ТЕМА: Київська Держава

В «1» словосполучення-маркери – «Переяславець», «“Хочу йти на вас”» – дають змогу визначити, що уривок літописного джерела присвячений Святославу Ігоревичу.

В «2» словосполучення-маркери – «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю» – дають можливість визначити, що йдеться про діяльність князя Ярослава Мудрого.

В «3» словосполучення-маркери – «пішов він на греків», «Греки зустріли їх у човнах з вогнем і стали» – дають змогу визначити, що йдеться про похід князя Ігоря Рюриковича на Константинополь.

В «4» словосполучення-маркер – «поставив він кумирів на пагорбі, поза двором княжим» – вказує на релігійну реформу князя Володимира Великого.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Список персоналій для візуального розпізнавання. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Івана Франка (А), Агатангела Кримського (Б), Пантелеймона Куліша (В), Миколу Лисенка (Г).

На другому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело. Слова-маркери в уривку джерела – «українська музика», «Запорожець за Дунаєм», «справді мистецької музики до нього не було» – вказують на діяльність композитора Миколи Лисенка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Перший осередок Товариства «Просвіта» виник у 1868 р. у Львові.

Відповідно правильна відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних ідей українського руху другої половини ХІХ ст.

Михайло Драгоманов як один з керівників та ідейних натхненників громадівського руху відіграв вагому роль у поступі українського руху. Політичні погляди М. Драгоманова формувалися під значним впливом ліберальних і соціалістичних ідей, поширених в Європі ХІХ ст. Його вважають продовжувачем демократичних традицій Кирило-Мефодіївського товариства.

За поглядами М. Драгоманова, головним критерієм оцінки діяльності держави є служіння суспільному благу. Основною ланкою має бути громада. Відносини між громадами мають будуватися на федеративній основі. Громади як вільні й самостійні утворення будують федерацію знизу догори. А в такому разі це призведе до децентралізації тогочасної Росії. Сама ж децентралізація, на думку вченого, повинна стати основою для утвердження самоврядування. Учений продовжив та розвинув концепцію федералізму Миколи Костомарова, запропонувавши самостійність сильних обласних органів влади.

Для реалізації місцевими громадами своїх повноважень необхідно приділити значну увагу процесу формування місцевих органів управління. Таке формування має відбуватися виключно на ос­нові загального та рівного виборчого права. Це сприятиме позбавленню можливості вручання центральної державної влади до питань, які належать до компетенції виключно місцевих громад.

М. Драгоманов уважав, що державність дає кожному народу суттєві переваги, головна з яких – можливість самостійно вирішувати вла­сні проблеми. На жаль, сама по собі вона не дає простим людям суттєвих переваг у забезпечен­ні їх прав і свобод.

Громадянське суспільство, за поглядами Драгоманова, утворюється внаслідок еволюції людсько­го розвитку в первісному періоді та закінчується утворенням політичної форми общини. Цей процес відбувся під впливом матеріального виробництва, яке в свою чергу зумовлене розумом сім'ї. Таким чином, учений обґрунтовував можливість побудови громадянського суспільства тільки шляхом по­ступових перетворень без революційних потрясінь.

Михайло Драгоманов висловив ідею формування держави на засадах по­літичної свободи як цілісної системи визначальних по­ложень: права людини і громадянина, недоторканність особи, життя, приватно­го листування, національності (мови); свобода совісті, друку, об'єднань, носін­ня зброї, вибору житла і занять; право пред'явлення позову до посадових осіб, відомств, чиновників у разі вчинення ни­ми незаконних дій.

Для М. Драгоманова пропаганда націона­льної виключності, формування в українській свідомості ідеї ненависті до інших людей за етнічною ознакою, навіть до тих, що належа­ли до пануючих над українцями народів, бу­ли неприйнятним способом відродження України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про селянську реформу 1861 р. в Російській імперії, якою було скасовано кріпосне право.

Зобов’язання селянина виконувати повинності були зумовлені тим, що до укладення викупних платежів він переводився в статус тимчасовозобов’язаних – категорія колишніх поміщицьких селян, які після скасування кріпосного права отримували особисту свободу але не були переведені на викуп через несплату 20 % викупних платежів. Протягом двох років селянин до укладення викупної угоди з поміщиком був зобов’язаний відбувати ті самі повинності, що і за часів кріпацтва – оброк і панщину.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси, визначати авторство митця, який створив цей твір.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукцію картини Василя Штернберга «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку розуміння основних процесів і знання особливостей розвитку національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у ХІХ ст.

Особливістю українського національного відродження на західноукраїнських землях було домінування на першому етапі представників греко-католицького духовенства серед його діячів. Це було зумовлено цілою низкою факторів: греко-католицька церква зберігала богослужіння церковно-слов’янською мовою, її духовенство порівняно з іншими верствами українського суспільства було освіченим, мало доступ до новітніх інтелектуальних ідей та теорій, було моральним авторитетом і провідником у своїх парафіях.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних результатів і наслідків «Весни народів» (Загальноєвропейська революція 1848–1849 рр., що охопила і західноукраїнські землі).

Для виконання завдання треба зіставити варіанти відповідей з відомими вам наслідками революції.

Одним із завоювань революції була ліквідація панщини для селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних віх життя видатного українського поета, художника Тараса Шевченка.

У 1840 р. відбулася видатна подія як у житті Шевченка, так і в розвитку української літератури, українського національно-визвольного руху – вийшло друком перше видання збірки поезії «Кобзар».

Відповідь – А.