ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

Усі складні слова треба писати разом у рядку А: акватехніка (слово з першим іншомовним складником аква-, що визначає значення наступного слова), ексчемпіонка (слово з іншомовною частиною екс-), держмито (складноскорочені слова й абревіатури мішаного типу пишемо разом).

Разом також пишемо слова з першими часто вживаними іншомовними й питомими українськими частинами на голосний і приголосний абро-, авіа-, авто-, агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді-, веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, контр-, макро-, мета-, метео-, мікро-, міні-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, смарт-, соціо-, теле-, топ-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно-, іно- (іншо-, інако-), лже-, само-: мінікомп’ютер, контрадмірал, мікроорганізм, мотокрос, смарткарта, економклас.

Потрібно писати з дефісом складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного звука: година-дві, піар-акція, учений-еколог.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Фахівці довели, що систематичні піші прогулянки сприяють зміцненню здоров’я, підтримують м’язи в тонусі та покращують настрій».

У реченні, позначеному А, слово будь-які треба писати через дефіс (займенники із частками будь-, казна-, хтозна-, бозна-, -небудь- пишемо через дефіс); слово людському пишемо із суфіксом -ськ-.

У варіанті Б слово позначається пишемо з м’яким знаком (дієслово на -ться); слово недостатня пишемо разом (прикметник, який утворює нове поняття на позначення ознаки).

У варіанті Г слово рекомендована треба писати з однією н (дієприкметник із суфіксои -ан-); слово протипоказань теж пишемо без подвоєння у формі родового відмінка множини (хоча протипоказання).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що суфікси не лише утворюють нові слова, але й можуть надавати словам додаткового значення пестливості, зменшувальності або збільшуваності, зневаги тощо.

Суфікс -ищ- вказує на простір, де щось відбувається або де щось міститься, у словах родовище, попелище, пасовище.

У слові вовчище суфікс -ищ- вказує на збільшення чи згрубілість.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку В: присадибна ділянка.

В інших варіантах треба виправити лексичні помилки:

• уразливе місце (уязвиме – це калька з російської мови);
• фасад (зовнішній фасад – це плеоназм (мовна надмірність, зайві слова, які дублюють значення одне одного), адже фасад – це і є зовнішній бік будівлі);
• хронологія (часова хронологія – це теж плеоназм, адже слово хронологія означає послідовність подій у часі).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє знання граматичних норм української мови.

Зауважмо, не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових закінчень.

У реченні Останніми десятиліттями ХХ ст. призабута техніка плетіння ґерданів з маленьких скляних намистин поширилася й відродилася теренами України присудок поширилася вимагає додатка в орудному відмінку (ким? чим?), а присудок відродилася – додатка в родовому відмінку (на кому? чому?).

Отже, граматично правильно це речення побудувати так: Останніми десятиліттями XX ст. призабута техніка плетіння ґерданів з маленьких скляних намистин поширилася Україною й відродилася на її теренах.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння замінювати пряму мову непрямою.

Зверніть увагу, що внаслідок заміни прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. Водночас непряма мова завжди стоїть після слів автора й приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Тибетський цілитель сказав хворому: «Я не лікуватиму тебе, а лише допоможу одужати, якщо сам цього прагнеш» правильно передано непрямою мовою в рядку Д: Тибетський цілитель сказав хворому, що не лікуватиме його, а лише допоможе одужати, якщо той сам цього прагне.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати розділові знаки в реченні й пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Д. У цьому реченні тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть наприкінці речення й перед нею можна вставити а саме.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

НЕМАЄ лексичної помилки в реченні в рядку Г: Ці надважливі питання належним чином відображено в Конституції України, Законі про охорону культурної спадщини тощо.

В інших варіантах треба виправити лексичні помилки:

• комплекс заходів, оскільки слово міроприємства є росіянізмом (калькою);
• на громадському рівні (стосується громади, суспільства чи публічного життя загалом; слово громадянський уживаємо в правових, юридичних й особистісних контекстах, пов'язаних із державою);
• реєстрація (слово регістрація не вживаємо в українській мові, це калька);
• у царині цієї галузі (область – це адміністративно-територіальна одиниця).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Епатувати – це навмисно вражати, дивувати чи шокувати публіку незвичайною поведінкою, скандальним виглядом або вчинками, які порушують загальноприйняті норми. Отже, синонім до іншомовного слова епатувати – вражати.

Правильна відповідь: А.