ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в складному реченні

Речення, позначене символом-кружечком, – це складне речення з різними видами зв’язку.

Друга частина речення – підрядна (що з народження будь-хто може отримувати цілковите задоволення від життя), після неї потрібно поставити розділовий знак перед третьою частиною складного речення. Як бачимо, цього розділового знака немає, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні конструкції. Розділові знаки в ускладненому реченні

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними конструкціями, правильно розставляти розділові знаки.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Вставна конструкція на думку науковця є в реченні, що позначене трикутником, вона вказує на джерело повідомлення.

Відповідь – Г.

ТЕМА:Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку тут використано (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом  є початковим реченням запропонованого деформованого тексту.

Речення із символом-трикутником буде другим, адже в ньому пояснено міркування Тимо Айраксинена, а також ім’я та прізвище ученого замінено на слово «науковець».

Наступним є речення, позначене символом-кружечком: тут займенник «цим» замінено на іменник «задоволення», а також прокоментовано парадокс попереднього твердження.

Далі наведено кілька аргументів, чому діти здатні відчувати щастя завжди. Отже, речення із символом-квадратом буде наступним.

І останнє речення-висновок – це речення, позначене символом-трапецією.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Наказовий спосіб дієслів

Складний іменник ювіляр-початківець утворено від двох іменників ІІ відміни чоловічого роду. Початківець – іменник м’якої групи, ювіляр – твердої групи. Отже, у кличному відмінку маємо ювіляре-початківцю.

Щоб утворити наказовий спосіб у формі І особи множини, використовуємо закінчення -імо (творити – твори – творімо).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Запрошуємо Вас, ювеліре-початківцю, узяти участь у конкурсі «Прикраса року»: творімо світ мистецтва разом!

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників. Рід іменників. Уживання прийменників

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з.

У реченні вжито вставну конструкцію за переказами. Вона є правильною.

Іменник біль – іменник чоловічого роду. Отже, у родовому відмінку це форма болю.

Іменники ІІ відміни чоловічого роду на позначення осіб у родовому відмінку однини мають закінчення -а. Отже, Вира.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

За переказами, озеро Синевир утворилося зі сліз красуні Синь, які вона пролила від болю та горя на місці загибелі свого коханого Вира.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Правопис присвійних прикметників

У множині іменники І відміни в місцевому відмінку мають закінчення -ах (-ях).

Отже, по книгарнях.

Присвійні прикметники мають суфікс -ов-, такі прикметники пишемо з великої літери, якщо вони утворені від власних назв. Отже, Шевченкових.

Від слова повісті ставимо питання які? Отже, українською мовою. Форма на українській мові не є нормативною.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Меценати розвезли по книгарнях міста оновлене видання Шевченкових повістей українською мовою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. Необхідно визначити, у якому відмінку потрібно вжити числівник.

У складеному кількісному числівнику 278 відмінюємо кожне слово: у числівнику двісті відмінюємо дві частини. Нам потрібна форма місцевого відмінка. Отже, двохстах.

У складному числівнику сімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – сімдесяти.

Відповідно форма простого числівника вісім – восьми (вісьмох).

Отже, двохстах сімдесяти восьми.

Числівник 46 потрібно поставити в орудний відмінок. Отже, сорока шістьома (шістьма).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Наша команда підготувала річний звіт на двохстах сімдесяти восьми сторінках, і він проілюстрований сорока шістьома таблицями й діаграмами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ. Ступені порівняння прикметників. Дієслівні форми

Як бачимо, це завдання перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Чоловічі прізвища на приголосний відмінюємо. У реченні це слово вжито в родовому відмінку. Отже, Равича.

Складену форму вищого ступеня порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш талановитих. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: талановитіших. Найвищий ступінь: проста форма – префікси най-, що-, як- (найталановитіших); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш талановитих). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самим. Це калька з російської.

При зміні дієслів відбувається чергування д – дж. Отже, радити – раджу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Усім охочим раджу завітати до Національного музею історії України, щоб побачити роботи одного з найталановитіших майстрів помежів’я XVII–XVIII століть Івана Равича.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Іншомовні слова. Запозичена лексика

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичне значення власне українських та іншомовних слів.

Ремарка (фран. remarque – спостерігати, помічати) – примітка на берегах зошита, книжки.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

У варіанті А лексичні помилки – «по праву», «жемчужиною». «По праву» – калька з російської, варто вжити «справедливо», «заслужено». «Жемчужина» – росіянізм, потрібно вжити слово «перлина».

В Умані Черкаської області розташований Національний дендрологічний парк «Софіївка», який справедливо називають перлиною України.

У варіанті В лексичні помилки – «під відкритим небом», «стоянка».

«Під відкритим небом», це калька з російської, варто вжити «просто неба». Замість слова «зупинка» потрібно вжити «стоянка» (місце поселення людей кам'яного віку).

Музей народної архітектури та побуту просто неба в Переяславі знайомить з будівлями та стоянками від часів пізнього палеоліту до Княжої доби.

У варіанті Г лексичні помилки – «перевернути», «конструктора».

«Перевернути» – це кальки з російської, варто вжити «перегорнути». «Конструктор» – особа, що створює машини, прилади, споруди. У реченні доречно вжити слово «засновник».

Запрошуємо перегорнути ще одну сторінку шани до українських науковців, на якій сяє ім’я засновника ботанічного саду в Дніпрі Олександра Рейнгарда.

У варіанті Д лексичні помилки – «смотрових площадок», «живописні види».

«Смотрових площадок», «живописні види» – це кальки з російської, варто вжити «оглядові майданчики», «мальовничі краєвиди».

На високому березі Дніпра ще донедавна залишалося кілька оглядових майданчиків, звідки відкривалися мальовничі краєвиди.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Тире (5) обґрунтовано як розділовий знак між частинами складного речення, поєднаними безсполучниковим зв’язком.

Правильне обґрунтування – тире між підметом і присудком, що виражені іменниками, також перед присудком є вказівна частка то.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. Також обов’язково необхідно зважати на займенники в реченні.

У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Євгена Патона, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

Варіант А

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для мене неправильно вжито займенники мені, мене, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант Б

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нас неправильно вжито форму займенника нас, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант В

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього неправильно вжито займенник мені, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант Г

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для мене неправильно вжито форму займенника мене, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, В, Г дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча, тобто речення побудовано правильно.

А от у варіанті Д дієприслівниковий зворот Оздобивши 628 аркушів вишуканими заставками та гравійованими ініціалами,… ужито в односкладному безособовому реченні. Це помилка, така будова речення в українській мові не є нормативною.

Це речення потрібно відредагувати, наприклад, таким чином:
До наших днів з першого накладу збереглося близько 350 примірників Острозької Біблії, які містять ​628 аркушів, оздоблених вишуканими заставками та гравійованими ініціалами.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Лексичну помилку допущено в словосполученні сервісне обслуговування. Іншомовне слово «сервіс» теж має значення «надання послуг для задоволення побутових потреб населення, спеціальна служба, що надає послуги».

Таким чином, сервісне обслуговування – це плеоназм, тобто помилкове поєднання двох слів з однаковим значенням

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й префікса.

У словах камінець, ремінець, вітерець суфікс -ець надає слову зменшувального значення.

У слові синець цей суфікс просто указує на предмет.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прийменників. Правопис частки НЕ.

У варіанті А помилка в слові потенціал та на повну.

У слові потенціал маємо написати букву е. Це іншомовне слово, його правопис потрібно запам’ятати. Прислівникову сполуку на повну пишемо окремо, бо тут слово повну зберігає самостійне значення і є усіченою формою конструкції на повну силу, потужність.

У варіанті В помилки в словах необхідні та осмислено.

Прикметник необхідні потрібно написати разом, адже без не це слово не вживається. У слові осмислено немає подовження, тому що воно похідне від слова осмислений, це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

У варіанті Г помилки у словах задля та зосередженими.

Слово задля – це складний прийменник, який утворений сполученням простих прийменників за та для. Такі прийменники пишемо разом. Слово зосереджений – це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова:

• політико-економічний, виставково-презентаційний (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і);
• суші-бар, інтернет-видання, бета-промені, допінг-контроль (перше слово дає основну характеристику поняттю);
• магнітолог-астроном, художниця-карикатуристка (складні професії та спеціальності);
• жовто-синій (колір з відтінком).

Разом потрібно писати слова максіспідниця та віцеконсул.

Прикметник соціально небезпечний потрібно написати окремо, тут логічний наголос падає на першу частину, від неї також не можна утворити ступенів порівняння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х.

А в слові зчищувати потрібно писати префікс з-, бо далі маємо звук ч.

У словах безкінечно, розтривожити пишемо з-, адже префікси роз-, без-, через- завжди закінчуються на дзвінкий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Більшість запропонованих слів – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження в них відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Потрібно пам’ятати, що подовженими можуть бути тільки такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш.

А от слова ступінь, продаж, шампунь – це іменники чоловічого роду. Тому в орудному відмінку вони матимуть форму ступенем, продажем, шампунем.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф пишемо після губних (б, п, в, м, ф) на початку слова (В’ячеслав) та в корені слова, якщо перед губним стоїть голосний або р (арф’ярка, слов’янин).

Апостор також пишемо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’явитися, під’юдити, нав’ючений.

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (надвечір’я).

А от у словах Святослав і різьбярство апостроф не пишемо, адже перед губним є інший кореневий приголосний.

В іншомовних словах апостроф пишемо після г, ґ, к, х, ж, ч, ш (Х’юстон, миш’як). А от після губних зазвичай не пишемо (гравюра).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях і суфіксах слів.

И пишемо в словах, які можна перевірити наголосом (верховина – верхи, піднебесний – небо, тренування - тренер).

У слові здирати також пишемо и, тому що далі склад з наголошеним а.

И пишемо в суфіксі -ив- в іменниках на позначення конкретних понять, предметів (добриво).

Е пишемо у буквосполученнях -ере-, -еле- (шелестить, берегиня).

У зменшувально-пестливих суфіксах -ечк-, -ельк- теж потрібно писати е (крапелька, сонечко). Також е пишемо в суфіксі -ень (красень).

Правопис деяких українських слів потрібно запам’ятати (минулий, чепурний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях ЗНО та НМТ завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

У цьому завданні подані слова, в наголошуванні яких часто трапляються помилки.

Для опрацювання таких слів рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного в слові черговим. Правильний наголос – черговим.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Переглянемо слова, запропоновані в завданні.

У словах край, вокзал, закріплення виділена літера передає різні звуки. У словах край та закріплення це звук [к], а в слові вокзал – звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко.  

Розглянемо рядок зі словами зіщулитися, просьба, зябра. Виділена літера в цих словах передає однакові звуки: у слові просьба маємо звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко. Це правильна відповідь.

У наступному рядку виділена літера знову передає різні звуки: [с′], [с:′], [ш] відповідно.

У рядку несеться, тюльпан, тьмяно  виділена буква теж передає різні звуки: у словах тюльпан, тьмяно це звук [т′], а в слові несеться ться – це [ц′:я],

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення та фразеологізми.

До фразеологізму авгієві стайні від слова вичищає ставимо питання кого?, що? Отже, це додаток.

До фразеологізму співати з чужого голосу від слова звичка ставимо питання яка? Отже, це неузгоджене означення.

До фразеологізму вибиватися в люди ставимо питання що?. Це підмет.

До фразеологізму кіт наплакав ставимо від підмета хвилина питання яка вона є?. Це присудок.

А до фразеологізму заморити черв’ячка від присудка заїхали ставимо питання з якою метою?. Це обставина мети.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником поки. Від другої (головної) частини можна поставити питання коли,? як довго? до першої (підрядної) частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Б має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, у реченні стоїть тире, бо друга частина є наслідком дії в першій. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Г має вже три граматичні основи (віслюк пригощає, пес частує, обидва голодні), складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сполучниковим сурядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Д має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Отже, це складносурядне речення.

Відповідь 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання кого?, що? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Г (подумати про кого?, що?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання навіщо? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Б (спробуйте навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні Д. 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання як? На таке питання відповідає і фрагмент у реченні Д (розпочати так як?).

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово демонструючи відповідає на питання що роблячи?, указує на додаткову дію. Отже, це дієприслівник.

Слово до не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово найяскравіше відповідає на питання як?, якою мірою? та вказує на спосіб і міру дії. Отже, це прислівник.

Слово це в запропонованому реченні вказує на предмет (поняття), але не називає його, також виконує функцію підмета. Отже, це займенник. 

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, доречно вживати їх. 

З’ясуймо значення фразеологізмів.

• Хоч у рамці вправ – красивий, красива.
• Хоч у вухо бгай – лагідний, тихий, покірний.
• Хоч греблю гати – багато.
• Хоч вовком вий – важко, нестерпно, складно.
• Хоч голки збирай – світло, усе видно.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

1. – Було багато охочих зіграти головну роль у п’єсі?
   – Так, доведеться провести ретельний відбір, бо претендентів хоч греблю гати.
2. – Легко працювати в команді з Миколою?
   – Звісно, він такий спокійний, хоч у вухо бгай.
3. – Наталка вже готова до виступу?
   – Безперечно, подивіться на неї: красуня, хоч у рамці вправ.
4. – Як ти думаєш, сцену достатньо освітлено?
   – Авжеж, видно хоч голки збирай.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники гіперпокликання, інтернет, роки, шанси відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.

А от слово відомості стоїть у знахідному відмінку (знайти кого?, що? відомості)

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Перегляньте ще раз речення.

У реченні, позначеному трикутником, бачимо слово виявляється.

Слово виявляється вказує на послідовність викладу думок, від нього не можна поставити питання, воно не є членом речення. Отже, це вставне слово.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом речення.

У реченні, позначеному кружечком, є однорідні додатки тексти, музику, відео.

У решті речень однорідних членів речення немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина.

Речення, позначене символом-ромбом, – це складне речення з різними видами зв’язку.

Перша частина речення – підрядна обставинна умови. Коми в кінці цієї підрядної частини немає. Це і є пунктуаційною помилкою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-кружечком є початковим у запропонованому деформованому тексті, бо воно має найбільш загальний зміст, розпочинає судження.

Речення із символом-трапецією буде другим, адже в ньому вказано, який наслідок має ілюзія щодо всеохопної пам’яті інтернету.

Наступним є речення, позначене ромбом: у ньому пояснено, що такі надії є марними.

Далі логічно поставити речення із символом-квадратом, бо тут ще детальніше указано причини, чому пам’ять усемережі не вічна.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, це, по суті, висновок до запропонованого повідомлення.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення дієприкметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та утворювати дієприкметники.

Суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч- в українській мові для творення дієприкметників не використовують. Отже, слово прилягаючі є ненормативним.

Іменники ІІ відміни твердої групи в множині мають закінчення -и (острови).

Іменники І відміни мішаної групи в орудному відмінку мають закінчення -ею (межею).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Прибережні океанічні води, материк та прилеглі до нього острови об’єднані спільною назвою Антарктика та окреслені зовнішньою межею.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників та числівників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з, за ...

У реченні вжито вставну конструкцію за даними експертів (джерело повідомлення).

Аналізуючи числівники, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник двісті потрібно вжити в знахідному відмінку, отже, двісті, а числівник тридцять – у родовому, отже, тридцяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

За даними експертів, упродовж року в антарктичних водах з’являється понад двісті тисяч айсбергів, що дрейфують зі швидкістю до тридцяти кілометрів на добу. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Натомість прийменник за є нормативним. Отже, за різними напрямами.

У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення абстрактних предметів, речовин мають закінчення -у (озону).

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш тривалими. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: тривалішими. Найвищий ступінь утворюємо так: проста форма – префікси най-, що-, як- (найтривалішими); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш тривалими). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самий. Це калька з російської.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

На станції успішно проводять наукові дослідження за різними напрямами: наприклад, за рівнем атмосферного озону фахівці здійснюють унікальні спостереження, які у світі є найтривалішими.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

В українській мові чоловічі прізвища на -ко відмінюємо. Сергій – іменник ІІ відміни м’якої групи. У реченні ці слова вжито в орудному відмінку. Отже, Сергієм Комісаренком.

Іншомовні чоловічі прізвища на приголосний теж відмінюємо. Отже,  Девідом Девісом.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

У 1995 році відбувся обмін дипломатичними нотами між міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Девісом та послом України в цій країні Сергієм Комісаренком.

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників. Уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати прийменники та відмінювати складені числівники.

Слово завдяки вживаємо, коли потрібно вказати на те, що сприяло позитивному результату. Натомість дієприслівник дякуючи означає «висловлювати комусь подяку».

Числівник тисяча дев’ятсот дев’яносто шостий є порядковим. У таких числівниках відмінюємо тільки останнє слово так, як прикметник. Числівник у реченні вжито в родовому відмінку. Отже, тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Завдяки рішенню уряду Великої Британії шостого лютого тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року Україні передано арктичну станцію «Фарадей», яка отримала назву «Академік Вернадський».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Іншомовні слова. Запозичена лексика. 

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичне значення власне українських та іншомовних слів.

Тактильний (латинське слово tactilis) – той, що сприймається дотиком, дотиковий.

Щоб виконати це завдання, не обовʼязково знати латинські слова. Треба лише пригадати, у якому випадку це слово вживається (тактильний контакт, тактильні відчуття – тобто контакт і відчуття, повʼязані з дотиком, дотикові).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма. 

У запропонованих реченнях є такі лексичні помилки:

• речення А – це здобувають (має бути набувають) та розповсюдження (правильно поширення);
• речення Б – це бажаючі (ті, хто бажає, охочі) та нажавши (натиснувши);
• речення В – це уносить (додає) та ігру (гру);
• речення Д – прийняти до уваги (взяти до уваги, зауважити) та у жодному випадку (у жодному разі).

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Тире (2) обґрунтовано як розділовий знак при узагальнювальному слові.

Правильне обґрунтування – тире при відокремленій прикладці, адже тут є друга назва (сестри Лідделл – доньки віцеканцлера).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Ю. Макарова, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

У реченні А В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу не пишатися ними неправильно вжиті займенники я, моїх та особові форми дієслів можу та ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Б В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися вами неправильно вжито займенник вами, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні В В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що ми не ідеалізуємо наших співвітчизників, але не можемо не пишатися вами неправильно вжито займенники ми та вами, а також особові форми дієслів ідеалізуємо та можемо, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Г В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую наших співвітчизників, але не може не пишатися нами неправильно вжито займенники я та нами, а також особову форму дієслова ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів. Тому ці варіанти неправильні.

А от у варіанті В дієприслівниковий зворот Даючи обіцянку...  та присудок маємо дотримати вказують на одного діяча (ми даємо обіцянку і ми маємо дотримати її).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівне керування.

Завдання перевіряє знання граматичних норм української мови, правильне слововживання. У кожному слосполученні вжито прийменник до, але не всюди він доречний.

Граматичну помилку допущено в словосполученні спричинити до наслідків. Це порушення літературної норми.

Дієслово спричинити вживаємо без прийменника. Правильними є варіанти спричинити наслідки або призвести до наслідків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Назви осіб жіночої статі (фемінітиви) в українській мові утворюють за допомогою багатьох суфіксів (-к-, -иц-, -ес-,-ин- тощо).

Утворимо фемінітиви від запропонованих слів:

• кравець – кравчиня;
• творець – творчиня;
• друкар – друкарка;
• майстер – майстриня.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф. Правопис власних назв. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та правильно писати слова.

У варіанті Б помилки в словах пов’язані та подорожжю.

Слово пов’язані потрібно писати з апострофом, адже апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня. У слові подорожжю апостроф не потрібний, тому що після шиплячих його не пишемо, після них він може бути лише в іншомовних словах.

У варіанті В помилки в словах прибуток та релігійне.

У слові прибуток потрібно вжити префікс при-, а не пре-, адже в цьому слові немає перебільшення. У слові релігійне маємо написати букву е. Це іншомовне слово, його правопис потрібно запам’ятати.

У варіанті Г помилки в словах Стародавня Греція та численні.

Слово Стародавня потрібно написати з великої літери, тому що це частина власної назви країни – Стародавня Греція. У прикметнику численні – подвоєння, адже суфікс -енн- тут наголошений, а слово означає певне перебільшення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З дефісом потрібно писати слова довідково-інформаційний, складально-пакувальний, пшенично-вівсяний, аграрно-промисловий (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і), бізнес-проєкт, компакт-диск (перше слово дає основну характеристику поняттю), кіловат-година (складні одиниці виміру), інженер-механік (складні слова, що позначаютьт професії та спеціальності), гіркувато-солоний (смак з відтінком).

Разом потрібно писати прикметник кримськотатарський, тому що він утворений від підрядного словосполучення (кримські татари).

Також разом пишемо слова з частинами екс-, міні- (ексчемпіон, мінікомп’ютер).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова, у яких на письмі позначено спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Це відбувається не лише в мовленні, а й на письмі. Отже, спрощення є в словах швидкісний, заздрісний, буревісник, перехресний, безчесний, щасливий, тижневий, радісний, пристрасний.

Не відбувається спрощення в іншомовних словах (агентський) та в словах-винятках (пестливий, хворостняк).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Літери а, о в коренях слів.

Деякі сумнівні голосні можна просто перевірити наголосом (плавець, бо плавати).

У коренях українських слів перед складом з постійно наголошеним -а(я) пишемо -а- (багаття, качан, хазяїн, чабан, гарячка).

Це стосується й дієслів (змагатися, відламати, допомагати, але ломити).

Правопис деяких слів потрібно пам’ятати (крохмаль, борсук).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу. 

М’який знак не потрібно писати в слові дивишся, тому що після шиплячих м’який знак не вживають.

Також м’який знак не треба писати в слові Уманщина, адже перед шиплячими його теж не використовують, крім винятків.

М’якого знака не пишемо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім після л. Саме тому в слові посольський  його потрібно писати, а в слові кінський – ні.

Не пишемо м’якого знака в слові колодязний, хоча колодязь. Це потрібно запам’ятати.

Пишемо м’який знак також у слові чотирьох після м’якого р перед о.

Пишемо м’який знак у всіх словах рядка Г: посунься (бо наказовий спосіб), катається (у дієсловах на -ть(ся), Гуцульщина (перед шиплячим після л).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях слів.

Букву Е пишемо, якщо можна дібрати перевірні слова, де звук [е] буде стояти під наголосом  (недешевий – дешево, шепотіти – шепіт, клекотіти – клекіт, верховний – верхи, верболіз – верби).

Букву Е також пишемо, якщо під час зміни слова ненаголошений голосний чергується з -і-: укоренити, бо корінь.

У зменшувально-пестливому суфіксі -ечк- теж потрібно писати -е- (дощечка, стрічечка).

Правопис деяких слів потрібно просто запам’ятати (хребет).

Букву И пишемо, якщо можна дібрати перевірні слова, де звук [и] буде стояти під наголосом скрипіти – скрипнути),

Букву И пишемо також у буквосполученнях -ри-, -ли- (скрипіти).

У слові невмирущий пишемо И, бо воно утворене від слова вмирати (тут -и-, тому що далі склад з наголошеним -а-). 

И пишемо в суфіксі -ив в іменниках на позначення конкретних понять, предметів (мереживо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

У цьому завданні подані слова, в наголошуванні яких часто трапляються помилки.

Для опрацювання таких слів рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного в слові обруч.

Правильний наголос –  обруч.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У словах боротьба, дзвеніти, подія виділена літера передає різні звуки. У слові дзвеніти це звук [дз] (африката), у слові подія – звук [д′], у слові боротьба це теж [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко.  

Розглянемо рядок зі словами анекдот, ґречний, екзотика. Виділена літера в цих словах передає однакові звуки: у словах анекдот і екзотика теж маємо звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко. Це правильна відповідь.

У наступному рядку в словах сміється, утіха  виділена літера знову передає різні звуки: у слові  сміється ться – це  [ц′:я], у слові утіха це [т′], а от у шістсот виділена літера не позначає жодного звука (відбувається спрощення приголосного). 

У рядку кігтик, легко, подруга  виділена буква теж передає різні звуки: у словах кігтик, легко це звук [х], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко, а в слові подруга – звук [г].

Відповідь – Б.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Функції.

Завдання перевіряє вміння встановлювати властивості числових функцій, заданих графіком.

1. Графік проходить через точку \((3; -2).\) Отже, 1 – Д.

2. Функція набуває лише додатних значень. Отже, 2 – Г.

3. Функція має лише один нуль (одна точка перетину з віссю \(Ox\)).
Отже, 3 – А.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Функції. Лiнiйнi, квадратичні, степеневі, показникові, логарифмiчнi та тригoнометричнi функції, їх основні властивості та графіки.

Це завдання перевіряє знання властивостей функцій та їх графіків.

1. Графік функції є фрагментом графіка функції \(y=1-x.\) Отже, 1 – Б.

2. Графік функції двічі перетинає графік функції \(y=2^x.\) Отже, 2 – А.

3. Функція зростає на проміжку \([0; 3].\) Отже, 3 – Д.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д.

ТЕМА: Творення нової України.

Назва згаданого в завданні формату переговорів походить від зустрічі чотирьох держав, котра відбулася в червні 2014 року в Нормандії (Франція) в рамках відзначення 70-річчя операції «Оверлорд» та відкриття другого фронту Другої світової війни.

Окрім України та Франції, участь у цій зустрічі брали глави росії та Німеччини.

Відповідь: 1, 6, 7.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати здобуті знання у зв’язку з її змістом.

У завданні треба визначити результатом подій Другої світової війни, відображених на картосхемі.

На поданій карті відповідно до її легенди відображено події 1943 р. – від битви на Курській дузі до битви за Дніпро.

Із зазначених подій 1943 р. відбулися такі події:

• утворення Червоною армією плацдармів на правому березі Дніпра;
• вигнання німецьких окупантів із Донбасу;
• поява в лавах Червоної армії піхотних підрозділів, укомплектованих «чорносвитниками».

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати умови певного договору.

Білоцерківський договір 1651 р. містив такі умови:

• отримання шляхтою дозволу повернутися до своїх маєтків, зокрема до розміщених на козацьких територіях
• визнання козацькими територіями лише земель Київського воєводства
• позбавлення гетьмана права дипломатичних зносин з іноземними державами.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати послідовність історичних подій.

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) – 2008 р.

Початок Євромайдану – грудень 2013 р.

Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) відбулося у два етапи:

1) 21 березня 2014 року у Брюсселі лідери України та ЄС підписали політичну частину Угоди,

2) 27 червня 2014 року в ході засідання Ради ЄС Президентом України й керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС було підписано економічну частину Угоди.

В Укладення Мінських домовленостей (Мінські угоди) – усталений узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін – учасників урегулювання ситуації на Донбасі в Нормандському форматі:

• Мінський протокол («Перша Мінська угода») укладений 5 вересня 2014 р., 
• Меморандум про виконання положень Протоколу від 19 вересня 2014 р.,
• Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу (Друга Мінська угода) – лютий 2015 р.

Правильна відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати послідовність подій на основі аналізу візуальних джерел.

У завданні треба проаналізувати плакати, на яких відображено події часів німецько-радянської війни на території України.

На першому плакаті відображено події 1939 р., агресію СРСР проти Польщі. На це вказує пропагандистське гасло: «Надати руку допомоги братнім народам Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!».

На другому плакаті відображено події 1943 р. – вигнання нацистських окупантів із Харкова. На це вказують гасла: «ХАРКІВ РАДЯНСЬКИЙ! ХАРКІВ НАШ – УКРАЇНСЬКИЙ! ОБНІМІТЬСЯ БРАТИ УКРАЇНЦІ В ДЕНЬ ВЕЛИКОГО СВЯТА».

На третьому плакаті відображено події 1944 р. На це вказує пропагандистське гасло: «УКРАЇНА ВІЛЬНА!» і зображення меж УРСР.

На третьому плакаті відображено події 1941 р. На це вказує пропагандистське гасло: «НЕЩАДНО РОЗІБ’ЄМО ТА ЗНИЩИМО ВОРОГА!» і розірваний Гітлером «ДОГОВІР про ненапад між СРСР та Німеччиною».

Правильна відповідь: А, Г, Б, В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з їхнім змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих фрагментів історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (самі джерела, описані в них події чи явища, персонаж тощо);
• у тексті джерел виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та визначаємо місце предмета ідентифікації на лінії часу, переконавшись, що наш висновок не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події давньоруської історії. Мета ідентифікації – визначення дат описаних подій і встановлення їхньої послідовності.

Ключові в першому джерелі словосполучення-маркери – «прийшли на Руську землю половці», «Ізяслав,і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на р. Альту», «і побігли руські князі, і перемогли половці» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про одну з перших битв руських князів з половцями, що відбулася 1068 р.

Ключові в другому джерелі словосполучення-маркери – «поїхав був Данило в Угри до короля», «не чув про прихід татар на Київ», «Батий узяв Київ», «рушив до Володимира» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться, по-перше, про подорож галицько-волинського князя Данила Романовича в Угорщину з сином Левом сватати королівську доньку Констанцію. По-друге, йдеться про монгольську навалу хана Батия на Русь, здобуття ним Києва та похід на волинські землі. Отже, в уривку описано події, що відбувалися впродовж 1240–1241 рр.

Ключові в третьому джерелі словосполучення-маркери – «і говорили [половці] руським князям», «ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете», «і вирішили князі зустріти їх на чужій землі» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події, пов’язані з рішенням руських князів спільними зусиллями з половцями відвернути загрозу вторгнення монголів і дати їм бій за межами руських земель. Це сталося у 1223 р. на річці Калка. Русько-половецькі війська були вщент розгромлені монгольським військом. Для Русі бій на Калці обернувся катастрофою – південні та центральні руські землі втратили своїх володарів і військо. За пятнадцять років до початку монгольського нашестя на Русь ці території так і не змогли відновити свого потенціалу.

Ключові в четвертому джерелі словосполучення-маркери – «прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович]», «зібралися в [городі] Любечі, щоб уладнати мир» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про з’їзд руських князів, що відбувся в 1097 р. в місті Любечі з метою домовитися про припинення міжусобиць і об’єднання для боротьби проти половецьких набігів на Русь.

Відповідь: 1 – А; 2 – Г; 3 – В; 4 – Б.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь установлювати відповідність між подіями й періодами,  аналізувати письмові історичні джерела.

Розв’язання завдання передбачає два етапи. На першому – визначення періоду, який описано в джерелі. На другому – встановлення відповідності.

Перший уривок джерела відповідає періоду «Творення нової України (початок XXI ст. – сьогодення)». На це вказують такі маркери: успішний розвиток України… потребують тісної взаємодії держави й національного бізнесу», «Потрібно більшу… виробляти всередині країни...

Другий уривок джерела відповідає періоду «Відновлення незалежності України (1985–1991 рр.)». На це вказують такі маркери: прискорення, перебудова.

Третій уривок джерела відповідає періоду «Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х рр.)». На це вказують такі маркери: картки із централізованим забезпеченням населення… продуктів, голодує.

Четвертий уривок джерела відповідає періоду «Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)». На це вказують такі маркери:  Основна частина підприємств місцевого значення перейшла з підпорядкування союзних міністерств у підпорядкування обласних рад депутатів.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знань про персоналії історії України.

К. Левицький – співзасновник Української національно-демократичної партії, голова Державного секретаріату ЗУНР.

Д. Донцов – голова Союзу визволення України, теоретик й ідеолог українського націоналізму.

Є. Коновалець – учасник боїв за гору Маківка, командир Галицько-Буковинського куреня січових стрільців.

А. Жук – член Головної української ради, Загальної української ради, дипломат Української Держави, УНР.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у  ХІХ ст. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань про розвиток українського національного руху, зокрема про знакові друковані видання.

«Енеїда» – перший у новій українській літературі твір, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 р.

«Історія Русів» – одна з визначних пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку XIX ст., у якій обстоювано ідею автономного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала українська громада 1861–1862 рр. у Петербурзі.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 рр. та 1882 р.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.