ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання про гайдамацький рух і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать великого київського князя.

Маркери – «Катерина II», «Об’являємо всім нашим людям, які живуть в… Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському», «кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились [бунту]… внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького» – указують на події Коліївщини, що охопила Правобережжя 1768 року, і дії влади Росії з придушення цього руху, який сама і спровокувала для подальшого знищення Речі Посполитої. Перший поділ Речі Посполитої відбувся 1772 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності народних месників, зокрема опришків.

Дії загони опришків на чолі з Олексою Довбушем охоплювали територію Прикарпаття і Карпат, що перебували на той час (перша половина ХVІІІ ст.) під владою Речі Посполитої.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст. Пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, з огляду на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначити й узагальнити інформацію, наведену на рисунку, світлині тощо з погляду поставленого запитання;
• установити відповідність здобутої з візуального джерела інформації з кожним із наведених варіантів відповіді.

На фото зображено скульптурну групу святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові (скульптор Йоган-Георг Пінзель).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання наслідків Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Війна привела до серйозних соціальних зрушень. Було знищено магнатсько-шляхетське панування в Україні, відбулося масове покозачення значної частини населення. Саме козацька старшина і православна шляхта, які очолювали збройну боротьбу, стали основою для формування у другій половині XVII ст. привілейованого стану суспільства в Лівобережній Гетьманщині, яка по суті була військовою державою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Відповідно до умов Андрусівського перемир’я (1667 рік) Запорозька Січ була підпорядкована московському царю і польському королю. А в реальності проводила самостійну зовнішню політику, яка доволі часто йшли в розріз із політикою гетьманів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – постать великого київського князя.

Маркери – «гетьман Богдан Хмельницький, … поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм, послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна… для спустошення» – указують на спільні дії Трансільванії, Швеції і Війська Запорозького проти Речі Посполитої 1657 року. Приєднання козаків до союзу Швеції і Трансільванії було зумовлене підписанням між Московією і Річчю Посполитою Віленського перемир’я (1656 рік) без участі представників гетьмана Богдана Хмельницького й без урахування інтересів Війська Запорозького.

Гетьман Б. Хмельницький уважав себе вільним від зобов’язань «Березневих статей» між Москвовією і Гетьманщиною.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних битв Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького війська в союзі з кримськими татарами в ході війни відбулася у квітні-травні 1648 року на Жовтих Водах.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання «героїчної доби» українського козацтва.

У першій третині ХVІІ ст. запорозькі козаки здійснювали відчайдушні походи Чорним морем, нападали на прибережні фортеці османів із метою воєнної виправи, пограбування і звільнення бранців. Зрештою ці походи призвели до Хотинської війни між Османською імперією і Річчю Посполитою. У вирішальній битві під Хотином 1621 року козацько-польське військо завдало поразки османам.

Тобто морські походи запорозьких козаків на початку XVII ст. загострювали стосунки Речі Посполитої з Османською імперією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

На картосхемі зображено зміни підпорядкування українських земель у результаті укладення Люблінської унії 1569 року. На це вказують заштриховані території чотирьох воєводств (Київського, Волинського, Брацлавського й Підляського), які згідно з умовами унії переходили в підпорядкування Польського королівства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала. Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання процесу загибелі Галицько-Волинської держави і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Маркери – «опір полякам завдало лише одне місто, Холм», «інші ж міста... не були укріплені і тому були зайняті Казимиром без бою» – указують на загарбання Галичини польським королем Казимиром ІІІ Великим, що започаткувало тривалу збройну боротьбу й поділ галицько-волинської спадщини між Польщею і Литвою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Тобто магдебурзьке право сприяло захисту населення міст від сваволі великих землевласників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Бояри – панівний (поряд із князями) прошарок людності Київської Русі й середньовічної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності князів Галицько-Волинської держави і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Маркери – «став розмножати число латинників і їх віру...принаджував з різних країв католицьких священиків і богословів», «бажаючи защепити їхню віру в русинів» – указують на оцінку діяльності князя Юрія ІІ Болеслава, якому судилося стати останнім правителем Галицько-Волинської держави й останнім із династії Романовичів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Ченцем Нестором «Повість минулих літ» було укладено 1113 року.

Правильна відповідь – Г.