Українська мова

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні.

Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби тощо.

Заміна виділено слова на порівняльний зворот можлива в реченні Підняв тоді дід свої очі на мене й вороном глянув – Підняв тоді дід свої очі на мене і, як ворон, глянув.

В інших реченнях цього зробити не можна.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживається досить рідко. Із західним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії (піти по воду, пальто по коліна); з місцевим відмінком – переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії (пливти по Дніпру, різьба по дереву,  чинити по правді).

З орудним відмінком на позначення місця  прийменник по не вживається.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Прикметник.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти частини мови та використовувати доречні форми в мовленні.

Проаналізуймо наведені речення.

У реченні Казан хоч і був цілий, але вже добре пощербився прикметник цілий має значення непошкоджений, непопсований, незруйнований.

В інших прикладах цілий  має значення цілковите охоплення якоїсь особи, предмета чи явища. Займенник увесь має аналогічне значення.

Відповідь – Г.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками, творення ступенів порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками, правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник Ігор – це іменник чоловічого роду м’якої групи ІІ відміни. Отже, в орудному відмінку правильна форма – Ігорем. У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення назв населених пунктів мають закінчення -а. Отже, Львова. Числівник два поєднується з іменником у називному відмінку множини. Отже, два кілометри. А складена форма вищого ступеня порівняння прикметників утворюється додаванням до слів більш, менш звичайної форми прикметника – менш цікавою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ. Правопис частки НЕ з дієприкметниками.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Окремо дієприкметник з часткою не потрібно писати тоді, коли при дієприкметнику є залежне слово (від дієприкметника можна поставити питання): не витрачені (як?) ще кошти.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У рядку волоський, мальва, волинський м’який знак не потрібно писати у слові волинський, бо м’який знак не пишеться перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-, окрім як після л. Саме тому у словах ковальський та байкальський його потрібно писати.

У рядку байкальський, гетьманщина, тиснява м’який знак не потрібно писати у слові тиснява, адже м’який приголосний [н′] передає свою м’якість і приголосному [c′].

У рядку будьте, задзеленчати, крадькома не потрібно писати м’який знак у слові  задзеленчати, адже перед шиплячими він не пишеться, крім винятків.

За цим же правилом не пишемо м’який знак і в слові ослінчик (рядок кольоровий, ослінчик, вирізьблений).

Потрібно написати м’який знак у слові лосьйон, адже це слово іншомовне.

З м’яким знаком потрібно писати слово дівчиноньці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – дівчинонька).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних      -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення відбуватиметься в словах безжалісний, щасливий, власний, щотижневий, ненависний, швидкісний, радісний, корисний, проїзний.

Є винятки, де спрощення не відбувається: кістлявий, зап’ястний.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: форпостний, контрастний, баластний.

Також у групі -скн- випадає к: блиск – блиснути.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Слово півмісяця потрібно писати разом, бо частина пів- із наступним іменником у формі називного відмінка пишеться разом.

Складні іменники  різнобарв’я (похідне від різнобарвний) і краєвиди (поєднання двох іменників за допомогою з’єднувального голосного є) потрібно писати разом.

Прислівник потихеньку також  потрібно писати разом, тому що в цьому слові останній суфікс  -у, а дефіс пишеться, якщо в прислівнику з префіксом по-  є суфікси -ому, -єму, -е, -є, -и.

А от прикметник молочно-білий потрібно написати через дефіс, бо він утворений поєднанням відтінку та кольору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє  ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Знання, завдання, забуття, зілля. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Величчю, піччю – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження  відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. Саме тому в словах жовчю, радістю не потрібно писати подвоєні приголосні.

Суддею – орудний відмінок від іменника середнього роду І відміни суддя.

Прислівник старанно утворений від прикметника старанний, тому потрібно писати подвоєні літери.

Священне – прикметник старослов’янського походження. У таких прикметниках потрібно писати подвоєні приголосні.

Зроблений, нездоланий – дієприкметники. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Немає подвоєних літер і в словах студений і довгожданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Антоніми. Запозичені слова.

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати антонімічні пари та знання запозичених слів.

Спочатку проаналізуймо значення запозичених слів:

Делікатний – м’який у поводженні, увічливий, тендітний, чутливий, витончений, приємний.

Акліматизований – пристосований до життя в нових, незвичних кліматичних умовах.

Асиміляція – уподібнення, засвоєння.

Отже, ці пари  –  синоніми.

Деградувати – вироджуватися, погіршуватися, рухатися назад у своєму розвитку. Отже, слова деградувати – відроджуватися є антонімами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: шістсот, Тбілісі, метелиця. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки, тому що у слові шістсот звук [т] не вимовляється; у слові Тбілісі літера т передає звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а ще цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним; у слові метелиця літера т передає звук [т].

У рядку свято, осінній, просьба підкреслена літера теж позначає різні звуки. У слові свято літера с передає звук [с′], адже цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним. У слові осінній теж літера с передає [с′], адже далі – звук [і]. У слові просьба літера с передає звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а також є м’яким, бо далі стоїть знак м’якшення.

У словах Великдень і аякже літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. Отже, у словах Великдень, аякже, ґрунт підкреслена літера позначає один звук.

У рядку будинок, бджола, Дніпро підкреслена літера означає різні звуки: у слові будинок літера д передає звук [д];  у слові бджола є африката дж;  у слові Дніпро літера д передає звук [д′], бо далі – м’який приголосний [н′].

У слові доріжка літера ж передає звук [ж], у слові миєшся – [с′:], у слові широкий – [ш].

Відповідь- Г.

.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти відокремлені члени речення.

Відокремлене означення частіше виражене дієприкметниковим зворотом. Саме таке означення є в другому реченні: У цьому життєписі, сповненому суперечностей, є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис.  Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо третє речення. Це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови: Зрештою, читати історію можна й без брому за якої умови? якщо не заламувати мелодраматично руки… На межі частин складнопідрядного речення ставимо кому… без брому, якщо…

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте увесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Мозолити – тяжкою працею або ходінням натирати мозолі.

Нагрівати – робити щось теплим.

Бруднити – робити когось або щось брудним, нечистим, плямувати щось.

Заламувати – згинати, загинати щось.

Також є фразеологізм заламувати руки, тобто жестами виражати переживання, страждання, хвилювання.

Якщо звернутися до мікротексту, то стає зрозуміло, що автор іронічно говорить про перебільшене хвилювання, тобто про заламування рук.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання,  обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Відвівши кого? що? роль – знахідний відмінок.

Заламуючи кого? що? руки – знахідний відмінок.

Не хапатися за кого? що? серце – знахідний відмінок.

Серед них є хто? що? постаті – називний відмінок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлена обставина​.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, В, Г  дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Б дієприслівник передає додаткову дію до основної дії одного суб’єкта. Хлопці і переглянули фільм, і поділилися своїми враженнями.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Основа  слова й закінчення​.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови, розрізняти змінні та незмінні частини мови.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (по-полтавськи, горілиць, запанібрата), особлива форма дієслова дієприслівник та безособові форми дієслова  на -но, -то (змито).

Решта слів мають закінчення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості. Саме тому у словах преславний, преподобний необхідно писати префікс пре- .

Префікс прі-  пишемо у слові прізвище.

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати у словах прибічник, прилеглий, приховати, пригріти, прибуток, прикрашений, присвоїти, прибій, привабити тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Найпоширеніші чергування голосних звуків.

Це завдання перевіряє знання основних правил чергування голосних.

Звуки [o],[e] у відкритих складах чергуються з [і] в закритих складах: слово – слівце, пір’я – перо, лід – льоду.

Звук [і] вживається у відкритому складі перед наступними суфіксами  -ок, -ець: мішок – мішечок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Освітлювальний – той, який освітлює що-небудь, є джерелом світла.

Освітній – той, який стосується освіти.

Освітянський – той, який стосується освітян, тобто тих, хто працює в освіті.

Освічений – той, який  має освіту, засвоїв різнобічні знання, культурний, письменний.

Отже, лексичну помилку допущено в рядку освічене перехрестя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Перехід інших частин мови в іменник.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Проаналізуймо речення.

До слова чарівні ми поставимо питання від слова долини: долини які? чарівні. Отже, це прикметник. Аналогічно можна поставити питання до слова рицарські:  замки які? рицарські. Це теж прикметник.

Слово оповиті  є частиною складеного дієслівного присудка, означає ознаку, одержану від дії. Отже, оповиті – це особлива форма дієслова дієприкметник.

А от до слова подорожні логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, подорожні – це іменник.

Відповідь – А.

Зразок написання власного висловлення

Свобода. Незалежність… Бажаний стан для багатьох. З одного боку, людина може бути вільною в суспільному житті, з іншого боку, існують певні обмеження.

По-перше, кожна людина вільна, бо має свободу вибору, свободу думки чи слова. По-друге, у деяких ситуаціях особа відчуває тиск із боку суспільства, яке має певні закони й норми моралі.

Прикладом людини, яка вільно відстоює свої переконання, є  Ґрета Тунберґ. Ця шведська політична активістка виступає за протидію глобальному потеплінню та зміні клімату. Дівчинка навіть стала «Людиною року» за версією одного з журналів. Погляди Ґрети впливають на політику й економіку багатьох країн. Вона, мабуть, досягла найбільшої свободи, бо чинить відповідно до власних бажань, інтересів, цілей, є відповідальною за своє життя і за те, що відбувається у світі.

У художній літературі є багато прикладів того, як суспільна думка впливає на життя людини. Згадаймо хоча б головну героїню поеми Тараса Шевченка «Катерина». Трагедія дівчини в тому, що вона покохала офіцера й народила позашлюбну дитину. Батьки виганяють Катерину з дому, бо в умовах кріпосного суспільства норми моралі були надто жорстокими. Дівчина не змогла вільно виховувати свого сина лише через те, що оступилася на життєвій дорозі.

Таким чином, особистісна свобода – це можливість вибору. Людина є вільною, коли може чинити згідно зі своїми бажаннями й поглядами, водночас суспільні закони й норми моралі в певних ситуаціях обмежують особистість у її діях.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Виявляючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання що роблячи?, утворює дієприслівниковий зворот.

До – це прийменник, адже в реченні це слово разом із відмінковими закінченнями служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні.

Найглибше – це прислівник, тому що відповідає на питання як? і вказує на ознаку дії.

Цей – це займенник. Це слово вказує на ознаку предмета, але не називає його.

Відповідь – 1А, 2Г, 3Д, 4В.

ТЕМА: Лексика. Фразеологізми. Антоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів та утворювати з них антонімічні пари.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

Спочатку з’ясуємо значення кожного фразеологізму:

Співати дифірамби – вихваляти когось.

Задирати голову – гордитися.

Купатися в золоті – бути багатим.

Вискочити на сухе – уникнути небезпеки.

Тримати хвіст бубликом – бути оптимістом.

Сухий хліб їсти – бідувати.

Вичитувати мораль – сварити когось, виговорювати.

Гнути коліна – принижуватися .

Потрапити в тенета – опинитися в складній ситуації.

А тепер потрібно утворити антонімічні пари.

Відповідь – 1В, 2Г, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Ластівки літали понад самою землею приєднати варіант навіть хлопчаки їх не лякали, то утвориться складне безсполучникове речення. Адже це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант сповіщали про наближення дощу, то утвориться просте речення, ускладнене однорідними членами (присудками). Граматична основа – ластівки літали, сповіщали.

Якщо додати варіант дарма що шуліка висів у небі, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допусту.

А в останньому реченні утвориться складносурядне речення Ластівки літали понад самою землею, і байдуже їм було до всього. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Відповідь – 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (киваючи рясною головою).

Рядок Б ускладнено відокремленою прикладкою (зажура моя чорнобрива), яка стоїть у кінці речення.

Рядок В ускладнено відокремленим додатком (замість верб і чагарників).

Рядок Г ускладнено вставною конструкцією як кажуть, яка вказує на джерело повідомлення.

Рядок Д ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (умитий сонцем).

Відповідь – 1Д, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком відзначають. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони (ІІІ особа множини). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена лише підметом стежка, але в реченні також є обставини, тобто група присудка. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена присудком гарно. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена підметом звучання. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком надішли. Це дієслово наказового способу у формі ІІ особи однини. Уявний підмет – ти. Отже, це односкладне означено-особове речення.

Відповідь – 1Д, 2А, 3В, 4Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У варіанті А немає лапок.

У варіанті Б потрібно так розставити розділові знаки: “Щось воно недобре,” – подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

У варіанті Г не потрібно ставити дві пари лапок, адже це слова одного мовця: “М’ята, – прошепотіла Настя. – Зійшла м’ята”.

У варіанті Д перед прямою мовою потрібно поставити двокрапку, а не тире.

А от у варіанті В розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

У рядку А подано просте речення, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

У рядку Б речення ускладнено відокремленою прикладкою, яка має обставинний відтінок.

Речення в рядку Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (перетворившись на свято краси й добра).

Речення Д також ускладнено відокремленим означенням.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Земля не може жити без сонця і води – цих першооснов життя граматична основа одна (земля не може жити). Це просте речення з однорідними членами. А от у реченні Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя граматичних основ дві (земля не може жити, у другій частині підмет людина, а присудок пропущений, на його місці стоїть тире), частини поєднані протиставним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Інші варіанти не розглядаємо, бо в них немає сполучників сурядності.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Сашко задихався та зморився більше години вони бігли із Сіроманцем саме пояснює причину дії в першій: Сашко задихався та стомився, бо вони бігли довгий час. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Наказовий спосіб означає наказ, заклик, прохання, побажання діяти.

У реченні Мама каже, що скільки не дай книжок, а їм усе мало слово дай у формі наказового способу ІІ особи однини не передає ні заклику, ні наказу, а лише вказує на дію, яка відбувається. Отже, це слово вжито в значенні іншого способу – дійсного.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.

Чоловічі прізвища на -ко відмінюються. Отже, Віктора Ткаченка.

Числівник півтора поєднується з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.

Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація пальт нової колекції Віктора Ткаченка відбудеться через півтора місяця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний. Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, конструкцію менш корисніший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – менш корисний.

Прикметники простої форми найвищого ступеня порівняння якнайзручніший та найелегантніший утворено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис слів іншомовного походження. Подвоєння.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: метал, комісія, колектив, сума, інтелект, шасі. Подвоєння зберігається у словах-винятках: тонна, ванна, нетто тощо.

У багатьох власних назвах подвоєння зберігається: Голландія, Россіні, Яффа, Руссо, Міссурі.

Також зберігається подвоєння в похідних від власних назв словах: Філіппіни – філіппінка.

Отже, неправильно написані такі слова: тона, нето, філіпінка, шассі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Чергування У-В.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У–В. Але в деяких випадках таке чергування не можливе, бо слово починає змінювати лексичне значення.

Саме літера У чи В визначає його: вступ – уступ, управа – вправа; вмова – умова; вклад – уклад. Отже, ці пари слів потрібно писати лише з відповідною літерою.

Незалежно від лексичного значення в слові влада вживаємо тільки В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми ( И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова косінус.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д,т,з,с,ц,ч,ш,ж,р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати косинус.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’яремний, без’язикий, з’єднаний, об’їжджати.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (П’ятихатки, розіб’єш, зап’ястя, вʼялений);
• після голосного (краков’як, сором’язливий).

Також апостроф пишемо у слові Лук’янівка.

Якщо перед губними приголосними стоїть інший кореневий приголосний, апостроф не ставимо: рутвяний, бруквяний, присвятити.

Не пишемо також апостроф у слові серйозний, адже тут немає я, ю, є, ї.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово повставати має таке лексичне значення: підніматися на боротьбу з ким-небудь, проти когось чи чогось; чинити опір, протидіяти. Нормативним буде словосполучення постали проблеми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: шум, дивишся, сидиш. Підкреслена літера в словах шум, сидиш передає звук [ш], а у слові дивишся ця буква передає [c′:]

У рядку кіт, тримати, агентство підкреслена літера теж позначає різні звуки. У словах кіт і тримати підкреслена буква – це звук [т]. А у слові агентство цей звук не вимовляється.

У слові мороз літера з передає звук [з], у словах просьба (глухі перед дзвінкими вимовляються дзвінко) та зілля (далі і) – [з′].

У словах сяйво, вісті, засіяний літера с передає звук [с′]. У слові вісті цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

У рядку вужчий, джміль, журнал підкреслена буква передає різні звуки: у словах вужчий і журнал – це звук [ж], а у слові джміль – це африката дж.

Відповідь - Г.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення: виходити у світ – видаватися, друкуватися; зав’язувати світ – зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості; займатися на світ – починати розвиднятися, світати; заступати світ – повністю захопити кого-небудь,оволодіти кимось.

Отже, замість вислову починало світати можна використати фразеологізм займатися на світ.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення та складне речення.

Складне речення – це речення, яке складається з двох або кількох простих, має щонайменше дві граматичні основи чи їхні частини.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Край неба вже горів не рожевим, а ясно-червоним полум’ям одна граматична основа – край неба горів. Отже, це просте ускладнене речення.

У реченні Промайнула хвилина, друга – і пучок жовтогарячого світла заіскрився, розливаючись по горах і лісах граматичних основ дві: промайнула хвилина та пучок заіскрився. Отже, це речення складне.

У п’ятому реченні граматична основа одна: сонце обливало, пестило.

У шостому реченні теж одна граматична основа: трава обізвалася.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Слово прозоре – це частина складеного іменного присудка, адже відповідає на питання який є підмет?

Слово проміння – це неузгоджене означення, адже відповідає на питання чиїм?

Слово тисячі – це теж неузгоджене означення, адже відповідає на питання чиїми?

Слово усе відповідає на питання хто? що?і називає головного діяча речення. Отже, усе – це підмет.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

До слова не/довгої можна підібрати синонім короткої. Отже, недовгої потрібно писати разом.

До слова не/впевненими можна підібрати синонім розгубленими. Отже, це слово також потрібно писати разом.

Слово не/перевершена без НЕ не вживається.

А от слово не/рожевим потрібно писати окремо, адже воно вживається в протиставленні: не рожевим, а ясно-червоним полум’ям.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: однАковий, добовИй, щовеснИ, сантимЕтр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення На березі річки стояли припнуті човни, рибалки й дітлахи потребує редагування: На березі річки стояли рибалки та дітлахи, були припнуті човни.

Речення Ми з друзями їли та насолоджувалися ягодами лісової малини теж потребує редагування, адже друзі їли ЩО? ягоди, а насолоджувалися ЧИМ? ягодами. Отже, речення потрібно побудувати так: Ми з друзями їли ягоди лісової малини й насолоджувалися ними.

Речення Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей та стріхи хат потребує редагування, адже почути стріхи хат не можна. Отже, речення потрібно побудувати так: Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей і побачив стріхи хат.

Речення Дрібні краплі дощу билися об шибку й повільно стікали донизу редагування не потребує.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник із-за в українській мові вживається на позначення просторових відношень: із-за хмари, із-за рогу тощо.

На позначення причинових відношень в українській мові вживаються прийменники завдяки або через: завдяки твоїй допомозі, заздрити через успіхи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Словотвір. Суфіксальний спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені способи словотвору та аналізувати лексичне значення слова.

В українській мові за допомогою суфікса -ен- утворюється значна кількість іменників середнього роду IV відміни. Це іменники зайченя, кошеня, козеня, тобто іменники на позначення маленьких тварин.

Іменник печеня жіночого роду, належить до І відміни. Використовується на позначення їжі, яку готують на вогні чи на жару (у печі, духовці тощо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений Е зникає: вітерець – вітру, але ножичок, бо ножИк.
• у буквосполученнях -ере-, -еле- (ожеледь, оберемок);
• у словах, які перевіряються наголосом (веселка – вЕсело, шелестіти – шЕлест, кремезний – крЕмінь, лицедій – лИчко).;
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марЕво;
• коли при зміні слова Е чергується з І: сутеніти – сутІнки, зачекати – очІкування.

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів – кришталик.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові слова із суфіксом -тель часто мають значення особи-діяча. Переважно вони утворюються від дієслів: учити – учитель, визволити – визволитель. Слово виключатель – це росіянізм, український відповідник – вимикач.

Відповідь – Г.

Зразок написання власного висловлення

Так, на життєвому шляху трапляється багато проблем, конфліктів і перешкод. Думаю, що долати перепони можна по-різному, усе залежить від ситуації. Інколи найоптимальнішим способом розв’язання конфліктів є компроміс, але бувають випадки, коли лише прямі й рішучі дії допоможуть перемогти.

Я так вважаю, бо для людини важливо вміти виходити з конфліктних ситуацій. Компроміс часто налаштовує на конструктивний діалог, який допомагає розв’язати проблему. Наведу ще аргумент і на користь думки про важливість рішучих дій. Вступати у відкрите протистояння варто тоді, коли є загроза життю людини або порушення її прав. Тільки активні дії в такому випадку приведуть до перемоги.

Яскравим прикладом з літератури є трагікомедія Миколи Куліша «Мина Мазайло». Суперечка в родині щодо зміни прізвища поступово переходить у сімейну дискусію і стає глобальною проблемою. Проте Мокій, який не підтримує поглядів батька, не вдається до рішучих дій. Він намагається переконати членів власної родини в тому, що українська мова є багатою й милозвучною, а до прізвища Мазайло варто додати загублену половину «Квач». Мокій за допомогою сили свого слова навіть Улю «перетягує» на свій бік.

На жаль, у звичайному житті не завжди можна залагодити конфлікти шляхом переговорів, тому люди вдаються до рішучих дій. Прикладом такої ситуації є Революція Гідності, яка стала наймасштабнішою подією в новітній історії України. 21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу, бо не погоджувалися з відмовою тодішнього президента підписати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини. Революція Гідності завдяки активним і рішучим діям громадян відкрила вікно можливостей для найважливіших змін в Україні.

Отже, і компроміс, і активні дії можуть бути однаково ефективними під час подолання конфліктів і перешкод. Усе залежить від життєвої ситуації, у якій опинилася людина.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Пряма й непряма мова.

Завдання перевіряє знання правил оформлення речень із прямою мовою та пунктуаційні навички.

Поставмо правильно пропущені розділові знаки.

«Стій, – гукав на неї Іван, – звідки ти приїхала?»

«Як дивно все відбувається. Як дивно!» – думав Микола.

«Лиши біду, нехай щезає від тебе! – радив спокійно хлопець. – Нема з ким говорити!» (зайвий варіант у цьому завданні)

«Ще б ми стільки прочитали, як ти, – докинула Василина й пояснила подрузі: – Узимку цілі ночі просиджує над книжками».

«Наша артіль бідна, – сказав старий, – і кидати шаланду в морі не годиться».

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Односкладні речення.

Виконуючи це завдання, ви маєте продемонструвати свої знання щодо односкладних речень, уміння розрізняти односкладні речення різних видів.

Поезія гончарства – під небом Опішні (двоскладне речення: підмет поезія, присудок є опущений, – зайвий варіант у цьому завданні).

Надворі втихло й потеплішало (безособове речення).

Безмежний широкий степ (називне речення).

Знали його й за межами України (неозначено-особове речення).

І над тобою сто разів дощем заплачу​ (означено-особове речення).

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Речення з однорідними членами.

Завдання перевіряє знання про члени речення, уміння знаходити в реченні однорідні члени та правильно будувати такі речення.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Поміж замком і ставом розкинулося передмістя (речення з однорідними обставинами, зайвий варіант у цьому завданні).

Чулося гудіння медоносних бджіл, волохатих джмелів (речення з однорідними означеннями).

Згори видно скошені жита й залитий водою луг (речення з однорідними додатками).

У траві палали степові маки й жовті ліхтарики тюльпанів (речення з однорідними підметами).

Наймилішою й найдорожчою для людини є її рідна мова (речення з однорідними присудками).

Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Морфологія.

Пропоноване завдання вимагає від учасників тестування визначити частиномовну приналежність певних слів у реченні.

Зазвичай автори таких завдань ускладнюють процес такого визначення добором слів, які, залежно від контексту, можуть належати до різних частин мови.

Ти явилась мені – і здалося, (1)що світ помолодшав (2)навколо (3)на тисячу(4)літ.

Слово що може бути займенником, сполучником або часткою. У нашому випадку воно не є членом речення, а слугує для приєднання підрядної частини складнопідрядного речення до головної. Отже, це сполучник.

Слово навколо може бути прислівником або прийменником. У наведеному реченні воно відповідає на питання де? й виконує роль обставини місця. Тож це прислівник.

Слово на може бути прийменником, часткою чи вигуком. У пропонованому контексті воно вживається при словосполученні тисяча літ, тобто допомагає висловити вказівку на кількісну зміну чого-небудь в результаті певної дії (помолодшав на скільки? на тисячу літ). Отже, це прийменник.

Слово літ (початкова форма літа) – це іменник, який уживається в такому значенні лише в множині. Означає роки, уживається переважно після числівників, тож через таке кількісне значення його часто плутають із числівниками.

Відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д, 4-Б.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вашу лексичну вправність, здатність розрізняти близькі за звучанням, але різні за значенням слова (пароніми), добирати слова-синоніми.

З’ясуймо лексичне значення слів, наведених у лівому стовпчику.

Сердечний – пов’язаний із серцем, щирий, непідробний.

Сердешний – який викликає співчуття; бідолашний.

Розпачливий –  сповнений, перейнятий розпачем, невтішний, безвихідний.

Ретельний – який виявляє старанність, сумлінність у чому-небудь.

Таким чином утворюємо синонімічні пари:

Сердечний – щирий.

Сердешний – бідолашний.

Розпачливий – невтішний.

Ретельний – старанний.

Зайвим при цьому виявляється слово лицемірний.

Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень.

Це завдання на пунктуацію. Воно вимагає аналізу запропонованого речення й обґрунтування вжитих у ньому розділових знаків.

Семен заплющив очі,(1) заколисаний тою чудовою тишею,(2) що буває виповнена всякими згуками:(3) і дзвінкою піснею жайворонка,(4) і дзижчанням польових мух,(5) і тихим(6) мелодійним шелестінням стиглого жита,(7) підрізаного серпами.

Усі подані пояснення є коректними, окрім варіанта Г. Коми 4 і 5 стоять між однорідними додатками, поєднаними повторюваним сполучником і.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення.

Це завдання пропонує сконструювати різні речення з поданих фрагментів і визначити тип і вид утворених речень.

Сірі хмари насувалися все ближче, мов пізньої похмурої осені (просте речення з порівняльним зворотом).

Сірі хмари насувалися все ближче, бо сильний вітер їх щодуху підганяв (складнопідрядне речення з підрядною частиною причини).

Сірі хмари насувалися все ближче, неначе накочувалися величезні хвилі (складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною).

Сірі хмари насувалися все ближче, так що треба очікувати грозу (складнопідрядне речення з підрядною частиною наслідку).

Сірі хмари насувалися все ближче, щоб пролитися рясним дощем (складнопідрядне речення з підрядною частиною мети).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з відокремленими членами.

Це завдання перевіряє ваші знання про відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом, і вміння правильно будувати речення з такою обставиною.

Пам’ятайте, що дієприслівниковий зворот означає додаткову дію, яку виконує той самий діяч, що й основну дію.

Наприклад: Чому турист, оплативши квитки, не може їх роздрукувати? – Турист не може роздрукувати квитки (основна дія). Турист оплатив квитки (додаткова дія).

У реченні В такого узгодження між діячем, основною дією та додатковою дією немає, оскільки основна дія виражена безособовим реченням (…вам сподобалося найбільше). Це речення побудовано некоректно. Правильно можна сказати, приміром, так: У якій країні з тих багатьох, де ви побували, вам сподобалося найбільше?

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Речення зі вставними словами.

Пропоноване завдання вимагає розрізнення дієслова-присудка та вставного слова.

Уважно розглянувши наведені речення, доходимо висновку, що у варіантах А, Б, Г, Д слово здавалося виступає присудком.

У реченні Кущ, здавалося, і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом треба поставити пропущені коми. Саме тут слово здавалося є вставним.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово.

Тут маємо справу з дієвідмінами дієслів.

Пам’ятайте, що дієслова першої дієвідміни в особових закінченнях (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -е- (-є-): пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть.

Дієслова другої дієвідміни в особових закінченнях (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -и-(-і, -ї-): біжу, біжиш, біжить, біжимо, біжите, біжать.

Отже, від нас вимагають правильно записати ці дієслова у формі 1-ї особи множини: біжимо, кричимо, ходимо, пишемо, говоримо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник.

Виконуючи це тестове завдання, пам’ятайте, що прикметники поділяють на дві групи відмінювання, залежно від того, на який приголосний закінчується їхня основа, – тверду та м’яку.

Запишімо прикметники правильно.

Усесвітній, освітній, порожній, довколишній, дочірній – м’яка група.

Галицький, творчий, тоненький, мавпячий, летючий, продажний, чоловічий, вогкий – тверда група.

Ширший,  товщий – прикметники у формі вищого ступеня порівняння набувають закінчень прикметників твердої групи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Тестове завдання скероване на перевірку вміння правильно узгоджувати числівники з іменниками.

Розгляньмо запропоновані словосполучення.

Чотири вікна, півтора гектара, сто два кілометра (помилка, має бути сто два кілометри, оскільки  після числівників два, три, чотири, двадцять два, двадцять три, двадцять чотири і так далі має стояти іменник у формі називного відмінка множини), одна друга центнера, п’ять десятих мікрона.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Сполучення йо, ьо.

У завданні перевіряються ваші орфографічні  навички щодо написання сполучень йо, ьо.

Запишімо ці слова без пропусків:

батальйон, серйозний, сьомга, феєрверк, бойовий, бульйон, знайомство, каньйон, крайовий, курйозний, гостьовий, лосьйон, шампіньйон, чотирьох, сеньйор.

Пам’ятайте, що сполучення йо означає два звуки й може стояти:

1) на початку слова (йогурт, йорж тощо);

2) на початку складу після голосних: (крайовий, знайомство, бойовий тощо);

3) на початку складу після твердих приголосних: (серйозний, курйозний тощо);

4) у деяких словах – після м’якого знака (батальйон, бульйон, каньйон, шампіньйон, сеньйор тощо).

Сполучення ьо завжди стоїть тільки після м’яких приголосних (сьомга, гостьовий, чотирьох тощо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевірить ваші знання про правопис префіксів з-, с-.

Префікс с- є (тобто літера с пишеться) перед літерами к, п, т, ф, х. Пригадаймо мнемонічну формулу: кафе «Птах».

Отже, наведені слова треба писати так:

скаламутити, стесаний, зціплені, спекти, сфальсифіковані, зшивати, скалічений, схрещений, зсушений, спасувати, сформований, стрясти, схотіти, стурбований, зчитування.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження.

Завдання перевіряє вміння правильно писати подвоєні літери в словах іншомовного походження.

Правильно наведені слова треба писати так:

маса, Голландія, бароко, Таллінн, ванна, телеграма, Ассирія, брутто, бравісимо, ірреальний, Ахіллес, тонна, Жанна, марокканець, клас.

Зауважте, більшість слів іншомовного походження – загальних назв треба писати без подвоєння. Окремі слова, де пишемо подвоєні літери, треба запам’ятати (ванна, брутто, тонна тощо). Написання деяких слів зумовлене власною назвою, від якої таке слово походить (марокканець – від Марокко тощо). Також допомагає знання морфеміки (приміром, слово ірреальний пишемо з подвоєнням, бо знаємо, що до його складу входить префікс ір- і корінь реаль-).

У власних назвах подвоєння зберігається, якщо воно є в мові, з якої слово походить (Голландія, Таллінн, Ассирія, Ахіллес, Жанна тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє ваші орфографічні навички, а саме навички вживання м’якого знака.

Правильно ці слова треба писати так:

багрянець, чіткість, п’ятдесят, вагаєшся, скриньці, ослінчик, хустинці, тітчин, харків’янин, русалчин, спитаєш, неньчин, радістю, ланцюг, різьбяр.

Пам’ятайте, що в буквосполученнях -ньц-, -ньч-, -льк-, -льч-, -сьц-, -сьч- пишемо м’який знак лише тоді, якщо вони походять від -ньк-, -льк-, -ськ-.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваші знання фразеологічних багатств української мови, здатність аналізувати синонімічні зв’язки між фразеологізмами.

З’ясуймо значення наведених фразеологічних одиниць.

Хоч оком світи – дуже темно.

Хоч з лиця воду пий – дуже гарний, вродливий.

Як з воску зліплений – дуже виснажений, блідий, змарнілий.

Хоч у рамці вправ – дуже гарний, вродливий.

Хоч картину малюй – дуже гарний, вродливий.

Хоч за раму клади – дуже гарний, вродливий.

Не відривати очей – уважно, пильно дивитисяна кого-, що-небудь, стежити за кимсь або чимсь.

Приховувати зір – не виявляти свого справжнього стану.

Перемінитися на лиці – набути незадоволеного, часом нездорового і т. ін. виразу обличчя) у зв’язку з чим-небудь; переживати, нервуватися, червоніти, бліднути і т. ін.

Показати товар лицем – представити що-небудь з кращого боку, у найкращій якості.

Як бачимо, синонімами є вирази хоч картину малюй, хоч за раму клади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Графіка. Позначення звуків мовлення на письмі.

Це завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У більшості наведених слів на місці пропуску вимовляємо [т]:

[т]еатральний, лауреа[т], каш[т]ан, [т]вірний, зіпсу[т]ий, [т]ихенький, факульта[т]ив, субо[т]а, лісниц[т]во, розпи[т]ати, [т]ретій.

Але в деяких словах цей звук не вимовляємо:

• туристський вимовляємо зі спрощенням у групі приголосних – як тури[с´]кий;
• боротьба, молотьба вимовляємо з одзвінченим звуком – боро[д´]ба, моло[д´]ба;
• у слові журяться буквосполука тьс позначає звук [ц´:] – журя[ц´:а].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Перегляньте ще раз увесь мікротекст, оскільки розуміння змісту попередніх речень дозволить вам дібрати відповідне за змістом слово.

Отже, ідеться про степ.

Степ – це великий безлісий, вкритий трав'янистою рослинністю, рівнинний простір.  Тож дієслова розташувався, спускався, вився не будуть тут доречними.

Дієслово розстилатися має значення «простягатися, пролягати у просторі, займати велике місце», і саме воно може стосуватися степу.

Відповідь – В.