ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Територія Української Держави П. Скоропадського. Зовнішня політика урядів гетьмана П. Скоропадського.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання в зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді у форматі «так/ні».

Отже, картосхема дає змогу

• визначити кордони Української Держави гетьмана П. Скоропадського. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави.
• окреслити район формування українських радянських повстанських дивізій. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті.
• визначити один із підсумків переговорів українсько-німецької та радянської делегацій у травні 1918 р. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті, які були зазначені у прелімінарному договорі.

Відповідь: 2 4 6.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Чорновіл.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на фото інформацію з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді у форматі «так/ні».

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено дисидента, політика В. Чорновола.

Із зазначених біографічних фактів з діяльністю Чорновола пов’язані такі:

• він обіймав посаду голови Народного Руху України.
• один з засновників Української Гельсінської спілки.
• засновник «самвидавського» часопису «Український вісник».

Відповідь: 1 2 4.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння визначати характерні риси періоду Стародавньої історії України.

Згідно з археологічними дослідженнями перші людиноподібні істоти з’явилися на території України близько 1 млн років тому. Людина сучасного типу (неандертальці) – близько 40 тис. років тому.

Ці хронологічні рамки відповідають періоду палеоліту, який тривав на території України від появи людей до ХІ тис. до н. е.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є фото історичних пам’яток. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на рисунку-реконструкції, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено чотири історичні пам’ятки ювелірного мистецтва. Вироби (колти, підвіска, сережка) виготовлені з застосуванням технологій зернь, скань, емаль, що вказує на період Київської Русі. Також додатково вказує на це зображення Ісуса Христа та інших християнських символів і характерні для слов’ян стилізовані зображення птахів.

Таким чином, на фото зображені ювелірні шедеври Київської Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва слов’янського союзу племен.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій історії Русі.

Запровадження християнства відбулося в період правління князя Володимира Великого, який правив у 980–1015 рр. Після хрещення в Херсонесі князь Володимир у 988 р. наказав зібрати киян на березі Дніпра, де вони і були хрещені. Ця подія стала символічним актом хрещення Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – писемна пам’ятка часів Київської Русі.

Для ідентифікації твору слід звернути увагу на його стилістику. Схожість джерела на структуру нормативно-правового акта чітко вказують на те, що це уривок з «Руської правди» – збірника законів часів Київської Русі, який був запроваджений Ярославом Мудрим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Роман Мстиславович.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено різними відтінками сірого межі території.

Підписані сусідні князівства і держави, а також назви міст, указують на те, що кольорами зображені князівства Галицько-Волинське, Київське і Переяславське. Із вказаних князів лише Роман Мстиславич поширював владу на зазначені території в 1199–1205 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Завдання передбачає знання і розуміння понять.

У даному випадку визначення вказує на спадкову власність. Серед поданих варіантів відповідей під це визначення підходить лише вотчина.

Посад – це ремісничо-торговельна частина міста.

Наділ – це земельне володіння селянина.

Помістя – це маєток, наданий за службу в тимчасову власність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).

Завдання спрямоване на перевірку знання однієї з найвідоміших пам’яток образотворчого мистецтва.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено ікона.

Стилістика її написання свідчить, що вона створена у візантійській традиції (каноні). З поданих назв ікон Богородиці лише дві належать до візантійської традиції (Холмська і Вишгородська). Зважаючи на те, що Холмська ікона Богородиці збереглася у вкрай пошкодженому вигляді, то на репродукції зображена саме Вишгородська ікона Богородиці. На теперішній час вона знаходиться в Москві, уважається однією з найбільших святинь Росії і називається Володимирська ікона Богородиці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Виникнення українського козацтва.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причини виникнення козацтва.

Ключовим у джерелі є словосполучення-маркери – «пани користуються необмеженою владою над [селянським] майном… і життям». Вони допомагають визначити, що в уривку йдеться саме про соціально-економічні причини виникнення козацтва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Меджибізький замок.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, що виділяється високими стінами з підпорами і масивною восьмикутною триповерховою баштою з конрофорсами. Ці ознаки вказують на Меджибізький замок.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання в зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – про яку битву йдеться.

Ключові в джерелі є дати, географічні назви, імена, словосполучення-маркери – «1637 р.», «Кумейки», «коронний гетьман Конецпольський», «вдавшись до підступу, здолав козаків» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву під час повстання козаків під проводом Павла Павлюка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місця основних подій війни.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання в зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на карті позначено межі українських земель у складі Речі Посполитої. На це вказують географічні назви міст і річок. Стрілки, місця битв, облог, ім’я гетьмана Б.Хмельницького вказують на хід Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Предмет ідентифікації – період війни.

Завдання спрямоване на перевірку знання початкового етапу розгортання Національно-визвольної війни середини XVII ст. На це вказують: Микитинська Січ (яка стала центром антипольського повстання, січень 1648 р.) місця основних битв (Жовті Води (1648 р.), Корсунь (1648 р.), Пилявці (1648 р.), Зборів (1649 р.)), міста, що перебували в облозі козаків (Львів (1648 р.), Збараж (1649 р.), урочистий вступ до Києва (грудень 1648 р.), місце підписання договору (Зборів (1649 р.)) і дії союзників козаків – кримських татар. Таким чином, картосхема дає уявлення про події Національно-визвольної війни від початку війни до Зборівського договору.

Відповідь – А.