ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи внаслідок повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Маркери – «Для звуження впливу старої професури та викладачів було реорганізовано управління вищою школою», «До факультетських рад включалися представники студентства, кількість яких у радах дорівнювала кількості викладачів», «Від автономії вузів нічого не залишилося», «Університети взагалі були ліквідовані, а на їхній основі утворювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти» – указують на політику Ради Народних Комісарів Української СРР. Університети на території УСРР було ліквідовано 1919 року, а відновлено 1933 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

На фото зображена банкнота номіналом 1 000 карбованців, емітовану урядом гетьмана Павла Скоропадського в Українській Державі 1918 року. На це вказують такі елементи купюри: напис Українська держава, гербова печатка Української держави гетьмана П. Скоропадського (ближче до середини).

Серед усіх паперових грошей періоду Української Революції 1917–1921 років цю банкноту вважають однією з найкрасивіших, ескізи виконав відомий художник Григорій Золотов (1882–1960), викладач типографської школи Василя Кульженка. Художник не залишив ініціалів на банкноті, тому автором банкноти 1 000 карбованців міністр фінансів УНР – Борис Мартос – у своїх опублікованих спогадах указав Івана Івановича Мозалевського. Дизайн банкноти виконано у стилі українського бароко.

Банкнота має всі необхідні ознаки платіжного засобу й державних грошей – емітент, номінал, серія випуску – окрім року емісії. Банкнота на високому рівні захищена від підробок – захисна сітка, конгрев (рельєфна суха печатка), водяні знаки. Мабуть, тому нині дослідникам невідомі зразки тогочасних підробок цих банкнот.

Перший випуск 1 000 карбованців було здійснено за ініціативи гетьмана Павла Скоропадського в Києві 13 листопада 1918 року, після чого за влади Директорії емісію було продовжено в Кам’янці-Подільському. Після втрати територій українською владою на чолі із Симоном Петлюрою продовжено емісію банкноти 1 000 карбованців у Варшаві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Наприкінці червня 1917 року до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду, яка прагнула зупинити процес суверенізації України після проголошення І Універсалу Української Центральної Ради. Під час переговорів із представниками УЦР сторони дійшли компромісу. Цей компроміс було оформлено у вигляді ІІ Універсалу.

Маркери у джерелі А – «Влада на території Української республіки віднині належить виключно радам робітничих, солдатських і селянських депутатів» – указують на рішення Всеукраїнський з’їзду робітничих і солдатських за участю селянських депутатів у Харкові (грудень 1917 року). Джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Б – «на землі Республіки Української має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі В – «визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана», «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – указують на положення ІІ Універсалу УЦР. Джерело відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою», «Не відділяючись від Російської Республіки, ми твердо станемо на нашій землі, щоб помогти, аби уся Російська Республіка стала федерацією вільних народів» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Маркери – «Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я», «арешт митрополита А. Шептицького», «Все сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців», – указують на події 1914–1915 років. Граф Бобринський посів посаду генерал-губернатора окупованих у 1914 році російськими військами Галичини й Буковини.

«П’ємонтом українства» називали на той час Галичину. Уніатська церква тоді теж була поширена в Галичині. Навернення уніатів до православ’я і арешт митрополита Андрея Шептицького були складниками репресивної окупаційної російської політики в 1914–1915 роках, метою якої було знищення осередку українського національного руху.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

Напередодні Першої світової війни Австро-Угорщина претендувала на володіння Волинню і Поділлям, що на той час перебували під владою Російської імперії, аргументуючи це тим, що ці землі колись входили до складу Речі Посполитої, короною якої володів австрійський імператор.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку знань основних складових політики «воєнного комунізму», що здійснювалася в Україні в 1919–1921 рр.

Так, політика передбачала:

• націоналізацію промисловості, що охопила всі сфери виробництва;
• запровадження загальної трудової повинності та продрозверстки на сільськогосподарську продукцію;
• заборона торгівлі та згортання товарно-грошового обігу.

Відповідь: 2, 5, 6.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Ключові в джерелах словосполучення-маркери дають можливість визначити таке:

Перший уривок, це частина ІІІ Універсалу УЦР (маркер – «Україна стає УНР. Не відділяючись від республіки Російської»), який був оприлюднений у листопаді 1917 р.

Друге джерело, це частини грамоти гетьмана П. Скоропадського (маркери – «грамотою я оголошую себе Гетьманом», «Центральна і Мала Рада… розпускаються») видана у квітні 1918 р.

Третє джерело є частиною Акту Злуки УНР та ЗУНР (маркери – «воєдино зливаються… Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна», «однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка»), який був ухвалений у 22 січня 1919 р.

Четверте джерело є частиною IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася незалежність УНР (маркер – «Українська Народна Республіка стає самостійною,… незалежною, суверенною державою українського народу») у січні 1918 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій Другої світової війни на українських землях у серпні-грудні 1943 р.

У зазначений період було звільнено Лівобережну Україну та Донбас, почато визволення Правобережної України.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «весняно-літній період 1943 р. », «параліч роботи залізничних вузлів в тилу групи армій "Південь"» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про завдання радянських партизан порушити постачання живої сили і техніки вермахту на фронт у район Курської дуги.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння змісту процесу радянізації в 1939–1941 рр. в західних областях УРСР.

Одним з перших заходів політики радянізації була націоналізація промисловості, торгівлі, земель великих власників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «1923 р. Рада послів Антанти… надала Польщі всі юридичні права на володіння Східною Галичиною», «визнала східний кордон Польщі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Ризький мир між Польщею і радянськими республіками, що був укладений в 1921 р. і закріплював східний кордон Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Радянська модернізація України

Наведені статистичні матеріали щодо змін керівного складу Київського військового округу допомагають визначити, що джерело вказує на масові репресії проти командного складу Червоної армії напередодні Другої світової війни.

Відповідь – В.

ТЕМА: Радянська модернізація України

Політика «ліквідації куркульства як класу» мала за мету змусити більшу частину селянства об’єднатися в колгоспи.

Куркулями на той час називали заможних селян, а також тих селян, які чинили спротив процесу колективізації. Майно розкуркулених підлягало конфіскації, а їх самих відправляли на заслання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Предмет ідентифікації в завданні – політика «коренізації», яка здійснювалася в Україні у формі «українізації».

Серед запропонованих уривків джерел ключові словосполучення-маркери – «зростання української культури та інтелігенції йде швидкими темпами», «віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі» – містить лише одне джерело.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

«Нова економічна політика» (неп) – це комплекс заходів, якими передбачалося запровадження продподатку, госпрозрахунку, відновлення товарно-грошових відносин, формування ринку праці, кооперування виробників.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

На відміну від Української Народної Республіки (УНР) Західноукраїнській Народній Республіці (ЗУНР) вдалося створити систему управління й забезпечити відносну соціальну стабільність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «очолював… Генеральний секретаріат», «Універсали Центральної Ради, до творення яких мав безпосереднє відношення» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Володимира Винниченка.

Серед поданих портретів історичних постатей за портретними рисами можна розпізнати М. Грушевського (А), С. Петлюру (Б), В. Винниченка (В), М. Міхновського (Г).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція

Положення ІІ Універсалу, оприлюднені в липня 1917 р. були фактично компромісом між УЦР та делегацією Тимчасового уряду Росії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Формування в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців у складі австрійської армії засвідчило лояльність українців Галичини до австро-угорської монархії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Основні результати та наслідки війни для України й українського народу.

Завдання передбачає перевірку знань основних наслідків Другої світової війни (1939–1945 рр.) для України. Серед запропонованих відповідей правильними є такі:

• об’єднання основного масиву українських етнічних земель у межах однієї держави;
• вихід республіки на міжнародну арену, вступ до ООН;
• чисельні людські втрати та матеріальні збитки народного господарства УРСР.

Відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку знань складових політики воєнного комунізму, яка здійснювалась більшовиками у 1919-1921 рр. на території України. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• націоналізація підприємств великої промисловості, транспорту та банків;
• запровадження загальної трудової повинності;
• запровадження розкладки на продовольство та сільськогосподарську сировину (продрозверстки).

Відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення Української Народної Республіки. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прийняття Конституції УНР. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Проголошення УЦР Української Народної Республіки (листопад 1917 р.).

Проголошення радянської влади в Україні Всеукраїнським з’їздом рад у Харкові (грудень 1917 р.).

Затвердження УЦР Конституції УНР (квітень 1918 р.).

Проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (січень 1919 р.).

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Українська революція. Універсали УЦР, Генеральний секретаріат.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. «Українська Галицька армія». «Чортківська офензива». Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. «Воєнний комунізм».

Для характеристики Української Народної Республіки доцільно використовувати такі поняттяж, як «Універсал», «Генеральний Секретаріат», «Директорія».

Для висвітлення періоду існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського доцільно використати поняття і терміни «Всеукраїнський хліборобський конгрес», «гетьманський переворот», «Українська академія наук».

Оповідаючи про Західноукраїнську Народну Республіку, слід використовувати поняття і терміни «Українська Національна Рада», «Українська галицька армія», «Чортківська офензива».

При висвітленні періоду Української Соціалістичної Радянської Республіки слід застосовувати поняття і терміни: «воєнний комунізм», «націоналізація промисловості», «Ризький мир».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перемога у Великій Вітчизняній війні. День Перемоги.

9 травня 1945 р. відзначається як перемога народів СРСР у Великій Вітчизняній війні. На теперішній час 8–9 травня відзначаються як дні пам’яті і примирення та завершення Другої світової війни в Європі.

У 2015 р. у відповідному указі Президента України П. Порошенка зазначається: «…з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. С. Ковпак.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «один з організаторів партизанського руху в Україні», «командир Путивльського партизанського загону, згодом з’єднання… Сумської області», «рейди з Брянських лісів на Правобережну і Західну Україну» – допомагають визначити, що в характеристиці йдеться про С. Ковпака.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехо-Словаччини. Політика урядів Чехо-Словаччини в українських землях. Проголошення незалежності Карпатської України.

Незалежність Карпатської України була проголошена 15 березня 1939 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики колективізації в Україні.

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «відібрати в куркулів усі засоби виробництва», «розкуркулення» – допомагають визначити правильну відповідь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні.

У цьому випадку слід визначити наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні наприкінці 1920-х – у 1930-і рр.

Форсована індустріалізація – прискорений процес створення крупного машинного виробництва в усіх галузях господарства, особливо в промисловості. Індустріалізація забезпечує переважання в економіці країни виробництва промислової продукції, перетворення аграрної або аграрно-індустріальної країни на індустріально-аграрну або індустріальну.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові в Україні.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії, у який створено плакат.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою розпоряджайся сам» а також малюнок – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про запровадження непу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Зростання кількості шкіл з українською мовою навчання в другій половині 1920-х рр. було зумовлено здійсненням політики «коренізації», яка в Україні проводилась у формі «українізації».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Разом з підписанням українською делегацією мирного договору було укладено і військову конвенцію, за якою Німеччина й Австро-Угорщина надавали допомогу у вигнанні з території УНР військ радянської Росії. У результаті наступу німецьких військ до Києва повернулась УЦР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Війна радянської Росії з УНР. Перебіг першої війни УНР з Радянською Росією.

Картосхема дає змогу визначити

• кордони Української Народної Республіки. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави. Назви сусідніх державних утворень.
• лінію фронту часів Першої світової війни.
• напрямки наступу більшовицьких військ в Україні у грудні 1917 – лютому 1918 рр.

Зазначена інформація дає змогу встановити правильну відповідь: на картосхемі зображена Перша війна радянської Росії проти УНР.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців.

Завдання передбачає перевірку знань основних положень І Універсалу УЦР, який був ухвалений 10 червня 1917 р.

В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України». Це відповідає гаслу: «Автономію Україні!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Діяльність австрійської та російської адміністрації в Галичині. «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство».

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Першої світової війни на українських землях.

«Галицько-Буковинське генерал-губернаторство» було створено на захопленій в Австро-Угорщини російськими військами в 1914 р. частині територій Галичини і Буковини.

Відповідь – Б.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1918–1921 років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Другий «зимовий» похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року) став завершенням збройної боротьби за незалежність України.

Прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року) привів до відновлення права приватної власності, створення державного бюджету.

Брест-Литовський договір між УНР і державами Четверного союзу (січень (лютий) 1918 року) дав змогу Українській Центральній Раді за допомогою німецько-австрійських військ відновити свою владу й вигнати більшовиків із території України.

Розгром Червоною армією військ Петра Врангеля привело до припинення широкомасштабних бойових дій на території України.

Правильна відповідь: 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Упродовж 1944 року відбулися такі події:

• Корсунь-Шевченківська наступальна операція;
• депортація кримських татар до Середньої Азії;
• Львівсько-Сандомирська наступальна операція.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У роки німецько-радянської війни українські вчені (Євген Патон та ін.) налагодили автоматичне електрозварювання корпусів танків, що дало змогу радянському танкобудування стрімко збільшити кількість виготовленої техніки й підвищити її якість.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення», «Навколо міста було створено три лінії оборони» – чітко вказують на командувача Південно-Західним фронтом Максима Кирпоноса (червень – вересень 1941 року).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 роках після їхнього приєднання до УРСР / СРСР.

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її в усіх сферах життя суспільства. Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних супротивників;
• індустріалізація тощо.

Західноукраїнські землі пережили дві хвилі радянізації – 1939–1941, 1944 – початок 1950-х років.

Серед заходів радянізації, які були позитивно сприйняті українським населенням, можна виділити наступні:

• націоналізація закладів торгівлі і промислових підприємств, зумовленої тим, що переважна кількість цих закладів і підприємств не належала представникам, які асоціювали себе з українським народом;
• створення системи соціального забезпечення відкривало можливість позбутися злиднів, отримати медичне обслуговування тощо;
• ліквідація польського й румунського державних апаратів, які Українське населення сприймало їх як окупаційні, як апарат насилля.

Політичні репресії, колективізацію селянських господарств, заборону діяльності партій і громадських об’єднань населенням категорично не сприймало й чинило опір.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду взяти під захист братнє радянському народові білоруське та українське населення Польщі, залишене напризволяще польським урядом» – чітко вказують на події початку Другої світової війни.

Наприкінці серпня 1939 року міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп і народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписали в Москві договір про ненапад і секретний протокол до нього, відомий під назвою «Пакт Молотова –Ріббентропа». У таємному протоколі Третій Рейх і СРСР поділили між собою сфери впливу в Центрально-Східній Європі. 1 вересня 1939 року німецькі війська розпочали напад на Польщу. У відповідь на агресію Німеччини 4 вересня 1939 року Великобританія і Франція оголосили їй війну. 17 вересня 1939 року відповідно до укладеного пакту з Німеччиною Радянський Союз розпочав вторгнення на територію Польщі зі сходу, зайнявши Західну Україну й Білорусь. Ці події стали початком Другої світової війни.

Новий радянсько-німецький договір від 28 вересня 1939 року, підписаний у Москві, закріпив кордони між СРСР і Німеччиною вздовж річок Сян і Буг. На західних землях колишньої польської держави нацисти утворили Генерал-губернаторство, до складу якого увійшли українські Лемківщина, Посяння, Холмщина й Підляшшя. Більшовики окупували Галичину й Волинь. У 1940 році до СРСР було приєднано Бессарабію і Північну Буковину. Відбулася «радянізація» новоприєднаних територій, супроводжувана репресивними заходами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

«Осадництво» – це політика планомірного заселення українських земель військовими й цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Із запропонованих ознак політиці тоталітарної держави відповідатимуть такі:

• масове знищення культових споруд (друга п’ятирічка 1933–1937 років була оголошена п’ятирічкою боротьби з релігією – «Безбожна п’ятирічка». У результаті було закрито 95 % церков, із тих, що діяли в 1920-ті роках. Частина храмів була зруйнована або їхні приміщення використовували не за призначенням;
• початок русифікації української школи (на початку 1930-х років почалося згортання українізації. Із лютого 1938 року в Україні розпочато поступову ліквідацію національних районів і сільрад. У квітні 1938 року вийшла постанова ЦК КП(б)У про переведення шкіл національних меншин на українську чи російську мови викладання. Навчання мовами національних меншин в «окремих національних школах» визнавали недоцільним і навіть шкідливим. Такі школи кваліфікували як «вогнища буржуазно-націоналістичного, антирадянського впливу на дітей». Головною загрозою для «соціалістичного ладу» було оголошено місцевий націоналізм, а не російський шовінізм, як раніше. Це стало сигналом до повсюдного наступу на українізацію. Апарат комісаріату освіти, головного провідника політики українізації, був повністю заміщений на обласному рівні й на 90 % – на районному. Звільнено з роботи 6лизько 4 000 українських учителів і 210 викладачів педагогічних інститутів. З 1938 року в українських школах стало обов’язковим вивчення російської мови. Українську абетку, граматику і словник було максимально наближено до російських. Зменшено кількість українських шкіл, скорочено наклади україномовної продукції, закрито українські театри тощо);
• утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок (23 квітня 1932 року ЦК ВКП(б) видав постанову «Про перебудову літературно-художніх організацій». Постанова зобов’язувала художню інтелігенцію перебудувати творче життя на ідейних засадах марксизму-ленінізму, користуватись у творчості методом соціалістичного реалізму, черпати сюжети для творів у повсякденному житті, пропагувати пафос соціалістичного будівництва, трудові подвиги стахановців, провідну роль партії в суспільно-політичному житті. Усіх, хто не приймав правил гри, установленихі державною партією, позбавляли підтримки, зокрема й матеріальної, переслідували, зокрема органи державної безпеки. Було ліквідовано всі творчі спілки. На з’їзді письменників України в червні 1934 року було створено Спілку радянських письменників України. Серед понад 300 членів спілки були не лише професійні письменники і поети, а й аматори з робітників і селян, оскільки ще 1930 року профспілки оголосили всесоюзний призов робітників-ударників у літературу. Також було створено Спілку радянських художників України; Спілку радянських композиторів України тощо.

Далі потрібно встановити хронологічні рамки:

• проведення політики «українізації» формально з 1923 до 1938 року, проте фактично до початку 1930-х років;
• масове знищення культових споруд відбувалося у другій половині 1930-х років;
• початок русифікації української школи бере свій відлік з 1938 року;
• запровадження обов’язкової середньої освіти відбулося лише на початку 1970-х років;
• створення творчих літературно-мистецьких об’єднань й угрупувань – 1920-ті роки;
• утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок – початок 1930-х років.

Тобто твердження, які відповідають умові завдання, позначені цифрами 2, 3, 6.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім... з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії – 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу – 10 000–15 000 родин» – чітко вказують на те, що найбільше «куркулів» було виселено з Україні. Розкуркулення було складником процесу насильницької колективізації. Українське селянство чинило активний опір колективізації, що спонукало радянську владу до здійснення репресивних заходів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель» – чітко вказують на злочинні заходи влади в період Голодомору 1932–1933 років. Тобто наведений уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років...», «посіви кукурудзи повинні… рівнятися приблизно половині всієї площі зернових» – чітко вказують на період 1959–1965 років, коли уряд СРСР реалізовував семирічний план розвитку господарства. Тож наведений уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє», «Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)» – чітко вказують на підсумки форсованої індустріалізації кінця 1920-х – 1930-х років. Тобто наведений уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі «Чом же ти ще й досі не колгоспі?» й образи (щасливі селяни-колгоспники й нещасний селянин-одноосібник) указують, що влада намагалася спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи. Але плакатні образи не відповідали реаліям життя. Селяни відмовлялися вступати у колгоспи. Зрештою більшовицька влада розгорнула насильницьку колективізацію.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Політичний процес у СРСР, що започаткував широкомасштабні репресії в країні наприкінці 1920 – на початку 1930-х років, увійшов в історію під назвою

«Шахтинська справа» (1928 рік) – сфабрикований судовий процес над 53 особами – переважно старими спеціалістами й техніками вугільної промисловості Донбасу, яких звинуватили у «шкідництві».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) заснована Миколою Хвильовим.

ВАПЛІТЕ – літературне об’єднання. Виникло в Харкові, існувало від 1925 до 1928 року. Організація стояла на засадах творення нової української літератури через засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності в 1918–1921 роках. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання культурної політики урядів державних утворень, що існували на території України в 1917–1920-ті роки.

Організація лікнепу (1923–1936 роки), ліквідація університетів (1920–1930 роки), проведення «українізації» (1923–1938 рр.) були складниками політики Української Соціалістичної Радянської Республіки (1919–1937 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше...», «На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити», «За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба» – чітко вказують на положення, які було втілено в Брест-Литовському договорі між УНР, Німеччиною та її союзниками.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українська революція.

«Народний секретаріат» – це перший робітничо-селянський уряд радянської України, створений у грудні 1917 року постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Хай буде Україна вільною», «вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити новий лад вільної автономної України» – чітко вказують на початок Української революції (березень 1917 року).

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд» – чітко вказують на положення Тимчасової інструкції Тимчасового уряду Росії УЦР (серпень 1917 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного» – чітко вказують на зовнішньополітичний курс Російської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Наслідками впровадження в Україні нової економічної політики (1921–1928 рр.) були:

- зростання безробіття;

- періодичні хлібозаготівельні кризи;

- розширення мережі селянських збутових, споживчих кооперативів і кредитних товариств.

Правильна відповідь: 1 3 6.

ТЕМА: Українська революція. Перебіг та результати боротьби за владу в Києві в жовтні–листопаді 1917 р.

Завдання передбачає перевірку знань подій Української революції.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Боротьбу за владу в Києві в листопаді 1917 р. вели збройні загони: Української Центральної Ради, більшовиків, прихильників Тимчасового уряду Росії.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні.

Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Плакат «А» – форсовану індустріалізацію (початок 1930-х рр.). Маркери: гасло і зображення новобудов.

Плакат «Б» – боротьбу Червоної армії з військами генерала П. Врангеля (1920 р.). Маркер: «відрубаємо контрреволюції останню голову – Врангеля».

Плакат «В» – запровадження непу (1921 р.). Маркери : «продподаток», «Податок переможе голод!»

Плакат «Г» – агресію СРСР проти Польщі і приєднання Західної України до УРСР (1939 р.). Маркери: гасло і зображення ламання кордону.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Колективізація – створення колективних селянських господарств із метою збільшення виробництва товарної продукції. У СРСР, УСРР колективізацію здійснено в 1929–1937 роках насильницькими методами – «розкуркулюванням» заможної частини селянства, усуспільненням значної частини селянської власності й суцільним насадженням колгоспів як форми господарських об’єднань селян. Для «прив’язування» селян до колгоспів було запроваджено паспортну систему.

На території України та Кубані, щоби зламати опір селянства, колективізацію було супроводжувано Голодомором.

Насильницька колективізація призвела до відчуження селян від власності, землі й результатів їхньої праці, до зламу традиційної селянської психології.

Тож із наведених варіантів відповідей наслідками суцільної колективізації в Україні в 1930-х роках, були такі:

• утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві;
• «прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом
• багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМИ: Західна Україна в 1921–1939 роки. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що в міжвоєнний період (1921–1938 роки) перебували у складі Польщі (Східна Галичина, Волинь), Румунії (Південна Бессарабія, Північна Буковина), Чехословаччини (Закарпаття).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Маркери – «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Києвом», «Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної України» – указують на листопад 1943 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Маркери – «переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель», «перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога» – указують на події 1942–1943 років, коли було створено координаційний центр партизанського руху (Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизанського руху тощо), підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі», проведення широкомасштабних партизанських операцій у координації з діями фронтів («Рейкова війна», «Концерт» тощо). 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

1 вересня 1939 року, 22 червня 1941 року – це дати початку Другої світової війни й німецько-радянської війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Відроджена 1918 року Польська держава успадкувала території, що перебували під владою трьох імперій. Усі вони сильно відрізнялися за своїм соціально-економічним розвитком. Не маючи ресурсів для здійснення заходів для швидкої інтеграції цих земель і вирівняння їхнього соціально-економічного життя, польський уряд розділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» (переважно етнічні польські землі) і Польщу «Б» («східні креси»). До того ж частина польської еліти розглядала частину «східних кресів», зокрема Волинь, як внутрішню колонію.

Тобто поділ території країни на дві господарські зони: Польщу «А» і Польщу «Б» для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель обернувся штучним стримуванням промислового будівництва й розвитку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі», «Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова» – указують на судовий процес у справі «Спілки визволення України».

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін.», «дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії» – указують на джерела індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Фундатором національного кінематографа, автором шедеврів світового рівня «Звенигора», «Арсенал», «Земля» був Олександр Довженко.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Маркери – «Державний трест», «Об’єднання хімічних, фарбових, склоробних заводів і вугільних копалень Донецького Басейну» – указують на період нової економічної політики.

Трести (радянські) – об’єднання підприємств націоналізованої промисловості за галузевою або галузево-територіальною ознакою, які виникли під час переходу до нової економічної політики – не були схожими на однойменний різновид капіталістичної монополії, у якій підприємства втрачали комерційну й виробничу самостійність. Але запозичена в неї назва (від англ. trust – довіра) указувала на одну спільну рису – об’єднання підприємств під єдиним керуванням. Трести забезпечували переведення промисловості на госпрозрахунок: надання підприємствам самостійності у виробничій діяльності з тим, щоби вони могли порівнювати свої доходи з витратами й домагатися вироблення додаткового продукту.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень політики різних політичних режимів, що існували в Україні 1918–1921 року й сформованості вмінь здійснювати порівняльний аналіз.

Спільним для політики гетьмана Павла Скоропадського й генерала Антона Денікіна на території України було відновлення поміщицького землеволодіння.

Також завдання можна розв’язати виключенням неправильних варіантів відповіді.

Закриття українських шкіл, газет, журналів – це заходи політики генерала А. Денікіна, який обстоював ідею «Єдиної і неподільної Росії».

Правління генерала А. Денікіна й утворений ним уряд Півдня Росії – фактично воєнна диктатура, тож про можливість налагодження діалогу з опозиційними партіями не йдеться. Денікін спирався в Україні виключно на проросійські сили й прихильників монархії, заперечував будь-які права українців, а також соціально-економічні права робітників і селян. Гетьман П. Скоропадський намагався налагодити діалог з опозицією, навіть були досягнуті певні домовленості, але його «федеративна» грамота перекреслила можливість дійти згоди.

Збройним силам гетьмана не довелося вести бойові дій проти військ Червоної армії за виключенням більшовицьких повстанських загонів. Для генерала А. Денікіна Червона армія була головним супротивником, у боротьбі з яким він зазнав цілковитої поразки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна d боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Урочисте проголошення Директорією Універсалу об’єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту ІV Універсалу УЦР, а також уміння застосовувати їх.

ІV Універсал проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

Тобто гасло українського національно-визвольного руху, яке відповідає змісту ІV Універсалу Української Центральної Ради (УЦР) – «Хай живе самостійна Україна!»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Маркери – «…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності», «Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом,», «він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя» – указують на скликання і діяльність Українського національного конгресу.

Підказкою в завданні є зазначення автора спогадів – Володимира Винниченка, який був активним учасником подій Української революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Предмет ідентифікації в завданні – назва операції російських військ Південно-Західного фронту під час Першої світової війни.

Маркери – «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 року, його наступ перевершив усі очікування», «Він… врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – указують на успішні дії росіян під час Брусиловського прориву. Проте позитивні наслідки для ходу війни цієї операції є перебільшеними. Успіх був досягнутий значними втратами російської армії (особливо на інших фронтах), після відбулося стрімке зниження її боєздатності й революціонізація.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Радянська модернізація України

Завдання спрямоване на перевірку знання особливостей процесу індустріалізації, здійснюваної в Україні в другій половині 1920–1930-х рр.

Такими особливостями були:

- побудова та реконструкція великих промислових об’єктів;

- нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки;

- поява в промисловому комплексі республіки нових галузей.

Правильна відповідь: 2 4 6.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Третій Універсал Центральної Ради, допомагають визначити слова-маркери: «Україна стає Українською Народною Республікою».

Грамоту П. Скоропадського «До всього українського народу» допомагають визначити словосполучення-маркери: «Українська Держава», «могутньому підтриманню центральних держав».

Відозву Української Національної Ради допомагають визначити словосполучення-маркери: «утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська держава».

Універсал Директорії УНР допомагають визначити слова-маркери: «…воєдино зливаються …частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна».

Правильна відповідь: 1–Б 2–А 3–Д 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Завдання спрямоване на визначення дати події шляхом аналізу зображення такого специфічного історичного джерела, як агітаційно-пропагандистського плакату.

На подію вказують слова-маркери зазначені на плакаті – «П’ємо воду з Дніпра».

Радянські війська, провадячи наступальні дії, досягли річки в 1943 р. У вересні-листопаді розгорілася «Битва за Дніпро». Відповідно, плакат створено в 1943 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни

Ключові в джерелі слова-маркери – «забезпечити собі базу продовольства в Україні», «Вона постачатиме ресурси, які нам будуть потрібні» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про нацистський план «Ост».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Карпатська Україна є незалежна Держава» – допомагає визначити, що джерело є уривком акта проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р. Це стало можливим унаслідок розчленування та ліквідація Чехо-Словаччини в результаті агресії з боку Німеччини, Угорщини та Польщі.

Правильна відповідь – А.