ТЕМА: Геометрія. Планіметрія. Вертикальні кути. Трикутники. Теорема про суму кутів трикутника.

Це завдання перевіряє знання властивостей вертикальних кутів та вміння користуватися теоремою про суму кутів трикутника.

Катет \(CB\) і гіпотенуза \(AB\) лежать на прямих, що перетинаються під кутом \(55^\circ\) (див. рисунок). Зазначений на рисунку кут, градусна міра якого дорівнює \(55^\circ\), та \(\angle ABC\) є вертикальними. Оскільки вертикальні кути рівні, то \(\angle ABC = 55^\circ\).

Сума кутів трикутника дорівнює \(180^\circ\), тобто $$ \angle BAC + \angle ABC + \angle BCA = 180^\circ. $$ За умовою трикутник \(ABC\) є прямокутним: \(\angle ACB = 90^\circ\). Отже, $$ \angle BAC = 180^\circ - (90^\circ + 55^\circ) = 35^\circ. $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Рівняння, нерівності та їх системи. Лінійні рівняння.

Це завдання перевіряє вміння розв’язувати лінійні рівняння: щоб вказати проміжок, якому належить корінь заданого лінійного рівняння, потрібно спочатку його знайти.

Розділимо обидві частини рівняння на \(0{,}5\mathord{:}\) \begin{gather*} 0{,}5(x - 4) = 1{,}5,\\[6pt] x - 4 = \frac{1{,}5}{0{,}5},\\[6pt] x - 4 = 3. \end{gather*}

Перенесемо \(-4\) в праву частину рівняння, змінивши знак на протилежний: $$ x = 3 + 4, $$ \(x = 7\) – корінь рівняння, він належить проміжку \((4; 8]\).

Зазначимо, що розділити вираз на \(0{,}5\) – це рівносильно множенню його на \(2\), тому обидві частини заданого рівняння можна спочатку не розділити на \(0{,}5\), а помножити на \(2\mathord{:}\) $$ 2 \cdot 0{,}5(x - 4) = 2 \cdot 1{,}5, $$ звідки \begin{gather*} x - 4 = 3, \\[7pt] x = 7. \end{gather*}

Відповідь: Г.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази. Відношення та пропорції.

Це завдання перевіряє вміння розв’язувати найпростіші текстові задачі арифметичним способом.

Розв’язання завдання зводиться до знаходження чисел за відомим відношенням між ними. Оскільки перший фахівець отримав четверту частину всіх грошей, то він отримав $$ 3000 \cdot \frac{1}{4} = 750\ \text{грн}. $$ Тоді другий фахівець, що отримав решту, отримав $$ 3000 - 750 = 2250\ \text{грн}. $$

Відповідь: Г.

ТЕМА: Геометрія. Стереометрія. Прямі та площини у просторі.

Це завдання перевіряє знання аксіом та теорем стереометрії, означення перпендикулярних прямих у просторі.

Через пряму \(a\) та точку \(M\), що не належить цій прямій, можна провести єдину площину (позначимо її через \(\alpha\)), а в площині \(\alpha\) через точку \(M\) можна провести єдину пряму, перпендикулярну до прямої \(a.\)

Отже, через точку \(M\), що не належить прямій \(a\), можна провести лише одну пряму, яка перетинає пряму \(a\) і перпендикулярна до неї.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Рівняння, нерівності та їх системи. Показникові нерівності.

Це завдання перевіряє вміння розв’язувати показникові нерівності.

Запишемо число \(\frac{1}{36}\) як степінь з основою \(6\mathord{:}\) $$ \frac{1}{36} = \frac{1}{6^{2}} = 6^{-2}. $$ Отримуємо нерівність: \(6^{x} \lt 6^{-2}\).

Оскільки основа \(6 \gt 1\), то задана нерівність рівносильна нерівності \(x \lt -2\). Запишемо множину розв’язків нерівності у вигляді інтервалу: \(x \in (-\infty; -2).\)

Відповідь: B.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази. Раціональні вирази та їхні перетворення.

Це завдання перевіряє знання формул скороченого множення, а саме різниці квадратів: $$ a^{2} - b^{2} = (a - b)(a + b). $$

Скориставшись цією формулою, отримуємо:

Відповідь: B.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази. Тригонометричні вирази та їх перетворення.

Це завдання перевіряє знання формул зведення та властивостей функції \(y = \sin x\).

Спочатку спростимо заданий вираз. Оскільки $$ 415^\circ = 360^\circ + 55^\circ, $$ а \(360^\circ\) є періодом функції \(y = \sin x\), то $$ \sin 415^\circ = \sin(360^\circ + 55^\circ) = \sin 55^\circ. $$

Оцінимо значення виразу \(\sin 55^\circ.\) Оскільки функція \(y = \sin x\) зростає на проміжку \((-90^\circ; 90^\circ)\), то $$ \sin 45^\circ \lt \sin 55^\circ \lt \sin 60^\circ, $$ тобто $$ \frac{\sqrt{2}}{2} \lt \sin 55^\circ \lt \frac{\sqrt{3}}{2}. $$

Отже, значення виразу \(\sin 415^\circ\) належить проміжку \(\left( \frac{\sqrt{2}}{2}; \frac{\sqrt{3}}{2} \right).\)

Відповідь: Г.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Функції. Монотонність функцій.

Це завдання перевіряє вміння знаходити проміжки монотонності – зростання або спадання елементарних функцій.

Зображений на рисунку ескіз графіка є параболою – графіком квадратичної функції. Вона спадає на проміжку \((-\infty; x_{в}]\), де \(x_{в}\) – абсциса вершини параболи \begin{gather*} y = ax^{2} + bx + c, \\[6pt] x_{в} = -\frac{b}{2a}. \end{gather*} У нашому випадку \begin{gather*} a = 1,\\[7pt] b = 2,\\[6pt] x_{в} = -\frac{2}{2 \cdot 1} = -1. \end{gather*}

Отже, задана функція спадає на проміжку \((-\infty; -1].\)

Відповідь: Б.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Елементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей та елементи статистики. Ймовірність випадкової події. Класичне означення ймовірності події.

Це завдання перевіряє вміння знаходити ймовірність події.

Всього у кубика \(6\) граней. Нехай \(x\) граней кубика пофарбували в синій колір. Тоді ймовірність того, що при підкиданні кубика випаде синя грань, за класичним означенням ймовірності дорівнює відношенню кількості синіх граней \(x\) до загальної кількості граней \(6.\) Отже, $$ \frac{x}{6} = \frac{1}{3}. $$ Розв’язавши це рівняння, отримаємо $$ x = 6 \cdot \frac{1}{3} = 2 $$ кількість синіх граней.

Кількість граней, пофарбованих у жовтий колір, дорівнює $$ 6 - 2 = 4. $$

Відповідь: Б.

ТЕМА: Геометрія. Планіметрія. Трикутники. Середня лінія трикутника. Вектори. Множення вектора на число.

Це завдання перевіряє знання означення і властивостей середньої лінії трикутника, а також уміння множити вектор на число.

Якщо точки \(K\) і \(M\) є серединами сторін \(AB\) і \(BC\) відповідно, то \(KM\) – середня лінія трикутника \(ABC\), яка паралельна стороні \(AC\), причому \(KM\ ||\ AC\), \(KM = \frac{1}{2}AC\), тоді \(AC = 2KM.\)

Вектори \(\overrightarrow{MK}\) і \(\overrightarrow{AC}\) лежать на паралельних прямих, отже, є колінеарними. Їх напрямки протилежні, а довжина вектора \(\overrightarrow{AC}\) вдвічі більша за довжину вектора \(\overrightarrow{MK}\), тому \(\overrightarrow{AC} = -2\overrightarrow{MK}.\)

Оскільки \(\overrightarrow{MK} = a\), то \(\overrightarrow{AC} = -2a.\)

Відповідь: Д.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Функції. Графік лінійної функції.

Це завдання перевіряє вміння встановлювати належність точки графіку функції, зокрема прямій.

Графік функції проходить через точку, якщо її координати задовольняють рівняння, яким задано функцію, тобто при підстановці в це рівняння обертають його на тотожність. Підставимо координати точки \(O(0; 0)\) в кожне з наведених рівнянь:

А: \(0 = -2 \cdot 0 = 0\) – рівність виконується, отже пряма \(y = -2x\) проходить через точку \(O(0; 0)\);

Б: \(0 \neq 0 + 2 = 2\) – рівність не виконується;

В: \(0 \neq 0 - 2 = -2\) – рівність не виконується;

Г: \(0 \neq 2 - 0 = 2\) – рівність не виконується;

Д: \(0 \neq -2\) – рівність не виконується.

Це завдання можна розв’язати, безпосередньо скориставшись властивістю лінійної функції. Оскільки точка \(O(0; 0)\) є початком координат, а пряма, яка проходить через початок координат, задається рівнянням \(y = kx\), \(k\) – дійсне число, то серед наведених рівнянь цю умову задовольняє лише рівняння прямої \(y = -2x.\)

Відповідь: A.

ТЕМА: Геометрія. Стереометрія. Тіла і поверхні обертання. Об’єм конуса.

Це завдання перевіряє вміння знаходити об’єм конуса.

$$ V = \frac{1}{3}\pi R^{2}h, $$ де \(R\) – радіус основи конуса, \(h\) – висота конуса.

За умовою, діаметр основи конуса дорівнює \(6\) см, відповідно радіус кола дорівнює половині його діаметра, тобто $$ R = \frac{d}{2} = 3\ \text{см}. $$

Підставимо отримані дані у формулу: $$ V = \frac{1}{3}\pi \cdot 3^{2} \cdot 4 = 12\pi\ \text{см}^3. $$

Відповідь: A.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Функції. Графік функції.

Це завдання перевіряє знання графіків елементарних функцій.

З рисунка видно, що шукана функція на проміжку \(\left[0; \frac{\pi}{2}\right)\) зростає, пряма \(x = \frac{\pi}{2}\) є вертикальною асимптотою (на рисунку позначена пунктирною лінією), графік функції не перетинає цю пряму. Крім того, графік функції проходить через початок координат. Розглянемо наведені функції:

А: \(y = \mathrm{ctg}\ x\) – графік цієї функції не проходить через початок координат, на проміжку \(\left(0;\, \frac{\pi}{2}\right)\) функція спадає, в точці \(x = 0\) не існує.

Б: \(y = 2^{x}\) – графік цієї функції не проходить через початок координат, оскільки \(0\ne 2^0=1\), крім того перетинає пряму \(x = \frac{\pi}{2}.\)

В: \(y = x^{2}\) – графік цієї функції (парабола) перетинає пряму \(x = \frac{\pi}{2}.\)

Г: \(y =\frac{\pi}{2}x\) – графік цієї функції (пряма) перетинає пряму \(x = \frac{\pi}{2}.\)

Отже, варіанти А – Г не задовольняють умову завдання.

Д: \(y=\mathrm{tg}\ x\) – графік цієї функції проходить через початок координат, не перетинає пряму \(x = \frac{\pi}{2}\), оскільки в цій точці не існує значення функції \(y = \mathrm{tg}\ x.\) Функція зростає на заданому проміжку. Отже, на рисунку зображено фрагмент графіка функції \(y = \mathrm{tg}\ x.\)

Відповідь: Д.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Рівняння, нерівності та їх системи. Означення розв’язку системи рівнянь з двома змінними та методи їх розв’язування.

Це завдання перевіряє вміння розв’язувати системи рівнянь.

Помітимо, що ця система є лінійною відносно \(2^{x}\) і \(y.\) Застосуємо метод додавання. Від першого рівняння системи віднімемо почленне друге рівняння:

Звівши подібні доданки, отримаємо: \(4y = -28,\) звідси \(y = -7.\)

Підставимо отримане значення \(y = -7\) в будь-яке з рівнянь системи, наприклад, у перше: $$ 3 \cdot (-7) + 2^{x} = -13, $$ звідси \begin{gather*} 2^{x} = -13 + 21,\\[7pt] 2^{x} = 8,\\[7pt] x = 3. \end{gather*}

Отже, \((3; -7)\) – розв’язок системи. Тоді $$ x_{0} + y_{0} = 3 + (-7) = -4. $$

Відповідь: A.