, С. Бандеру.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція

Предмет ідентифікації в завданні – «Тимчасова інструкція», яку Тимчасовий уряд Росії надав Генеральному Секретаріату.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, який призначає Тимчасовий уряд за пропозицією Центральної Ради», «Повноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську…» – чітко ввказуєть на те, що подано уривок «Тимчасових інструкцій».

Ідентифікація документа дає змогу визначити його вплив на події. Видання цього документа йшло у розріз з попередніми домовленостями між УЦР і Тимчасовим урядом Росії, які були оформлені в положеннях ІІ Універсалу. Відповідно «Тимчасові інструкції» призвели до загострення відносин між УЦР та Тимчасовим урядом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО. Бойові дії на території Україні розпочалися з перших днів початку Першої світової війни, що тривала з 1 серпня 1914 р. по 11 листопада 1918 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Денікінський режим існував на території України влітку-восени 1919 р. Його поразці сприяли такі чинники:

- одночасний наступ білогвардійських військ проти українських армій і Червоної Армії;

- масовий селянський повстанський рух, який фактично знищив тил армії генерала Денікіна;

- проведення реакційної, шовіністичної політики, дотримуючись гасла «Єдиної і неподільної Росії!».

Відповідь: 3, 6, 7.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

6 листопада 1943 р. – визволення Києва від нацистських окупантів.

14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА).

30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави.

Січень-лютий 1944 р. – проведення Корсунь-Шевченківської наступальної операції.

Відповідь: В, Б, А, Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркер: «Процес «Спілки визволення України» – чітко вказує на 1930 р., коли відбувався показовий судовий процес у сфабрикованій ОГПУ УСРР справі над представниками української інтелігенції. Усього до судового процесу залучено 474 особи, при чому засуджено до розстрілу — 15, до концтаборів — 192, вислані за межі України — 87, засуджені умовно — 3, звільнені від покарання — 124 особи.

Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Дистрикт Галичина», «Київ взятий», «Європа у боротьбі з більшовизмом» – чітко вказують на газету, що була видрукувана в 1941 р. на окупованій нацистами території України.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери: «УНДО», «Українізація УСРР», – чітко вказують на першу половину 1920-х рр. Політика українізації в УСРР була започаткована в 1923 р. Партія Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) сформувалася на українських землях у складі Польщі у 1925 р.

Варіант відповіді «Г». словосполучення-маркер: «Автономія Карпатської України ухвалена» – чітко вказують на 1938 р., коли відбулася ця подія.

Відповідь: В, А, Г, Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Україна в перші повоєнні роки (1945 - на початку 1950-х рр.)

«Осадництво» – політика, здійснювана в 1920 р. урядами Польщі на українських землях із планомірного розселення військових і цивільних колоністів.

«Коренізація» – політика, здійснювана в 1920-х – на початку1930-х рр. в СРСР зі зміцнення вливу центральної влади в національних республіках через поступки у вживанні національних мов у царинах освіти, культури, державного управління.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни (1939–1945 рр.), спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

«Радянізація» – політика насадження в західних областях Украї­ни в 1939–1941 рр. норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утвердженихв СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

1. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської» – чітко вказують на ІІІ Універсал Української Центральної Ради, який був ухвалений у листопаді 1917 р.

2. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом», «Центральна і Мала Рада з нинішнього дня розпускаються» – чітко вказують на Грамоту гетьмана П. Скоропадського, яка була видана 28 квітня 1918 р.

3. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «…воєдино зливаються …частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна», «Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка» – чітко вказують на Акт Злуки між УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р.

4. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Однині Українська Народна Республіка стає…незалежною» – чітко вказує на ІV Універсал УНР прийнятий у січні 1918 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові словосполучення напису на пам’ятнику – «Тут були завершені бої радянських військ за визволення Української РСР від німецьких загарбників…» чітко вказують на 1944 р. 28 жовтня 1944 р. завершилося визволення України в сучасних кордонах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

«Пакт Ріббентропа-Молотова» – таємна угода між Німеччиною і СРСР, укладена 23 серпня 1929 р., про розподіл сфер впливу в Європі.

Угода була оформлена як таємний додаток (протокол) до Пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною. До радянської сфери впливу входили Фінляндія, Естонія. Латвія, східна частина Польщі до річок Вісла і Сян, Бессарабія.

«Пакт» відкривав шлях Німеччині для нападу на Польщу і початку Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). 17 вересня Радянський Союз теж здійснює агресію проти Польщі, Червона армія вступає на територію Західної України та Західної Білорусії. Зрештою ці території були включені до складу СРСР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західна Україна в 1921–1939 рр.

Після розпаду Австро-Угорщини 3 листопада 1918 р. на народному вічі в Чернівцях, скликаному Крайовим комітетом, якому австрійський намісник передав владу, було проголошено об’єднання Північної Буковини з Українською Державою, проголошеною у Львові (ЗУНР) і «прилучення австрійської частини українських земель до України». Проте Румунія, скориставшись відсутністю в українців значних військових сил, окупувала Північну Буковину і частину Східної Галичини (Покуття).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Для виконання завдання слід пригадати визначення терміну «розстріляне відродження», яке дає ключ для вибору правильної відповіді.

 «Розстріляне відродження» – термін, яким позначають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припадає на 1920–1930-ті роки, які були винищені сталінськими репресіями. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Для визначення правильної відповіді слід пригадати, що попри заяви влади про бажання модернізувати сільське господарство, ключовою метою було встановлення державного контролю над сільгоспвиробництвом і використанням його ресурсів для здійснення індустріалізації. Колективізація, яка проводилися насильницькими методами, викликала спротив селянства. Щоб подолати його, влада влаштувала Голодомор для українського селянства. Тільки ціною великих жертв і розорення селянських господарств компартійному керівництву вдалося приборкати селянство, загнавши його в колгоспи і запровадивши паспортну систему.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1928 рр.

На фото зображено будівлю Держпрому в Харкові.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Політика «коренізації» була започаткована рішенням ХІІ з’їзду РКП(б) у 1923 р. В УСРР вона відбувалася у формі «українізації».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Наслідком таких дій гетьмана П. Скоропадського стало антиурядове повстання, очолюване Директорією.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Вимогу «федерації» з Росією висунули представники держав Антанти. На це вказують такі маркери: «союзна місія», «союзники».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок зі спогадів П. Скоропадського про видання ним «федеративної» Грамоти. На це вказують такі слова (словосполучення)-маркери: «Союзна місія ставила мені умови, які зводилися до вимого федерації з Росією», «утримання ладу в державі, яку я збудував», «усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».

Надалі в завданні треба визначити за портретними рисами П. Скоропадського. Ідентифікація дає змогу визначити, що його фото вміщено під літерою А.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція

На картосхемі зображено територію Української Народної Республіки (проголошена ІІІ Універсалом у листопаді 1917 р.) станом на 1917 р. На це вказує географічний об’єкт: місто Холм ще не передано до складу УНР, як це передбачено умовами Брестського миру (січень 1918 р.). До того ж у 1914–1916 рр. УНР не існувало.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

1 «Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, які ОУН влітку – восени 1941 р. спрямувала в центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи сформовано як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 р.), створенні мережі націоналістичного підпілля.

2 З ініціативи ОУН 30 червня 1941 р. у Львові проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася за вкрай несприятливих обставин і навряд чи могла бути успішною. Утім, вона вкотре засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності.

3 «Рейкова війна» – операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 р. в тилу німецьких військ на території РРФСР, Білорусі й частини України (Український штаб партизанського руху її не проводив) із метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна й станційних споруд, що мало значно ускладнити перегрупування військ противника в період вирішального моменту битви на Курській дузі. Операція мала часткові обмежені результати.

4 Унаслідок неканонічного собору у Львові в березні 1946 (тобто після Другої світової війни) Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) ліквідовано на території СРСР.

5 Українська повстанська армія (УПА) – це військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1950-х років. Вело боротьбу за відновлення Української держави проти нацистських і радянських загарбників на українських етнічних територіях. Ініціатором створення була Організація українських націоналістів (ОУН).

6 «Карпатський рейд» – 100-денний (з 12 червня до 21 жовтня 1943 р.) рейд радянських партизан (Сумське партизанське з’єднання під керівництвом Сидора Ковпака). Дві тисячі партизан пройшли дві тисячі кілометрів запіллям ворога, завдавши йому відчутних утрат.

7 Український штаб партизанського руху – орган керівництва радянськими партизанськими формуваннями, що діяли на території України в роки Другої світової війни. Створений 30 травня 1942 року. Очільник – Тимофій Строкач. Штаб діяв до травня 1945 року.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

У завданні потрібно визначити складники нової економічної політики, здійснюваної в Українській СРР у 1921–1928 роках.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді РКП(б). Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 рр.), поява безробіття і зростанням соціальної нерівності.

У 1929 р. Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Правильна відповідь – 2 3 4.

Тема: Україна в 1920–1940-х роках.

Предмет ідентифікування в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів, на яких відображено події 1920–1940-х рр. на українських землях.

За словосполученнями-маркерами й образами (персонажами) можна визначити дату відображених на плакаті подій.

Плакат А. Основні маркери – зображення радянського солдата з радянським прапором, напис «Здрастуй, рідний Київ!» указують на 1943 р., коли з міста вигнано німецьких загарбників.

Плакат Б. Основні маркери – зображення червоноармійця в характерному однострої з прапором, на якому написано УСРР, указує на 1920-ті рр., коли використовували цей однострій, а назва радянської України мала таку абревіатуру (від 1919 до 1937 року).

Плакат В. Основні маркери – зображенням бійця в однострої Карпатської Січі й напис «Ставайте в ряди Карпатської Січі!» – указують на події жовтня 1938 – березня 1939 рр. у Закарпатті. На цих теренах здійснено спробу створити українську державу – Карпатську Україну, збройні сили якої названо «Карпатською Січчю».

Плакат Г. Основні маркери – постаті селянина (представника населення Західної України) та бійця Червоної армії, які спільно нищать польський пограничний стовп, написи «Обранці трудового народу! Голосуйте за входження Західної України до складу Радянської України, за єдину, вільну і квітучу Українську Радянську Соціалістичну Республіку!», «Назавжди знищимо кордон між Західною і Радянською Україною! Хай живе Українська Радянська Соціалістична Республіка!» указують на події осені 1939 р., коли в результаті агресії Німеччини й СРСР проти Польщі стало можливим приєднання західних областей України до УРСР.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголошено гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й Української Центральної Ради пришвидшила проголошення ІІІ Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3Д 4А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках. Україна в Першій світовій війні.

Георгій Бобринський був Галицько-Буковинським генерал-губернатором у 1914–1915 рр., відзначився жорсткою антиукраїнською політикою на окупованих російськими військами територіях.

Євген Чикаленко – громадсько-політичний діяч, меценат, видавець засновник масових українськомовних київських газет «Громадська думка» і «Рада».

Микола Міхновський – громадсько-політичний діяч, один із фундаторів Української народної партії (УНП), що була першою українською націоналістичною партією.

Кость Левицький – громадсько-політичний діяч, голова заснованої 1914 р. Головної української ради.

Правильна відповідь – 1Г 2В 3Б 4Д.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У січні – лютому 1944 р. відбувся розгром Корсунь-Шевченківського угрупування ворога – «Другий Сталінград». Це створило сприятливі умови для наступу радянських військ на Правобережній Україні протягом 1944 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Попри те, що українці були розколоті за політичними вподобаннями на прихильників радянської влади й незалежної України, вони здійснили вагомий внесок у збройну боротьбу проти окупантів. Таку боротьбу вели структури Організації українських націоналістів (ОУН) й Української повстанської армії (УПА), а також підпільні радянські організації та партизанські загони, з’єднання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Карпатської України, незалежність якої проголошено 15 березня 1939 року. На це вказують обриси меж держави, назви сусідніх держав (Польща, Румунія, Угорщина) і терени Чехо-Словаччини, розпад і ліквідація якої привели до утворення української держави.

У день проголошення незалежності Карпатської України обрано і її Президента – Августина Волошина, чиє фото потрібно за портретними рисами розпізнати поміж наведених.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Колгоспно-радгоспну систему насаджували в результаті реалізації політики суцільної колективізації 1929–1934 років. Одним із результатів цієї політики був Голодомор – геноцид українського народу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Рейд військових з’єднань Армії УНР тилами радянських і білогвардійських військ у 1919–1920 рр. увійшов в історію під назвою Перший Зимовий похід, тому що його ключові події припали на зимові місяці. Керував походом Михайло Омелянович-Павленко.

Перший Зимовий похід забезпечив безперервність боротьби українського народу за державність часів Української революції 1917–1921 років. Рейд ворожими тилами був єдиною можливістю зберегти військо в умовах війни на кілька фронтів і коли органи влади й більша частина війська опинилися між білими та червоними російськими військами й польською армією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Всеукраїнський національний конгрес відбувся у квітні 1917 р. в Києві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії сформовано 1914 р. за ініціативою Головної української ради.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи.

Завдання передбачає перевірку знань рис тоталітарного режиму, що встановився на території УСРР (УРСР) у 1930-ті рр.

Тоталітаризм – система політичного панування, за якої державна влада, зосереджена в руках вузького кола осіб, ліквідовує конституційні гарантії прав і свобод особи шляхом насильства, поліцейських методів впливу на населення, духовного поневолення, остаточно поглинає всі форми та сфери життєдіяльності людини. Тоталітаризм – це своєрідний спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним і всеохоплюючим контролем влади, загальнообов’язковою ідеологією. Виходячи з такого розуміння тоталітарного режиму правильними відповідями є такі:

• усеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства,
• одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці,
• панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя.

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. «Генеральний секретаріат».

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Більшовицький режим в Україні. Прийняття Конституції УСРР 1919 р.

Завдання спрямоване на перевірку знань подій Української революції і періоду боротьби за державність України (1918–1921 рр.).

Генеральний секретаріат Української Центральної Ради було створено в червні 1917 р.

Рада Міністрів Української Держави – у квітні 1918 р.

Державний Секретаріат ЗУНР – у листопаді 1918 р.

Рада народних комісарів УСРР – у січні 1919 р.

Відповідь: Г А Б В.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Суспільно-політичне життя. Справа СВУ.

Західноукраїнські землі. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Різні течії в суспільно-політичному русі, радикалізація політичного життя в 1930-х роках. Політика урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, різні течії національного руху, діяльність політичних партій у 1930-х роках.

Відповідно, на українських землях в складі Польської Республіки мали місце події, пов’язані з судовим процес над членами ОУН у справі вбивства міністра внутрішніх справ Б. Перацького (Варшавський і Львівський судові процеси).

На українських землях у складі Королівства Румунія була створена В. Залозецьким Українська національна партія (УНП).

Перетворення Чехословаччини на федеративну державу призвело до проголошення автономії Підкарпатської Русі.

На території УСРР в 1930 р. відбувся судовий процес над представниками української інтелігенції в справі «Спілки визволення України».

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Денікінський режим в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про основні події періоду боротьби за збереження державної незалежності України (1918–1921 рр.) та сформованості навичок Установлення причиново-наслідкових зв’язків.

Розгром Добровольчої армії генерала А. Денікіна восени 1919 р. призвів до відновлення радянської вади на території України.

Проголошення Української Держави гетьмана П. Скоропадського призвело до відновлення поміщицького землеволодіння. Гетьман скасував закони про націоналізацію землі, які видала УЦР, і проголосив відновлення приватної власності на землю.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки призвело до запровадження державної монополії на продаж хліба, цукру, спирту. Ці заходи були здійснені з метою концентрації ресурсів в умовах війни з Польщею.

Утворення Директорії УНР призвело до повалення режиму гетьмана П. Скоропадського.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

На картосхемі зображено територію України з позначеним її розчленуванням під час нацистської окупації. Межі рейхскомісаріату «України» позначені на картосхемі цифрою «3». На це вказують географічні об’єкти. Адміністративним центром рейхскомісаріату було місто Рівне.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. Визволення України.

Завдання стосується воєнних подій на території України в серпні–грудні 1943 р.

У зазначений період відбулася ціла низка наступальних операцій, у результаті яких відбулося вигнання німецьких військ з Лівобережної України та Донбасу, форсування Дніпра і перенесення бойових дій на Правобережну Україну.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова–Ріббентропа).

Укладення Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною та таємного протоколу до нього («пакт Ріббентропа-Молотова») відбулося 23 серпня 1939 р. в Москві.

Договір, крім всього іншого, вирішував подальшу долю Західної України. Вона потрапляла в радянську зону впливу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі у складі Чехословаччини. Політика уряду Чехословаччини в українських землях. Стан економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій у 1930-х роках.

Предмет ідентифікації в завданні – країна, уряд якої проводив щодо української меншості лояльну політику.

Такою країною в міжвоєнний період була Чехословаччина.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерелі виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-радянського керівництва УСРР, СРСР.

Цитований уривок джерела чітко вказує на кампанію партійно-радянського керівництва із забезпечення новобудов перших п’ятирічок кваліфікованими кадрами. Відповідно до цього уривку добираємо плакат із потрібним змістом. Таким плакатом є – «Дамо мільйони кваліфікованих робітничих кадрів для нових 518 фабрик і заводів!»

Інші запропоновані плакати присвячені індустріалізації, але не стосуються кадрової політики.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Голод у південних губерніях УСРР.

На картосхемі зображено територію УСРР, південно-східні райони якої заштриховані. Штрихування позначає регіон, який у 1921–1923 рр. був уражений масовим голодом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. «Чортківська офензива».

Завдання спрямоване на перевірку знань подій історії Західноукраїнської Народної Республіки, зокрема, про успішну наступальну операцію УГА на завершальному етапі українсько-польської війни 1918–1919 рр.

Із зазначених у відповідях відомих операцій лише Чортківська офензива пов’язана з бойовим шляхом УГА періоду війни з Польщею. Ця операція відбувалася в червні 1919 р. 25-тисяна УГА примусила відступати майже 100-тисячну польську армію.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

Делегація домагалася визнання автономних прав України. Проте візит був безуспішним. Тимчасовий уряд Росії відмовив. У відповідь УЦР на ІІ військовому з’їзді оприлюднила І Універсал, який засвідчив прагнення українців самостійно творити власну державу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

Делегація домагалася визнання автономних прав України. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

Очолював делегацію УЦР до Петрограду В. Винниченко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

У даному випадку подано уривок спогадів учасника українсько-російських переговорів 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. «Союз визволення України». Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни.

Завдання спрямоване на перевірку знань про розвиток національного руху в роки Першої світової війни. Зокрема, про діяльність Союзу визволення України, який був створений у Львові емігрантами з Наддніпрянщини.

Союз підтримав Німеччину й Австро-Угорщину в боротьбі проти Росії, сподіваючись за їх допомогою відірвати Україну від Росії. Важливим напрямом роботи Союзу, поряд з широкою інформаційно-пропагандистською роботою, була допомога військовополоненим українцям, що опинились у таборах для військовополонених в Австро-Угорщині та Німеччині. Згодом з цих вояків були сформовані Синьожупанна і Сірожупанна дивізії, що взяли участь у вигнанні більшовиків з України в 1918 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921–1928 рр. Голод у південних губерніях УСРР. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Предмет ідентифікації в завданні – події, процеси, що відбувалися в радянській Україні в 1921–1928 рр.

Аналіз джерел дає змогу визначити такі правильні відповіді:

Ключове в другому джерелі словосполучення-маркер «вважати необхідним… виділення молдавського населення в… автономну республіку в складі УСРР» дозволяє стверджувати, що йдеться про створення Молдавської Автономної СРР. Це подія 1925 р.

Ключове в третьому джерелі словосполучення-маркер «Робітничий клас України… повинен… оволодіти українською мовою» свідчить про одну зі складових ланок політики «українізації», започаткованої в 1923 р.

Ключове в шостому джерелі словосполучення-маркер «Американська адміністрація допомоги (АRА) може надати… допомогу,… населенню України» переконує, що йдеться про голод 1921–1923 рр., коли на офіційному державному рівні було дозволено іноземним організаціям надавати допомогу голодуючому населенню УСРР.

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Друга радянсько-українська війна.

Картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• перебіг подій Першої війни радянської Росії проти УНР (у грудні 1917– лютому 1918 рр.).
• показати лінію розмежування військ у Першій світовій війні на момент укладення перемир’я на Східному фронті в грудні 1917р.
• визначити кордони УНР згідно з ІІІ Універсалом УЦР (листопад 1917 р.).

Відповідь: 1 4 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

Київська оборонна операція (червень – вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.

Битва за Дніпро (вересень – листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень-лютий 1944 р.) призвела до оточення й розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень-жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Вплив української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. А. Шептицький.

Українська революція. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. М. Грушевський.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. П. Скоропадський. Прихід до влади Директорії. С. Петлюра.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені

А. Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви.

С. Петлюра – головний отаман Армії Української Народної Республіки.

М. Грушевський – голова Української Центральної Ради.

П. Скоропадський – гетьман Української Держави.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Утворення УПА. Території поширення та активних дій різних течій руху Опору.

Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Боротьба ОУН та УПА.

Основною базою боротьби загонів УПА в 1942–1950-х рр. була Західна Україна, де повстанці мали значну підтримку серед місцевого населення, а процеси радянізації ще глибоко не проникли в суспільство.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Початок Великої Вітчизняної війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

У результаті битви в районі міст Рівно–Дубно–Броди–Луцьк Червона армія зазнала поразки, але зуміла затримати наступ німецьких військ на тиждень, що дало змогу організувати і зміцнити оборону Києва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняття художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною й ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що вимагається визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події, тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – історична подія та країна, пов’язана з нею.

Отже плакат, відповідно до умови завдання, присвячено подіям Другої світової війни. На це вказують зображення на плакаті: боєць Червоної армії в однострої того часу, системи озброєння, характерні для того періоду, люди в українських національних одежах, які тягнуться до «визволителів», сатиричне зображення представників польської влади з написом «пан», а також гасло – «Червона армія з честю і славою виконає своє велике визвольне завдання! Хай живе Червона армія!». Таким чином, можна стверджувати, що плакат присвячено так званому «Визвольному походу Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусь 1939 року».

Відповідь – А.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. сутність і наслідки політики колективізації в Україні. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

Хронологічні межі статистичних даних чітко вказують на період, який збігається з періодом Голодомору 1932–1933 рр. А різке збільшення дитячих будинків і дітей у них є свідченням існування в цей період соціальної проблеми – сирітства. У зазначений період ця проблема була пов’язана з високою смертністю під час Голодомору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Українське національне відродження 1920-х рр. Особливості розвитку української культури в цей період.

Завдання передбачає перевірку знань характерних рис культурного життя України в 1921–1928 рр.

Для цього періоду було характерним стильове розмаїття і згуртування літераторів, художників, театральних діячів у творчі об’єднання («Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, АРМУ, Аспанфур та ін.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР.

Одним з проявів непу стали періодичні хлібозаготівельні кризи (1924–1925, 1927–1928, 1928–1929 рр.), які були зумовлені небажанням селян здавати сільгосппродукцію за низькими закупівельними цінами.

Перші дві кризи були розв’язані шляхом збільшення закупівельних цін. Під час третьої держава стала застосовувати воєнно-комуністичні методи для конфіскації врожаю.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає перевірку знань подій боротьби за збереження державної незалежності у 1918–1921 рр.

Останнім актом цієї боротьби був Другий «Зимовий похід» (жовтень-листопад 1921 р.). Він завершився поразкою і трагедією під Базаром, де було розстріляно 359 повстанців, які потрапили в полон до Червоної армії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Перший Всеукраїнський з’їзд Рад – з’їзд українських Рад, скликаний з ініціативи більшовиків, які розраховували на мирне «поглинання» Української Центральної Ради З’їздом Рад і проголошення в Україні радянської влади. Проходив у Києві і Харкові в грудні 1917 року.

Незважаючи на проведену організаторську роботу, на з’їзді в Києві депутати-більшовики виявилися в меншості, тому були змушені покинути його. Переїхавши до Харкова, більшовицькі депутати та їхні союзники з числа інших лівих партій (частина українських лівих есерів і кілька українських соціал-демократів) провели альтернативний з’їзд, проголосивши створення на території України влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, оголосили про повалення Центральної Ради і звернулися до Радянської Росії з проханням надати збройну допомогу в боротьбі з Центральною Радою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Проголошення Української Народної Республіки.

Створення Української Народної Республіки проголошувалося ІІІ Універсалом УЦР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України. Діяльність австрійської та російської адміністрації в Галичині.

У роки Першої світової війни російські війська двічі окуповували частину території Східної Галичини і Північної Буковини. Уперше це відбулося після вдалої наступальної операції, що дістала назву «Галицька битва» (серпень-вересень 1914 р.), удруге – в результаті Брусиловського прориву (травень – липень 1916 р.).

Саме після Галицької битви на окупованій частині західноукраїнських земель було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, яке очолив граф Г. Бобринський. Відповідно політику з насадження російської мови, законів і устрою він проводив у серпні 1914 р. – червні 1915 р.

Відповідь – А.