Українська мова

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник Ігор – це іменник чоловічого роду м’якої групи ІІ відміни. Отже, в орудному відмінку правильна форма – Ігорем. 

У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення назв населених пунктів мають закінчення -а.  Отже, Житомира. 

Числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками в називному відмінку множини. Отже, п’ятдесят чотири кілометри. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова

Це завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Українським відповідником до іншомовного слова диференціація є розчленування.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У речення А варто вжити слово тактовніше.

У реченні Б порушенням лексичної норми є слово удачними. Це росіянізм. Натомість треба вжити слово вдалими.

У реченні В доречно вжити слова численна та дослідження.

У реченні Г потрібно вжити слово реабілітологів.

У реченні Д лексичних помилок немає.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (6) обґрунтована як кома при відокремленому означенні.

Але дієприкметниковий зворот не розгублене у віках мистецтво стоїть перед означуваним словом. Такі означення не відокремлюємо.

Отже, запропоноване обґрунтування коми є хибним.

Кома (6) – це кома між непоширеним та поширеним означеннями, адже вони є однорідними.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Д пряма мова стоїть перед словами автора, тому її беремо в лапки, а після неї ставимо кому і тире. Слова автора пишемо з малої букви («П», – а):

«Частина пакетів потрапляє до світового океану з катастрофічними наслідками для морської флори та фауни», – додає автор проєкту Костянтин Яловий.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Будова речення простих та складних речень

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати прості та складні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Речення Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує побудовано неправильно, адже не зрозуміло, хто емігрує – Іван Дідух чи його внутрішній світ.

Речення можна перебудувати так: Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати причини еміграції свого героя або Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати, чому його герой емігрує.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Зверніть увагу на слово назад у рядку Г.

Після слів із кількісним значенням потрібно вживати тому: приїхав вісім років тому.

Відповідь: Г.

1.     ТЕМА: Будова слова. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що помилково утворено слово гардеробщиця. Правильний варіант – гардеробниця.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Важливу роль у такому всебічному вихованні відіграє неполітична й позаконфесійна скаутська організація України «Пласт».

У реченні, позначеному А, слово юний потрібно писати з однією н, слово патріотичне – з і.

Слово завдань (варіант Б) пишемо з однією н, у слові повновартісні відбулося спрощення на письмі.

У варіанті Г слово відповідником пишемо з буквою д, у слові англійський пишемо м’який знак.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (шелестіння);
• у словах, що перевіряють наголосом (черговий – черга, постелити – стелить, відгриміти – гримати).

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс  -а-, тобто -ер-переходить в -ира-: бЕру – забирати.

Також И пишемо, якщо при зміні слова цей звук не зникає: кошичок – кошик, вогнище – вогник.

И пишемо в суфіксі іменників на позначення конкретних предметів (печиво).

И також пишемо в суфіксах -иц-, -ін: власниця, височина.

Також и пишемо традиційно в корені слова після р (дрижати, тривожний).

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема займенники.

Із заперечними займенниками частку ні пишемо разом: ніякий, ніскільки, нічий.

Частки ані-, аби-, де-, сь- потрібно також писати із займенниками разом: дехто, абищо, абихто, деякий, якийсь.

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь потрібно писати із займенниками через дефіс: скільки-небудь, будь-який, що-небудь, будь-хто, хто-небудь, будь-чий, будь-хто, хтозна-що.

Частку хтозна- потрібно писати разом: не хто-зна, а хтозна.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних приголосних (б, п, в, м, ф): дев’ятеро ластів’яток, слов’янське плем’я.

Не пишемо апостроф після літери р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: рятівна, а також перед йо: серйозна.

У словах іншомовного походження апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: дебютантка; у слові ін’єкція апостроф пишемо (виняток).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Літеру и пишуть:

• у кінці прислівників після г, к, х: завбільшки, навкулачки, навпаки, пошепки, навколішки, завглибшки, трохи;
• після к, ч, якщо прислівники мають префікс по-: по-лицарськи, по-корейськи, по-лисячи, по-вовчи, по-людськи. 

З літерою и пишемо також прислівник почасти. 

Літеру і пишуть у кінці прислівника після літер, що позначають м’які та пом’якшені приголосні: тричі, заочі, насторожі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку Б.

Зверніть увагу, що прикметники з суфіксом -ськ- потрібно писати з малої літери (шекспірівський стиль), окрім назв на позначення імені чогось, пам'яті чогось (Нобелівська премія).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів з нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букву на позначення наголошеного голосного у слові рядка Г: піАла.

Правильно наголошене слово треба вимовляти так: піалА.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розгляньмо рядок А: у слові відбити є звук [д], а у слові проїзний відбувається спрощення, тому звук [д] відсутній.

У рядку Б в обох словах є звук [д]: у слові футбол літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко; у слові зорепад буква д передає звук [д].

У рядку В звук [д] є тільки у слові здавна, а от у слові бджола є африката (звук, який вимовляємо злито) дж.

У рядку Г в слові дружба літера д передає звук [д], а в слові подякував літера д передає звук [д′].

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Складносурядним є речення «Музика стимулює центри задоволення в мозку, а ритмічні рухи під неї активують сенсорні та рухові центри», воно має дві рівноправні частини, з’єднані протиставним сполучником сурядності а.

Складнопідрядним з підрядним означальним є речення «Є фізична активність, яка надзвичайно корисна для здоров’я, – заняття танцями», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання яка?.

Складним безсполучниковим є речення «Танцюючи регулярно, ви можете підтримувати оптимальну вагу, підвищувати витривалість організму, зміцнювати кістки та м’язи; водночас така активність має велике значення для психічного здоров’я», частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «Оскільки це один з найприємніших шляхів бути активним, не зважайте на способи виконання ритмічних рухів: швидкий чи повільний, у парі чи сольний – будь-який танець є корисним» є складним із підрядним і безсполучниковим зв’язком.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні ««Мавка. Лісова пісня» – повнометражний мультфільм української студії Animagrad, створений за мотивами п’єси Лесі Українки» до виділеного фрагмента ставимо запитання який?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Батальні сцени, яких у фільмі «Тарас Бульба» аж п’ять, знімали переважно в Кам’янці-Подільському та Хотині», від головної частини якого до залежної ставимо запитання які?

У реченні «На майданчику студії FILM.UA спеціально для зйомок стрічки «Захар Беркут» було створено декорації великої гірської ущелини» до виділеного фрагмента ставимо запитання для чого? з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети ««Мої думки тихі» – кіноісторія про звукорежисера-невдаху, який вирушає на Закарпаття, аби на вимогу замовника записати голоси рідкісних представників фауни», від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні «Фільм «Заборонений» розповідає про життя і загадкову смерть відомого поета-дисидента Василя Стуса» до виділеного фрагмента ставимо запитання про що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення «Історичний фільм-екшн українського режисера Олексія Шапарєва показує, як відбувався бій під Крутами взимку 1918 року», від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?

У реченні «Попри значний успіх серіалу «Спіймати Кайдаша» автори не планують створювати другий сезон» до виділеного фрагмента ставимо запитання незважаючи на що?. Йому відповідає складнопідрядне допустове речення «Незважаючи на те що режисер Олег Сенцов під час зйомок був політичним в’язнем Кремля, прем’єра його фільму «Номери» відбулася 2020 року на Берлінському кінофестивалі», від головної частини якого до залежної ставимо запитання незважаючи на що?

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире ставимо між частинами складносурядного речення «Зварені в крутому окропі вареники викладають у макітру – і от на столі вже парує неймовірна смакота!».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Віддавна вареники для українців – це одна з найпоширеніших страв як на святковому, так і на щоденному столі».

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення:  «Після підсмажування особливо смачними стають буцики – вареники без начинки».

Тире після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставимо у реченні «Товчена картопля, смажена капуста, м’ясо, квасоля, каші, гриби – усе годиться для начинки».

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Комп’ютерним – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яким? Отже, це прикметник.

Використовуючи – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що роблячи?).

Всіх – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Слово лікування є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• набити собі руку – набути досвіду, уміння;
• піймати синицю в руку – досягти чогось важливого;
• подавати руку – підтримувати когось у скруті;
• підвернутися під руку – випадково опинитися поблизу.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень

Завдання перевіряє вміння визначати види речень.

Згадаймо, що просте речення – речення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену думку.

Речення «Інноваційність і творчість – виразні рушії успіху в діловому світі та чи не найцінніші якості лідерів сьогодення» є простим, ускладненим однорідними членами.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в реченні.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні «Більшість із нас схильна наділяти цими рисами тих, кого традиційно вважають творчими людьми, а саме: фахових художників, скульпторів, дизайнерів тощо».

У цьому реченні двокрапку треба поставити після узагальнюваного слова перед однорідними членами речення.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Це завдання перевіряє ваше вміння знаходити в реченні вставні слова.

Вставне слово – це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Як правило, виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок з контекстом та невпевненість.

Вставне слово, яке виражає впевненість або невпевненість, є в реченні: «Тож до науковців варто дослухатися: може, і не кожен із нас митець, але, якщо є бажання, усі однозначно здатні бути по-справжньому творчими юристами, лікарями, маркетологами чи керівниками».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, є словами однієї частини мови і поєднані між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. Однорідні члени разом пов'язані тим самим підрядним зв'язком з іншим членом речення, який їх пояснює або який вони пояснюють.

Однорідних членів НЕМАЄ в реченні: «А от сучасні вчені стверджують, що не варто зневірюватись: у кожного з нас є вартісні ідеї, а креативність подібна до м’язів: що частіше її застосовуєш, то краще розвиваєш».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Зміст і будова тексту

Зверніть увагу, що текст є складною структурною цілісністю, яку утворюють окремі речення, що в той чи той спосіб взаємопов’язані. Тож, виконуючи це завдання, звертайте увагу на зв’язок структурних елементів між собою.

Щоб окремі речення утворили мовну й змістову цілісність, тобто текст, вони мають бути пов’язані між собою: кожне наступне пов’язане з попереднім за допомогою певного смислового компонента, що послідовно продовжує, розгортає сказане вище.

Зауважмо, що зв’язність тексту забезпечують засоби міжфразового зв’язку, які є маркерами (сигналами) пов’язаності попереднього речення чи фрагмента з наступним. Засобами зв’язку між реченнями, які, безперечно, пов’язані при цьому змістовно й логічно, слугують різноманітні мовні елементи (лексичні, морфологічні й синтаксичні) й ритмомелодика. Уміння бачити ці засоби зв’язку допоможе «розкодовувати» написане іншими.

Зміст первісного тексту буде відновлено, якщо речення розмістити в послідовності, позначеній у варіанті В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У запропонованому реченні спостерігаємо ненормативне вживання прийменника по, його варто замінити на за: за місцем; іменник ІІ відміни чоловічого роду лікар належить до м’якої групи, тому має закінчення -я в родовому відмінку однини;  прикметники лЮбий, лЮба вживаємо на позначення коханої людини, а зі значенням «однаково (байдуже) який; всякий» треба вживати не слово любИй, а слово будь-який.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): Андрію.

Згадаймо, що незмінювані іменники іншомовного походження, що називають неістоти, належать до середнього роду, але кольрабі – іменник жіночого роду (кольрабі – різновид капусти, капуста – жіночого роду), тому тушкована кольрабі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати ступені порівняння прикметників і прислівників, а також відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників утворюється за допомогою додавання суфіксів -ш та -іш: цікавий – цікавіший. Але будьте уважні, тому що деякі прикметники і прислівники можуть втрачати суфікси -к, -ек, -ок: легко – легше.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння префікса най-: сильніший – найсильніший. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати числівники і відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що в складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюється тільки друга частина; у числівниках від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини; слово гривня (грошова одиниця України) відмінюється як іменник першої відміни м’якої групи: гривень.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники пальто, вино, ситро відмінюються за традицією і належать до середнього роду: пальт.

Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюються: Тараса Демиденка.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова

Це завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Українським відповідником до іншомовного слова диференціація є розчленування.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

В українській мові активні дієприкметники теперішнього часу (із закінченнями -ачий, -ячий, -учий, -ючий) варто замінювати: бажаючий – охочий, слідуючий – наступний. Слово бувший є калькою, стилістично правильний варіант: колишній. 

Скалькований іменник справка теж потрібно замінити на стилістично кращий варіант: довідка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Г.

У цьому реченні двокрапку треба поставити після узагальнюваного слова перед однорідними членами речення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова

Це завдання перевіряє ваше вміння замінювати пряму мову непрямою.

Зверніть увагу, що при заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні В одній зі статей Юрій Макаров написав: «Я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу ними не пишатися» правильно передано непрямою мовою в рядку Д: В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може ними не пишатися.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка

Це завдання перевіряє знання граматичних норм української мови.

Зауважмо, не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових закінчень.

У реченні «На офіційному сайті нашого клубу ви можете стежити та вболівати за наших спортсменів на світових чемпіонатах» присудок можете стежити вимагає додатка в орудному відмінку (за ким?), а присудок вболівати – додатка в родовому відмінку (за кого?).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку Г: вареники з м’ясом.

В інших варіантах спостерігаємо лексичні помилки:

• правильний варіант назви посудини з вузькою шийкою в українській мові – пляшка, а не бутилка;
• олія – жир рослинного походження, тому оливкова олія, а не масло;
• слово столовая українською мовою – їдальня.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що суфікси не тільки утворюють нові слова, але й можуть надавати словам додаткового значення пестливості, зменшувальності або збільшуваності, зневаги тощо.

Значення узагальненої ознаки мають такі іменники із суфіксом -ств-: людство, студентство, потомство. Суфікс -ств- надає слову презирство іншого значення.

Відповідь: Б

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Назва острова пов’язана з тим, що тут водилося багато змій, яких у море виносило течією з гирла Дунаю».

У реченні, позначеному А, слово розташований потрібно писати з префіксом роз-, з великої літери пишемо лише перше слово у назві Чорне море.

У варіанті Б слово селище пишемо з и після літери л, слово Одеської пишемо з однією с.

У варіанті Г з е треба писати слово легенда, слово давньогрецький пишемо разом.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати у словах оббризкати, відділ (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня), прагнення (це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я), подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками).

В інших варіантах є слова, які треба писати без подвоєнь: заснований (дієприкметник), безглуздя (основа слова закінчується двома різними приголосними), шалений (у суфіксах -ен(ий), -ан(ий) буква н не подвоюється).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних приголосних (б, п, в, м, ф): дев’ятеро ластів’яток, слов’янське плем’я.

Не пишемо апостроф після літери р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: рятівна, а також перед йо: серйозна.

У словах іншомовного походження апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: дебютантка; у слові ін’єкція апостроф пишемо (виняток).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прикметники із суфіксом -цьк- можна утворити від усіх іменників у рядку А.

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах»). Отже, префікс с- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка, ОКРІМ варіанта Б: струшувати, справді, але зчорнілий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

М’який знак НЕ треба писати в усіх словах у варіанті Б: повірте (м’який знак не пишемо після р у кінці складу), майбутнє, гордістю (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів з нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах, позначених цифрами, у варіанті В. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: руслО, посерЕдині, рівнИни, кіломЕтрів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук позначають букви, виділені в окремих словах у рядку А.

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку Б у словах хліб, людські виділені букви позначають звук [л'], а у слові символи – [л].

• У рядку В у словах слова, пристають виділені букви позначають звук [с], а у слові стіни – звук [с'], оскільки тут відбувається уподібнення за м’якістю (приголосні [д, т, з, с, ц, л, н, дз] перед наступними м’якими приголосними вимовляємо м’яко).
• У рядку Г у словах кожний, паска виділені букви позначають звук [к], а у слові Великдень – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]).

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Простим, ускладненим відокремленою прикладкою, є речення «Найцікавіше й найзагадковіше – зв’язок двох складних психічних явищ – мови та мислення».

Складнопідрядним з’ясувальним є речення «Науковці й досі сперечаються, що з-поміж них є первинним», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання про що?.

Речення «Уважають, що від народження дитини мислення працює на формування мови, а приблизно з трьох років мова стає потужним двигуном розвитку мислення» є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Складним безсполучниковим є речення «Трирічний малюк не вміє скласти пірамідки чи пазла хоча б із трьох частин – це тривожний знак можливих проблем із мовленням у майбутньому», частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні «Журналісти BBC підготували велику статтю про двох блогерів – дезінформатора та правдошукача» до виділеного фрагмента ставимо запитання яких?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Зрештою настає час, коли маніпулятор повністю присвячує себе цьому й живе, уводячи в оману легковірних читачів», від головної частини якого до залежної ставимо запитання який?

У реченні «Один регулярно продукує численні фейки заради власного збагачення» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети «Дописувач з нечистим сумлінням використовує це, щоб змінити громадську думку щодо певного явища чи події», від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні «Інший, навпаки, щодня розвінчує маніпулятивну й неправдиву інформацію» до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу «І саме тоді, коли люди заходять на його сторінки, переглядають скандальні (а насправді брехливі) новини, він заробляє гроші завдяки рекламному сервісу Гугл», від головної частини якого до залежної ставимо запитання коли?

У реченні «Автори статті закликають не поширювати новини, попередньо не переконавшись у достовірності повідомлення» до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення «Зазвичай маніпулятор робить короткі записи в соцмережах, потім відслідковує, скільки читачів уподобає та поширить його дезінформацію», від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Бути особистістю – це бути самостійним джерелом дії».

Тире ставимо в неповному реченні «Краще кепсько виконати свій обов’язок, аніж добре – чужий» на місці пропущеного присудка.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення: «Я знаю лише одного тирана – тихий голос мого сумління».

Тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення «Звільнишся від зла – у тебе залишиться лише добро».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Навіть – частка, уживається для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Закінчивши – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що зробивши?).

Коло – прийменник, який ужито з іменником при позначенні незначної відстані від чого-небудь.

Вчора – вказує на  час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати до них синоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• ні пари з вуст – нічого не говорити, затято мовчати; синонім до цього фразеологізму рота не розкрити.
• теревені правити – вести пусті, безпредметні розмови; синонім до цього фразеологізму плескати язиком.
• грати очима – грайливо поглядати на когось, прагнучи звернути на себе увагу, викликати до себе інтерес; синонім до цього фразеологізму пускати бісики.
• починати здалека – не розкривати одразу своїх думок, намірів, суті розмови; синонім до цього фразеологізму заходити збоку.

Фразеологізм за версту почути має значення відразу розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, належать до того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком.

Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. Однорідні члени разом пов'язані тим самим підрядним зв'язком з іншим членом речення, який їх пояснює або який вони пояснюють.

Однорідними присудками ускладнено такі речення:

«Тоді Василюк просто загорівся ідеєю про одноразові торбинки, запропонував виготовляти їх з поліетилену, а за кілька місяців без цих побутових реалій не уявляли свого життя вже десятки тисяч людей».

«Спочатку наш земляк розмірковував над приладом, що працював би за принципом пилотяга й засмоктував би непотріб до машини».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати відокремлені члени речення.

Зауважмо, що відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, є в реченні: «Ось так роздумуючи, він раптом пригадав слова свого приятеля про те, що добре було б завжди мати напохваті мішок для сміття».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Зверніть увагу, що підмет – це головний член речення, що називає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?.

Підметом є слово мерія в реченні «Мерія канадського міста Вінніпега звернулася до Гаррі Василюка, інженера українського походження, з проханням вирішити проблему випадання сміття під час завантаження контейнерів».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в реченні.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні «Ось так роздумуючи, він раптом пригадав слова свого приятеля про те, що добре було б завжди мати напохваті мішок для сміття».

Речення є складнопідрядним з підрядним з’ясувальним. Між частинами складного речення треба ставити кому.

Відповідь: А.

ТЕМА: Зміст і будова тексту

Зверніть увагу, що текст є складною структурною цілісністю, яку утворюють окремі речення, що в той чи той спосіб взаємопов’язані. Тож, виконуючи це завдання, звертайте увагу на зв’язок структурних елементів між собою.

Щоб окремі речення утворили мовну й змістову цілісність, тобто текст, вони мають бути пов’язані між собою: кожне наступне пов’язане з попереднім за допомогою певного смислового компонента, що послідовно продовжує, розгортає сказане вище.

Зауважмо, що зв’язність тексту забезпечують засоби міжфразового зв’язку, які є маркерами (сигналами) пов’язаності попереднього речення чи фрагмента з наступним. Засобами зв’язку між реченнями, які, безперечно, пов’язані при цьому змістовно й логічно, слугують різноманітні мовні елементи (лексичні, морфологічні й синтаксичні) й ритмомелодика. Уміння бачити ці засоби зв’язку допоможе «розкодовувати» написане іншими.

Зміст первісного тексту буде відновлено, якщо речення розмістити в послідовності, позначеній у варіанті Д.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У родовому відмінку множини іменники ІІІ відміни мають закінчення -ей: галузей; просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найкращі.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що форму наказового способу ІІ особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний): економити – ти – економ, ви – економте.

Дієслово подовжити у ІІ особі множини має форму подовжите.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Конструкція більше з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, варто використовувати один з нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад: понад сто телеканалів.

Правильна форма числівника тисяча двісті в орудному відмінку – тисячею двомастами рекламодавцями.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Зауважмо, що в запропонованому реченні потрібно вжити прийменник завдяки (чому), а не дієприслівник дякуючи; пораді (кого?) Миколи Івановича; правильним варіантом є також краще за інших (прислівники вищого ступеня вживаємо з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як). 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Зверніть увагу, рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, отже, старовинне; хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, отже, смачне.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова

Це завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Українським відповідником до іншомовного слова модерний є сучасний.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння розрізняти пароніми (слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням) й доречно їх уживати в тексті.

Лексична помилка є в реченні «Беріть участь у різноманітних тренінгах з професіональної орієнтації». Варто зауважити, що професіональний – той, що стосується професіонала; кваліфікований; професійний – той, що стосується професії, пов’язаний з нею; фаховий.

Отже, у варіанті Г потрібно вжити слово професійної замість професіональної.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А.

У цьому реченні відокремлюється комами вставна конструкція, яка вказує на джерело інформації: Як стверджують філософи й соціологи … .

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті В. Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода, – якої припускаються в навчанні».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставлять кому і тире, слова автора пишуть з малої літери: «Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду», – радив геніальний Олександр Довженко.

Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери: «Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав: – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й ти­ре (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаються з малої літери: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?» – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Д: дієприслівниковий зворот вимагаючи дотримання вашого права на одержання інформації та послуг державною мовою вказує на дію підмета українська, хоч за змістом речення це не правильно.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання. 

Лексичну помилку допущено в словосполученні співставити факти (варто замінити скальковане з російської мови дієслово співставити на стилістично кращий варіант: зіставити).

Відповідь: В.