Українська мова

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Узагальнено-особовим є речення «З гармат по горобцях не стріляють». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати», присудок у цьому реченні виражений інфінітивом.  

Речення «Довго спали вітри у ярах на припоні» є двоскладним.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що синоніми – це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Наприклад, у реченні варіанта Д слово дивна має значення «дуже гарна, чудова, чарівна»; а слово прекрасна – дуже гарна, надзвичайно приємна для слуху, милозвучна.

Отже, кожен з варіантів синонімів можливий у реченні: «Ми стояли, зачаровані (дивною, прекрасною) музикою весняних лугів».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за наявністю другорядних членів. 

Поширеним є речення, що має хоча б один другорядний член: Мільярди людей прагнуть жити  (як?) в злагоді.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виділене слово вжите в невластивому йому значенні в реченні: Два примірники словника присутні в кабінеті. Присутній – той, який перебуває в якому-небудь місці в певний час. Це слово можемо вживати, якщо йдеться про осіб.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Б. У кличному відмінку однини іменники І відміни м'якої групи мають закінчення -е: воле. 

Більшість безсуфіксних іменників ІІ відміни твердої групи утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення -е: Богдане; деякі іменники ІІ відміни, що закінчуються на -ець, мають у кличному відмінку закінчення -е: шевче; іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю), але Ілле.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Пароніми

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що пароніми – це слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Отже, не можна замінити поданим варіантом у дужках виділене слово в реченні: Молоко дуже корисне (корисливе) для молодого організму. (корисний – який приносить або здатен приносити користь, дає добрі наслідки; корисливий – який прагне до власної вигоди, робить заради наживи).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Правильною відповіддю є варіант В. З дефісом пишемо прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника-префікса по та суфіксів -ому або -(к)и, а також по-латині; складні прислівники, утворені з двох прислівників: десь-інколи; складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів чи зі службовими словами між ними: мало-помалу, віч-на-віч.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Д: дієприслівниковий зворот Виходячи з дому вказує на дію підмета сонце, хоч за змістом речення це не правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Коми при одиничних дієприслівниках

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний розділовий знак у реченні.

Згадаймо, що одиничний дієприслівник не виділяють комами, якщо він стоїть після дієслова-присудка і має значення обставини способу дії: Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при однорідних членах речення. 

Пригадаймо: якщо однорідні члени речення стоять після узагальнювального слова і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них – тире: Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинках – панувала тиша.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при відокремлених членах речення. 

Поширене означення не відокремлюємо в реченні «Усіяна колосками земля пахне літом», адже тут дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Члени речення

Завдання перевіряє вміння визначати члени речення. 

Обставина причини є в реченні: Поранений солдат побілів (чому?, з якої причини?) від болю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб у 2-й особі множини має закінчення -імо: зробімо. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

З дефісом пишемо всі слова в рядку А, адже дефіс треба писати:

• іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година;
• іменники, що означають професію, спеціальність, учений ступінь, державну посаду, військове звання: генерал-майор;
• прикметники, що означають відтінки кольору: світло-жовтий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник

Завдання перевіряє вміння розпізнавати частини мови.

Для того щоб розрізнити складні сполучники й однозвучні поєднання інших частин мови, спробуйте сполучники замінити іншими синонімічними сполучниками: зате – але; проте – однак; тож – тому; якби – коли б. Це можливо зробити лише в реченні варіанта Д: Якби знали, не те б заспівали. – Коли б знали, не те б заспівали.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати прийменники.

Зауважмо, що вищий ступінь порівняння прикметників поєднується з прийменником за: вищий за мене.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -а(-я) мають:

• назви населених пунктів: Львова, Миргорода, Харкова 
• назви мір довжини, ваги, часу: вольта
• числові назви: десятка
• наукові назви іншомовного походження: займенника
• органів і частин тіла: язика
• назви рослин: нарциса

Закінчення -у(-ю) мають:

• назви регіонів, країн: Криму
• назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: фонтану
• переважна більшість слів зі значенням місця, простору: кварталу
• назви речовин, маси, матеріалу, але: хліба;
• збірні поняття, але: табуна
• назви станів, хвороб: кору 

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються: інтелект, шасі, нераціональний, територіальний, еміграція, апеляція, бароко, комісія, терор, коректура, грам.

Подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків: нетто, ірраціональний, імміграція, ванна.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака 

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Згадаймо, що м’який знак НЕ пишемо: 

• після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ: змагаєшся;
• перед м'якими, пом'якшеними, шиплячими: безбатченко;
• між подвоєними та подовженими приголосними: віссю. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Визначаючи особові закінчення дієслів, потрібно враховувати те, що дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають, належать до другої дієвідміни: варити – варю – варять.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Літеру Е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка Д:  ненаголошений стає наголошеним у спільнокореневих словах: щебетати, бо щЕбіт; у деяких словах написання е та и ніяк не перевіряється, його треба запам'ятати: тремтіти; держати. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що префікс с пишемо тільки перед к, п, т, ф, х.

Отже, літеру с треба писати в усіх словах рядка Б: сформувати, перескочити, сфотографувати.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення й існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «зрештою» є вставним у п’ятому реченні, оскільки воно не відповідає на запитання й не є членом речення, вказує на послідовність і зв’язок думок. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: потрібно поставити кому між частинами складнопідрядного означального речення: «Що ж є найголовнішим у людині, яку ми творимо?».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Орфографічну помилку допущено в рядку Г.

Зверніть увагу, що у слові серце й похідних відбулося спрощення приголосних (рдц – рц: сердець – серце, серцевий).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частка

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Згадаймо, що частка – це службова частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм.

У реченні рядка Г слово «наче» є порівняльним сполучником, який приєднує порівняльний зворот, має значення мов, немов.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння відрізняти прості речення від складних.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Одну граматичну основу має речення в рядку Б. Зверніть увагу, що в це речення ускладнене однорідними присудками: «Ясної тихої днини кружляє над землею, сідає на обличчя павутиння».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм ужито в реченні Б. «Бити байдики» означає «нічого не робити, марнувати час, ледарювати». 

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме й переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова з прямим і переносним значенням і доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що пряме значення слова – це його основне лексичне значення.

Виділене слово вжите в прямому значенні в реченні «Приходять друзі, виринають у пам’яті спогади». 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати відокремлені члени в реченні.

Відокремлене означення є в реченні «Небо розгорнуло намет свій – синій, широкий, глибокий».

Відокремлена прикладка є в реченні «По всім світі пронесу нашу гордість і красу – рідну мову».

Відокремлена обставина є в реченні «З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад».

Відокремлений додаток є в реченні «Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів».

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «У світі слів немає випадкових, хоча вони й століттями мовчать» є підрядним допустовим, оскільки від головної частини можна поставити питання незважаючи на що?.

Речення «Якщо ти усміхнешся світу, він відповість посмішкою» є підрядним умови, оскільки від головної частини можна поставити питання за якої умови?.

Речення «Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй» є підрядним з’ясувальним, оскільки від головної частини можна поставити питання що?.

Речення «Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив» є підрядним мети, оскільки від головної частини можна поставити питання з якою метою?.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Багатій, розбруньковуйся, мово!» є означено-особовим, граматична основа тут – присудок у формі 2-ї особи однини (зверніть увагу, що звертання мово НЕ є членом речення).

Речення «Нас зустрічають хлібом-сіллю» є неозначено-особовим з головним членом – присудком у формі 3-ї особи множини.

Речення «Друга шукай, а знайдеш – тримай» є узагальнено-особовим. У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Речення «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема» є безособовим, присудок тут виражений словом нема.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в мовленні.

До позначених цифрами слів потрібно дібрати такі відповідники: відраза – осоруга, спокуса – зваба, царина – галузь, тенета – пастка.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях з уточнювальними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченнях, ускладнених уточнювальними членами.

Зверніть увагу, що відокремлюємо комами уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомогою слів або, тобто, себто, а саме: «Довге життя випало Дорошенчисі, або Чабанисі, як частіше називають ще її».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

У реченні «З другої хати доносилася сумна, журлива пісня» означення є однорідними, адже характеризують предмет з одного боку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник

Завдання перевіряє вміння розпізнавати частини мови.

Для того щоб розрізнити складні сполучники і однозвучні поєднання інших частин мови, спробуйте сполучники замінити іншими синонімічними сполучниками: щоб – аби; тож – тому; якби – коли б. Це неможливо зробити в реченнях варіантів А, В, Г.

Отже, у цих реченнях виділені слова НЕ є сполучниками.

У реченні «Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немовби все заснуло» виділене слово є сполучником і його треба писати разом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

У всіх словах іншомовного походження пишеться буква и в рядку Б.

Згадаймо, що пишемо и:

• у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (за правилом «дев’ятки») перед приголосними кореня: шилінг, консистенція, ідилічний;
• у географічних і власних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним: Шиллер – шиллерівський.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Зауважмо, що подвоєні літери треба писати у всіх словах рядка А: віддзвеніти, заввишки (подвоєння на межі префікса й кореня), віконниця (подвоєння на межі префікса й суфікса), лисиччин (подвоєння -чч- у присвійних прикметниках на -ин, утворених від іменників жіночого роду на -чка).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Усі слова пишемо з м’яким знаком в рядку В.

Згадаймо, що мякий знак ставиться після л перед буквами, що позначають мякі приголосні, та перед -ськ(ий): вигулькнути, ковальський; в іншомовних словах м’яким знаком позначають м’якість зубних приголосних перед й, я, ю, є, ї: лосьйон;

після букв д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: ганьбити.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї:

Після губних приголосних (б, п, в, м, ф).

Після р (в кінці складу).

Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї).

Апостроф не ставимо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня.

Апостроф не пишемо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних ставимо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р.

Апостроф не ставимо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

У всіх словах спрощення в групах приголосних позначається на письмі в рядку В.

Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: честь – чесний пристрасть – безпристрасно, месть (рос.) – месник; у вимові й на письмі відбувається спрощення у словах із коренем -їзд-: безвиїзно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Норму при відмінюванні числівників порушено в рядку Б: у складних числівниках п'ятсот – дев'ятсот із двох паралельних відмінкових форм, які мають перші їхні частини – числівники п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, закріпилася лише форма на -и в усіх непрямих відмінках, крім форми О. в., яка має такі паралельні форми: п’ятьмастами / п’ятьомастами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види складних речень.

Складним з різними типами синтаксичного зв’язку є речення «Вже вечір тіні склав у стоси, за обрій котиться курай, і дальні пахнуть сінокоси, і дальній пахне рідний край». Зверніть увагу, що це речення має чотири граматичні основи, отже, складається з чотирьох частин, з’єднаних як інтонаційно, так і за допомогою сурядних сполучників.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) деякі приголосні зазнають звукових змін, а саме:

• к, ц(ь), ч + -ськ-(ий), -ство-(о) дають -цьк-(нй), -цтв-(о): калмик – калмицький;
• г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -зтв-(о): Париж – паризький, Гаага – гаазький, Виборг – виборзький, Буг - бузький;
• х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -ств-(о): чех – чеський, Іртиш – іртиський, Чорнухи – чорнуський.

Зверніть увагу, поряд з українськими словами у мові співіснують запозичені слова, у деяких з них чергування та спрощення не відбувається: казах – казахський, Цюріх – цюріхський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Д. У кличному відмінку однини іменники першої відміни м'якої групи мають закінчення -е: героїне.

Більшість безсуфіксних іменників другої відміни твердої групи утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення -е: Назаре, генерале; іменники другої відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю), але Ілле.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання прислівників разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Правильною відповіддю є варіант Б.

З дефісом пишемо:

• прислівники, складні прислівники, утворені з двох прислівників: без кінця-краю;
• складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів чи зі службовими словами між ними: коли-не-коли;
• неозначені прислівники, що мають у своєму складі словотворчі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-:  де-небудь;
• два прислівники, утворені від іменників, пишуться через дефіс: по-латині і на-гора.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в безсполучниковому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у безсполучникових реченнях.

Тире ставимо в реченні «Дощ пройшов хазяйським кроком – сад в росі купається», оскільки друга частина містить у собі наслідок того, про що йдеться в першій частині. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складносурядних реченнях.

Зверніть увагу, що тире ставимо в складносурядному реченні, якщо йдеться про швидку зміну подій: «Хвилина, ще – і схід розпише в сліпучі барви небосхил».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем).

Усі слова мають один префікс, корінь, один суфікс, закінчення в рядку Г: виголошене, надлишок, припечений, приказка.

У рядках А, Б, В є слова, які не мають закінчення: по-сільському, взимку, вивідавши; у рядку Д слово якнайдобріший має два префікси.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченнях з прикладками.

Кому перед як треба поставити в реченні: «Сосюра, як справжній лірик, різноманітний у своїх переживаннях». Зверніть увагу, що комою в цьому реченні відокремлюємо прикладку, яка має відтінок причини.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Значення «надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього факти дійсності» має фразеологічний зворот прокрустове ложе.

З’ясуймо значення інших фразеологізмів: піррова перемога – сумнівна перемога, що не виправдовує жертв; геростратова слава – ганебна, сумна слава, що пов'язана із злочином; дамоклів меч – небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь; Еолова арфа – душа людини, яка відгукується на всі події життя. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних прикметників разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

З дефісом пишуться всі слова в рядку Д, адже через дефіс пишемо:

• складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: навчально-виробничий, об’ємно-просторовий, електронно-оптичний; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: навчальний і виробничий тощо;
• складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: мідно-червоний.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми прикметників від неправильних. Зауважмо, що в прикметниках пишемо:

• суфікс -ов-, якщо основа іменника закінчується на твердий приголосний або наголос на закінченні: куля – кульовѝй, плащ – плащовѝй, кварц – кварцовий, сіль – сольовѝй;
• суфікси -ев- (після голосних -єв-), якщо основа іменника закінчується на м’який або шиплячий приголосний: взірець – взірцевий, корабель – кораблевий, матч – матчевий, калач – калачевий, липень – липневий, вуглець – вуглецевий, корінець – корінцевий, криця – крицевий, значення – значеннєвий, замша – замшевий, мить – миттєвий, баржа – баржевий, карамель – карамелевий, вишня – вишневий, журавель – журавлевий, куниця – куницевий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення або закінчення -ей, -ів.

Нульове закінчення мають іменники твердої, м’якої та мішаної груп: бур, культур, галерей, мозаїк.

Зверніть увагу, що кілька іменників жіночого роду закінчуються на -ей: мишей, ескадрилей, статей, свиней, сімей.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння розрізняти дієслова різних способів.

У сучасній українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, наказовий і умовний.

Дійсний спосіб виражає реальну дію, що перебігає в часі. 

Наказовий спосіб виражає прохання, побажання, спонукання або наказ.

Умовний спосіб виражає дію не реальну, а тільки бажану або можливу за певних умов.

Інколи форми одного способу можуть уживати в значенні іншого: форми умовного способу – у значенні наказового для пом'якшення наказу, наприклад: Вже б покласти кінець всім незгодам і щоб кожен народ поважать.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти дієслова від інших частин мови.

Зверніть увагу, що в рядку Д всі слова є дієсловами. В інших варіантах є слова, які належать до таких частин мови: крикливий, перехідний, переможний – прикметники, учений – іменник.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Дієслова вимагають певного відмінка від залежних від них іменників: оволодіти (чим?) знаннями.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

У реченні «Щоб здобути (отримати) вищу освіту, потрібно наполегливо працювати» виділене слово НЕ можна замінити варіантом у дужках.

Зауважмо, що під впливом російської мови часто трапляються помилки на вживання дієслів отримувати, одержувати, здобувати, діставати. Російське слово «получать» має декілька українських відповідників. Так, наприклад, російською мовою можна сказати «получать образование» і «получать огласку», а українською – освіту здобувають або дістають, а розголосу набувають.

Одержувати й отримувати – брати те, що дають, надсилають, дарують. Ці синонімічні слова вживаються передусім тоді, коли йдеться про конкретний фізичний, матеріальний об'єкт або наслідок фізичних або хімічних процесів.

Здобувати – діставати, розшукувати, знаходити кого-, що-небудь. Це слово вживається передусім з іменниками абстрактного значення й має відтінок одержання чогось з певною затратою сили, енергії, зусиль.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при відокремлених членах речення.

Поширене означення не відокремлюємо в реченні «Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади», адже тут дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -а(-я) мають:

• назви населених пунктів і географічних назв з наголошеним закінченням: Дінця
• назви будівель, приміщень, споруд: сектора
• назви чітко окреслених предметів: барометра

Закінчення -у(-ю) мають:

• назви країн, регіонів, територій: Лівану
• назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: метрополітену, музею але: гуртка
• назви трав’янистих рослин: бузку
• назви процесів, станів, властивостей, ознак: задуму, звуку
• явища природи: землетрусу, тиску
• збірні поняття: концерту, але: гуртка
• назви спортивних ігор і танців: баскетболу

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Частку не з усіма словами потрібно писати ОКРЕМО в рядку Д: не/захищений від вітру сад (при дієприкметнику-означенні є пояснювальні слова від вітру); не/просячи допомоги (не з дієприслівниками, так як і з дієсловами, переважно пишемо окремо);  не/потрібно поспішати (слово не потрібно є присудковим у цьому випадку).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння визначати розряди прикметника за значенням. Згадаймо, що присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?

Присвійні прикметники творяться:

• від назв людей за допомогою суфіксів -ів (їв), -ин (-їн): лікарів, Оленчина;
• від назв тварин за допомогою суфіксів -ач (-ий), -яч (ий), ин (-ий), їн (-ий): орлине крило, заячий хвіст.

Усі прикметники є присвійними в рядку Б: Франкові заклики, ненин голос, слюсарів інструмент.

Зауважмо, що присвійно-відносні прикметники можуть поступово набувати значення якісних прикметників. Такі прикметники виділяють в окрему групу присвійно-якісних: солдатська каска, батьківські збори.

З таким же значенням виступають прикметники в стійких фразеологічних сполученнях: лебедина пісня, ахіллесова п’ята.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Г: у реченні немає підмета, воно безособове односкладне.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Члени речення

Завдання перевіряє вміння визначати члени речення.

Зверніть увагу, що складений дієслівний присудок складається з допоміжного дієслова, яке виконує функцію зв'язки, та інфінітива. 

У реченні Зоря на небі рожева вже почала займатись складений дієслівний присудок виражений інфінітивом і допоміжним фазовим дієсловом, що означає початок дії.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.

Фразеологічні звороти є синонімічними в рядку Б: і води не замутить – хоч у вухо бгай (дуже лагідний, скромний, сумирний).

Порівняймо значення інших фразеологізмів:

• на живу нитку (тимчасово, нашвидку, неміцно закріпити що-небудь так, щоб легко можна було зняти, розплутати) – білими нитками шитий (невміло, погано замаскований, виконаний);
• попасти на слизьке (опинитися у скрутному становищі) – накрити мокрим рядном (піймати, захопити зненацька; вилаяти когось);
• бентежити кров (викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки) – не чути землі під собою (бути у надзвичайно піднесеному стані);
• закрутити веремію (здіймати колотнечу, спричиняти неспокій; галасувати, вередувати, навмисне шукати причину для сварки, скандалу) – укрутити хвоста (присмирити, приборкати когось; обмежити кому-небудь свободу дій).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з дієприслівниками.

Згадаймо, що одиничні дієприслівники НЕ відокремлюються, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?) і стоять після присудка.

У реченні «Похитуючись Соломія підійшла до столу» дієприслівник стоїть перед присудком, тому його ПОТРІБНО відокремити комою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Омоніми

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що омоніми – слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.

Виділені слова є омонімами в реченнях: Вона зрозуміла душевний стан (фізичне самопочуття або настрій) гостя. У хлопця плечі широкі, стан (тулуб, корпус людини; торс) високий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати й записувати числівники на позначення часу.

Зверніть увагу, що години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?.

Отже, порушено граматичну норму на позначення часу у словосполученні: сім годин двадцять хвилин (правильно: сьома година двадцять хвилин; двадцять хвилин на восьму; двадцять хвилин по сьомій тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Літеру Е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка В.

Памʼятаймо, що в таких випадках треба дібрати перевірне слово, у якому ненаголошений стає наголошеним: заручини, бо заручИти, невидимка, бо невИдимий; п’ятирічка, бо перша частина складного слова закінчується на голосний и; у деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и ніяк не перевіряється: обітниця.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченнях.

Зверніть увагу, що в простому реченні між підметом і присудком ставимо тире:

• якщо обидва головні члени речення виражені іменниками або кількісними числівниками в називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає, наприклад: (2) Мова – знаряддя для засвоєння спадщини минулого, найвищих здобутків людської культури. (4) Слово – наймогутніше знаряддя, що уможливлює перегук поколінь.
• якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить, наприклад: (1) Найголовніша ознака індивідуальності народу – це його мова.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми прикметників від неправильних.

Згадаймо, що найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо доданням префікса най- до форми вищого ступеня. Такі прикметники вжито в реченнях 1, 2, 4: найголовніша, найвищих, наймогутніше.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Якби мені сила та воля, жив би без горя» є підрядним умови, оскільки від головної частини можна поставити питання за якої умови?.

Речення «Теплий туман слався по полю й наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому» є підрядним наслідку, оскільки підрядна частина вказує на наслідок того, про що йдеться в головній частині, і приєднується за допомогою сполучника так що.

Речення «Соборна Вкраїно, всі храми твої відбудуєм, щоб лунами дзвонів сягнути духовних вершин» є підрядним мети, оскільки від головної частини можна поставити питання з якою метою?.

Речення «Україна моя починається там, де доля моя усміхається» є підрядним допустовим, оскільки від головної частини можна поставити питання де?.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому!» є означено-особовим, граматична основа тут – присудок у формі 1 особи однини (зверніть увагу, що звертання сонце НЕ є членом речення).

Речення «Задзвонили в усі дзвони по всій Україні» є неозначено-особовим з головним членом – присудком у формі множини минулого часу.

Речення «Світлішає в житті і на душі» є безособовим, присудок тут виражений безособовим дієсловом світлішає.

Речення «Десять раз подумай, а раз скажи» є узагальнено-особовим. У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати до них антоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

Відкрити душу – відверто, щиросердно ділитися з ким-небудь своїми заповітними думками, переживаннями, намірами; антонім до цього фразеологізму сховатися у шкаралущу – не довіряти нікому, заглибитися у власні переживання.

Вискочити на сухе – уникнути заслуженого покарання, осуду; антонім до цього фразеологізму попасти в тенета – опинитися в скрутному становищі, в несприятливих умовах.

Пальцем не ворухнути – зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь; антонім до цього фразеологізму зі шкури пнутися – докладати великих, надмірних зусиль для досягнення чого-небудь; дуже важко працювати.

Надягати машкару – приховувати свою справжню сутність; антонім до цього фразеологізму зривати личину – викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.