Тренувальні мультитести

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Готовий рукопис твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний (Рудченко) надіслав братові Івану Білику, який був відомим фольклористом і літературним критиком.

Той схвально оцінив сюжет роману, але зробив деякі зауваження: «Тобі потрібно розширити горизонт і поглянути на життя, яким воно є, а не в ізольованому фокусі – розбишацтві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а, навпаки, – зі світової точки на розбійницький притон».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Тарас Шевченко згадує гетьмана Полуботка в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»).

Оповідач зажурився, згадавши сумну історію України, адже це на козацьких костях побудовано столицю російської імперії, а в темниці замордовано наказного гетьмана Полуботка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів. Жінка гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою: «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».

Жінка любила вихвалятися, тому, їдучи на оглядини до батьків Мелашки, виставляла напоказ нові жовті чоботи: «Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла. Вона простягла з полудрабка жовті чоботи й показала їх Балашисі до самих колін». 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей». Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою. У таких творах гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

До ліро-епосу належать поеми Івана Франка «Мойсей» та Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Свобода, золото, болото – ключові слова поезії «De libertate»: «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє? / Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, / Проти свободи воно лиш болото».

У творі Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово віднайденого відповідає на питання якого? і вказує на ознаку,одержану від дії (віднайти). Отже, це особлива форма дієслова дієприкметник.

Що – займенник, який виконує функцію сполучного слова на початку підрядної частини складного речення (можна замінити на слово який).

Донедавна відповідає на питання доколи?, як довго? та вказує на ознаку дії. Отже, це – прислівник.

Слово повнометражного відповідає на питання якого? та вказує на постійну ознаку предмета. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Основні види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Від головної частини Часто згадую той вечір,… можна поставити питання до підрядної який? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

До підрядної частини Коли їхали автострадою,…можна поставити питання коли? Отже, тут утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним часу.

Від головної частини Із розкладу учні дізналися, … можна поставити питання про що? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

 До підрядної частини Коли хочеш поваги до себе,… можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з різними відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленою прикладкою (справжні поціновувачі образотворчого мистецтва). 

Рядок Б ускладнено відокремленою обставиною (переглянувши другий розділ книги).

Рядок В ускладнено відокремленим означенням (натхненні промовою голови оргкомітету).

Рядок Г ускладнено відокремленим додатком (крім останньої суботи місяця).

У рядку Д відокремлених членів речення немає.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Найвідоміша телефонна служба порятунку «911» з’явилася в американському місті Хейлівілі: 16 лютого 1968 року місцевий конгресмен зробив для перевірки «тривожний» дзвінок, лише привітавшись має дві граматичні основи, утворене з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Першість цього винаходу належить лондонцям, адже їхня служба почала діяти ще з 1937 року, отримавши лише за тиждень 1336 дзвінків! має дві граматичні основи, утворене з двох частин, але вони не рівноправні та пов’язані сполучником підрядності адже. Від першої до другої частини можна поставити питання з якої причини? Отже, це складнопідрядне речення.

Речення У світі завдяки Голлівуду найбільше знають саме номер «911», а в Україні та інших країнах Європи викликати таку службу можна за телефоном «112» має дві граматичні основи, утворене з двох частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення Це диспетчерська служба, що з’єднана з усіма екстреними службами, її номер завжди має три цифри, які легко запам’ятати має три граматичні основи, утворене з чотирьох частин, перші дві пов’язані підрядним зв’язком (сполучник що), а третя й четверта – теж підрядним зв’язком і сполучним словом які. По суті, це два складнопідрядних речень, які пов’язані між собою лише за змістом та інтонацією. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та сполучниковий підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Для швидкого реагування в разі пожежі чи нападу, погіршення здоров’я чи стихійного лиха більшість країн нині має спеціальну службу порятунку з єдиним номером телефону має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами речення.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів. 

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Шапкою докинути – близько.

Хоч греблю гати – багато.

До нових віників – надовго.

Як мокре горить – повільно.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот зазвичай передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, Г, В дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Д дієприслівник передає додаткову дію до основної дії того ж суб’єкта. Ми обираємо стиль одягу, і ми хочемо бути в центрі уваги й відчувати на собі сповнені захоплення погляди. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова. Ступені порівняння не утворюють від таких груп слів:

• слова на позначення масті коней (вороний, гнідий тощо);
• слова, які передають неповну ознаку (білуватий, чорнявий тощо);
• слова, які передають непорівнювану ознаку (лисий, сліпий тощо);
• слова з префіксами ультра-, екстра-, пре-, супер-;
• слова з суфіксами –ісіньк-, -юсіньк-, -еньк- тощо.

Просту форму найвищого ступеня утворюємо додаванням до прикметника вищого ступеня префіксів най-, що-, як-.

Отже, помилку у творенні ступеня порівняння прикметників допущено в словах найекстраординарніший та найпрекрасніший.

Відповідь – Б.

ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження присудка з підметом.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, узгоджувати присудок з підметом.

При підметах, виражених поєднанням іменників у непрямих відмінках з іменниками зі значенням кількості (більшість, меншість, частина тощо), дієслово-присудок ставимо в однині й в тому ж роді, що й підмет.

Отже, змогла.

Від слова вимови ставимо питання кого?, чого?

Отже, обираємо варіант важких французьких звуків. 

Також обираємо варіант приділила, адже узгоджуємо присудок з підметом, який означає особу жіночого роду. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Сполука не дивлячись на в українській мові означає відсутність зорового контакту; те, на що не дивляться. У запропонованому словосполученні це калька з російської.

Отже, вживання не дивлячись на є помилковим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Неправильно утворено вислів давно знати друг друга, тут вжито росіянізм. Правильний вислів – знати одне одного (особи різної статі), один одного (особи чоловічої статі), одна одну (особи жіночої статі).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Слово з-поміж потрібно писати через дефіс, адже це складний прийменник з першою частиною з-.

Слово сорокалітньої (сорок літ) потрібно писати разом, адже це складний прикметник, у якому перша частина – числівник.

Слово по-господарськи потрібно писати через дефіс, адже це прислівник з префіксом по- та суфіксом -и.

Слово будь-якої потрібно написати через дефіс, адже займенники з частками казна-, хтозна-, бозна-, небудь-, будь- пишемо через дефіс.

Слово житлово-побутовий потрібно писати через дефіс, адже від цього складного прикметника можна утворити сурядне сполучення (житло і побут). 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, враховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

• к, ч, ц+ -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о): Овруч – овруцький, козак – козацький, узбек – узбецький, турок – турецький, Дрогобич – дрогобицький.
• г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о): Запоріжжя – запорізький, Прага – празький, Рига – ризький, Париж – паризький, Кавказ – кавказький, Буг –бузький, Збараж – збаразький.
• х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = ськ(ий), -ств(о): чех – чеський, латиш – латиський, Черкаси – черкаський.

Виняток: Цюрих – цюрихський.

Отже, неправильно написано такі слова: цюриський, пражський, парижський, кавказський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами (префіксами).

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості, перебільшення. Саме тому в слові пресмачний необхідно писати префікс пре- (пресмачний, прекумедний). А от у слові прЕморожений є помилка, адже лексичне значення тут злегка обморожений, пошкоджений морозом. На позначення неповноти дії, приєднання або наближення до чогось уживають префікс при- (прийти, прилетіти, пригорнутися, притрусити тощо). Саме тому такий префікс потрібно писати в словах приморожений та припинений. Префікс прі- традиційно пишемо в словах прірва, прізвище, прізвисько (а не прИзвІсько).

В українській мові префікси закінчуються на дзвінкий звук і немає префіксів рос-, бес-. Отже, слова розтривожений, безтурботний, безапеляційний, безконтактний, розрекламований, безмірний, розпушений написано правильно, а в словах роСщеплений та беСпорадний є помилка. 

Префікс с- пишемо перед коренем, що починається на к, п, т, ф, х (скасований, схвалення, сфотографований, сформований). Ці слова написано правильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’яремний, без’язикий, об’їжджати.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

• на початку кореня (П’ятихатки, розіб’ється, зап’ястя, Прип’ять);
• після голосного та р в корені (краков’як, сором’язливий).

Також апостроф пишемо в слові Лук’янівка.

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (Валер’ян).

У словах бруквяний, присвячений і рутвяний апостроф не пишемо, адже тут є збіг губного та іншого кореневого приголосного. Не буде апострофа і в слові серйозний, адже його ставлять лише перед я, ю, є, ї.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (и та і в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед наступним приголосним, крім й, пишемо и.

Отже, дирижабль, президент, синус, речитатив, рецидив, критичний, але симпозіум (далі голосний). Також літеру і пишемо в слові привілей, адже буква в не входить до названих дев’яти літер.

И пишемо і в запозиченнях із східних мов (кипарис). Також і потрібно писати в слові дезінформація, адже дез- – це префікс.

У власних назвах правила інші. И пишемо тут у таких випадках:

• після шиплячих та ц перед наступним приголосним, крім й (Чилі);
• у географічних назвах після р, т, д та в буквосполученнях -ида, -ика, -ита (Ватикан, Флорида);
• у винятках (Пакистан).

У деяких із запропонованих слів потрібно писати літеру е. Це так звані словникові слова, правопис яких потрібно запам’ятати (п’єдестал).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: зрУчний, промІжок, перЕкис, екпЕрт, фаховИй.

Учасникам ЗНО / НМТ рекомендовано певний перелік слів з наголосами. Цей своєрідний словник наголосів розміщено в нашій публікації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати складні речення різних типів, зокрема складносурядні речення, визначати їхню структуру.

Перше речення – це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

П’яте речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучниками підрядності та сполучними словами).

Шосте речення – це складне речення, частини якого пов’язані сполучником сурядності а ( протиставним). Отже, це правильна відповідь.

Сьоме речення – це складнопідрядне речення (частини  не рівноправні, пов’язані сполучним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому та складному реченнях.

Перше речення ускладнене відокремленою обставиною наділяючи їх цілющими й магічними властивостями, вираженою дієприслівниковим зворотом. Тому в цьому реченні стоїть кома: За багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела, наділяючи їх цілющими й магічними властивостями. Отже, помилок тут немає.

У четвертому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У п’ятому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У шостому реченні є вставне слово наприклад, що вказує на зв’язок між думками. Вставні слова ми виділяємо комами. У тексті цієї коми немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Число іменників.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати число іменників.

Іменник джерела має форму знахідного відмінка множини: прикрашали що? джерела. 

Займенник їх у відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом, також має форму множини.

Граматична основа в шостому реченні –  криниці були споруджені, а в сьомому – покоління виплекали,  отже, ці слова (криниці, покоління) теж ужито в множині.

Слово стилі узгоджено з прикметником готичному (у готичному стилі), отже, вжито в однині.

Відповідь – В.

ТЕМА: Просте речення. Однорідні члени речення.

Завдання скероване на перевірку ваших знань про однорідні члени речення.

У першому речення є однорідні присудки (охороняли та прикрашали).

У третьому реченні є однорідні є однорідні неузгоджені означення (криниць і водограїв).

У четвертому реченні однорідних членів речення немає. Це складне речення з різними видами зв’язку.

У сьомому реченні є однорідні присудки («давали» життя, сприяли).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати типи складних речень.

Складносурядним є речення «Хто з інтернет-користувачів у наші дні не знає імені Білла Гейтса і яка молода людина не мріяла саме про такий успішний розвиток власного бізнесу?», адже воно має дві частини, що є рівноправними за змістом і пов’язані сурядним єднальним сполучником і.

Складнопідрядним означальним є речення «У 1975 році американець Білл Гейтс заснував компанію “Microsoft”, що розробляла програмне забезпечення для персональних комп’ютерів», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання «яку»?

Складним безсполучниковим є речення «Створивши велику корпорацію, Білл Гейтс заробив свій перший мільярд доларів; понад 10 років засновник “Microsoft” був найбагатшою людиною світу», частини якого з’єднано в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «“Microsoft” розробила операційну систему, але ліцензію на її використання було продано корпорації “ІВМ”, яка встановлювала її на комп’ютери власного виробництва» є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Це завдання скеровано на перевірку вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення:

• відокремлене означення є в рядку А. Адже дієприкметниковий зворот після означуваного слова на письмі виділяють комою (Кирилівська церква в Києві, зведена ще в середині ХІІ століття, – видатна пам’ятка архітектури та монументального живопису);
• відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлено дієприслівниковий зворот (У 1970-х роках, обережно знімаючи багатовікові нашарування, реставратори відкрили понад 800 давньоруських фресок);  
• відокремлений додаток є в рядку Г. Відокремлюють додатки, що мають значення виключення або включення зі словами крім, окрім, опріч, зокрема, особливо, за винятком, на відміну від на початку (На стінах Кирилівської церкви можна побачити як олійний стінопис ХІХ століття, так і справжні художні скарби, зокрема фрески ХІІ століття);
• відокремлена прикладка є в рядку Б (Тут поховано Святослава Всеволодовича – одного з головних героїв давньоруської поеми «Слово про похід Ігорів»).

Відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому і складному реченнях.

Це завдання скеровано на перевірку вміння правильно добирати розділовий знак у простому і складному реченнях.

Потрібно поставити тире:

• після однорідних членів речення (Дроп, сприн, блайнд, реверс – усі техніки стрибків потребують від виконавців фізичної підготовки);
• між підметом і присудком у реченні (Паркур – це мистецтво пересування в просторі за допомогою акробатичних навичок);
• перед поширеною прикладкою в кінці речення (З-поміж інших видів спорту паркур має найближчого родича – спортивну гімнастику);
• у неповному реченні (У паркурі вивчення нових елементів триває місяцями, а практика – усе життя).

Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно визначати частини мови.

Обов’язково потрібно зважити на те, що частиномовна належність слова часто залежить від контексту. Щодо кожного із запропонованих слів:

• всім – указує на предмет, але не називає його, тобто це займенник;
• що – служить для зв’язку частин складнопідрядного з’ясувального речення, тобто це сполучник;
• майбутньому – має значення предметності, вираженої у формах роду, числа й відмінка, відповідає на питання хто? або що?, тобто це іменник;
• навіть – частка, уживана для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Значення поданих фразеологізмів:

• упасти в око – сподобатися;
• ужалити в серце – уразити;
• укласти в голову – пояснити;
• умочити в молоко – посивіти.

Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Це завдання скеровано на перевірку вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А. У цьому реченні відокремлено комами прикладку, уведену словом «або (тобто)»: «метод оповідок, або вигадування легенд, часто…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот «Знаючи основні правила користування грошима» вказує на дію підмета «втрати», хоча за змістом речення це неправильно.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Важливо пам’ятати, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначають за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, тож старовинне.

Хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, тож смачне.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Потрібно взяти до уваги, що:

• чоловічі прізвища на приголосний – -ко, -енко, -о – відмінюють як іменники II відміни відповідної групи (Карпенко – Карпенка);
• власне кількісні числівники два, три, чотири  поєднують з іменниками у формі називного відмінка множини (два персонажі);
• складену форму порівняння найвищого ступеня утворюють додаванням слова «найбільш» або «найменш» до звичайної форми прислівника  (оригінально – найбільш оригінально).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Це завдання скеровано на перевірку знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку Д: приваблива вакансія.

В інших варіантах значення слів дубльовано (тавтологічні словосполучення).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Без дефіса треба писати слово «нашвидкуруч» (складний прислівник, утворений із кількох основ).

Через дефіс пишуть:

• прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів, а також прислівники, у яких є повторення слова або кореня: перші-ліпші, довго-довго;
• складні займенники зі складниками бозна-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- й под. – будь-куди;
• складні прийменники з першою частиною з (із) – з-поміж.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Сполучення йо, ьо.

Завдання скеровано на перевірку навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх правилами, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Звукосполучення [йо] на письмі позначають «йо»:

• на початку слова;
• після приголосного (найчастіше на початку складу);
• після голосного: каньйон, серйозний, знайомство.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання скеровано на перевірку вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки згідно з вивченими правилами.

Буквосполучення -ств- на місці пропуску треба писати в обох словах рядка В: дитинство, піратство.

Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ(ий) та іменників за допомогою суфікса -ств(о) пов’язане зі зміною деяких приголосних і самих суфіксів:

• г, з, ж + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -зьк(ий), -зтв(о);
• к, ц, ч + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -цьк(ий), -цтв(о);
• х, с, ш + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -ськ(ий), -ств(о): жіноцтво, козацтво, будівництво, гайдамацтво.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Потрібно згадати, що прикметники, дієприкметники з не пишуть окремо, якщо є залежні слова: не з’ясовані вчасно важливі питання.

Зверніть увагу, що разом не пишуть у:

• префіксі недо-, який указує на неповноту, половинчастість дії в слові «недооцінений»;
• дієслові «непокоїтися» в значенні «турбуватися».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх правилами.

Подвоєння відбувається за збігу однакових приголосних на межі морфем, частин складноскорочених слів, основи дієслова на -с і постфікса -ся: підданий, клітинний, розрісся, оббивати; у формах теперішнього часу дієслова «лити» й похідних: ллється.

Подвоєні букви треба писати в прислівнику навмання.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання скеровано на перевірку орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. 

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: нАчинка, вИпадок, дрОва, зАгадка, руслО.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання скеровано на перевірку вміння добирати слова й доречно вживати їх у тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст.

У реченні «Поділіть своє помешкання на зони й складіть план прибирання кожної» слово «зони» можна замінити словом «частини», яке в цьому контексті означає ділянка якої-небудь площі, поверхні.

Зверніть увагу, що значення слів, поданих у варіантах А, Б, В, не відповідають стилю запропонованого мікротексту:

• відрізок – невелика частина, шматок чого-небудь;
• сфера – межа поширення чого-небудь;
• шматки – частина відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Прикладка.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати прикладки в реченні.

Прикладка – різновид означення – є в першому реченні. Вона називає ознаку предмета й водночас, будучи вираженою іменником, дає йому нову назву: методу (якого?) «дама з крильцями».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Візьміть до уваги, що в сьомому реченні після означуваного слова є підрядна частина, яку потрібно відокремити комами: І ще одне добре правило: за 10–15 хвилин назбирайте в пакет 27 непотрібних речей, які муляють очі, й рішуче викиньте цей мотлох (не перекладайте на інше місце, а винесіть геть!).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст: ставте подвійне відмінкове питання до кожного іменника. А саме:

• хто? що? процес – називний відмінок;
• докоряйте за кого? що? безлад – знахідний відмінок;
• наводимо кого? що? порядок – знахідний відмінок;
• викиньте кого? що? мотлох – знахідний відмінок.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (5) у завданні обґрунтовано як розділовий знак між частинами складного речення, що поєднано безсполучниковим зв’язком. Насправді це кома перед підрядною частиною складного речення (підрядне обставинне допустове, питання – незважаючи на що?)

Решту знаків пояснено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слова уніс, проложив – це росіянізми.

Слова вклад і внесок мають різне лексичне значення. Вклад – це грошова сума, внесена на збереження до ощадного чи іншого банку. Внесок – це персональне чи колективне досягнення в галузі культури, науки тощо.

Лексичне значення слова даний таке: «той, що дають; наявний; попередньо визначений, відомий». Його вживання часто є простим калькуванням з російської мови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Рід незмінних іншомовних іменників, що є власними назвами, визначають за загальною назвою, на позначення якої їх уживають. Відповідно до визначеного роду узгоджують і прикметник: Ай-Петрі – гора (чарівна), Огайо – штат (чоловічий рід), Чилі – країна (вона), Міссісіпі – річка (вона).

Тбілісі – незмінюваний іменник на позначення назви міста в Грузії. Отже, це іменник середнього роду. Запропоноване речення потрібно відредагувати.

Цієї весни затишне Тбілісі радо зустрічає туристів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.

У кличному відмінку імена по батькові мають закінчення -у (чоловічий рід ) та -о (жіночий рід). Отже, правильна форма кличного відмінка в діалозі – Жанно Сергіївно.

Відповідь – Б.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Завдання також перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Дієслова подякувати, дякувати поєднують з іменниками у формі давального відмінка. Отже, подякували Людмилі Володимирівні.

У місцевому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни в множині мають закінчення -ах. Отже, розбіглися по класах.

Збірні числівники в українській мові НЕ поєднують з іменниками жіночого роду. Отже, три учениці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний. Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, конструкцію менш корисніший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – менш корисний.

Прикметники простої форми найвищого ступеня порівняння якнайзручніший та найелегантніший утворено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання з якої причини?. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Від головної частини до частин, запропонованих у рядках В та Д, можна поставити питання незважаючи на що?, усупереч чого?. Отже, тут утворяться складнопідрядні речення з підрядними обставинними допустовими.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку Б, можна поставити питання навіщо?, з якою метою?. Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А от частина, запропонована в рядку Г, відповідає на питання як довго?.

Отже, це складнопідрядне речення з обставинним часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

У рядку А подано просте речення, ускладнене вставним словом напевно, яке виражає невпевненість.

У рядку Б речення ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять перед особовим займенником.

Речення у рядку В теж ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять після означувального слова.

Речення в рядку Г ускладнено відокремленим додатком замість житечка.

Додатки, які починаються словами окрім, опріч, замість, за винятком тощо, відокремлюються.

Речення в рядку Д – це складне речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Відмінювання займенників.

Завдання перевірює ваше вміння відмінювати займенники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми займенників.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

Правильними є такі відмінкові форми займенників: з твого району (Р.в.), звернутися до них (Р.в.), всім (усім) підприємцям (Д.в.), наш проєкт.

При відмінюванні займенника той нормативними є паралельні форми: на тому і на тім.

Отже, словосполучення на тім березі ріки є правильним.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слово повчальний в українській мові має значення «той, який містить у собі повчання, служить уроком, збагачує знаннями, досвідом». Отже, лексично правильне словосполучення утворить прикметник повчальний з іменником досвід.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Займенник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати займенники.

Пригадаймо основні правила правопису займенників.

Разом пишемо:

• Неозначені займенники з частками де-, аби-, -сь: дехто, абиякий, щось.
• Заперечні займенники з часткою нi: ніхто, ніякий.

Окремо пишемо:

• Займенники, якщо мiж займенником i часткою стоїть прийменник: нi з ким, будь у що.

Через дефіс пишемо:

• Неозначені займенники з частками хтозна-, бозна-, казна-, будь-, -небудь: хтозна-що, будь-хто, хто-небудь.

Отже, помилки є в словах: де-котрий, аби-хто, де-який, хто-зна-що.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Відокремлене означення є в реченні Г. Згадаймо, що дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: «Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивами».  

Відокремлена прикладка «могутнє світило» є в реченні в рядку А.  

Відокремлений додаток є в рядку Б. Зверніть увагу: відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, особливо, за винятком, на відміну від: «Від квітів, особливо пальм й аспарагусів, одразу повіяло життям».

Відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлюється дієприслівниковий зворот «Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем».  

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. 

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2 особа однини: -и, = ø (нульове закінчення)

1 особа множини: -ім(о), -мо

2 особа множини: -іть, -те

Отже, правильна форма дієслова є в рядку Д: почнімо. 

В інших варіантах потрібно виправити помилки: ходімте – ходімо, ідемте – ідімо, дасиш – даси, поміте – помітить.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що слова метро, кіно, бюро є незмінними іншомовними іменниками, а слово пальто змінюється за відмінками, тому в родовому відмінку матиме закінчення -а: ґудзики до нового пальта.

Зауважте, що жіночі прізвища, які закінчуються на приголосний та -о, також не відмінюються, тому картини Марії Приймаченко.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо:

• у дієслів першої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -е- (-є-);
• у дієслів другої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -и-(-і, -ї-).

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

• 2-га особа однини: -и, = ø (нульове закінчення);
• 1-ша особа множини: -ім(о), -мо;
• 2-га особа множини: -іть, -те.

Отже, правильно утворені дієслівні форми в рядку В: пролити – проллю, проллєш, пролийте.

В інших рядках потрібно виправити помилки: лікувати – лікую; очолити – очольте; полоскати – полощеш; провести – проведу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових. 

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч, Кузьмич. 

Правильно утворено всі імена по батькові в рядку Б.

В інших варіантах потрібно виправити помилки: Валерійович, Ігорівна, Іллівна, Якович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати рід іменників.

Рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно; цей, ця, це: цей Київ, ця Охтирка, ця магістраль.

Зауважмо, що незмінні іменники іншомовного походження, що є загальними назвами, мають середній рід: панно, лібрето, кольє, кашне, інтермецо, бароко, піаніно, кіно, манго, фортепіано, жабо, а назви істот мають рід відповідно до статі: веселий месьє, струнка міс, дивакуватий маестро; рід  іменників, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою: багатолюдне Делі (місто), широка Міссурі (річка), висока Кіліманджаро (гора), сонячна Перу (країна), далека Чилі (країна).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Помилку в утворенні відмінкової форми числівника допущено в рядку Б. Зауважмо, що в числівниках на -десят відмінюємо тільки другу частину: сімдесятьох.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами (префіксами).

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості, перебільшення. Саме тому в словах преважкий, предовгий, прездоровий необхідно писати префікс пре- .

Префікс при- вживають на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно писати в словах придбати, прибережний, привілля, прибуття, приморозити тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Значна частина птахів видає своєрідні мелодійні звуки, які ми традиційно називаємо співом має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом які. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Для кожного виду характерна особлива пісня, і за допомогою цих звуків птахи спілкуються між собою теж має дві граматичні основи, складається з двох частин, але вони рівноправні та пов’язані єднальним сполучником сурядності і. Отже, це складносурядне речення.

Речення Учені з’ясували: для певних ситуацій той самий птах використовує різні звукові сигнали має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Звуками птах повідомляє, що шукає пару, попереджає про небезпеку, і, навіть ізольований від свого виду, він усе одно співатиме, як і його родичі має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини пов’язані сполучником підрядності що, а друга й третя – єднальним сполучником сурядності і. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Деякі пернаті навчилися наслідувати окремі штучні звуки, пісні інших видів птахів, а іноді й звуки людської мови має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними додатками.

Відповідь: БАВГ.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників.

Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання. Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. У цьому випадку можлива така синонімічна заміна сполучника: якби – коли б, якщо б.

Якби (коли б, якщо б) ви прокинулися раніше, то не запізнилися б.

Сполуки про те, за те то – це прийменник + займенник, тут можна поставити питання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е.

Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и.

Дієслово на -отати належать до І дієвідміни.