ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова передають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть) тощо.

У  реченні рядка В слова за теорією Ч. Дарвіна указують на джерело повідомлення, від них не можна поставити питання до інших слів. Отже, ці слова є вставними. У решті речень аналогічні слова є членами речення, адже до них можна поставити питання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Антоніми.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови,  правильне слововживання, уміння добирати до слів антоніми та вживати їх у мові.

Антоніми – це слова з протилежним значенням. Характерною рисою пари антонімів є спільність їхнього лексичного значення, тому антонімічна пара – це завжди слова однієї частини мови. Антоніми широко використовують у художній літературі як стилістичний засіб.

Звернімося до лексичного значення слів різниця – тотожність.

Різниця – це  відмінність.

Тотожність – це повна схожість, подібність.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня  й суфікса.

Суфікс   -инн(я) ( -інн(я)) в українській мові має різне значення. Так у словах носіння, говоріння, гасіння, ходіння, шарудіння, терпіння, водіння його вживають на позначення процесу, дії.

А от у слові коріння цей суфікс має значення збірності (огудиння, бадилиння, соняшничиння тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Іменники фламінго, кенгуру, ступінь, насип належать до чоловічого роду. Отже, дотримано норми узгодження прикметника з іменником у рядку високий насип.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Знак м’якшення пишемо  прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк. Отже, мистецький, запорізький. Також ь пишемо в словах на позначення здрібнілості (малесенький).

Пишемо знак м’якшення в дієсловах одягається та виносьте (бо наказовий спосіб – винось).

Не пишемо знак м’якшення  перед шиплячими (камінчик, менший, вінчати), крім винятків (тому женьшень). Традиційно ь не пишемо перед губними, а от слово різьбяр є винятком.

Пишемо знак м’якшення в слові учительство, бо тут він стоїть після л перед суфіксом -ств-.

З м’яким знаком потрібно писати слово жменьці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – жменька).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова докупи, напам’ять, назустріч – це прислівники, тому їх потрібно писати разом. А от на гору – це прийменник з іменником. Можна підібрати синонім на скелю. Тому цю сполуку слів потрібно писати окремо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте увесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Синонімами до слова фантастичні є слова дивовижні, казкові, неймовірні. Слово правдиві не підходить за контекстом: « …виходять, здавалося б, правдиві, а насправді цілком реальні історії».Тобто правдиві історії є реальними.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання,обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні Разом з героями ми підіймаємося на/гору людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книжках справжнєв головній частині є однорідні присудки підіймаємося, падаємо, які пов’язані неповторюваним єднальним сполучником сурядності і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Правду про кого?що? жінок – знахідний відмінок.

«Зліплює» кого?що? людей – знахідний відмінок.

Знаєш кого?що? романи – знахідний відмінок.

Виходятьхто?що? історії – називний відмінок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку погляд, кладка, передзвін підкреслена літера означає різні звуки: у словах погляд, кладка літера д передає звук [д]; у слові передзвінє африката дз.

У рядку сьорбати, весняний, всюди підкреслена літера позначає однакові звуки. У словах сьорбати, всюди літера с передає звук [с′], адже у словах далі є знак м’якшення та буква ю. У слові весняний літера с теж передає звук [с′], адже два звуки з групи д, т, з, с, ц, л, н взаємопом’якшуються, якщо після другого стоїть буква я.

У рядку захист, розвивається, пізній підкреслена літера позначає різні звуки: у словах захист, розвивається– це звук [з], у слові пізній – це [з′], адже відбувається взаємопом’якшення.

Розглянемо рядок з такими слова: нитці, баскетбол, молитва.. Підкреслена літера у слові боротьба – це звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, далі йде знак м’якшення; у слові молитва – це звук [т];у слові нитці – це [ц′:].

У рядку край, вокзал, закріплення підкреслена літера означає різні звуки: у слові вокзал – це звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а в словах край, закріплення – це звук [к].

 Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У – В. Між голосним та приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв та схожими сполуками. У також пишемо перед в та між двома приголосними. Отже, костюм у шафі, подивитися у вічко, постукав у двері.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних за рахунок збігу. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряєваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Передгроззя. Це іменник середнього роду ІІ відміни, має закінчення -я. Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками. А от у слові осеРДя подовження не відбудеться, бо там немає позиції між двома голосними.

Військкомат, спорттовари. У цих іменниках подвоєння відбувається на межі частин складного слова (військовий комісаріат, спортивні товари).

Віддзвеніла, роззброєння, віддзеркалення, ввічливість. Подвоєння відбувається на межі морфем (префікс + корінь).

Численний, суверенний. Це прикметники, які є винятками (численний, старанний, рахманний, захланний, суверенний).

Очікуваний – дієприкметник. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Благословенний – це прикметник старослов’янського походження (блаженний, мерзенний тощо). У таких словах традиційно відбувається подовження.

Попідвіконню – це один з п’яти прислівників, у яких відбувається подвоєння (зрання, спросоння, попідтинню, навмання).

Слова студений, шалений потрібно писати без подвоєння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Разом пишемо слово фотожурналіст, адже частинки біо-, зоо-, фото-, фіто-, астро-, вело- та схожі потрібно писати разом.

Разом пишемо прикметники західноєвропейський, кисломолочний, високоефективний, кількамільйонний, тому що від них можна утворити підрядні словосполучення (Західна Європа, кисле молоко тощо).

Разом пишемо слова мікросхема, мегамаркет, мініготель, тому що частинки макро-, мікро-, мега-, міні- потрібно писати разом. Також разом пишемо слова з частиною супер- (суперобкладинка).

Разом пишемо також слово перекотиполе, бо першою частиною цього іменника є дієслово в наказовому способі.

Окремо пишемо слова пів кілометра, бо числівник пів з наступним іменником треба писати окремо.

Решту слів потрібно писати через дефіс.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Типи відмінювання кількісних числівників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

У запропонованому реченні числівники вжито в родовому та знахідному відмінках. Отже, ста, від восьми до вісімдесяти.

Відповідь – Д.