ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази.

Завдання перевіряє вміння виконувати тотожні перетворення тригонометричних виразів.

За формулою $$ \operatorname{tg}\ \mathbf{\alpha}=\frac{\sin\mathbf{\alpha}}{\cos\mathbf{\alpha}} $$ спростимо: $$ \frac{\cos\mathbf{\alpha}\cdot\operatorname{tg}\ \mathbf{\alpha}}{\sin^2\mathbf{\alpha}}=\frac{\frac{\cos\mathbf{\alpha}\cdot\sin\mathbf{\alpha}}{\cos\mathbf{\alpha}}}{\sin^2\mathbf{\alpha}}=\frac{\sin\mathbf{\alpha}}{\sin^2\mathbf{\alpha}}=\frac{1}{\sin\mathbf{\alpha}}. $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Геометрія Стереометрія. Тіла обертання.

Завдання перевіряє знання формул для обчислення площі поверхні кулі.

Площа сфери знаходиться за формулою: \(S=4\mathbf{\pi}R^2.\) Виразимо з формули \(R:\)

Відповідь: Г.

ТЕМА: Геометрія. Планіметрія. Чотирикутники.

Завдання перевіряє знання властивостей ромба, трапеції, прямокутника, властивостей чотирикутників, вписаних в коло.

Навколо чотирикутника можна описати коло, якщо сума протилежних кутів дорівнює \(180^\circ.\) Отже, навколо ромба та довільної трапеції не можна описати коло, але навколо довільного прямокутника – так.

Відповідь: B.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази.

Завдання перевіряє вміння виконувати тотожні перетворення раціональних виразів, знання формул скороченого множення.

Спростимо вираз, використавши формулу скороченого множення

Відповідь: Б.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Елементи комбінаторики, початки аналізу.

Завдання перевіряє вміння обчислювати ймовірності випадкових подій, користуючись її означенням.

Монет номіналом менше \(50\) копійок – \(17\) (\(5\) монет номіналом \(10\) копійок, \(12\) монет – по
\(25\) копійок). Усього монет – \(20.\)

Отже, ймовірність того, що номінал навмання взятої монети менше \(50\) копійок становить: $$ P=\frac{17}{20}. $$

Відповідь: A.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Рівняння, нерівності та їхні системи.

Завдання перевіряє вміння розв'язувати квадратні рівняння.

Розв'яжемо рівняння:

Відповідь: Б.

ТЕМА: Геометрія Стереометрія. Тіла обертання.

Завдання перевіряє знання формул для обчислення площ поверхонь циліндра.

\(S_\text{бічної}=56\mathbf{\pi}\), \(S_\text{поверхні}=S_\text{бічної}+2S_\text{основи}=92\mathbf{\pi}.\)

Отже, \(92\mathbf{\pi}=56\mathbf{\pi}+2S_\text{основи}.\)

\(2S_\text{основи}=36\mathbf{\pi}\), \(S_\text{основи}=18\mathbf{\pi}.\)

Відповідь: Б.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Функції.

Завдання перевіряє вміння встановлювати властивості числових функцій, заданих графіком.

Функція \(y=f(x)\) зростає при \(x\in [-3; 1].\)

Відповідь: Д.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази.

Завдання перевіряє відношення та пропорції. Перевіряє знання основної властивості пропорції.

Розв'яжемо рівняння, використавши основну властивість пропорції: \begin{gather*} \frac 8x=\frac 25,\\[6pt] 2\cdot x=8\cdot 5,\\[6pt] x=20. \end{gather*}

Відповідь: A.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази.

Завдання перевіряє вміння знаходити неповну частку, остачу від ділення одного натурального числа на інше.

\(194\) учні можна розсадити в їдальні
\(194 : 6 = 32\) (остача \(2\)).

Таким чином, учні розсядуться по \(6\) учнів за \(32\) столи та \(2\) учні сядуть за \(33\text{-й}\) стіл.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Геометрія. Планіметрія. Елементарні геометричні фігури та їхні властивості.

Завдання перевіряє знання властивостей вертикальних i суміжних кутів, паралельних прямих.

\(\angle\mathbf{\beta}=\angle\mathbf{\gamma}\) як вертикальний. \(\mathbf{\alpha}+\mathbf{\gamma}=180^\circ.\) За властивістю паралельних прямих. \(\mathbf{\alpha}\), \(\mathbf{\gamma}\) – внутрішні односторонні. $$ \mathbf{\alpha}=180^\circ-\mathbf{\gamma}=180^\circ-125^\circ=55^\circ. $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази.

Завдання перевіряє вміння виконувати тотожні перетворення числових виразів.

Розкриємо дужки та зведемо подібні доданки: $$ x+2(x-2)=x+2x-4=3x-4. $$

Відповідь: A.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Рівняння, нерівності та їхні системи.

Завдання перевіряє вміння розв’язувати ірраціональні та показникові рівняння, аналізувати та досліджувати рівняння, розв’язувати рівняння з параметром.

1. Розв'яжемо рівняння

2. Розв'яжемо рівняння \((5^{2x+1}-25^x-20)(\sqrt{ax-6}-\sqrt{a-2x})=0\text{:}\) \begin{gather*} \left[\begin{array}{l} 5^{2x+1}-25^x=20=0\ \ (1),\\ \sqrt{ax-6}-\sqrt{a-2x}=0\ \ (2). \end{array}\right. \\[7pt] \text{ОДЗ:} \left\{\begin{array}{l} ax-6\ge 0,\\ a-2x\ge 0. \end{array}\right. \end{gather*}

\((1)\ 5^{2x+1}-25^x-20=0\), \(x_1=0\mathord{,}5.\)

Перевіримо, при яких значеннях \(a\ \ x_1\) буде коренем рівняння (підставимо в ОДЗ): \begin{gather*} \left\{\begin{array}{l} a\cdot 0\mathord{,}5 -6 \ge 0,\\ a-2\cdot 0\mathord{,}5 \ge 0; \end{array}\right.\\[7pt] \left\{\begin{array}{l} 0\mathord{,}5a\ge 6,\\ a\ge 1; \end{array}\right.\\[7pt] \left\{\begin{array}{l} a\ge 12,\\ a\ge 1. \end{array}\right. \end{gather*} якщо \(a\in [12; +\infty)\ x_1=0\mathord{,}5.\)

\((2)\ \sqrt{ax-6}-\sqrt{a-2x}=0\), \(\sqrt{ax-6}=\sqrt{a-2x}\),
\(ax-6=a-2x\), \(ax+2x=a+6\), \(x(a+2)=a+6\),
якщо \(a=-2\), \(x\cdot 0 = 4\) не має коренів,

якщо \(a\ne -2\), \(x_2=\frac{a+6}{a+2}.\)

Перевіримо, при яких значеннях \(a\ \ x_2\) буде коренем рівняння:

Розв'яжемо методом інтервалів:

\(x_2=\frac{a+6}{a+2}\) – корінь рівняння при \(a\in [-2\sqrt{3}-2)\cup [2\sqrt{3}; +\infty).\)

Запишемо загальну відповідь:

Відповідь: якщо \(a\in (-\infty; -2\sqrt{3})\cup [-2; 2\sqrt{3})\) рівняння не має коренів;

                   якщо \(a\in [-2\sqrt{3}; -2)\cup [2\sqrt{3}; 12)\ \ x=\frac{a+6}{a+2}\);
                   якщо \(a\in [12; +\infty)\ \ x_1=0\mathord{,}5;\ \ x-2=\frac{a+6}{a+2}.\)

ТЕМА: Геометрія Стереометрія. Прямі та площини у просторі. Многогранники.

Завдання перевіряє вміння будувати перерізи призми, знання теореми про три перпендикуляри, кута між прямою та площиною, вміння розв’язувати стереометричні задачі.

1. Нехай \(ABCDA_1B_1C_1D_1\) – прямокутний паралелепіпед.

\(ABCD\) – прямокутник, бічні ребра \(AA_1\), \(BB_1\), \(CC_1\), \(DD_1\) – висоти паралелепіпеда.

Через пряму \(AD\) та точку \(K\in B_1C_1\) можна провести площину \(\mathbf{\gamma}\) та тільки одну.

За властивістю паралельних площин \((ABC)\ ||\ (A_1B_1C_1)\), третя площина \(\mathbf{\gamma}\) перетинає дані площини по паралельних прямих.

\(AD\ ||\ B_1C_1\) точка \(K\in B_1C_1\rightarrow AB_1C_1D\) – даний переріз.

2. \(AB_1C_1D\) – паралелограм, оскільки \(AD\ ||\ B_1C_1\), \(AD=B_1C_1\), \(DC\perp AD\) (\(ABCD\) – прямокутник), \(CC_1 \perp (ABC).\) За теоремою про три перпендикуляри похила \(C_1D\perp AD.\)
Отже, \(AB_1C_1D\) – прямокутник.

3. \(BB_1\perp (ABC)\), \(B_1D\) – похила, \(BD\) – проєкція похилої на \((ABC).\) За означенням кута між прямою та площиною, \(\angle B_1DB=\angle(B_1D\), \((ABC))=\mathbf{\alpha}.\) \(CC_1D_1D\) – квадрат, \(CC_1=CD=18\), за теоремою Піфагора у \(\Delta CC_1D\ (\angle C=90^\circ)\ C_1D=18\sqrt{2}.\)

У \(\Delta B_1BD\ (\angle B=90^\circ)\ BB_1=18\), \(\angle D=\mathbf{\alpha}\), \(BD=BB_1\cdot \operatorname{ctg}\mathbf{\alpha}=18\operatorname{ctg}\mathbf{\alpha}.\)

У \(\Delta ABD\ (\angle A=90^\circ)\) за теоремою Піфагора \(BD^2=AB^2+AD^2\), \(AD=\sqrt{324\operatorname{ctg}^2\mathbf{\alpha}-324}=18\sqrt{\operatorname{ctg}^2\mathbf{\alpha}-1}.\)

\(S_{AB_1C_1D}=AD\cdot DC_1=18\sqrt{\operatorname{ctg}^2-1}\cdot 18\sqrt{2}=324\sqrt{2}\sqrt{\operatorname{ctg}\mathbf{\alpha}-1}.\)

Відповідь: \(324\sqrt{2}\sqrt{\operatorname{ctg}\mathbf{\alpha}-1}.\)