Історія України

Діячем, який домігся її офіційного визнання королівською владою Речі Посполитої (через «Пункти для заспокоєння руського народу» 1632 р.) і очолив її реформу, був П. Могила.

Він домігся від нового короля Владислава IV видання «Пунктів для заспокоєння руського народу» (1632 р.), які офіційно визнали існування православної церкви та її ієрархії в Речі Посполитій. Того ж року Петро Могила був обраний і висвячений на Київського митрополита.

Відповідь – В.

Правильна відповідь: Б (тільки 1-й варіант правильний).

Заштрихована територія відповідає переважній більшості українських земель, що увійшли до складу Корони Польської після Люблінської унії 1569 р.

Люблінська унія 1569 р.:

• Внаслідок укладення Люблінської унії між Польським королівством та Великим князівством Литовським, до складу Польської Корони перейшли українські землі, які раніше належали Литві: Підляшшя, Волинь, Київщина та Брацлавщина (Східне Поділля).

Відповідь – Б.

Усі зазначені умови були вказані в Кревській унії 1385 р.

Уривок містить два ключові пункти, що були основою Кревської унії (1385 р.) між Великим князівством Литовським і Королівством Польським:

1. Прийняття католицької віри: Литовський князь Ягайло та його піддані обіцяли прийняти католицизм.

2. Інкорпорація земель: Ягайло зобов'язався «свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського» (принцип інкорпорації).

Саме ця угода передбачала особисту унію Ягайла (через шлюб із польською королевою Ядвігою та прийняття титулу короля Польщі) та поступове об'єднання двох держав, розпочавши процес полонізації та окатоличення литовської еліти.

Відповідь – А.

Сходження князя Володимира Всеволодовича Мономаха на київський стіл відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян 1113 року.

Після смерті київського князя Святополка Ізяславича в 1113 році в Києві спалахнуло повстання, спрямоване проти зловживань адміністрації та лихварів. Учасники повстання, побоюючись подальших безпорядків, звернулися до Володимира Мономаха, який княжив у Переяславі, з проханням зайняти київський престол.

Саме запрошення київського віча (народних зборів) стало вирішальним фактором, що дозволив йому зійти на престол. Ця подія підкреслює зростаючу роль міських громад у політичному житті Київської Русі. 

Відповідь – В.

Пам'яткою, створеною раніше за інші в цьому списку, є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

«Слово про закон і благодать» — це видатна пам'ятка давньоруської літератури та богословсько-публіцистичної думки, написана між 1037 і 1050 роками митрополитом Київським Іларіоном.

Відповідь – А.

Тільки 1-ша подія, описана літописцем стосується  діяльності князя Святослава Ігоревича.

"Одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв..." Цей уривок безпосередньо описує один із найважливіших походів князя Святослава Ігоревича. У 965 році він розгромив Хозарський каганат, знищивши його столицю Ітіль та ключові фортеці, такі як Саркел (Біла Вежа).

Відповідь – Б.

Візантійські та готські історики згадували такі племінні об'єднання давніх слов'ян: 2) венеди, 4) анти, 5) склавини.

Тривалий час історики використовували терміни «венеди», «анти» та «склавини» для класифікації давніх слов’янських племен. Ці назви згадувалися в працях римських, готських та візантійських авторів I–VI століть і відображали різні етапи слов’янської історії.

Анти були одним із ключових східнослов’янських племінних об’єднань, які населяли територію сучасної України у VI–VII століттях. Анти займали значні території в лісостеповій зоні України — від річки Дністер до Сіверського Дінця. Це робить їх прямими предками українського народу.

Відповідь Г: 2, 4, 5

Мисливство, збиральництво, рибальство були основою ведення привласнюючого господарства. Використання терміна «привласнююче господарство» означає, що люди не виробляли ресурси, а привласнювали те, що вже існувало в навколишній природі. 

Привласнююче господарство — це форма господарювання, за якої люди існують за рахунок того, що беруть у природи готові продукти. Ця форма була характерною для епохи палеоліту та мезоліту (кам'яний вік).

• Мисливство: Полювання на диких тварин для здобуття м'яса, хутра та кісток.

• Збиральництво: Збір диких плодів, ягід, їстівних коренів, грибів.

• Рибальство: Вилов риби з річок, озер та морів.

Відповідь – Б.

Послідовність явищ, притаманних історичному розвиткові України:

• Г – виникнення ремесла: Найдавніша форма виробництва, де майстер виготовляв виріб вручну від початку до кінця, зазвичай на замовлення. Це панувало в часи Русі та Середньовіччя.

• Б – виникнення мануфактури: З’являється в Україні у XVIII ст. Це підприємство, де все ще використовується ручна праця, але вже існує поділ праці між робітниками (кожен виконує свою операцію).

• А – виникнення фабрики: Поява перших фабрик (наприклад, цукрових заводів у 1820-х роках) означала перехід до використання машин та механічних двигунів.

• В – промисловий переворот: Це масштабний історичний процес, що розпочався у 30–40-х роках XIX ст. Він охоплює не лише появу окремих фабрик, а й повну заміну ручної праці машинною в основних галузях, формування нових класів (буржуазії та пролетаріату) і завершується в Україні у 70–80-х роках XIX ст.

Відповідь – Г Б А В.

Виходячи з дат, послідовність подій є такою:

1. Б (1648 р., травень) — Корсунська битва.

2. Г (1648 р., грудень) — Урочистий вступ до Києва.

3. А (1652 р.) — Батозька битва та династичний союз.

4. В (1654 р.) — Перехід під протекторат московського царя.

Відповідь – Б, Г, А, В.

Послідовність панування кочовиків на території сучасної України

1. В. Кіммерійці (IX–VII ст. до н. е.): Перший відомий кочовий народ, що панував у степах Північного Причорномор'я. Згадуються в давньогрецьких джерелах, зокрема в поемах Гомера.

2. А. Скіфи (VII–III ст. до н. е.): Витіснили кіммерійців і встановили своє панування. Створили потужне Скіфське царство, що залишило багату археологічну спадщину.

3. Г. Сармати (III ст. до н. е. – IV ст. н. е.): Прийшли на зміну скіфам, поступово витіснивши їх з їхніх земель. Їхня культура та спосіб життя були схожими на скіфські.

4. Б. Гуни (IV–V ст. н. е.): З'явилися в Європі під час Великого переселення народів, знищили Сарматське царство і створили на короткий час величезну імперію на чолі з Аттілою. Їхнє вторгнення ознаменувало кінець античної доби в історії регіону.

Відповідь – В, А, Г, Б.

Відповідність між назвами вищих державно-політичних інституцій Гетьманщини середини XVII–XVIII ст. та їхньою компетенцією:

1-Г. Генеральна військова канцелярія.

Військово-адміністративна установа, за посередництва якої гетьман здійснював управління державою, вирішувала всі поточні справи внутрішнього та міжнародного характеру.

2-А. Генеральна військова рада.

Представницький інститут, який розглядав загальні державні справи, зокрема: затвердження міждержавних договорів, складання «статей» при обранні гетьмана.

3-Д. Генеральний військовий суд. Орган, що розглядав справи осіб, які належали до генеральної старшини, а також справи про державні злочини, здійснював нагляд за виконанням універсалів гетьмана та указів царя.

4-Б. Генеральна скарбова канцелярія. Орган, що відав справами збору натуральних і грошових податків з населення, прибутками та видатками держави, військовими та ранговими маєтностями.

Відповідь – 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

1-Б. Хрещення Володимира («...охрестили Володимира...»): Хрещення князя Володимира Великого і Київської Русі відбулося у 988 році, що відноситься до X століття.

2-В. Будівництво Золотих воріт і Софії Київської («Заложив він... ворота Золоті, ...також церкву святої Софії...»): Ці споруди були закладені князем Ярославом Мудрим близько 1037 року, що відноситься до XI століття.

3-А. Похід Аскольда і Діра на Візантію («Рушив Аскольд і Дір на Греків...»): У літописах цей похід датується 860 роком, що відноситься до IX століття.

4-Д. Взяття Києва Батиєм («Прийшов Батий до Києва...»): Облога та взяття Києва військами Батия відбулося у 1240 році, що відноситься до XIII століття.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

Знищення Задунайської Січі спричинено переходом задунайських козаків на бік Росії в ході російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Кошовий отаман Йосип Гладкий у травні 1828 року таємно переправив частину козаків (разом із печаткою та клейнодами) через Дунай до табору російської армії.

Дізнавшись про це, турецький уряд наказав знищити Січ. Турецькі каральні загони спалили курені та церкву, а козаків, які залишилися, було вбито або кинуто до в'язниць.

Відповідь – Г.

У цій знаменитій таємній інструкції Катерини ІІ генерал-прокурору Олександру Вяземському (1764 р.) йшлося про політику інкорпорації (поглинання) автономних територій, зокрема Малоросії, та перетворення їх на звичайні провінції Російської імперії.

Запровадження намісництв замість полкового устрою (1781 – 1782 рр.) та створення регулярних полків (1783 р.) та Закріпачення селян (1783 р.) та Жалувана грамота дворянству (1785 р.). 

Ці дії остаточно ліквідували залишки української державності, зробивши Україну інтегрованою частиною імперії, як того і бажала Катерина ІІ.

Відповідь – А.

На карті позначено території, що ввійшли до складу Російської та Австрійської імперій під час Першого та Другого поділів Речі Посполитої.

На цій карті жирною лінією виділено дві окремі групи територій, які відійшли до імперій у різний час:

Західна частина (Львів, Галич): Ці землі (Галичина) увійшли до складу Австрійської імперії під час Першого поділу Речі Посполитої у 1772 році.

Східна частина (Мінськ, Житомир, Брацлав): Ці території (Центральна Білорусь та Правобережна Україна – Київщина, Східна Волинь, Поділля) відійшли до Російської імперії під час Другого поділу у 1793 році.

Відповідь – Б.

«Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» – угода, укладена між гетьманом П. Орликом і козацькою старшиною та запорозькими козаками.

Цей документ, прийнятий 5 квітня 1710 року в місті Бендери, став результатом домовленості між новообраним гетьманом у вигнанні Пилипом Орликом та представниками козацької спільноти.

Документ вважається першою українською конституцією (у значенні суспільного договору), оскільки він обмежував владу гетьмана та визначав права і обов'язки станів.

Відповідь – Б.

Козацьке повстання 1702–1704 рр. під проводом С. Палія спричинено ліквідацією польським сеймом козацького устрою на Правобережній Україні.

Це повстання, яке часто називають «другою Хмельниччиною», стало реакцією на спробу польської влади повністю знищити козацький стан на правобережних землях.

У 1704 році Іван Мазепа, скориставшись ситуацією та за згодою російського царя, переправив війська на Правобережжя.

Повстання було придушене, але результатом стало фактичне об'єднання Правобережної і Лівобережної України під булавою Івана Мазепи (до 1708 року).

Відповідь – В.

Успенський собор Свято-Успенської Києво-Печерської лаври збудовано в архітектурному стилі бароко.

Хоча Успенський собор був закладений ще в XI столітті як давньоруський хрестовокупольний храм, сучасного вигляду він набув пізніше.

Після сильної пожежі 1718 року споруда була капітально відновлена та розширена у 1722–1729 роках саме в стилі українського (козацького) бароко.

Відповідь – Г.

Період Руїни характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи та військовою агресією з боку сусідніх держав.

Руїна – це драматичний і складний період в історії України другої половини XVII століття (прийнято вважати з 1657 року, після смерті Б. Хмельницького, до 1687 року, обрання І. Мазепи).

Відповідь – В.

На карті позначено територію Гетьманщинина час укладення українсько-російського договору 1654 р. та сусідні землі, контрольовані Військом Запорозьким у 1654–1657 рр.

Гетьманщина (офіційна назва – Військо Запорозьке) – це українська козацька держава, яка виникла внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в середині XVII століття. 

Відповідь – Б.

В уривку йдеться про появу інтермедії (або інтерлюдії).

Інтермедія — це невелика комічна сценка, яка виконувалася в перервах між діями великої шкільної або релігійної драми (як правило, містерії чи міракля).

Відповідь – Г.

«Апостол» (1574), «Буквар» (1574), Острозька Біблія (1581) є першими друкованими на українських землях книгами, виданими І. Федоровим.

• «Апостол» (1574): Вважається першою точно датованою друкованою книгою, виданою Іваном Федоровим у Львові (перша українська друкарня).

• «Буквар» (1574): Перший східнослов'янський друкований підручник, виданий також у Львівській друкарні І. Федорова.

• Острозька Біблія (1581): Перше повне друковане видання Біблії церковнослов'янською мовою, видане І. Федоровим в Острозі на кошти князя Василя-Костянтина Острозького.

Відповідь – А.

Братства в історії України – це релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці XVI–XVII ст.

• Братства виникали при православних церквах і спочатку мали благодійний та релігійний характер (допомога бідним, догляд за храмами).

• До їхнього складу входили переважно міщани (ремісники, купці), а також представники дрібної шляхти та духовенства.

• У XVI–XVII ст. братства перетворилися на національно-культурні та освітні осередки, головною метою яких став захист православ'я (і, відповідно, української ідентичності) від наступу католицизму та політики Речі Посполитої.

Відповідь – Г.

Виникнення українського козацтва як окремої суспільно-військової верстви в XV–XVI ст. було спричинене комплексом факторів:

2. Посилення національного, соціального та релігійного гніту українського населення

Поширення фільваркового господарства і юридичне закріпачення селянства (особливо після прийняття Литовських Статутів) змушувало селян і міщан тікати на південь (Дике Поле) у пошуках волі.

3. Існування масиву вільних земель, освоєння південних територій уходниками

Люди йшли на ці території для «уходів» — сезонних промислів (полювання, рибальство, добування солі, бджільництво).

Відповідь – В.

Орган самоврядування на чолі з бурмистром у містах, що користувалися магдебурзьким правом, називався рада.

В містах, які отримали магдебурзьке право, місцеве самоврядування здійснювалося двома основними органами:

1. Рада (магістрат, або міська рада): Це був адміністративний та виконавчий орган. Його очолював бурмистр (або війт), який обирався на певний термін. Рада займалася питаннями управління містом, фінансами, торгівлею, оподаткуванням та наглядом за порядком.

2. Лава (або судовий орган): Очолювалася війтом. Лава була судовим органом і розглядала кримінальні справи та цивільні позови.

Відповідь – В.

У складі Руського та Брацлавського воєводств Речі Посполитої в другій половині XVI – першій половині XVII ст. перебували Галичина, Східне Поділля.

Руське воєводство і Брацлавське воєводство були двома з шести воєводств, створених на українських землях, які увійшли до складу Корони Польської після Люблінської унії 1569 р. .

Відповідь – Б.

Описані події відбулися у XVІ ст.

Описана битва, де князь Острозький «погубив вісімдесят тисяч» московських військ. Це посилання на битву під Оршею, що відбулася 8 вересня 1514 року. Усі ці події (взяття Смоленська та битва під Оршею) відбулися у 1514 році, що належить до XVІ століття.

Відповідь – В.

Виникнення фільварків на українських землях у XVI ст. було зумовлено зростаючим попитом на зерно на внутрішньому та зовнішніх ринках.

Фільварок — це багатогалузеве, переважно зернове сільськогосподарське підприємство, що виникло на українських землях у XVI столітті (насамперед у Галичині, на Волині та Поділлі) у складі Речі Посполитої.

Відповідь – Г.

Наведені настанови містить «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

«Повчання дітям» — це літературно-публіцистичний твір, написаний великим київським князем Володимиром Мономахом в 1096 р.

Основний зміст «Повчання» — це заклик до християнської моралі, праведного життя, милосердя до убогих і сиріт, необхідності праці, а також застереження від гордості та поганих звичок («лжі, і п'янства, і блуду»). Наведені рядки є прямою цитатою з цієї пам'ятки.

Відповідь – В.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов’язані з появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з’їздів.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов'язані з процесом феодальної роздробленості. Цей період характеризувався ослабленням центральної влади великого київського князя і зростанням впливу удільних князів. В умовах боротьби за владу та зростання зовнішньої загрози (половці), князі намагалися вирішувати конфлікти та об'єднувати зусилля через князівські з'їзди (снеми).

Відповідь – Б.

Неповноправних людей на Русі, які через певні причини вийшли зі свого соціального середовища та втратили з ним законний зв’язок, називали - ізгої.

Ізгої — це люди, які втратили свій попередній соціальний статус, але не стали повністю рабами.

Відповідь – Г.

Сутність політичної роздробленості Київської Русі полягала в зміні унітарної монархії монархією федеративною.

Політична роздробленість — це історичний процес XII – XIII ст., під час якого єдина держава (унітарна монархія) перетворилася на систему незалежних (удільних) князівств (фактично, федерацію чи конфедерацію), кожне з яких очолював свій князь із династії Рюриковичів.

Відповідь – А.

Основу економічного розвитку Київської Русі становили землеробство та чорна металургія.

Економіка Київської Русі (IX – XIII ст.) була переважно аграрною та базувалася на сільськогосподарському виробництві, доповненому високорозвиненим ремеслом і жвавою міжнародною торгівлею.

Відповідь – Б.

В уривку йдеться про князя Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий (син Володимира) відомий тим, що:

• Сприяв масовому перепису та перекладу книг.

• Створив при Софійському соборі першу бібліотеку і скрипторій (майстерню для переписування книг).

• Його діяльність символічно описується як «засівання книжними словами» (тобто поширення освіти та християнської мудрості).

Відповідь – В.

Первісна людина з’явилася на території сучасної України близько 1 млн років тому. Найдавніша пам'ятка, що свідчить про перебування первісної людини на території сучасної України, — це стоянка біля села Королево на Закарпатті. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

«Битва за Дніпро» 1943 р. стала завершенням перелому на радянсько-німецькому фронті. Відповідно, вона мала такі наслідків:

1) визволення Києва та окремих районів Правобережної України від окупантів;

2) подолання стратегічно важливого рубежу німецької оборони – «Східного вару»;

3) створення умов для визволення Правобережної та Південної України.

Відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Аналіз запропонованих відповідей дає такий результат. Реформи 1860-х-1870-х рр. у Російській імперії сприяли завершенню промислового перевороту (реформи усунули феодальні пережитки, відкривши шлях до прискореної модернізації країни), формуванню ринку вільнонайманої праці (селяни отримали особисту свободу), широкому долученню селян до підприємницької діяльності та торгівлі (завдяки отриманню громадянських прав та особистої свободи).

Відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи. Українські землі, що входили до складу різних держав у зазначений період; території, підвладні гетьманам Лівобережної України.

Картосхема дає змогу:

• 3 – Визначити межі територій, охоплених козацьким повстанням на чолі з С. Палієм. На карті жирною лінією виділено район на Правобережжі (навколо Фастова, Білої Церкви, Брацлава). Це територія повстання Семена Палія (1702–1704 рр.), який прагнув визволити ці землі з-під влади Речі Посполитої та об'єднати їх з Гетьманщиною.

• 5 – Визначити хід бойових дій Північної війни на українських землях. На схемі зображено стрілки руху військ (шведських та російських) у 1708–1709 роках. 

• 7 – Окреслити території, на які поширювалася влада гетьмана І. Мазепи. Карта відображає Лівобережну Гетьманщину та Слобожанщину, а також вказує на поширення впливу гетьмана на Правобережжя після придушення повстання Палія (коли Мазепа фактично об'єднав обидва береги Дніпра під своєю булавою у 1704–1708 рр.).

Відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Влада князя Данила Романовича напередодні монгольської навали на Русь (1239 р.) поширювалася на землі таких князівств:

4 Волинського

5 Галицького

7 Київського

У 1239 р. Данило Галицький разом зі своїм братом Васильком завершив відновлення спадщини свого батька Романа Мстиславича, який на початку ХІІІ ст. поширював владу на Волинське, Галицьке та Київське князівства. Також фактично він контролював і Переяславське князівство.

Відповідь: 4 5 7.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. Україна в період загострення кризи радянської системи. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Опозиційний рух. П. Шелест. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Перший уривок джерела пов’язаний з діяльністю Української Гельсінської групи (1976 р.)

Другий є партійною критикою книги Шелеста «Україно наша Радянська!», що стало приводом зняття його з посади Першого секретаря ЦК КПУ в 1972 р.

Третій документ відображає період перебудови (1985-1991 рр.).

Четвертий – уривок програми УРСС, однієї з перших дисидентських організацій (1959–1961 рр.)

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Голод у південних губерніях УСРР. Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Україна під час Другої світової війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості.

Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняття художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації – зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – події різних епох радянської історії. Мета ідентифікації – встановлення послідовності створення плакатів.

На першому плакаті під гаслом «Боєць. Україна чекає на тебе!» зображено жінку, прикуту до стовпа з написом німецькою мовою «Kiew», яка символізую окуповану України. Отже, цей плакат створено в роки радянсько-німецької війни (1941–1945 рр.).

На другому плакаті під гаслом «Відбудуємо на славу!» зображено жінку в робочому одязі з лопатою, яка впевнена у світлому майбутньому. Отже, цей плакат створено в роки повоєнної відбудови (1945 – початок 1950-х рр.).

На третьому під гаслом «Будуй заводи-гіганти. Купуй 3-й займ індустріалізації!» зображені новобудови п’ятирічок. Отже, цей плакат створено в 1930-ті роки.

На четвертому плакаті зображені окраєць хліба, миска супу, кухоль молока, а на задньому плані велика кількість страждаючих від голоду. Цей плакат створений у 1921–1922 рр., бо голод у цей час, на відміну від Голодомору 1932–1933 рр. і голоду 1946–1947 рр. радянська влада не приховувала.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Дмитро Вишневецький. Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. І. Сірко. Українські землі в другій половині XVIII ст. П. Калнишевський

1–А Дмитро Вишневецький уславився походами проти Османської імперії, вважається засновником Запорозької Січі – середина ХVІ ст.

2–Б Петро Конашевич-Сагайдачний теж уславився походами проти Османської імперії в добу «героїчних походів», очолював козаків під час походу на Москву в 1618 р., під час Хотинської битви 1621 р. Завдяки його діяльності козацтво фактично перетворилося на регулярне військо і стало захисником православної церкви.

3–Г Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької Січі. Уславився під час російсько-турецьких війн ХVІІІ ст. Після знищення Січі в 1775 р. тривалий час був в ув’язненні в Соловецькому монастирі.

4–В Іван Сірко – найвідоміший отаман Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Уславився переможними походами в Крим.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.).

Пояснення:

1. Б. Битва на річці Сині Води (1362 р.): Ця битва є найранішою. Після перемоги литовсько-руських військ на чолі з Ольгердом територія Київщини та значної частини Поділля була остаточно звільнена з-під монголо-татарського панування, і ці землі увійшли до складу Великого князівства Литовського.

2. Г. Укладення Кревської унії (1385 р.): Укладена між Великим князівством Литовським та Королівством Польським, що започаткувало процес об'єднання двох держав і вплинуло на подальшу долю українських земель.

3. А. Ліквідація Київського удільного князівства (1471 р.): Після смерті князя Семена Олельковича Великий князь Литовський Казимир IV Ягеллончик ліквідував Київське князівство, перетворивши його на воєводство.

4. В. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах (1489 р.): Найпізніша подія. Ця згадка міститься в "Польській хроніці" Марціна Бєльського і пов'язана з набігами татар і діями козаків.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Поняття та терміни: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина». Україна в умовах десталінізації. Поняття та терміни: «політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «шістдесятники». Україна в період загострення кризи радянської системи. Поняття та терміни:«номенклатура», «дефіцит», «самвидав», «правозахисник». Україна в умовах незалежності. Поняття та терміни: «антитерористична операція (АТО)», «тимчасово окупована територія».

Завдання вимагає продемонструвати вміння віднайти ті ключові поняття, які відповідають періодам, вказаним у першій колонці. Деякі поняття мають чітку хронологічну прив’язку. Наприклад: «Операція «Вісла» (1947 р.), раднаргосп (1957 р.), «шістдесятники», АТО (2014–2016 рр.), що допоможе віднайти ключ для розв’язання завдання.

Періоду післявоєнній відбудові (1945 – початок 1950-х рр.) відповідають поняття: «операція «Вісла», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина».

Періоду політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.) відповідають поняття: «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники».

Періоду загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х рр.) відповідають поняття: «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник».

Періоду України в умовах незалежності (1991 р. – початок ХХІ ст.) відповідають поняття: «приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.