ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Завдання передбачає знання розселення східнослов’янських союзів племен напередодні утворення Київської Русі.

Згідно з літописом: «Поляни ж жили в ті часи окремо й володіли своїми родами... і були три брати: один мав ім’я Кий, другий – Щек і третій – Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужні мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві».

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Ігоря, Святослава.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я київського князя.

У джерелі наведені слова, що їх приписують візантійському імператорові Цимісхію, який вів боротьбу за Болгарію з київським князем Святославом. У своїх словах імператор нагадує Святославу про невдалий похід його батька князя Ігоря, коли флот русичів був знищений «грецьким вогнем», а також нагадує про трагічну загибель князя.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури. Здобутки в архітектурі. Спасо-Преображенський собор і П’ятницька церква в Чернігові.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Завдання передбачає визначення за стильовими ознаками храмів часів Київської Русі. У даному випадку на фото зображені Свято-Преображенський собор і П’ятницька церква, які зведені у Чернігові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище, подію на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про боротьбу князів за уділ.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій історії України – утворення Галицько-Волинської держави.

Ця подія сталася в 1199 р. після приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галича до своїх володінь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені князівства Південно-Західної Русі та суміжні території. Легенда карти чітко вказує, що на карті відображено боротьбу князівств з кочівниками. Для ідентифікації кочівників слід звернути увагу на зазначені назви місць, біля яких відбулися важливі події. Зокрема, битва на р. Калка. Це вказує на те, що карта відображає перший похід монголів у Половецькі степи і на Русь у 1222–1223 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.

Завдання передбачає знання мети братського руху в ХVІ ст.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.

Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою – дбати про побудову й обслуговування церкви, улаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу хворим тощо. У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх особливих станових інтересів…», «об’єднав… силу козацтва… з церквою та культурною верхівкою України…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Розвиток культури та освіти.

Завдання спрямоване на знання події, передбаченої програмою ЗНО.

У 1632 р. відбулось об’єднання Лаврської школи і Братської школи в Києві митрополитом П.Могилою і утворення Києво-Могилянського колегіуму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. І. Богун.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну подію на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія (битва).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «зібрав Богун… полковників на раду… як вирватися з осади», «навести через річку Плешиву міст» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про битви під Берестечком, де козацьке військо потрапило в оточення. Тільки завдяки полковнику І. Богуну козацькі загони змогли вийти зі складного становища.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Завдання передбачає знання особливостей становища українських земель у роки Руїни.

У 1660–1670-ті рр., коли Козацька держава розкололась на два Гетьманства, Запорозька Січ, яка посідала особливе становище, фактично стала проводити самостійну політику, яка не завжди збігалася з політикою гетьманів.

Неодноразово дії Січі зривали плани з відновлення єдності Гетьманщини. Так, було зірвано Західний похід П. Дорошенка у 1667 р., неодноразово проголошували свого гетьмана, виступили проти союзу Козацької держави з Османською імперією тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Д. Апостол.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на портретах зображено гетьмани І. Мазепа, І. Скоропадський, П. Орлик, Д. Апостол.

Додатково допомагає визначити правильну відповідь одна з деталей портрета. Як відомо, Д. Апостол втратив одне око в бою. Портрет під літерою «Г» зображає чоловіка з одним пошкодженим оком. Найімовірніше, це гетьман Д. Апостол.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури. Поняття та терміни: «козацькі літописи».

Завдання передбачає знання основних положень змісту «козацьких літописів» кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Зазначені в завданні твори ввійшла в історію української літератури під узагальнюючою назвою «козацькі літописи», відповідно, вони оповідають про козацьку добу в українській історії.

Основна увага у творах присвячена подіям Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького і наступній добі – Руїни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої. Наслідки поділів Польщі.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Речі Посполитої. Історико-географічні назви, подані на заштрихованій території, вказують на те, що штрихуванням позначена територія Галичини. Саме ця територія за першим поділом Речі Посполитої відійшла до володінь австрійських Габсбургів.

Відповідь – В.