Історія України

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

21 листопада 2013 р. за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Відмова уряду від європейського курсу, який асоціювався в українців з поліпшенням якості життя, реформуванням країни, став останньою краплею, яка змусила народ вийти на вулицю після першого ж заклику. Спроба влади силою розігнати Євромайдан дала поштовх Революції Гідності, яка призвела до повалення режиму Януковича.

2 березня новий уряд розпорядився відновити процес підготовки до підписання угоди. 21 березня представники ЄС і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк підписали політичний блок Угоди – частину документа, яка стосується політичної взаємодії, питань безпеки та боротьби з тероризмом.

27 червня 2014 р. підписано економічну частину Угоди. 16 вересня 2014 р. Верховна Рада схвалила законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, який в той самий день був підписаний Президентом України Петром Порошенком. Однак на вимогу Росії 12 вересня 2014 р. в Брюсселі на переговорах «Україна – Росія – ЄС» була досягнута домовленість про відтермінування імплементації угоди про створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС до 31 грудня 2015 р.

З 1 листопада 2014 р. Україна приступила до реалізації основних положень Угоди, за винятком створення зони вільної торгівлі. З 1 січня 2016 р. в режимі тимчасового застосування також почали діяти положення щодо зони вільної торгівлі. Ратифікація Угоди була завершена з боку Євросоюзу 11 липня 2017 р. (затвердження Радою Європейського союзу). Угода повністю набула чинності 1 вересня 2017 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

У цей період в економіці України спостерігається припинення десятирічного падіння виробництва, приборкання економічної кризи та інфляційних процесів.

Проте в цей час відбувається завершення становлення системи олігархічних фінансово-промислових груп, які постали через корупцію й непрозорість процесу приватизації. Ці групи взяли під контроль усі галузі економіки України і розподіл державного бюджету й активно стали впливати на політичні процеси в країні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час.

Однак треба пам’ятати, що карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Ключовими в карикатурі є такі маркери: зображення генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова, слово-маркер «Ринок» і вислів фразеологізм – «довести до ручки».

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена явищу періоду Перебудови в СРСР, який був започаткований у квітні 1985 р. Економічні реформи цього періоду, які передбачали запровадження елементів ринкової економіки, призвели до розвалу радянської економічної моделі і стрімкому зубожінню населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Життя та діяльність Сергія Параджанова, Івана Миколайчука, Леоніда Бикова були тісно пов’язані з українським кінематографом, зокрема (Параджанов і Миколайчук) – із розвитком українського поетичного кіно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

«Розвинутий соціалізм» – концепція, висунута 1967 року для нівелювання положень Програми КПРС, ухваленої 1961 року, яка стверджувала, що «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі».

Концепція була закріплена в преамбулі Конституції СРСР 1977 р., яка стверджувала, що неможливо здійснити негайний «стрибок» у комунізм. Має пройти час, упродовж якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвинутим». Основні складові «розвинутого соціалізму» – це «загальнонародна держава» і «нова історична спільнота людей – радянський народ».

Стверджувалося, що за розвинутого соціалізму суспільство розвивається без конфліктів під «науковим» керівництвом КПРС. Проте ця концепція не врятувала СРСР від всеохопної кризи й розпаду. Негативним її проявом для розвитку України стало посилення процесу русифікації та скорочення сфери вживання української мови.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Дисидентство (від лат. dissidens – незгодний) – суспільно-політичне або релігійне явище, характерне для держав з антидемократичним (авторитарним чи тоталітарним) режимом. Виявляється у відкритих мирних виступах незначної частини діячів (рідше організацій) проти панівного державного ладу або загальноприйнятих норм, протистоянні офіційній ідеології й політиці, відступництві від учення панівної церкви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання має на меті перевірку знання основних понять, пов’язаних з періодом історії України в другій половині 1950-х – першій половині 60-х рр.

Це період, який отримав назву «відлига» і пов'язаний з перебуванням при владі в СРСР Микити Хрущова.

Серед широкої реформаторської діяльності партійного і державного лідера виділяються соціальні реформи, які сприяли життєвому рівню населенню. Одна із соціальних реформ передбачала забезпечення населення житлом. З цією метою розгорнулося широкомасштабне житлове будівництво. Типові будинки, які зводилися отримали назву «хрущовки».

«Хрущовки» – народна назва зазвичай чотири- чи п'ятиповерхових панельних/цегляних багатоквартирних будинків без технічного поверху, ліфта і сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час перебування при владі М. Хрущова для розв’язання житлової проблеми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Ключові слова дають змогу визначити, що йдеться про об’єднання Української Греко-Католицької церкви з Російською Православною церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання має на меті перевірку знань процесів, пов’язаних з боротьбою радянської влади з Українською Греко-Католицькою церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Ключові слова-маркери – «дозвіл на проведення собору… у Львові», «рублі», «агенти» – дають змогу визначити, що йдеться про Львівський неканонічний собор 1946 р., який скасував Берестейську унію та об’єднав УГКЦ з Російською Православною церквою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання має на меті перевірку знань основних фактів періоду радянсько-німецької війни 1941–1945 рр., яка була складовою Другої світової війни.

У грудні 1942 р. після перемоги в Сталінградській битві радянські війська просунулися на захід і розпочали вигнання нацистів з території України. Остаточно війська нацистської Німеччини та її союзників були вигнані з території України в жовтні 1944 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «при вимушеному відході», «не залишати ворогу», «рятувати», «вивезення у тилові райони» – чітко виокремлюють елементи поняття евакуація.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

На картосхемі зображено територію УСРР початку 1930-х рр. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав і республік СРСР.

Штрихуванням на карті позначено регіони, які, згідно з дослідженнями українських вчених, мали найбільші людські втрати від Голодомору 1932–1933 рр.

Відповідь – Г.

На фото зображено перший пам’ятник Т. Шевченку, який створив скульптор Іван Кавалерідзе у Ромнах.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

На картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Ключові словосполучення свідчать, що йдеться про наслідки Брестського миру, який підписали представники Української Народної Республіки доби Центральної Ради, сподіваючись на допомогу у вигнанні з України більшовиків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Ключові словосполучення – «Німці увійшли до Києва, поводяться коректно, але як пани…», «здійснюється справжня окупація», «українці грають сумну роль маріонеток», «привели до своєї країни іноземних поневолювачів» – чітко вказують на те, що мова йде про наслідки Брестського миру, який підписали представники Української Народної Республіки доби Центральної Ради.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Німці увійшли до Києва, поводяться коректно, але як пани…», «здійснюється справжня окупація», «українці грають сумну роль маріонеток», «привели до своєї країни іноземних поневолювачів» – чітко вказують на те, що йдеться про наслідки Брестського миру.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

На ухвалення ІІІ Універсалу у листопаді 1917 р. вплинув більшовицький переворот у Петрограді, який Українська Центральна Рада засудила.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст відозви напередодні Першої світової війни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «надходить важка історична хвиля…», «нічого не вдіяли…, щоб утримати мир у Європі», «війни хоче цар російський», «Історичний ворог України, не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках» – чітко вказують на те, що відозва оприлюднена напередодні Першої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Серед зазначених українських політичних партій найчисельнішою і найвпливовішою була Українська народно-демократична партія (УНДП), яка була утворена у 1899 р. Ця партія стала продовженням руху народовців другої половини ХІХ ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено П. Чубинського, В. Антоновича, В. Винниченка, М. Міхновського.

Серед запропонованих постатей автором брошури «Самостійна Україна» був М. Міхновський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

«Ординація Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої...» (1638 р.) була постановою Сейму Речі Посполитої, яка суттєво обмежувала права та самоврядування реєстрового козацтва після придушення козацьких повстань 1637-1638 років.

• 1. скасування виборності козацької старшини

  Пояснення: Замість виборного гетьмана козацьке військо очолював призначений польським урядом комісар. Посади полковників та осавулів також мали займати шляхтичі, призначені польською владою.

• 4. обмеження реєстру козаків шістьма тисячами осіб

  Пояснення: Реєстр скорочувався до 6 тисяч козаків.

• 7. ліквідацію козацького судочинства

  Пояснення: Ординація скасовувала козацьке самоврядування та судочинство, підпорядковуючи козаків польській адміністрації та судам.

Відповідь: 1, 4, 7

ТЕМА: Київська держава

З діяльністю Володимира Великого (980–1015 рр.) в історії Київської держави пов'язані такі події та явища:

✅ 3. запровадження християнства як державної релігії (988 р.)

✅ 5. будівництво Десятинної церкви (989–996 рр.) — першого кам'яного християнського храму в Києві.

✅ 6. уведення в грошовий обіг власних карбованих золотих і срібних монет («златників» та «срібників»).

Відповідь: 3, 5, 6

Правильна хронологічна послідовність подій, описаних у цитованих уривках:

• Г – Конотопська битва (1659 р.): Уривок із листа гетьмана Івана Виговського, у якому він описує розгром московського війська біля Соснівської переправи та Конотопа.

• В – Чорна рада в Ніжині (1663 р.): Опис драматичного обрання гетьманом Лівобережжя Івана Брюховецького та поразки його суперника Якима Сомка.

• Б – Коломацька рада (1687 р.): Описано момент обрання Івана Мазепи гетьманом на річці Коломак після зміщення Івана Самойловича.

• А – Еміграція Пилипа Орлика (після 1714 р.): В уривку йдеться про перебування Пилипа Орлика у Швеції після поразки у війні з Росією та смерті Карла XII (1718 р.). Пилип Орлик був обраний гетьманом у вигнанні у 1710 році.

Відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Стародавня історія України

Послідовність історичних процесів стародавньої історії України:

1-Г — Розселення племен трипільської культури на території України (кінець VI — III тисячоліття до н. е.). Трипільська культура — одна з найдавніших землеробських культур на території України, що існувала в енеоліті.

2-В — Початок грецької колонізації Північного Причорномор'я (VII — VI століття до н. е.).  Греки почали засновувати свої міста-поліси на узбережжі Чорного моря, що призвело до розквіту торгівлі та культури в регіоні. Це відбувалося в ранньому залізному віці. 

3-А — Панування сарматів у Причорноморських степах (III століття до н. е. — IV століття н. е.). Ці кочові племена прийшли на зміну скіфам і домінували у степах Північного Причорномор'я аж до появи гунів, що стало початком Великого переселення народів.

4-Б — Велике розселення слов'ян (V — VII століття н. е.). Велике розселення слов'ян — цей процес відбувався вже після занепаду Римської імперії, що дозволило слов'янам зайняти значні території Центральної та Східної Європи.

Відповідь: ГВАБ.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

1833 р. – заснування гуртка «Руська трійця».

1848 р. – видання першої української газети «Зоря Галицька».

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта».

1892 р. – створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

• 1-В. утворення Речі Посполитої (1569 р.) Поширення фільварків. Люблінська унія (1569) приєднала українські землі до Польської Корони. Це стимулювало польську шляхту активно освоювати нові землі, що призвело до формування та поширення фільваркової системи господарства і, як наслідок, до посилення кріпацтва (друге закріпачення).

• 2-Д. укладення Берестейської унії (1596 р.) Розкол православної церкви. Унія, що створила Греко-Католицьку (Уніатську) Церкву, спричинила розкол серед населення та ієрархії Київської митрополії на прихильників і противників унії (православних).

• 3-Г. заснування перших православних братств у Львові (1580-ті рр.) Братства, особливо Львівське Успенське, були рушійною силою культурно-релігійного відродження. Вони відкривали школи (як-от Львівська братська школа) та друкарні.

• 4-А. обрання П. Могили Київським митрополитом (1633 р.) Реформування православної церкви. Діяльність Петра Могили (Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі) пов'язана з глибокими реформами в Православній Церкві: освітні реформи (створення Києво-Могилянського колегіуму), впорядкування богослужінь та церковного устрою, що також є ключовою частиною реформування церкви.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Київська держава

1-В. «Слово про Закон і Благодать» (середина XI ст., автор – митрополит Іларіон): Цей твір присвячений уславленню Русі та її князів-хрестителів – Володимира Великого та його бабці Ольги. 

2-А. «Руська правда» (збірка правових норм XI–XII ст.): Зміст уривка чітко вказує на правовий документ, що регулює покарання за злочини (тілесні ушкодження, убивство), оперуючи термінами «продажа» (штраф на користь князя) і «віра» (штраф за вбивство).

3-Г. «Повість минулих літ» (поч. XII ст., традиційно приписують Нестору Літописцю): Це літопис, який починається з розповіді про розселення слов'янських племен («поляни», «деревляни», «сіверяни» та ін.) на території Київської Русі.

4-Б. «Повчання» Володимира Мономаха (поч. XII ст.): Цей твір є політико-моральним заповітом до дітей та нащадків. Мономах закликає до дотримання християнських чеснот: милосердя, допомоги «убогим», «сироті» та «вдовиці».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І. Рєпіна.

Ключові словосполучення джерела  – «веселий народ», «Недарма про них Гоголь писав», «Ніхто в цілім світі не відчував так глибоко Свободу, Рівність й Братерство», «Усе Запорожжя лишалося вільним, нікому не підкорилося» – чітко вказують на те, що художник І. Рєпін описує працю над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Аграрне перенаселення (земельні наділи селян не забезпечували прожитковий мінімум) західноукраїнських земель призвело до масової трудової еміграції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – М. Драгоманов. На це вказують ключові словосполучення джерела: «мені нема іншого виходу, як закордонне видання українського часопису», «троїсте ярмо… не можна просто й відверто висловлювати в себе вдома свої думки…».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку основних подій економічного життя Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

Перша залізниця в Наддніпрянщині була збудована в 1865 р. між містами Балта і Одеса.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Інтенсивне використання Російською імперією матеріальних і людських ресурсів України впродовж 1853–1856 рр. зумовлено перш за все потребою ведення бойових дій під час Кримської війни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Наведене визначення відповідає поняттю романтизм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Більшість українського населення Галичини в ХІХ ст. дотримувалася греко-католицького віросповідання.

У цей час саме греко-католицька церква відігравала провідну роль у становленні і розвитку українського руху.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

«Весна народів» – це назва подій європейської революції 1848–1849 рр. Подіями цієї революції були охоплені українські землі, що входили до складу Австрійської імперії. Серед запропонованих варіантів відповіді правильним є Східна Галичина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

На фото зображені М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко.

Усі вони були членами Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.).

Кирило-Мефодіївське товариство (братство) – це перша українська таємна політична організація, яка виникла в Києві. Це був справжній інтелектуальний вибух, який заклав фундамент для всього сучасного українського національного руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Задунайську Січ було створено на землях, підвладних Османській імперії.

Вона була утворена частиною запорозького козацтва, яке змушене було переселитися у володіння Османської імперії після ліквідації Запорозької Січі у 1775 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Повстання козаків під проводом С. Палія (1702–1704 рр.) було спричинено спробою польського сейму ліквідувати козацький устрій на Правобережній Україні.

Повстання під проводом фастівського полковника Семена Палія (яке часто називають «Паліївщиною») стало реакцією на спроби Речі Посполитої остаточно знищити козацтво на правому березі Дніпра.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Серед запропонованих постатей лише П. Дорошенко відповідає умові завдання. У 1669 р. за ініціативи гетьмана на козацькій раді у Корсуні було визнано протекторат Османської імперії.

Петро Дорофійович Дорошенко — видатний український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Правобережної України (1665–1676 рр.) та гетьман усієї козацької України (1668 р.). Його діяльність припала на період Руїни (друга половина XVII ст.).

Союз із Османською імперією (1669 р.): Дорошенко уклав Корсунські статті з Османською імперією, приймаючи її протекторат. Він сподівався використати військову силу султана для боротьби з Польщею та Москвою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Цитата з «Літопису Самійла Величка» описує Андрусівське перемир’я, укладене в 1667 році між Московським царством та Річчю Посполитою.

Андрусівське перемир’я — це ключова угода в історії України, укладена 30 січня 1667 року в селі Андрусово (неподалік Смоленська) між Московським царством та Річчю Посполитою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Результат Батозької битви забезпечив Б. Хмельницькому укладення династичного союзу з Молдавським князівством.

Ця перемога не тільки відновила боєздатність і престиж козацького війська, але й анулювала умови Білоцерківського миру, що значно посилило позиції Гетьманщини на міжнародній арені.

Створена перевага дозволила Хмельницькому знову розпочати тиск на господаря Молдови Василя Лупула з метою примусити його погодитися на шлюб між своїм сином, Тимошем Хмельницьким, та донькою господаря, Розандою Лупул.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Десятиліття «Золотого спокою» — це період в історії Речі Посполитої, що тривав від придушення козацького повстання під проводом П. Бута, Я. Острянина, Д. Гуні (1638 р.) до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким (1648 р.).

Після поразки козацьких повстань 1637–1638 рр. (зокрема, повстання Павла Бута (Павлюка) та Якова Острянина), сейм Речі Посполитої ухвалив так звану «Ординацію Війська Запорозького реєстрового» (1638 р.). Цей документ різко обмежив права козаків, зменшив реєстр і заборонив вибори гетьмана, передавши командування польському комісару. Польська шляхта вважала, що нарешті остаточно приборкала козацтво, через що це десятиліття відносної тиші на українських землях (без великих повстань) і отримало назву «Золотий спокій».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Масове поширення єзуїтських колегіумів на українських землях відбувалося після укладення Люблінської унії (1569 р.).

• Орден єзуїтів (Товариство Ісуса) був головною рушійною силою Католицької контрреформації в Європі.

• Після входження українських земель до складу Польської Корони, католицька шляхта та королівська влада активно підтримували відкриття єзуїтських навчальних закладів як інструменту для зміцнення католицизму та полонізації місцевої православної еліти.

Відповідь – А.

На фото, де зображена дерев'яна церква з двома характерними верхами та багаторівневим дахом (опасанням), зображено церкву Зішестя Святого Духа в Потеличі.

Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі (Львівщина) є однією з найдавніших збережених дерев'яних церков України, збудована у 1502 році. Її архітектура точно відповідає представленому стилю, особливо помітні два куполи та широке опасання.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Лист, уривок з якого процитовано датується 1514 роком.

• Уривок присвячений перемозі в Оршанській битві (1514 р.), яка сталася під час Московсько-литовської війни 1512–1522 рр..

• Литовсько-руське військо під командуванням Костянтина Острозького здобуло блискучу перемогу над військом Московської держави.

• Ця перемога була однією з найвидатніших у кар'єрі Острозького і тимчасово зупинила московську експансію на східноєвропейські землі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Терміни «ярлик» і «баскак» потрібно використовувати, характеризуючи наслідки походів на Русь монголів.

Ярлик – це грамота, надана монгольським ханам руським князям, яка давала їм право на княжіння і збір податків для монгольського хана.

Баскак – представник монгольського хана на підкореній території.

Обидва ці терміни є ключовими елементами монгольської системи панування (так званого монгольського іга), встановленої на руських землях у XIII–XV століттях після навали Батия (1237–1241 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Сутність роздробленості Київської держави полягала у зміцненні самостійності удільних князівств.

Роздробленість Київської Русі — це процес, що розпочався в XII столітті, коли єдина держава розпалася на окремі, майже незалежні князівства. Кожне з цих князівств очолював удільний князь, який мав повну владу на своїй території, незважаючи на формальну зверхність київського князя. Таким чином, основною суттю цього процесу було зміцнення удільних князівств та їхній вихід з-під контролю Києва. 

Відповідь – А.

ТЕМА:. Київська держава

Княгиня Ольга придушила повстання древлян.

Повстання древлян сталося в 945 році після того, як вони вбили чоловіка Ольги, князя Ігоря, під час збору данини (полюддя). 

Ольга жорстоко помстилася древлянам, використовуючи серію хитрих і підступних ходів, що описані в літописі "Повість минулих літ". Кульмінацією помсти стало спалення їхньої столиці — міста Іскоростень.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

У 907 р., 911 р., 941 р., 944 р. відбулися походи київських князів на Константинополь.

• 907 р. і 911 р.: Походи князя Олега на столицю Візантійської імперії. У результаті були укладені вигідні для Русі торгові договори.

• 941 р. і 944 р.: Походи князя Ігоря на Константинополь. Перший був невдалим, другий завершився укладенням мирного договору.

Походи на Константинополь були спрямовані на встановлення торговельних і політичних зв'язків з Візантією.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України

На фото зображено руїни Херсонеса Таврійського – грецького полісу, що був заснований на території Криму в результаті Великої грецької колонізації. На картосхемі зображено місця розташування грецьких міст-держав (полісів) у Північному Причорномор’ї. Серед запропонованих місць розташування полісів Херсонес позначено цифрою 4.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – зміст радянського пропагандистського плаката, що мав би сприяти поверненню радянських громадян, які через різні обставини в роки Другої світової війни опинилися за межами СРСР.

Зображення, написи («…повертаються з німецької неволі…») і гасла плаката дають змогу ідентифікувати період його створення, стиль і кому він присвячений.

Плакат створений після завершення бойових дій в Європі в роки Другої світової війни у стилі «соціалістичного реалізму» і присвячений жертвам нацистського «нового порядку» (остарбайтерам).

Відповідь: 1, 4, 5

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Серед запропонованих понять три відповідають умові завдання: «п’ятирічка», «Дніпрогес», «стаханівський рух».

Відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.). 

Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура А, відповідно до умови завдання, присвячена явищу періоду Відлиги в СРСР (1953–1964 рр.), коли в країні, крім процесів десталінізації, здійснювалися масштабні надпрограми: освоєння цілини, кукурудзяна компанія тощо. Ключове слово-маркер у карикатурі «кукурудза».

Карикатура Б присвячена явищу періоду Відбудови в СРСР (1953–1964 рр.), коли в країні існувало таке явище, як «лисенківщина». Ідентифікувати його допомагають слова-маркери: «Генетика формальна. Схоластика звичайна», «Мічурінський сад».

Карикатура В присвячена явищу періоду незалежності України, коли в країні в умовах реформування відбулося зрощування бізнесу і влади, формування фінансово-промислових (олігархічних) груп.

Карикатура Г присвячена явищу періоду Перебудови в СРСР (1985–1991 рр.), коли спроби реформ призвели в країні до погіршення життєвого рівня населення і загострення проблеми дефіциту. На це вказує існування «талону на цукор».

Відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.). Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр. Україна в Першій світовій війні

Симон Петлюра був головним отаманом Армії УНР у 1919–1921 рр.

Дмитро Донцов був головою Союзу визволення України у 1914–1918 рр.

Михайло Грушевський очолював Українську Центральну Раду у 1917–1918 рр.

Андрей Шептицький був митрополитом Української греко-католицької церкви у 1901–1944 рр.

Відповідь: Г, Б, В, А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Зміна політичного керівництва УРСР призвела до «другої хвилі» масових арештів дисидентів.

Після ліквідації рад народного господарства (раднаргоспів) відбулося відновлення вертикальної системи управління економікою.

Конституція УРСР 1978 р. , яка була створена на основі Конституції СРСР 1977 р., юридично закріпила однопартійну політичну систему.

Дисидентський рух був організаційно оформлений після підписання СРСР Гельсінського Заключного акту Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Початок насильницької колективізації – 1929 р.

Судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ) – 1930 р.

Початок політики «коренізації» – 1923 р.

Судовий процес у «Шахтинській справі» – 1928 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр. )

Завдання спрямоване на перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури 1920-х рр. ХХ ст.

О. Довженко – кінорежисер.

Г. Юра – театральний режисер.

А. Кримський – сходознавець.

М. Бойчук – художник-монументаліст.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Створення збройних сил є одним з важливих складових процесу державотворення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

На час після проголошення незалежності України була єдиним легітимним вищим органом влади в республіці, який мав право приймати подібні рішення.

Отже, ухвалення цього документа зумовлене проголошенням незалежності України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності

Першочергово слід визначити, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку джерелом є Постанова Верховної Ради України «Про військові формування на Україні» 1991 р.

Постанова була видана ВРУ, бо на час після проголошення незалежності України була єдиним легітимним вищим органом влади в республіці, який мав право приймати подібні рішення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Ключові словосполучення-маркери в джерелі – «19 серпня», «генерал В. Варенников… в ультимативній формі заявив Л. Кравчуку», «влада перейшла до ДКНС» – чітко вказують на одну з подій спроби державного перевороту в СРСР 19–21 серпня 1991 р. з метою усунути від влади М. Горбачова і згорнути перебудові процеси.

Цей невдалий переворот став каталізатором проголошення незалежності України й розпаду СРСР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр. )

«Самвидав» – це один з методів боротьби дисидентів проти радянської системи, який полягав у неофіційному виготовлені та розповсюджені літературних і публіцистичних творів в обхід державної цензури.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку розуміння процесів суспільно-політичного життя в СРСР наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр. Це період «застою». Для виправдання й приховування від громадян неможливості побудови комуністичного суспільства була конституційно закріплена концепція «розвиненого соціалізму».

«Розвинений соціалізм» – концепція, висунута у 1967 р. для нівелювання положень Програми КПРС, ухваленої у 1961 р., яка стверджувала, що «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі».

Концепція була закріплена в преамбулі Конституції СРСР 1977 р., яка стверджувала, що неможливо здійснити негайний «стрибок» у комунізм. Має пройти час, упродовж якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвиненим».

Основні складові «розвиненого соціалізму» – це «загальнонародна держава» і «нова історична спільнота людей – радянський народ». Стверджувалося, що при розвинутому соціалізмі суспільство розвивається без конфліктів під «науковим» керівництвом КПРС. Проте ця концепція не врятувала СРСР від всеохопної кризи і розпаду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Ліна Костенко і Василь Симоненко належать до плеяди шістдесятників в українській культурі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Ключові словосполучення-маркери – «державні закупівельні ціни збільшилися», «дозволило видавати колгоспникам аванс» – чітко вказують на посилення матеріальної зацікавленості селян у суспільному виробництві.

Відповідь – В.

На фото зображено картину Т. Яблонської «Хліб» (створена у 1949 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – роки повстання у ГУЛАГу. Знання цієї дати передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

На картосхемі зображено межі території УРСР на 1951 р., як зазначено в легенді.

Жирна пунктирна лінія окреслює терени, які лежать і за межами території УРСР. Ці два елементи допомагають визначити, що карта присвячена діяльності Української повстанської армії, яка вела бойові дії у період з 1942 р. по 1960 р., а регіон її діяльності охоплював як терени Західної України (крім Закарпаття) у межах УРСР, так і Закерзоння в межах Польської Народної Республіки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Предмет ідентифікації в завданні – початок Другої світової війни (вересень 1939 р.).

Ключові словосполучення-маркери – «радянські війська в якості союзника Німеччини перейшли кордон і подають німецькому війську руку» - чітко вказують, що німецькі листівки з’явилися у Львові у вересні 1939 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Український таємний університет у 1920-ті рр. існував у Львові. На той час Східна Галичина була окупована Польщею.

Відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр.

В уривку джерела описані дії влади – «радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб… аж доки ми не залишилися без фунта хліба», які чітко вказують на передумову Голодомору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів, які відбувалися в Україні у 1920-ті – на початку 1930-х років.

Розвиток ринкових відносин був притаманний періоду, коли здійснювалася нова економічна політика 19121–1929 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

Зрештою між Польщею і радянськими республіками (більшовиками) був укладений Ризький мир (березень 1921 р.), який закріплював новий розподіл українських земель. Укладення цього договору стало порушенням Польщею № 4 Варшавської угоди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

Ця угода викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві: одні її засуджували, інші – бачили в ній єдиний шанс продовжити боротьбу за незалежність України.

Особливо негативно в середовищі української громадськості західноукраїнських земель викликало те, що ці землі фактично були віддані Польщі. Це було закріплено у пункті №2.

Віддавши Польщі Східну Галичину лідери УНР сподівалися на дієву допомогу в боротьбі з більшовиками. Проте спільний наступ українських і польських військ на Київ, який спочатку розвивався успішно, зрештою потерпів поразку, і вже полякам довелось боронити свою столицю і країну від наступу більшовиків.

Лише «чудо на Віслі» врятувало Польщу від розгрому. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

Першочергово треба визначити, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

У цьому випадку джерелом є уривок з Варшовської угоди між Польщею (Другою Річчю Посполитою) і Українською Народною Республікою (УНР), яка була укладена у квітні 1920 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті з позиції поставленого до неї запитання. Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки. Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання. На картосхемі чорною жирною лінією позначено територію, на яку претендувала Західноукраїнська Народна Республіка.

Президентом ЗУНР був обраний Євген Петрушевич.

Другий крок. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фотографіях зображено Є. Коновальця, А. Мельника, Є. Петрушевича, С. Бандеру.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція

Предмет ідентифікації в завданні – «Тимчасова інструкція», яку Тимчасовий уряд Росії надав Генеральному Секретаріату.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, який призначає Тимчасовий уряд за пропозицією Центральної Ради», «Повноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську…» – чітко ввказуєть на те, що подано уривок «Тимчасових інструкцій».

Ідентифікація документа дає змогу визначити його вплив на події. Видання цього документа йшло у розріз з попередніми домовленостями між УЦР і Тимчасовим урядом Росії, які були оформлені в положеннях ІІ Універсалу. Відповідно «Тимчасові інструкції» призвели до загострення відносин між УЦР та Тимчасовим урядом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО. Бойові дії на території Україні розпочалися з перших днів початку Першої світової війни, що тривала з 1 серпня 1914 р. по 11 листопада 1918 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

У 1907 р. під впливом народних виступів і застерігаючи революційні події, подібні до тих, що мали місце на теренах Російської імперії в 1905–1907 рр., влада Австро-Угорщини запровадила загальне виборче право для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Наведені положення програми відповідають «чорносотенцям» (узагальнююча назва російських націоналістичних партій і груп, які активно діяли у великих українських містах). Поштовхом до партійного оформлення російських націоналістів стали події революції 1905–1907 рр. «Чорносотенці» були однією з опор російського самодержавства.

Відповідь – Г.