Тренувальні мультитести

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

У реченні «Ви вважаєте, що проблеми – це труднощі під час досягнення бажаного? – запитав професор і одразу додав: насправді вони є шляхом» розділові знаки вжито неправильно. 

Розставмо ці розділові знаки правильно: «Ви вважаєте, що проблеми – це труднощі під час досягнення бажаного? – запитав професор і одразу додав: – Насправді вони є шляхом». 

Це поєднання двох конструкцій «пряма мова й слова автора; слова автора й пряма мова». Коли перша частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка стоїть перед розривом, а друга – тієї, що після нього, то після слів автор ставимо двокрапку й тире, а пряма мова продовжується з великої літери («П, – а: – П».).

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Немає лексичної помилки в рядку Б: стати в пригоді.

В інших варіантах спостерігаємо лексичні помилки:

• надсилати за адресом – правильно вживати словосполучення надсилати на адресу, адже ставимо питання куди? і слово адреса жіночого роду. Адрес – це письмове вітання з нагоди відзначення ювілею чи іншої видатної події;
• заключати угоду – скальковане дієслово, яке треба замінити на укласти (угоду);
• хутровий – це той, що пов’язаний із розведенням звірів, обробкою й торгівлею хутром; хутряний – виготовлений, пошитий із хутра, тому правильно хутряне пальто;
• слово обʼєм уживається переважно у фізико-математичному значенні, тому правильно вживати словосполучення обсяг інформації.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення. Узгодження членів речення.

Речення «На конференцію приїхали лікарі й офтальмологи» побудовано неправильно, адже офтальмолог – це лікар.

Речення «Руслан відвідав Німеччину, Іспанію, а також Європу» також є хибним, оскільки Німеччина та Іспанія – це країни Європи. Однорідними членами речення не можуть бути ширші й вужчі поняття.

У реченні «Микола Хвильовий любив та захоплювався творчістю Коцюбинського» є граматична помилка, адже не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових закінчень.

Присудок любив вимагає додатка в знахідному відмінку (кого?що?), а присудок захоплювався – додатка в орудному відмінку (ким? чим?).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Словотвір. Катойконіми.

Катойконіми – назви жителів певної місцевості чи населеного пункту, утворені від топонімів.

Катойконіми, утворені від назв міст, що закінчуються на -ці, мають суфікси -анин, -янин, -чанин: Чернівці - чернівчанин, чернівчанка, чернівчани.

Інші назви міст, поданих у тесті, утворюються за допомогою суфікса -ець: Івано-Франківськ – іванофранківець; Черкаси – черкасець, Запоріжжя – запорожець.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ з різними частинами мови.

Частку не з дієприкметниками, що виконують функцію присудка, пишемо окремо, тому правильно човен не привʼязаний.

Не засіяні ніким поля також слід писати окремо, адже дієприкметник має пояснювальне слово ніким.

Не знаючи, не лізь слід писати окремо, оскільки частку не з дієсловами пишемо саме так.

Нездужало вжито в значенні «хворіти», тому пишемо разом. Зверніть увагу, що не здужати в значенні «не змогти» слід писати окремо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах.

Проаналізуймо запропоновані слова. 

У рядку Б є помилка, оскільки присвійні прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфікса -івськ-, пишемо з малої літери – шевченківський стиль. 

Зверніть увагу, що присвійний прикметник відповідає на питання чий? чия? чиє? чиї? 

Якщо присвійні прикметники, що походять від власних особових назв, входять до словосполучення зі значенням «імені когось», «пам’яті когось», то пишемо їх із великої літери: Шевченківська премія (премія імені Шевченка).

У рядку В є помилка, адже в назві пам'ятки архітектури пишемо з великої літери лише перше слово: Золоті ворота.

У рядку Г дамоклів меч – це стійке фразеологічне сполучення, тому в подібних конструкціях пишемо обидва слова з малої літери (напр., ахіллесова п’ята, прокрустове ложе).

Отже, помилки немає в рядку А.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

• незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед буквосполученнями льв, св, тв, хв і под.: загубився у Львові, світло у квартирі, яблуня у цвіту, постукали у двері;

В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:

• між голосними: сіли в автобус, відпочивали в Одесі;
• після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): світло в кімнаті, зустрілися в Лондоні, закутався в ковдру, інформація в книжці;
• після приголосного перед голосним: запитав в Олесі, забув в офтальмолога.

Отже, правил чергування у-в дотримано в рядку В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних за рахунок збігу. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні літери треба писати в слові волосся, бо це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Розкішшю, міццю, риссю – іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Подвоєння відбувається на межі морфем: віддячити (префікс + корінь), електронний (корінь + суфікс).

Подвоєння відбувається в прикметниках з наголошеними суфіксами -енн-, -анн-: нездолáнний.

Подвоєння літер не відбувається в слові бадей (у називному відмінку - баддя), правопис цього слова треба запам’ятати.

У дієприкметниках подвоєння не відбувається: вивчений. 

У словах екстрений, довгожданий подвоєння не відбувається, адже тут немає однакових приголосних на межі різних морфем.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Разом пишемо складний субстантивований прикметник військовозобов’язаний.

Разом пишемо прикметники західноєвропейський, кримськотатарський, тому що від них можна утворити підрядні словосполучення (Західна Європа, кримські татари). 

Разом пишемо слово золотогарячий, бо це один колір, а не поєднання двох кольорів чи кольору та відтінку.

Разом пишемо назви жителів у формі іменників, що утворені від назв населених пунктів, частини яких поєднані дефісом: Івáно-Франкíвськ – іванофранкíвець.

Разом треба писати слово хитромудрий, бо це виняток.

З дефісом пишемо прикметники золото-валютний, машинно-тракторний, монголо-татарський, науково-фантастичний, оскільки всі частини цих слів рівноправні, їх можна з’єднати сполучником сурядності і.

Окремо потрібно писати прикметники суспільно необхідний, діаметрально протилежний, адже логічний наголос тут падає на перше слово і від нього не можна утворити ступенів порівняння.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах виїзний, вісник, швидкісний, чесний, капусняк, благовісний, перехресний.

Є винятки, де спрощення не відбувається (форпостний, шістнадцять).

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (протестний, комендантський).

Групи приголосних -скн-, -стц- не змінюються (журналістці).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Неправильно наголошене слово зручний, оскільки треба вимовляти з наголосом на перший склад: зрУчний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Однаковий звук [с′] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. У слові радість цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним. У слові сміх літера с передає звук [с′], адже [с] та [м], що стоять поруч, взаємопом’якшуються, бо далі в слові голосний [і]. У слові осінь літера с теж передає [с′], бо далі – звук [і].

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

У рядку А в слові хочеться ться – це [ц′: я], у слові заквітчати – [ч:], а в слові твій – [т].

У рядку Б в словах відзвітував та зачинена виділені букви позначають звук [з], а в слові кузня – [з′], оскільки приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

У рядку Г в словах звуки та зелень виділені букви позначають звук [з], а в слові безшумні підкреслена буква – це звук [ж], свистячий приголосний перед шиплячим стає шиплячим.

Відповідь: В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Перша карикатура висміює спроби керівництва приховати реальні проблеми сільського господарства під час періоду «відлиги» 1953–1964 рр.

Друга карикатура стосується періоду «перебудови» 1985–1991 рр. Вона ілюструє побут людей, змушених використовувати спеціальні талони для отримання базових харчових продуктів і товарів найпершої потреби.

Третя карикатура присвячена проблемі бюрократизму державного управлінського апарату, що стосується періоду «застою» 1964–1982 рр.

Четверта карикатура створена у роки «перебудови» 1985–1991 рр. вона висміює лицемірство радянської політики гласності, де посадовець на словах підтримує свободу слова, але фізично змушує мовчати інших.

Наступна карикатура присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності періоду «застою» 1964–1982 рр. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари.

Шоста карикатура присвячена проблемам управління народного господарства у 1950-х рр. і наголошує на шляху їх розв'язання – створення раднаргоспів (1957 р.). Раднаргоспи було впроваджено в період «відлиги».

Сьома карикатура спрямована на боротьбу з алкоголізмом в роки «перебудови» 1985–1991 рр. Після приходу до керівництва держави Михайла Горбачова розпочалась антиалкогольна кампанія, спрямована на оздоровлення нації та підвищення трудової дисципліни.

Правильна відповідь – 2, 4, 7.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У роки Першої світової війни російська влада проводила політику русифікації на окупованих територіях Східної Галичини та Північної Буковини. Було припинено діяльність українських політичних партій, громадських організацій і преси (2), оскільки російська адміністрація прагнула ліквідувати український національний рух.

Також здійснювалися арештовували й силою виселяли священників греко-католицької церкви (5), яку російська влада вважала опорою української національної ідентичності.

Крім того, ліквідовували українські навчальні заклади (7) і впроваджували російську систему освіти. Ці заходи були спрямовані на інтеграцію захоплених територій до Російської імперії та придушення українського національного життя.

Правильна відповідь – 2, 5, 7.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Церкву Святого Пророка Іллі (Іллінська церква) було збудовано 1653 року (за іншими даними – 1656 року) за наказом гетьмана Богдана Хмельницького у селі Суботів Черкаської області.

Вона слугувала родовою церквою-усипальницею гетьмана.

Споруда поєднує функції культової споруди та оборонної вежі.

Правильна відповідь – 2, 4, 6

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 роки).

Найраніше відбулася оборона Одеси (А), яка тривала із серпня до жовтня 1941 року під час наступу німецьких і румунських військ.

Далі відбулася оборона Києва (Г) у липні-вересні 1941 року, що завершилася оточенням радянських військ.

Наступною була оборона Севастополя (В), яка тривала 250 днів із жовтня 1941 до липня 1942 року.

Найпізніше відбулося взяття Берліна (Б) у квітні-травні 1944 року.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Варіант відповіді А – Підкарпатська Русь отримала автономний статус у складі Чехословаччини у жовтні 1938 року. Офіційне затвердження автономного уряду Прагою відбулося 11 жовтня 1938 року

Варіант відповіді Б – Шахтинська справа – сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості в Шахтинському районі Донбасу відбувся 1928 року.

Варіант відповіді В – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі відбулося 1923 року. Рішення було прийнято Радою послів Антанти у Парижі.

Варіант відповіді Г – розгляд справи «Спілки визволення України» (СВУ) відбувся у Харкові в 1930 р.

Правильна відповідь — 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання перевіряє знання хронології подій Української революції та міжвоєнного періоду за історичними джерелами.

У варіанті відповіді А в «Державному вістнику» бачимо заголовок «Грамота до всього українського народу». Це був програмний документ гетьмана Павла Скоропадського від 29 квітня 1918 року, який проголосив створення Української Держави, скасував Центральну Раду і відновив приватну власність, закликаючи всіх громадян до розбудови держави.

У журналі «Нове мистецтво» бачимо, що йдеться про театр «Березіль» Леся Курбаса, одного з діячів «розстріляного відродження. Театр 1926 року було переміщено з Києва до Харкова, де він проіснував до 1933 року (року арешту Леся Курбаса) – варіант відповіді Б.

Наступним є «Вістник державних законів і розпорядків Західної області Української Народної Республіки» (варіант відповіді В). Назва ЗО УНР (Західна область УНР) зʼявилася після Акту про Злуку ЗУНР і УНР 22 січня 1919 року.

«Вістник Генерального секретаріату України» видавали 1917 року після створення Генерального секретаріату Української Центральної Ради (варіант відповіді Г).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

У варіанті відповіді 1 зображено Михайла Драгоманова. Він обстоював ідеї федералізму, автономії України та демократичних свобод. Через свої опозиційні погляди до самодержавства був засланий за кордон, де проживав у Женеві.

У варіанті відповіді зображено Миколу Лисенка, основоположника української класичної музики та засновника національної композиторської школи. Він автор відомих опер, зокрема «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та «Енеїда».

У варіанті відповіді 3 зображено Павла Чубинського, автора слів українського національного гімну «Ще не вмерла України...». За свою проукраїнську діяльність Чубинського заслала російська влада.

У варіанті відповіді 4 зображено Михайла Вербицького, композитора та греко-католицького священника. Він автор музики державного гімну України «Ще не вмерла України...». Вербицького вважають одним із засновників української професійної музики в Галичині.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Ідеологію «розвиненого соціалізму» було офіційно закріплено в Конституції СРСР 1977 р., яка формально проголошувала широкі права і свободи, але на практиці зберігала керівну роль КПРС та обмежувала реальну демократію.

Посилення контролю КПРС призвело до обмеження будь-якої громадянської активності поза партійними структурами, ліквідації політичного плюралізму й посилення ідеологічного тиску на всі сфери життя.

Відмова від госпрозрахункових елементів реформ О. Косигіна та повернення до жорстких командно-адміністративних методів управління економікою призвели до зниження ефективності виробництва й гальмування економічного розвитку, що стало характерною ознакою періоду «застою».

Боротьба з інакодумством у цей період передбачала не лише адміністративні заходи, а й використання судових переслідувань, ув'язнень у таборах і навіть примусового психіатричного лікування.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Українські землі в Російській імперії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Правильна відповідність між організаціями та цитатами з їхніх програмних документів:

• 1 – Г (Південне товариство декабристів) У цитаті викладено основні тези «Руської правди» Павла Пестеля: Росія як «єдина та неподільна» держава (заперечення автономії України) та скасування кріпацтва.

• 2 – В (Братство тарасівців) Це уривок із «Credo молодих українців» (1893 р.). Текст відображає перехід від культурництва («так званого українофільського руху») до політичної боротьби за повне національне визволення.

• 3 – Б (Стара Київська громада) Цитата передає дух хлопоманства та культурницької праці 1860-х років. Члени Громад вважали народ джерелом сили й зосереджувалися на просвіті та етнографії, вірячи у «велику працю на українській ниві».

• 4 – А (Кирило-Мефодіївське братство) Це класичне формулювання ідей із «Книги буття українського народу» та Статуту братства: християнська мораль, слов'янська федерація (конфедерація) та ліквідація станів.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання перевіряє знання діяльності князів Русі.

А – встановлення ідола Перуна в Новгороді здійснив Володимир Великий до прийняття християнства.

Б – князь, який любив книги та збудував Софійський собор – Ярослав Мудрий.

В – загибель князя від древлян під час збирання данини – Ігор.

Г – похід на Цесароград і розміщення щита на воротах – Олег.

Д – печеніги прийшли на руські землі після знищення Хозарського каганату Святославом, що відкрило шлях новим кочівникам. Сам князь любив перебувати у м. Переяславець, що також буде маркером його правління.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Становлення незалежної України.

На карикатурі відображено президентські вибори 2004 року.

Ці вибори супроводжувалися масовими протестами, відомими як Помаранчева революція.

У результаті було проведено повторне голосування, унаслідок якого Президентом обрали Віктора Ющенка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Події жовтня 1990 року пов’язані з Революцією на граніті.

Це була студентська акція протесту в Києві, яка стала важливим кроком на шляху до незалежності України.

Після цієї події радянська влада зрозуміла зростання національного руху.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Акція «живий ланцюг», присвячена річниці Акта Злуки УНР і ЗУНР, 1990 р. проходила між Києвом і Львовом.

Ця акція стала символом єдності українського народу та боротьби за незалежність.

На карті ці міста позначено цифрами 2 та 1.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

На карикатурі зображено проблеми бюрократизації в СРСР за часів Л. Брежнєва (1964–1982), яка в цей час досягла свого піка, перетворившись на «період застою».

Цьому періоду були властиві старіння кадрів, тотальний дефіцит товарів, ідеологічний консерватизм і формування корумпованої «номенклатури», що призвело до паралічу управлінських рішень та економічного занепаду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

У наведеному уривку йдеться про політику радянської влади щодо знищення релігійних пам’яток, зокрема, Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

У 1930-х роках радянська влада знищила монастир, оскільки проводила антирелігійну політику та прагнула ліквідувати пам’ятки, пов’язані з релігією і національною історією.

У варіанті відповіді Б зображено Михайлівський Золотоверхий монастир.

Інші варіанти відповіді не задовольняють умови завдання:

А – Покровський собор у м. Харків.

В – Свято-Успенський кафедральний собор у м. Володимир.

Г – Собор св. Юра у м. Львів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

7 серпня 1932 року було прийнято закон «Про охорону соціалістичної власності».

Він передбачав суворі покарання за будь-яке привласнення колгоспного майна, навіть за збирання кількох колосків на полі.

У народі цей закон назвали «законом про п’ять колосків», оскільки навіть за таке незначне порушення людей могли ув’язнити або розстріляти.

Цей закон став одним з інструментів здійснення Голодомору 1932–1933 рр.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції. Кримськотатарський національний рух у 1917 р. Створення Кримської Народної Республіки.

Монету присвячено події, яка пов’язана з діяльністю Номана Челебіджихана.

Він був лідером кримськотатарського національного руху та першим головою уряду (Курултаю) Кримської Народної Республіки (1917 р.).

Також він був муфтієм мусульман Криму й автором кримськотатарського національного гімну.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

В уривку описано переговори між Центральною Радою і Тимчасовим урядом у липні 1917 року.

Результатом компромісу став Другий Універсал Центральної Ради.

Цей документ передбачав визнання Центральної Ради органом влади в Україні, але водночас обмежував її повноваження. Компромісом Центральна Рада відмовлялася від проголошення автономії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900-1914 рр.

Українську народну партію заснував 1902 року Микола Міхновський.

Вона першою відкрито проголосила ідею повної незалежності України.

У програмному документі «Самостійна Україна» Микола Міхновськийобґрунтовував необхідність створення незалежної української держави.

Інші партії виступали за автономію України у складі федеративної Росії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперій у другій половині ХІХ ст.

Варіант відповіді Б не підходить, оскільки промисловий переворот у Російській імперії розпочався в 30-40 рр. ХІХ ст.

Особисту залежність селян в Австрійській імперії було скасовано 1780–1782 рр. реформою Йосифа II. У Російській імперії кріпацтво було скасоване 1861 р. реформою Олександра II. Варіант В не підходить.

Загальне виборче право в Австрійській імперії було запроваджено 1907 р. Варіант відповіді Г не підходить.

Українські землі приваблювали іноземних інвесторів у другій половині ХІХ ст. На західноукраїнських землях були нафта й ліс, Наддніпрянщина розвивала кам’яновугільну промисловість і металургію, це була вигідна інвестиція, тому на українські землі в другій половині ХІХ ст. почав надходити іноземний капітал.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії у першій половині XVIII ст.

В уривку описано події, пов’язані з виступом Павла Полуботка.

Він подав чолобитну петицію імператору Петру I з вимогою відновити права Гетьманщини.

У відповідь Полуботка було заарештовано та ув’язнено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

За уривком ми розуміємо, що йдеться про гетьмана, який пішов на союз із поляками й виступав проти Московського царства.

Варіант відповіді А не підходить, оскільки Петро Дорошенко підписав Корсунські статті з Османською імперією і виступав проти Речі Посполитої.

Іван Брюховецький (варіанті відповіді В) підписав Московські статті й підтримував політику московського царя.

Богдан Хмельницький (варіанті відповіді Г) розпочав Визвольну війну проти Речі Посполитої, йому не могли належати слова «Польща дасть нам волю…».

Правильна відповідь Б – Іван Виговський, який 1658 р. підписав із Річчю Посполитою Гадяцький договір.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Кримський хан Іслам III Гірей (також Іслам III Ґерай), попри союз із Богданом Хмельницьким (1648), кілька разів зраджував його в критичні моменти, переходячи до сепаратних переговорів із Польщею.

Найпоказовіші приклади: Зборівська битва (1649) – примусив до миру, Берестецька битва (1651) – залишив поле бою, полонивши гетьмана).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої першої половини XVII ст. Козацтво.

В уривку описано період активних морських походів козаків проти Османської імперії.

Найбільшого розмаху вони досягли в перші два десятиліття XVII ст. під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного.

Козаки здійснювали успішні походи на турецькі міста та зміцнили свої позиції на Чорному морі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Кревську унію було укладено 1385 р. між Великим князівством Литовським і Польщею.

Правильна відповідь – Г. Шлюб князя Ягайла Ольгердовича з польською королівною Ядвігою.Це – одна з ключових і беззаперечних умов Кревської унії 1385 року: Ягайло мав одружитися з Ядвігою й стати королем Польщі, що відкривало шлях до об’єднання двох держав під владою одного монарха.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). Королівство Руське (Галицько-Волинська держава).

У період політичної роздробленості Галицьке князівство відзначалося особливо сильним боярством. Галицькі бояри мали значний політичний вплив, втручалися в престолонаступництво.

Саме боротьба князів із боярством була характерною рисою розвитку Галицького князівства.

На карті Галицьке князівство позначене цифрою 3.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Культура Русі. Образ Богоматері Оранти – одна з найвідоміших мозаїк Софійського собору в Києві.

Софійський собор, який було збудовано в XI ст. за князя Ярослава Мудрого, – видатна пам’ятка архітектури Русі.

Варіант відповіді  Б – зображення Софійського собору в Києві.

Варіант відповіді А – зображення Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.

Варіант відповіді В – зображення П’ятницької церкви в Чернігові.

Варіант відповіді Г – зображення Спасо-Преображенського собору в Чернігові.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

В уривку описано події 1113 року, коли кияни запросили правити в Києві переяславського князя Володимира Мономаха. Фрази про можливі заворушення, грабунки й загрозу безладу – характерні маркери повстання 1113 року, наслідком якого стало князювання Володимира Мономаха в Києві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

У період палеоліту було сформовано первісне мистецтво. Люди створювали прикраси, статуетки, малюнки, що свідчить про розвиток духовної культури. Однією з прикрас є браслет з меандровим орнаментом, знайдений на стоянці у Мізині на Чернігівщині.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ до історії України. Стародавня історія України.

У варіантах відповіді А і Б описано не джерело, а результат роботи істориків – наукові узагальнення й висновки.

Варіант відповіді В неправильний, оскільки обмежений лише матеріальними джерелами.

Варіант відповіді Г правильний, бо включає і матеріальні, і нематеріальні пам’ятки, тобто, все, що несе інформацію про минулі події.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації.

Завдання спрямовано на перевірку знання основних понять і термінів, які треба використовувати, характеризуючи Україну в період «відлиги» (1953–1964 рр.)

З-поміж наведених, цього періоду стосуються такі терміни:

• «політична реабілітація» – розгорталася протягом 50–60-х років, мала на меті ліквідацію системи концентраційних таборів (реалізовано неповністю);
• «десталінізація» – процес ліквідації культу особи Йосипа Сталіна та його тоталітарної політичної системи, що розпочався в СРСР після смерті Сталіна (1953 р.);
• «раднаргоспи» – органи територіального управління промисловістю та будівництвом, створені  1957 року в СРСР у рамках реформи Микити Хрущова.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Серед запропонованих у варіантах відповідей постатей причетними до діяльності Легіону українських січових стрільців були Євген Коновалець (учасник боїв за гору Маківка на стороні австро-угорської армії), Михайло Галущинський (Командант Легіону УСС), Василь Вишиваний – справжнє ім’я Вільгельм фон Габсбург (австрійський ерцгерцог, полковник Легіону УСС).

Правильна відповідь: 3, 6, 7.

ТЕМИ: Культура України другої половини ХІХ – початку XX ст. Встановлення комуністичного режиму в Україні. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Правильними відповідями є:

Варіант 2. Картина «Козаки в степу», 1890 р., Сергій Васильківський

Варіант 5. Картина «Святочне Ворожіння», 1888 р., Микола Пимоненко.

Варіант 7. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», 1880–1891 рр., Ілля Рєпін (Ріпин).

Решту картин, про які йдеться в завданні, створено між 20-ми та 70-ми рр. XX століття.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМИ: Україна в період загострення кризи радянської системи. Творення нової України.

В основу сюжету фільму «Кіборги» покладено події російсько-української війни: оборона українською армією Донецького аеропорту у 2014–2015 роках.

В основу сюжету фільму «20 днів у Маріуполі» покладено події російського повномасштабного вторгнення: облогу міста Маріуполь російськими військами у лютому-березні 2022 року.

В основу сюжету фільму «Чорнобиль» покладено події Чорнобильської катастрофи: вибух і руйнування четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) 26 квітня 1986 року.

В основу сюжету фільму «Зима у вогні» покладено події Революції гідності: хвиля протестів громадян України з 30 листопада 2013 року до лютого 2014 року.

Відповідь: В Г А Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності.

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – Львів в руках української влади, Команду над нашими військовими частинами у Львові обняв Дмитро Вітовський – указують на події Листопадового чину (зриву) 1 листопада 1918 р.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркер – студентська сотня залишиться в Крутах – указує на бій біля станції Крути в січні 1918 р.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – свою відданість ідеї самостійності й соборности; це була справді всенародна маніфестація об’єднання двох частин віками розділеного народу – указують на Акт Злуки, ухвалений 22 січня 1919 р.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркер – Варшавський договір був для мене повною несподіванкою – указує на підписання Варшавського договору 1920 р.

Відповідь: Б А В Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Русь-Україна (Київська держава).

Археологічні пам'ятки за хронологією створення:

1 – В. Кераміка трипільської культури доби енеоліту. Трипільській мальованій кераміці властиві багатство форм і розмаїття призначення.

2 – Б. Скіфський золотий гребінь із кургану Солоха. Відомий у світі витвір ювелірного мистецтва грецьких ремісників на скіфську батальну тему. Кінець V – початок IV ст. до н. е., ранній залізний вік.

3 – Г. Збруцький ідол. Пам’ятка дохристиянських часів, що відображує слов’янське язичницьке вірування V – Х ст. н. е.

4 – А. «Златник» Володимира Великого. Златник – перша золота монета, яку карбували в Русі за часів правління князя Володимира Великого (980–1015 роки).

Відповідь: В Б Г А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

1 – Г. Ярослав Стецько - український політичний діяч, заступник ОУН-б. Після прийняття 30 червня 1941 р. у Львові «Акту проголошення відновлення Української держави» очолив новий український уряд, але згодом був ув'язнений нацистами.

2 – Д. Василь Кук - військовий та громадський діяч, член ОУН, очолив УПА з 1950 р. (після загибелі Р. Шухевича). 

3 – В. Кирило Осьмак - український політичний діяч. Активний член ОУН. У 1944 р. заснував та очолив Українську головну визвольну раду (УГВР).

4 – Б. Іван Багряний - поет, прозаїк, публіцист. Під час Другої світової війни пішов в українське підпілля, передислокувався до Галичини. Брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР), у розробці її програмових документів.

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – Д; 3 – В; 4 – Б.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У завданні треба проаналізувати становище регіонів, позначені на картосхемі штрихуванням, і їхній статус у межах УСРР у 1920-ті роки.

1 – А. Позначено територію Автономної Молдавської СРР у складі УСРР / УРСР, яка проіснувала від 1924 до 1940 року.

2 – Д. Позначено територію (Путивль), яку було вилучено зі складу РСФРР і передано до складу УСРР 1925 року.

3 – Б. Позначено територію (Таганрог, Шахти), яку було вилучено зі складу УСРР і приєднано до РСФРР 1925 року.

4 – В. Позначено територію, яку в 1920–1950-ті роки займала Кримська АСРР у складі РСФРР. Цю територію 1954 року було передано до складу УРСР як її Кримську область.

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Д; 3 – Б; 4 – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

1 – В. На світлині зображено хоругву (корогву), що є козацьким прапором.

2 – Г. На світлині зображено козацький бунчук – мав вигляд держака, увінчаного головкою, з-під якої звисали косиці кінського волосся різного кольору.

3 – А. На світлині зображено пірнач («шестопер») із шістьма пластинами у верхній частині. Пірнач був ознакою влади курінних отаманів і полковників.

4 – Б. На світлині зображено литаври (тулумбаси), що виконували безпосередньо функцію ударного музичного інструмента. Слугували для зв'язку, сигналізування про небезпеку, підняття бойового духу під час бою і скликання козацьких рад, також литаври використовували в церемоніїї передавання влади.

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – Г; 3 – А; 4 – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Роман Мстиславич (1199–1205 рр.) після утворення 1199 р. об’єднаної Галицько-Волинської держави проголосив столицею м. Галич.

Данило Романович (1238–1264 рр.) після вокняжіння на Галицько-Волинському престолі проголосив столицею м. Холм.

Лев Данилович (1264–1301 рр.) відомий тим, що переніс столицю до м. Львів.

Юрій I Львович (1301–1308 рр.) під час свого правління переніс столицю до культурно розвинутішого на той час м. Володимир.

Правильна відповідь: 1 – Д; 2 – Б; 3 – А; 4 – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

На реверсі пам’ятної медалі  бачимо зображення воїна  і підпис «Азовсталь». 

Оборона «Азовсталі» 2022 року – це героїчна оборона Маріуполя (18 березня – 20 травня 2022 р.), яку здійснювали українські захисники під час повномасштабного вторгнення російських військ.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Ключові словосполучення-маркери в джерелі –  Відставка Голови Ради Міністрів УРСР Масола, нові вибори на багатопартійній основі весною 1991 р., відмова від підписання союзного договору» – чітко вказують на події студентського протесту «Революції на граніті» (з 2 до 17 жовтня 1990 року).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

У завданні наведено портрети Івана Дзюби (А), Петра Григоренка (Б), В’ячеслава Чорновола (В), Олеся Гончара (Г). Треба визначити, хто з-поміж цих діячів є представником дисидентського руху й виступав за захист кримських татар та інших депортованих народів.

Серед запропонованих варіантів лише Петро Григоренко (Б) відповідає наведеному опису.

Петро Григоренко – український радянський правозахисник, дисидент і генерал-майор. Член-засновник Московської та Української Гельсінської спілки. Виступав на захист кримських татар й інших депортованих народів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Процес українсько-польських територіальних домовленостей завершився 1951 р., коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками. Ці домовленості завершили формування західного кордону УРСР.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

За легендою можна визначити, що на картосхемі зображено події 1942 р. (окупаційна адміністрація на території України, розгортання Руху Опору). Підписи під стрілками: Ковпак, Наумов, Мельник, Федоров, Сабуров – вказують на очільників радянських партизанських з’єднань та їхні партизанські рейди в межах території України. 

Зокрема, червень-жовтень 1943 р. – рейд «Від Путивля до Карпат» (очільник С. Ковпак) з метою виведення з ладу нафтопромислів і поширення політичного впливу радянської влади в західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Маркери в джерелі – Український націоналізм, створення політично-правової організації, означеної [як] Українська Самостійна Соборна Держава… – чітко вказують на політичні гасла та ідеологічні засади, якими послуговувалася Організація українських націоналістів (ОУН) у 1930-ті рр.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького режиму в Україні.

Зміст світлини чітко вказує на діячів культури 1920-х –1930-х рр. – театрального режисера Леся Курбаса, а також драматурга Миколи Куліша. 

Урочище Сандармох стало місцем поховання репресованих митців з плеяди «розстріляного відродження».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Джерело, датоване квітнем 1918 р., вказує на «командувача першою дивізією Запорізького корпусу», яке мало «виконати окреме завдання – звільнення Криму від більшовиків…».

Зазначене вище вказує на постать полковника Армії УНР Петра Болбочана, який у квітні 1918 р. здійснив Кримську операцію з метою вигнання більшовиків із території Кримського півострова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У цьому друкованому джерелі зазначено кількість військових російської армії, узятих у полон у червні, а також зауважено, що «Війська Макензена здобули Комарів і Замостя та марширують на Холм».

Тобто йдеться про події Першої світової війни, зокрема про розгортання Горлицького прориву німецьких та австро-угорських військ протягом травня-червня 1915 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Зображено обкладинку «Статуту товариства гімнастичного  “Січ”​​». 

«Січ» – спортивно-фізкультурна організація,  яку створили 1900 р. на території Галичини завдяки діяльності Кирила Трильовського.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського національно-визвольного руху в другій половині ХІХ століття.

У листі наведено фрагмент, що стосується утворення за ініціативою громадівського руху наукової установи –Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Установа діяла в Києві (1873–1876 рр.), її науковці комплексно вивчали Україну, переважно етнографію, статистику та історію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Історико-культурні пам’ятки. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття, у другій половині ХІХ – на початку XX століття.

А  пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому в Києві (1888, скульптор М. Микешин)

Б  пам’ятник Тарасу Шевченку в Ромнах (1918, скульптор Іван Кавалерідзе)

В  скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору Святого Юра у Львові (XVIII ст., скульптор Й. Пінзель)

Г пам'ятник градоначальнику й генерал-губернатору Арману де Рішельє в Одесі (1828 р., скульптор І. Мартос)

Серед запропонованих лише варіант відповіді Г має риси класицистичної монументальної скульптури, яка полягає в наслідування ідеалів Античності (фігура Армана де Рішельє в римській тозі й лавровому вінку).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в Австрійській імперії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

У травні 1848 року у Львові за ініціативи політичної організації – Головної Руської Ради – було видано першу українськомовну газету «Зоря Галицька», що фактично стала провідним друкованим органом Головної Руської Ради.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі другої половини ХVІІІ ст.

Звертаємо увагу на ключові маркери в джерелі: «Український вчений-енциклопедист, громадський і церковний діяч. Професор, згодом ректор Києво-Могилянської академії. Став одним із найближчих радників царя з питань церковної реформи (допоміг ліквідувати патріархію і створити підконтрольний царю Синод) та державної політики».

Наведені відомості пов’язані з діяльністю Феофана Прокоповича, чиє ім'я наведено у варіанті відповіді Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50-х – 80-х рр. XVII ст.

На зображеній монеті є написи: «Перемога в Конотопській битві», «350 років».

Битва під Конотопом між козацьким військом гетьмана Івана Виговського в союзі з Кримським ханством проти московської армії відбулася 1659 року. 

Тобто ювілейні 350 років з моменту 1659 р. припадає на 2009 рік, що збігається з датою випуску пам’ятної монети.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

З-поміж наведених тверджень лише у варіанті А відображено факти біографії Адама Кисіля – брацлавського воєводи, одного із чотирьох православних сенаторів у Речі Посполитій напередодні повстання Богдана Хмельницького. Адам Кисіль був постійним представником Речі Посполитої в переговорах із гетьманським урядом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ ст.

В історичному джерелі звертаємо увагу на ключові маркери: «…Петром Конашевичем-Сагайдачним, вирішила скористатися візитом єрусалимського патріарха», «…супроводив його до Києва, де… подали ідею висвячення нової ієрархії ». 

Ці маркери вказують на візит єрусалимського патріарха Феофана, який 1620 року висвятив п'ятьох православних єпископів і нового православного Київського митрополита, яким став Йов Борецький. 

Отже, 1620 року, завдяки ініціативі гетьмана війська Запорозького Петра Конашевича-Сагайдачного, було відновлено вищу православну ієрархію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Марку присвячено Юрію Дрогобичу (Котермаку) – відомому освітньому діячеві, поету, філософу, астроному й астрологу, ректору Болонського університету. 

Юрій Дрогобич (Котермак) є уродженцем міста Дрогобич, розташованого на території теперішньої Львівської області.

Поміж запропонованих варіантів архітектурних пам’яток лише у варіанті Г зображено пам’ятку з міста Дрогобич (костел Святого Варфоломія).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На зображеній пам’ятній монеті є підпис «Правда Руська».

За великого київського князя Ярослава Мудрого було запроваджено писаний збірник давньоруських законів. Тобто «Правда Руська» – перший кодекс законів на Русі.

Ярослава Мудрого вважають засновником першого писаного кодексу законів Русі – «Правди Ярослава» (найдавнішої частини «Руської Правди»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На світлині зображено стилізовані орнаментами браслет і фігурки з бивня мамонта. Перша фігурка – кістяний орнаментований браслет, який датують періодом палеоліту, зі стоянки Мізин.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Показникові рівняння та їх системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння розв’язувати системи показникових рівнянь та їх систем, рівнянь із параметром.

Помножмо перше рівняння системи на \((-3)\) і додаймо почленно обидва рівняння:

Щоб система мала хоча б один розв'язок, рівняння \(y^2=3-4a\) повинно мати розв'язок, а це буде за умови

Помножмо перше рівняння системи на \((-2)\) і додаймо почленно рівняння:

рівняння буде мати корені за умови \begin{gather*} 5a\gt 0,\\[7pt] a\gt 0. \end{gather*}

Отже, система матиме розв'язок, якщо \(a\in (0; 0\mathord{,}75].\) Найбільше значення \(a=0\mathord{,}75.\)

Відповідь: \(0\mathord{,}75.\)

ТЕМА: Тіла обертання. Многогранники.

Завдання скеровано на перевірку знання властивостей призми й циліндра, формул для обчислення площі поверхні циліндра й об’єму призми.

Пряма призма, в основі – ромб. \(AC=16\) см, \(BD=12\) см.

Радіус основи ціліндра \(OK=AD\), \(S_\text{бічн.}=400\pi\) см\(^2.\)

У ромбі діагоналі \(AC\ \perp\ BP\) й діляться точкою перетину \(P\) навпіл: \begin{gather*} AP=PC=\frac 12AC=8\ \text{см},\\[6pt] BP=PD=\frac 12BD=6\ \text{см}. \end{gather*}

У \(\Delta APD\ (\angle P=90^\circ)\) за теоремою Піфагора:

Площа бічної поверхні циліндра \(S_\text{бічн.}=2\pi RH\), де \(R=OK=AD=10\) см, \(H=OO_1=AA_1\) (за умовою задачі).

Об'єм призми визначмо за формулою: $$ V=S_\text{осн.}\cdot H, $$ де \begin{gather*} S_\text{осн.}=S_{ABCD}=96\ \text{см}^2,\\[7pt] H=AA_1=20\ \text{см},\\[7pt] V=96\cdot 20=1920\ (\text{см}^3). \end{gather*}

Відповідь: \(1920.\)

ТЕМА: Перестановки, комбінації, розміщення. Комбінаторні правила суми та добутку.

Завдання скеровано на перевірку вміння розв’язувати комбінаторні задачі, задачі на перестановки, комбінаторні правила добутку.

Є \(6\) рядів для \(6\) різних типів саджанців. Оскільки \(4\) ряди кісточкових мають бути поруч, їх можна розглядати як один елемент.

Разом із плодовими маємо \(3\) елементи, які можна переставляти між собою.

За формулою перестановок: \(P_n=n!\) отримаємо $$ 3!=1\cdot 2\cdot 3=6 $$ варіантів розташування цих елементів.

Усередині блоку із \(4\) кісточкових саджанців також можливі перестановки, їх буде $$ 4!=1\cdot 2\cdot 3\cdot 4=24\ \text{варіанти}. $$

За комбінаторним правилом добутку загальна кількість варіантів висадити саджанці: $$ 6\cdot 24=144\ \text{варіанти}. $$

Відповідь: \(144.\)

ТЕМА: Числові послідовності.

Завдання скеровано на перевірку знання означення арифметичної прогресії, формули \(n\text{-го}\) члена, суми \(n\text{-перших}\) членів послідовностей.

Розгляньмо математичну модель задачі.

Сума, яку позичальник має повернути першого місяця, – це \(a_1=1300\) в арифметичній прогресії \((a_n).\)

Кожного наступного місяця сума зменшується на \(50\) грн – це знаменник арифметичної прогресії \(d=-50\), а загальна сума, яку має повернути позичальник за \(12\) місяців – це \(S_{12}.\)

За формулою суми \(n\text{-перших}\) членів прогресії маємо:

Загальна сума, яку повинен повернути позичальник – \(12300\) грн.

Відповідь: \(12300.\)