Українська мова

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності.

У реченні Двори були прикрашені розмаїтими клумбами і химерно розмальованими лавками граматична основа одна (двори були прикрашені). Це просте речення з однорідними членами.

А от у реченні Двори були прикрашені розмаїтими клумбами, а під’їзди – дзеркалами та квітами у вазонах граматичних основ дві (двори були прикрашені, а в другій частині підмет під’їзди, а присудок пропущений, на його місці стоїть тире), ці частини поєднані протиставним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Інші варіанти не розглядаємо, бо в них немає сполучників сурядності.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній.

Друга частина речення Мені снилось: мельник я у старому млині пояснює першу, конкретизує, що саме снилось авторові. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення наказового способу дієслова

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Форми наказового способу утворюють від основи теперішнього часу. Для цього від 3-ї особи однини відкидають закінчення -е або -ить, а потім під наголосом та після збігу приголосних додають закінчення -и, -імо, -іть (мастить – масти – намасти).

Дієслова переходимо, вводимо, раджу – це дієслова дійсного способу теперішнього часу, а дієслово замовили – дійсного способу минулого часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками, творення ступенів порівняння прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками, правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Чоловічі прізвища на -ко в українській мові відмінюються. Отже, Дмитра Білоуська.

Числівник двадцять у знахідному відмінку має форму двадцяти, двадцятьох.

Складена форма найвищого ступеня порівняння прикметників утворюється додаванням слів найбільш, найменш до звичайної форми прикметника – найбільш смачних, проста форма найвищого ступеня – найсмачніших.

Застосуємо це до запропонованого речення: У теплицях Дмитра Білоуська вирощують близько двадцяти сортів найсмачніших помідорів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія складних речень

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Реченню, запропонованому в завданні, не відповідає за змістом речення За перським прислів’ям, доброзичливість у людських стосунках – це коштовність, яка хоч і не збагачує того, хто її дає, але обдаровує її отримувача, адже стверджує протилежне: доброзичливість – коштовність, що збагачує одержувача, а не того, хто її дає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням до прикметника вищого ступеня префікса най-, що-, як-.

Помилку допущено у творенні прикметника щонайкороткий, адже префікси що-, най- тут поєднано з прикметником у звичайній формі. Правильна форма – щонайкоротший.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

У рядку Розв’язуючи задачу, спочатку вона здалася мені дуже складною дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в префіксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишемо з: розхвалений, беззбройний, безквитковий, розжувати, безхарактерний, розквіт, розказати, безхатько, розпилення, безкрай.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х (спитати, скаламутити), але зчавлений, зціпити, зцементувати.

Префікс при- вживаємо на позначення приближення, приєднання, неповної дії: прибічник, приточений, примазатись, припізнитися.

Префікс прі- вживаємо в словах прізвище, прірва, прізвисько.

Отже, неправильно написано такі слова: роСхвалений, прИзвище, беСхатько, прЕпізнитися.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова дісконт

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати дисконт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова лимонно-жовтий (відтінок + колір), лимонно-ванільний, суспільно-політичний, суспільно-економічний, південно-західний, садово-городній, садово-дачний, садово-парковий, науково-дослідний, науково-популярний (усі слова рівноправні, їх можна з’єднати сполучником сурядності і).

Разом потрібно писати слова лимоннокислий (бо лимонна кислота), південноукраїнський (бо Південна Україна), південнокримський (бо південний Крим), науковоподібний (бо подібний до науки).

Окремо потрібно писати слова суспільно корисний, адже логічний наголос тут падає на перше слово і від нього не можна утворити ступені порівняння.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У сучасній українській мові активні дієприкметники недоконаного виду (на -учий, -ачий) вживаються рідко, і то без залежних слів (Не бійся сидячого, а бійся стоячого). Але абсолютно як неприродні, штучні сприймаються такі дієприкметники, якщо їх ужито як залежні слова.

Саме тому словосполучення діюче законодавство хибне. Правильне словосполучення – чинне законодавство.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку вітер, гігантський, твоя підкреслена літера означає різні звуки: у словах вітер, твоя літера т передає звук [т]; у слові гігантський звука [т] взагалі немає, адже при вимові відбувається спрощення.

У рядку шістсот, дивуєшся, шанець підкреслена літера теж позначає різні звуки. У слові шістсот літера ш передає звук [ш’] адже далі іде голосний звук [і]. У слові шанець літера ш передає звук [ш]. У слові дивуєшся літери шс передають звук [c′:].

У рядку вокзал, кава, рукотворний підкреслена літера теж означає різні звуки. У словах кава та рукотворний – це звук [к], а от у слові вокзал відкреслена літера означає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

У рядку у книжці, жіноцтво, обережно підкреслена літера теж позначає різні звуки: у слові книжці – це [з′], слові жіноцтво – це звук [ж’], у слові обережно – це [ж].

Розглянемо рядок зі словами тітонька, тьохкає тямущий.. Підкреслена літера в цих словах позначає однакові звуки: скрізь це звук [т′].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Зібрані хто?, що? автографи, малюнки – називний відмінок.

Кажуть хто?, що? хранителі – називний відмінок.

Відкриває кого?, що? шедеври – знахідний відмінок.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У третьому реченні знаходимо слово можливо, яке є вставним і виражає невпевненість у тому, що повідомляється.

Вставні конструкції, які стоять усередині речення, з двох боків виділяються комами. У тексті кома лише одна (перед вставним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з відокремленими членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Додатки, виражені іменниками чи займенниками з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, поряд, замість, навіть, зокрема тощо, відокремлюються.

Саме такий додаток (зокрема музичні інструменти) є в реченні 2.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис різних частин мови

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Якби – це сполучник, можна замінити словом якщо,тому потрібно писати разом.

Проте можна замінити але. Отже, це протиставний сполучник сурядності, який потрібно писати разом.

Тож – це приєднувальна частка, яка вказує на певний зв’язок між висловлюваннями, тому теж потрібно писати разом.

А от слово не відомі потрібно писати окремо , тому що воно має пояснювальне слово нікому (займенник із заперечним значенням).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис суфіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч ,ц + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о): словак – словацький, парубок – парубоцький

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о): товариш – товариський.

Чергування не відбуватиметься у словах, основа яких закінчується на д, т: солдат – солдатський.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: цЕнтнер, селянИн, перЕпис, листопАд.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, які вказують, кому належить дане висловлювання чи думка. Вони можуть стояти перед прямою мовою, після неї або всередині.

Такі слова ми знаходимо в реченні рядка Б. Із розділовими знаками це речення потрібно записати так:

«Ні, не клич мене, весно, – казала я їй , – не чаруй і не ваб надаремне».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Рушник – довгастий шматок тканини для витирання обличчя, рук, тіла.

Поруччя – це планка, за яку тримаються рукою під час підйому або спуску.

Обіруч – обома руками.

Порушник – той, хто не дотримується правил, законів, розпоряджень, традицій.

Отже, спільнокореневими і похідними від слова рука є всі слова, окрім порушник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їхнє значення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть). Є слова, які в одних реченнях можуть бути членами речення, а в інших – вставними словами.

У реченнях у рядках А, В, Г слово може виконує роль присудка (тренер може перепливти, кожен може мріяти, орел може здійнятись), а от у реченні Час для роботи вже, може, й настав? це слово передає невпевненість автора, тобто є вставним, його необхідно виділити комами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іменники степ, біль, продаж належать до чоловічого роду (широкий степ, нестерпний біль, оптовий продаж).

Іменник путь – жіночого роду.

Відповідь – Г.

Зразок написання власного висловлення

Хтось воліє жити розумом, а хтось – серцем. На моє глибоке переконання, варто дослухатися до серця, якщо йдеться про дружбу чи кохання, але розважливо обмірковувати свої кроки у випадку прийняття рішення щодо вибору професії чи виду діяльності.

На підтвердження своєї думки наведу такі аргументи. По-перше, кожна людина прагне любові, тому треба дослухатися до серця, щоб зрозуміти, що ти зустрів справжнє кохання.

Візьмімо до прикладу головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Хоч мати й переконувала дочку, що возний Тетерваковський стане для дівчини вигідною партією, проте Наталка була іншої думки. Її серце належало Петрові. Героїня відстоює своє кохання, адже без цього хлопця не уявляє подружнього щастя.

По-друге, коли стає питання вибору подальшого майбутнього шляху, то варто розважливо обміркувати свої кроки, аби досягти успіху.

Прикладом, що ілюструє цей аргумент, може бути історія становлення моєї тітки Ольги як фахівця. Вона з дитинства мріяла про сцену. Зрештою дівчина зрозуміла, що без спеціальної підготовки, певних зв’язків їй не потрапити в шоу-бізнес. Саме тому Ольга розважливо підійшла до вибору майбутньої професії. Вона любила допомагати людям, добре знала хімію та біологію, тому стала лікарем. Зараз Ольга Петрівна є чудовим фахівцем і доволі успішною особистістю.

Отож уміти орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях дуже важливо. Для цього людині недостатньо одного розуму, потрібне ще й серце.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Вихопившись – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?,утворює зворот.

Навколо – служить для зв’язку слів у реченні, можна підібрати синонім біля. Отже, це прийменник.

Яких – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Щороку – вказує на  ознаку дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

У реченні Уткнувшись у тепло долин, вітер спросоння погойдував чорні тополі кома виділяє відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.

У реченні Яра пшениця була молода й висока, а горді соняшники стояли ще вищі кома стоїть на межі частин складносурядного речення (дві граматичні основи, сполучник сурядності єднальний і).

У реченні Десь скрадливо скрипнула хвіртка, насмішливо обізвався дівочий голос кома стоїть на межі частин складного безсполучникового речення (дві граматичні основи, інтонаційний зв’язок).

У реченні У плесі ворушилися затонулі тіні хат, на яких сторч головою дрімали лелеки кома стоїть на межі частин складнопідрядного речення (дві граматичні основи, сполучне слово).

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–Б.

ТЕМА. Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання який з цього наслідок? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання з якою метою? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання з якої причини? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова учорашнє в реченні Учорашнє ніби сон, що випурхнув з очей можна поставити питання хто?що?.Отже, це підмет, виражений субстантивованим прикметником.

У реченні Щирі друзі глечика не поб’ють до виділених слів можна поставити питання що зроблять? Фразеологізм не побити глечика має значення не посваритися. Отже, це присудок, виражений фразеологізмом.

У реченні На десерт подали кисіль з вишень до виділеного слова можна поставити питання який?, а також замінити на слово вишневий. Отже, це означення (неузгоджене).

У реченні Перехожі з подивом поглядали на дівчину до виділеного слова можна поставити питання як? – з подивом (здивовано). Отже, це обставина.

У реченні Русявий день гаптує сни світанню до виділеного слова можна поставити питання кого?що? Отже, це додаток.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Лексичні запозичення з інших мов.

Завдання передбачає пошук відповідності між українськими та іншомовними словами.

Щоб дібрати українські відповідники до запропонованих іменників, треба з’ясувати лексичне значення кожного слова.

Критерій – підстава для оцінки чогось, мірило.

Лозунг – звернення,  яке коротко і чітко передає ідею, завдання і вимоги, заклик, гасло.

Сфера – район дії, межа поширення чогось, царина.

Фактор – умова, рушійна сила будь-якого процесу, чинник.

Бачимо, що слово віче  серед українських є зайвим.

Відповідь – 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок і перетворив галявину на строкатий візерунок граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками.

А от у реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок, а вечір видався дивовижно теплим їх дві (сніжок притрусив, вечір  виявився теплим), частини поєднані єднальним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно  використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо речення У всіх країнах світу, Заходу є серйозні програми захисту довкілля.

Країни Заходу вже країнами світу. Отже, уживати як однорідні члени речення …країнах світу, Заходу… не можна. Це речення неправильно побудоване.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні.

Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби тощо.

Заміна виділено слова на порівняльний зворот можлива в реченні Підняв тоді дід свої очі на мене й вороном глянув – Підняв тоді дід свої очі на мене і, як ворон, глянув.

В інших реченнях цього зробити не можна.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживається досить рідко. Із західним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії (піти по воду, пальто по коліна); з місцевим відмінком – переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії (пливти по Дніпру, різьба по дереву,  чинити по правді).

З орудним відмінком на позначення місця  прийменник по не вживається.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Прикметник.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти частини мови та використовувати доречні форми в мовленні.

Проаналізуймо наведені речення.

У реченні Казан хоч і був цілий, але вже добре пощербився прикметник цілий має значення непошкоджений, непопсований, незруйнований.

В інших прикладах цілий  має значення цілковите охоплення якоїсь особи, предмета чи явища. Займенник увесь має аналогічне значення.

Відповідь – Г.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками, творення ступенів порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками, правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник Ігор – це іменник чоловічого роду м’якої групи ІІ відміни. Отже, в орудному відмінку правильна форма – Ігорем. У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення назв населених пунктів мають закінчення -а. Отже, Львова. Числівник два поєднується з іменником у називному відмінку множини. Отже, два кілометри. А складена форма вищого ступеня порівняння прикметників утворюється додаванням до слів більш, менш звичайної форми прикметника – менш цікавою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ. Правопис частки НЕ з дієприкметниками.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Окремо дієприкметник з часткою не потрібно писати тоді, коли при дієприкметнику є залежне слово (від дієприкметника можна поставити питання): не витрачені (як?) ще кошти.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У рядку волоський, мальва, волинський м’який знак не потрібно писати у слові волинський, бо м’який знак не пишеться перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-, окрім як після л. Саме тому у словах ковальський та байкальський його потрібно писати.

У рядку байкальський, гетьманщина, тиснява м’який знак не потрібно писати у слові тиснява, адже м’який приголосний [н′] передає свою м’якість і приголосному [c′].

У рядку будьте, задзеленчати, крадькома не потрібно писати м’який знак у слові  задзеленчати, адже перед шиплячими він не пишеться, крім винятків.

За цим же правилом не пишемо м’який знак і в слові ослінчик (рядок кольоровий, ослінчик, вирізьблений).

Потрібно написати м’який знак у слові лосьйон, адже це слово іншомовне.

З м’яким знаком потрібно писати слово дівчиноньці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – дівчинонька).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначається спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних      -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення відбуватиметься в словах безжалісний, щасливий, власний, щотижневий, ненависний, швидкісний, радісний, корисний, проїзний.

Є винятки, де спрощення не відбувається: кістлявий, зап’ястний.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: форпостний, контрастний, баластний.

Також у групі -скн- випадає к: блиск – блиснути.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Слово півмісяця потрібно писати разом, бо частина пів- із наступним іменником у формі називного відмінка пишеться разом.

Складні іменники  різнобарв’я (похідне від різнобарвний) і краєвиди (поєднання двох іменників за допомогою з’єднувального голосного є) потрібно писати разом.

Прислівник потихеньку також  потрібно писати разом, тому що в цьому слові останній суфікс  -у, а дефіс пишеться, якщо в прислівнику з префіксом по-  є суфікси -ому, -єму, -е, -є, -и.

А от прикметник молочно-білий потрібно написати через дефіс, бо він утворений поєднанням відтінку та кольору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє  ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Знання, завдання, забуття, зілля. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Величчю, піччю – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження  відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. Саме тому в словах жовчю, радістю не потрібно писати подвоєні приголосні.

Суддею – орудний відмінок від іменника середнього роду І відміни суддя.

Прислівник старанно утворений від прикметника старанний, тому потрібно писати подвоєні літери.

Священне – прикметник старослов’янського походження. У таких прикметниках потрібно писати подвоєні приголосні.

Зроблений, нездоланий – дієприкметники. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Немає подвоєних літер і в словах студений і довгожданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Антоніми. Запозичені слова.

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати антонімічні пари та знання запозичених слів.

Спочатку проаналізуймо значення запозичених слів:

Делікатний – м’який у поводженні, увічливий, тендітний, чутливий, витончений, приємний.

Акліматизований – пристосований до життя в нових, незвичних кліматичних умовах.

Асиміляція – уподібнення, засвоєння.

Отже, ці пари  –  синоніми.

Деградувати – вироджуватися, погіршуватися, рухатися назад у своєму розвитку. Отже, слова деградувати – відроджуватися є антонімами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: шістсот, Тбілісі, метелиця. Підкреслена літера в цих словах позначає різні звуки, тому що у слові шістсот звук [т] не вимовляється; у слові Тбілісі літера т передає звук [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а ще цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним; у слові метелиця літера т передає звук [т].

У рядку свято, осінній, просьба підкреслена літера теж позначає різні звуки. У слові свято літера с передає звук [с′], адже цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним. У слові осінній теж літера с передає [с′], адже далі – звук [і]. У слові просьба літера с передає звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко, а також є м’яким, бо далі стоїть знак м’якшення.

У словах Великдень і аякже літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. Отже, у словах Великдень, аякже, ґрунт підкреслена літера позначає один звук.

У рядку будинок, бджола, Дніпро підкреслена літера означає різні звуки: у слові будинок літера д передає звук [д];  у слові бджола є африката дж;  у слові Дніпро літера д передає звук [д′], бо далі – м’який приголосний [н′].

У слові доріжка літера ж передає звук [ж], у слові миєшся – [с′:], у слові широкий – [ш].

Відповідь- Г.

.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти відокремлені члени речення.

Відокремлене означення частіше виражене дієприкметниковим зворотом. Саме таке означення є в другому реченні: У цьому життєписі, сповненому суперечностей, є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис.  Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо третє речення. Це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови: Зрештою, читати історію можна й без брому за якої умови? якщо не заламувати мелодраматично руки… На межі частин складнопідрядного речення ставимо кому… без брому, якщо…

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте увесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Мозолити – тяжкою працею або ходінням натирати мозолі.

Нагрівати – робити щось теплим.

Бруднити – робити когось або щось брудним, нечистим, плямувати щось.

Заламувати – згинати, загинати щось.

Також є фразеологізм заламувати руки, тобто жестами виражати переживання, страждання, хвилювання.

Якщо звернутися до мікротексту, то стає зрозуміло, що автор іронічно говорить про перебільшене хвилювання, тобто про заламування рук.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання,  обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Відвівши кого? що? роль – знахідний відмінок.

Заламуючи кого? що? руки – знахідний відмінок.

Не хапатися за кого? що? серце – знахідний відмінок.

Серед них є хто? що? постаті – називний відмінок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлена обставина​.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, В, Г  дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Б дієприслівник передає додаткову дію до основної дії одного суб’єкта. Хлопці і переглянули фільм, і поділилися своїми враженнями.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Основа  слова й закінчення​.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови, розрізняти змінні та незмінні частини мови.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (по-полтавськи, горілиць, запанібрата), особлива форма дієслова дієприслівник та безособові форми дієслова  на -но, -то (змито).

Решта слів мають закінчення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості. Саме тому у словах преславний, преподобний необхідно писати префікс пре- .

Префікс прі-  пишемо у слові прізвище.

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати у словах прибічник, прилеглий, приховати, пригріти, прибуток, прикрашений, присвоїти, прибій, привабити тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Найпоширеніші чергування голосних звуків.

Це завдання перевіряє знання основних правил чергування голосних.

Звуки [o],[e] у відкритих складах чергуються з [і] в закритих складах: слово – слівце, пір’я – перо, лід – льоду.

Звук [і] вживається у відкритому складі перед наступними суфіксами  -ок, -ець: мішок – мішечок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Освітлювальний – той, який освітлює що-небудь, є джерелом світла.

Освітній – той, який стосується освіти.

Освітянський – той, який стосується освітян, тобто тих, хто працює в освіті.

Освічений – той, який  має освіту, засвоїв різнобічні знання, культурний, письменний.

Отже, лексичну помилку допущено в рядку освічене перехрестя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Перехід інших частин мови в іменник.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Проаналізуймо речення.

До слова чарівні ми поставимо питання від слова долини: долини які? чарівні. Отже, це прикметник. Аналогічно можна поставити питання до слова рицарські:  замки які? рицарські. Це теж прикметник.

Слово оповиті  є частиною складеного дієслівного присудка, означає ознаку, одержану від дії. Отже, оповиті – це особлива форма дієслова дієприкметник.

А от до слова подорожні логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, подорожні – це іменник.

Відповідь – А.

Зразок написання власного висловлення

Свобода. Незалежність… Бажаний стан для багатьох. З одного боку, людина може бути вільною в суспільному житті, з іншого боку, існують певні обмеження.

По-перше, кожна людина вільна, бо має свободу вибору, свободу думки чи слова. По-друге, у деяких ситуаціях особа відчуває тиск із боку суспільства, яке має певні закони й норми моралі.

Прикладом людини, яка вільно відстоює свої переконання, є  Ґрета Тунберґ. Ця шведська політична активістка виступає за протидію глобальному потеплінню та зміні клімату. Дівчинка навіть стала «Людиною року» за версією одного з журналів. Погляди Ґрети впливають на політику й економіку багатьох країн. Вона, мабуть, досягла найбільшої свободи, бо чинить відповідно до власних бажань, інтересів, цілей, є відповідальною за своє життя і за те, що відбувається у світі.

У художній літературі є багато прикладів того, як суспільна думка впливає на життя людини. Згадаймо хоча б головну героїню поеми Тараса Шевченка «Катерина». Трагедія дівчини в тому, що вона покохала офіцера й народила позашлюбну дитину. Батьки виганяють Катерину з дому, бо в умовах кріпосного суспільства норми моралі були надто жорстокими. Дівчина не змогла вільно виховувати свого сина лише через те, що оступилася на життєвій дорозі.

Таким чином, особистісна свобода – це можливість вибору. Людина є вільною, коли може чинити згідно зі своїми бажаннями й поглядами, водночас суспільні закони й норми моралі в певних ситуаціях обмежують особистість у її діях.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Виявляючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання що роблячи?, утворює дієприслівниковий зворот.

До – це прийменник, адже в реченні це слово разом із відмінковими закінченнями служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні.

Найглибше – це прислівник, тому що відповідає на питання як? і вказує на ознаку дії.

Цей – це займенник. Це слово вказує на ознаку предмета, але не називає його.

Відповідь – 1А, 2Г, 3Д, 4В.

ТЕМА: Лексика. Фразеологізми. Антоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів та утворювати з них антонімічні пари.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

Спочатку з’ясуємо значення кожного фразеологізму:

Співати дифірамби – вихваляти когось.

Задирати голову – гордитися.

Купатися в золоті – бути багатим.

Вискочити на сухе – уникнути небезпеки.

Тримати хвіст бубликом – бути оптимістом.

Сухий хліб їсти – бідувати.

Вичитувати мораль – сварити когось, виговорювати.

Гнути коліна – принижуватися .

Потрапити в тенета – опинитися в складній ситуації.

А тепер потрібно утворити антонімічні пари.

Відповідь – 1В, 2Г, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Ластівки літали понад самою землею приєднати варіант навіть хлопчаки їх не лякали, то утвориться складне безсполучникове речення. Адже це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант сповіщали про наближення дощу, то утвориться просте речення, ускладнене однорідними членами (присудками). Граматична основа – ластівки літали, сповіщали.

Якщо додати варіант дарма що шуліка висів у небі, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допусту.

А в останньому реченні утвориться складносурядне речення Ластівки літали понад самою землею, і байдуже їм було до всього. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Відповідь – 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (киваючи рясною головою).

Рядок Б ускладнено відокремленою прикладкою (зажура моя чорнобрива), яка стоїть у кінці речення.

Рядок В ускладнено відокремленим додатком (замість верб і чагарників).

Рядок Г ускладнено вставною конструкцією як кажуть, яка вказує на джерело повідомлення.

Рядок Д ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (умитий сонцем).

Відповідь – 1Д, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком відзначають. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони (ІІІ особа множини). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена лише підметом стежка, але в реченні також є обставини, тобто група присудка. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена присудком гарно. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена підметом звучання. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком надішли. Це дієслово наказового способу у формі ІІ особи однини. Уявний підмет – ти. Отже, це односкладне означено-особове речення.

Відповідь – 1Д, 2А, 3В, 4Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У варіанті А немає лапок.

У варіанті Б потрібно так розставити розділові знаки: “Щось воно недобре,” – подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

У варіанті Г не потрібно ставити дві пари лапок, адже це слова одного мовця: “М’ята, – прошепотіла Настя. – Зійшла м’ята”.

У варіанті Д перед прямою мовою потрібно поставити двокрапку, а не тире.

А от у варіанті В розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

У рядку А подано просте речення, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

У рядку Б речення ускладнено відокремленою прикладкою, яка має обставинний відтінок.

Речення в рядку Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (перетворившись на свято краси й добра).

Речення Д також ускладнено відокремленим означенням.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Земля не може жити без сонця і води – цих першооснов життя граматична основа одна (земля не може жити). Це просте речення з однорідними членами. А от у реченні Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя граматичних основ дві (земля не може жити, у другій частині підмет людина, а присудок пропущений, на його місці стоїть тире), частини поєднані протиставним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Інші варіанти не розглядаємо, бо в них немає сполучників сурядності.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Сашко задихався та зморився більше години вони бігли із Сіроманцем саме пояснює причину дії в першій: Сашко задихався та стомився, бо вони бігли довгий час. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Наказовий спосіб означає наказ, заклик, прохання, побажання діяти.

У реченні Мама каже, що скільки не дай книжок, а їм усе мало слово дай у формі наказового способу ІІ особи однини не передає ні заклику, ні наказу, а лише вказує на дію, яка відбувається. Отже, це слово вжито в значенні іншого способу – дійсного.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.

Чоловічі прізвища на -ко відмінюються. Отже, Віктора Ткаченка.

Числівник півтора поєднується з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.

Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація пальт нової колекції Віктора Ткаченка відбудеться через півтора місяця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний. Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, конструкцію менш корисніший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – менш корисний.

Прикметники простої форми найвищого ступеня порівняння якнайзручніший та найелегантніший утворено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис слів іншомовного походження. Подвоєння.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: метал, комісія, колектив, сума, інтелект, шасі. Подвоєння зберігається у словах-винятках: тонна, ванна, нетто тощо.

У багатьох власних назвах подвоєння зберігається: Голландія, Россіні, Яффа, Руссо, Міссурі.

Також зберігається подвоєння в похідних від власних назв словах: Філіппіни – філіппінка.

Отже, неправильно написані такі слова: тона, нето, філіпінка, шассі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Чергування У-В.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У–В. Але в деяких випадках таке чергування не можливе, бо слово починає змінювати лексичне значення.

Саме літера У чи В визначає його: вступ – уступ, управа – вправа; вмова – умова; вклад – уклад. Отже, ці пари слів потрібно писати лише з відповідною літерою.

Незалежно від лексичного значення в слові влада вживаємо тільки В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми ( И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова косінус.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д,т,з,с,ц,ч,ш,ж,р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати косинус.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’яремний, без’язикий, з’єднаний, об’їжджати.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (П’ятихатки, розіб’єш, зап’ястя, вʼялений);
• після голосного (краков’як, сором’язливий).

Також апостроф пишемо у слові Лук’янівка.

Якщо перед губними приголосними стоїть інший кореневий приголосний, апостроф не ставимо: рутвяний, бруквяний, присвятити.

Не пишемо також апостроф у слові серйозний, адже тут немає я, ю, є, ї.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово повставати має таке лексичне значення: підніматися на боротьбу з ким-небудь, проти когось чи чогось; чинити опір, протидіяти. Нормативним буде словосполучення постали проблеми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: шум, дивишся, сидиш. Підкреслена літера в словах шум, сидиш передає звук [ш], а у слові дивишся ця буква передає [c′:]

У рядку кіт, тримати, агентство підкреслена літера теж позначає різні звуки. У словах кіт і тримати підкреслена буква – це звук [т]. А у слові агентство цей звук не вимовляється.

У слові мороз літера з передає звук [з], у словах просьба (глухі перед дзвінкими вимовляються дзвінко) та зілля (далі і) – [з′].

У словах сяйво, вісті, засіяний літера с передає звук [с′]. У слові вісті цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

У рядку вужчий, джміль, журнал підкреслена буква передає різні звуки: у словах вужчий і журнал – це звук [ж], а у слові джміль – це африката дж.

Відповідь - Г.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення: виходити у світ – видаватися, друкуватися; зав’язувати світ – зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості; займатися на світ – починати розвиднятися, світати; заступати світ – повністю захопити кого-небудь,оволодіти кимось.

Отже, замість вислову починало світати можна використати фразеологізм займатися на світ.

Відповідь – В.