ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – 1914 – 1945 р.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Українські січові стрільці (УСС, усу́си), Український добровольчий легіон – українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 р. й стояли під проводом Української бойової управи.

УСС були першими українськими частинами Австро-Угорщини, відібраними за національною ознакою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

План «Барбаросса» – стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 року. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга – Архангельськ. Головний удар мав бути завданий через Білорусію на Москву. Реалізація плану розпочалася 22 червня 1941 року.

«Східний вал» – стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 року, який простягався від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва – Псков – Гомель і далі по Дніпру. Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ. Був подоланий радянськими військами в результаті перемоги у «Битві за Дніпро».

Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово-промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. У 1943 році радянські партизанські з’єднання здійснили низку рейдів. Найвідомішим став Карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака.

«Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, спрямовані влітку – восени 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи були сформовані як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля.

Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Під час «битви за Дніпро» 1943 року радянські війська захопили низку плацдармів, за утримування яких розгорілися кровопролитні бої. Зрештою з Лютізького плацдарму радянські війська здійснили вирішальний удар, який сприяв звільненню Києва й обвалу всієї оборони противника по Дніпру, на укріплення «Східного валу».

Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки й перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства.

У СРСР / УСРР (УРСР) індустріалізація відбувалася форсованими темпами й була імпортозамінною. Для її здійснення використовували переважно внутрішні ресурси й пограбування населення.

Тобто джерелами проведення такої індустріалізації з-поміж наведених варіантів відповіді були такі:

• збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хліба;
• упровадження внутрішніх примусових державних позик;
• використання доходів державного сектору економіки.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключове в джерелі «А» словосполучення-маркер – «Нема більше Севастополя… Він зруйнований» – чітко вказує на події 1942 р., коли місто Севастополь після 250 днів оборони було зруйновано і захоплено німецькими військами.

Ключове в джерелі «Б» словосполучення-маркер – «почалася наша велика священна Вітчизняна війна» – чітко вказують на 22 червня 1941 р., коли розпочалася німецько-радянська війна, яку радянська пропаганда назвала «Великою Вітчизняною війною».

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «У багатьох селах Галичини, куди вступала більшовицька армія», «частина населення нерідко зустрічала їх квітами» – чітко вказують на події вересня 1939 р., коли Червона армія приєдналася до німецької агресії проти Польщі.

Ключові в джерелі «Г» словосполучення-маркери – «До останнього дня наше радіо запевняло: «Київ був, є і буде радянським. Ворог не пройде!.», «раптом наші війська відходять» – чітко вказують на вересень 1941 р., коли радянські війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення і були змушені 19 вересня залишити Київ.

Визначивши події, можна встановити їх хронологічну послідовність.

Правильна відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Установлення «нового порядку» в Україні призвело до вивезення працездатного населення на примусові роботи (остарбайтери) й економічного пограбування окупованих територій.

Поразка Червоної армії в Україні в 1941–1942 роках спонукала до евакуювання матеріальних і людських ресурсів у східні регіони Радянського Союзу, щоби вони не дісталися ворогу. Це дало змогу відновити воєнне виробництво на неокупованих територіях.

Приєднання Західної України до СРСР супроводжували процеси радянізації і депортації частини населення, яка була незгодна або могла чинити опір, у східні регіони Радянського Союзу. Загалом було депортовано 10 % населення.

Визволення території УРСР від нацистської окупації дало початок відбудові зруйнованого війною господарства.

Правильна відповідь – 1 Б 2 А 3 В 4 Д.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту діяльності владних інституцій, що діяли в Україні в 1917–1921 роках. і вміння встановлювати логічні пари.

Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 року обрав Павла Скоропадського гетьманом України.

Трудовий конгрес України, що діяв у січні 1919 року, передав усю повноту влади Директорії УНР, легалізувавши її діяльність.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 року проголосила на українських землях, що перебували під владою Австро-Угорщини, Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв першу конституцію УСРР.

Правильна відповідь – 1 Д 2 В 3 А 4 Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Видатними представниками радянського партизанського руху в роки німецько-радянської війни були Сидір Ковпак, Олексій Федоров, Олександр Сабуров (програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, чинною від 2018 року, не передбачено знання цих постатей).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її у всіх сферах життя суспільства.

Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних противників;
• індустріалізація тощо.

Процес радянізації в різні періоди й у різних регіонах України мав свої особливості.

Для політики «радянізації» у галузі культури на західноукраїнських землях у 1939–1941 роках було характерним створення на базі читалень «Просвіти» мережі бібліотек і клубів, які мали стати осередками «культурної революції».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано», «Дніпрельстан», «пущено за ці роки дванадцять доменних печей», «Ми збудували Краматорський машинобудівний завод… Луганський паротягобудівельний завод… Треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу…» – указують на результати й наслідки здійснення індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Коренізація» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи – панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади й створення для неї національного підґрунтя.

Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року. Формально була реалізована до 1938 року, фактично – до початку 1930-х років. В УСРР коренізацію проводили у формі українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ, розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

У результаті здійснення в Україні в 1920–1930-х роках політики коренізації було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-радянського апарату.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Маркери – «Слід… відкинути спроби розглядати єдиний український національно-господарський терен за критерієм поділу праці в межах колишньої Росії», «Треба забезпечити за українським економічним центром права й можливості дійсного керівництва всім народним господарством» – указують на погляди економіста Михайла Волобуєва.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Маркери («Ти допомагаєш ліквідувати неписьменність?», «Усі до товариства «Геть неписьменність»», «Заповіт Ілліча – до Х річниці Жовтневої революції не повинно бути жодного неписьменного») й образи (жінка у хустині, Ленін і селянська родина за навчанням) указують на Українську Соціалістичну Радянську Республіку, яка в 1920-ті роки здійснювала політику в галузі освіти, яку пропагує плакат.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Предмет ідентифікації в завданні – Брест-Литовський договір між УНР, Німеччиною і її союзниками.

Маркери – «З огляду на сучасний брак харчових продуктів… мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше», «На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити», «За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба» – указують на основні умови Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною і її союзниками.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

За портретними рисами на фото можна впізнати Михайла Грушевського, який у березні 1917 – квітні 1918 року очолював Українську Центральну Раду.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Маркери – «приєднати західні землі та з належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками... до Середземного моря» – указують на зовнішньополітичні пріоритети Росії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту нацистського окупаційного режиму, що панував на території УРСР у 1941–1944 роках і дістав назву «Новий порядок».

Запроваджений на загарбаних територіях для нещадного експлуатування матеріальних і людських ресурсів. Відзначався особливою жорстокістю і масовими знищеннями мирних громадян.

Відповідно з-поміж наведених правильними відповідями є:

• тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення, військовополонених;
• жорстке експлуатування населення й економічне пограбування (вивезення сировини, продовольства, матеріальних цінностей);
• примусове вивезення на господарські роботи в Німеччину місцевого працездатного населення.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 року.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки. Перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства. В УРСР, як і загалом в СРСР, індустріалізація відбувалася форсованими темпами, мала імпортозамінний характер і передбачала створення могутнього воєнно-промислового комплексу.

Тому з-поміж наведених правильними відповідями є:

• загальне одержавлення засобів виробництва, створення мілітаризованої економіки командного типу;
• потужна урбанізація, швидке формування фабрично-заводського робітничого класу;
• домінування виробництва засобів виробництва, поглиблення підпорядкованості економіки республіки союзному центру.

Правильна відповідь – 2, 4, 5.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Періоду Української революції (1917–1918 роки) відповідають поняття українізація армії, самостійники, Універсали Української Центральної Ради, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат.

Періоду «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1920 роки)» відповідають поняття: гетьманат, Директорія, Акт злуки, Українська Галицька армія, воєнний комунізм.

Періоду «Україна в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки)» відповідають поняття продподаток, українізація, автокефальна церква, політичні процеси, ВАПЛІТЕ.

Періоду «Радянська модернізація України (1929–1938 роки)» відповідають поняття форсована індустріалізація, колективізація, закон про п’ять колосків, голодомор, розстріляне відродження.

Правильна відповідь – 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Наприкінці Другої світової війни Україна знову вийшла на зовнішньополітичну арену. Проте як складова частина Радянського Союзу вона не мала змоги здійснювати самостійну зовнішню політику.

27 січня 1944 року на пленумі ЦК ВКП(б) було прийнято рішення про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин, X сесія Верховної Ради СРСР (28 січня – 1 лютого 1944 року) прийняла закон про перетворення Наркомату закордонних справ із загальносоюзного на союзно-республіканський. А в березні 1944 року Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Його першим керівником став письменник Олександр Корнійчук, а згодом Дмитро Мануїльський. Також було створено Народний комісаріат оборони УРСР, який очолив Василь Герасименко.

Зважившись на такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну мету:

• позціонувати приєднання західних областей України й Білорусії як акт возз’єднання територій, населених представниками одного етносу;
• збільшити кількість своїх представників в Організації Об’єднаних Націй, переговори про створення якої активно проводили наприкінці війни.

У серпні 1944 року на конференції в Думбартон-Оксі (США) під час обговорення проєкту майбутньої Організації Об’єднаних Націй радянський представник Андрій Громико вніс пропозицію вважати 15 радянських республік членами-засновницями організації. Хоча цю пропозицію було відхилено, сталінське керівництво не полишало цієї ідеї. На Кримській конференції в лютому 1945 року США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР і БРСР у члени ООН. Саме ці республіки найбільш постраждали від війни й зробили вагомий внесок у перемогу над нацизмом.

Українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН 6 травня 1945 року й активно долучилася до роботи. Дмитро Мануїльський очолив комітет із підготовки тексту преамбули (вступу) і першого розділу Статуту ООН «Цілі і принципи діяльності Організації».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Маркерами у джерелі є образи (радянський солдат, карта УРСР) і гасло «Україна вільна!», які вказують на події 1944 року, коли в результаті Карпатсько-Ужгородської операції було завершено вигнання німецьких окупантів і їхніх союзників із території УРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Рух Опору – національно-визвольний рух народів, окупованих Німеччиною і її союзниками в роки Другої світової війни. Боротьба набирала різних форм – від духовного опору до збройної боротьби. А його протилежністю є співпраця з ворогом.

Колабораціонізм – явище, яке притаманне періоду Другої світової війни, співробітництво урядів, окремих осіб з окупантами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

30 червня 1941 року, скориставшись поразкою Червоної армії в боях із німецькими військами, у Львові представники ОУН (Б) проголосили Акт про відновлення Української держави. Також було створено уряд на чолі з Ярославом Стецьком. Проте керівництво нацистської Німеччини поставилося негативно до цього Акта. Прокотилася хвиля арештів лідерів і членів ОУН. Однак лідери ОУН не відмовилися від Акта.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

В умовах розпаду й ліквідації Чехо-Словаччини українці Закарпаття 15 березня 1939 року проголосили незалежність Карпатської України. Та молода держава відразу зазнала агресії Угорщини. Ще в ніч із 13 на 14 березня 1939 року 40-тисячне угорське військо розпочало наступ. Йому молода держава змогла протиставити лише дві тисячі бійців «Карпатської Січі». Завдяки їхньому героїчному опору було створено умови для українського народу вкотре заявити про своє прагнення самостійного життя. Сили були нерівними,  Карпатську Україну загарбала Угорщина. Президент Августин Волошин й уряд мусили емігрувати.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркерами в джерелі є речення «Терор був настільки загальним і настільки «скорострільним», що законні органи влади розпалися», «Безпрецедентний удар по політичному керівництву означав повну руйнацію української партії», які вказують на масштаби й наслідки сталінського терору в Україні, який Роберт Конквест назвав «Великим».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркерами в джерелі є образи (робітник, ДніпроГЕС), гасло «Дніпрельстан збудовано», слова Сталіна («Немає таких фортець, які б більшовики не могли б здобути») – указують на «здобутки» радянської модернізації України – будівництво найбільшої в Європі гідроелектростанції, яку було запущено 1932 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя.

Започатковану рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року «коренізацію» формально реалізовували до 1938 року, фактично до початку 1930-х років. В УСРР її проводили у формі українізації.

«Коренізація» сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

Тобто в результаті здійснення в Україні в 1920–1930-х роках політики «коренізації» було збільшено частку українців у керівних кадрах республіканського партійно-радянського апарату.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Однією із причин переходу 1921 року більшовиків до нової економічної політики було піднесення масового селянського повстанського руху проти політики «воєнного комунізму». На території України селянський рух окрім соціального змісту все виразніше почав набирати рис національно-визвольного. Активно діяли повстанські загони на чолі з Нестором Махном, тривало існування Холодноярської республіки (1918–1922 роки), діяли десятки менших повстанських загонів. За межами України вирували могутні Тамбовське («Антоновщина») і Сибірське селянські повстання, повстання на Балтійському флоті (Кронштадське повстання) тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Маркери у джерелі – «був великою поразкою української дипломатії та гробом самостійності Української держави в новітніх часах», «Польща і більшовицька Росія поділились українськими землями, як в Андрусові в 1667 році» –указують на умови Ризького мирного договору між радянськими республіками й Польщею.

Згідно з умовами договору було визначено лінію кордону між державами: до Польщі відходили західноукраїнські (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина, Підляшшя) і західнобілоруські землі; «Росія і Україна відмовляються від усяких прав і претензій на землі, розташовані на захід від кордону... Зі свого боку Польща відмовлялася на користь України й Білорусії від усяких прав і претензій на землі, розташовані на схід від цього кордону».

Анрусівський договір (перемир’я) 1667 року був першим міжнародним договором, за яким сусідні держави ділили між собою територію української держави. За Ризьким договором лінія поділу території Української держави проходила не по Дніпру, а значно західніше.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві урочисто проголошено возз’єднання УНР і ЗУНР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Наведені факти є фактами біографії Сергія Єфремова.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

В Універсалі зазначено: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають – вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори». А далі наголошено, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України».

Тобто гасло українського національно-визвольного руху, яке відповідає змісту Першого Універсалу Української Центральної Ради (УЦР), – «Автономію Україні!»

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Маркери в джерелі – «наша головна мета в цій війні полягає у довготривалому ослабленні Росії», «ми приступимо до створення незалежної від Росії Української держави», «.., ми будемо підтримувати діяльність Союзу визволення України»» – чітко вказують на стратегічні наміри Австро-Угорщини та загалом Четвертного союзу, який був противником країн Антанти (Росія, Англія, Франція та держави, що до них приєдналися).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Ухвалення Декларації про возз’єднання Західної України з УРСР у складі СРСР відбулося в жовтні 1939 року.

Надання Закарпаттю автономного статусу у складі Чехо-Словацької Республіки відбулося в жовтні 1938 року.

Підписання Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (пакт «Молотова –Ріббентропа») відбулося 23 серпня 1939 року.

Укладення Мюнхенської угоди між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією відбулося 30 вересня 1938 року.

До того ж між цими подіями існує взаємозв’язок, що також допомагає встановленню послідовності.

Наслідком укладення Мюнхенської угоди стало перетворення Чехословаччини на федеративну державу і, відповідно, надання автономного статусу Закарпаттю, що входило до її складу.

Пакт «Молотова – Ріббентропа» відкрив шлях до початку Другої світової війни, нападу Німеччини, а згодом СРСР на Польщу. У результаті Польща була розділена між двома агресорами. Західна Україна увійшла до складу УРСР / СРСР.

Правильна відповідь: ГБВА.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання подій 1918–1921 років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Розгром Добровольчої армії генерала Антона Денікіна. Встановлення радянської влади на території України.

Проголошення Української Держави. Відновлення поміщицького землеволодіння.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Запровадження державної монополії на продаж хліба, цукру, спирту; заборона на вивіз нафти.

Утворення Директорії УНР. Повалення режиму гетьмана Павла Скоропадського.

Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3Г, 4А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років).

Рік набуття Українською РСР членства в ООН – 1945 рік.

У цьому ж році згідно договору з Чехословаччиною до складу УРСР було включено Закарпаття.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У сучасній українській історичній науці утвердився такий підхід: війська 4-го Українського фронту й 38-ма армія 1-го Українського фронту після підготовчих заходів відновили активні наступальні дії 9 й 8 вересня 1944 року відповідно. Ці дії прийнято називати Східно-Карпатською стратегічною наступальною операцією (8 вересня – 28 жовтня 1944 року), складовою якої були Карпатсько-Дуклінська (8 вересня – 28 жовтня 1944 року) і Карпатсько-Ужгородська (6–28 жовтня 1944 року) фронтові наступальні операції, у результаті яких радянські війська здолали Головний Карпатський хребет, вийшли на кордон УРСР, установлений у 1939–1940 роках, й оволоділи територією Закарпатської України. Тобто в результаті Карпатсько-Ужгородської операції було завершено вигнання німецьких окупантів і їхніх союзників із території УРСР.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

1. Танкова битва в районі Рівне – Дубно – Луцьк – Броди відбулася в червні 1941 року.

2. Кримська наступальна операція була проведена радянським командуванням навесні 1944 року.

3. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави відбулося 30 червня 1941 року.

4. Депортація кримських татар до Середньої Азії – травень 1944 року.

5. Утворення Українського штабу партизанського руху – 1942 рік.

6. «Битва за Дніпро» – осінь1943 року.

Тобто події, що відбулися в 1941–1942 роках позначені цифрами 1, 3, 5.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Німецько-радянська війна розпочалася 22 червня 1941 року.

Наразі термін Велика Вітчизняна війна не використовують в Україні для позначення подій Другої світової війни на Східному фронті.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Сейм Карпатської України ухвалив цей закон:

1. Карпатська Україна є незалежна Держава…

3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України» – чітко вказують на події 15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України, яка утворилася в результаті розпаду Чехо-Словаччини.

Після приходу нацистів до влади в Німеччині вони стали на шлях розв’язування нової світової війни. Спочатку агресивні дії Німеччини прикривалися тезою про несправедливість, що була вчинена щодо німецького народу за підсумками Першої світової війни. У 1938 році Німеччина здійснила «аншлюс» Австрії і стала провокувати сепаратистські рухи в Судетській області Чехословаччини.

У вересні 1938 року в Мюнхені відбулася міжнародна конференція за участю Адольфа Гітлера, Едуарда Даладьє, Беніто Муссоліні, Невілла Чемберлена. Відповідно до угоди Чехословаччина мала до 10 жовтня передати Німеччині Судети, але гарантії нових кордонів надавалися їй лише після задоволення територіальних претензій Польщі й Угорщини.

Восени 1938 року Німеччина окупувала прикордонні райони Чехословаччини, водночас польські війська зайняли Тешинську область, а Угорщина – південні й південно-західні райони Словаччини, а також південну частину Підкарпатської Русі. Чехословаччина втратила близько третини населення, понад 40 % промисловості й усі прикордонні укріплення.

Чехословаччина з унітарної держави була перетворена на федеративну. Восени 1938 року Підкарпатська Русь (Карпатська Україна) отримала автономію.

14 березня 1939 року Німеччина окупувала Чехію, Словаччина й Карпатська Україна проголосили свою незалежність. Водночас Угорщина здійснила агресію проти Карпатської України й після запеклих боїв окупувала її.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Триває робота з ліквідації неписьменності», «За роки другої п’ятирічки лікнеп закінчили 1,5 млн чоловік». «Посилюється пропагандистська робота серед населення» – чітко вказують на заходи більшовицької влади, які реалізовували в 1930-ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «Для звуження впливу старої професури та викладачів реорганізовано управління вищою школою», «Університети були ліквідовані, а на їхній основі створювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти» – чітко вказують на заходи більшовицької влади, які реалізовували в 1920–ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «Партвидав, Сільгоспвидав забезпечують село творами класиків марксизму-ленінізму, брошурами, що висвітлюють кращі зразки колгоспного будівництва» – чітко вказують на 1930-ті роки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Картина Петра Бєлова «Біломорканал» була створена 1985 року. На картині зображено пачку папірос «Біломорканал», які виробляли в СРСР, до якої заходять тисячі в’язнів. Територія огороджена колючим дротом. Так художник відобразив трагедію будівельників каналу – в’язнів, життя яких стало порохом для сталінського режиму.

Біломорсько-Балтійський канал був першою будівлею, яку зводили в’язні ГУЛАГу(ГУТАБу) у 1931–1933 роках. Він з’єднав Біле море з Онезьким озером. Довжина каналу 227 км, глибина 5 метрів. Установлено 19 шлюзів.

На будівництві постійно працювало близько 100 тисяч в’язнів. Смертність робітників була високою, але кількість робітників не зменшувалося: на будівлю постійно прибувало поповнення. У той час відбувався процес розкуркулення і так званих «куркулів» відправляли на соціалістичні будівлі.

Головним засобом впливу на в’язнів й оплати їхньої праці було харчування. Чим гірше працював робітник, тим менше отримував. Пайкою в’язня-будівельника була буханка хліба й баланда з мороженої риби. Згодом такий метод став нормою для всіх таборів ГУЛАГу. За офіційними даними на будівництві померло понад 10 тисяч в’язнів; за підрахунками дослідників від 50 до 200 тисяч.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Для характеристики економічного розвитку радянської України в 1930-х роках доречно використовувати поняття і терміни: індустріалізація, п’ятирічка, «стаханівський рух».

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки; перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства. У СРСР індустріалізація відбувалася форсованими темпами й мала імпортзамінний характер.

П’ятирічка – план розвитку народного господарства СРСР. Реалізація п’ятирічних планів була запроваджена в 1928–1929 роках. За час існування СРСР було реалізовано 12 планів. Лише невелика частина планів була виконана, хоча згідно звітів їх навіть перевиконували.

Стаханівський рух – форма соціалістичного змагання, започаткована 1935 року шахтарем Олексієм Стахановим, який із помічниками за одну зміну видобув 102 т вугілля за норми сім тонн. Повсюдне упровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту, проте призвело до збільшення робітничих норм і посилення експлуатації працівників.

Поняття «денаціоналізація», «приватна власність», «гривня» доречно використовувати для характеристики економічного розвитку України в період незалежності.

Поняття «продрозкладка», «націоналізація», «радгоспи» доречно використовувати для характеристики економічного розвитку радянської України в період «воєнного комунізму» (1919–1921 роки).

Поняття «продподаток», «артіль», «трести» доречно використовувати для характеристики економічного розвитку радянської України в період нової економічної політики (1921–1929 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

Режисером і художнім керівником театру «Березіль» у 1920-х роках був Лесь Курбас.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи – і панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їздом РКП(б) у квітні 1923 року й формально реалізовувалася до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.

В УСРР проводилася у формі українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Тобто «коренізація» в УСРР сприяла збільшенню частки українців серед керівних кадрів партійного й державного апарату.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму.

Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Тобто неп сприяв розвитку сільськогосподарської та споживчої кооперації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Ми, уповноважена волею трудящих України… Директорія, поваливши ненависний гетьманський режим», «скличемо конгрес усього трудового люду України», «Делегати будуть обиратися на чесних і соціально справедливих засадах: від селянської курії – 71,4 %, від робітничої – 22,2 %, від трудової інтелігенції – 6,4 %» – чітко вказують на дії Директорії з легалізації своєї влади через проведення виборів до Трудового конгресу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту політики державних утворень, що існували в 1918–1921 роках.

Заснування українських гімназій, державних університетів у Києві й Кам’янець-Подільську, відкриття Української академії наук, Національної бібліотеки були складниками національно-культурної політики Української Держави Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 року).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

У завданні йдеться про завершальні події Першої війни між УНР і радянською Росією, що тривала від грудня 1917 до травня 1918 року.

Війна розпочалася із ультиматуму Ради народних комісарів Росії Українській Центральній Раді. Зрештою розпочалися бойові дії. Маючи незначні сили, через прорахунки в державному будівництві УЦР швидко стала втрачати контроль над територією України. Наступ більшовицьких військ став каталізатором проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки. Проте вже на початку лютого 1918 року більшовики взяли Київ.

Від повного розгрому УНР врятував укладений нею з Німеччиною, Туреччиною, Болгарією й Австро-Угорщиною сепаратного Берестейського мирного договору – 9 лютого 1918 року півмільйонний контингент австро-німецьких військ почав займати територію Правобережної України, 1 березня звільнив від більшовиків Київ, а укладений 3 березня країнами Четверного союзу з РСФРР Брест-литовський мирний договір зобов’язав її визнати незалежність не лише Української Народної Республіки, а й Фінляндії, Регентського Королівства Польщі, Литви, Латвії та Естонії.

Упродовж березня-квітня німецькі й австрійські війська зайняли всю Лівобережну Україну, до кінця травня – Донеччину й Крим, що змусило РСФРР 12 червня 1918 року підписати з УНР тимчасовий мирний договір. Відновлення влади Української Центральної Ради в умовах німецько-австрійської окупації стало наслідком укладенням Брест-Литовського (Берестейського) договору.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «У разі неодержання задовільної відповіді …протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні» – чітко вказують на ультиматум Ради Народних Комісарів Росії, який був направлений Українській Центральній Раді у грудні 1917 року.

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу» – чітко вказують на положення ІV Універсалу УЦР, який оприлюднено в січні 1918 року.

Тобто цитовані документи створено в період від грудня 1917 року до січня 1918 року.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українська революція.

Українську Народну Республіку проголошено Третім Універсалом (листопад 1917 року).

«…Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб уся Російська Республіка стала Федерацією рівних і вільних народів. До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, й нашому правительству – Генеральному Секретаріатові України…».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Словосполучення-маркери у джерелі – «1916 р.», «його наступ перевершив усі очікування», «врятувати Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік та зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – чітко вказують на Брусиловський прорив.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Олександра Довженка – фундатора національного кінематографа (7). Упродовж 1918–1919 років він воював у лавах Армії УНР проти більшовиків (5) і був членом спілки «Гарт» у 1923–1925 роках (2).

Мистецьке об’єднання «Березіль» засновано Лесем Курбасом. Основи монументального мистецтва пов’язують із Михайлом Бойчуком. Автор збірки «Сині етюди», новели «Я (Романтика)» – Микола Хвильовий. У справі «Спілки визволення України» засуджено Сергія Єфремова.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Столицю УСРР перенесено з Харкова в Київ 24 червня 1934 року.

19 квітня 1930 року в приміщенні Харківського оперного театру винесено вироки членам так званої «Спілки визволення України», вигаданої підпільної антирадянської організації, яка нібито виношувала плани контрреволюційного перевороту.

30 січня 1937 року в Державному ордена Леніна Академічному театрі опери та балету УРСР у Києві урочисто затверджено нову, вже третю Конституцію республіки, яка засвідчувала: «в основному» соціалізм побудовано.

6 липня 1928 року в Москві закінчився один із перших політичних процесів, «Шахтинська справа», зі звинувачення інженерів Донбасу в саботажі, шкідництві, створенні підпільної організації, установленні конспіративного зв’язку з московськими шкідниками й із зарубіжними антирадянськими центрами.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Денікінські війська зазнали поразки в ході контрнаступу (11 жовтня – 18 листопада 1919 року) Південного фронту Червоної армії. 6 листопада 1919 року радянські війська взяли Чернігів, 16 грудня 1919 року – Київ, 7 лютого 1920 року – Одесу, так радянська влада втретє повернулася в Україну.

29 квітня 1918 року в грамоті Павла Скоропадського «До всього Українського народу» скасовано всі розпорядження попереднього уряду, проголошено Українську Державу, а автора грамоти – Гетьманом усієї України. Повністю відновлено приватну власність на землю, надано широке право вільної купівлі-продажу землі.

Західноукраїнську Народну Республіку утворено в листопаді 1918 року на західноукраїнських землях, що перебували у складі Австро-Угорщини. Урядом новоствореної держави вжито заходів для виведення економіки з кризи: установлено державну монополію на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкір, худоби; заборонено вивіз нафти тощо.

На засіданні президії Українського Національного Союзу в ніч з 13 на 14 листопада 1918 року створено Директорію УНР – колегіальний верховний орган для керівництва збройним повстанням проти режиму гетьмана Павла Скоропадського для відновлення республіканських порядків під прапором УНР.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Після капітуляції Німеччини 9 травня 1945 року Друга світова війна ще тривала майже чотири місяці із її сателітом Японією. Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 року в Тихому океані на борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР підписав генерал родом із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко – український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР він був чи не єдиним генералом, який вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В уривку історичного документа йдеться про «генеральний округ Житомир», місто в центральній частині українських земель. Варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо Галичина належала до західної частини УРСР. Варіант відповіді Б також не може бути правильним, бо на початок 1943 року територію українських земель було повністю окуповано нацистами. Округ «Трансністрія» – це південно-західна частина українських земель, тож варіант відповіді Г також неправильний.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У завданні наведено світлини Симона Петлюри, Євгена Коновальця і Степана Бандери. Після ідентифікування зображень потрібно відкинути варіанти відповіді А, Б й В, бо С. Петлюра не мав відношення ні до Організації українських націоналістів (ОУН), ні до руху Опору в роки Другої світової війни. Правильною відповіддю є варіант Г. Радянськими органами держбезпеки організовано вбивства: С. Петлюри 1926 року в Парижі, Є. Коновальця 1939 року в Роттердамі, С. Бандери 1950 року в Мюнхені.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В історичному документі, фрагмент якого наведено в завданні, ідеться про організацію (УНДО), що заявляє про обстоювання не лише культурних позицій українського населення, а й політичних і економічних. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – провідну політичну партію міжвоєнної Західної України – засновано 1925 року, тобто ця організація діяла у 20–30-х роках ХХ століття, коли значна частина українських земель перебувала під контролем СРСР. Пригадавши ставлення радянської влади до українського питання в зазначений період, можна дійти висновку, що УНДО діяла за межами СРСР, а саме на території Східної Галичини в Польщі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В історичному документі, фрагмент якого наведено в завданні, ідеться про організацію (УНДО), яка заявляє про обстоювання не лише культурних позицій українського населення, а й політичних й економічних. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – провідну політичну партію міжвоєнної Західної України – засновано 1925 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння термінів «чорна дошка» й «розкуркулення».

«Куркулями» більшовики називали всіх, хто використовував найману працю, за часів керування Йосипа Сталіна цей термін уживали стосовно селянства, яке мало приватну власність і не бажало йти в колективні господарства (колгоспи). «Чорна дошка» – це адміністративно-репресійний засіб колективного покарання сільського населення, механізм Голодомору – геноциду проти українського народу. Занесення на «чорні дошки» сіл, колгоспів означало блокування їх військовими загонами, вилучення продовольства, заборону торгівлі. Суть колективізації полягала в масовому створенні колективних господарств через примусове усуспільнення земельних ділянок, реманенту, робочої і продуктивної худоби; адміністративного усунення приватно-кооперативного сектору силовими методами; запровадження соціалістичної форми господарювання й утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.

Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Нову економічну політику впроваджено 1921 року. Варіанти відповіді А і Б стосуються 1930-х років. Варіант відповіді В також неправильний, бо Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) ніколи не досягала економічної незалежності за часів існування СРСР. Лише подія, зазначена у варіанті відповіді Г, відбулася до 1921 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно розглянути й проаналізувати наведену в ньому картосхему. На ній міста Львів, Чернівці, Ужгород тощо обведено кордоном. Це міста сучасної Західної України, які в період існування Української Народної Республіки (УНР) утворили Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Далі потрібно визначити, коли ЗУНР була в складі УНР. Унаслідок укладення Варшавської угоди 1920 року землі Східної Галичини переходили до Польщі. Попри успішність «Чортківської офензиви» 1919 року війська армії ЗУНР мусили залишити Галичину Польщі. Метою Першого «Зимового походу» 1919–1920 років було підняття українського населення на боротьбу з військами денікінців і більшовиків. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР в єдину незалежну державу. Наступного дня Акт злуки майже одностайно ратифіковано Трудовим конгресом України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати проголошення Універсалів і початку конфлікту з радянським урядом більшовиків. Перший Універсал прийнято в червні 1917 року; Другий Універсал – у липні 1917 року, Третій Універсал – у листопаді 1917 року. Конфлікт із більшовицькою Росією розпочато в грудні 1917 року. На Київ радянські війська рухались у січні 1918 року. Отже, ідеться про Четвертий Універсал.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Для правильного розв’язання завдання потрібно уважно прочитати уривок із джерела й пригадати події, що розгорталися на Східному фронті в роки Першої світової війни. В уривку йдеться про «вихід її [Італії] з війни», тобто не про початок військових дій. На початку війни існувало два військово-політичні блоки – Троїстий союз й Антанта. Італія була в союзі з Німеччиною й Австро-Угорщиною. Тож варіанти відповіді В й Г, пов’язані з подіями першого року війни – 1914-го – не задовольняють умову завдання. Варіант відповіді Б також неправильний, адже реорганізація національних організацій не могла вплинути на хід воєнних дій. Ситуацію, описану в уривку з джерела, спричинено Брусиловським проривом (1916 рік) – однією з найбільших стратегічних операцій російської армії в Першій світовій війні. Завдяки цьому прориву австро-німецькі війська мусили перекинути на Волинь із Франції й Італії сили, що полегшило долю союзників Росії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Запровадження більшовиками нової економічної політики зумовлено невдалим комуністичним експериментом під назвою «воєнний комунізм». За часів непу продрозверстку (продрозкладку) замінено продподатком. Більшовицьке керівництво намагалося впровадити окремі елементи ринкової економіки, наприклад, кооперацію. Ним відновлено кредитно-банківську систему, однак залишено у власності держави великі підприємства й державну монополію в зовнішній торгівлі. Колгоспи й радгоспи зникли разом із державою СРСР.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Чортківська офензива (Чортківський наступ) – історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії (УГА), здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Київська катастрофа – події серпня 1919 року в Україні, епізод спільного походу Дієвої армії УНР (ДА УНР) й Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Перший Зимовий похід розпочався 6 грудня 1919 року й тривав до 6 травня 1920 року. 21 листопада 1921 року більшовики розстріляли під містечком Базар 359 полонених українських вояків – учасників Другого Зимового походу Армії УНР.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

29 квітня 1918 року в приміщенні київського цирку відбувся з’їзд хліборобів, на якому висунуто пропозицію оголосити Павла Скоропадського гетьманом. Кость Левицький – голова першого уряду – Державного секретаріату ЗУНР, міністр фінансів ЗУНР. «Листопадовий зрив» – українське повстання, організоване в листопаді 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона обґрунтовано претендувала. Берестейський мир підписано на початку 1918 року між УНР (Центральної Ради) і Четверним союзом. Трудовий конгрес України (Конгрес трудового народу України; Всеукраїнський трудовий конгрес) – вищий тимчасовий законодавчий орган Української Народної Республіки в період Директорії УНР. Тобто це структура, яка визнала Директорію вищою владою в Україні.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 Б, 3 Д, 4 А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння історичних термінів і понять, уміння працювати з уривком історичного джерела. «Колабораціоністи» – це населення або громадяни держави, що співпрацюють з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзникам. «Чорносвитниками» називали частини набраних переважно із селян, що були одягнені в доморобні свитки; умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, сформованих із цивільного населення окупованих територій після їхнього звільнення. «Остарбайтери» – німецький термін для позначення осіб, вивезених гітлерівцями зі східних окупованих територій під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини. «Осадниками» називали польських поселенців на теренах Східної Галичини в 1920–1930-х роках ХХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В умові завдання зазначено дати, за якими можна визначити, що йдеться про події Другої світової війни. Роман Шухевич – керівник Української повстанської армії в 1943–1950 роках. Андрій Мельник і Степан Бандера значну частину часу Другої світової війни провели в концтаборі Заксенхаузен. Перший загін «Поліської Січі» створено Тарасом Боровцем (псевдо Бульба) 28 червня 1941 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити слова-маркери. За словосполученнями «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент» визначаємо, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Саме його фото потрібно розпізнати за портретними рисами, відрізнивши від Євгена Коновальця (А), Дмитра Донцова (Б) і Степана Бандери (Г).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити словосполучення-маркери «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент». За ними можна визначити, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Він після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Третього Рейху й недопущення її захоплення Королівством Угорщина. Інші з-поміж наведених варіантів відповіді не задовольняють умову завдання: Чехо-Словаччини в березні 1939 року вже не було, Радянський Союз розпочав окупацію західних регіонів із вересня цього самого року, а Закарпаття – значно пізніше, 1945 року. Румунія ж мала у своєму складі Північну Буковину й сама перебувала під загрозою переділу території.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити словосполучення-маркери «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент». За ними можна визначити, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

«Чорна дошка» – це адміністративно-репресійний засіб колективного покарання сільського населення, механізм Голодомору – геноциду проти українського народу. Занесення на «чорні дошки» сіл і колгоспів означало їхнє блокування військовими загонами, вилучення продовольства, заборону торгівлі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У документі, фото якого наведено в завданні, зазначено, що «Сергій Ольга Володим[ирівна] склала добре іспит з укр.[аїнської] мови». Написи «Знання укрмови лише перший крок до повної українізації.» і «Українізація здійснить єднання міста і села.» на берегах документа дають змогу визначити правильну відповідь. Адже саме політика «коренізації» передбачала надання офіційного статусу українській мові в республіці.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Володимир Вернадський – науковець, перший президент Української Академії наук. Петро Болбочан – військовий діяч, полковник Армії Української Народної Республіки. Сергій Єфремов – історик літератури, академік Академії Наук, проходив у сфабрикованій справі «Спілка визволення України». Митрополит Української автокефальної православної церкви – Василь Липківський.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати: 1) проти кого виступала Директорія Української Народної Республіки; 2) які військові сили були в цей період на українських землях. Супротивником Директорії (до неї входило більшість колишніх діячів Центральної Ради) був гетьманат Павла Скоропадського. Державне формування останнього спиралося на австро-німецькі війська блоку Четверного союзу. Гетьман зумів навести лад в столиці держави, однак на більшості українських земель у ті часи сформовано різноманітні селянські повстанські загони (Нестора Махна, отамана Зеленого тощо). Після завершення військових дій Першої світової війни, а особливо після революції в Німеччині, влада гетьмана Скоропадського втратила військову підтримку. Директорію, яка сповідувала соціалістичні гасла, підтримано селянськими повстанськими загонами. Натомість інші військові формування (варіанти відповіді А, Б, Г) виникали на українських землях у наступні періоди історії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку історичного документа йдеться про утворення Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР). Про це свідчать словосполучення-маркери – «на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії», «Українська Національна Рада» (орган влади ЗУНР). Тому варіанти відповіді А, В, Г не задовольняють умову завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

В умові йдеться про І Всеукраїнський з’їзд більшовиків, тобто час після ультиматуму більшовиків до УЦР (грудень 1917 року) і захоплення міста Харкова. Корніловський заколот відбувся в серпні 1917 року, Тимчасового уряду Росії в грудні 1917 року вже не існувало, згідно з Берестейським договором радянська Росія змирилася з існуванням Української Народної Республіки. Тому варіанти відповіді Б–Г не задовольняють умову завдання. Рішення про скликання в Києві Всеукраїнського з’їзду рад ухвалено 7 грудня 1917 року контрольованим більшовиками обласним виконкомом Рад Південно-Західного краю. Головна мета його проведення полягала в розв’язанні на користь більшовиків питання про владу в Україні, зокрема, переобранні Центральної Ради.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Для правильного виконання завдання потрібно взяти до уваги ключові слова й словосполучення, наведені в умові: «Сокіл-Батько», «Січ», «Українські Січові Стрільці» (УСС), «Українська Бойова Управа». З контексту зрозуміло, що йдеться про події, пов’язані з Першою світовою війною. Напередодні її українські патріотичні організації здійснювали значну роботу з виховання молоді в національному дусі. Діяли підпільні молодіжні організації, спортивно-фізкультурні товариства «Сокіл», «Січ» і «Пласт». Саме з них сформовано єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії – легіон Українських січових стрільців під керівництвом Української Бойової Управи.

Тож потрібно визначити, хто з-поміж історичних діячів, про яких ідеться в завданні, мав безпосередній стосунок до цих організацій. Іван Франко – письменник, громадський і політичний діяч – на момент початку Першої світової війни вже не мав колишнього впливу в громадському житті краю. Діяльність Євгена Петрушевича здебільшого пов’язана зі створенням Західноукраїнської Народної Республіки і її діяльністю. Андрей Шептицький – митрополит греко-католицької церкви – не міг підписувати накази громадських організацій. Іван Боберський – визначний громадський діяч, яким докладено чимало зусиль до розвитку спорту в Галичині. Напередодні Першої світової війни він очолював гімнастичне товариство «Сокіл-Батько». Після початку Першої світової війни тисячі «соколів», «січовиків», «пластунів» вступили до лав УСС, а сам «батько» входив до складу Бойової управи стрілецтва, ревно опікувався ним.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Для правильного розв’язання завдання потрібно дібрати з-поміж наведених ті поняття, що пов’язані із сільським господарством і відповідають періоду впровадження колективізації (1927–1937 роки).

«Продрозкладка» (продрозверстка) – характерна риса періоду «воєнного комунізму» (1918–1921 роки). «Українізація» розпочалася 1923 року, тобто в період нової економічної політики. «Розстріляне відродження» і «соціалістичний реалізм» – явища в царині культури.

Розкуркулення (розселянення) – політична репресія, застосовувана в адміністративному порядку місцевими органами виконавчої влади за політичними й соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».

Головною особливістю паспортної системи 1932 року була заборона на видачу документів селянам, які тоді становили 80 % від усього населення держави. Без особливих довідок селяни не могли поїхати в місто в пошуках роботи чи ліпшого життя.

«Чорні дошки» – адміністративно-репресивний засіб колективного покарання сільського населення, насамперед в Україні. На них за рішенням ЦК КПБУ обкомів і райкомів партії заносили цілі райони, населені пункти, колгоспи, сільські ради. Це означало блокування їх спецзагонами й військами, недопущення виїзду населення за межі цих територій, вилучення всіх харчових продуктів, заборону торгівлі. «Чорні дошки» були посутньою прикметою Голодомору 1932–1933 років.

Правильна відповідь: 3 5 6.