ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Уривок «Маніфесту…» імператора Олександра II (1861 р.) – джерело А. На це вказують маркери «Ми, Олександр Другий…», «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів».

Уривок Циркуляра міністра внутрішніх справ Петра Валуєва (1863 рік) – джерело В. На це вказує маркер «Видання книг малоруською мовою як духовних, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити».

Уривок Емського указу імператора Олександра II (1876 рік) – джерело Б. На це вказують маркери «не допустити ввезення в межі імперії... будь-яких книг.., що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”».

Уривок «Маніфесту…» імператора Миколи II (1905 рік) – джерело Д. На це вказують маркери «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі», «дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів».

Правильна відповідь – 1 А 2 В 3 Б 4 Д.

ТЕМИ: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

• 1. А. Василь-Костянтин Острозький (Заснував Острозьку академію у 1576 р. — першу вищу школу у Східній Європі).

• 2. Д. Дмитро Вишневецький ("Байда") (Вважається засновником першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця у 50-х роках XVI ст.).

• 3. Петро Могила. Б. (Провів реформу православної церкви, добився її легалізації, об'єднав Лаврську школу та Братську школу в Києво-Могилянський колегіум).

• 4. В. Богдан Хмельницький (Очолив Визвольну війну 1648–1657 рр., внаслідок якої було створено Українську козацьку державу — Гетьманщину).

Правильна відповідь – 1 А 2 Д 3 Б 4 В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

1. Палеоліт — В. використання перших знарядь праці, зародження мистецтва та релігійних уявлень Саме в цей час з'явилися перші примітивні знаряддя праці з каменю, виникло первісне мистецтво, а також зародилися перші релігійні вірування.

2. Мезоліт — А. винайдення водного транспорту (плота, човна), приручення перших тварин. З'явилися ліси й річки, що призвело до винайдення човнів та плотів. У цей період також відбулося приручення першої тварини — собаки.

3. Неоліт — Б. перехід до осілого способу життя, приручення більшості свійських тварин. Неоліт, або новий кам'яний вік, знаменує собою неолітичну революцію — перехід від привласнювального господарства (полювання, збиральництво) до відтворювального (землеробство і скотарство). 

4. Бронзовий вік — Г. витіснення каменю штучним матеріалом у виробництві знарядь праці, приручення коня. Бронзовий вік характеризується опануванням металургії. З появою сплаву міді та олова (бронзи) кам'яні знаряддя почали витіснятися металевими. Також у цей період було приручено коня.

Правильна відповідь – 1 В 2 А 3 Б 4 Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

У грудні 1991 року Президентом України обрано Леоніда Кравчука.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Заколот ГКЧП (ДКНС) у Москві 18–21 серпня 1991 року став останньою спробою законсервувати Радянський Союз у тому вигляді, у якому він проіснував майже 70 років. Організований нашвидкуруч «Державний комітет з надзвичайного стану» (ГКЧП –абревіатура російською мовою) не лише не зміг усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова, а пришвидшив розпад Союзу. Тодішні республіки, серед них і Україна, не підтримали переворот і використали його як можливість позбутися домінування Москви.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР...».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Засобами карикатури стисло подають або узагальнюють суть проблеми.

Однак важливо пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї і політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Карикатура, наведена в завданні, присвячена явищу тотального дефіциту, що стало найхарактернішим для останніх десятиліть існування СРСР.

На це вказує головний персонаж карикатури, який намагається здолати велику чергу, щоби дізнатися, що «дають» у крамниці. Додатковим натяком є радянське гасло: «Товари для народу».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

У 1972 році відбулася друга хвиля арештів дисидентів (перша – 1965 року). Вона була спричинена зміною керівництва УРСР, яке запровадило жорсткі заходи проти інакодумців в угоду вищому партійному керівництву СРСР.

Першим секретарем ЦК КПУ 1972 року призначено Володимира Щербицького. Він став символом періоду «застою» у радянській Україні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформованого в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією утворили внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Тобто поява руху «шістдесятників» зумовлена лібералізацією суспільно-політичного життя в СРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Предмет ідентифікації в завданні – постать Микити Хрущова.

Маркери – «його реформи – створення раднаргоспів, ліквідація багатьох міністерств і відомств – носили верхівковий характер», «вони… не зачіпали суті виробничих відносин, не претендували на те, щоб… послабити задушливий прес державної опіки» – указують на реформаторську діяльність Микити Хрущова, що у 1953–1964 роках був керівником СРСР.

Систему раднаргоспів було започатковано 1957 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту культурного житті в УРСР у 1946–1953 роках.

Культурне життя в УРСР у цей період відбувалося в умовах політики «ждановщини».

«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Отримала назву від прізвища секретар ЦК ВКП(б) Андрія Жданова.

Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакцій газет і журналів, видатні діячі культури, проведено кампанії проти «низькопоклонства перед Заходом».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

У джерелі А відображено особливості економічного розвитку УРСР у період відлиги. На це вказують маркери «Державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися загалом втричі», «Дозволено видавати колгоспникам аванс грішми». Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелі Б відображено особливості економічного розвитку УРСР у період післявоєнної відбудови. На це вказують маркери «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено». Це джерело відповідає умові завдання.

У джерелі В відображено особливості економічного розвитку УРСР у період «перебудови». На це вказують маркери «Члени колгоспів… мають право безперешкодного виходу з них», «виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство». Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелі А відображено особливості економічного розвитку УРСР у період  утвердження тоталітарного режиму. На це вказують маркери «Завершено суцільну колективізацію», «Розвиток стаханівського руху на селі». Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Видатними представниками радянського партизанського руху в роки німецько-радянської війни були Сидір Ковпак, Олексій Федоров, Олександр Сабуров (програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, чинною від 2018 року, не передбачено знання цих постатей).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її у всіх сферах життя суспільства.

Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних противників;
• індустріалізація тощо.

Процес радянізації в різні періоди й у різних регіонах України мав свої особливості.

Для політики «радянізації» у галузі культури на західноукраїнських землях у 1939–1941 роках було характерним створення на базі читалень «Просвіти» мережі бібліотек і клубів, які мали стати осередками «культурної революції».

Правильна відповідь – Б.