Тренувальні мультитести

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Це завдання скеровано на перевірку вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А. У цьому реченні відокремлено комами прикладку, уведену словом «або (тобто)»: «метод оповідок, або вигадування легенд, часто…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот «Знаючи основні правила користування грошима» вказує на дію підмета «втрати», хоча за змістом речення це неправильно.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Важливо пам’ятати, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначають за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, тож старовинне.

Хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, тож смачне.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Потрібно взяти до уваги, що:

• чоловічі прізвища на приголосний – -ко, -енко, -о – відмінюють як іменники II відміни відповідної групи (Карпенко – Карпенка);
• власне кількісні числівники два, три, чотири  поєднують з іменниками у формі називного відмінка множини (два персонажі);
• складену форму порівняння найвищого ступеня утворюють додаванням слова «найбільш» або «найменш» до звичайної форми прислівника  (оригінально – найбільш оригінально).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Це завдання скеровано на перевірку знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку Д: приваблива вакансія.

В інших варіантах значення слів дубльовано (тавтологічні словосполучення).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Без дефіса треба писати слово «нашвидкуруч» (складний прислівник, утворений із кількох основ).

Через дефіс пишуть:

• прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів, а також прислівники, у яких є повторення слова або кореня: перші-ліпші, довго-довго;
• складні займенники зі складниками бозна-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- й под. – будь-куди;
• складні прийменники з першою частиною з (із) – з-поміж.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Сполучення йо, ьо.

Завдання скеровано на перевірку навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх правилами, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Звукосполучення [йо] на письмі позначають «йо»:

• на початку слова;
• після приголосного (найчастіше на початку складу);
• після голосного: каньйон, серйозний, знайомство.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання скеровано на перевірку вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки згідно з вивченими правилами.

Буквосполучення -ств- на місці пропуску треба писати в обох словах рядка В: дитинство, піратство.

Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ(ий) та іменників за допомогою суфікса -ств(о) пов’язане зі зміною деяких приголосних і самих суфіксів:

• г, з, ж + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -зьк(ий), -зтв(о);
• к, ц, ч + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -цьк(ий), -цтв(о);
• х, с, ш + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -ськ(ий), -ств(о): жіноцтво, козацтво, будівництво, гайдамацтво.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Потрібно згадати, що прикметники, дієприкметники з не пишуть окремо, якщо є залежні слова: не з’ясовані вчасно важливі питання.

Зверніть увагу, що разом не пишуть у:

• префіксі недо-, який указує на неповноту, половинчастість дії в слові «недооцінений»;
• дієслові «непокоїтися» в значенні «турбуватися».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх правилами.

Подвоєння відбувається за збігу однакових приголосних на межі морфем, частин складноскорочених слів, основи дієслова на -с і постфікса -ся: підданий, клітинний, розрісся, оббивати; у формах теперішнього часу дієслова «лити» й похідних: ллється.

Подвоєні букви треба писати в прислівнику навмання.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання скеровано на перевірку орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. 

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: нАчинка, вИпадок, дрОва, зАгадка, руслО.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання скеровано на перевірку вміння добирати слова й доречно вживати їх у тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст.

У реченні «Поділіть своє помешкання на зони й складіть план прибирання кожної» слово «зони» можна замінити словом «частини», яке в цьому контексті означає ділянка якої-небудь площі, поверхні.

Зверніть увагу, що значення слів, поданих у варіантах А, Б, В, не відповідають стилю запропонованого мікротексту:

• відрізок – невелика частина, шматок чого-небудь;
• сфера – межа поширення чого-небудь;
• шматки – частина відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Прикладка.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати прикладки в реченні.

Прикладка – різновид означення – є в першому реченні. Вона називає ознаку предмета й водночас, будучи вираженою іменником, дає йому нову назву: методу (якого?) «дама з крильцями».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Візьміть до уваги, що в сьомому реченні після означуваного слова є підрядна частина, яку потрібно відокремити комами: І ще одне добре правило: за 10–15 хвилин назбирайте в пакет 27 непотрібних речей, які муляють очі, й рішуче викиньте цей мотлох (не перекладайте на інше місце, а винесіть геть!).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст: ставте подвійне відмінкове питання до кожного іменника. А саме:

• хто? що? процес – називний відмінок;
• докоряйте за кого? що? безлад – знахідний відмінок;
• наводимо кого? що? порядок – знахідний відмінок;
• викиньте кого? що? мотлох – знахідний відмінок.

Відповідь: А.

ТЕМА: Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форму наказового способу та особові форми дієслів.

Форму наказового способу І особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -імо (якщо форма ІІ особи однини закінчується на голосний): ходи – ходімо.

Дієслово подякувати поєднується з іменниками в давальному відмінку (подякувати йому).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (5) у завданні обґрунтовано як розділовий знак між частинами складного речення, що поєднано безсполучниковим зв’язком. Насправді це кома перед підрядною частиною складного речення (підрядне обставинне допустове, питання – незважаючи на що?)

Решту знаків пояснено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та вживати в мовленні дієприкметники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

Активні дієприкметники в сучасній українській мові не є нормативними. Отже, потрібно вибрати варіант захопливе. 

Іменник гості у формі знахідного відмінка множини мають форму гостей.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слова уніс, проложив – це росіянізми.

Слова вклад і внесок мають різне лексичне значення. Вклад – це грошова сума, внесена на збереження до ощадного чи іншого банку. Внесок – це персональне чи колективне досягнення в галузі культури, науки тощо.

Лексичне значення слова даний таке: «той, що дають; наявний; попередньо визначений, відомий». Його вживання часто є простим калькуванням з російської мови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Рід незмінних іншомовних іменників, що є власними назвами, визначають за загальною назвою, на позначення якої їх уживають. Відповідно до визначеного роду узгоджують і прикметник: Ай-Петрі – гора (чарівна), Огайо – штат (чоловічий рід), Чилі – країна (вона), Міссісіпі – річка (вона).

Тбілісі – незмінюваний іменник на позначення назви міста в Грузії. Отже, це іменник середнього роду. Запропоноване речення потрібно відредагувати.

Цієї весни затишне Тбілісі радо зустрічає туристів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.

У кличному відмінку імена по батькові мають закінчення -у (чоловічий рід ) та -о (жіночий рід). Отже, правильна форма кличного відмінка в діалозі – Жанно Сергіївно.

Відповідь – Б.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Завдання також перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Дієслова подякувати, дякувати поєднують з іменниками у формі давального відмінка. Отже, подякували Людмилі Володимирівні.

У місцевому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни в множині мають закінчення -ах. Отже, розбіглися по класах.

Збірні числівники в українській мові НЕ поєднують з іменниками жіночого роду. Отже, три учениці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний. Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, конструкцію менш корисніший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – менш корисний.

Прикметники простої форми найвищого ступеня порівняння якнайзручніший та найелегантніший утворено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних слів.

Виконуючи це завдання, треба пригадати правила вживання сполучних голосних у складних словах.

Проаналізуємо запропоновані слова.

Кашовар – складне слово, перша частина якого має основу на твердий приголосний (каша, основа каш-), отже, у складному слові, утвореному від цього іменника, пишемо о.

Вогнегасник – складне слово, перша частина якого має основу на м’який приголосний (вогонь), тому сполучним голосним буде е.

Киселеподібний – складне слово, перша частина якого має основу на м’який приголосний (кисіль). Тому сполучний голосний – е.

Овочерізка – складне слово, написання якого треба запам’ятати, воно має сполучний е.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання з якої причини?. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Від головної частини до частин, запропонованих у рядках В та Д, можна поставити питання незважаючи на що?, усупереч чого?. Отже, тут утворяться складнопідрядні речення з підрядними обставинними допустовими.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку Б, можна поставити питання навіщо?, з якою метою?. Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А от частина, запропонована в рядку Г, відповідає на питання як довго?.

Отже, це складнопідрядне речення з обставинним часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

У рядку А подано просте речення, ускладнене вставним словом напевно, яке виражає невпевненість.

У рядку Б речення ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять перед особовим займенником.

Речення у рядку В теж ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять після означувального слова.

Речення в рядку Г ускладнено відокремленим додатком замість житечка.

Додатки, які починаються словами окрім, опріч, замість, за винятком тощо, відокремлюються.

Речення в рядку Д – це складне речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Відмінювання займенників.

Завдання перевірює ваше вміння відмінювати займенники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми займенників.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

Правильними є такі відмінкові форми займенників: з твого району (Р.в.), звернутися до них (Р.в.), всім (усім) підприємцям (Д.в.), наш проєкт.

При відмінюванні займенника той нормативними є паралельні форми: на тому і на тім.

Отже, словосполучення на тім березі ріки є правильним.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Проаналізуймо речення Словник являється надійним джерелом інформації.

Слово являтися в українській мові має значення «з’явитися перед кимось , постати». У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слово повчальний в українській мові має значення «той, який містить у собі повчання, служить уроком, збагачує знаннями, досвідом». Отже, лексично правильне словосполучення утворить прикметник повчальний з іменником досвід.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, правильно побудовано словосполучення в рядку Д.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Займенник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати займенники.

Пригадаймо основні правила правопису займенників.

Разом пишемо:

• Неозначені займенники з частками де-, аби-, -сь: дехто, абиякий, щось.
• Заперечні займенники з часткою нi: ніхто, ніякий.

Окремо пишемо:

• Займенники, якщо мiж займенником i часткою стоїть прийменник: нi з ким, будь у що.

Через дефіс пишемо:

• Неозначені займенники з частками хтозна-, бозна-, казна-, будь-, -небудь: хтозна-що, будь-хто, хто-небудь.

Отже, помилки є в словах: де-котрий, аби-хто, де-який, хто-зна-що.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Відокремлене означення є в реченні Г. Згадаймо, що дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: «Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивами».  

Відокремлена прикладка «могутнє світило» є в реченні в рядку А.  

Відокремлений додаток є в рядку Б. Зверніть увагу: відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, особливо, за винятком, на відміну від: «Від квітів, особливо пальм й аспарагусів, одразу повіяло життям».

Відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлюється дієприслівниковий зворот «Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем».  

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простих та складних реченнях. 

Кома між однорідними членами стоїть у реченні: Не страшна тобі ані посуха, ані дощ.

Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, відокремлена в реченні: Жайворонок висить на невидимій нитці, співаючи весну.

Кома між частинами безсполучникового речення: Лягло сонце за горою, зірки засіяли.

Кома між частинами складносурядного речення: Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. 

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2 особа однини: -и, = ø (нульове закінчення)

1 особа множини: -ім(о), -мо

2 особа множини: -іть, -те

Отже, правильна форма дієслова є в рядку Д: почнімо. 

В інших варіантах потрібно виправити помилки: ходімте – ходімо, ідемте – ідімо, дасиш – даси, поміте – помітить.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що слова метро, кіно, бюро є незмінними іншомовними іменниками, а слово пальто змінюється за відмінками, тому в родовому відмінку матиме закінчення -а: ґудзики до нового пальта.

Зауважте, що жіночі прізвища, які закінчуються на приголосний та -о, також не відмінюються, тому картини Марії Приймаченко.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо:

• у дієслів першої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -е- (-є-);
• у дієслів другої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -и-(-і, -ї-).

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

• 2-га особа однини: -и, = ø (нульове закінчення);
• 1-ша особа множини: -ім(о), -мо;
• 2-га особа множини: -іть, -те.

Отже, правильно утворені дієслівні форми в рядку В: пролити – проллю, проллєш, пролийте.

В інших рядках потрібно виправити помилки: лікувати – лікую; очолити – очольте; полоскати – полощеш; провести – проведу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових. 

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч, Кузьмич. 

Правильно утворено всі імена по батькові в рядку Б.

В інших варіантах потрібно виправити помилки: Валерійович, Ігорівна, Іллівна, Якович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників 

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. 

Форми ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку А.

Не утворюють ступені порівняння прикметники, які називають абсолютну якість: сліпий; які мають префікси пре-, за-, ультра- та ін.: пресильніший.

Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за допомогою слова самий: самий тонкий.

Зверніть увагу, що складена форма порівняння вищого ступеня утворюється шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: видатний – більш видатний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати рід іменників.

Рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно; цей, ця, це: цей Київ, ця Охтирка, ця магістраль.

Зауважмо, що незмінні іменники іншомовного походження, що є загальними назвами, мають середній рід: панно, лібрето, кольє, кашне, інтермецо, бароко, піаніно, кіно, манго, фортепіано, жабо, а назви істот мають рід відповідно до статі: веселий месьє, струнка міс, дивакуватий маестро; рід  іменників, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою: багатолюдне Делі (місто), широка Міссурі (річка), висока Кіліманджаро (гора), сонячна Перу (країна), далека Чилі (країна).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Помилку в утворенні відмінкової форми числівника допущено в рядку Б. Зауважмо, що в числівниках на -десят відмінюємо тільки другу частину: сімдесятьох.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Дієслова вимагають певного відмінка від залежних від них іменників: оволодіти (чим?) знаннями.

Відповідь – В.

ТЕМА: Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників в кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.

Іменник Микола – це іменник І відміни. Отже, у кличному відмінку іменник Микола (тверда група) матиме форму Миколо.

Іменники пан, друг, професор, добродій, братик, Валерій – це іменники другої відміни. Отже, іменники м’якої групи добродій, Валерій матимуть у кличному відмінку закінчення -ю: добродію, Валерію. Іменники твердої групи пан, друг матимуть закінчення -е: пане, друже (бо ці іменники не мають суфіксів). У формі слова друг також відбувається чергування приголосних. Слово братик у кличному відмінку матиме форму братику (тому що є суфікс -ик).

Зауважмо також: якщо кличний відмінок утворений двома словами на позначення загальних назв, то форму кличного відмінка має як перше, так і друге слово: пане професоре. А коли звертання утворене поєднанням загальної назви та прізвища, то форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: добродію Гринчишин.

Отже, неправильно утворено форму кличного відмінка від слова Валерій. Правильна форма Валерію, а не Валеріє.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами (префіксами).

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості, перебільшення. Саме тому в словах преважкий, предовгий, прездоровий необхідно писати префікс пре- .

Префікс при- вживають на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно писати в словах придбати, прибережний, привілля, прибуття, приморозити тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Значна частина птахів видає своєрідні мелодійні звуки, які ми традиційно називаємо співом має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом які. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Для кожного виду характерна особлива пісня, і за допомогою цих звуків птахи спілкуються між собою теж має дві граматичні основи, складається з двох частин, але вони рівноправні та пов’язані єднальним сполучником сурядності і. Отже, це складносурядне речення.

Речення Учені з’ясували: для певних ситуацій той самий птах використовує різні звукові сигнали має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Звуками птах повідомляє, що шукає пару, попереджає про небезпеку, і, навіть ізольований від свого виду, він усе одно співатиме, як і його родичі має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини пов’язані сполучником підрядності що, а друга й третя – єднальним сполучником сурядності і. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Деякі пернаті навчилися наслідувати окремі штучні звуки, пісні інших видів птахів, а іноді й звуки людської мови має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними додатками.

Відповідь: БАВГ.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників.

Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання. Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. У цьому випадку можлива така синонімічна заміна сполучника: якби – коли б, якщо б.

Якби (коли б, якщо б) ви прокинулися раніше, то не запізнилися б.

Сполуки про те, за те то – це прийменник + займенник, тут можна поставити питання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е.

Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и.

Дієслово на -отати належать до І дієвідміни.

Отже, шепотати, шепочу, шепочеш, шепочемо шепочуть.

Відповідь – Б.

ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження числівника з іменником. Узгодження присудка з підметом.

Чоловічі прізвища на -ко в українській мові відмінюють. Тому правильний варіант Пономаренка.

Числівник півтора узгоджується з іменником в родовому відмінку однини (місяця).

При підметах, виражених словосполученнями з іменниками більшість, меншість, частина, група тощо, дієслово-присудок ставимо в однині і в тому ж роді, що і підмет. Отже, навчилась.

У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ами, -ями.

Прийменник по в українській мові вживається дуже рідко.

Застосуємо ці правила до речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення в рядку Б – це просте речення, у якому підмет і присудок виражені іменниками, тому тире між ними обов’язкове.

У реченні В тире стоїть на місці пропущеного присудка.

Речення в рядку Г ускладнене відокремленою прикладкою почесна варта весни, яка стоїть у кінці речення і виділена тире.

Речення в рядку Д – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Відповідь: ГДАБ.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно іншої пряма мова та слова автора.

Розділові знаки потрібно поставити так:

«Тривалий успіх можливий лише за умови позитивного ставлення до життя, – підбадьорює читачів автор книги. – Усі лідери вміють радіти кожному дню, будь-якій дрібниці».

Лапки відкривають на початку прямої мови і закривають у її кінці, незважаючи на те, що слово автора стоять всередині речення.

У решті речень розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту.

Слово віднайденого відповідає на питання якого? і вказує на ознаку, одержану від дії (віднайти). Отже, це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Що – займенник, який виконує функцію сполучного слова на початку підрядної частини складного речення (можна замінити на слово який).

Донедавна відповідає на питання доколи?, як довго? та вказує на ознаку дії. Отже, це – прислівник.

Слово повнометражного відповідає на питання якого? та вказує на постійну ознаку предмета. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 2 – А, 4 – В.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми означають:

• як церковна миша – бідний, дуже бідний;
• як мильна бульбашка – тимчасовий, щось ненадійне, несправжнє;
• як п’яте колесо – зайвий, зовсім не потрібний;
• як засватана дівка – несміливий, ніяково, несміливо, сором’язливо.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту.

До слова успішною можна поставити питання якою?, воно вказує на ознаку. Це прикметник.

До слова впродовж не можна поставити питання, воно лише служить для зв’язку слова життя з іншими в реченні. Це прийменник.

До слова усього можна поставити питання якого?, але воно лише вказує на ознаку, не називаючи її. Це займенник.

А слово опановуючи відповідає на питання що роблячи?, указує на додаткову дію. Це особлива форма дієслова дієприслівник.

Відповідь: 1–Б; 2–Д; 3–А; 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова знання можна поставити питання хто?, що?, також воно означає поняття, про яке йдеться в реченні. Отже, це підмет, виражений іменником.

Слово чинник пояснює підмет, до нього можна поставити питання що є підмет? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником.

Слово спілкуватися розташоване біля додатка, пояснює його, можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення, виражене іменником.

До сполуки через добір можна поставити питання від присудка з якої причини? Отже, це обставина причини, виражена іменником з прийменником.

До слова намір можна поставити питання кого?, що?. Отже, це додаток.

Відповідь –ВБАГ.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них антоніми.

Підносити до небес – вихваляти.

Слова не видавиш – мовчазний.

Спасти з лиця – змарніти.

Ударити по руках – узгодити, порозумітися.

Язик без кісток – говіркий.

Дати відкоша – відстояти своє.

Нагуляти жиру – погладшати.

Заварити кашу – розпочати сварку, погану справу.

Давати прочухана – сварити, карати.

Відповідь – ДАБГ.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживають досить рідко. Із західним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії (піти по воду, пальто по коліна); з місцевим відмінком переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії: пливти по Дніпру, різьба по дереву, чинити по правді. Також неправильно вжиті й інші прийменники.

Потрібно використати такі прийменники: зі спортивної гімнастики, хвилююся за брата, конспект з математики, з вашою допомогою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос падає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, маршовий, гайовий, тіньовий.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих уживаємо суфікс -ев- . Отже, вишневий, замшевий, плюшевий.

Після твердих пишемо -ов-. Отже, палацовий.

Після подвоєних приголосних та Й вживаємо суфікс -єв-. Отже, магнієвий, алюмінієвий, а не алюмінійовий.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Слова переганяти, наздожену, навздогінці є спільнокореневими, адже пов’язані значенням зі словами гнати (швидко бігти, їхати) та ганяти (гнати, але неодноразово, у різних напрямках).

Слово розігнутися має значення «випрямитися, стати рівним».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Навіть – частка, службова частина мови, не відповідає на питання, не є членом речення, лише вказує на відтінок значення.

Що – сполучник, приєднує підрядну частину речення до головної, не відповідає на питання.

Чверть– іменник, називає предмет, відповідає на питання що?

На – прийменник, службова частина мови, не відповідає на питання, служить для зв’язку слів у реченні.

Відповідь: ДГАВ.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити в реченні однорідні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення. Потрібно підкреслити в них граматичні основи.

Однорідні присудки є в утвореному реченні Я обожнюю теплі травневі вечори, але недолюблюю холодні листопадові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Типи відмінювання кількісних числівників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

У запропонованому реченні числівники вжито в родовому та знахідному відмінках. Отже, ста, від восьми до вісімдесяти.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Регіони та країни: особливості економіки Індії.

Завдання скеровано на перевірку розуміння особливостей сучасної структури економіки Індії.

Високорозвинену країну характеризують високі показники ВВП з розрахунку на душу населення й індекс людського розвитку, домінування сфери послуг, а також висока частка високотехнологічних і наукомістких виробництв у структурі ВВП і зайнятості.

Якщо є статистичні показники, які не відповідають таким характеристикам, то вони є обґрунтуванням, чому Індію відносять до групи країн, які розвиваються.

Серед запропонованих відповідей це такі:

варіант 1 – ВВП на одну особу становить 2600 дол. США (якщо цей показник перевищує 10 000 дол. США на одну особу, то країну відносять до групи з високим рівнем доходів, а менше як 2 000 дол. США на одну особу мають країни з низьким рівнем доходів);

варіант 4 – майже 60 % населення працює в первинному секторі (більша частина економічно активного населення Індії зайнята не у сфері послуг, а в сільському й лісовому господарстві);

варіант 5 – 28 % населення живе за межею бідності (Індія – одна з найбільш соціально поляризованих країн світу).

Отже, економіка Індії багатоукладна: новітні досягнення науки й техніки межують з економічною відсталістю і бідністю.

Правильна відповідь: 1; 4; 5.

ТЕМА: Регіони та країни: виробництво та постачання електроенергії.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати напрями оптимізації структури виробництва електроенергії в європейському регіоні.

Аргументами щодо відродження атомної енергетики в європейському регіоні є такі:

• варіант 2 – атомна енергетика забезпечує енергетичну незалежність, оскільки дозволяє подолати залежність від імпортного палива, зокрема російського газу. Для АЕС, на відміну від ТЕС, не потрібні великі обсяги палива. Їх розміщують в районах з великим обсягом споживання електроенергії або зростання попиту на неї.
• варіант 3 – атомні електростанції працюють незалежно від погодних умов, на відміну від сонячних чи вітрових. Це робить атомну енергетику привабливою для забезпечення базового навантаження енергосистеми, особливо в періоди підвищеного попиту й нестабільності інших джерел.
• варіант 5 – сьогодні світ стикається з нагальною потребою зменшити викиди вуглекислого газу, щоб уникнути наслідків глобального потепління. Навіть якщо не вважати атомну енергію повністю нейтральною щодо викидів сполук Карбону, викиди парникових газів мінімальні – і це кліматична ціль багатьох держав.

Правильна відповідь: 2; 3; 5.

ТЕМА: Україна і світове господарство: машинобудування (найбільші країни-виробники літаків).

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати характерні риси розвитку й розміщення літакобудування у світі.

Виробництву літаків передує проєктування, конструювання, випробування. Це великі витрати на устаткування, підготовку кваліфікованих інженерів і робітників. Саме тому це виробництво розвивається в нечисленній групі країн (варіант 1).

Лідирують США (варіант 4). Країни Європи об’єднали свої ресурси, щоб витримати конкуренцію (варіант 5). Тобто домінувальна форма суспільної організації виробництва – міжнародна спеціалізація й кооперування. Поступово налагоджують виробництво літаків за ліцензіями інші країни, як-от Бразилія.

Правильна відповідь: 1; 4; 5.

ТЕМА: Україна і світове господарство: третинний сектор економіки.

Завдання скероване на перевірку вміння виявляти приклади джентрифікації в міському просторі.

Джентрифікація – це багатовимірний процес трансформації міського простору й інвестування в оновлення міських кварталів, що став головно глобальною стратегією розвитку міст. Івано-Франківськ не є винятком.

Зазвичай джентрифікація міст пов’язана з реконструкцією старої забудови – ревіталізацією міського простору (варіант 7). Суспільство все гостріше постає перед потребою раціонального використання постпромислових територій, які втратили свою економічну роль.

З’являються нові заклади обслуговування (крамниці, кав’ярні, ресторани, фітнес-центри тощо), тобто розвивається третинний сектор економіки (варіант 3). Це має  значний соціальний ефект для громади.

Трансформація міського простору супроводжується появою нових форм просторової організації виробництва послуг – формується креативний кластер (варіант 6). Промприлад об’єднує бізнес-локації, наукові, освітні й культурні установи, що активно співпрацюють.

Правильна відповідь: 3; 6; 7.

ТЕМА: Населення України та світу: демографічні процеси та віковий склад населення.

Завдання скеровано на перевірку вміння пояснити перебіг демографічних процесів у світі.

Автоматизація виробництва – це заміна ручної роботи на виробничих майданчиках автоматичним обладнанням, механізмами, пристроями та приладами. Виробничі процеси в такому разі здійснюються без участі людини, лише під її контролем. Відмова від трудомістких виробництв характерна для тих країн, де зростає частка літніх людей, як-от у зазначених.

Наслідками старіння населення є зменшення народжуваності й зменшення частки економічно активного населення. У всіх шести країнах спостерігають депопуляцію (зменшення чисельності населення) і збільшення середнього віку населення (варіант 3). Кожне наступне покоління чисельно меншає, тому проблема дефіциту трудових ресурсів (варіант 6) буде існувати для багатьох виробництв. Роботодавці змушені підвищувати заробітні плати, щоб залучити й утримати працівників (варіант 5).

Проблему нестачі трудових ресурсів можна розв'язати через залучення мігрантів. Однак відкрити кордони складніше для країн з унікальною культурою. Рішення – автоматизація, механізація і роботизація виробництв. Японія, зокрема, першою почала розробляти роботів і роботизувати виробничі процеси.

Правильна відповідь: 3; 5; 6.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України: природокористування.

Завдання скеровано на перевірку вміння спрогнозувати й упередити прояви негативних фізико-географічних процесів під час господарського освоєння території.

Заплава – це підвищена над річищем річки сходинка, яка періодично затоплюється під час сезонних коливань рівня води. Тому потрібно зважати на особливості водного режиму річки (варіант 6): як річка розливається після танення снігу (повінь), чи трапляються раптові підняття рівня води після затяжних злив (паводок). Оскільки є ризик підтоплення, треба передбачити захист фундаменту.

Критично важливим для запобігання несприятливим фізико-географічним процесам на певній території є аналіз складу гірських порід. Різні породи мають різні властивості, що можуть впливати на міцність, водопроникність, стійкість до зсувів, ерозії тощо (варіант 2).

До того ж на ділянках поблизу річок через сезонні коливання рівня води, низинний рельєф часто спостерігають високий рівень залягання ґрунтових вод. Це потрібно враховувати при виборі типу фундаменту (варіант 5).

Правильна відповідь: 2; 5; 6.

ТЕМА: Способи зображення Землі: топографічна карта, прямокутна (кілометрова) сітка.

Завдання скеровано на перевірку вміння обчислювати відстані за кілометровою сіткою.

Знайдімо на карті горизонтальні лінії кілометрової сітки, проведені паралельно до екватора. Число біля них (координата Х) означає відстань у кілометрах від екватора.

Біля крайніх ліній кілометрової сітки вказані повні значення координат (маємо фрагмент, тож тільки знизу справа бачимо позначення 5744), а біля решти ліній – скорочені значення, тобто лише десятки й одиниці км.

Село Стасове розташоване поблизу лінії сітки 45. Тобто село віддалене від екватора на 5745 км (записуємо повне значення із сотнями й тисячами).

Правильна відповідь: 5745.

ТЕМА: Способи зображення Землі: абсолютна і відносна висота точок на місцевості.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати відносну висоту точки на місцевості за топографічною картою.

Відносна висота показує, на скільки одна точка земної поверхні перевищує іншу. Тобто вона дорівнює різниці абсолютних висот цих точок.

Абсолютна висота – це перевищення точки земної поверхні над рівнем Світового океану. На топографічній карті абсолютну висоту позначено горизонталями й точками з відповідними числовими показниками.

Відшукаймо пагорб Дідух й уріз води в озері Чарівному. Абсолютна висота пагорба Дідух становить 136,5 м, урізу води в озері Чарівному – 101,5 м. Знайдімо відносну висоту через віднімання абсолютних висот: 136,5 – 101,5 = 35 м.

Правильна відповідь: 35.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Поняття про азимут.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати географічний азимут за топографічною картою.

Географічний азимут – це кут, відкладений за годинниковою стрілкою між північним напрямком географічного меридіана й напрямком на заданий об’єкт. Напрямок географічного  меридіана – це бічна сторона рамки аркуша карти. Відлік починають від 0°.

Пригадаймо лінійний умовний знак ґрунтової дороги, знайдімо масштабний (або контурний) умовний знак, яким позначено ялинник (для пошуку також користуємося пояснювальними умовними знаками). Чітко південь – 0° або 360°, але за умовою ґрунтова дорога відхиляється від північного напрямку на 4°. Віднімати чи додавати – маємо зорієнтуватися за картою. Оскільки ґрунтова дорога відхиляється на захід, то ми розуміємо: від 360° треба відняти 4°. Отримуємо азимут 356°.

Правильна відповідь: 356.

ТЕМА: Способи зображення Землі: визначення відстаней між об’єктами на карті

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати відстані на місцевості за топографічною картою, використовуючи числовий масштаб.

На фрагменті топографічної карти довжина відрізка дороги від школи в селі Стасове до ялинника становить 3,5 сантиметра. Множимо це число на величину масштабу. Масштаб цієї топографічної карти 1 : 20 000. Тобто  сантиметрові на карті відповідають 200 метрів на місцевості. Обрахуємо цю відстань на місцевості:                   3,5 ∙ 200 м = 700 м.

Правильна відповідь: 700.