ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання характерних рис розвитку української культури в першій половині ХІХ ст.

За відсутності власної держави вагомим рушієм розвитку культури став початок українського національного відродження. Діячі української культури цього періоду часто були й видатними представниками українського руху.

Зазначені чинники в інших варіантах відповіді були характерними або для другої половини ХІХ ст. (Б, Г), або для другої половини ХVІІІ ст. (В).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту реформ 1770–1780-х років в Австрійській імперії.

Реформи Марії-Терезії і Йосифа ІІ, здійснювані під впливом ідей «освіченого абсолютизму», охопили й українські землі (Галичина, Буковина, Закарпаття), що опинилися під владою австрійських Габсбургів. Вони привели до зміни правового становища українського селянства (скасовано кріпосну залежність і надано громадянські права) і греко-католицької церкви (була врівняна у правах з іншими конфесіями).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання соціальних рухів населення на українських земель у першій половині ХІХ ст.

Із наведених у завданні форм соціального протесту найпоширенішими були повстання: повстанський рух під проводом Устима Кармалюка (Севастіяна Карманюка) на Поділлі, під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині, селянське повстання в Галичині 1846 року, «холерні бунти» у Закарпатті, повстання у військових поселеннях тощо.

Масове звернення селян до судів мало місце у другій половині ХІХ ст.

Подання чолобитних до органів влади було характерним для другої половини ХVІІІ ст.

Проведення маніфестацій було характерним для революційних подій перших десятиліть ХХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

За портретними рисами на фото можна впізнати Івана Котляревського.

Котляревський Іван (1769–1838) – письменник, драматург, перший класик нової української літератури. Близько 1794 року розпочав писати «Енеїду» – перший твір нової української літератури, що знаменував остаточне витіснення старої книжної мови народною. Став одним із зачинателів українського національного відродження.

З’ясувавши історичну постать, слід проаналізувати наведені історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Іван Котляревський.

Лише у джерелі Б маркери – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу… доповнює слава «батька» українського театру...» – указують на постать Івана Котляревського.

Маркери у джерелі А вказують на Михайла Коцюбинського, В – Тараса Шевченка, Г – Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України й уміння зіставляти роки зі століттями.

Закріпачення селянства на українських землях, що входили до складу Російської імперії, відбулося 1783 року – це ХVІІІ ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання про гайдамацький рух і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать великого київського князя.

Маркери – «Катерина II», «Об’являємо всім нашим людям, які живуть в… Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському», «кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились [бунту]… внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького» – указують на події Коліївщини, що охопила Правобережжя 1768 року, і дії влади Росії з придушення цього руху, який сама і спровокувала для подальшого знищення Речі Посполитої. Перший поділ Речі Посполитої відбувся 1772 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності народних месників, зокрема опришків.

Дії загони опришків на чолі з Олексою Довбушем охоплювали територію Прикарпаття і Карпат, що перебували на той час (перша половина ХVІІІ ст.) під владою Речі Посполитої.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст. Пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, з огляду на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначити й узагальнити інформацію, наведену на рисунку, світлині тощо з погляду поставленого запитання;
• установити відповідність здобутої з візуального джерела інформації з кожним із наведених варіантів відповіді.

На фото зображено скульптурну групу святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові (скульптор Йоган-Георг Пінзель).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання наслідків Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Війна привела до серйозних соціальних зрушень. Було знищено магнатсько-шляхетське панування в Україні, відбулося масове покозачення значної частини населення. Саме козацька старшина і православна шляхта, які очолювали збройну боротьбу, стали основою для формування у другій половині XVII ст. привілейованого стану суспільства в Лівобережній Гетьманщині, яка по суті була військовою державою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання умов основних міждержавних договорів в історії України.

Відповідно до умов Андрусівського перемир’я (1667 рік) Запорозька Січ була підпорядкована московському царю і польському королю. А в реальності проводила самостійну зовнішню політику, яка доволі часто йшли в розріз із політикою гетьманів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать великого київського князя.

Маркери – «гетьман Богдан Хмельницький, … поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм, послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна… для спустошення» – указують на спільні дії Трансільванії, Швеції і Війська Запорозького проти Речі Посполитої 1657 року. Приєднання козаків до союзу Швеції і Трансільванії було зумовлене підписанням між Московією і Річчю Посполитою Віленського перемир’я (1656 рік) без участі представників гетьмана Богдана Хмельницького й без урахування інтересів Війська Запорозького.

Гетьман Б. Хмельницький уважав себе вільним від зобов’язань «Березневих статей» між Москвовією і Гетьманщиною.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних битв Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького війська в союзі з кримськими татарами в ході війни відбулася у квітні-травні 1648 року на Жовтих Водах.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання «героїчної доби» українського козацтва.

У першій третині ХVІІ ст. запорозькі козаки здійснювали відчайдушні походи Чорним морем, нападали на прибережні фортеці османів із метою воєнної виправи, пограбування і звільнення бранців. Зрештою ці походи призвели до Хотинської війни між Османською імперією і Річчю Посполитою. У вирішальній битві під Хотином 1621 року козацько-польське військо завдало поразки османам.

Тобто морські походи запорозьких козаків на початку XVII ст. загострювали стосунки Речі Посполитої з Османською імперією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання з огляду на її зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначити й узагальнити інформацію, наведену на карті з погляду поставленого запитання;
• установити відповідність здобутої з карти інформації з кожним із наведених варіантів відповіді.

На картосхемі зображено зміни підпорядкування українських земель у результаті укладення Люблінської унії 1569 року. На це вказують заштриховані території чотирьох воєводств (Київського, Волинського, Брацлавського й Підляського), які згідно з умовами унії переходили в підпорядкування Польського королівства.

Правильна відповідь – В.