ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького  тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Провідний часопис Галичини, який видавали у Львові до приходу більшовиків, регулярно інформував своїх читачів про події, які були під забороною в радянській Україні. У завданні йдеться про світлини варіантів Б та В.

На першому фрагменті можна прочитати підзаголовок «Українізація», що вказує на 1923 рік – час запровадження політики коренізації в СРСР. На другому – заголовок «Марево нового голоду. Останній рік п’ятирічки. Дніпрельстан», який вказує на початок 1930-х років, коли в Україні розпочалася примусова колективізація і будівництво великих індустріальних об’єктів.

Газетну статтю  про пацифікацію надруковано 1930 року, коли польська влада здійснювала репресивну політику «умиротворення» щодо українського населення Галичини.

Останній фрагмент стосується подій 1939 року на Закарпатті, коли новопроголошена держава – Карпатська Україна – намагалася захистити свої кордони від угорської агресії.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII ст.

Козацька революція під проводом Богдана Хмельницького – так інколи називають період Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття. Хмельницький став першим гетьманом, який залучив кримських татар як союзників, розуміючи, що їхня легка кіннота суттєво допоможе у війні з Річчю Посполитою.

Перший рік війни, 1648-й, був успішним для козацького війська. Перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями та похід на Галичину довели силу козацького руху. Однак союзники виявилися ненадійними – через зраду татар козацька армія зазнала поразки під Берестечком (1651 р.).

Після цього гетьман почав шукати нових союзників. Спочатку ним стало Молдавське князівство – задля зміцнення союзу він одружив свого сина Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря. Ба більше, Хмельницький виношував плани щодо створення династичної монархії на українських землях. Однак смерть Тимоша під Сучавою (1653 р.) зруйнувала ці надії, а разом із ними й союз із Молдовою.

Наступним військовим союзником козацької держави стала Московія, але вона швидко зрадила домовленості, підписавши з Польщею Віленське перемир'я (1656 р.). Це змусило гетьмана шукати нових партнерів. Тоді він уклав угоду з Трансільванією, і спільний похід у Польщу очолив наказний гетьман Антін Жданович.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Варіант відповіді  А – це літографія В. Касіяна «Гуцул з квіткою».

Варіант відповіді Б – це картина Т. Яблонської «Хліб», написана в стилі соцреалізму.

Варіант відповіді В – картина К. Білокур «Хата в Богданівці», рідному селі малярки, яка працювала в жанрі наївного мистецтва.

Варіант відповіді Г  – полотно М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем 1653 р.». М. Самокиш –маляр-баталіст, тобто той, хто зображує події війни, військові походи тощо.

Варіант відповіді Г – це триптих Ф. Кричевського «Життя» (картини «Любов», «Сім’я», «Повернення»). У завданні наведено фрагмент «Сім’я».

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.
З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголосили гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й представниками Української Центральної Ради пришвидшила проголошення III Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь:  1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ ст.  Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

З ініціативи В. Каразіна 1805 р. було засновано Харківський університет.

Микола Костомаров разом із Пантелеймоном Кулішем і Миколою Гулаком заснували Кирило-Мефодіївське братство.

Григорій Квітка-Основ’яненко заснував жанр соціально-побутової комедії в українській літературі.

Олександр Духнович був будителем українського населення Закарпаття.

Маркіяна Шашкевича – це греко-католицький священник у Галичині, діяч Руської трійці.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Розгляньмо картосхему, звернувши увагу на назви населених пунктів.

У варіанті відповіді А міста Львів і Галич. Ця територія належала до Руського воєводства. Утвореного королівством Польським 1434 р. Руського воєводства немає поміж наведених варіантів відповіді.

Варіант відповіді Б: місто Луцьк тепер є центром Волинської області.

Варіант відповіді Д: місто Кам’янець – це сучасний Кам’янець-Подільський, що вказує на назву воєводства.

Варіант відповіді В: міста Канів, Черкаси, р. Дніпро. Ці топоніми вказують на те, що йдеться про Київське воєводство.

Варіант відповіді Г:  міста Вінниця, Умань у  Подільському воєводстві (Брацлав від 1598 р. втратив статус столиці воєводства на користь Вінниці).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Творення нової України.

Тестове завдання містить світлини, тож треба діяти за алгоритмом роботи з візуальними джерелами.

На світлині, що зліва, зображено групу людей, які розгорнули прапор Євросоюзу, у центрі прапора зображений тризуб.

На світлині, що праворуч, зображено людей у будівельних касках, хмару чорного диму від запалених протестувальниками покришок тощо.

Архітектура на обох світлинах вказує на місто, у якому відбулися події – Київ.

Отже, варіант А неправильний, адже Революція троянд відбулася в Грузії (2003 р.).

Виступ студентів у 1990 р., який часто називають Революцією на граніті, та акції громадянської непокори, зорганізовані 2004 р. прихильниками В. Ющенка, які називають Помаранчевою революцією, проходили досить мирно.

Натомість відмова президента В. Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС спровокувала виступи громадян України. Влада намагалася ці виступи придушити силою (світлина, що праворуч).

Згодом події 2014 р. стали називати Революцією Гідності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

В умові завдання зазначено дату – серпень 1991 року, що дає змогу визначити правильну відповідь. Референдум, підсумки якого стали основою для створення Автономної Республіки Крим у складі УРСР, відбувся 20 січня 1991 року. Декларацію про державний суверенітет України ухвалено 1990 року, Конституцію України – 1996 року, Акт проголошення незалежності України – у серпні 1991 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку вміння  інтерпретувати зміст джерел, зокрема карикатур.

На поданій у завданні карикатурі зображено чиновника, який із трибуни промовляє: «З корінням викорчуємо застій!». Сама ж трибуна «вкорінилася». Автор засобами карикатури намагався показати політику подвійної моралі: чиновник закликає до змін, а насправді цих змін не бажає.

Подвійна мораль була характерною рисою Радянського Союзу в цілому й радянської України зокрема: чиновники на словах підтримували рішення М. Горбачова щодо так званої перебудови, на практиці саботували їх, чому, власне, і виникали проблеми в реалізації курсу на перебудову.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

В умові завдання зазначено: в другій половині 1970- рр. 

У другій половині 1970-х років було активізовано дисидентський рух в Україні, зокрема діяла Українська Гельсінська група, яка сприяла виконанню Гельсінських угод. Ця група активно працювала над забезпеченням дотримання прав людини та свобод в Україні, що сприяло зростанню опозиційного руху.

Українську робітничо-селянську спілку було створено 1959 року. 

Іван Дзюба написав і видав книжку «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 року. 

Клуби творчої молоді «Сучасник» і «Пролісок» було зорганізовано ще на початку 1960-х років. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На зображеній картосхемі визначено кордони України. Територію на заході виділено червоним кольором. Отже, каральну операцію проводили в межах радянської республіки.

Операція «Вісла» – це депортація українців за річку Вісла, у північні та західні частини Польщі.

За картосхемою можна визначити адміністративні одиниці Тернопільської, Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської та Чернівецьких областей.

На території цих областей (окрім Закарпатської) 1947 року було проведено операцію «Захід» – депортацію українського населення до Казахстану й віддалених районів Сибіру.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів, що стосуються Другої світової війни.

Похідні групи, створення яких зініціювали мельниківці (ОУНм), а згодом і бандерівці (ОУНб) діяли в центральних, східних і південних районах України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного, громадського та культурного життя на окупованих нацистською Німеччиною територіях.

Натомість рейкова війна здебільшого стосується діяльності радянського руху опору. До цього ж руху  належить, так званий Карпатський рейд від Путивля до Карпат під командуванням керівника радянського партизанського загону Семена Ковпака.

Чорносвитники – це умовна назва піхотних підрозділів червоної армії, які було сформовано із цивільного населення окупованих територій після звільнення їх. В бій чорносвитників  кидали непідготовленими, без належної амуніції та зброї, наймасовіше використовували в 1943–1944 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Тестове завдання містить уривок з історичного джерела, що містить слова-маркери – підказки.

У наведеному уривку таких підказок є дві – географічна й історична. Якщо пригадати місце на мапі територій Волині й Полісся відносно Румунії, Угорщини й Чехословаччини, можна дійти висновку, що ці варанти відповіді неправильні. 

Історична підказка, це слово-маркер осаджено, тобто йдеться про так званих осадників, колишніх військових, яких польська влада намагалась переселити до Східної Галичини, тобто сполячити місцеве населення і збільшити кількість поляків у регіоні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Діяльність профспілок в СРСР повністю залежала від лінії Комуністичної партії, окрім того, профспілки того часу створювали здебільшого на фабриках і заводах.

Радгоспи, або ж радянські господарства, відрізнялись від колгоспів тим, що в них існувала фіксована заробітна плата. Натомість в колгоспах працювали за трудодні.

Машинно-тракторні станції (МТС) створювали з метою забезпечити колгоспи  технікою.

«Чорна дошка» була засобом репресивного, колективного покарання. Радянська влада вносила на так звані чорні дошки цілі райони, населені пункти, колгоспи, що означало блокування їх спецзагонами та військами, заборону виїзду населення за межі цих територій та вилучення всіх харчів.

Правильна відповідь – Б.