Завдання за темою з української мови

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова передають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть) тощо.

У  реченні рядка В слова за теорією Ч. Дарвіна указують на джерело повідомлення, від них не можна поставити питання до інших слів. Отже, ці слова є вставними. У решті речень аналогічні слова є членами речення, адже до них можна поставити питання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Антоніми.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови,  правильне слововживання, уміння добирати до слів антоніми та вживати їх у мові.

Антоніми – це слова з протилежним значенням. Характерною рисою пари антонімів є спільність їхнього лексичного значення, тому антонімічна пара – це завжди слова однієї частини мови. Антоніми широко використовують у художній літературі як стилістичний засіб.

Звернімося до лексичного значення слів різниця – тотожність.

Різниця – це  відмінність.

Тотожність – це повна схожість, подібність.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня  й суфікса.

Суфікс   -инн(я) ( -інн(я)) в українській мові має різне значення. Так у словах носіння, говоріння, гасіння, ходіння, шарудіння, терпіння, водіння його вживають на позначення процесу, дії.

А от у слові коріння цей суфікс має значення збірності (огудиння, бадилиння, соняшничиння тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Іменники фламінго, кенгуру, ступінь, насип належать до чоловічого роду. Отже, дотримано норми узгодження прикметника з іменником у рядку високий насип.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Знак м’якшення пишемо  прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк. Отже, мистецький, запорізький. Також ь пишемо в словах на позначення здрібнілості (малесенький).

Пишемо знак м’якшення в дієсловах одягається та виносьте (бо наказовий спосіб – винось).

Не пишемо знак м’якшення  перед шиплячими (камінчик, менший, вінчати), крім винятків (тому женьшень). Традиційно ь не пишемо перед губними, а от слово різьбяр є винятком.

Пишемо знак м’якшення в слові учительство, бо тут він стоїть після л перед суфіксом -ств-.

З м’яким знаком потрібно писати слово жменьці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – жменька).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова докупи, напам’ять, назустріч – це прислівники, тому їх потрібно писати разом. А от на гору – це прийменник з іменником. Можна підібрати синонім на скелю. Тому цю сполуку слів потрібно писати окремо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте увесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Синонімами до слова фантастичні є слова дивовижні, казкові, неймовірні. Слово правдиві не підходить за контекстом: « …виходять, здавалося б, правдиві, а насправді цілком реальні історії».Тобто правдиві історії є реальними.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання,обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні Разом з героями ми підіймаємося на/гору людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книжках справжнєв головній частині є однорідні присудки підіймаємося, падаємо, які пов’язані неповторюваним єднальним сполучником сурядності і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Правду про кого?що? жінок – знахідний відмінок.

«Зліплює» кого?що? людей – знахідний відмінок.

Знаєш кого?що? романи – знахідний відмінок.

Виходятьхто?що? історії – називний відмінок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку погляд, кладка, передзвін підкреслена літера означає різні звуки: у словах погляд, кладка літера д передає звук [д]; у слові передзвінє африката дз.

У рядку сьорбати, весняний, всюди підкреслена літера позначає однакові звуки. У словах сьорбати, всюди літера с передає звук [с′], адже у словах далі є знак м’якшення та буква ю. У слові весняний літера с теж передає звук [с′], адже два звуки з групи д, т, з, с, ц, л, н взаємопом’якшуються, якщо після другого стоїть буква я.

У рядку захист, розвивається, пізній підкреслена літера позначає різні звуки: у словах захист, розвивається– це звук [з], у слові пізній – це [з′], адже відбувається взаємопом’якшення.

Розглянемо рядок з такими слова: нитці, баскетбол, молитва.. Підкреслена літера у слові боротьба – це звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, далі йде знак м’якшення; у слові молитва – це звук [т];у слові нитці – це [ц′:].

У рядку край, вокзал, закріплення підкреслена літера означає різні звуки: у слові вокзал – це звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а в словах край, закріплення – це звук [к].

 Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У – В. Між голосним та приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв та схожими сполуками. У також пишемо перед в та між двома приголосними. Отже, костюм у шафі, подивитися у вічко, постукав у двері.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних за рахунок збігу. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряєваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Передгроззя. Це іменник середнього роду ІІ відміни, має закінчення -я. Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками. А от у слові осеРДя подовження не відбудеться, бо там немає позиції між двома голосними.

Військкомат, спорттовари. У цих іменниках подвоєння відбувається на межі частин складного слова (військовий комісаріат, спортивні товари).

Віддзвеніла, роззброєння, віддзеркалення, ввічливість. Подвоєння відбувається на межі морфем (префікс + корінь).

Численний, суверенний. Це прикметники, які є винятками (численний, старанний, рахманний, захланний, суверенний).

Очікуваний – дієприкметник. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Благословенний – це прикметник старослов’янського походження (блаженний, мерзенний тощо). У таких словах традиційно відбувається подовження.

Попідвіконню – це один з п’яти прислівників, у яких відбувається подвоєння (зрання, спросоння, попідтинню, навмання).

Слова студений, шалений потрібно писати без подвоєння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Разом пишемо слово фотожурналіст, адже частинки біо-, зоо-, фото-, фіто-, астро-, вело- та схожі потрібно писати разом.

Разом пишемо прикметники західноєвропейський, кисломолочний, високоефективний, кількамільйонний, тому що від них можна утворити підрядні словосполучення (Західна Європа, кисле молоко тощо).

Разом пишемо слова мікросхема, мегамаркет, мініготель, тому що частинки макро-, мікро-, мега-, міні- потрібно писати разом. Також разом пишемо слова з частиною супер- (суперобкладинка).

Разом пишемо також слово перекотиполе, бо першою частиною цього іменника є дієслово в наказовому способі.

Окремо пишемо слова пів кілометра, бо числівник пів з наступним іменником треба писати окремо.

Решту слів потрібно писати через дефіс.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Типи відмінювання кількісних числівників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

У запропонованому реченні числівники вжито в родовому та знахідному відмінках. Отже, ста, від восьми до вісімдесяти.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, щоозначає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. Такий зв’язок є в реченні Перебуваючи на екскурсії в Холодному Яру, сповнюєшся дивовижною силою козацького краю.

У решті речень дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні Як справжній митець, він, незважаючи на уявну відчуженість від світу, був уважний, чутливий до всього навколишнього і ніколи не стояв осторонь рухів та змін потрібно поставити всі коми, окрім коми (5), аджев реченні є однорідні присудки був чутливий, уважний та не стояв, які пов’язані неповторюваним єднальним сполучником і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У речення А варто вжити слово тактовніше.

У реченні Б порушенням лексичної норми є слово удачними. Це росіянізм. Натомість треба вжити слово вдалими.

У реченні В доречно вжити слова численна та дослідження.

У реченні Г потрібно вжити слово реабілітологів.

У реченні Д лексичних помилок немає.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення умовного та наказового способів дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Отже, правильними будуть форми читаймо, їжмо, стіймо, бережімо, печімо, живімо, повірмо, дихаймо, граймо.

А от дієслово сядемо – це форма дійсного способу теперішнього часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити в реченні однорідні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення. Потрібно підкреслити в них граматичні основи.

Однорідні присудки є в утвореному реченні Я обожнюю теплі травневі вечори, але недолюблюю холодні листопадові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно іншої пряма мова та слова автора.

Розділові знаки потрібно поставити так:

Іван Франко писав: « Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

«Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері,– цеозначає відчувати, що ти за все відповідаєш».

«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест Хемінгуей. – Людину можна знищити, але її неможливо перемогти».

«Багато величного є на Землі, але немає нічого більшого, як людина»,– переконував славетний драматург Софокл.

У реченні Д пряму мову оформлено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (1) обґрунтована як кома при вставному слові. Але від слова уважалося можна поставити питання що?. Отже, це не вставне слово, а частина складного речення з різними видами зв’язку, а саме головна частина, до якої приєднано підрядне з’ясувальне речення.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення, його будова. Основні види підрядних речень

У простому реченні нам пояснюють причину дії. Тому треба поміркувати, який з варіантів відповіді неє складним реченням з підрядним причини. Таким є складнопідрядне речення «Ви не зможете знайти сонце, якщо виберете плазування в тіні. Як бачимо, його підрядна частина відповідає на питання за якої умови?, тобто є підрядними обставинним умови, а не причини.

Відповідь – А.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них синоніми.

Ні пари з вуст, рота не розкрити – мовчати.

Теревені правити, плескати язиком – увесь час говорити.

Грати очима, пускати бісики – кокетувати.

Починати здалека, заходити збоку – не розкривати одразу своїх думок.

Відповідь: ГВДА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленим додатком (окрім заповідників і національних парків).

Рядок Б ускладнено відокремленою прикладкою (місця тимчасової заборони полювання), яка дає предмету другу назву.

Рядок В ускладнено однорідними означеннями (непоширене + поширене – важливу, фактично вирішальну роль).

Рядок Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (поставивши за мету захист рослин і комах).

Рядок Д ускладнено вставною конструкцією як кажуть, яка вказує на джерело повідомлення.

Відповідь: АВГБ.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видахречень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видахречень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні А тире стоїть на місці пропущеного присудка.

Речення в рядку Б – це просте речення,у якому підмет виражений інфінітивом, а перед присудком, окрім цього, ще й стоїть частка це, тому тире між ними обов’язкове.

Речення в рядку В – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення в рядку Г – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення в рядку Д ускладнене відокремленою прикладкою тихий голос мого сумління, яка стоїть у кінці речення й виділена тире.

Відповідь: БАДВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаємо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення ,а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Не докоряй ніколи і нікому граматична основа виражена присудком у формі ІІ особи однини –не докоряй. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Ніхто не винен у твоїх образах граматична основа вираженапідметом ніхто та присудком не винен. Отже, це двоскладне речення.

У реченніЛиш посміються із такої примхи граматична основа виражена дієсловом посміються у формі ІІІ особи множини Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Не варто звинувачувать нікого граматична основа виражена присудком не варто звинувачувать . У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Порада доброї і мудрої людини граматична основавиражена підметом порада . Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не говориться про дію.

Відповідь: АВГД.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Навіть – частка, службова частина мови, не відповідає на питання, не є членом речення, лише вказує на відтінок значення.

Що – сполучник, приєднує підрядну частину речення до головної, не відповідає на питання.

Чверть– іменник, називає предмет, відповідає на питання що?

На – прийменник, службова частина мови, не відповідає на питання, служить для зв’язку слів у реченні.

Відповідь: ДГАВ.

Зразок написання власного висловлення

У кожної людини є мрія, яку хочеться втілити в життя. Я думаю, що на цьому шляху варто бути наполегливим, уміти гідно долати перешкоди. Ще одним джерелом натхнення й мотивації для здійснення мрії може стати підтримка друзів та однодумців.

Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, уміння долати перешкоди й установлені межі своїх можливостей дозволить людині реалізувати низку ідей, які раніше навіть не входили у список її справ. Однієї маленької невдачі не достатньо, щоб не зупинятися на шляху до досягнення мрії, однак варто зробити правильні висновки й на них будувати свою подальшу стратегію.

Прикладом може слугувати легендарний американський баскетболіст Майкл Джордан. Він уважає, що успіх можливий лише через невдачі. Спортсмен не здавався навіть тоді, коли знав, що пропустив триста кидків і багато разів пропускав вирішальний. Майкл був надзвичайно наполегливим у бажанні досягти поставленої мети. Кожного разу, коли Джордан падав, він знаходив сили знову піднятися. Саме це дозволило спортсменові не зневіритися на шляху до своєї мрії, а впевнено втілити її в життя.

По-друге, підтримка друзів та однодумців додає сили навіть тоді, коли, здавалося б, усі старання були марними. Близькі люди завжди прийдуть на допомогу в скрутну хвилину, нададуть надії та впевнености.

Яскравим прикладом з літератури є образ Григорія Многогрішного з пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови». Тяжким і небезпечним був шлях хлопця після втечі з «ешелону смерті». Неймовірними зусиллями волі він долає відчай і смертельну втому. Потрапивши до Зеленого Клину, Григорій знайшов кохану дівчину, друзів, які допомогли йому не лише видужати фізично, а й не зневіритися в досягненні мети. Завдяки родині Сірків Многогрішний повертається до повноцінного життя й перемагає.

Отже, утілення мрії – це, безперечно, важка праця, яка приречена на успіх, коли людина має велику мотивацію, стимул роботи над собою, наполегливість, а також підтримку друзів та рідних.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують часто вживані слова, у яких трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: віршовИй, пІдлітковий, корИсний, фаховИй.

Учасникам ЗНО було рекомендовано перелік слів з наголосами. Цей своєрідний словник є в Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з української мови.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами речення, а саме означеннями.

Однорідні означення – це означення, що характеризують предмет за однією ознакою (кольором, розміром, настроєм тощо).

Серед запропонованих у завданні такими є слова обережні (стримані, ті, що не ризикують) та приглушені (стримані, ослаблені, затамовані).

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання, а також уміння добирати синоніми до запропонованих слів.

Не будуть синонімами слова карта та масштаб, адже вони мають різне лексичне значення.

Слово карта має кілька лексичних значень (умовно зменшене зображення земної поверхні; шматок цупкого паперу для гри; бланк з певними відомостями; візерунок на тканині).

Слово масштаб теж має кілька значень (відношення величини зображення на карті чи кресленні до величини довжини власне зображуваного предмета; обсяг, розмір, значення чогось або когось; величина виміру).

Як бачимо, усі ці значення абсолютно різні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Слова переганяти, наздожену, навздогінці є спільнокореневими, адже пов’язані значенням зі словами гнати (швидко бігти, їхати) та ганяти (гнати, але неодноразово, у різних напрямках).

Слово розігнутися має значення «випрямитися, стати рівним».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іменники шампунь, нежить, розпродаж належать до чоловічого роду, іменник мігрень – жіночого роду.

Отже, правильно ці словосполучення треба побудувати так:

• нестерпна мігрень;
• якісний шампунь;
• тривалий нежить;
• осінній розпродаж.

Дотримано норм у варіанті нестерпна мігрень

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксом -ськ- при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ- = -цьк-: грецький;

г, ж, з + -ськ- = - зьк-: паризький, збаразький, кавказький, сиракузький, норвезький, запорізький, боягузький, світязький, киргизький;

х, ш, с + -ськ-= -ськ-: латиський.

А в словах, корінь яких закінчується на інший приголосний, чергування не відбувається: тибетський.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення, а саме між однорідними означеннями.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У четвертому реченні означення до слова витвори однорідні, бо спочатку є непоширене означення, а потім поширене (справжні, не перевершені ніким). Тому між ними потрібно поставити кому, якої в тексті немає. Отже, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – Г.

ТЕМА : Орфографія.

Завдання перевіряє ваші вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Слова не/збайдужілих та не/перевершені – це дієприкметники, що мають залежні слова (не збайдужілі до літератури та не перевершені ніким). Отже, їх потрібно писати окремо.

Прикметник не/ відомий теж має залежне слово ще, а також тут є заперечення (нікому). Тому теж пишемо окремо.

До прикметника не/давніх можна дібрати синоніми актуальних, свіжих. Тому це слово пишемо разом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Потрібно обов’язково звертатися до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове запитання.

Незважаючи на кого? що? пропозиції – знахідний відмінок.

Засновником кого? чого? видавництва – родовий відмінок.

Не залишатиме кого? чого? друкарні – родовий відмінок.

Створені хто? що? книги – називний відмінок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова засновник, фундатор, творець є синонімами, адже мають значення «той, хто заснував що-небудь, започаткував».

А слово конструктор має значення «той, хто конструює, створює конструкцію, схему чогось».

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: боротьба, мабуть, юність. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки: у слові боротьба літера т передає звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а ще цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним; у словах мабуть, юність літера т передає звук [т′].

У рядку просьба, Острог, вести підкреслена літера позначає різні звуки. У словах Острог, вести літера с передає звук [с]. У слові просьба літера с передає звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а також він є м’яким, бо далі стоїть м’який знак.

Тепер рядок відсоток, футбол, Ятрань. Підкреслена літера в цих словах теж позначає різні звуки: у слові футбол літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а в словах відсоток, Ятрань літера т передає звук [т].

У слові якби літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. А в словах сокіл та колотнеча – це звук [к]. Отже, у словах сокіл, якби, колотнеча підкреслена літера позначає різні звуки.

А от у словах човник, Чигирин, заручини літера ч скрізь передає звук [ч].

Відповідь - Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос падає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, маршовий, гайовий, тіньовий.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих уживаємо суфікс -ев- . Отже, вишневий, замшевий, плюшевий.

Після твердих пишемо -ов-. Отже, палацовий.

Після подвоєних приголосних та Й вживаємо суфікс -єв-. Отже, магнієвий, алюмінієвий, а не алюмінійовий.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, це явище відбуватиметься у словах усний, благовісний, тижневик, безшелесний, безвиїзний, гуснути, провісницький, рідкісний, захисник, кількісний.

Є винятки, де спрощення не відбувається: кістлявий, зап’ятний.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: контрастний, протестний.

Також у групі -скн- випадає к: тріск – тріснути.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Через дефіс пишемо слова блідо-рожевий та жовто-блакитний, бо це кольори з відтінками. А слово червоногарячий потрібно писати разом, тому що це не поєднання двох кольорів чи кольору та відтінку.

Слова з першою частиною військово- зазвичай пишуть через дефіс (військово-повітряний).

Слова з частинками -хтозна, -небудь, -таки теж пишемо через дефіс (куди-небудь, хтозна-скільки, все-таки).

Через дефіс пишемо слово прем’єр-міністр, бо це складна назва посади.

Через дефіс пишемо прислівники з префіксом по- та суфіксом -и (по-українськи),а також прислівники, що утворені з синонімів чи антонімів (більш-менш).

Через дефіс також пишемо слова бізнес-центр та допінг-контроль, бо перше слово тут передає визначальну характеристику.

Решту слів пишемо разом.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у 3-й особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е. Також до першої дієвідміни належать дієслова на -оро-.

Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у 3-й особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и. Також до другої дієвідміни належать дієслова, у яких у 1-й особі однини зникають голосні і, ї, и.

Отже, неправильно написано такі слова: боряться, полять, терплють, клеють.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Непотрібно ставити кому на місці цифри 2, адже це дві однотипні підрядні частини , які з’єднано неповторюваним розділовим сполучником сурядності чи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

У запропонованих реченнях є недоречно вжиті слова та росіянізми (хлопнути, ціленаправлено, салфетку, усердна, пеплом, хватить).

Неправильним також є словосполучення оточуючий світ, адже дієприкметники з суфіксами -уч, -юч, -ач, -яч в українській мові не використовують. Потрібно сказати навколишній світ або довкілля.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживають досить рідко. Із західним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії (піти по воду, пальто по коліна); з місцевим відмінком переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії: пливти по Дніпру, різьба по дереву, чинити по правді. Також неправильно вжиті й інші прийменники.

Потрібно використати такі прийменники: зі спортивної гімнастики, хвилююся за брата, конспект з математики, з вашою допомогою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

Отже, пропуски потрібно заповнити так: на початку речення обираємо уперше; тут складений підмет (поєднання іменників у називному та орудному відмінках Тетяна з Андрієм), тому далі обираємо дізналися; чоловічі прізвища на -ко відмінюємо, тому Шевченку; складений числівник 256 поєднується з іменником у родовому відмінку множини, тому пам’ятників.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами речення.

Змісту запропонованого речення не відповідає варіант Д. Якщо всі інші речення переконують у доцільності створення згуртованої команди для ефективного виконання будь-якого завдання, то речення варіанта Д ставить це під сумнів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Вставні слова передають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть) тощо.

Отже, у реченні А – це слово либонь (невпевненість), у реченні Б – уявіть (привертання уваги), у реченні Г – скажімо (джерело повідомлення), у реченні Д – до речі (послідовність викладу думок).

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У запропонованих реченнях є недоречно вжиті слова (мебелі, залог, уют, міроприємств).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (3) обґрунтована як кома перед сурядною частиною складного речення. Це пояснення хибне, адже це підрядна означальна частина складного речення з різними видами зв’язку, до неї можна поставити питання яка?

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них антоніми.

Підносити до небес – вихваляти.

Слова не видавиш – мовчазний.

Спасти з лиця – змарніти.

Ударити по руках – узгодити, порозумітися.

Язик без кісток – говіркий.

Дати відкоша – відстояти своє.

Нагуляти жиру – погладшати.

Заварити кашу – розпочати сварку, погану справу.

Давати прочухана – сварити, карати.

Відповідь – ДАБГ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова знання можна поставити питання хто?, що?, також воно означає поняття, про яке йдеться в реченні. Отже, це підмет, виражений іменником.

Слово чинник пояснює підмет, до нього можна поставити питання що є підмет? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником.

Слово спілкуватися розташоване біля додатка, пояснює його, можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення, виражене іменником.

До сполуки через добір можна поставити питання від присудка з якої причини? Отже, це обставина причини, виражена іменником з прийменником.

До слова намір можна поставити питання кого?, що?. Отже, це додаток.

Відповідь –ВБАГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Ілюстрації в журналі та в доповіді суттєво різняться граматична основа виражена підметом ілюстрації та присудком різняться. Отже, це двоскладне речення.

У реченні Над стилем доповіді працюють дуже старанно граматична основа виражена дієсловом працюють у формі 3-ї особи множини. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні До кожної ілюстрації бажано дібрати заголовок граматична основа виражена присудком бажано дібрати. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Під час доповіді не намагайтеся показати багато ілюстрацій граматична основа виражена присудком у формі 2-ї особи множини – не намагайтеся показати. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути граматична основа виражена присудком умій сказати, замовкнути. Але дія в ньому стосується одночасно всіх і кожного зокрема. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

Відповідь – АГДВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Візьміть за правило щодня читати кілька сторінок книжок приєднати варіант і ви помітно збільшите свій словниковий запас, то утвориться складносурядне речення, адже воно матиме дві частини, поєднані єднальним сполучником сурядності та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант обираючи її з-поміж запропонованих для позакласного читання, то утвориться просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Якщо додати варіант щоб отримати справжню насолоду від занурення у світ образів, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А в останньому варіанті утвориться речення з відокремленим додатком.

Відповідь – ГДВБ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

До слова успішною можна поставити питання якою?, воно вказує на ознаку. Це прикметник.

До слова впродовж не можна поставити питання, воно лише служить для зв’язку слова життя з іншими в реченні. Це прийменник.

До слова усього можна поставити питання якого?, але воно лише вказує на ознаку, не називаючи її. Це займенник.

А слово опановуючи відповідає на питання що роблячи?, указує на додаткову дію. Це особлива форма дієслова дієприслівник.

Відповідь – БДАГ.

Зразок написання власного висловлення

Цілком справедливим буде твердження, що вміння чесно оцінювати себе, готовність визнавати власні недоліки й помилки є засадничими принципами, якими має керуватися людина в сучасному світі.

Спробую аргументувати виправданість такої думки. По-перше, уміння чесно оцінювати себе є важливим регулятором стосунків з іншими людьми. Неправильне уявлення про свою особистість породжує розчарування і внутрішні конфлікти. За  завищеної самооцінки в людини часто виникає зневажливе ставлення до інших осіб, нетерпимість до чужої думки, прояви зарозумілості й зазнайства.

По-друге, чесність із собою дає змогу зберігати душевний спокій, правильно співвідносити свої можливості й досягнення, ставити лише ті цілі, які можна досягти, аби стати успішним.

Згадаймо Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Хлопець прагне підкорити місто, відчуває в собі здібність до літератури й жагучу потребу визнання власного таланту. Викривлене певною мірою сприйняття своєї особистості призвело до того, що Степан, зруйнувавши стосунки з багатьма людьми й утративши стійкі орієнтири в житті, залишається на самоті із роздвоєністю в душі.

Прикладом людини, яка, реально оцінюючи свої сили й можливості, змогла здійснити бажання нації й потреби державності, є постать Богдана Хмельницького. Він спромігся легітимізувати свою владу й налагодити міжнародні відносини з низкою європейських країн. Саме з Б. Хмельницьким пов'язане становлення української держави. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні придніпровських земель від ярма польських магнатів, збереженні української мови й культури.

Отже, успіх у житті багато в чому залежить від самооцінки. Реальне сприйняття людиною себе впливає на вибір життєвих цілей і на результати, яких вона досягає.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слова листати в українській мові немає. Це калька з російської мови. Українською потрібно говорити гортати сторінки.

Слово відкривати в українській мові має значення піднімати або знімати те, чим щось закрите, накрите,  а от  відчиняти – відводити вбік, відхиляти двері, вікна. Отже, двері та вікна відчиняють.

Слово відноситися  в українській мові має значення перебувати в певній відповідності з чим-небудь (А відноситься до Б). Коли ж ідеться про стосунки, то потрібно говорити ставитися.

Слово пам’ятка – це предмет матеріальної або духовної культури (історична пам’ятка, пам’ятка природи).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Правопис імен по батькові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

У жіночих іменах по батькові вживаємо суфікс -івн(а), тому Валентинівна, Ігорівна, Дмитрівна, Олександрівна, а від імена на й – -ївн(а), тому Аркадіївна, Олексіївна. У завданні всі вони написані правильно.

У чоловічих іменах по батькові вживаємо суфікс -ович: Васильович, Миколайович, Святославович, Анатолійович. Іноді словотвірним є суфікс -ич: Яків – Якович. Помилку в написанні імені по батькові допущено в слові Юрієвич: Юрій + ович = Юрійович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами (префіксами).

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості, перебільшення. Саме тому в слові пресмачний необхідно писати префікс пре-. А от у слові прЕморожений є помилка, адже воно означає злегка обморожений, пошкоджений морозом. На позначення неповноти дії, приєднання або наближення до чогось уживають префікс при- (прийти, прилетіти, пригорнутися, притрусити тощо). Саме тому такий префіск потрібно писати в словах приморожений та припинений. Префікс прі- традиційно пишемо в словах прірва, прізвище, прізвисько (а не прИзвІсько).

В українській мові префікси закінчуються на дзвінкий звук і немає префіксів рос-, бес-. Отже, слова розтривожений, безтурботний, безапеляційний, безконтактний, розрекламований, безмірний написано правильно, а в слові роСщеплений є помилка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: нАчинка, пОзначка, травестІя, рівнИна.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні та складному реченні

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з відокремленими членами, а також у складному реченні.

У реченні Мати зрідка допомагала дітям, не маючи вільного часу і тому вони досягли всього самостійно є пунктуаційна помилка, адже це складне речення, перша частина якого ускладнена відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, що стоїть у кінці речення.

Тому після нього потрібно поставити кому: Мати зрідка допомагала дітям, не маючи вільного часу, і тому вони досягли всього самостійно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси. У мові суфікси виконують формотворчу й словотворчу функції. За їхньою допомогою можна утворити слова з новим значенням. Також суфікси надають слову найрізноманітніших додаткових відтінків стосовно головного лексичного значення (пестливості, зневажливості, згрубілості тощо). Наприклад, батечко, дідуган, ручище, котеня, хлопчисько.

За допомогою суфікса -ищ- в українській мові утворюють слова на позначення територій – родовище, попелище, сховище.

Також суфікс -ищ- надає зрубілого відтінку стосовно головного лексичного значення слова: вовк – вовчище.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.

У другому реченні є відокремлена обставина загортаючись у діряву ковдру з хмар, виражена дієприслівниковим зворотом, яка виділена комою лише з одного боку: кома стоїть тільки на початку звороту, необхідно поставити ще одну кому після слова хмар.

У решті речень розділові знаки розставлені правильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо та через дефіс

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова по-особливому, по-своєму, по-іншому – це прислівники, відповідають на питання як? Прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому,- єму потрібно писати через дефіс (по-вашому, по-твоєму, по-доброму, по-новому).

У другому реченні до слова зимовому ставимо питання по якому? Отже, це прикметник, який з прийменником по потрібно писати окремо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень у сучасній українській мові

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості та складні речення.

Просте речення – це речення, що має одну граматичну основу або її частину.

Щоб правильно виконати запропоноване завдання, необхідно підкреслити в реченнях граматичні основи.

Друге речення має одну граматичну основу (місяць пропливав). Це просте речення.

Четверте речення має одну граматичну основу (сонце вставало, хотіло розпочати). Це просте речення, ускладнене однорідними присудками.

П’яте речення має одну граматичну основу (зима вирішила, сипала). Це просте речення, ускладнене однорідними присудками.

А от третє речення має дві граматичні основи (зорі поблискували, промені вимальовувалися). Частини речення пов’язані між собою за змістом (одночасність подій). Це безсполучникове складне речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів, добирати доречні слова в тексті, розрізняти синоніми.

Уважно перегляньте ввесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова виднокруг, видноколо, горизонт мають значення обрій і є синонімами. А слово горицвіт – це назва квітки.

Отже, це слово не є синонімом до слів виднокруг, видноколо, горизонт.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. При збігові кількох приголосних в основі слова відбувається, як правило, це явище, тобто один із звуків зникає у вимові, а на письмі це фіксується пропуском відповідної літери згідно з фонетичним принципом орфографії.

Саме в групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, спрощення відбуватиметься у словах безвиїзний, обласний, заздрісний, очисний, безчесний, щасливий, пристрасний, улесливий, ціннісний, особистісний, тижневий.

Є винятки, де спрощення на письмі не позначається (зап’ястний, шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк).

Групи приголосних -скн-, -стц- не змінюються (волейболістці).

Не позначають на письмі спрощення в складеному числівнику шістдесят.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: доріжка, стежці, огороджений. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки, тому що в слові доріжка звук буква ж означає звук [ж]; у слові стежці літера ж передає звук [з′]; у слові огороджений є африката дж (звук, що передаємо двома буквами).

У рядку ягідка, подзьобувати, радяться підкреслена літера теж позначає різні звуки. У слові ягідка літера д передає звук [д]. У слові радяться  літера д передає [д′]. У слові подзьобувати дз – це африката.

У рядку рюкзак, Великдень, жилетка підкреслені літери теж позначають різні звуки. У словах Великдень і рюкзак  літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. У слові жилетка літера к передає звук [к].

У рядку айсберг, соколиний, світовий підкреслена літера означає різні звуки: у слові айсберг літера с передає звук [з], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко; у слові соколиний літера с передає звук [с]. А слові світовий літера с передає звук [с′], адже [с] та губний  [в], що стоять поруч, взаємопом’якшуються, бо далі в слові голосний [і].

У рядку осьдечки, знімання, зів’янути підкреслені літери позначають той самий звук. Це [з′]. У слові осьдечки глухий [с] перед дзвінким [д] теж вимовляємо дзвінко. Також цей звук є м’яким, бо далі знак м’якшення. У слові знімання поруч стоять два звуки із групи д, т, з, с, ц, л, н, а після них голосний [і], тому вони взаємопом’якшуються. У слові зів’янути буква з передає теж звук [з′], адже далі голосний [і].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Прислівники, утворені від одного слова в різних відмінках, потрібно писати окремо: рік у рік

Окремо потрібно писати прислівники на позначення почуттів, а також етикетні форми: на добраніч.

Разом пишемо прислівник поодинці.

Окремо пишемо прислівник на виплат.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому,-єму, -е, -є, -и: по-моєму, по-вашому, по-іспанськи, по-четверте. А також прислівники урешті-решт, уряди-годи (прислівники, у яких повторюються, зіставляються чи протиставляються основи).

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: казна-куди, хтозна-коли. Через дефіс також пишемо прислівники з частками -бо, -но, -то, -от, -таки: якось-то.

Через два дефіси пишемо прислівники хоч-не-хоч, будь-що-будь (прислівники, у яких повторювані в однаковій формі основи розділені прийменниками, що перейшли в префікси, та частками).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння, подовження приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В іменниках середнього роду ІІ відміни користування та обладнання відбувається подовження нн в позиції між двома голосними. У словах повинні, ввічливими подвоєння відбувається на межі різних частин слова.

У слові облаштованих подвоєння не відбувається, адже це особлива форма дієслова – дієприкметник.

У множині іменників чоловічого роду ІІ відміни подовження не відбувається: тунель – тунелі – тунелях.

Відповідь – Б.