Історія України

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття. Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Поет, автор сатиричних байок («Пан і Собака», «Тюхтій і Чванько», «Батько і син»), зачинатель романтичної балади в українській літературі («Рибалка», «Твардовський») – Петро Гулак-Артемовський.

Прозаїк («Конотопська відьма», «Сердешна Оксана»), драматург, майстер комедійного жанру («Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці») – Григорій Квітка-Основ’яненко.

Письменник, майстер морально-психологічної драми («Чорна Пантера і Білий Медвідь»), автор першого українського фантастичного роману («Сонячна машина») – Володимир Винниченко.

Драматург-новатор, майстер соціально-побутової («Бурлака») і соціально-психологічної («Безталанна») драми, соціальної комедії («Хазяїн»), історичної трагедії («Сава Чалий») – Іван Карпенко-Карий.

Правильна відповідь – 1В 2Г 3Б 4А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

1.Б. Зборівська 1649 р. 

2.Г. Берестецька 1651 р.

3.А. Корсунська 1648 р.

4.Д. Батозька 1652 р.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4Д.

ТЕМА: Київська держава.

1-Д. Картина по свіжій штукатурці — це фреска.

2-А. Кольоровий малюнок у рукописі — це книжкова мініатюра.

3-В. Зображення зі шматочків смальти/каменів — це мозаїка.

4-Б. Рукописний твір, що подає оповіді за роками — це літопис.

Правильна відповідь – 1Д 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Організація Об’єднаних Націй (ООН) – глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 року. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру й міжнародної безпеки, розвиток співробітництва між державами світу.

Відповідно свідченням співпраці незалежної України з Організацією Об’єднаних Націй є участь українських підрозділів у миротворних операціях.

Від 1992 року Збройні Сили України беруть участь у миротворних операціях під егідою ООН, НАТО й інших міжнародних організацій. Дотепер підрозділи ЗСУ взяли участь у 26 операціях на різних континентах. У 2020 р. ними взято участь у трьох операціях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Цифрові маркери в джерелі свідчать про скорочення трудових ресурсів і збільшення кількості зареєстрованих не зайнятих трудовою діяльністю. Тобто в таблиці відображено зростання безробіття в 1991–1995 роки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Із-поміж наведених варіантів відповіді саме уповільнення темпів економічного зростання зумовило перехід партійно-радянського керівництва СРСР до політики «перебудови». Це передбачало надання нового імпульсу динаміці розвитку радянської економіки внаслідок «пришвидшення». Проте сподівання радянських лідерів виявилися марними.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Роман Олеся Гончара «Собор» викликав негативну реакцію партійно-радянського керівництва УРСР через критику влади й оспівування героїчного минулого України, яке не вписувалося в офіційну комуністичну ідеологію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на запитання, наведені нижче.

1. Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
2. Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
3. Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
4. Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
5. Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
6. Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
7. Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

Карикатуру, наведену в завданні, присвячено швидким змінам, які відбувалися в суспільстві. На це вказує діалог її персонажок – представниць двох поколінь  який засвідчує швидкі темпи житлового будівництва. Швидке індустріальне будівництво започатковано за часів перебування на вищих владних посадах в СРСР Микити Хрущова. Саме з його прізвищем пов’язана назва зведених пришвидшеним методом будинків – «хрущовок».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Одну з перших дисидентських організацій – Українську робітничо-селянську спілку – засновано 1959 р. на Львівщині за ініціативи юриста Левка Лук’яненка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х).

У джерелі А словосполучення – «визначного діяча минулого», «роль партії і тов. Сталіна» – є маркерами існування культу особи Сталіна. Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелах Б й В йдеться про вияви політики «ждановщини» – прагнення влади встановити ідеологічний контроль над суспільством. Ці джерела також не задовольняють умову завдання.

У джерелі Г словосполучення-маркери – «принципи формальної генетики», «неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна» – однозначно вказують на вияв «лисенківщини». Це джерело відповідає умові завдання.

«Лисенківщина» – термін, який застосовують для позначення явища засилля пройдисвітів у науці. Назва походить від прізвища радянського академіка Трохима Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, спираючись на марксистсько-ленінську ідеологію, виступив проти розвитку генетики, яка, на його думку є лженаукою. Виступ спонукав до переслідування генетиків, що надовго загальмувало розвиток цього напряму науки в СРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Добровільну співпрацю в роки Другої світової війни окремих осіб, груп чи прошарків населення окупованих територій з окупаційною владою називають колабораціонізмом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних подій німецько-радянської війни 1941–1945 рр., що відбувалися на території УРСР.

«Битва за Дніпро» – це подія 1943 р., вона стала завершенням вирішального перелому в боях на німецько-радянському фронті в роки Другої світової війни.

Корсунь-Шевченківську операцію здійснено збройними силами Червоної армії на початку 1944 року. У результаті оточено й знищено значне угруповання німецьких військ, забезпечено умови для розгортання весняного наступу радянських військ на Правобережній Україні.

Танкова битва в районі міст Рівне – Луцьк – Дубно – Броди між підрозділами Червоної Армії та Вермахту відбулася 1941 р. й завершилася повним розгромом радянських механізованих корпусів на території України, які намагалися контратакувати німецькі війська, що вторглися в СРСР.

Карпатсько-Ужгородську операцію здійснено радянською армією восени 1944 року. Унаслідок цієї операції з території України остаточно вигнано німецькі війська. Тому 28 жовтня 1944 р. відзначають як день вигнання німецьких загарбників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «національна диктатура», «національна революція», «Українська Нація» – однозначно вказують на програмний документ Організації Українських Націоналістів (ОУН), що постала в 1929 р. у Відні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

7 серпня 1932 року вийшла спільна постанова Центрального виконавчого комітету й Раднаркому СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації за зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «закон про п’ять колосків». Авторство постанови приписують особисто Сталіну.

Закон «про п’ять колосків» став передвісником Голодомору, адже передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким уважали навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці й конфіскування майна. За пом’якшувальних обставин покарання становило десять років ув’язнення в таборах, амністію заборонено. Хоча за тодішнім законодавством навіть навмисне убивство карали ув’язненням до десяти років, а за крадіжку чужого майна покарання не перевищувало трьох місяців примусових робіт.

Діяла також таємна інструкція (13 вересня 1932 р.) до постанови про порядок застосування положень. Зокрема, до «куркулів» згідно неї мали застосовувати лише «розстрільні» статті. Хоча аналіз кримінальних справ засвідчив, що 83 % засуджених становила селянська біднота.

Закон «про п’ять колосків» не мав прецедентів у світовій історії. У тогочасних умовах він фактично забороняв людям розпоряджатися їжею.

Закон діяв до 1947-го, за ним засуджували людей також під час голоду 1946–1947 років. Пік застосування кривавого закону припав саме на 1932–1933 роки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Стаханівський рух – форма так званого «соціалістичного змагання» під час здійснення індустріалізації, започаткована 1935 р. за часів реалізації завдань ІІ п’ятирічки шахтарем Олексієм Стахановим, який із помічниками за зміну добув вугілля масою 102 т за норми 7 т. Повсюдне впровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту, проте призвело до збільшення виробничих норм і посилення експлуатації працівників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Більшовицьке керівництво в його прагненні здійснити комуністичні перетворення на селі – усуспільнення селянських господарств – за часів «воєнного комунізму» зіткнулося зі значним опором, особливо селянства. Провал спроби спонукав більшовицького лідера до пошуку нових шляхів перетворення. Одним із таких шляхів, який дав би «…можливість переходу селянства до соціалізму більш простим, легким і доступним для селянина шляхом», він уважав кооперацію.

Кооперація – це форма організації економічної діяльності людей та організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Її різновидом є сільськогосподарська кооперація – система кооперативних сільськогосподарських товариств і спілок, створених на добровільних засадах із метою організації виробництв, заготівель, перероблення і збування продукції.

Сільськогосподарська кооперація досить успішно розвивалася на українських землях із другої половини ХІХ століття. Проте більшовики здійснили підміну понять. Кооперацію в їхній практичній діяльності підмінено колективізацією – примусовим усуспільненням селянських господарств.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

Словосполучення-маркери – «Друковане слово розсіє темряву», «Неграмотний – той же сліпий» – однозначно вказують на прагнення влади переконати суспільство в необхідності подолання неписьменності.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Словосполучення-маркери – «Утворивши державу… у Львові, ми визначили границю цієї держави», «стараючись оминути захоплення навіть найменшого клаптика землі, який не був заселений в більшості українцями» – однозначно вказують на відозву Державного Секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) до президента США Вудро Вільсона, який у січні 1918 р. в «Чотирнадцяти пунктах» проголосив принцип «самовизначення народів».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського.

Прийшовши до влади в результаті перевороту й усунення від влади Української Центральної Ради (УЦР), гетьман намагався відійти від соціалістичних принципів політики, яку декларувала попередня влада. Відповідно він виступав за скасування восьмигодинного робочого дня і заборону страйків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери – «серце України в залізних лещатах задушила людина, яка носить прізвище… великого художника, що служив рідному краєві своїм майстерним пером», «Я знав і любив вашого батька», «як добре, що його очі не бачили й уші не чули, як син бомбардує красу землі нашої і кладе в домовину українську волю» – однозначно вказують на Юрія Коцюбинського (1896–1937 роки), сина видатного українського письменника Михайла Коцюбинського (1864–1913 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Українські січові стрільці (УСС, усу́си), Український добровольчий легіон – українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 р. й стояли під проводом Української бойової управи.

УСС були першими українськими частинами Австро-Угорщини, відібраними за національною ознакою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-угорської імперії у 1900–1914 роках.

На початку ХХ ст. митрополитом Української греко-католицької церкви став Андрей Шептицький.

Шептицький Андрей (1865–1944 рр.) – митрополит Української греко-католицької церкви в 1901–1944 роках. Завдяки його діяльності УГКЦ стала ідейним і моральним натхненником українського руху в Галичині. За час свого служіння розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних фактів розвитку українського національного руху в Галичині у другій половині ХІХ ст.

Створення у Львові товариства «Просвіта» (1868 р.) і Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка) є прикладом діяльності народовців.

Народовці – діячі культурницького, а згодом і політичного руху, що виник на початку 1860-х рр. серед української інтелігенції Галичини на противагу москвофільству. На кінець ХІХ ст. рух народовців став домінівним у Галичині.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

На фото зображено пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві, створений 1888 р. скульптором Михайлом Мікешиним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Художній напрям (творчий метод) у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого характерне послідовне дотримання принципу найповнішого, життєво правдивого відображення світу, – це реалізм.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Словосполучення-маркери – «Кирило-мефодіївські братчики, повернені із заслання», «Петербург», «Куліш, який із Білозерським розпочинає видавати український місячник “Основа”» – однозначно вказують на період зародження й організаційного становлення громадівського руху.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

За портретними рисами на фото можна впізнати Маркіяна Шашкевича, який у 1833–1837 рр. був лідером «Руської трійці».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання процесу розгортання українського національного відродження на українських землях у складі Російської імперії.

Харківський університет, що став центром українського культурного відродження, засновано 1805 р. на Слобожанщині. Викладачі й випускники університету, опанувавши європейські революційні, ліберальні й націоналістичні ідеї та ідеали романтизму, досліджували культуру й історію України, запроваджували українську мову в літературне користування.

Культурне відродження на Слобожанщині унаочнювало необхідність подальшої боротьби за права українців. За змістом воно було набагато перспективнішими від боротьби дворян-автономістів за відновлення права Гетьманщини, що ширилася переважно на Чернігівщині й Полтавщині (Новгород-Сіверський гурток).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Губернія – це основна адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії, що була запроваджена на українських землях у процесі ліквідації їхньої автономії та уніфікації устрою під загальноімперський стандарт.

У 60–80-ті роки ХVІІІ ст. після ліквідації козацького устрою на українських землях Слобідської та Лівобережної України остаточно утверджено загальноімперський адміністративно-територіальний устрій.

На цих землях на початок ХІХ ст. сформовано Чернігівську, Полтавську й Харківську губернії, які після ліквідації полків поділено на повіти. Ці губернії об’єднано в Малоросійське генерал-губернаторство.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На фото зображено Троїцький собор у Новомосковську, зведений без жодного залізного цвяха в 1773–1775 рр. народним майстром Якимом Погребняком.

Троїцький собор у Новомосковську (Дніпропетровська область) — це унікальна пам’ятка української архітектури, яка вважається вершиною дерев'яного зодчества України XVIII століття.

Він демонструє, як бароковий стиль, популярний у Європі, отримав самобутнє втілення в українському дереві.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Повстання гетьмана І. Мазепи було підтримано запорозькими козаками на чолі з К. Гордієнком.

Повстання гетьмана Івана Мазепи підтримано запорозькими козаками на чолі з Костем Гордієнком попри давнє суперництво між двома лідерами.

У відповідь на це цар Петро І наказав знищити Чортомлицьку Січ, що й зроблено 1709 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Договір, за яким турецьким султаном визнано зверхність московського царя над Лівобережною Україною і Запорозькою Січчю, укладено 1681 р. й названо Бахчисарайським.

• Визнання кордонів: Османська імперія офіційно визнала приналежність Лівобережної України та Києва до Московського царства.

• Статус Запорожжя: Султан визнав зверхність московського царя над Запорозькою Січчю.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

У пісні йдеться про Петра Дорошенка, якого сучасники та історики називали «Сонцем Руїни».

• «Був він “Сонцем на Руїні”»: Це стале прізвисько Петра Дорошенка, який намагався об'єднати Україну в найважчі часи розколу та міжусобиць.

• «Ти зложив свої клейноди / І покинув Україну»: Описуються події 1676 року, коли Дорошенко, не маючи більше підтримки від народу через союз із Туреччиною та опинившись в облозі в Чигирині, здав клейноди (символи влади) лівобережному гетьману Івану Самойловичу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького в середині ХVІІ століття.

На картосхемі виокремлено потовщеною лінією територію Війська Запорозького згідно з умовами Білоцерківського договору.

За цим договором територія козацької держави охоплювала лише терени Київського воєводства. Білоцерківський договір (1651 р.), різко скорочував територію, обмежуючи її лише Київським воєводством.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Події, описані в уривку, відбувалися в період 1637–1638 рр.

Уривок описує великі козацькі повстання:

1. Повстання під проводом Павлюка (Павла Бута): Відбулося у 1637 році. Описане як «зимою знищив Павлюка» (поразка під Кумейками та полон Павлюка).

2. Повстання під проводом Острянина (Якова Остряниці): Відбулося у 1638 році. Описане як «на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин».

3. Повстання під проводом Гуні (Дмитра Гуні): Відбулося також у 1638 році після поразки Остряниці. Описане як «Розгромив я Острянина – зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів із ним війну та ледве привів до послуху».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрано гетьманом улітку 1616 року. Невдовзі після цього він здійснив переможні морські походи на османську фортецю Кафу й Стамбул.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

В уривку описано події, пов'язані з укладенням Берестейської унії 1596 року, яка призвела до утворення Руської унійної церкви, що згодом отримала назву Греко-католицька церква (УГКЦ).

Іпатій Потій та Кирило Терлецький були православними єпископами, які стали одними з головних ініціаторів та провідників укладення унії з Римом. Вони особисто їздили до Рима у 1595 році, щоб узгодити умови та скласти обітницю послуху Папі Римському.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Прикладом боротьби Великого князівства Литовського із Золотою Ордою за спадщину Київської Русі є битва на річці Сині Води.

• Битва на річці Сині Води відбулася у 1362 році. У цій битві військо Великого князівства Литовського під проводом князя Ольгерда розгромило війська трьох татарських ханів (намісників Золотої Орди) на Поділлі.

• Ця перемога суттєво послабила владу Золотої Орди над Південно-Західною Руссю і дозволила Великому князівству Литовському приєднати Київщину та Поділля, утверджуючи свою владу на землях колишньої Київської Русі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Юрій Дрогобич (Котермак) уславився науковою діяльністю в європейських університетах.

Юрій Дрогобич (Котермак) – український учений-просвітянин, географ, астроном, лікар, філософ, астролог і мандрівник, уславився науковою діяльністю в європейських університетах.

У Болонському університеті (Італія) він отримав ступінь доктора філософії та доктора медицини, а згодом був обраний його ректором (1481–1482 рр.), що свідчило про його високий науковий авторитет.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Облогу, описану в уривку, монголи вели проти Києва.

Уривок описує облогу та захоплення Києва монгольськими військами хана Батия у 1240 році.

Словосполучення в джерелі – «Лядські ворота», «воєвода Дмитро був поранений» – однозначно вказують на оборону Києва від монголів. Саме через Лядські ворота монголи увірвалися в місто.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Утворення в 1199 р. Галицько-Волинської держави відбулося в результаті міжусобної боротьби руських князів.

У ХІІ ст. Русь остаточно розпалася на окремі землі-князівства. Процес дроблення супроводжувала запекла міжусобна боротьба. На початок ХІІІ ст. було близько 50 князівств.

Хоча Галицько-Волинська держава і виникла як сильна єдина держава, її безпосередньою причиною стало завершення тривалої боротьби за Галицький стіл.

Одним із таких центрів об’єднання стало Волинське князівство на чолі з князем Романом Мстиславичем. Саме він 1199 р. в напруженій боротьбі оволодів Галичем і об’єднав два князівства. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

За великого київського князя Ярослава Мудрого було запроваджено писаний збірник давньоруських законів.

Ярослав Мудрий вважається засновником першого писаного кодексу законів Київської Русі — "Правди Ярослава" (найдавнішої частини "Руської Правди"). Цей збірник замінив кровну помсту на грошові штрафи (віри), що стало великим кроком у розвитку правової системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків подій, перебіг яких відображено на карті було відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу, насамперед печенігам.

Князь Святослав завдав нищівної поразки Хозарському каганату, зруйнувавши його ключові міста, включаючи столицю Ітіль і фортецю Саркел (Біла Вежа).

Хозарський каганат був бар'єром між Київською Руссю та кочовими народами східних степів. З його падінням цей захисний кордон зник, що призвело до посилення набігів печенігів та інших кочівників на південні кордони Русі. Це стало однією з головних проблем для київських князів у наступні століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Об’єднання князем Олегом земель Південної та Північної Русі та проголошення Києва «матір’ю городов руських» відбулося у 882 р.

У 882 році князь Олег, який правив у Новгороді, здійснив похід на Київ. Обманом він убив київських князів Аскольда і Діра, після чого захопив місто. Перенісши столицю з Новгорода до Києва, Олег об'єднав ключові торговельні шляхи і створив ядро нової держави — Київської Русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Трипільська культура належить до епохи енеоліту, або мідно-кам'яного віку (IV—III тис. до н.е.). 

Основою господарства трипільців було відтворювальне землеробство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь та займалися скотарством. Трипільці будували великі поселення, які в археології називають протомістами або мега-поселеннями (наприклад, Тальянки та Майданецьке). Житла були глинобитними, часто двоповерховими, розташованими концентричними колами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

План «Барбаросса» – стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 року. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга – Архангельськ. Головний удар мав бути завданий через Білорусію на Москву. Реалізація плану розпочалася 22 червня 1941 року.

«Східний вал» – стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 року, який простягався від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва – Псков – Гомель і далі по Дніпру. Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ. Був подоланий радянськими військами в результаті перемоги у «Битві за Дніпро».

Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово-промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. У 1943 році радянські партизанські з’єднання здійснили низку рейдів. Найвідомішим став Карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака.

«Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, спрямовані влітку – восени 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи були сформовані як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля.

Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Під час «битви за Дніпро» 1943 року радянські війська захопили низку плацдармів, за утримування яких розгорілися кровопролитні бої. Зрештою з Лютізького плацдарму радянські війська здійснили вирішальний удар, який сприяв звільненню Києва й обвалу всієї оборони противника по Дніпру, на укріплення «Східного валу».

Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки й перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства.

У СРСР / УСРР (УРСР) індустріалізація відбувалася форсованими темпами й була імпортозамінною. Для її здійснення використовували переважно внутрішні ресурси й пограбування населення.

Тобто джерелами проведення такої індустріалізації з-поміж наведених варіантів відповіді були такі:

• збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хліба;
• упровадження внутрішніх примусових державних позик;
• використання доходів державного сектору економіки.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень аграрних реформ, що були здійснені за правління «освічених монархів» у володіннях австрійських Габсбургів.

Унаслідок запроваджених реформ панщину було обмежено трьома днями на тиждень, селянам надано громадянські права, заборонено тілесні покарання селян поміщиками.

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Напередодні монгольської навали (1239 р.) під безпосередньою владою князя Данила Романовича перебували землі:

1. Київського князівства

5. Волинського князівства

6. Галицького князівства

До 1238 року Данило Романович, син засновника Галицько-Волинської держави Романа Мстиславовича, остаточно відновив і зміцнив свою владу над усіма трьома князівствами.

Правильна відповідь – 1, 5, 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключове в джерелі «А» словосполучення-маркер – «Нема більше Севастополя… Він зруйнований» – чітко вказує на події 1942 р., коли місто Севастополь після 250 днів оборони було зруйновано і захоплено німецькими військами.

Ключове в джерелі «Б» словосполучення-маркер – «почалася наша велика священна Вітчизняна війна» – чітко вказують на 22 червня 1941 р., коли розпочалася німецько-радянська війна, яку радянська пропаганда назвала «Великою Вітчизняною війною».

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «У багатьох селах Галичини, куди вступала більшовицька армія», «частина населення нерідко зустрічала їх квітами» – чітко вказують на події вересня 1939 р., коли Червона армія приєдналася до німецької агресії проти Польщі.

Ключові в джерелі «Г» словосполучення-маркери – «До останнього дня наше радіо запевняло: «Київ був, є і буде радянським. Ворог не пройде!.», «раптом наші війська відходять» – чітко вказують на вересень 1941 р., коли радянські війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення і були змушені 19 вересня залишити Київ.

Визначивши події, можна встановити їх хронологічну послідовність.

Правильна відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Заснування у Львові просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік. Проіснував до 1837 року.

Утворення «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» – 1816 рік.

Відкриття в Києві Південно-західного відділу Російського географічного товариства – 1873 рік. Проіснувало до 1876 року.

Заснування Кирило-Мефодіївського братства – наприкінці 1845 року. Проіснувало до 1847 року.

Правильна відповідь – Б А Г В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Г Надання Києво-Могилянському колегіуму статусу академії – 1701 рік.

Б Друк Іваном Федоровичем Острозької Біблії – 1581 рік.

В Легалізація православної церкви в Речі Посполитій – 1632 рік згідно «Пунктів заспокоєння руського народу…».

А Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1561 роки.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Установлення «нового порядку» в Україні призвело до вивезення працездатного населення на примусові роботи (остарбайтери) й економічного пограбування окупованих територій.

Поразка Червоної армії в Україні в 1941–1942 роках спонукала до евакуювання матеріальних і людських ресурсів у східні регіони Радянського Союзу, щоби вони не дісталися ворогу. Це дало змогу відновити воєнне виробництво на неокупованих територіях.

Приєднання Західної України до СРСР супроводжували процеси радянізації і депортації частини населення, яка була незгодна або могла чинити опір, у східні регіони Радянського Союзу. Загалом було депортовано 10 % населення.

Визволення території УРСР від нацистської окупації дало початок відбудові зруйнованого війною господарства.

Правильна відповідь – 1 Б 2 А 3 В 4 Д.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту діяльності владних інституцій, що діяли в Україні в 1917–1921 роках. і вміння встановлювати логічні пари.

Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 року обрав Павла Скоропадського гетьманом України.

Трудовий конгрес України, що діяв у січні 1919 року, передав усю повноту влади Директорії УНР, легалізувавши її діяльність.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 року проголосила на українських землях, що перебували під владою Австро-Угорщини, Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв першу конституцію УСРР.

Правильна відповідь – 1 Д 2 В 3 А 4 Г.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Уривок «Маніфесту…» імператора Олександра II (1861 р.) – джерело А. На це вказують маркери «Ми, Олександр Другий…», «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів».

Уривок Циркуляра міністра внутрішніх справ Петра Валуєва (1863 рік) – джерело В. На це вказує маркер «Видання книг малоруською мовою як духовних, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити».

Уривок Емського указу імператора Олександра II (1876 рік) – джерело Б. На це вказують маркери «не допустити ввезення в межі імперії... будь-яких книг.., що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”».

Уривок «Маніфесту…» імператора Миколи II (1905 рік) – джерело Д. На це вказують маркери «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі», «дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів».

Правильна відповідь – 1 А 2 В 3 Б 4 Д.

ТЕМИ: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

• 1. А. Василь-Костянтин Острозький (Заснував Острозьку академію у 1576 р. — першу вищу школу у Східній Європі).

• 2. Д. Дмитро Вишневецький ("Байда") (Вважається засновником першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця у 50-х роках XVI ст.).

• 3. Петро Могила. Б. (Провів реформу православної церкви, добився її легалізації, об'єднав Лаврську школу та Братську школу в Києво-Могилянський колегіум).

• 4. В. Богдан Хмельницький (Очолив Визвольну війну 1648–1657 рр., внаслідок якої було створено Українську козацьку державу — Гетьманщину).

Правильна відповідь – 1 А 2 Д 3 Б 4 В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

1. Палеоліт — В. використання перших знарядь праці, зародження мистецтва та релігійних уявлень Саме в цей час з'явилися перші примітивні знаряддя праці з каменю, виникло первісне мистецтво, а також зародилися перші релігійні вірування.

2. Мезоліт — А. винайдення водного транспорту (плота, човна), приручення перших тварин. З'явилися ліси й річки, що призвело до винайдення човнів та плотів. У цей період також відбулося приручення першої тварини — собаки.

3. Неоліт — Б. перехід до осілого способу життя, приручення більшості свійських тварин. Неоліт, або новий кам'яний вік, знаменує собою неолітичну революцію — перехід від привласнювального господарства (полювання, збиральництво) до відтворювального (землеробство і скотарство). 

4. Бронзовий вік — Г. витіснення каменю штучним матеріалом у виробництві знарядь праці, приручення коня. Бронзовий вік характеризується опануванням металургії. З появою сплаву міді та олова (бронзи) кам'яні знаряддя почали витіснятися металевими. Також у цей період було приручено коня.

Правильна відповідь – 1 В 2 А 3 Б 4 Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

У грудні 1991 року Президентом України обрано Леоніда Кравчука.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Заколот ГКЧП (ДКНС) у Москві 18–21 серпня 1991 року став останньою спробою законсервувати Радянський Союз у тому вигляді, у якому він проіснував майже 70 років. Організований нашвидкуруч «Державний комітет з надзвичайного стану» (ГКЧП –абревіатура російською мовою) не лише не зміг усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова, а пришвидшив розпад Союзу. Тодішні республіки, серед них і Україна, не підтримали переворот і використали його як можливість позбутися домінування Москви.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР...».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Засобами карикатури стисло подають або узагальнюють суть проблеми.

Однак важливо пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї і політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Карикатура, наведена в завданні, присвячена явищу тотального дефіциту, що стало найхарактернішим для останніх десятиліть існування СРСР.

На це вказує головний персонаж карикатури, який намагається здолати велику чергу, щоби дізнатися, що «дають» у крамниці. Додатковим натяком є радянське гасло: «Товари для народу».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

У 1972 році відбулася друга хвиля арештів дисидентів (перша – 1965 року). Вона була спричинена зміною керівництва УРСР, яке запровадило жорсткі заходи проти інакодумців в угоду вищому партійному керівництву СРСР.

Першим секретарем ЦК КПУ 1972 року призначено Володимира Щербицького. Він став символом періоду «застою» у радянській Україні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформованого в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією утворили внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Тобто поява руху «шістдесятників» зумовлена лібералізацією суспільно-політичного життя в СРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Предмет ідентифікації в завданні – постать Микити Хрущова.

Маркери – «його реформи – створення раднаргоспів, ліквідація багатьох міністерств і відомств – носили верхівковий характер», «вони… не зачіпали суті виробничих відносин, не претендували на те, щоб… послабити задушливий прес державної опіки» – указують на реформаторську діяльність Микити Хрущова, що у 1953–1964 роках був керівником СРСР.

Систему раднаргоспів було започатковано 1957 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту культурного житті в УРСР у 1946–1953 роках.

Культурне життя в УРСР у цей період відбувалося в умовах політики «ждановщини».

«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Отримала назву від прізвища секретар ЦК ВКП(б) Андрія Жданова.

Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакцій газет і журналів, видатні діячі культури, проведено кампанії проти «низькопоклонства перед Заходом».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

У джерелі А відображено особливості економічного розвитку УРСР у період відлиги. На це вказують маркери «Державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися загалом втричі», «Дозволено видавати колгоспникам аванс грішми». Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелі Б відображено особливості економічного розвитку УРСР у період післявоєнної відбудови. На це вказують маркери «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено». Це джерело відповідає умові завдання.

У джерелі В відображено особливості економічного розвитку УРСР у період «перебудови». На це вказують маркери «Члени колгоспів… мають право безперешкодного виходу з них», «виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство». Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелі А відображено особливості економічного розвитку УРСР у період  утвердження тоталітарного режиму. На це вказують маркери «Завершено суцільну колективізацію», «Розвиток стаханівського руху на селі». Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Видатними представниками радянського партизанського руху в роки німецько-радянської війни були Сидір Ковпак, Олексій Федоров, Олександр Сабуров (програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, чинною від 2018 року, не передбачено знання цих постатей).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її у всіх сферах життя суспільства.

Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних противників;
• індустріалізація тощо.

Процес радянізації в різні періоди й у різних регіонах України мав свої особливості.

Для політики «радянізації» у галузі культури на західноукраїнських землях у 1939–1941 роках було характерним створення на базі читалень «Просвіти» мережі бібліотек і клубів, які мали стати осередками «культурної революції».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано», «Дніпрельстан», «пущено за ці роки дванадцять доменних печей», «Ми збудували Краматорський машинобудівний завод… Луганський паротягобудівельний завод… Треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу…» – указують на результати й наслідки здійснення індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Коренізація» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи – панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади й створення для неї національного підґрунтя.

Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року. Формально була реалізована до 1938 року, фактично – до початку 1930-х років. В УСРР коренізацію проводили у формі українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ, розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

У результаті здійснення в Україні в 1920–1930-х роках політики коренізації було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-радянського апарату.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Маркери – «Слід… відкинути спроби розглядати єдиний український національно-господарський терен за критерієм поділу праці в межах колишньої Росії», «Треба забезпечити за українським економічним центром права й можливості дійсного керівництва всім народним господарством» – указують на погляди економіста Михайла Волобуєва.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Маркери («Ти допомагаєш ліквідувати неписьменність?», «Усі до товариства «Геть неписьменність»», «Заповіт Ілліча – до Х річниці Жовтневої революції не повинно бути жодного неписьменного») й образи (жінка у хустині, Ленін і селянська родина за навчанням) указують на Українську Соціалістичну Радянську Республіку, яка в 1920-ті роки здійснювала політику в галузі освіти, яку пропагує плакат.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Предмет ідентифікації в завданні – Брест-Литовський договір між УНР, Німеччиною і її союзниками.

Маркери – «З огляду на сучасний брак харчових продуктів… мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше», «На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити», «За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба» – указують на основні умови Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною і її союзниками.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

За портретними рисами на фото можна впізнати Михайла Грушевського, який у березні 1917 – квітні 1918 року очолював Українську Центральну Раду.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Маркери – «приєднати західні землі та з належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками... до Середземного моря» – указують на зовнішньополітичні пріоритети Росії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Монополія – установлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції.

У Наддніпрянській Україні процес монополізації промисловості розпочався із цукроварної. У 1897 році утворився синдикат «Загальноросійське товариство цукрозаводчиків».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

У результаті джентльменської угоди «Нової ери» між лідерами українського й польського рухів 1894 року було відкрито кафедру всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи (це була окрема кафедра, де вивчали історію України, але дозволити акцентувати на такій назві в навчальній установі поляки не могли). За рекомендацією Володимира Антоновича на посаду ординарного професора кафедри було призначено Михайла Грушевський. На цій посаді він пропрацював до 1914 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

На фото зображено будівлю банку «Дністер» у Львові, збудоване у стилі модерн (1905–1906 роки).

Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його ознаками є використання стилізованих квітів, язиків полум’я, хвилястих ліній, природних каменів (оброблених і необроблених), елементів народної архітектури й образів національної міфології.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Представників мовно-літературної і суспільно-політичної течії другої половини XIX ст. на Галичині, Буковині й Закарпатті, які виступали за національно-культурну єдність із російським народом і російською державою, називали москофілами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання умов розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст. в Російській імперії і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Поява Емського указу 1876 року російського імператора Олександра II пов’язана з активізацією діяльності об’єднань української інтелігенції – громад, які розгорнули діяльність під прикриттям Південно-західного відділу російського географічного товариства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

А Скасування тимчасовозобов’язаного становища селян сприяло економічній свободі селянства, що відповідно не могло гальмувати розвиток капіталістичних відносин.

Б Виплата викупних платежів фактично не давала змоги селянину накопичити капітал для розвитку свого господарства. Тобто ця відповідь є правильною.

В Відповідь «збереження кріпосного права» не є правильною, тому що реформа 1861 року скасовувала кріпосне право.

Г Виділення селянських наділів з общини давало стимул розвитку селянського господарства, проте цю реформу було здійснено в 1906–1911 роках у рамках реформ Столипіна, а не реформи 1861 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

За відсутності власної держави вагомим рушієм розвитку культури став початок українського національного відродження. Діячі української культури цього періоду часто були й видатними представниками українського руху.

Зазначені чинники в інших варіантах відповіді були характерними або для другої половини ХІХ ст. (Б, Г), або для другої половини ХVІІІ ст. (В).

Правильна відповідь – А.