ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Вимогу «федерації» з Росією висунули представники держав Антанти. На це вказують такі маркери: «союзна місія», «союзники».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання, об'єднані олним текстом або візуальним фрагментом, називають кластерними.

До виконання кластерних завдань 4–6 слід підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок зі спогадів П. Скоропадського про видання ним «федеративної» Грамоти. На це вказують такі слова (словосполучення)-маркери: «Союзна місія ставила мені умови, які зводилися до вимого федерації з Росією», «утримання ладу в державі, яку я збудував», «усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією».

Надалі в завданні треба визначити за портретними рисами П. Скоропадського. Ідентифікація дає змогу визначити, що його фото вміщено під літерою А.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Української Народної Республіки (проголошена ІІІ Універсалом у листопаді 1917 р.) станом на 1917 р. На це вказує географічний об’єкт: місто Холм ще не передано до складу УНР, як це передбачено умовами Брестського миру (січень 1918 р.). До того ж у 1914–1916 рр. УНР не існувало.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про діяльність Організації українських націоналістів (ОУН) у роки Другої світової війни.

1 «Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, які ОУН влітку – восени 1941 р. спрямувала в центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи сформовано як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 р.), створенні мережі націоналістичного підпілля.

2 З ініціативи ОУН 30 червня 1941 р. у Львові проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася за вкрай несприятливих обставин і навряд чи могла бути успішною. Утім, вона вкотре засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності.

3 «Рейкова війна» – операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 р. в тилу німецьких військ на території РРФСР, Білорусі й частини України (Український штаб партизанського руху її не проводив) із метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна й станційних споруд, що мало значно ускладнити перегрупування військ противника в період вирішального моменту битви на Курській дузі. Операція мала часткові обмежені результати.

4 Унаслідок неканонічного собору у Львові в березні 1946 (тобто після Другої світової війни) Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) ліквідовано на території СРСР.

5 Українська повстанська армія (УПА) – це військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1950-х років. Вело боротьбу за відновлення Української держави проти нацистських і радянських загарбників на українських етнічних територіях. Ініціатором створення була Організація українських націоналістів (ОУН).

6 «Карпатський рейд» – 100-денний (з 12 червня до 21 жовтня 1943 р.) рейд радянських партизан (Сумське партизанське з’єднання під керівництвом Сидора Ковпака). Дві тисячі партизан пройшли дві тисячі кілометрів запіллям ворога, завдавши йому відчутних утрат.

7 Український штаб партизанського руху – орган керівництва радянськими партизанськими формуваннями, що діяли на території України в роки Другої світової війни. Створений 30 травня 1942 року. Очільник – Тимофій Строкач. Штаб діяв до травня 1945 року.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості умінь визначати головне, певні риси явища тощо.

У завданні потрібно визначити складники нової економічної політики, здійснюваної в Українській СРР у 1921–1928 роках.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді РКП(б). Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 рр.), поява безробіття і зростанням соціальної нерівності.

У 1929 р. Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Правильна відповідь – 2 3 4.

Тема: Україна в 1920–1940-х роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів, на яких відображено події 1920–1940-х рр. на українських землях.

За словосполученнями-маркерами й образами (персонажами) можна визначити дату відображених на плакаті подій.

Плакат А. Основні маркери – зображення радянського солдата з радянським прапором, напис «Здрастуй, рідний Київ!» указують на 1943 р., коли з міста вигнано німецьких загарбників.

Плакат Б. Основні маркери – зображення червоноармійця в характерному однострої з прапором, на якому написано УСРР, указує на 1920-ті рр., коли використовували цей однострій, а назва радянської України мала таку абревіатуру (від 1919 до 1937 року).

Плакат В. Основні маркери – зображенням бійця в однострої Карпатської Січі й напис «Ставайте в ряди Карпатської Січі!» – указують на події жовтня 1938 – березня 1939 рр. у Закарпатті. На цих теренах здійснено спробу створити українську державу – Карпатську Україну, збройні сили якої названо «Карпатською Січчю».

Плакат Г. Основні маркери – постаті селянина (представника населення Західної України) та бійця Червоної армії, які спільно нищать польський пограничний стовп, написи «Обранці трудового народу! Голосуйте за входження Західної України до складу Радянської України, за єдину, вільну і квітучу Українську Радянську Соціалістичну Республіку!», «Назавжди знищимо кордон між Західною і Радянською Україною! Хай живе Українська Радянська Соціалістична Республіка!» указують на події осені 1939 р., коли в результаті агресії Німеччини й СРСР проти Польщі стало можливим приєднання західних областей України до УРСР.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголошено гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й Української Центральної Ради пришвидшила проголошення ІІІ Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3Д 4А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках. Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на оцінювання знання фактів біографії історичних постатей.

Георгій Бобринський був Галицько-Буковинським генерал-губернатором у 1914–1915 рр., відзначився жорсткою антиукраїнською політикою на окупованих російськими військами територіях.

Євген Чикаленко – громадсько-політичний діяч, меценат, видавець засновник масових українськомовних київських газет «Громадська думка» і «Рада».

Микола Міхновський – громадсько-політичний діяч, один із фундаторів Української народної партії (УНП), що була першою українською націоналістичною партією.

Кость Левицький – громадсько-політичний діяч, голова заснованої 1914 р. Головної української ради.

Правильна відповідь – 1Г 2В 3Б 4Д.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про перебіг основних подій наступальних операцій радянських військ під час вигнання німецьких окупантів із території України.

У січні – лютому 1944 р. відбувся розгром Корсунь-Шевченківського угрупування ворога – «Другий Сталінград». Це створило сприятливі умови для наступу радянських військ на Правобережній Україні протягом 1944 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про національно-визвольну боротьбу українського народу проти окупантів у роки Другої світової війни.

Попри те, що українці були розколоті за політичними вподобаннями на прихильників радянської влади й незалежної України, вони здійснили вагомий внесок у збройну боротьбу проти окупантів. Таку боротьбу вели структури Організації українських націоналістів (ОУН) й Української повстанської армії (УПА), а також підпільні радянські організації та партизанські загони, з’єднання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації з карти з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Карпатської України, незалежність якої проголошено 15 березня 1939 року. На це вказують обриси меж держави, назви сусідніх держав (Польща, Румунія, Угорщина) і терени Чехо-Словаччини, розпад і ліквідація якої привели до утворення української держави.

У день проголошення незалежності Карпатської України обрано і її Президента – Августина Волошина, чиє фото потрібно за портретними рисами розпізнати поміж наведених.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості розуміння змісту політики, яку реалізовувала в Україні комуністична влада.

Колгоспно-радгоспну систему насаджували в результаті реалізації політики суцільної колективізації 1929–1934 років. Одним із результатів цієї політики був Голодомор – геноцид українського народу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань основних понять, термінів, назв з історії України.

Рейд військових з’єднань Армії УНР тилами радянських і білогвардійських військ у 1919–1920 рр. увійшов в історію під назвою Перший Зимовий похід, тому що його ключові події припали на зимові місяці. Керував походом Михайло Омелянович-Павленко.

Перший Зимовий похід забезпечив безперервність боротьби українського народу за державність часів Української революції 1917–1921 років. Рейд ворожими тилами був єдиною можливістю зберегти військо в умовах війни на кілька фронтів і коли органи влади й більша частина війська опинилися між білими та червоними російськими військами й польською армією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань основних дат з історії України.

Всеукраїнський національний конгрес відбувся у квітні 1917 р. в Києві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості основних знань про події Першої світової війни на українських землях.

Легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії сформовано 1914 р. за ініціативою Головної української ради.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи.

Завдання передбачає перевірку знань рис тоталітарного режиму, що встановився на території УСРР (УРСР) у 1930-ті рр.

Тоталітаризм – система політичного панування, за якої державна влада, зосереджена в руках вузького кола осіб, ліквідовує конституційні гарантії прав і свобод особи шляхом насильства, поліцейських методів впливу на населення, духовного поневолення, остаточно поглинає всі форми та сфери життєдіяльності людини. Тоталітаризм – це своєрідний спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним і всеохоплюючим контролем влади, загальнообов’язковою ідеологією. Виходячи з такого розуміння тоталітарного режиму правильними відповідями є такі:

• усеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства,
• одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці,
• панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя.

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. «Генеральний секретаріат».

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Більшовицький режим в Україні. Прийняття Конституції УСРР 1919 р.

Завдання спрямоване на перевірку знань подій Української революції і періоду боротьби за державність України (1918–1921 рр.).

Генеральний секретаріат Української Центральної Ради було створено в червні 1917 р.

Рада Міністрів Української Держави – у квітні 1918 р.

Державний Секретаріат ЗУНР – у листопаді 1918 р.

Рада народних комісарів УСРР – у січні 1919 р.

Відповідь: Г А Б В.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Суспільно-політичне життя. Справа СВУ.

Західноукраїнські землі. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Різні течії в суспільно-політичному русі, радикалізація політичного життя в 1930-х роках. Політика урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, різні течії національного руху, діяльність політичних партій у 1930-х роках.

Завдання спрямоване на сформованість умінь територіально локалізувати певні історичні події.

Відповідно, на українських землях в складі Польської Республіки мали місце події, пов’язані з судовим процес над членами ОУН у справі вбивства міністра внутрішніх справ Б. Перацького (Варшавський і Львівський судові процеси).

На українських землях у складі Королівства Румунія була створена В. Залозецьким Українська національна партія (УНП).

Перетворення Чехословаччини на федеративну державу призвело до проголошення автономії Підкарпатської Русі.

На території УСРР в 1930 р. відбувся судовий процес над представниками української інтелігенції в справі «Спілки визволення України».

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Денікінський режим в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про основні події періоду боротьби за збереження державної незалежності України (1918–1921 рр.) та сформованості навичок Установлення причиново-наслідкових зв’язків.

Розгром Добровольчої армії генерала А. Денікіна восени 1919 р. призвів до відновлення радянської вади на території України.

Проголошення Української Держави гетьмана П. Скоропадського призвело до відновлення поміщицького землеволодіння. Гетьман скасував закони про націоналізацію землі, які видала УЦР, і проголосив відновлення приватної власності на землю.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки призвело до запровадження державної монополії на продаж хліба, цукру, спирту. Ці заходи були здійснені з метою концентрації ресурсів в умовах війни з Польщею.

Утворення Директорії УНР призвело до повалення режиму гетьмана П. Скоропадського.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію України з позначеним її розчленуванням під час нацистської окупації. Межі рейхскомісаріату «України» позначені на картосхемі цифрою «3». На це вказують географічні об’єкти. Адміністративним центром рейхскомісаріату було місто Рівне.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. Визволення України.

Завдання стосується воєнних подій на території України в серпні–грудні 1943 р.

У зазначений період відбулася ціла низка наступальних операцій, у результаті яких відбулося вигнання німецьких військ з Лівобережної України та Донбасу, форсування Дніпра і перенесення бойових дій на Правобережну Україну.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова–Ріббентропа).

Завдання передбачає перевірку знань основних подій передодня Другої світової війни.

Укладення Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною та таємного протоколу до нього («пакт Ріббентропа-Молотова») відбулося 23 серпня 1939 р. в Москві.

Договір, крім всього іншого, вирішував подальшу долю Західної України. Вона потрапляла в радянську зону впливу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі у складі Чехословаччини. Політика уряду Чехословаччини в українських землях. Стан економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій у 1930-х роках.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – країна, уряд якої проводив щодо української меншості лояльну політику.

Такою країною в міжвоєнний період була Чехословаччина.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелами є агітаційно-пропагандистські плакати й уривок текстового джерела.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану в письмовому джерелі та на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерелі виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-радянського керівництва УСРР, СРСР.

Цитований уривок джерела чітко вказує на кампанію партійно-радянського керівництва із забезпечення новобудов перших п’ятирічок кваліфікованими кадрами. Відповідно до цього уривку добираємо плакат із потрібним змістом. Таким плакатом є – «Дамо мільйони кваліфікованих робітничих кадрів для нових 518 фабрик і заводів!»

Інші запропоновані плакати присвячені індустріалізації, але не стосуються кадрової політики.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Голод у південних губерніях УСРР.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію УСРР, південно-східні райони якої заштриховані. Штрихування позначає регіон, який у 1921–1923 рр. був уражений масовим голодом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. «Чортківська офензива».

Завдання спрямоване на перевірку знань подій історії Західноукраїнської Народної Республіки, зокрема, про успішну наступальну операцію УГА на завершальному етапі українсько-польської війни 1918–1919 рр.

Із зазначених у відповідях відомих операцій лише Чортківська офензива пов’язана з бойовим шляхом УГА періоду війни з Польщею. Ця операція відбувалася в червні 1919 р. 25-тисяна УГА примусила відступати майже 100-тисячну польську армію.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

До виконання кластерного завдань 4–7 слід підходити комплексно.

Делегація домагалася визнання автономних прав України. Проте візит був безуспішним. Тимчасовий уряд Росії відмовив. У відповідь УЦР на ІІ військовому з’їзді оприлюднила І Універсал, який засвідчив прагнення українців самостійно творити власну державу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

До виконання кластерного завдань 4–7 слід підходити комплексно.

Делегація домагалася визнання автономних прав України. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

До виконання кластерного завдань 4–7 слід підходити комплексно.

Очолював делегацію УЦР до Петрограду В. Винниченко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Причини прийняття Універсалів УЦР. В. Винниченко.

До виконання кластерного завдань 4–7 слід підходити комплексно. Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У даному випадку подано уривок спогадів учасника українсько-російських переговорів 1917 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. «Союз визволення України». Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни.

Завдання спрямоване на перевірку знань про розвиток національного руху в роки Першої світової війни. Зокрема, про діяльність Союзу визволення України, який був створений у Львові емігрантами з Наддніпрянщини.

Союз підтримав Німеччину й Австро-Угорщину в боротьбі проти Росії, сподіваючись за їх допомогою відірвати Україну від Росії. Важливим напрямом роботи Союзу, поряд з широкою інформаційно-пропагандистською роботою, була допомога військовополоненим українцям, що опинились у таборах для військовополонених в Австро-Угорщині та Німеччині. Згодом з цих вояків були сформовані Синьожупанна і Сірожупанна дивізії, що взяли участь у вигнанні більшовиків з України в 1918 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921–1928 рр. Голод у південних губерніях УСРР. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, процеси, що відбувалися в радянській Україні в 1921–1928 рр.

Аналіз джерел дає змогу визначити такі правильні відповіді:

Ключове в другому джерелі словосполучення-маркер «вважати необхідним… виділення молдавського населення в… автономну республіку в складі УСРР» дозволяє стверджувати, що йдеться про створення Молдавської Автономної СРР. Це подія 1925 р.

Ключове в третьому джерелі словосполучення-маркер «Робітничий клас України… повинен… оволодіти українською мовою» свідчить про одну зі складових ланок політики «українізації», започаткованої в 1923 р.

Ключове в шостому джерелі словосполучення-маркер «Американська адміністрація допомоги (АRА) може надати… допомогу,… населенню України» переконує, що йдеться про голод 1921–1923 рр., коли на офіційному державному рівні було дозволено іноземним організаціям надавати допомогу голодуючому населенню УСРР.

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Друга радянсько-українська війна.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману з карти інформацію  з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• перебіг подій Першої війни радянської Росії проти УНР (у грудні 1917– лютому 1918 рр.).
• показати лінію розмежування військ у Першій світовій війні на момент укладення перемир’я на Східному фронті в грудні 1917р.
• визначити кордони УНР згідно з ІІІ Універсалом УЦР (листопад 1917 р.).

Відповідь: 1 4 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Другої світової війни на території України, визначення їхніх наслідків.

Київська оборонна операція (червень – вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.

Битва за Дніпро (вересень – листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень-лютий 1944 р.) призвела до оточення й розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень-жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Вплив української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. А. Шептицький.

Українська революція. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. М. Грушевський.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. П. Скоропадський. Прихід до влади Директорії. С. Петлюра.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені

А. Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви.

С. Петлюра – головний отаман Армії Української Народної Республіки.

М. Грушевський – голова Української Центральної Ради.

П. Скоропадський – гетьман Української Держави.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Утворення УПА. Території поширення та активних дій різних течій руху Опору.

Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Боротьба ОУН та УПА.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Другої світової війни на території України.

Основною базою боротьби загонів УПА в 1942–1950-х рр. була Західна Україна, де повстанці мали значну підтримку серед місцевого населення, а процеси радянізації ще глибоко не проникли в суспільство.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Початок Великої Вітчизняної війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Другої світової війни на території України, які відбувались у червні 1941 р.

У результаті битви в районі міст Рівно–Дубно–Броди–Луцьк Червона армія зазнала поразки, але зуміла затримати наступ німецьких військ на тиждень, що дало змогу організувати і зміцнити оборону Києва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистський плакат.

Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняття художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною й ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що вимагається визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події, тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – історична подія та країна, пов’язана з нею.

Отже плакат, відповідно до умови завдання, присвячено подіям Другої світової війни. На це вказують зображення на плакаті: боєць Червоної армії в однострої того часу, системи озброєння, характерні для того періоду, люди в українських національних одежах, які тягнуться до «визволителів», сатиричне зображення представників польської влади з написом «пан», а також гасло – «Червона армія з честю і славою виконає своє велике визвольне завдання! Хай живе Червона армія!». Таким чином, можна стверджувати, що плакат присвячено так званому «Визвольному походу Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусь 1939 року».

Відповідь – А.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. сутність і наслідки політики колективізації в Україні. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

Завдання передбачає перевірку умінь аналізу та інтерпретації статистичного матеріалу.

Хронологічні межі статистичних даних чітко вказують на період, який збігається з періодом Голодомору 1932–1933 рр. А різке збільшення дитячих будинків і дітей у них є свідченням існування в цей період соціальної проблеми – сирітства. У зазначений період ця проблема була пов’язана з високою смертністю під час Голодомору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Українське національне відродження 1920-х рр. Особливості розвитку української культури в цей період.

Завдання передбачає перевірку знань характерних рис культурного життя України в 1921–1928 рр.

Для цього періоду було характерним стильове розмаїття і згуртування літераторів, художників, театральних діячів у творчі об’єднання («Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, АРМУ, Аспанфур та ін.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР.

Завдання передбачає перевірку знань характерних рис непу на території України.

Одним з проявів непу стали періодичні хлібозаготівельні кризи (1924–1925, 1927–1928, 1928–1929 рр.), які були зумовлені небажанням селян здавати сільгосппродукцію за низькими закупівельними цінами.

Перші дві кризи були розв’язані шляхом збільшення закупівельних цін. Під час третьої держава стала застосовувати воєнно-комуністичні методи для конфіскації врожаю.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає перевірку знань подій боротьби за збереження державної незалежності у 1918–1921 рр.

Останнім актом цієї боротьби був Другий «Зимовий похід» (жовтень-листопад 1921 р.). Він завершився поразкою і трагедією під Базаром, де було розстріляно 359 повстанців, які потрапили в полон до Червоної армії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Завдання передбачає перевірку знань про першу спробу встановлення радянської влади в Україні.

Перший Всеукраїнський з’їзд Рад – з’їзд українських Рад, скликаний з ініціативи більшовиків, які розраховували на мирне «поглинання» Української Центральної Ради З’їздом Рад і проголошення в Україні радянської влади. Проходив у Києві і Харкові в грудні 1917 року.

Незважаючи на проведену організаторську роботу, на з’їзді в Києві депутати-більшовики виявилися в меншості, тому були змушені покинути його. Переїхавши до Харкова, більшовицькі депутати та їхні союзники з числа інших лівих партій (частина українських лівих есерів і кілька українських соціал-демократів) провели альтернативний з’їзд, проголосивши створення на території України влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, оголосили про повалення Центральної Ради і звернулися до Радянської Росії з проханням надати збройну допомогу в боротьбі з Центральною Радою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Проголошення Української Народної Республіки.

Завдання передбачає перевірку знань основного змісту Універсалів УЦР.

Створення Української Народної Республіки проголошувалося ІІІ Універсалом УЦР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України. Діяльність австрійської та російської адміністрації в Галичині.

Завдання передбачає перевірку знань перебігу подій Першої світової війни на українських землях.

У роки Першої світової війни російські війська двічі окуповували частину території Східної Галичини і Північної Буковини. Уперше це відбулося після вдалої наступальної операції, що дістала назву «Галицька битва» (серпень-вересень 1914 р.), удруге – в результаті Брусиловського прориву (травень – липень 1916 р.).

Саме після Галицької битви на окупованій частині західноукраїнських земель було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, яке очолив граф Г. Бобринський. Відповідно політику з насадження російської мови, законів і устрою він проводив у серпні 1914 р. – червні 1915 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причиново-наслідкових зв’язків і сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

«Битва за Дніпро» 1943 р. стала завершенням перелому на радянсько-німецькому фронті. Відповідно, вона мала такі наслідків:

1) визволення Києва та окремих районів Правобережної України від окупантів;

2) подолання стратегічно важливого рубежу німецької оборони – «Східного вару»;

3) створення умов для визволення Правобережної та Південної України.

Відповідь: 1 3 7.