Історія України

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку українського руху в роки Першої російської революції 1905–1907 років.

Під час революції в Росії було двічі скликано парламент (законодавчий орган) – Державну Думу (1906 – Перша, 1907 – Друга). До цих дум обирали депутатів і від українських губерній – 102 депутати. У І та ІІ Думах було сформовано Українські думські громади чисельністю 45 і 47 депутатів відповідно.

У І Думі українські депутати вимагали надання Україні політичної автономії в її

етнографічних межах, запровадження української мови у школах, судових й адміністративних органах.

У І Думі українські депутати вимагали перебудови імперії на конституційних засадах, національно-територіальної автономії України, амністії політичним в’язням, свободи слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізації школи, судочинства й церкви.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії …будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «…Заборонити різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також друкування на ньому текстів до музикальних нот» – чітко вказують на Емський указ імператора Олександра ІІ, який був виданий 1876 року. Указ завдав удару по діяльності громадівців, які легалізували свою діяльність завдяки участі в заходах Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Відповідно указ призвів до закриття товариства й репресій проти діячів громадівського руху. Зокрема переслідувань зазнали Павло Чубинський і Михайло Драгоманов.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Він став виявом імпресіонізму в українській літературі…», «Його творчість розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати великою літературою» – чітко вказують на характеристику Михайла Коцюбинського.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу зачинателя нової української літератури, доповнює слава «батька» українського театру» – чітко вказують на Івана Котляревського.

Словосполучення-маркери в джерелі В – «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – чітко вказують на Тараса Шевченка.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Будучи останнім представником поезії українського бароко», «вів став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – чітко вказують на Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

«Громади» на Наддніпрянській Україні у другій половині XIX століття – це напівлегальні об’єднання української інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке й суспільно-політичне спрямування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Автором творів «За двома зайцями», «Маруся Богуславка», «Богдан Хмельницький» був Михайло Старицький.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Народники – течія в загальноросійському революційному русі, діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства й учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об’єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи тією мірою поділяли етичні, соціальні й політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, прагнучи відповідно цих ідеалів оновлення життя широких народних мас.

Термін «народники» виник уже на початку 1860-х років серед російських демократів, під яким розуміли демократично налаштованих, схильних до реформаторства людей, прихильників «народної справи», симпатиків народу. Діяльність народників на Наддніпрянській Україні в 1870–1880-х роках була спрямована на пропаганду ідей селянського «общинного соціалізму».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Унаслідок завершення франко-російської війни 1812–1814 років було розформовано українські полки козацького й земського ополчення.

Під час цієї війни українські землі були джерелом матеріальних і людських ресурсів. Незначні бойові зіткнення мали місце лише на Волині. Царська влада наважилася навіть на формування українських козацьких полків. Загалом в українських губерніях було сформовано військо чисельністю 61 тис. осіб.

Незважаючи на значний внесок українців у перемогу над Наполеоном, сподівання на покращення соціального або національного статусу після війни не справдилися.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Уривки з історичних джерел у яких йдеться про події Коліївщини:

• Уривок 1: Містить пряму вказівку на причину Коліївщини — Барську конфедерацію та релігійне протистояння («фанатизм католиків» проти «православних»). Це офіційна точка зору тогочасних спостерігачів на події 1768 року.

• Уривок 3: Прямо називає лідерів Коліївщини — Залізняка та І. Ґонту, а також головну подію повстання — похід на Умань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Відбудова в Києві Софійського й Михайлівського Золотоверхого соборів, отримання Києво-Могилянською колегією статусу й прав академії пов’язані з гетьманом Іваном Мазепою.

Гетьман Іван Мазепа був одним із найбільших благодійників в історії української церкви та культури. Саме за його кошти та під його опікою в Києві було капітально перебудовано Софійський собор та Михайлівський Золотоверхий монастир у стилі українського (козацького) бароко. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Унаслідок діяльності Першої Малоросійської колегії (1722–1727 рр.) було установлено жорсткий контроль за діяльністю гетьмана та козацької старшини, суттєво збільшено стягнення податків до царської казни та провіанту для російської армії.

Перша Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили до складу Російської імперії, який був заснований 16 (27) травня 1722 року й проіснував до 1727 року. Вона була створена наказом Петра І для контролю за діяльністю українського гетьмана й генеральної старшини й підкорення їх загальноросійському правлінню.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Ці умови зазначено у «Вічному мирі» 1686 року.

«Вічний мир» 1686 року – це надзвичайно важливий міжнародний договір, укладений між Річчю Посполитою (Польщею) та Московським царством. 

Річ Посполита остаточно визнала за Московією Лівобережну Україну, Чернігово-Сіверську землю, Смоленськ та Запорожжя.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

«Генеральна військова канцелярія» – це військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництва якої гетьман правив державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього й міжнародного характеру.

Це була найвища адміністративна установа України-Гетьманщини у XVII–XVIII століттях. Вона фактично виконувала функції сучасного кабінету міністрів та адміністрації президента одночасно.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Території, втрачені Гетьманщиною за умовами Білоцерківського договору 1651 р., позначено цифрами 1, 2.

Білоцерківський договір (1651 р.): Цей договір, укладений після поразки під Берестечком, був вкрай невигідним для Гетьманщини. Він:

• Обмежував владу гетьмана лише Київським воєводством.

• Фактично виводив Брацлавське та Чернігівське воєводства з-під його влади (крім козацьких полків, які мали передислокуватися).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Однією з причин Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. було посилення національно-релігійного гніту православного українського населення.

Системне переслідування православної церкви та вірян після укладення Берестейської унії 1596 р. Шляхта чинила тиск, обмежувала права православних, передавала церкви та монастирі уніатам або католикам.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

В цитованому документі йдеться про Івана Федорова (Федоровича), першодрукаря.

Іван Федоров (близько 1510 — 1583) — видатний діяч східнослов'янської культури, першодрукар, просвітитель, гравер та інженер.

• Видання «Букваря» у Львові (1574) та Острозі (1578) мало величезне значення для розвитку освіти і боротьби проти полонізації та окатоличення.

• «Острозька Біблія»: Ця книга стала вершиною його друкарської діяльності та потужним культурним і релігійним інструментом у захисті православної віри в Речі Посполитій.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ століття).

Сукупність понять і термінів, які слід використовувати, характеризуючи економічний розвиток українських земель у середині XVI – середині XVII ст. (період Речі Посполитої), — це:

• Панщина

• Магнатське землеволодіння

• Фільварки

Панщина – форма земельної відробіткової ренти поширена (разом з оброком) за феодалізму. Полягала в обов’язковій праці селянина в господарстві землевласника.

Магнатське землеволодіння – землі, які перебували у спадковому володінні магнатів – найзаможнішої частини шляхти.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Одним із головних наслідків укладення Люблінської унії 1569 року (об'єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського в єдину державу – Річ Посполиту) було посилення полонізації та денаціоналізації української шляхти.

• Після переходу більшості українських земель під безпосередню владу Польської Корони (Волинь, Київщина, Брацлавщина, Підляшшя) українська шляхта активно інтегрувалася в польське політичне та культурне життя.

• Прагнення дорівнятися в правах до польської шляхти та отримати вищі посади, а також вплив польської культури та католицької церкви, призвели до масового прийняття польської мови, католицтва та польських звичаїв, тобто до полонізації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Для української культури другої половини XIV – XV ст. було характерним виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі.

У другій половині XIV – XV ст., після занепаду Києва внаслідок монгольської навали та дроблення Галицько-Волинської держави, традиція літописання продовжила існувати в нових політичних і культурних центрах західноукраїнських земель, зокрема в Холі, Луцьку та Острозі. Це забезпечило спадковість історичної пам'яті.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

«Кревська унія» – це угода 1385 року, що передбачала приєднання Великого князівства Литовського до складу Польського королівства і шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою.

Основні положення угоди передбачали:

• Династичний шлюб: Шлюб великого князя литовського Ягайла з польською королевою Ядвігою.

• Інкорпорація (приєднання): Зобов'язання приєднати (інкорпорувати) землі ВКЛ до Польської Корони (хоча на практиці ВКЛ зберегло значну автономію, юридично це було оформлено як приєднання).

• Католизація: Перехід Ягайла та всього язичницького населення Литви в католицтво.

• Коронування: Ягайло ставав королем Польщі (під ім'ям Владислав II), залишаючись при цьому і великим князем литовським.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

• 1. Основа сільськогосподарського виробництва – землеробство та тваринництво. ✅ (Це була аграрна економіка).

• 4. Домінування залізовидобувного та залізоробного ремесел. ✅ (Залізоробне ремесло було одним із найважливіших і найпоширеніших, оскільки забезпечувало знаряддями праці та зброєю).

• 5. Значне поширення промислів – мисливства, рибальства та бортництва. ✅ (Промисли, особливо бортництво (збір меду), становили значну частину економіки, забезпечуючи внутрішні потреби та експорт).

• 7. Використання торговельних шляхів – «із варяг у греки», Грецького, Залозного. ✅ (Міжнародна торгівля, особливо по річкових шляхах, була ключовим джерелом княжих доходів і відігравала важливу роль в економіці).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Мозаїка – зображення або візерунок із окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, смальти, камінчиків тощо.

У Софійському соборі збереглася найбільша та найдовершеніша колекція мозаїк Київської Русі. Вони прикрашають головний вівтар та центральний купол.

Головні композиції:

1. «Оранта» (Нерушима Стіна) — величне зображення Богоматері, що молиться, у головній апсиді. Це найвідоміша мозаїка Русі, що стала одним із символів Києва. Висота фігури — 5,45 м.

2. «Євхаристія» — композиція в апсиді, що ілюструє причащання апостолів Христом.

3. Христос Пантократор — зображення у центральному куполі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Культурницьку діяльність Ярослава Мудрого відображено в уривках 2 та 3.

• Уривок 2: Фраза «засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи» вказує на його діяльність із поширення освіти та книжності

• Уривок 3: Пряма згадка про спорудження «церкви святої Софії в Києві» — головного шедевра та символу епохи Ярослава Мудрого

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Десятина в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков.

• Десятина — це податок (або частина князівських доходів чи данини), що складав одну десяту частину і регулярно відраховувався на утримання церкви та духовенства.

• Цей принцип був запроваджений після хрещення Русі та став важливим джерелом фінансування церковного будівництва та милостині, зокрема, князем Володимиром Великим для Десятинної церкви в Києві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків повстання древлян 945 р. стало визначення розмірів і встановлення місць збирання данини.

Повстання древлян 945 року, хоч і було жорстоко придушене княгинею Ольгою. Щоб уникнути повторення трагедії, вона:

• Встановила «уроки» — точний розмір данини, який племена мали платити.

• Запровадила «погости» — спеціальні місця для збору данини. Замість того, щоб князь і його дружина їздили по землях, племена самі привозили данину в ці пункти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Стрілками позначено вторгнення сарматів. Сармати — це давні кочові племена іранського походження, які панували в степах сучасної України з III ст. до н.е. до IV ст. н.е. Вони прийшли на зміну скіфам і відіграли ключову роль в історії регіону.

Основою їхнього життя було кочове скотарство. Сарматське суспільство було дуже войовничим. Існують археологічні свідчення, що жінки в сарматських племенах мали високий статус і нерідко були жінками-воїнами. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У ХІХ столітті на землях колишньої Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини створено Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Колишня Лівобережна Гетьманщина не включала землі Запорозької Січі й Кримського ханства, а саме території південних губерній – Катеринославської, Таврійської й Миколаївської. Київська губернія простягалася на території Наддніпрянської України.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Ключові терміни, які потрібно використати, щоб схарактеризувати суспільний устрій Русі-України (Київської держави) ХІ–ХІІ ст., це: смерди, ізгої та закупи.

• Смерди (1): Особисто вільні селяни-общинники, які були землевласниками і сплачували данину безпосередньо князю. Вони становили основу землеробського населення.

• Ізгої (4): Особи, що втратили свій попередній соціальний стан (були "вигнані" зі свого середовища). Це могли бути сини священників, які не отримали місця, збіднілі купці чи звільнені раби. Вони шукали нового покровителя.

• Закупи (6): Напіввільне населення, яке потрапляло у тимчасову залежність за борги (за "купу" – позику). Вони працювали на пана до відпрацювання боргу, зберігаючи деякі права, але їхнє життя було регламентоване.

Правильна відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Послідовність гетьманування, гетьманів на портретах:

• Б – Петро Конашевич-Сагайдачний: Гетьман реєстрового козацтва, відомий своїми морськими походами та підтримкою культури. Період гетьманування (з перервами): 1616–1622 рр.

• Г – Богдан Хмельницький: Гетьман Війська Запорозького, очільник Національно-визвольної війни. Період гетьманування: 1648–1657 рр.

• А – Петро Дорошенко: Гетьман Правобережної України, відомий як «Сонце Руїни», який намагався відновити єдність держави. Період гетьманування: 1665–1676 рр.

• В – Іван Мазепа: Гетьман Лівобережної України, меценат, який прагнув об'єднати українські землі. Період гетьманування: 1687–1709 рр.

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1. В. Цей уривок «Ходив Олег проти сіверян, і переміг сіверян...» описує події початку правління князя Олега (кінець IX - початок X століття), а саме його походи і встановлення влади над східнослов'янськими племенами, зокрема сіверянами, звільняючи їх від данини хозарам. 

2. А. Уривок «І деревляни кажуть їй:“Нас земля послала Деревлянська, щоби таке сказати...» Тут описано події після смерті князя Ігоря, який був наступником Олега. Його вбили деревляни (945 рік). Уривок фіксує відповідь деревлян княгині Ользі, яка правила після Ігоря як регент при малолітньому сині Святославі. 

3. Г. Уривок «Іде Святослав на Дунай воювати болгар...» розповідає про походи князя Святослава Ігоровича (син Ігоря та Ольги) на Болгарію (960-ті роки) і його спробу закріпитися на Дунаї в Переяславці. 

4. Б. Цей уривок «…а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити .» описує події, пов'язані з хрещенням Русі князем Володимиром Великим (онук Ольги, син Святослава) у 988 році. 

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

У грудні 1845 року – січні 1846 року Микола Гулак разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство. Михайло Грушевський – багаторічний голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1897–1913). Павло Чубинський був членом Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Микола Міхновський – яскравий представник течії самостійників у роки Української революції, наприкінці ХІХ століття був членом «Братства тарасівців», таємної політичної організації, створеної в Полтаві 1891 року.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

• 1-Г (1656 р.): Лист про союз зі Швецією та Трансільванією (Ракоці). Цей союз був укладений після Віленського перемир'я (жовтень 1656 р.) і оформився в Раднотський договір у грудні 1656 р.

• 2-Б (1651 р.): Згадка про поразку під Берестечком (червень–липень 1651 р.). Уступки польському королю, про які йдеться, були зафіксовані в Білоцерківському договорі, укладеному у вересні 1651 р.

• 3-А (1649 р.): Вимоги щодо статусу Києва та обмеження перебування коронних військ у козацьких землях є ключовими пунктами Зборівського мирного договору, укладеного у серпні 1649 р.

• 4-В (1653 р.): Згадка про загибель сина стосується Тимоша Хмельницького, який загинув під час облоги Сучави у вересні 1653 р.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Відповідність битв із супротивниками руських дружин:

1 - В. Битва під Ітілем (близько 965 р.) - хозари. Пояснення: Ця битва є частиною походу київського князя Святослава Ігоровича проти Хозарського каганату, що призвело до його розгрому.

2 - Д. Битва під Києвом (1036 р.) - печеніги. Пояснення: Це була вирішальна битва, в якій князь Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів під стінами Києва.

3 - Г. Битва біля річки Альта (1068 р.) - половці. Пояснення: У цій битві об'єднані сили руських князів (Ізяслава, Святослава та Всеволода Ярославичів) зазнали поразки від половців, що призвело до повстання в Києві.

4 - Б. Битва біля річки Калка (1223 р.) - монголи. Пояснення: Це була перша велика битва руських князів (разом із половцями) проти монгольських військ, яка закінчилася трагічною поразкою.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини 1900–1914 роках.

У наведеному в завданні уривку джерела є словосполучення-маркери – «нафтова й озокеритна» промисловість. Значні родовища нафти є в Дрогобицько-Бориславському районі Галичини, саме туди вкладали кошти іноземні інвестори. Нафтовий район Галичини був важливим ресурсним об’єктом і в роки Другої світової війни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Уряд Петра Столипіна видав низку законодавчих актів, основними з яких були указ 1906 року й ухвалений на його підставі Державною думою Російської імперії закон 1910 року.

Згідно із цими законами кожному селянинові надавали право закріпити свою земельну ділянку, що перебувала в розпорядженні сільської громади, в особисту приватну власність; після чого він мав змогу із цією землею вийти з громади, господарювати на хуторі чи отримати відруб (польова ділянка без садиби) або продати її. Складовою аграрної реформи була переселенська політика. Діставши землю у власність і продавши її, селяни масово переселялися до Азії. В Україні, де поширилося аграрне переселення, цей рух помітно збільшився після 1906 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильне розв’язання завдання полягає у визначенні спільної риси економічного становища Наддніпрянщини й західноукраїнських земель у другій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі, що перебували у складі Австро-Угорської імперії, ніколи не вирізнялися високим промисловим розвитком. У цьому регіоні розвивалися лише ті галузі, що не мали конкуренції в імперії. Поміж таких галузей була нафтова промисловість, саме в цю галузь вкладали іноземні інвестиції. В економіку підросійських земель також укладали кошти іноземні підприємці, зокрема англійський промисловець Джон Джеймс Юз.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Пантелеймона Куліша. Він був засновником науково-літературного щомісячного часопису «Основа» – першого українського суспільно-політичного й літературно-мистецького журналу в Російській імперії.

«Киевская старина» – щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що виходив друком у Києві російською мовою і українською протягом 1882–1906 років. Його першим редактором-видавцем був Феофан Лебединцев, потім часопис редагували Олександр Лашкевич, Євген Кивлицький, Володимир Науменко.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 й 1882 років.

«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда 1837 року силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено дату – друга половина ХІХ ст., а також регіон – Наддніпрянська Україна. Для правильного розв’язання завдання потрібно визначити подію, що привела до економічного зростання в цьому регіоні в цей час.

Сервітути – землі, які належали панові і якими могли спільно користуватися селяни. Як форма землекористування набули поширення в Галичині й Правобережній Україні впродовж XVI–XIX століть під час формування системи феодальної залежності селянства, коли землевласники приєднували землі, які були раніше в користуванні в селян, до своїх оброблюваних земель, залишивши їм натомість низькопродуктивні невеликі наділи й право користуватися з дозволу пана неорними угіддями – луками, лісами тощо.

Наприкінці XIX століття зросло розшарування селянства. Велика його кількість після аграрної реформи 1862 року втратило землю, що спричинило посилення еміграції з України в пошуках вільних земель. Ліквідація селянської громади пов’язана зі столипінською аграрною реформою 1906 року – на початку ХХ століття. Тобто жоден із-поміж цих варіантів відповіді не задовольняє умову завдання.

Скасування 1861 року кріпосного права сприяло економічному зростанню. Реформа 1861 року, хоча й не ліквідувала цілком конфлікту між капіталістичними й феодально-кріпосницькими залишками, полегшила перехід від феодально-кріпосницького ладу до буржуазного. Після реформи розвиток капіталізму в Російській імперії пішов настільки швидко, що за кілька десятиліть відбулися такі перетворення, які в деяких країнах Європи тривали цілі століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати міста Слобожанщини. Одним із-поміж них є Харків, де 1805 року відкрито університет. Інші варіанти відповіді не стосуються цього регіону.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Товариство «Просвіта» – громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідування народної спільноти й піднесення національної свідомості українського народу. «Руська трійця» – галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем, що від кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження. Головна Руська Рада – перша українська політична організація в Галичині. Створена 1848 року у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення. Просвітницьке «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письма, просвіти й культури серед вірних на основі християнської релігії» організовано 1816 року митрополитом Михайлом Левицьким.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

На карті територію, приєднану до Російської імперії в результаті російсько-турецької війни 1806–1812 рр., позначено цифрою 3.

Війна з Туреччиною у 1806–1812 роках завершилася підписанням Бухарестського договору й приєднанням до Російської імперії Бессарабії (територія, позначена цифрою 3 на картосхемі). 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Виявом «соціального розбійництва» на теренах Галичини, Буковини та Закарпаття в XVI–XIX ст. була діяльність опришків.

Опришки не були звичайними грабіжниками. Вони нападали на маєтки шляхти, орендарів та лихварів — тих, хто уособлював соціальний та національний гніт. Частину відібраного майна вони нерідко роздавали бідним селянам, через що здобули статус народних месників.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Пам’ятка архітектури Жовкви, зображена на фото початку ХХ ст., – це Жовківська оборонна синагога, тому вона безпосередньо пов’язана з життєдіяльністю міської громади євреїв.

На той час Жовква була приватним містом короля Яна III Собеського, який сприяв розвитку єврейської громади та дозволив будівництво такої величної кам'яної споруди.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку описано підготовку до вирішальної битви Конотопської війни (1658–1659 рр.) між Гетьманщиною та Московським царством.

Після підписання Гадяцького договору (1658 р.) Іван Виговський опинився у стані війни з Москвою. Щоб протистояти чисельно переважній московській армії князя Трубецького, гетьман уклав військовий союз із Кримським ханством.

У червні 1659 року під Конотопом (на річці Соснівка) об'єднане військо вщент розгромило елітні частини московського війська.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Уривок, у якому полковник Іван Богун аргументує свою позицію, критикуючи московське "рабство", стосується недоцільності укладання «Березневих статей».

Іван Богун різко критикує соціально-політичний устрій Московського царства, зокрема систему холопства і рабства, зазначаючи, що "все є власністю царя" і "Увесь народ московський є рабом". Він вважав, що приєднання до такої держави є катастрофою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

Умови Куруківської угоди 1625 р. задовольняли інтереси лише заможної частини реєстрового козацтва.

• Основні положення угоди стосувалися реєстру та прав козаків:

  • Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 тисяч до 6 тисяч осіб.

  • Реєстровці отримували платню та право на самоврядування (вибори гетьмана, старшини) у межах своєї території.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVІ століття.

Однією з причин появи полемічної літератури на українських землях наприкінці XVI – у першій половині XVII ст. було укладення церковної унії між православною та католицькою церквами.

Полемічна література — це твори, які виникли внаслідок гострої релігійної боротьби між прихильниками та противниками об'єднання православної та католицької церков.

Берестейська церковна унія 1596 року. Ця унія призвела до розколу Київської митрополії на дві частини: уніатську (греко-католицьку, підпорядковану Папі Римському) та православну (яка залишилася під Константинопольським патріархатом).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Найбільш спільною рисою, яка об'єднує ключових діячів української історії з цього ряду (Острозького та Могилу), є їхня роль у розвитку освіти.

• К.-В. Острозький — засновник Острозької академії.

• П. Могила — засновник Києво-Могилянського колегіуму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Ольгерд  «усю [землю руську] перейняв від татар у своє володіння»?

Уривок описує процес експансії Великого князівства Литовського на руські землі (території сучасної України) у XIV столітті, що супроводжувався витісненням монголо-татарського панування.

Ключові факти:

1. Основний етап приєднання: Історичні джерела чітко вказують, що основний масив українських земель (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля) був приєднаний до Литви за правління Великого князя Ольгерда Гедиміновича (1345–1377 рр.).

2. Вирішальна битва: Головною подією, яка поклала початок звільненню цих територій від татарської влади, була битва на річці Сині Води у 1362 році, де військо Ольгерда здобуло перемогу над татарськими "царками" (баскаками/намісниками) Золотої Орди.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Виділений документ ілюструє експансію литовських князів на землі Південно-Західної Русі.

Процес, описаний у тексті, включає такі ключові елементи:

• Заселення спустошених земель "своїми людьми": Це вказує на прихід нової політичної сили на землі, які постраждали від попередніх подій (наприклад, монгольської навали).

• Поширення влади на "знесилених русів": Свідчить про підпорядкування руського населення цій новій владі.

• Перейняття "всієї [землі руської]... від татар": Це найважливіший маркер, що описує поступовий перехід територій, які раніше контролювалися Золотою Ордою (татарами), під владу нової сили.

• Прогнання "баскаків": Баскаки були представниками монголо-татарських ханів, які збирали данину. Їхнє прогнання означає звільнення від прямого ординського панування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI століття. Кримське ханство.

У результаті битви на річці Сині Води українські землі звільнено від «заволзького царя [хана]»?

Уривок описує процес приєднання руських (українських) земель до Великого князівства Литовського та вигнання татарських баскаків, що збирали данину для хана Золотої Орди («заволзького царя»).

• Вирішальною подією, яка забезпечила контроль ВКЛ над більшістю південно-західних руських земель (Київщина, Поділля) і поклала початок їхньому звільненню від Орди, стала Битва на річці Сині Води (приблизно 1362 рік).

• У цій битві військо великого князя Ольгерда розгромило війська монголо-татарських ханів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Скульптурна композиція, зображена на фото, — це пам'ятник засновникам Києва: Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либіді (знаходиться на набережній Дніпра в Києві).

Легенда про заснування Києва цими братами та сестрою вперше і найбільш повно викладена саме в «Повісті минулих літ» — найдавнішому літописному зведенні Київської Русі, яке традиційно пов'язують з ім'ям Нестора Літописця.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Віче — це народні збори у давніх слов'ян, зокрема в Київській Русі, на яких вирішували важливі державні, політичні та громадські справи.

У Київській Русі віче часто відігравало значну роль, особливо в періоди слабкої князівської влади, і могло висувати вимоги до князя, навіть виганяти його. Згаданий у питанні епізод (який відбувся у 1068 році після поразки на річці Альта) є класичним прикладом того, як київське віче висунуло вимогу до князя Ізяслава Ярославича.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі штрихуванням позначено Хозарський каганат, з яким вели боротьбу князі Олег, Святослав.

• Князь Олег (кінець IX - початок X ст.) вів боротьбу з хозарами за контроль над слов'янськими племенами, що платили данину Каганату (зокрема, сіверянами і радимичами). 

• Князь Святослав Ігорович (X ст.) здійснив вирішальні походи проти Хозарського каганату. У 965 році його війська розгромили ключові міста Каганату, що призвело до остаточного занепаду цієї держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Правильна відповідь – удосконалення привласнювальних форм господарювання.

Палеоліт (давній кам'яний вік) та мезоліт (середній кам'яний вік) – це періоди, коли люди займалися привласнювальним господарством, тобто полюванням, збиральництвом і рибальством. 

У період мезоліту це господарство вдосконалилося завдяки винаходам лука та стріл, що зробило полювання ефективнішим, а також завдяки використанню човнів, що сприяло розвитку рибальства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Кримську область передано до складу УРСР 1954 року в період «відлиги», проведення керівництвом Радянського Союзу політики лібералізації й реформ, зокрема, в економічному секторі. На прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і вкрай занедбаний Російською РФСР Крим – із розваленою економікою і депортованим населенням. Тобто рішення Верховної Ради СРСР про передання Кримської області до складу УРСР прийнято з міркувань економічної доцільності (варіант відповіді 1). У п’ятому варіанті відповіді йдеться про Переяславську раду 1654 року. Додавши 300 років, дістанемо 1954 рік. Тобто це ще одна правильна відповідь – 5. Також перехід області до іншої республіки визначав статус півострова як адміністративно-територіальної одиниці республіки (7).

Правильна відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Олександра Довженка – фундатора національного кінематографа (7). Упродовж 1918–1919 років він воював у лавах Армії УНР проти більшовиків (5) і був членом спілки «Гарт» у 1923–1925 роках (2).

Мистецьке об’єднання «Березіль» засновано Лесем Курбасом. Основи монументального мистецтва пов’язують із Михайлом Бойчуком. Автор збірки «Сині етюди», новели «Я (Романтика)» – Микола Хвильовий. У справі «Спілки визволення України» засуджено Сергія Єфремова.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

«Україна без Кучми» – кампанія протестів в Україні у 2000–2001 роках, організована політичною опозицією і спрямована переважно на відставку президента Леоніда Кучми.

У 1993 році відбувся найбільший в Україні страйк шахтарів. Мітингувальники висунули керівництву країни не лише економічні вимоги щодо перегляду цін і заробітної плати, а й політичні – із приводу референдуму про довіру президенту  України Леоніду Кравчуку.

Віктор Ющенко став першим президент України, який прийшов до влади внаслідок масових протестів під час Помаранчевої революції – протесту проти масової фальсифікації на виборах 2004 року на користь його головного суперника Віктора Януковича.

У 1989 році на багатотисячних демонстраціях у Києві вперше з’явилися гасла «Щербицького геть!»

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Столицю УСРР перенесено з Харкова в Київ 24 червня 1934 року.

19 квітня 1930 року в приміщенні Харківського оперного театру винесено вироки членам так званої «Спілки визволення України», вигаданої підпільної антирадянської організації, яка нібито виношувала плани контрреволюційного перевороту.

30 січня 1937 року в Державному ордена Леніна Академічному театрі опери та балету УРСР у Києві урочисто затверджено нову, вже третю Конституцію республіки, яка засвідчувала: «в основному» соціалізм побудовано.

6 липня 1928 року в Москві закінчився один із перших політичних процесів, «Шахтинська справа», зі звинувачення інженерів Донбасу в саботажі, шкідництві, створенні підпільної організації, установленні конспіративного зв’язку з московськими шкідниками й із зарубіжними антирадянськими центрами.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Слова й словосполучення-маркери, на які під час розв’язання завдання передовсім потрібно звернути увагу, такі: «з підпорядкуванням союзних міністерств у підпорядкування обласних», «гласність», «п’ятирічка».

Десталінізація (1953–1964 роки) – розвінчання культу особи Йосипа Сталіна й ліквідація наслідків його режиму – стала одним із ключових елементів «відлиги». Її проявом в економіці була децентралізація керування. За Законом «Про подальше вдосконалення організації управління промисловістю і будівництвом в Українській РСР» територію України поділено на 11 економічних адміністративних районів. У кожному з них утворено орган планування і керування місцевою промисловістю і будівництвом – раду народного господарства (раднаргосп). Тож місцеві керівники отримали контроль над 90 % підприємств і повністю – над сільським господарством республіки.

Гласність у вузькому сенсі, у сучасному слововживанні, основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов у другій половині 1980-х років у СРСР. Тобто це часи розпаду Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

«Недружелюбні» дії Росії щодо України стосуються сьогодення – України в умовах незалежності (1991 рік – початок ХХІ століття).

Роки четвертої п’ятирічки – це перші повоєнні роки.

Правильна відповідь: 1 Б, 2 Д, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Верховний Архієпископ Йосиф Сліпий – український церковний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви, кардинал римо-католицької церкви; із 1 листопада 1944 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, із 23 грудня 1963 року Верховний Архієпископ Львівський – предстоятель Української греко-католицької церкви.

Шухевич Роман Йосипович – український політичний і військовий діяч, головнокомандувач Української повстанської армії (УПА), Герой України.

Ярослав Семенович Стецько – український політичний і військовий діяч, активний член Організації українських націоналістів (ОУН). Із початком німецько-радянської війни Ярослав Стецько брав участь у формуванні похідних груп ОУН із метою організації українського самоврядування на окупованих Німеччиною українських землях. Прорвавшись до Львова з групою однодумців, скликав Національні Збори, які 30 червня 1941 року проголосили Акт відновлення Української Держави й обрали Я. Стецька прем’єром Українського уряду Державного Правління.

Олексій Прокопович Берест – український радянський військовик, Герой України, лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом із Михайлом Єгоровим і Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945 року.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Д, 3– Б, 4–А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Денікінські війська зазнали поразки в ході контрнаступу (11 жовтня – 18 листопада 1919 року) Південного фронту Червоної армії. 6 листопада 1919 року радянські війська взяли Чернігів, 16 грудня 1919 року – Київ, 7 лютого 1920 року – Одесу, так радянська влада втретє повернулася в Україну.

29 квітня 1918 року в грамоті Павла Скоропадського «До всього Українського народу» скасовано всі розпорядження попереднього уряду, проголошено Українську Державу, а автора грамоти – Гетьманом усієї України. Повністю відновлено приватну власність на землю, надано широке право вільної купівлі-продажу землі.

Західноукраїнську Народну Республіку утворено в листопаді 1918 року на західноукраїнських землях, що перебували у складі Австро-Угорщини. Урядом новоствореної держави вжито заходів для виведення економіки з кризи: установлено державну монополію на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкір, худоби; заборонено вивіз нафти тощо.

На засіданні президії Українського Національного Союзу в ніч з 13 на 14 листопада 1918 року створено Директорію УНР – колегіальний верховний орган для керівництва збройним повстанням проти режиму гетьмана Павла Скоропадського для відновлення республіканських порядків під прапором УНР.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Творення нової України.

«Небесна Сотня» – збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї й акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 року – лютому 2014 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Ключовим словосполученням у завданні є «роздержавлення економіки». Тобто об’єкти державної власності (заводи, фабрики тощо) після роздержавлення мають перейти в приватну власність. Отже, ідеться про «Приватизаційний майновий сертифікат».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Указ Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності Компартії України» оприлюднено 30 серпня 1991 року. Цьому передувала низка політичних подій, зокрема й державний переворот 19–23 серпня в колишньому СРСР, відоміший як путч ДКНС (Державний комітет надзвичайної ситуації). Надзвичайність ситуації полягала в тому, що консервативні кола компартії намагалися зберегти устої радянської системи. Для цього усунули з посади керівника СРСР Михайла Горбачов, на місце якого прийшов ДКНС, що складався з керівників силових структур. Ці події підштовхнули національні сили України до рішучих дій, наслідком яких було проголошення Акту незалежності України. Така діяльність керівного складу компартії й зумовила появу Указу Президії Верховної Ради України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Зображений на карикатурі промовець заявляє: «З коріння викорчуємо застій!», а сам стоїть за врослою корінням трибуною. Терміном «застій» характеризують період кризи радянської системи, уособлюваний керівником держави Леонідом Брежнєвим. Викорчовування означає час, що був після його керування. У варіантах відповіді Б й В наведено події часів застою. «Надпрограми» Микити Хрущова запроваджували в період «відлиги» (1950–1960-ті роки).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Поширення дисидентства стало реакцією на згортання процесів десталінізації, отже варіанти відповіді А і Б не задовольняють умову завдання. Оскільки йдеться про «першу хвилю» дисидентів, то з-поміж двох дат – 1965 рік і 1978 рік – потрібно вибрати першу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Під час розв’язування завдання потрібно взяти до уваги, що радянська економічна модель мала низку сталих величин, як-от: збереження державної монополії на зовнішню торгівлю, заборона на індивідуальну підприємницьку діяльність (за винятком непу й періоду «перебудови»). В умові завдання ідеться про 1960-ті роки, тобто варіанти відповіді А й Г її не задовольняють. Семирічні плани розвитку народного господарства (варіант відповіді В) запроваджено в 1959–1956 роках за керування Микити Хрущова, тому цей варіант відповіді також неправильний. Досить ефективні, однак згодом згорнуті, «Косигінські реформи» (1965 рік) передбачали розширення господарської самостійності підприємств.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати уривок зі спогадів дисидента Івана Світличного й дійти висновку, що саме викликало «багато ілюзій», «рожевий оптимізм» у суспільстві відразу після ХХ з’їзду КПРС, що відбувся 1956 року, і на якому розвінчано «культ особи» Йосипа Сталіна. Цей поштовх до лібералізації суспільного життя в СРСР дістав назву «відлиги». У варіанті відповіді А вжито словосполучення «нова спільнота – радянський народ», уведене в ужиток за часів кризи радянської системи, тобто в період «застою». Варіант відповіді В містить термін «гласність», що властивий періоду «перебудови» Михайла Горбачова. Гасло «Кадри вирішують усе!» характерне для сталінського тоталітарного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Для правильного розв’язання завдання потрібно взяти до уваги хронологічні рамки, зазначені в умові завдання – друга половина 1940-х – початок 1950-х років. Повоєнний голод 1946–1947 років здебільшого в центральних і південних регіонах українських земель на початку 1950-х подолано. Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) ліквідовано 1946 року, відповідно в 1950-х ця конфесія могла діяти лише в підпіллі. Натомість по завершенні військових дій Другої світової війни Організація українських націоналістів (ОУН) і загони Української повстанської армії (УПА) продовжували боротьбу вже з більшовицькою владою. Ця боротьба пішла на спад після вбивства 1950 року керівника УПА Романа Шухевича, однак окремі загони УПА діяли аж до середини 1950-х років. Об’єктами нападів повстанців були радянські активісти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Проаналізувавши плакат, можна визначити, що йдеться про повоєнні події, а саме період від 1946 до1950 років. По закінченні Другої світової війни СРСР відмовився від фінансової допомоги «плану Маршалла» з ідеологічних міркувань, тож варіант відповіді А – неправильний. Оскільки в Радянському Союзі діяла планова економіка, то варіант Г також не може бути правильним. Здобутки науково-технічної революції (НТР), про які йдеться у варіанті відповіді В, упроваджували на Заході в 1950-х, а не в СРСР у 1946–1950 роках. Тож в СРСР економіку після війни відновлювали за рахунок використання здебільшого власних ресурсів і репарацій.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Після капітуляції Німеччини 9 травня 1945 року Друга світова війна ще тривала майже чотири місяці із її сателітом Японією. Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 року в Тихому океані на борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР підписав генерал родом із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко – український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР він був чи не єдиним генералом, який вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В уривку історичного документа йдеться про «генеральний округ Житомир», місто в центральній частині українських земель. Варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо Галичина належала до західної частини УРСР. Варіант відповіді Б також не може бути правильним, бо на початок 1943 року територію українських земель було повністю окуповано нацистами. Округ «Трансністрія» – це південно-західна частина українських земель, тож варіант відповіді Г також неправильний.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У завданні наведено світлини Симона Петлюри, Євгена Коновальця і Степана Бандери. Після ідентифікування зображень потрібно відкинути варіанти відповіді А, Б й В, бо С. Петлюра не мав відношення ні до Організації українських націоналістів (ОУН), ні до руху Опору в роки Другої світової війни. Правильною відповіддю є варіант Г. Радянськими органами держбезпеки організовано вбивства: С. Петлюри 1926 року в Парижі, Є. Коновальця 1939 року в Роттердамі, С. Бандери 1950 року в Мюнхені.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В історичному документі, фрагмент якого наведено в завданні, ідеться про організацію (УНДО), що заявляє про обстоювання не лише культурних позицій українського населення, а й політичних і економічних. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – провідну політичну партію міжвоєнної Західної України – засновано 1925 року, тобто ця організація діяла у 20–30-х роках ХХ століття, коли значна частина українських земель перебувала під контролем СРСР. Пригадавши ставлення радянської влади до українського питання в зазначений період, можна дійти висновку, що УНДО діяла за межами СРСР, а саме на території Східної Галичини в Польщі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В історичному документі, фрагмент якого наведено в завданні, ідеться про організацію (УНДО), яка заявляє про обстоювання не лише культурних позицій українського населення, а й політичних й економічних. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – провідну політичну партію міжвоєнної Західної України – засновано 1925 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння термінів «чорна дошка» й «розкуркулення».

«Куркулями» більшовики називали всіх, хто використовував найману працю, за часів керування Йосипа Сталіна цей термін уживали стосовно селянства, яке мало приватну власність і не бажало йти в колективні господарства (колгоспи). «Чорна дошка» – це адміністративно-репресійний засіб колективного покарання сільського населення, механізм Голодомору – геноциду проти українського народу. Занесення на «чорні дошки» сіл, колгоспів означало блокування їх військовими загонами, вилучення продовольства, заборону торгівлі. Суть колективізації полягала в масовому створенні колективних господарств через примусове усуспільнення земельних ділянок, реманенту, робочої і продуктивної худоби; адміністративного усунення приватно-кооперативного сектору силовими методами; запровадження соціалістичної форми господарювання й утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.

Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Нову економічну політику впроваджено 1921 року. Варіанти відповіді А і Б стосуються 1930-х років. Варіант відповіді В також неправильний, бо Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) ніколи не досягала економічної незалежності за часів існування СРСР. Лише подія, зазначена у варіанті відповіді Г, відбулася до 1921 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно розглянути й проаналізувати наведену в ньому картосхему. На ній міста Львів, Чернівці, Ужгород тощо обведено кордоном. Це міста сучасної Західної України, які в період існування Української Народної Республіки (УНР) утворили Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Далі потрібно визначити, коли ЗУНР була в складі УНР. Унаслідок укладення Варшавської угоди 1920 року землі Східної Галичини переходили до Польщі. Попри успішність «Чортківської офензиви» 1919 року війська армії ЗУНР мусили залишити Галичину Польщі. Метою Першого «Зимового походу» 1919–1920 років було підняття українського населення на боротьбу з військами денікінців і більшовиків. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР в єдину незалежну державу. Наступного дня Акт злуки майже одностайно ратифіковано Трудовим конгресом України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати проголошення Універсалів і початку конфлікту з радянським урядом більшовиків. Перший Універсал прийнято в червні 1917 року; Другий Універсал – у липні 1917 року, Третій Універсал – у листопаді 1917 року. Конфлікт із більшовицькою Росією розпочато в грудні 1917 року. На Київ радянські війська рухались у січні 1918 року. Отже, ідеться про Четвертий Універсал.

Правильна відповідь – Г.