ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.

Завдання передбачає знання перебігу подій боротьби за галицько-волинську спадщину.

Основними суперниками були країни сусіди: Велике князівство Литовське (захопило Волинь), королівство Польща (захопила Галичину), королівство Угорщина (з 1370 по 1387 рік володіла Галичиною, загарбала Закарпаття).

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.

Завдання передбачає знання складових політики «воєнного комунізму». Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, політика «воєнного комунізму» передбачала націоналізацію промисловості, запровадження загальної трудової повинності та продрозкладки (продрозверстки), заборону приватної торгівлі та згортання товарно-грошового обігу.

Відповідь – 2 5 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Завдання передбачає знання перебігу подій Другої світової війни на українських землях.

У даному випадку слід визначити події 1944 р., коли відбувалося завершення вигнання німецьких окупантів з України.

Відповідно правильні відповіді: Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.); проведення депортації кримських татар (травень 1944 р.); визволення всієї території України від окупантів (жовтень 1944 р.).

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри.

Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь. На картосхемі зображено частину Речі Посполитої з українськими землями. Географічні назви і розташування дають змогу визначити, що:

цифрою «1» на картосхемі позначено Руське воєводство (міста Львів, Галич);

цифрою «2» – Волинське воєводство (міста Луцьк, Острог);

цифрою «3» – Київське воєводство (міста Чигирин, Переяслав);

цифрою «4» – Брацлавське воєводство (міста Вінниця, Умань).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння здобувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є рисунок-реконструкція.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на рисунку-реконструкції з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на передньому плані рисунку зображено колоски злаків і якісний, яскраво розписаний керамічний посуд, що має певні стандартні форми й орнаменти. На другому плані зображено околицю поселення. Його будинки двоповерхові, прямокутної форми під солом’яними дахами. Прикметним є те, що стіни будинків оздоблені, як і керамічний посуд, геометричним і спіральним орнаментом.

Таким чином, рисунок-реконструкція дозволяє дійти висновку, що його автор в узагальненій формі відобразив такі характерні риси життя та побуту, як осілий спосіб життя, будівництво двоповерхового житла, орнаментація стін помешкання, ведення землеробства, виготовлення керамічного посуду та його оздоблення розписом. Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді зазначені риси були притаманні лише трипільцям. Кіммерійці та царські скіфи – кочові народи, які не займалися землеробством. Давні слов’яни, хоча й були осілими землеробськими племенами, не практикували оздоблення посуду та помешкань спіральним орнаментом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток господарського життя Київської Русі.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – торговельні операції певної епохи.

Ключові слова – «пшениця», «хутра», «мед» і «віск» – свідчать, що така продукція для товарообміну/купівлі-продажу могла пропонуватися лише тими, хто займався землеробством, мисливством і бортництвом. Крім того, згадано давньоруські («гривну», «куни»), арабські («драхми», «диргени») та західноєвропейські («динари») грошові одиниці епохи Середньовіччя.

Отже в уривку з історичного джерела йдеться про торгівлю часів Київської Русі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Олега, Ігоря.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на карті позначено межі Київської Русі, що охоплюють як південні (центр – Київ), так і північні (центр – Новгород) руські землі, територію Волзької Булгарії, Хозарського каганату (від прикаспійських і причорноморських степів до середньої течії Дніпра), Візантійської імперії та Болгарського царства. Крім того, на карті вказані напрямки походів на Константинополь (Дніпром та узбережжям Чорного моря), Херсонес, Саркел та Ітіль.

Таким чином, описана геополітична ситуація, відображена на карті, дає підстави для висновку, що серед запропонованих варіантів відповіді лише варіант Б (Олег та Ігор) повною мірою відповідає змісту карти. Варіант А є неправильним, оскільки князі Кий і Аскольд володарювали лише на теренах південних руських земель, північні руські землі їм підвладні не були. Не відповідає змісту карти й варіант В. Княгиня Ольга не здійснювала військових походів на Константинополь, намагаючись усі питання з Візантійською імперією залагодити дипломатичним шляхом. Князь Святослав, хоча й ходив на Візантію, робив це через Болгарське царство, перед тим знищивши і Волзьку Булгарію, і Хозарський каганат. На карті ж ці дві держави зображено в період їхнього розквіту та могутності. За часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого у причорноморських і прикаспійських степах панували вже печеніги, інформації про яких карта не містить. Крім того, кордони Київської Русі за часів правління цих двох князів сягали дельт Прута й Дністра на півдні, Чудського озера та Фінської затоки на півночі, Карпат на заході.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – битва на р. Альті.

Історія Київської Русі знає дві битви на р. Альті: перша – часів міжусобної боротьби за київський стіл після смерті князя Володимира Великого, друга – часів половецьких набігів на Руську землю. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «не могли печеніги допомогти Святополкові», «одолів Ярослав Святополка» – допомагають визначити: в уривку йдеться про битву, що відбулася 1019 р. між військами новгородського князя Ярослава Володимировича (Ярослав Мудрий) і дружиною його брата – київського князя Святополка  Володимировича (Окаянного), якого підтримували печеніги. Битва на Альті завершила жорстку та напружену боротьбу за владу між братами. Зазнавши поразки, Святополк утік до Польщі, а великим київським князем став Ярослав Мудрий.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння встановлювати відповідність між історичною подією, визначеною програмою ЗНО, та певним періодом (століттям, епохою).

Указана в завданні подія – утворення Галицько-Волинської держави – відбулася в 1199 р. Спираючись на принципи історичної хронології, визначаємо, що цей рік є передостаннім роком ХІІ століття. Отже, утворення князем Романом Мстиславичем Галицько-Волинської держави відбулося наприкінці ХІІ ст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток культури Київської Русі.

Завдання спрямоване на перевірку знання однієї з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. Спираючись на знання сюжету героїчної поеми – похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича в 1185 р. на половців, – визначаємо правильний варіант відповіді в завданні. Це варіант А – один з походів руським князів на половців.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Входження українських земель до складу інших держав.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки битви.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «князь Ольгерд», «прилучив подільську землю», «вигнав звідти татар» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про наслідки однієї з ключових подій в історії Великого князівства Литовського. Ця подія – битва на Синіх Водах, яка відбулася 1362 р. Унаслідок здобутої перемоги Ольгерд відвоював у татар Київ i захоплене ними в середині ХІІІ ст. Поділля та розширив свої володіння далеко на південь у напрямку до Чорного моря. Литовське князівство стало величезною багатонаціональною державою, найбільшою в тогочасній Європі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – владний орган.

Ключові в джерелі слова-маркери (словосполучення) – «Рада», «у місті», «радитись про добробут громади», «запобігати шкодам», «пильнувати обману в мірах і вагах» – допомагають визначити: в уривку йдеться про орган урядування (Раду), який розв’язував коло господарських питань. Оскільки ці питання стосувалися міського життя, то наведений уривок є ілюстрацією так званого «магдебурзького права» – однієї з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі в середні віки. Основою цієї системи був магістрат – колегіальний орган управління містом, який складався з Ради (очолював бургомістр) та Лави (очолював війт).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Верхній замок у Луцьку.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, що в плані є рівностороннім трикутником із випнутими сторонами та трьома вежами. Перша вежа (передній план фото) – багатоярусна паралелепіпедна споруда, яка внизу підпирається масивними підстінками. Між ними арковий вхід. Середні яруси вежі мають по одному вікну, верхній – три вікна. Також у середній частині фасаду вежі виступають квадратні зубці. Завершують споруду потужні зубці ренесансної форми. Друга вежа (крайній правий план фото) також має форму прямокутного паралелепіпеда. На стінах можна прогледіти орнаментальний тип кладки цегли. У стінах різних поверхів облаштовані бійниці. Вежа завершується аттиком із зубцями. Архітектура третьої вежі (крайній лівий план фото) ще лаконічніша. Вона не має оздоблення. Вежа вкрита шатровим дахом.

Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді наведеному опису відповідає лише Верхній замок у Луцьку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – верства населення Речі Посполитої.

Ключові в джерелі слова-маркери (словосполучення) – «король», «добре з татарами б’ються», «віддав їм Трахтемирів», «настановив їм гетьмана», «прислав клейноди» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про реєстрове козацтво. Дійсно, у 1578 р. польський король Стефан Баторій, готуючись до війни з Московським царством і намагаючись використати в ній військову потугу козацтва, підписав документ, що передбачав створення козацького реєстрового війська в 500 осіб. Реєстровцям було покладено платню грішми й одягом, надано клейноди (хоругву, бунчук, булаву та печатку), передано у власність містечко Трахтемирів із Зарубським монастирем для розміщення арсеналу та військового шпиталю.

Відповідь – А.