Тренувальні мультитести

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні

1 – Г XIV з'їзд ВКП(б) в грудні 1925 року проголосив курс на індустріалізацію – систему заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переоснащення економіки й зміцнення оборонного потенціалу держави.

2 – Б І з’їзд рад СРСР 30 грудня 1922 року затвердив декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних республік. Засновницями СРСР були Російська СФРР, Білоруська СРР, Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Закавказька СФРР у складі Азербайджану, Вірменії, Грузії.

3 – А Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 року в Києві проголосив створення  Української автокефальної православної церкви. Учасники Собору висвятили першого предстоятеля УАПЦ митрополита Василя (Липківського).

4 – Д 7 листопада 1929 року газета «Правда» опублікувала статтю Сталіна «Рік великого перелому (До 12-ої річниці Жовтня)». Відповідно до її установок пленум ЦК ВКП(б) визнав недостатніми темпи усуспільнення селянських господарств і проголосив перехід до суцільної колективізації сільського господарства.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

1 – В Хотинська фортеця (Хотинщина)

2 – Б замок у с. Підгірці (Галичина)

3 – Д Генуезька фортеця в м. Судак (Крим)

4 – Г Камʼянець-Подільська фортеця (Поділля)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

Плакат присвячено подіям Революції Гідності.

Відмова тодішнього президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі спричинила в Києві та регіонах мирні протести, які розпочалися 21 листопада 2013 року. Євроінтеграційні гасла дали акції назву Євромайдан.

Після силового розгону 30 листопада Євромайдан став рушієм кардинальних змін у країні, запустив процес повного оновлення державної системи й отримав назву «Революція Гідності».

Майдан радикалізувався: зʼявилися барикади, полетіли коктейлі Молотова, запалали шини. Під час протистояння із силовиками загинуло 107 учасників й учасниць акції протесту – Героїв України, названих Небесною Сотнею.

Революція Гідності сприяла подальшому формуванню громадянського суспільства. З Майдану навесні 2014 року добровольці вирушили на український Схід, щоб захистити його від російської агресії. З лютого 2022 року після широкомасштабного вторгнення багато учасників й учасниць Революції Гідності стали на захист України від ворожої навали.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України

Політичні сили, які прагнули зупинити демократичні перетворення й зберегти СРСР у старому форматі, 19 серпня 1991 року здійснили спробу державного заколоту. Самопроголошений «Державний комітет із надзвичайного стану» (російською – ГКЧП) намагався усунути від влади Президента СРСР Михайла Горбачова. Від тодішнього голови українського парламенту Леоніда Кравчука путчисти вимагали підтримати їх й оголосити в Україні надзвичайний стан.

Масові акції громадянської непокори, мітинги та страйки, відмова підкорятися указам ДКНС зупинили путч. Україна використала свій шанс: скликана надзвичайна сесія Верховної Ради України 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Карикатура візуалізує хронічний дефіцит – економічне і соціальне явище, притаманне радянській плановій економіці, особливо в період загострення кризи радянської системи.

В СРСР існувала диспропорція між пропозицією товарів для населення і грошовими доходами громадян. Нестача якісних товарів і послуг, відсутність широкого вибору породжувала на них підвищений попит. Ближче до 1980-х у повсякдення входять такі поняття як дефіцит і черга.

Причини дефіциту в період застою були комплексними: мілітаризація економіки, недорозвиненість легкої та харчової промисловості, відставання в розробленні нових технологій тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

А Дмитро Клячківський був організатором і першим командиром УПА.

Б Степан Бандера був головою Проводу ОУН (революційної).

В Роман Шухевич – головнокомандувач УПА у 1943-1950 рр.

Г Коли 1950 року загинув Роман Шухевич, Василь Кук прийняв командування Українською повстанською армією, яка продовжувала чинити спротив радянському режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, не міг не викликати в місцевого населення опору, який набув насамперед форм підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях була наявність трьох течій: радянської, націоналістичної, польської, кожна з яких мала власні мету і завдання.

Представники радянської течії підтримували радянську владу та прагнули її відновити. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій і ліній зв'язку, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху партизанські зʼєднання здійснювали рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися вороже, й це було взаємно.

Українська націоналістична течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів – ОУН (б) та ОУН (м). Ці сили розгорнули боротьбу, спрямовану на створення незалежної Української Держави.

Німецька окупаційна влада поставила вимогу відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 року Акт відновлення Української Держави, арештувала провідних членів ОУН (б), розпочала масові репресії проти членів похідних груп і ОУН (б), і ОУН (м). Після цього обидві ОУН пішли в підпілля й перейшли до протистояння з нацистами. Створена восени 1942 року Українська повстанська армія боролася з нацистами, польськими та радянськими партизанами.

Польський рух Опору був представлений Армією Крайовою, що вела боротьбу з гітлерівцями, зокрема й на українських теренах. Її завдання полягало в тому, щоб взяти під свій контроль західноукраїнські землі, втрачені Польщею 1939 року. Реалізовуючи ці задуми, АК супроводжувала їх терористичними акціями проти мирного українського населення. У відповідь УПА розпочала відкриту боротьбу проти поляків.

Отже, єдиною спільною метою боротьби для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання окупантів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, болгарською, єврейською, польською та іншими мовами навчання.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет та Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 року ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Варшавська угода відома також як «пакт Пілсудського – Петлюри».

З українського боку це була спроба домогтися незалежності: спираючись на союзників-поляків, звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки.

За польською концепцією Пілсудського Україна мала стати однією з держав, які б відмежовували Польщу від радянської Росії.

У підсумку, за умовами українсько-польського військово-політичного союзу, Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою, а Директорію на чолі із Симоном Петлюрою – єдино законною владою в Україні. Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини і Берестя. Українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії.

Уже наступного дня після укладення угоди розпочався польсько-український наступ на Київ, який через два тижні був звільнений від більшовиків. Та ні втримати його, ні закріпитися на Лівобережжі союзникам не вдалося

А Симон Петлюра, голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР

Б Михайло Грушевський, голова Української Центральної Ради

В  Павло Скоропадський, гетьман Української Держави

Г Володимир Винниченко, голова Генерального секретаріату, перший голова Директорії УНР

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни у Львові українці-емігранти, вихідці з Наддніпрянської України, утворили політичну організацію Союз визволення України. Очолив СВУ Дмитро Донцов.

У «Віснику Союзу визволення України» було оприлюднено програмовий документ «Наша платформа», у якому головною метою діяльності визначено проголошення соборної та самостійної України.

Учасники СВУ називали себе репрезентантами інтересів усіх українців, які вимушено перебували під російським гнітом. Члени СВУ опікувалася долею військовополонених українців – вояків російської армії, проводили серед них національно-просвітницьку роботу. У таборах, де перебувала значна кількість українців, було відкрито читальні, школи, діяли хори, кооперативні й господарські курси. Серед полонених розповсюджували українські газети, часописи, книги тощо.

За активної участі СВУ 1918 року сформовано з українських полонених дивізії – Сірожупанну й Синьожупанну, які брали участь у боротьбі за незалежність Української держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової  війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси (скорочена назва Українських січових стрільців) складали обітницю Україні, у тексті якої відображено неперервність української військової традиції та окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основною рисою економічного життя ХІХ ст. в українських землях став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряку й переважання цукробурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрового буряку зросли більш ніж уп'ятеро, а цукрові заводи  виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.

4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна. Для покращення вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів збудували 1865 року першу залізницю від Одеси до Балти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Народовці, на противагу москвофілам, обстоювали ідею етнокультурної та національної єдності українців у Російській та Австро-Угорській імперіях, виступали за розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. Їхня діяльність була спрямована на пробудження національної свідомості української молоді, піднесення освітнього рівня народу.

Москвофіли шукали захисту від полонізації в національно-політичній орієнтації на Російську імперію. Вони не визнавали існування українського народу та його мови. Використовували для письма «язичіє» – штучну мову, в основі якої була старослов’янська мова з домішками елементів російської та староукраїнської мов, українізмів і полонізмів. Москвофіли вважали, що для простолюдина достатньо лише трьох книг – молитовника, псалтиря, катехизису.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.

Програмні положення товариства викладено в «Книзі буття українського народу», автором якої був професор Київського університету Микола Костомаров.

У цьому творі автор описує бачення українською інтелігенцією перебігу національної історії та стверджує віру у відродження України як незалежної республіки у федеративній спілці слов’янських народів. Братчики сформулювали ідею месіанства України й української нації. Вони передбачили знищення самодержавства, скасування кріпосного права й суспільних станів, утвердження демократичних прав і свобод.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Політика Росії, спрямована на поступове витіснення корінного населення, спричинила кілька хвиль еміграції кримських татар. Найбільших утисків вони зазнавали під час російсько-турецьких воєн: влада побоювалася, що кримські татари підтримають османські війська. Кримці сповна відчули тягар війни й упереджене, нерівноправне ставлення до себе.

Період 1783–1883 рр. історики назвали «чорним століттям»: зруйнована державність; примусові відселення з прибережних регіонів, зокрема й за межі Криму; демографічні втрати; занепад культури; релігійні утиски.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото В зображено Успенський собор Почаївської лаври.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці – головний храм Почаївського монастиря в стилі пізнього бароко, створений за проєктом архітектора Готфріда Гофмана.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Після зречення від корони Речі Посполитої Ян II Казимир 1668 року переїхав до Парижа, де й помер згодом. Похований він був в Абатстві Сен-Жермен-де-Пре в самому центрі французької столиці. У каплиці було зведено надгробок у вигляді скульптурної композиції, яка складалася з пам’ятника королю та барельєфа із зображенням моменту битви між козаками й поляками під Берестечком.

Ця битва була найбільшим мілітарним тріумфом короля в протистоянні з козаками, вона стала однією з найзапекліших і найграндіозніших баталій Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Вивчивши гіркий урок кампаній 1648–1649 рр. (поразки під Пилявцями, Зборовом), Ян II Казимир ретельно підготувався до цієї битви.

Під Берестечком у червні 1651 року зійшлись дві величезні армії. Попри поразку й відступ козацького війська, подальше просування поляків на українські землі було призупинено, а боротьба українців ставала ще завзятішою. Наступного 1652 року козаки вщент розбили коронне військо під Батогом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Берестейська унія 1596 року погіршила становище православної церкви, що супроводжувалося розгортанням боротьби представників різних верств українського суспільства за відновлення її прав.

Сприятливі обставини склалися для православних у період безкоролів'я, що розпочався 1632 року після смерті Сигізмунда III. Претендент на польський престол королевич Владислав був схильний до компромісу з православними. На елекційному (тому, що обирає нового короля) сеймі 1632 року було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими легалізовано (узаконено) існування Київської православної митрополії, а новим і визнаним державою Київським митрополитом став Петро Могила. Згодом «Пункти…» затвердив новообраний король Владислав IV.

Частково знявши колишню гостроту міжконфесійної напруги, цей документ не забезпечив реального задоволення прав православних у Речі Посполитій і не зупинив національно-релігійні утиски православного населення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На малюнку зображено реконструкцію легкого, маневрового, простого за будовою козацького човна – чайки.

Чайки рухалися веслами або вітрилами, могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких турецьких галер. Слава про козацьку флотилію ширилася узбережжями Чорного, Азовського морів та по Дніпру.

Завдяки використанню чайок козаки здійснювали вдалі морські походи на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII ст. Цей період називають добою героїчних походів. Козацьких нападів зазнали в різні часи найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул та ін. Козаки 1616 року здобули Кафу – найбільший невільничий ринок у Криму. Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців із неволі.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та залежні від неї Київське й Переяславське князівства.

Волинський князь Роман Мстиславович 1199 року, скориставшись тим, що в сусідньому Галичі після смерті князя Ярослава Осмомисла почалися смута й безлади, об’єднав Волинське й Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Князь намагався приборкати свавільне галицьке боярство й провадив активну внутрішню і зовнішню політику. Як нащадок волинської гілки київських князів він мав право на київський престол, який і зайняв незадовго до своєї смерті. Роман Мстиславович став фактично правителем Київського й підлеглого йому Переяславського князівств, водночас залишаючись князем об’єднаних Галицько-Волинських земель.

Лев Данилович успадкував Галицьку, Перемишльську й Белзьку землі, згодом приєднав Люблінську землю, частину Закарпаття, Холмщину. Але прагнення Лева заволодіти волинськими землями, що були спадщиною Володимира Васильковича, не мало успіху, і його влада не поширювалася на Київське князівство.

Галицько-Волинське князівство за правління Юрія II Болеслава охоплювало територію західних регіонів України, зокрема Галичину та Волинь.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Монету присвячено «Повісті минулих літ» – пам'ятці літописання Русі-України (Київської держави).

За однією з версій літопис створювали протягом тривалого часу, доки на початку XII ст. на основі попередніх зведень його завершив, упорядкував і дав йому назву чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, зображення якого художник розмістив на реверсі монети. 

Оригінал літопису не зберігся. До нас дійшли лише пізні списки, тобто переписані згодом його копії.

«Повість минулих літ» є не лише цінним джерелом історії Київської держави, а й видатним літературним твором, оскільки фіксує тисячолітні традиції українського державотворення й українського слова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Початок раннього залізного віку на теренах України пов’язаний із пануванням у Причорноморських степах племен кіммерійців (приблизно з IX століття до н. е.) Саме ці кочівники першими опанували технологію витоплення й оброблення заліза  на території українського степу.

Поява залізних знарядь праці та зброї спричинила бурхливий розвиток кочового скотарства й військової справи. Володіючи залізною зброєю, кіммерійці здійснювали набіги на сусідні племена. Поширення цього металу сприяло підвищенню продуктивності праці, розвиткові майнової і соціальної нерівності.

Панували кіммерійці в Північному Причорномор’ї до VII ст. до н. е., поки зі сходу не прийшли скіфи, яких згодом витіснили сармати.

Племена трипільської археологічної культури населяли лісостепову зону України в добу енеоліту (мідно-кам’яного віку).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення А – це безсполучникове складне речення, де тире стоїть у другій частині на місці пропущеного присудка (літає).

Речення Б – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення В – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком (Збиток – прибуток).

Речення Г – це безсполучникове складне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення Д – це просте речення, у якому тире стоїть після однорідних членів речення (Три світочі: істина, природа, знання –).

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, які пов’язані сполучним словом що. Від головної частини можна поставити питання яким? до другої (підрядної )частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Б має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, між частинами речення стоїть двокрапка, адже друга частина пояснює, конкретизує першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення Г має вже три граматичні основи (Колодій є обрядом; жінки прикрашали, готували; почастувати), складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком, друга й третя – сполучниковим підрядним, тут сполучник підрядності щоб ( готували застілля навіщо?). Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Д має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене уточнювальною обставиною та однорідними членами речення.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання якого? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні В (роботи якої?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання що? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Г (зважте що?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання навіщо? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні А (забронюйте навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Д (корисними будуть відгуки з якої причини?).

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Виконуючи це завдання, необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово багато відповідає на питання скільки?, указує на кількість, утворює з іменником словосполучення багато пластів. Отже, це числівник.

Слово в не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово по-своєму відповідає на питання як? та вказує на спосіб дії. Отже, це прислівник.

Слово що в запропонованому реченні вказує на предмет (поняття), але не називає його, також виконує функцію підмета. Отже, це займенник.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів

З’ясуймо значення фразеологізмів.

Дивитися крізь рожеві окуляри – не помічати вад, недоліків.

Дивитися в кишеню – матеріально залежати від когось.

Дивитися крізь темні окуляри – надмірно перебільшувати вади.

Дивитися в корінь – бачити суть, головне.

Дивитися згори вниз – зневажливо ставитися.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

1. Під час дискусії маєте бути відкритими до діалогу й, намагаючись не втратити суті проблеми, дивитися в корінь.
2. Прагнучи порозуміння, ми повинні навчитися бачити позитивні риси співрозмовника, а не дивитися крізь темні окуляри на нього.
3. І навпаки: ви ризикуєте дивитися крізь рожеві окуляри на ймовірного опонента, якщо відволікатиметеся на його привабливу зовнішність.
4. Унеможливлює конструктивне спілкування звичка дивитися згори вниз на свого візаві, оскільки це перекреслює рівність позицій учасників дискусії.

Відповідь: 1– Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Граматична основа

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичну основу, розрізняти просте і складне речення.

Просте речення – це речення, у якому є одна граматична основа чи її частина (якщо це односкладне речення).

Простими є речення, позначене трикутником (людина прагне досягти), та речення, позначене ромбом (Тимо Айраксинен досліджував, узагальнив).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет, додаток

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменник статус відповідає в тексті на питання називного відмінка хто?, що? Отже, це підмет.

Відповідь – А.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в складному реченні

Речення, позначене символом-кружечком, – це складне речення з різними видами зв’язку.

Друга частина речення – підрядна (що з народження будь-хто може отримувати цілковите задоволення від життя), після неї потрібно поставити розділовий знак перед третьою частиною складного речення. Як бачимо, цього розділового знака немає, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні конструкції. Розділові знаки в ускладненому реченні

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними конструкціями, правильно розставляти розділові знаки.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Вставна конструкція на думку науковця є в реченні, що позначене трикутником, вона вказує на джерело повідомлення.

Відповідь – Г.

ТЕМА:Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку тут використано (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом  є початковим реченням запропонованого деформованого тексту.

Речення із символом-трикутником буде другим, адже в ньому пояснено міркування Тимо Айраксинена, а також ім’я та прізвище ученого замінено на слово «науковець».

Наступним є речення, позначене символом-кружечком: тут займенник «цим» замінено на іменник «задоволення», а також прокоментовано парадокс попереднього твердження.

Далі наведено кілька аргументів, чому діти здатні відчувати щастя завжди. Отже, речення із символом-квадратом буде наступним.

І останнє речення-висновок – це речення, позначене символом-трапецією.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Наказовий спосіб дієслів

Складний іменник ювіляр-початківець утворено від двох іменників ІІ відміни чоловічого роду. Початківець – іменник м’якої групи, ювіляр – твердої групи. Отже, у кличному відмінку маємо ювіляре-початківцю.

Щоб утворити наказовий спосіб у формі І особи множини, використовуємо закінчення -імо (творити – твори – творімо).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Запрошуємо Вас, ювеліре-початківцю, узяти участь у конкурсі «Прикраса року»: творімо світ мистецтва разом!

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників. Рід іменників. Уживання прийменників

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з.

У реченні вжито вставну конструкцію за переказами. Вона є правильною.

Іменник біль – іменник чоловічого роду. Отже, у родовому відмінку це форма болю.

Іменники ІІ відміни чоловічого роду на позначення осіб у родовому відмінку однини мають закінчення -а. Отже, Вира.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

За переказами, озеро Синевир утворилося зі сліз красуні Синь, які вона пролила від болю та горя на місці загибелі свого коханого Вира.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Правопис присвійних прикметників

У множині іменники І відміни в місцевому відмінку мають закінчення -ах (-ях).

Отже, по книгарнях.

Присвійні прикметники мають суфікс -ов-, такі прикметники пишемо з великої літери, якщо вони утворені від власних назв. Отже, Шевченкових.

Від слова повісті ставимо питання які? Отже, українською мовою. Форма на українській мові не є нормативною.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Меценати розвезли по книгарнях міста оновлене видання Шевченкових повістей українською мовою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. Необхідно визначити, у якому відмінку потрібно вжити числівник.

У складеному кількісному числівнику 278 відмінюємо кожне слово: у числівнику двісті відмінюємо дві частини. Нам потрібна форма місцевого відмінка. Отже, двохстах.

У складному числівнику сімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – сімдесяти.

Відповідно форма простого числівника вісім – восьми (вісьмох).

Отже, двохстах сімдесяти восьми.

Числівник 46 потрібно поставити в орудний відмінок. Отже, сорока шістьома (шістьма).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Наша команда підготувала річний звіт на двохстах сімдесяти восьми сторінках, і він проілюстрований сорока шістьома таблицями й діаграмами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ. Ступені порівняння прикметників. Дієслівні форми

Як бачимо, це завдання перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Чоловічі прізвища на приголосний відмінюємо. У реченні це слово вжито в родовому відмінку. Отже, Равича.

Складену форму вищого ступеня порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш талановитих. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: талановитіших. Найвищий ступінь: проста форма – префікси най-, що-, як- (найталановитіших); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш талановитих). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самим. Це калька з російської.

При зміні дієслів відбувається чергування д – дж. Отже, радити – раджу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Усім охочим раджу завітати до Національного музею історії України, щоб побачити роботи одного з найталановитіших майстрів помежів’я XVII–XVIII століть Івана Равича.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Іншомовні слова. Запозичена лексика

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичне значення власне українських та іншомовних слів.

Ремарка (фран. remarque – спостерігати, помічати) – примітка на берегах зошита, книжки.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

У варіанті А лексичні помилки – «по праву», «жемчужиною». «По праву» – калька з російської, варто вжити «справедливо», «заслужено». «Жемчужина» – росіянізм, потрібно вжити слово «перлина».

В Умані Черкаської області розташований Національний дендрологічний парк «Софіївка», який справедливо називають перлиною України.

У варіанті В лексичні помилки – «під відкритим небом», «стоянка».

«Під відкритим небом», це калька з російської, варто вжити «просто неба». Замість слова «зупинка» потрібно вжити «стоянка» (місце поселення людей кам'яного віку).

Музей народної архітектури та побуту просто неба в Переяславі знайомить з будівлями та стоянками від часів пізнього палеоліту до Княжої доби.

У варіанті Г лексичні помилки – «перевернути», «конструктора».

«Перевернути» – це кальки з російської, варто вжити «перегорнути». «Конструктор» – особа, що створює машини, прилади, споруди. У реченні доречно вжити слово «засновник».

Запрошуємо перегорнути ще одну сторінку шани до українських науковців, на якій сяє ім’я засновника ботанічного саду в Дніпрі Олександра Рейнгарда.

У варіанті Д лексичні помилки – «смотрових площадок», «живописні види».

«Смотрових площадок», «живописні види» – це кальки з російської, варто вжити «оглядові майданчики», «мальовничі краєвиди».

На високому березі Дніпра ще донедавна залишалося кілька оглядових майданчиків, звідки відкривалися мальовничі краєвиди.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Тире (5) обґрунтовано як розділовий знак між частинами складного речення, поєднаними безсполучниковим зв’язком.

Правильне обґрунтування – тире між підметом і присудком, що виражені іменниками, також перед присудком є вказівна частка то.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. Також обов’язково необхідно зважати на займенники в реченні.

У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Євгена Патона, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

Варіант А

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для мене неправильно вжито займенники мені, мене, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант Б

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нас неправильно вжито форму займенника нас, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант В

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього неправильно вжито займенник мені, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант Г

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для мене неправильно вжито форму займенника мене, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, В, Г дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча, тобто речення побудовано правильно.

А от у варіанті Д дієприслівниковий зворот Оздобивши 628 аркушів вишуканими заставками та гравійованими ініціалами,… ужито в односкладному безособовому реченні. Це помилка, така будова речення в українській мові не є нормативною.

Це речення потрібно відредагувати, наприклад, таким чином:
До наших днів з першого накладу збереглося близько 350 примірників Острозької Біблії, які містять ​628 аркушів, оздоблених вишуканими заставками та гравійованими ініціалами.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Лексичну помилку допущено в словосполученні сервісне обслуговування. Іншомовне слово «сервіс» теж має значення «надання послуг для задоволення побутових потреб населення, спеціальна служба, що надає послуги».

Таким чином, сервісне обслуговування – це плеоназм, тобто помилкове поєднання двох слів з однаковим значенням

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й префікса.

У словах камінець, ремінець, вітерець суфікс -ець надає слову зменшувального значення.

У слові синець цей суфікс просто указує на предмет.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прийменників. Правопис частки НЕ.

У варіанті А помилка в слові потенціал та на повну.

У слові потенціал маємо написати букву е. Це іншомовне слово, його правопис потрібно запам’ятати. Прислівникову сполуку на повну пишемо окремо, бо тут слово повну зберігає самостійне значення і є усіченою формою конструкції на повну силу, потужність.

У варіанті В помилки в словах необхідні та осмислено.

Прикметник необхідні потрібно написати разом, адже без не це слово не вживається. У слові осмислено немає подовження, тому що воно похідне від слова осмислений, це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

У варіанті Г помилки у словах задля та зосередженими.

Слово задля – це складний прийменник, який утворений сполученням простих прийменників за та для. Такі прийменники пишемо разом. Слово зосереджений – це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова:

• політико-економічний, виставково-презентаційний (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і);
• суші-бар, інтернет-видання, бета-промені, допінг-контроль (перше слово дає основну характеристику поняттю);
• магнітолог-астроном, художниця-карикатуристка (складні професії та спеціальності);
• жовто-синій (колір з відтінком).

Разом потрібно писати слова максіспідниця та віцеконсул.

Прикметник соціально небезпечний потрібно написати окремо, тут логічний наголос падає на першу частину, від неї також не можна утворити ступенів порівняння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х.

А в слові зчищувати потрібно писати префікс з-, бо далі маємо звук ч.

У словах безкінечно, розтривожити пишемо з-, адже префікси роз-, без-, через- завжди закінчуються на дзвінкий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Більшість запропонованих слів – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження в них відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Потрібно пам’ятати, що подовженими можуть бути тільки такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш.

А от слова ступінь, продаж, шампунь – це іменники чоловічого роду. Тому в орудному відмінку вони матимуть форму ступенем, продажем, шампунем.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф пишемо після губних (б, п, в, м, ф) на початку слова (В’ячеслав) та в корені слова, якщо перед губним стоїть голосний або р (арф’ярка, слов’янин).

Апостор також пишемо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’явитися, під’юдити, нав’ючений.

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (надвечір’я).

А от у словах Святослав і різьбярство апостроф не пишемо, адже перед губним є інший кореневий приголосний.

В іншомовних словах апостроф пишемо після г, ґ, к, х, ж, ч, ш (Х’юстон, миш’як). А от після губних зазвичай не пишемо (гравюра).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях і суфіксах слів.

И пишемо в словах, які можна перевірити наголосом (верховина – верхи, піднебесний – небо, тренування - тренер).

У слові здирати також пишемо и, тому що далі склад з наголошеним а.

И пишемо в суфіксі -ив- в іменниках на позначення конкретних понять, предметів (добриво).

Е пишемо у буквосполученнях -ере-, -еле- (шелестить, берегиня).

У зменшувально-пестливих суфіксах -ечк-, -ельк- теж потрібно писати е (крапелька, сонечко). Також е пишемо в суфіксі -ень (красень).

Правопис деяких українських слів потрібно запам’ятати (минулий, чепурний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях ЗНО та НМТ завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

У цьому завданні подані слова, в наголошуванні яких часто трапляються помилки.

Для опрацювання таких слів рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного в слові черговим. Правильний наголос – черговим.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Переглянемо слова, запропоновані в завданні.

У словах край, вокзал, закріплення виділена літера передає різні звуки. У словах край та закріплення це звук [к], а в слові вокзал – звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко.  

Розглянемо рядок зі словами зіщулитися, просьба, зябра. Виділена літера в цих словах передає однакові звуки: у слові просьба маємо звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко. Це правильна відповідь.

У наступному рядку виділена літера знову передає різні звуки: [с′], [с:′], [ш] відповідно.

У рядку несеться, тюльпан, тьмяно  виділена буква теж передає різні звуки: у словах тюльпан, тьмяно це звук [т′], а в слові несеться ться – це [ц′:я],

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення та фразеологізми.

До фразеологізму авгієві стайні від слова вичищає ставимо питання кого?, що? Отже, це додаток.

До фразеологізму співати з чужого голосу від слова звичка ставимо питання яка? Отже, це неузгоджене означення.

До фразеологізму вибиватися в люди ставимо питання що?. Це підмет.

До фразеологізму кіт наплакав ставимо від підмета хвилина питання яка вона є?. Це присудок.

А до фразеологізму заморити черв’ячка від присудка заїхали ставимо питання з якою метою?. Це обставина мети.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником поки. Від другої (головної) частини можна поставити питання коли,? як довго? до першої (підрядної) частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Б має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, у реченні стоїть тире, бо друга частина є наслідком дії в першій. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Г має вже три граматичні основи (віслюк пригощає, пес частує, обидва голодні), складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сполучниковим сурядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Д має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Отже, це складносурядне речення.

Відповідь 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання кого?, що? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Г (подумати про кого?, що?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання навіщо? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Б (спробуйте навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні Д. 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання як? На таке питання відповідає і фрагмент у реченні Д (розпочати так як?).

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово демонструючи відповідає на питання що роблячи?, указує на додаткову дію. Отже, це дієприслівник.

Слово до не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово найяскравіше відповідає на питання як?, якою мірою? та вказує на спосіб і міру дії. Отже, це прислівник.

Слово це в запропонованому реченні вказує на предмет (поняття), але не називає його, також виконує функцію підмета. Отже, це займенник. 

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, доречно вживати їх. 

З’ясуймо значення фразеологізмів.

• Хоч у рамці вправ – красивий, красива.
• Хоч у вухо бгай – лагідний, тихий, покірний.
• Хоч греблю гати – багато.
• Хоч вовком вий – важко, нестерпно, складно.
• Хоч голки збирай – світло, усе видно.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

1. – Було багато охочих зіграти головну роль у п’єсі?
   – Так, доведеться провести ретельний відбір, бо претендентів хоч греблю гати.
2. – Легко працювати в команді з Миколою?
   – Звісно, він такий спокійний, хоч у вухо бгай.
3. – Наталка вже готова до виступу?
   – Безперечно, подивіться на неї: красуня, хоч у рамці вправ.
4. – Як ти думаєш, сцену достатньо освітлено?
   – Авжеж, видно хоч голки збирай.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники гіперпокликання, інтернет, роки, шанси відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.

А от слово відомості стоїть у знахідному відмінку (знайти кого?, що? відомості)

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Перегляньте ще раз речення.

У реченні, позначеному трикутником, бачимо слово виявляється.

Слово виявляється вказує на послідовність викладу думок, від нього не можна поставити питання, воно не є членом речення. Отже, це вставне слово.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом речення.

У реченні, позначеному кружечком, є однорідні додатки тексти, музику, відео.

У решті речень однорідних членів речення немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина.

Речення, позначене символом-ромбом, – це складне речення з різними видами зв’язку.

Перша частина речення – підрядна обставинна умови. Коми в кінці цієї підрядної частини немає. Це і є пунктуаційною помилкою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-кружечком є початковим у запропонованому деформованому тексті, бо воно має найбільш загальний зміст, розпочинає судження.

Речення із символом-трапецією буде другим, адже в ньому вказано, який наслідок має ілюзія щодо всеохопної пам’яті інтернету.

Наступним є речення, позначене ромбом: у ньому пояснено, що такі надії є марними.

Далі логічно поставити речення із символом-квадратом, бо тут ще детальніше указано причини, чому пам’ять усемережі не вічна.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, це, по суті, висновок до запропонованого повідомлення.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення дієприкметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та утворювати дієприкметники.

Суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч- в українській мові для творення дієприкметників не використовують. Отже, слово прилягаючі є ненормативним.

Іменники ІІ відміни твердої групи в множині мають закінчення -и (острови).

Іменники І відміни мішаної групи в орудному відмінку мають закінчення -ею (межею).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Прибережні океанічні води, материк та прилеглі до нього острови об’єднані спільною назвою Антарктика та окреслені зовнішньою межею.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників та числівників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з, за ...

У реченні вжито вставну конструкцію за даними експертів (джерело повідомлення).

Аналізуючи числівники, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник двісті потрібно вжити в знахідному відмінку, отже, двісті, а числівник тридцять – у родовому, отже, тридцяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

За даними експертів, упродовж року в антарктичних водах з’являється понад двісті тисяч айсбергів, що дрейфують зі швидкістю до тридцяти кілометрів на добу.