ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених у всіх словах рядка В. Треба виправити помилки: одинАдцять кіломЕтрів, замІжня дочкА.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу. 

М’який знак не потрібен у слові щирість (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого). 

Також м’який знак не треба писати в слові дитинці, адже в Н. в. однини в слові дитинка знака м’якшення немає.

М’якого знака не пишемо в слові тюрма, адже після р його вживають лише перед о, наприклад: утрьох, згорьований.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння літер.

Завдання перевіряє вміння: визначати, коли в словах треба писати подвоєні букви внаслідок подовження м'яких приголосних або збігу однакових звуків на межі морфем.

Подвоєні букви треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: статтею – іменник жіночого роду I відміни (стаття) в орудному відмінку однини. Перед закінченням -ею м'який приголосний [т'] перебуває між двома голосними, тому подовжується (це подовження зберігається з форми називного відмінка); наввипередки – прислівник, у якому відбувається збіг двох однакових приголосних на межі префікса в- та кореня -виперед- (префікси на- + в- + корінь -виперед-); узбіччя – іменник середнього роду II відміни на -я. Пом'якшений шиплячий приголосний [ч] перебуває в позиції між двома голосними, тому він подовжується.

А лляний – пишемо з подвоєнням (подовження [л'] перед закінченням у суфіксі віддієслівного походження);​ довгожданий – без подвоєння, бо це віддієслівний прикметник, утворений за допомогою суфікса -н-; височенний – з подвоєнням (наголошений прикметниковий суфікс -енн-, що вказує на найвищий ступінь вияву ознаки).

Б лебединий – без подвоєння, бо в прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфікса -ин- (що найчастіше вказує на належність до тварин чи птахів), буква н не подвоюється; роздолля, велелюддя – з подвоєнням (іменники II відміни середнього роду на -я, подовження м'яких приголосних [л'] і [д'] між голосними).

Г суверенний – з подвоєнням (збіг приголосних на межі кореня -суверен- і суфікса -н-); каніфоллю – з подвоєнням (іменник жіночого роду III відміни каніфоль в орудному відмінку однини; м'який [л'] опиняється між двома голосними); тополиний – без подвоєння, бо містить прикметниковий суфікс -ин-.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання та невживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.

В українській мові апостроф ставимо:

• Перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: камʼяний, жирафʼячий, вʼїдливий, пупʼянок, рибʼячий.
• Після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: роз’ятрений.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними є інша буква на позначення приголосного в корені слова, крім р: освячений, морквяний, духмяний, але фарбʼяр, вербʼю.

Правильна відповідь: Б

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли складні слова слід писати разом, окремо або через дефіс відповідно до орфографічних правил української мови.

Усі слова в рядку Г пишуться через дефіс:

• яблучно-виноградний: прикметник, утворений від сполучення незалежних слів (він і яблучний, і виноградний — між ними можна поставити сполучник і).
• яро-червоний: прикметник на позначення відтінку кольору (яро означає яскраво, палко). За правилом кольорів і відтінків пишемо з дефісом.
• Якщо перша частина слова виражена дієсловом у формі наказового способу, то пишемо разом (ломикамінь, горицвіт), АЛЕ люби-мене.

Чому інші варіанти не підходять?

А кисломолочний пишемо разом, бо слово утворене від залежного сполучення слів – кисле молоко (молоко яке? кисле); жовтогарячий: попри те, що це колір, це слово є винятком і пишеться разом, оскільки означає один суцільний колір (оранжевий), а не суміш двох

Б перекотиполе пишемо разом, бо це іменник, де перша частина – дієслово у формі наказового способу (перекоти), а друга – іменник (поле). На відміну від рослини люби-мене, тут конструкція дієслово + іменник за правилом пишемо разом (як зірвиголова, горицвіт).

В вологостійкий пишемо разом, бо прикметник утворений від підрядного сполучення – стійкий до вологи.

Правильна відповідь: Г

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати випадки вживання великої літери в різних власних назвах і загальних поняттях.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку Б. Якщо слова північний, південний, західний, східний, центральний є частиною власної назви конкретної території, їх обов'язково пишуть з великої літери.

А Національний банк України – у  повних офіційних назвах установ, організацій, міністерств, інститутів тощо з великої літери пишеться лише ПЕРШЕ слово та ВЛАСНІ назви, які входять до складу; орден Держави – у назвах нагород загальне слово (орден) пишемо з малої літери, а власну назву відзнаки – з великої.

В вулиця Ярославів Вал – слово «вулиця» є родовою назвою (з малої), а сама назва складається з двох слів, які є власними і пишуться з великої; Чумацький Шлях – астрономічна назва (наша Галактика), де за правилом абсолютно всі слова пишуться з великої букви.

Г шевченківські вірші – прикметники із суфіксами -івськ- (-евськ-), -инськ- пишемо з малої літери, якщо вони вживаються у значенні властивий комусь, у стилі когось або вказують на загальну належність. Шевченківська премія – офіційна назва премії чи конкурсу, де перше слово обов'язково пишемо з великої літери. Якщо слова із суфіксом -ськ- мають значення імені когось, памʼяті когось, то пишемо з великої літери (Шевченківські читання, Довженківські свята).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Знак мʼякшення. Правопис ненаголошених голосних. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та правильно писати слова.

А (дві помилки): пожерає  – правильно пожирає. Тут працює правило чергування голосних е / и в коренях дієслів. Якщо далі у слові стоїть наголошений суфікс -а-, то в корені пишемо літеру и (жерти, але пожира́ти). Вогне́ним  – правильно вогненним. Прикметники з наголошеним суфіксом -енн-, що виражають високий ступінь вияву ознаки (надмірність), завжди пишуться з подвоєними літерами нн (страшенний, здоровенний, вогненний).

Б (дві помилки): ввижаєтся  – правильно ввижається. У кінці форми -ться завжди пишеться м'який знак, оскільки звучить м'який подовжений [ц':а]. Навманя – правильно навмання. У цьому прислівнику відбувається подовження м'якого приголосного [н'] між двома голосними.

Г (три помилки): черива  – правильно черева (від слова черево). Тут маємо традиційне українське повноголосся -ере-, яке завжди пишеться тільки з літерами е (черево, берег, дерево, перед). Вищаня – правильно вищання. Це іменник середнього роду II відміни на -я. М'який шиплячий звук перебуває між двома голосними, тому подовжується (вищання, як і обличчя, знання). Наззовні – правильно назовні. Прислівник утворено за допомогою префікса на- та прийменника/іменника зовні, тут немає збігу однакових приголосних, тому подвоєння літери з є орфографічною помилкою.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова.

Завдання перевіряє вміння правильно виконувати морфемний аналіз слів, розрізняти суфікси, подібні за звуковим складом (-ик- та -ник), і визначати їхнє словотвірне значення.

У словах пожежник, двірник, паркетник суфікс -ник виконує чітку словотвірну функцію – вказує на особу за родом її діяльності, професією або заняттям (той, хто гасить пожежі; той, хто прибирає двір; той, хто будує).

У слові завсідник суфікс -ник (утворений від прислівникової основи завсіди) має інше словотвірне значення – він вказує на характеристику особи за її постійною звичкою чи поведінкою (постійний відвідувач певного місця), що не є професією чи трудовою діяльністю.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексичну помилку допущено у варіанті навчати музиці.

В українській мові дієслова навчати, вчити, вчитися вимагають після себе родового відмінка (відповідають на питання кого? чого?), а не давального (кому? чому?), тому правильно: навчати музики.

Правильна відповідь: Г.