ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Махно Нестор (1888–1934) – український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Вів тривалу збройну боротьбу проти більшовиків, денікінців, петлюрівців. Укладав ситуативні союзи з більшо­виками. Відіграв значну роль у розгромі військ білих генералів Антона Денікіна і Петра Врангеля. 28 серпня 1921 року з 77 бійцями перетнув кордон Румунії. Жив в еміграції в Румунії, Польщі, Франції.

У повстанській боротьбі спирався на анархістські ідеї, соціальною базою очолюваної ним повстанської армії були селяни-середняки, які найбільш потерпали від заходів «воєнного комунізму» та політики білогвардійців, які підтримували відновлення поміщицького господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Словосполучення-маркери  в джерелі – «В одній лише Україні побоїща, розстріли та епідемії, пов'язані з війною.., забрали близько 1,5 млн життів. Нестача харчів та палива, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста в село... Було очевидно, що остаточно виснажене суспільство не готове до корінних соціальних перетворень, що їх планували більшовики» – чітко вказують на зміст політики «воєнного комунізму».

«Воєнний комунізм» – назва внутрішньої політики більшовиків у 1918–1921 рр., спроба негайного втілити в життя ідеї комунізму. Назву дістала після скасування для приховування її провалу.

Ця політика передбачала:

• проведення повної націоналізації всіх підприємств;
• експропріацію власності заможних прошарків суспільства;
• мілітаризацію праці;
• жорсткий централізм;
• запровадження продрозкладки;
• скасування товарно-грошових відносин;
• натуралізацію в оплаті праці;
• урівняння в розподілі матеріальних благ тощо.

Політика сприяла мобілізації обмежених ресурсів для перемоги більшовиків у боротьбі за владу. Водночас створила враження про можливість утілення буть-яких ідей насильницькими методами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Словосполучення-маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіц» – чітко вказують на більшовицький переворот, який відбувся в жовтні (листопаді – за Григоріанським календарем) 1917 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери в джерелі – «Ми закликаємо рішуче боротися з будь-якими спробами підтримання петроградського повстання. Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи й ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських й Українських Установчих Зборів і навіть призвести до загибелі рідного краю» – чітко вказують на більшовицький переворот, що пришвидчив видання УЦР ІІІ Універсалу, у якому проголошено утворення Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіці» – чітко вказують на реакції Генерального Секретаріату – виконавчого органу, створеного УЦР, на більшовицький переворот жовтня (листопада) 1917 р., який фактично ставив під сумнів всі попередні завоювання Української революції.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген – австрійський архикнязь, полковник армії УНР, поет, використував псевдонім Василь Вишиваний.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років), в умовах десталінізації (1953–1964 роки), у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні –описані події.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Метою нашого… ліквідації уніацької церкви Закарпаття» – чітко вказують на події 1947 року. Після зайняття Закарпаття радянськими військами та його офіційного приєднання до Української РСР 29 червня 1945 року, суттєво ускладнилося становище греко-католицької єпархії (водночас тривала підготовка до ліквідації уніатської церкви в Галичині, після чого така сама доля чекала і греко-католиків Закарпаття).

На той час керівником мукачівської єпархії греко-католицької церкви став Теодор Ромжа. У жовтні 1947 року Йосип Сталін дав дозвіл на вбивство єпископа. Але в результаті влаштованої автокатастрофи єпископ вижив, тоді його було отруєно, а єпархія 1949 року після оголошення ліквідації Ужгородської унії (1646 рік) була включена до складу Російської православної церкви.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «Комуністи у своїх виступах піддали критиці новий роман Олеся Гончара «Собор»» – чітко вказують на 1969 рік.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «Ми, керівники Республіки Беларусь, РРФСР, України… констатуючи, що недалекоглядна політика центру призвела до глибокої економічної та політичної кризи… заявляємо про утворення Співдружності Незалежних Держав», – чітко вказують на події 1991 року.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – «У СРСР побудовано розвинене соціалістичне суспільство…», «склалася нова історична спільнота людей – радянський народ», – чітко вказують на положення програми Комуністичної партії СРСР 1961 року.

Правильна відповідь: АГБВ.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій із історії України, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Варшавська угода між Директорією УНР і Польською Республікою – 1920 рік.

Договір між Українською Державою і Великим Військом Донським – серпень 1918 року. Час його укладення припадає на період правління гетьмана Павла Скоропадського – квітень – грудень 1918 року.

Брест-Литовський договір між УНР, Німеччиною та її союзниками – січень (лютий) 1918 року.

Мюнхенська угода між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією – 1938 рік.

Правильна відповідь – ВБАГ.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття. Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій із історії України, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Заснування в Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства – 1873 рік.

Заснування першої української професійної трупи – Товариства українських акторів на чолі з Михайлом Кропивницьким – 1882 рік. Вочевидь ця подія могла відбутися не раніше кінця ХІХ століття, коли сформувалася в основних рисах українська національна ідея.

Утворення просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Правильна відповідь: ВГАБ.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття. Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Послідовність суспільно-політичних подій ХVIII ст.:

• В – 1764 рік: Утворення Другої Малоросійської колегії. Імператриця Катерина II скасувала гетьманство, а для управління лівобережними землями створила цей орган на чолі з Петром Рум’янцевим.

• Г – 1775 рік: Остаточна ліквідація Запорозької (Нової) Січі. Російські війська під командуванням генерала Текелія зруйнували Січ, що поклало край козацькій автономії на півдні.

• А – 1783 рік: Юридичне закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України. Указ Катерини II офіційно заборонив селянам переходити від одного власника до іншого.

• Б – 1793 рік: Другий поділ Речі Посполитої. У результаті цієї події до складу Російської імперії увійшли Правобережна Україна (Київщина, Східна Волинь, Поділля).

Правильна відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х р.р. ХVІІ століття.

Послідовність подій ХVII ст.:

• В — Укладення Андрусівського перемир’я (січень 1667 р.) Угода між Московським царством і Річчю Посполитою, за якою Україна була офіційно поділена по Дніпру: Лівобережжя відійшло Москві, а Правобережжя — Польщі. 

• А — Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї України (червень 1668 р.) Після антимосковського повстання на Лівобережжі та загибелі гетьмана І. Брюховецького, Петро Дорошенко об'єднав козацькі війська обох берегів. 

• Г — Чигиринські походи турецьких військ (1677–1678 рр.) Масштабні військові кампанії Османської імперії з метою захоплення столиці — Чигирина. 

• Б — Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату (1686 р.) Ця подія завершила період церковної автономії українського православ'я. 

Правильна відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Періоду легальної діяльності громадівців (60-ті рр. ХІХ століття) були властиві:

• відкриття недільних і щоденних шкіл, учителювання в них;
• підготовка й видання українських підручників і посібників;
• підготовка й видання наукових досліджень з історії та етнографії України.

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. ХVІІ століття.

Зміни в соціально-економічному житті Гетьманщини в другій половині ХVІІ ст.

• 1. Формування козацько-селянської власності на землю: Внаслідок війни було ліквідовано велике землеволодіння польських магнатів. Козаки та селяни отримали право володіти землею на правах «займанщини» (захоплення вільних ділянок та їх обробітку).

• 2. Здобуття особистої свободи абсолютною більшістю селян і міщан: Це було одне з найголовніших досягнень Хмельниччини. 

• 4. Зростання провідної ролі козацтва й православної шляхти: Козацтво перетворилося на привілейований стан, який керував державою. 

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Іван Могильницький був церковним й освітнім діячем, ініціатором заснування «Товариства греко-католицьких священників» у Перемишлі.

Яків Головацький відомий як етнограф, історик, поет, один з ініціаторів створення національно-патріотичного гуртка «Руська трійця».

Михайло Максимович був науковцем-енциклопедистом, істориком, першим ректором Київського університету, укладачем кількох збірок українських народних пісень.

Петро Гулак-Артемовський відомий як історик, педагог, письменник, автор віршів, антикріпосницької сатиричної байки «Пан і собака».

Правильна відповідь: 1Г, 3А, 3Б, 4В.