ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій історії Русі.

Запровадження християнства відбулося в період правління князя Володимира Великого, який правив у 980–1015 рр. Після хрещення в Херсонесі князь Володимир у 988 р. наказав зібрати киян на березі Дніпра, де вони і були хрещені. Ця подія стала символічним актом хрещення Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – писемна пам’ятка часів Київської Русі.

Для ідентифікації твору слід звернути увагу на його стилістику. Схожість джерела на структуру нормативно-правового акта чітко вказують на те, що це уривок з «Руської правди» – збірника законів часів Київської Русі, який був запроваджений Ярославом Мудрим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Роман Мстиславович.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено різними відтінками сірого межі території.

Підписані сусідні князівства і держави, а також назви міст, указують на те, що кольорами зображені князівства Галицько-Волинське, Київське і Переяславське. Із вказаних князів лише Роман Мстиславич поширював владу на зазначені території в 1199–1205 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Завдання передбачає знання і розуміння понять.

У даному випадку визначення вказує на спадкову власність. Серед поданих варіантів відповідей під це визначення підходить лише вотчина.

Посад – це ремісничо-торговельна частина міста.

Наділ – це земельне володіння селянина.

Помістя – це маєток, наданий за службу в тимчасову власність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).

Завдання спрямоване на перевірку знання однієї з найвідоміших пам’яток образотворчого мистецтва.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено ікона.

Стилістика її написання свідчить, що вона створена у візантійській традиції (каноні). З поданих назв ікон Богородиці лише дві належать до візантійської традиції (Холмська і Вишгородська). Зважаючи на те, що Холмська ікона Богородиці збереглася у вкрай пошкодженому вигляді, то на репродукції зображена саме Вишгородська ікона Богородиці. На теперішній час вона знаходиться в Москві, уважається однією з найбільших святинь Росії і називається Володимирська ікона Богородиці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Виникнення українського козацтва.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причини виникнення козацтва.

Ключовим у джерелі є словосполучення-маркери – «пани користуються необмеженою владою над [селянським] майном… і життям». Вони допомагають визначити, що в уривку йдеться саме про соціально-економічні причини виникнення козацтва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Меджибізький замок.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, що виділяється високими стінами з підпорами і масивною восьмикутною триповерховою баштою з конрофорсами. Ці ознаки вказують на Меджибізький замок.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання в зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – про яку битву йдеться.

Ключові в джерелі є дати, географічні назви, імена, словосполучення-маркери – «1637 р.», «Кумейки», «коронний гетьман Конецпольський», «вдавшись до підступу, здолав козаків» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву під час повстання козаків під проводом Павла Павлюка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місця основних подій війни.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання в зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на карті позначено межі українських земель у складі Речі Посполитої. На це вказують географічні назви міст і річок. Стрілки, місця битв, облог, ім’я гетьмана Б.Хмельницького вказують на хід Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Предмет ідентифікації – період війни.

Завдання спрямоване на перевірку знання початкового етапу розгортання Національно-визвольної війни середини XVII ст. На це вказують: Микитинська Січ (яка стала центром антипольського повстання, січень 1648 р.) місця основних битв (Жовті Води (1648 р.), Корсунь (1648 р.), Пилявці (1648 р.), Зборів (1649 р.)), міста, що перебували в облозі козаків (Львів (1648 р.), Збараж (1649 р.), урочистий вступ до Києва (грудень 1648 р.), місце підписання договору (Зборів (1649 р.)) і дії союзників козаків – кримських татар. Таким чином, картосхема дає уявлення про події Національно-визвольної війни від початку війни до Зборівського договору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану у ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мирний договір між Московією та Річчю Посполитою.

Ключові в завданні та джерелі імена, словосполучення-маркери – «гетьман І.Самойлович», «Запорозьке військо ніколи не зречеться… [Правобережної України]», «не так станеться, як Москва у своїх мирних умовах із поляками постановила…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Вічний мир 1686 р.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише два – Віленське перемир’я та Вічний мир – були укладені Москвою з Річчю Посполитою.

Саме на гетьманування І. Самойловича (1672–1687 рр.) припадає укладення Вічного миру (1686 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Завдання передбачає співвідносити знання між періодами правління гетьмана Д. Апостола та створеними Росією органами для управління українськими землями.

Данило Апостол перебував при владі з 1727 по 1734 рр. Після його смерті було заборонено вибори гетьмана, а управління Гетьманщиною було передано Правлінню гетьманського уряду (1734–1750 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Завдання передбачає зміни державної приналежності українських земель, а також знання хронології поділів Речі Посполитої у ХVІІІ ст. У даному випадку йдеться про Галичину, яка у 1772 р. перейшла в результаті Першого поділу Речі Посполитої до володінь австрійських Габсбургів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Промисловий переворот і зародження ринкової економіки.

Завдання передбачає знання особливостей розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Попри те, що в цей час у Наддніпрянській Україні панували кріпосницькі відносини, там зароджується промислове виробництво, засноване на використанні парових двигунів. Це є свідченням початку промислового перевороту.

Натомість інші наведені відповіді – це явища, які стають характерними для другої половини ХІХ ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Г. Сковорода.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «останній представник поезії українського бароко», «став предтечею нової української літератури», «просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Г. Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років і до своєї смерті в 1794 р. вів життя мандрівного філософа. Його творча діяльність припадає на період завершення епохи бароко в українській культурі.

Відповідь – Г.