ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Зовнішньополітична діяльність УРСР. Д. Мануїльський.

Завдання передбачає перевірку знань про участь УРСР у міжнародних відносинах після Другої світової війни.

УРСР, ставши однією з країн-співзасновниць ООН (1945 р.), відновила свою зовнішньополітичну діяльність. Для реалізації зовнішньої політики в 1944 р. було відновлено Народний комісаріат закордонних справ УРСР, який очолив Д. Мануїльський. Проте участь України як суб’єкта міжнародних відносин була обмеженою. Будучи складовою СРСР, вона у своїх зовнішньополітичних діях не виходила за межі політики, яку диктувало радянське керівництво.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Сутність процесу лібералізації.

Завдання передбачає знання про зміст і заходи політики десталінізації.

Смерть Й. Сталіна спричинила в СРСР зміни, які отримали образну назву «відлига». Основним змістом цих змін, які асоціюються з діяльністю М. Хрущова, є заходи з ліквідації найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Кульмінацією цих заходів стало офіційне засудження Комуністичною партією СРСР «культу особи Й. Сталіна», яка відбулось у 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура і духовне життя. Б. Патон.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами на фото можна впізнати видатних вчених: Є. Патона, М. Амосова, В. Глушкова, О. Антонова. Видатним вченим у галузі електрозварювання, металургії та технології металів є Є. Патон.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одній з негативних явищ радянської дійсності – низькому рівню культури обслуговування у сфері торгівлі. На це вказує сам малюнок (керівник торгівельного закладу роздає співробітникам маски з посмішкою) і підпис, який є прямою мовою керівника торгівельного закладу: «Наш магазин включився в місячник ввічливості!».

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «страйкуючі», «шахтарі», «вимоги…: проголошену економічну реформу треба проводити в життя… самостійність підприємств, самоврядування трудових колективів, самофінансування та госпрозрахунок» – допомагають визначити, що у джерелі йдеться про період «перебудови». Саме в цей період шахтарі започаткували страйковий рух, який мав не тільки економічний, а й політичний характер.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію зі джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистська листівка. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на листівці, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з аналізу зображеного. Написи на листівці вказують, що вона розповсюджувалася напередодні проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України, який відбувся 1 грудня 1991 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму й виборів Президента України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний документ на основі аналізу його положень.

Стиль і зміст джерела чітко вказують на положення Конституції України, яка була ухвалена 28 червня 1996 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Київське, Чернігівське, Переяславське князівства за доби роздробленості.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману з карти інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді у форматі «так/ні».

Отже, картосхема за географічними назвами міст, річок дає змогу ідентифікувати шість князівств, чотири з яких пронумеровані: Галицьке, Волинське, Київське, Чернігівське.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання спрямоване на перевірку навиків розпізнати історичні персоналії за характеристиками їхньої діяльності, фактами біографії.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

І. Мазепа уклав військово-політичний союз зі Швецією.

П. Дорошенко – визнав протекторат Османської імперії.

Д. Многогрішний – створення найманого кінного війська «компанійців».

І. Самойлович – проведення «Великого згону» населення Правобережної України.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці. Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Завдання передбачає визначати приналежність події до відповідного історичного періоду.

1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці».

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

1848–1849 рр. – революція в Австрійській імперії.

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП).

Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Створення політичних партій Наддніпрянщини.

Завдання передбачає перевірку знань про діяльність провідних українських політичних партій на початку ХХ ст.

РУРП – перша українська політична партія, у програмі якої закріплено й обґрунтовано постулат політичної самостійності України.

УНДП – провідна партія Галичини, центральне місце в програмі якої займала ідея створення української автономії в імперії Габсбургів.

РУП – перша українська політична партія Наддніпрянської України, програмним документом якої була запропонована брошура «Самостійна Україна» М. Міхновського.

УНП – партія Наддніпрянської України самостійницького напряму, яка об’єднувала національних радикалів навколо ідеї боротьби за створення незалежності України.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Основні положення І, ІІ, ІІІ та ІV Універсалів УЦР.

Завдання передбачає встановлення причинно-наслідкових зв’язків між виданням УЦР універсалів та наслідками їх оприлюднення.

Для реалізації ідей, проголошених у Першому універсалі, було створено Генеральний секретаріат на чолі з В. Винниченком. Проте це загострило відносини з Тимчасовим урядом Росії.

Оприлюднення Другого універсалу спричинило збройний виступ самостійників. Також за умовами універсалу до складу УЦР було включено представників національних меншин.

Згідно з Третім універсалом УЦР поширювала владу на дев’ять українських губерній (без Криму) і декларувала початок соціально-економічних перетворень.

Ухвалення Четвертого універсалу дало змогу українській делегації підписати Брестський мирний договір з Центральними державами і заручитися їхньою підтримкою в боротьбі проти більшовицької агресії.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Політико-ідеологічне і культурне життя України.

Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості та сільському господарстві, соціальній сфері.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити яке висловлювання (джерело) відповідає зазначеним історичним періодам.

Перше джерело відповідає політичній та економічній лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Ключове слово-маркер «кукурудза».

Друге джерело відображає період повоєнної відбудови (1946 – початок 50-х рр.). Ключові словосполучення маркери: «безрідний космополітизм», «низькопоклонство перед іноземщиною».

Третє джерело відповідає періоду розпаду СРСР та відродження незалежності України (1985–1991 рр.). Ключові слова маркери: «прискорення», «гласність», «очищення» соціалізму».

Четверте – відображає період загострення кризи радянського суспільства (1965–1985 рр.). Ключове словосполучення маркер: «розвинений соціалізм».

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку.

Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Утворення Кримського ханства.

Завдання передбачає знання послідовності панування в Криму й Причорноморських степах кочових народів.

Кримські татари панували в Криму і Причорномор’ї в ХV–ХVІІІ ст.

Печеніги – у Х–ХІ ст.

Сармати – у ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.

Половці – у ХІ–ХІІІ ст.

Відповідь: В Б Г А.