ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту.

Слово створений відповідає на питання який? і вказує на ознаку, одержану від дії (віднайти). Отже, це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Слово усесвітніх відповідає на питання яких? та вказує на постійну ознаку предмета. Отже, це прикметник.

Якої – займенник, який виконує функцію сполучного слова на початку підрядної частини складного речення.

Для – прийменник, службова частина мови, яка не має лексичного значення і не відповідає на питання.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Б, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння визначати типи складнопідрядних речень за характером смислового зв’язку між частинами.

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні Тропи, чи вжиті в переносному значенні слова, увиразнюють наше мовлення до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення Цікаво, що багато людей часто використовує тропи під час щоденного спілкування, навіть не підозрюючи про це від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання що?.

У реченні Підготовка виступу з використанням художніх засобів зробить його цікавішим до виділеного фрагмента ставимо запитання якого?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення Основою óбразного мовлення є літературні засоби, зокрема порівняння, метафори, персоніфікації, гіперболи, алюзії тощо, які урізноманітнюють мовлення, додають йому яскравості від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання які?.

У реченні Письменники застосовують їх для об’єктивації різноманітних емоцій і думок до виділеного фрагмента ставимо запитання для чого?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Аби додати мовленню експресивності, ми використовуємо вигуки, слова зі зменшено-пестливими суфіксами та інші мовні засоби, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

У реченні Для пояснення вжитої в тексті складної термінології за потреби звертаються до метафори, порівняння тощо до виділеного фрагмента ставимо запитання за якої умови?. Йому відповідає складнопідрядне речення умови «Помірна доза цих «спецій» робить «наїдки» смачнішими, якщо ж передати куті меду, то можна геть усе зіпсувати», від головної частини якого до залежної ставимо запитання за якої умови?.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Складносурядним є речення Зіграй мені мелодію любові і обернеться хай на щастя розпач!. Воно складається з двох частин, з’єднаних сурядним сполучником і. Зверніть увагу, що не ставимо коми між частинами цього речення, бо вони є спонукальними.

Складнопідрядним означальним є речення Іронія – це блискавка ума, яка освітить всі глибини смислу, оскільки від опорного слова в головній частині до підрядної частини можна поставити запитання яка?.

Складним безсполучниковим є речення Завалились мости кам’яні – подорожні шукають веселку, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення Візьми від життя все, що зможеш, і воно засяє яскравими барвами є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Зауважмо, речення Стояла ніч, красива, мов Кармен, червоні й чорні міряла троянди є простим, ускладненим порівняльним зворотом й однорідними членами.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Відокремлені члени речення – це другорядні члени (означення, прикладки, обставини, додатки), які виділяються за змістом та інтонацією для підсилення їхньої ролі, набуваючи відтінку додаткового повідомлення.

Означення, виражене дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова, відокремлюємо в реченні: Кирилівська церква в Києві, зведена ще в середині XII століття, – видатна пам’ятка архітектури та монументального живопису.

Прикладку відокремлюємо тире, бо вона має відтінок уточнення та стоїть наприкінці речення: Тут поховано Святослава Всеволодовича – прототипа одного з головних героїв давньоруської поеми «Слово про похід Ігорів».

Обставину, виражену дієприслівниковим зворотом, відокремлено в реченні: У 1929 р., зважаючи на виняткову історичну й художню цінність Кирилівської церкви, на її території відкрили музей-заповідник.

Найчастіше відокремлюємо додатки з прийменниками крім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, замість: На стінах Кирилівської церкви можемо побачити справжні художні скарби, зокрема фрески XII століття, олійний стінопис ХІХ століття.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [с'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б. Зауважмо, що тут у слові весняний відбувається уподібнення за м’якістю (наступний м’який приголосний [н'] впливає на попередній твердий [с], тому його вимовляють як [с']).

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки.

У рядку А в словах погляд, кладка виділені букви позначають звук [д], а в слові передзвін – один злитий звук [дз].

У рядку В в слові молитва виділена буква позначає звук [т], у слові баскетбол – [д], бо відбувається уподібнення за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т], тому його вимовляють як [д]), у слові нитці – [ц:'], бо відбувається уподібнення за місцем і способом творення.

У рядку Г в словах край, закріплення виділені букви позначають звук [к], а в слові вокзал – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к], тому його вимовляють як [ґ]).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

Неправильно виділено букви на позначення наголошених у таких словах рядка А: піцерій (правильно наголошувати піцЕрій), чотирнадцять (правильно наголошувати чотирнАдцять).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Чергування звуків.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати чергування голосних звуків у коренях слів. 

Найчастішим випадком чергування голосних звуків є зміна звука [і] в закритому складі на звук [о] або [е] у відкритих складах: Іванів – Іванового, осінь – осені, Василів – Василевого, дохід – доходу.

Чергування невипадних о, е з і відбувається в коренях дієслів, змінюючи їхнє значення: замітати – замести.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння визначати позиції обов’язкового й необов’язкового написання м’якого знака в українських словах. 

Зауважмо, м’який знак пишемо в усіх словах рядка Г: жменьці (у буквосполученні ньц, якщо в Н. в. ньк: жменька), портьєрний (в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед й, я, ю, є, ї), вирізьблений (правопис цього слова треба запам’ятати).

Зауважмо, м’який знак також пишемо у таких словах: каньйон, браконьєр (в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед й, я, ю, є, ї); учительський (після л перед суфіксом -ськ-); слизький (у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-); погодься (у дієсловах наказового способу); женьшеневий (правопис цього слова треба запам’ятати).

М’який знак не пишемо у словах камінчик, велогонщик (після н перед шиплячими й суфіксами -ськ-, -ств-), чотирма (після р у кінці складу).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Закінчення дієслів.

Завдання перевіряє вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово, правильно його писати.

До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини й 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): 

• вибереш, дишеш, пишеш, шепочеш, в’яжеш, вийдеш, тягнеш, зустрінеш, несеш.

До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини й 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): 

• затямиш, створиш, ухвалиш.

Правильна відповідь: В.