Українська мова

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок і перетворив галявину на строкатий візерунок граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками. А от у реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок, а вечір видався дивовижно теплим їх дві (сніжок притрусив, вечір виявився теплим), частини поєднані єднальним сполучником сурядності і. Це складносурядне речення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти речення за наявністю другорядних членів.

Поширеним є речення, яке має хоча б один другорядний член.

Саме таким є речення в рядку В: присудок запахло чим? медом (додаток).

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини – -и, нульове закінчення; 1 ом. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Отже, форма наказового способу дієслова говорімо є правильною.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..» матиме, якщо додамо частину, зазначену в рядку В: «дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем».

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Правильно написано всі прислівники рядка А.

Зверніть увагу, що в рядках Б, В, Г, Д є помилки. Разом треба писати прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником, а також прислівники, утворені з кількох основ: вп’яте, позаторік, щоночі, зліва.

Відповідь: А.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку А у слові вибоїна на один звук більше.

У рядку Б у слові баластний на один звук менше.

У рядку В у слові ліщина на один звук більше.

У рядку Г у слові затишшя на один звук менше.

А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові: ЩодеННий, ЯлівецЬ, діЄздатністЬ.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Писати просто – це найбільша майстерність і якість справжнього таланту».

Тире після однорідних членів речення «У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм – виходять рибалки на промисел».

Тире ставимо в неповному реченні «Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні».

Безсполучниковим є речення «Збагачуйте життя своєю щедрістю – тоді добрим словом вас згадуватимуть люди». Друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій, тому ставимо тире.

У рядку Д в реченні є вставне слово ясна річ, яке треба відокремити комою, тире тут не потрібно ставити.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно поєднувати числівники з іменниками.

Зверніть увагу, що власне кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у формі називного відмінка множини. Отже, у варіанті Б помилка, правильна форма – два з половиною роки. Правильно поєднано іменник із числівником у рядку Д: двадцять чотири відсотки.

Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини, тому правильним варіантом у рядку Г є форма кількадесят учасників.

Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка однини. Отже, помилково поєднано числівник з іменником у рядку В, правильно – одна десята кілометра.

Дробовий числівник півтори вимагає форми родового відмінка ж. р. однини, а числівник півтора – родового відмінка ч. р. або с. р. однини, тому правильною формою в рядку А є півтора центнера.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова. У рядках А і Г є помилки, оскільки велику літеру пишемо в географічних, топографічних, астрономічних назвах; назвах найвищих державних установ і міжнародних організацій, держав і автономних адміністративних одиниць: острів Нова Гвінея, Івано-Франківська область, сузір’я Великого Пса, Балканський півострів, Європейський Союз, Російська Федерація.

З великої букви пишемо прізвища, імена, по батькові людей: Іван Нечуй-Левицький.

Велику літеру пишемо в назвах найважливіших документів: Конституція України.

Помилка є також у рядку Д: назву балету треба брати в лапки, але з великої літери пишемо лише перше слово: балет «Лісова пісня».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що не утворюють ступенів порівняння прикметники із суфіксами -еньк-,

-есеньк-, -уват-, -ав-, -езн-. Отже, в рядках А і Д є помилки: старезний, холоднуватішого.

Складені форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш або найбільш, найменш та початкової форми прикметника, тому в реченнях рядків Б і Г вжито помилкові форми: найбільш коротшим, більш гарнішим.

Отже, граматичних помилок немає в реченні рядка В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Згадаймо, що через дефіс пишемо назви відтінків кольору, смаку, поєднання кольорів: молочно-білий.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєння відбувається при збігу однакових приголосних на межі морфем, частин складноскорочених слів, основи дієслова на -с і постфікса -ся: беззахисний, баштанник, цілинний, підданий, міськком, розрісся, пронісся; у словах ссати, бовван та похідних: ссавці, бовваніти; у формах теперішнього часу дієслова лити й похідних: віділлється.

Подвоєні літери треба писати в слові сприяння. Це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Не подовжується н в прикметниках, які не вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості, та в дієприкметниках, на­віть якщо суфікс -ен- чи -ан- у них наголошений: шалений, написаний.

Подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: ніжністю, передмістя.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Щоб з’ясувати, Е чи И треба писати, потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: клекотіли, бо клЕкіт; стеблина, бо стЕбла; зернина, бо зЕрна; зупинися – бо зупИнка.

Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: горлечко, стежечка; у словах-винятках: марево, зарево; у сполученнях -ере-, -еле-: очерет.

Пишемо Е, якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає: справедливий, бо правда.

И пишемо в дієслівних коренях -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -стил-, -дир- перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): забирати;

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И ніяк не перевіряється, такі слова треба запам’ятати: левада, пиріг, операція, ретельно.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо п’яте речення: Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої хмари, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.

Це складнопідрядне речення, перша частина якого має означення ледве помітної синьої, які не є однорідними, оскільки характеризують предмет з різних боків, тому кома між ними не потрібна.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Втрачали кого? що? барви – знахідний відмінок.

Минали хто? що? дні – називний відмінок.

Хто? що? степи – називний відмінок.

Ріжечок кого? чого? хмари – родовий відмінок.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «Степи поступово втрачали свої яскраві барви, свою весняну […] свіжість» замість пропуску має бути слово «моложаву». Навесні природа прокидається, оживає, тому весняна свіжість не може бути змарнілою, спекотливою чи сонливою.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте двоскладне речення. Зв'язок між підметом і присудком

Завдання перевіряє вміння правильно визначати особливості зв’язку між підметом і присудком.

При підметі, вираженому займенником хто, дехто, дещо, ніхто, ніщо та ін., присудок ставимо у формі однини: Я звертаюся до всіх, хто виявив…

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Слово «дискутирувати» утворено помилково, правильна форма: дискутувати.

Відповідь: В.

ТЕМА: Іменник. Відмінювання іменників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Неправильно утворено форму слова у варіанті А. Згадаймо, що іменники ІІ відміни середнього роду в Р. в. множини (більшість) мають нульове закінчення: узбереж.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Б: слово бувший є калькою, стилістично правильний варіант: колишній.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що в українській мові м’який знак пишемо після м’якого л перед наступним приголосним, зокрема перед суфіксами -ськ-, -ств-, -чик: гуцульське; м’який знак пишемо у словах різьбяр, тьмяний, бриньчати, няньчити та похідних: різьблення.

Отже, м’який знак треба писати на місці обох пропусків у словах рядка В.

Зверніть увагу, що не треба писати м’який знак у словах: промінчик (після н перед шиплячими); книгозбірні, велетнів (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: листопАд, новинА, стОляр, літОпис.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово скрізь відповідає на питання де? та вказує на місце дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово верхи означає поняття, предмет, є загальною назвою, відповідає на питання що? Отже, це іменник.

Слово неначе не відповідає на питання, не має самостійного лексичного значення, а лише вказує на відтінок іншого значення. Отже, це частка.

А слово обабіч можна замінити прийменником біля, самостійно воно не має лексичного значення. Отже, це прийменник.

Відповідь: ГБДА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком лови. Це дієслово наказового способу у формі ІІ особи однини. Уявний підмет – ти. Дія не стосується всіх. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком жити спішити треба. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена підметом утрата та присудком найважча. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком не об’їдеш. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ти (ІІ особа однини). Але дія стосується всіх. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена підметом життя. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називають предмет, але нічого не говорять про дію.

Відповідь: ДАГБ.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Виконувати таке завдання буде набагато легше, якщо ви доповните фрагменти складнопідрядних речень уявними частинами (головними чи залежними).

До підрядної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання з якою метою?, навіщо? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання що? Отже, тут утворимо складнопідрядне речення з підрядними з’ясувальним.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

А від запропонованої частини в рядку 4 можна поставити питання яку? Отже, це підрядне означальне речення.

Відповідь: БВГА.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Як грім з ясного неба – раптово, неочікувано.

Як свої п’ять пальців – детально, глибоко.

Як білка в колесі – постійно, не зупиняючись.

Як гриби після дощу – з’являтися дуже швидко.

Як дві краплі води – однакові, дуже схожі.

А тепер використаймо ці фразеологізми відповідно до їхнього значення.

Відповідь: БДАВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У 1 варіанті утворимо складносурядне речення Хмари вкрили весь небосхил – і рясна злива не забарилася. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Якщо до цього ж фрагмента додати варіант та й зависли над принишклим містом, то утворимо просте речення, ускладнене однорідними членами речення (присудками).

Якщо до фрагмента речення Хмари вкрили весь небосхил приєднати варіант навіть клаптика світлого не залишилося, то утворимо складне безсполучникове речення. Це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо додати варіант дарма що недавно вигрівало сонце, утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Відповідь: ГБДВ.

ТЕМА: Морфологія. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

Чоловічі імена по батькові утворюють додаванням до основи імені суфікса -ович, а жіночі -івн(а). Наприклад: Тарас – Тарасович, Юрій – Юрійович, Олег – Олегівна, Андрій – Андріївна.

Під час творення по батькові від імені Віталій цю схему порушено: Віталієвич, а потрібно – Віталійович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в реченнях різного типу.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (1) – це кома між сурядними частинами складного речення.

Коми (3, 4, 5) – це коми, що позначають підрядні частини складного речення.

А от коми (2) ставити не потрібно, адже означення стрілчастих і блискучих не є однорідними.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник. Синонімія сполучників.

Сполучники бо, адже, оскільки, тому що вживають на позначення причини певної дії.

Отже, вони є синонімічними.

А сполучник тобто традиційно використовують тоді, коли потрібно щось пояснити, уточнити, дати іншу назву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

У рядку Читаючи «Зачаровану Десну» О. Довженка, ви збагачуєте своє мовлення дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча.

Отже, це граматично правильно побудоване речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака.

У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

Буква ї завжди передає два звуки.

Отже, у словах ескадрилья, пасьянс, київський, пояснення (перша Я), жульєн, неприязнь, ячмінь букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків завжди менше.

Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук (дзвін, джерельце).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (щупальце ).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (пояснення).

У слові шістсот першу літеру Т пишемо, але звук не вимовляємо.

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові дзвін на один звук менше, у словах ескадрилья та вишня однакова кількість букв і звуків.

У рядку Б у словах любов ,пасьянс та щупальце однакова кількість букв і звуків.

У рядку В у словах київський та пояснення однакова кількість букв і звуків, а у слові шістсот на один звук менше.

У рядку Г у словах жульєн та неприязнь однакова кількість букв і звуків, а в слові різьбяр на один звук менше.

У рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах ячмінь, лінуватися, а в слові джерельце на два звуки менше.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Розділові знаки в простому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кому перед ЯК не ставимо в таких випадках:

• при фразеологічних зворотах (як з відра – сильно, дуже) та перед фразеологізованими виразами типу як сьогодні;
• якщо це прикладка, що має значення «у ролі кого чи чого» (звук як одиниця мовлення);
• у конструкціях не більше як, не раніше як, не довше ніж, як слід, як треба (не більш як на годину).

Кому перед ЯК ставимо, якщо це порівняльний зворот (роса посипалась, як дощ, тобто вона опадала так, як падає дощ).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслово полоти належить до І дієвідміни (бо це дієслово з -оло-). Отже, правильна форма полють.

Дієслово хотіти належить до І дієвідміни, адже частина -отіти в цьому слові не є суфіксом. Отже, правильна форма хочуть.

Правильною формою третьої особи множини від дієслова проводжати буде слово проводжають, адже форму проводять утворено від дієслова проводити.

Дієслово кричати належить до ІІ дієвідміни (-а- , що є в основі неозначеної форми, зникає під час утворення форми першої особи однини: кричАти – кричу. Отже, кричати – кричать.

А форма від дієслова бігти утворена правильно: бігти – біжать (біжиш, біжимо). Це дієслово ІІ дієвідміни.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Окремо потрібно писати прислівники на позначення почуттів, а також етикетні форми (на радість).

Разом пишемо прислівники, що утворено поєднанням прийменника в та числівника (втричі) та прислівники, утворені за допомогою кількох префіксів (якнайбільше).

Окремо пишемо прислівник в цілому.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и: по-домашньому, по-людськи, по-четверте.

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: казна-куди, як-небудь, будь-де. Через дефіс також пишемо прислівники з частками -бо, -но, -то, -от, -таки: далеко-таки, колись-то.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, де-не-де, хоч-не-хоч (прислівники, у яких повторювані в однаковій формі основи розділені прийменниками, що перейшли в префікси, та частками).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Числівник 100 в усіх відмінках, крім називного й знахідного, має закінчення -а: ста.

Числівники 7 та 80 у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках мають паралельні форми (семи, сімох, семи, сімом, сьома, сімома, на семи, на сімох, вісімдесятьма, вісімдесятьома, вісімдесяти, вісімдесятьох тощо). Зауважмо, що в десятках (а це складні числівники) ми відмінюємо лише другу частину.

Отже, хибними є такі відмінкові форми числівників: сто в Д. в. та М. в. (потрібно ста), ста в З. в (потрібно сто), а також форма сіма в Ор. в.(потрібно сьома або сімома).

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Чергування У-В.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у / в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у / в. Між двома приголосними потрібно писати у, між двома голосними – в, також між голосним і приголосним обираємо в.

Але перед буквосполученнями св-, лв-, тв-, хв- та схожими, а також перед в-, ф- завжди пишемо у.

Також у пишемо на початку речення перед приголосним та після паузи (коми, тире, двокрапки тощо) перед приголосним.

Якщо застосуємо ці правила до запропонованого речення, то у потрібно буде писати в усіх випадках, окрім відданості і в егоїзмі, адже там прийменник стоїть між двома голосними.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Будова речення простих та складних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати прості та складні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Речення Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує побудовано неправильно, адже не зрозуміло, хто емігрує – Іван Дідух чи його внутрішній світ.

Речення можна перебудувати так: «Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати причини еміграції свого героя» або «Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати, чому його герой емігрує».

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Особливості відмінювання займенників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати займенники.

Займенники відмінюють по-різному: одні – як прикметники, два займенники (скільки і стільки) – як числівник два, а інші – майже кожен по-своєму. Тому потрібно запам’ятовувати відмінювання різних займенників.

Займенник усі (всі) у родовому відмінку має форму усіх.

Відповідь – В.

ТЕМА: Словотвір. Основні способи словотворення в українській мові.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені способи словотвору та аналізувати лексичне значення слова.

Відносний прикметник від слова меблі утворюємо за допомогою суфікса -ев-.

Його вживають під час творення прикметників від слів з основою на м’який приголосний: меблі – меблевий.

Слово мебельний є калькою з російської мови.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово заказати в українській мові має значення не дозволяти робити що-небудь, забороняти.

У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

-        при зміні слова ненаголошений Е зникає: сонЕчко – сонце;

-        у буквосполученнях -ере-, -еле- (джерело);

-        у словах, які перевіряємо наголосом: вЕсняний – вЕсни, вЕличезний – вЕлич;

-        у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять (марЕво);

- при зміні слова Е чергується з І: застЕбнути – застІбка

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів – кришталеве, виринає.

Правопис деяких слів потрібно запам’ятати (пиріг, кишеня).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: одинАдцять, черговИй, цемЕнт, кИдати, пОки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види головних і другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Четверте речення є складним, має дві граматичні основи – небо нависало і воно розгорталося, підіймалося, опадало. Друга частина цього речення ускладнена однорідними присудками, що поєднані змішаним зв’язком. Оскільки єднальний сполучник сурядності і є одиничним, кому перед ним ставити не потрібно. У тесті вона є: « …воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз». Отже, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Прості та складні речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Просте речення – це речення, у якому наявна одна граматична основа (або її частина).

Складне речення – це речення, у якому є дві або більше граматичних основ, що об’єднані в одне ціле за змістом та інтонацією.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Друге речення має дві граматичні основи – сонце пригрівало, сушило і що пробивалася.

Третє речення теж має дві граматичні основи – полотнища рвалися та дерева тяглися.

Четверте речення теж має дві граматичні основи – небо нависало і воно розгорталося, підіймалося, опадало.

Отже, ці речення є складними.

П’яте речення – має лише одну граматичну основу – літак розвертався. Це просте речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Число іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки та число іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Форму однини має в тексті іменник смуги, адже відповідно до тексту означає позначає один предмет (злітна смуга).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних прикметників.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати складні прикметники.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Прикметник яскраво-ядучими потрібно писати через дефіс, оскільки він означає відтінок кольору.

Слово ядучий, ужите стосовно кольору, має значення «колір, що сильно й неприємно діє на зір».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У слові бетонні подвоєння відбувається на межі різних частин слова (кореня та суфікса).

Розбавлені, обплетені, запалені – це дієприкметники. У цій особливій формі дієслова подвоєння ніколи не відбувається.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них синоніми.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо значення запропонованих фразеологізмів:

Без продиху – постійно, без перерви.

Не за горами – скоро, на невеликій відстані від чогось.

Не з того кінця – недоречний початок, неправильно.

Без кінця-краю – дуже багато, значна кількість.

Отже, слово безмежно в четвертому реченні можна замінити фразеологізмом без кінця-краю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання, а також ваше розуміння змісту тексту.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Оскільки в попередній частині тексту йдеться про територію аеродрому, про події, що там відбуваються, доречним за змістом на місці пропуску буде слово «літак».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова вчених логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, вчені – це іменник.

Себе – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Долаючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.

Зайвий – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який?. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів і добирати до них синоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів.

Море по коліно – нічого не страшно, усе не варто нічого; синонім – мов з гуски вода.

Фразеологізми хоч вовком вий і хоч кричи вживають для вираження безвихідного, скрутного становища, великого відчаю, досади тощо. 

З доброго дива – невідомо чому, чомусь, без будь-якої причини. Таке ж значення має і фразеологізм ні сіло ні впало.

Фразеологізм за всяку ціну має значення «обов'язково, неодмінно, за всіляких умов, обставин, незважаючи на будь-які труднощі чи перешкоди». Синонімом до нього є фразеологізм що б там не було.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати типи речень.

Якщо до запропонованої частини приєднати перший варіант завершення, то утвориться складнопідрядне речення з підрядним часу. Лелеки повернулися (коли?), як заструменіли весняні ручаї.

Другий варіант завершення утворить просте речення з однорідними присудками повернулися і заходилися.

Складносурядне речення утвориться, якщо до запропонованої частини додати третій варіант. Зверніть увагу, що це речення має дві граматичні основи, поєднані сурядним єднальним сполучником.

Четвертий варіант завершення утворить просте речення з відокремленим членом, а саме відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку Д, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку Г, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

У реченні рядка В між частинами стоїть сполучник так що, отже це складнопідрядне наслідкове речення.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Яку ще хочем більшу славу укласти в блідість власних слів?» є означено-особовим, оскільки граматична основа цього речення – присудок у формі 2-ї особи множини.

«Криштальний промінь сміливого сонця» – називне речення, граматична основа якого складається з підмета, вираженого іменником.

Речення «Мовчанка мудрості довкола» є двоскладним неповним.

Речення «Заморосило осінь у сльозу» є безособовим з головним членом – присудком, вираженим безособовим дієсловом.

У неозначено-особовому реченні «Таких чекають все життя заради миті» головний член – присудок у формі 3-ї особи множини.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Морфологія. Займенник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати займенники.

Пригадаймо основні правила правопису займенників.

Разом пишемо:

• Неозначені займенники з частками де-, аби-, -сь: дехто, абиякий, щось.
• Заперечні займенники з часткою нi: ніхто, ніякий.

Окремо пишемо:

• Займенники, якщо мiж займенником i часткою стоїть прийменник: нi з ким, будь у що.

Через дефіс пишемо:

• Неозначені займенники з частками хтозна-, бозна-, казна-, будь-, -небудь: хтозна-що, будь-хто, хто-небудь.

Отже, помилки є в словах: де-котрий, аби-хто, де-який, хто-зна-що.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами. Поширене означення часто виражене дієприкметниковим зворотом. Згадаймо, за яких умов його потрібно відокремлювати в реченні.

Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: Квітки, омиті холодними росами, розтулюють повіки-пелюстки; Ніколи я співати не покину про землю, повну щастя і краси.

Часто дієприкметниковий зворот може бути відділений від означуваного слова іншими словами. У такому випадку зворот теж виділяємо комами: Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць.

Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами на письмі не виділяють: Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен. Зверніть увагу, що дієприкметниковий зворот завжди виділяємо комами (навіть перед означуваним словом), якщо означуване слово виражене займенником: Розтривожений думками, він до самого ранку не міг заснути.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Зверніть увагу:

• До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть; співаєш, співає, співаємо, співаєте, співають.
• До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; клеїш, клеїть, клеїмо, клеїте, клеять.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку А однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: похоДЖаЄ, ЯкістЬ, ЇстонЬки, ЯблунЬка.

У рядку Б у слові кукуруДЗа на один звук менше.

У рядку В у слові сЬогодеННЯ на два звуки менше.

У рядку Г у слові ДЖмілЬ на два звуки менше.

У рядку Д у слові кар’Єра на один звук більше.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Безсполучниковим є речення «Сашко задихався та зморився: більше години вони бігли з Сіроманцем». Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій, тому ставимо двокрапку.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: гарячий – більш гарячий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєння відбувається в прикметниках з наголошеними суфіксами -енн-, -анн-: щоденний.

Подвоєння відбувається у власних іншомовних назвах: Еллада, Мадонна.

У словах жертовний, жертовник пишемо одну букву н.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Пишемо и: у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки», яке можна запам’ятати за допомогою фрази «Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосними кореня: диктант, таксист, Лейпциг, кредит, диплом, динамо, химера, Чикаго, Чилі, режим, Ватикан.

Пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»: хірург, Шекспір; у кінці слів перед я: функція; перед голосними та й: тріумфатор.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів і суфіксів

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Усі слова написано правильно в рядку А. Зверніть увагу, що помилки є в таких словах:

Сцілення –  правильно писати зцілення (префікс с пишемо тільки перед к, п, т, ф, х).

Безпечний, роскроїти – у префіксах без-, роз- кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється: безпечний, розкроїти.

Слова премара правильно писати так: примара.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови складного речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

У складному реченні кожне просте речення, яке входить до нього, повинно бути правильно побудоване.

Будуючи речення, звертайте увагу, щоб займенники правильно співвідносилися з іменниками попередньої частини. Наприклад, у реченні «Годинники – це штучно створені предмети, які інформують людину про час і який є дуже важливим ресурсом» незрозуміло, на що вказує займенник який – на час чи на годинник. Тут треба сказати: «Годинники – це штучно створені предмети, які інформують людину про час, що є дуже важливим ресурсом».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що помилково утворено слово гардеробщиця. Правильний варіант – гардеробниця.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Помилково вжито слово «міроприємства», оскільки це росіянізм. Правильним є варіант «ювілейні заходи».

Відповідь: А.