ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення А – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком («Пропала грамота» – це …кінокартина).

Речення Б ускладнене відокремленою прикладкою (любов глядачів), яка стоїть в кінці речення і тому виділена тире.

Речення В – це складносурядне речення, де тире стоїть у другій частині на місці пропущеного присудка (зіграв).

Речення Г – це просте речення, у якому тире стоїть після однорідних членів речення.

Речення Д – це складне речення, у підрядній частині якого є відокремлені означення, вони стоять в кінці речення, тому їх відокремлюємо тире.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані єднальним сполучником сурядності і. Отже, це складносурядне речення.

Речення Б має одну граматичну основу (називають). Це просте односкладне неозначено-особове ускладнене речення.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом якої. Від першої до другої (підрядної) частини можна поставити питання якої? Підрядна частина стоїть всередині головної. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Г має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Д має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сполучниковим підрядним зв’язком, друга й третя – сполучниковим сурядним. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання про що? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б (опитування свідчать про що?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання які? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В (калорій яких?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання навіщо? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А (піти навіщо?). 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання за якої умови? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Д (можете з’їсти за якої умови?).

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нині відповідає на питання коли? та вказує на час дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово якихось відповідає на питання яких? і вказує на ознаку предметів, але не називає їх. Отже, це займенник.

А слово років має лексичне значення, указує на предмет, відповідає на питання чого? Отже, це іменник.

Слово таки не відповідає на питання, не поєднує члени речення, а лише надає слову певного значення. Отже, це частка.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів. 

З’ясуймо значення фразеологізмів.

Хоч кілок на голові теши – упертий, норовливий.

Хоч греблю гати – багато.

Хоч у вухо бгай – покірний, лагідний. 

Хоч мак сій – тихо, спокійно.

Хоч в око стрель – темно.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення з відокремленими членами, правильно розставляти розділові знаки.

Прикладка – другорядний член речення, вид означення, яке виражене іменником і дає предмету другу назву. У кінці речення прикладку зазвичай виділяють за допомогою тире.

Відокремлена прикладка є в реченні, позначеному колом (парамедикиня і волонтерка). 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники представники, окупанти, премія, поборниці відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.

А от слово жінки є частиною складеного іменного присудка (Це є жінки).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом реченні.

У реченні, позначеному трикутником, є однорідні присудки (отримала, присвятила), а реченні із колом є однорідні прикладки (парамедикиня, волонтерка).

У реченні, позначеному символом   , є однорідні присудки ( почала, продемонструвала), у реченні, позначеному ромбом, є однорідні додатки (лідерство, мужність, винахідливість, готовність).

А от у реченні, позначеному трапецією, однорідних членів речення немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина

У реченні, позначеному символом-ромбом є відокремлена обставина – дієприслівниковий зворот захищаючи Україну від російської агресії.

Такі звороти виділяють з двох боків комами. Як бачимо, у нашому випадку коми на початку звороту немає. Це і є пунктуаційною помилкою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з так званим деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трапецією є початковим реченням запропонованого деформованого тексту.

Речення із символом-квадратом буде другим, адже в ньому пояснено, ким є представниці різних країн, яким вручають нагороду «Найхоробріша жінка світу».

Наступним є речення, позначене символом-колом: у ньому йдеться про вже конкретний рік (2023) та про конкретну лауреатку – українку Юлію Паєвську.

Далі логічно пояснити, чому саме її було обрано для нагородження. Отже, це речення із символом-ромбом.

І останнім має бути речення, позначене символом-трикутником, це додаткова заувага до основного повідомлення (вставна конструкція до речі).

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, правильно утворювати ступені порівняння прикметників і вживати правильні прийменники. 

У родовому відмінку множини маємо форму відвідувачів.

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів найбільш, найменш, які додаємо до звичайного прикметника: найбільш давній.

Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня префікса най- та суфіксів -іш- чи -ш-: найдавніший. 

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Отже, з математики.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово.

До І дієвідміни належать дієслова з частиною -оло- – молоти. Отже, молоти – мелють, мелемо, мелеш, мелете.

Нормативним є слово родючий.

Відповідь – Д.