ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку В дієприслівниковий зворот промчавши англійським графством Камберленд вжито з безособовим реченням (присудок – було відкрито). Діяча в цьому реченні немає взагалі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Лексичну помилку допущено в словосполученні співставити факти. Скальковане з російської мови дієслово доречно замінити на стилістично правильне зіставити.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й префікса.

Префікс від- в українській мові має різне значення. Так у словах відбігти, відлетіти, відповзти його вживають на позначення процесу віддалення. 

А слово відробити цей суфікс має значення працювати певний час або працею віддавати борг.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення. Правопис складних слів. Правопис частки НЕ. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

У варіанті А помилка в слові щастливими (тут відбувається спрощення) та в слові жарптиця (потрібно писати через дефіс, адже перша частина складного слова дає основну характеристику поняттю).

У варіанті Б помилка в слові атже (адже) та в слові дорогоціні (має бути подвоєння на межі кореня і суфікса).

У варіанті Г помилки у слові периконання (префікс пере-) та в не заперечне (потрібно писати разом, адже можна підібрати синоніми безапеляційне, безсумнівне).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х.

Отже, префікс с- буде в словах стовщення, споєний, скачати, сформувати, споконвіків, спідлоба, скасування, схуднути, стягнення.

У словах зжалитися, зчеплений, зціджений потрібно писати префікс з-.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [и]) та пояснювати їх за допомогою правил.

И пишемо в словах, які можна перевірити наголосом (смиренний – мир), у буквосполученнях -ри-, -ли- (тривожний, дрижати), також якщо це віддієслівний іменник (умерти, але завмирати – завмирання).

Правопис деяких українських та іншомовних слів потрібно просто запам’ятати: абрикос, меридіан, теоретичний, диригент, метушливий, химерний, метелик, християнин.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Зазвичай разом пишемо прислівники на позначення часових проміжків та прислівники, що називають пори року (зранку, улітку, навесні, відтоді, донині).

Прислівники з префіксом по- пишемо з дефісом, якщо в слові є суфікси -ому, -е(є), -єму, -ки. Але разом пишемо потихеньку, бо тут інший суфікс.

Більшість прислівників з початковими на- та за- теж пишемо разом: начисто, навічно, занадто.

Правопис деяких прислівників треба запам’ятати: до вподоби, без упину, в основному.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: між’ярусний, під’юджувати, роз’їхатися.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня (розм’якшити, перем’ятий, підв’ялений ) або після голосного та р в корені (солов’їний, верб’я, арф’ярка, стерв’ятник).

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (сузір’я).

А от у слові подзвякувати апостроф не пишемо, адже перед губним є інший кореневий приголосний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних. 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Запропоновані слова – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження в них відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Потрібно пам’ятати, що подовженими можуть бути тільки такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш.

Саме тому в словах верф, стриманість, кров подовження приголосних не відбувається.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного в слові витрати. Правильний наголос – витрати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У словах здається, молотьба, батько виділена літера передає різні звуки. У слові здається сполуку ться вимовляємо як [ц′:а], у слові батько це звук [т′], у слові молотьба це [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко.

Розглянемо рядок зі словами рюкзак, аґрус, ґрунтознавець. Виділена літера у цих словах передає однакові звуки: у слові рюкзак теж маємо звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко. Це правильна відповідь.

У наступному рядку в словах контрастний, шістдесят виділена літера не позначає жодного звука. У слові четвер це звук [т]. 

У рядку подружка, дужечка, джгутовий виділена буква теж передає різні звуки: у словах подружка, дужечка це звук [ж], а у слові джгутовий – звук [дж].

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню «Думи про Марусю Богуславку».

Пригадайте сюжет цього твору. Маруся Богуславка нагадала козакам, які перебували в неволі, що «сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень».

Саме на це свято Маруся випускає з темниці на волю бранців – українських козаків. З ризиком для життя просить передати вісточку рідним – самій їй вороття додому вже не було, адже зрадила свою віру, бо «потурчилась, побусурменилась».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Треба уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Висловлювання «Письменник стрімко робить блискучу літературну кар’єру, стає всенародним улюбленцем, його гуморески та фейлетони користуються великою популярністю, досягають мільйонних тиражів…» (А) характеризує творчість Остапа Вишні. Він є видатним сатириком і гумористом, який увів у літературу жанр «усмішка», автор численних усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій.

У висловлюванні Г йдеться про Павла Тичину. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди увійшов до когорти її класиків. Уже своєю першою збіркою «Сонячні кларнети» Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Унесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів – якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини.

«Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу українського поетичного слова і виявив його нові можливості. Поезія …, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі – душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої і ніжної …» – це висловлювання про Володимира Сосюру.

Про Василя Стуса йдеться у висловлюванні Д. Тематика творчості Стуса була багатогранною. Його поезія містить протест проти тоталітарного режиму, оспівує боротьбу за свободу й гідність людини. Він також звертався до вічних тем любові, смерті, мистецтва й природи: «Тих віршів не можна гортати – у них треба входити і повільно обживати, як обживав поет на етапах свої камери – і тоді відкривається унікальна сторінка поезії XX віку – віку відчуження».

Відповідь: 1-А; 2-Г; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжетів художніх творів.

Сюжет поеми Івана Котляревського «Енеїда» побудовано на античній основі. Письменник перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців. У поемі І. Котляревського автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу – українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української «Трої» – Запорозької Січі.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

«Повість минулих літ» належить до оригінальної літератури і є найдавнішою пам’яткою українського письменства. Це літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Відповідь: 1-Г; 2-Б; 3-В; 4-А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання літературних героїв й основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Тереза, Францішек, Ілля – це персонажі новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Тайах, Сев, Богдан – герої роману Юрія Яновського «Майстер корабля».

Іван, Палагна, Юра діють у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Мокій, Рина, Уля – герої комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-Б; 4-В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів літературних творів.

У вірші «Заповіт» Тарас Шевченко закликає український народ звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, обстоювати інтереси простого люду. Художні образи твору – степ широкий, лани широкополі, Дніпро, кручі: Як умру, то поховайте / Мене на могилі, / Серед степу широкого, / На Вкраїні милій, / Щоб лани широкополі, / І Дніпро, і кручі / Було видно, було чути, / Як реве ревучий.

«Чари ночі» Олександра Олеся – це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут все складає «хвалу життю»:  летюча мить життя, палкі обійми ночі, густі пахощі.

Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Художні образи цього твору подано у варіанті А: Бог на санях, лемки у крисанях, місяць – золотий горіх.

Василь Симоненко в поезії «Лебеді материнства» уславлює материнську любов, яка супроводжуватиме її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини. Мавки чорнобриві, зорі сургучеві, синова колиска – художні образи цього твору.

Відповідь: 1-В; 2-Б; 3-А; 4-Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Згадаймо, що героїв Крут возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

Возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом – це провідний мотив поезії Миколи Вороного «Блакитна Панна». Автор витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівавши весну як блакитну панну.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка утверджує незламність духу людини й оптимістичним мотивом (утвердження сили духу людини, яка не скорилася життєвим негараздам), і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням.

У вірші Івана Франка «Чого являєшся мені у сні» ліричний герой звертається до своєї уявної коханої. Провідним мотивом твору є поетизація кохання – неповторного почуття, навіть якщо воно нерозділене.

Відповідь: 1-Д; 2-В; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати ідею літературного твору.

У творі досвідчений Жайворонок каже: «Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає...». Важливо працювати за призначенням: «Не за своє діло не берися, а за своїм – не лінуйся».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в літературних творах.

Провідним художнім засобом твору є алегорія – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі. Це художній засіб, який найчастіше трапляється в казках, байках і притчах.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У запропонованому для аналізу творі йдеться про Григорія Сковороду, який вибрав життя мандрівного філософа. Він  був педагогом і поетом, потужно впливав на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».

На могилі автора викарбовано напис «Світ ловив мене, та не спіймав».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Зверніть увагу, що автором запропонованого для аналізу твору є Григорій Сковорода, який є автором твору «Всякому місту – звичай і права». Ключові слова поезії: звичай, права, Венерин амур, совість, кришталь.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Є ще ліро-епос – проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу та лірики Він притаманний художнім творам, у яких органічно поєднано принципи епічного зображення з ліричним вираженням.

Запропонований для аналізу твір є байкою. Байка – різновид ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини, рослини, предмети, інколи люди. 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори, визначати провідні мотиви в них.

Провідним мотивом твору Івана Драча «Балада про пера» є пошуки митцем власного стилю творчості.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Творчість Івана Драча має ознаки  модернізму. У його творчій манері своєрідно поєдналися народна поетична притчевість і реальність сьогодення, фольклор і модерн. Поет збагатив класичні поетичні форми, ускладнив архітектоніку жанру поеми, вдихнув сучасне звучання в такий жанр, як балада.

Класичний сонет у творчості Драча стоїть поряд із віршем, написаним розкутим, асоціативним верлібром. Новаторськи підходить поет до ритмомелодики, тональності, емоційного настрою своїх творів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом четвертої строфи є метафора – це троп, тобто якийсь образ, що заснований на вживанні слів, власне,  у переносному значенні.

Сенс метафори в тому, щоб посилити емоційну виразність мови. Метафора є перенесенням властивостей одного предмета на інший предмет за принципом їхньої певної подібності: син калини; орлині крила; одягнути мить.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) у другій половині 1950-х – період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» й найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Іван Драч – видатний поет, один із найяскравіших шістдесятників.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Є ще ліро-епос – проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу й лірики. Він притаманний художнім творам, у яких органічно поєднано принципи епічного зображення з ліричним вираженням.

Проаналізуймо запропонований для аналізу твір: уже з назви розуміємо, що це балада. Баладою також є твір «Ой летіла стріла».

Відповідь: А.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, чужим текстом, поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку з твору «Англійська балада» Юрка Позаяка, поданому у варіанті Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Назву «Закон тайги» в одному з перекладів німецькою мовою мав пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse melancolique».

Завдання перевіряє знання героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, згадайте Софію Дорошенко – головну героїню новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Софія – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, джерелом духовних сил героїні, яка зазнала приниження в житті (через нещасливе кохання).

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст. Михайло Коцюбинський. Олександр Довженко.

Завдання перевіряє знання особливостей художніх творів й основних відомостей про творчість їхніх авторів.

Заповнюючи пропуски, зверніть увагу, що імпресіоністичною є новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo», а жанр кіноповісті створив в українській літературі Олександр Довженко.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Виконуючи це завдання, згадайте головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Саме про Степана Радченка сказано: «Він – нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він – один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

Згадаймо комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло». У третій дії п'єси є дуже важливий епізод, коли Мина, ніби крізь віки, чує голос своїх предків із Великого Лугу: найстаршого пращура-запорожця, прадіда-чумака, діда-селянина, що «мазав чужії вози, бо свого вже не стало». І всі вони в унісон прославляють своє прізвище, його давнє походження за ремісницькою ознакою: колеса мазали, от і Мазайло-Квачем прозивали. Драматург підкреслює тяглість традиції українського роду, його звитяжність, працьовитість, чесність і благородство навіть у бідності.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

Пригадаймо новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Основною проблемою твору є внутрішнє роздвоєння особистості, людини між гуманізмом та обов’язком. Мрія про «загірну комуну» перетворюється на «дорогу в нікуди», коли герой переступає через людяність і вбиває власну матір.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Уривок з вірша Ігоря Калинця «Це погляд чий, / сестри чи Ваш … ? / Я пригадав. Той вечір. Ми, / вона і Ви. І я надвоє» перегукується з поезією Павла Тичини «О панно Інно…». Цей вірш  – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини.

Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Тож вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: «О, панно Інно, панно Інно! / Я – сам. Вікно. Сніги… / Сестру я Вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно. / Любив? – Давно. Цвіли луги…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. У цьому творі автор зображує картини закріпаченої України, сибірської каторги й здеградованої столиці царської Росії.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє знання сюжету й історії написання літературних творів.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є епізод, коли в наймита Омелька в місті вкрали чоботи, кобеняк і коней.

Пригадайте, що цей твір побудовано на фактах із родинного життя автора. Батько драматурга вирішив довести своє дворянське походження, витративши на це багато часу, коштів і зусиль, але йому було відмовлено через помилку в прізвищі в старих документах.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте поему Івана Франка «Мойсей». Згадайте позасюжетний елемент твору. Мойсей розповідає народові алегоричну притчу-казку про те, як дерева обирали собі короля.

Жодне з розкішних дерев: ані кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб, ані береза – не погодилися служити для захисту, честі, надії, підмоги інших дерев, лише терен згодився принести себе в жертву деревам, боронити їх, щоб вони буяли до неба.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання сюжетних ліній художнього твору.

Згадаймо роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Темою твору є зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте повість Івана Франка «Захар Беркут». Мирослава – дочка боярина Тугара Вовка. Дівчина не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Вона зробила свій вибір, всупереч проханню батька, якого перестала поважати через його зраду вітчизни.

Мирослава сміливо стала на захист Тухольщини. Саме про неї йдеться в уривку «Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженню втратила матір. Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках».

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє знання творів давньої української літератури.

«Слово про похід Ігорів» – не лише найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, а й зразок героїчного епосу народу. У поемі йдеться про невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців.

«Золоте слово» має величезне значення в «Слові про похід Ігорів», Святослав звертається до руських князів, щоб закликати до об’єднання в боротьбі проти половців.

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання перевіряє вміння аналізувати твори усної народної творчості, визначити їхні особливості, мотиви, тематику.

Згадаймо, що думи – це українські фольклорні твори особливої, усталеної композиції, характерною ознакою яких є заспів-заплачка, розповідь із численними відступами й кінцівка-славослів’я.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Павла Тичину йдеться у висловлюванні рядка В. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди ввійшов до когорти її класиків.

Андрій Малишко «приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою». Згадаймо «Пісню про рушник», музику до якої написав Платон Майборода.

«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…», – сказано про Івана Драча. Уже першу його збірку було оцінено як етапну в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янущу народну творчість.

«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією…» – сказано про Василя Стуса. 4 вересня 1965 року в Києві відбулася прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, що пройшли напередодні.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського й «Тигролови» Івана Багряного.

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового й «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели

Твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом» є усмішками.

«Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського є повістями.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

Пригадайте сюжет твору Остапа Вишні «Моя автобіографія». Саме в цій гуморесці автор розповідає про своє дитинство й етапи становлення майбутнього письменника. Уривок із цього твору подано у варіанті відповіді Д.

«Зачарована Десна» –  твір, який дає змогу дізнатися про дитинство Олександра Довженка: «Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму…».

Новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового розкриває внутрішній світ Я-героя між фанатизмом і людяністю. У творі постає образ матері головного героя – Марії, яка є втіленням християнського людинолюбства й доброти, – інша, світла частина свідомості героя, який намагається марно протистояти злу. 

Уривок з роману Юрія Яновського «Майстер корабля» наведено у варіанті відповіді Б. Темою твору є спогади літнього чоловіка своєї молодості, початку роботи в кіномистецтві, першого знакового кохання і дружби.

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів і ключових слів творів Тараса Шевченка.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга (на багнищі гóрод). Він оглядає місто, а потім, зробившись невидимим, потрапляє в царський палац. У палаці він бачить блюдолизів і царицю-небогу.

У поемі «Катерина» Тарас Шевченко зображує долю жінки-покритки; Московщина; чужі люде – це ключові слова цього твору.

Поема «Кавказ» починається романтичним зображенням величі Кавказьких гір і розповіддю давньогрецького міфу про Прометея. Присвячений твір Якову де Бальмену. Символічними є образи: Прометей (символ нескореності, розп'ятий за бунт, за любов до людей); Ісус Христос (символ терпіння, розп'ятий за любов до людей); Кавказ (символ свободи); чурек (хліб) і сакля (хата).

Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – це показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних і морально-етичних поглядів. Своя правда, і сила, і воля; добра слава України – ключові слова цього твору.

Відповідь: 1-Г; 2-А; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Остап Вишня – це псевдонім, а справжнє прізвище автора твору «Бенгальський тигр» – Павло Губенко.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет усмішки Остапа Вишні «Сом». Цей твір є гумористичною розповіддю про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.

А починається усмішка словами: «Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте!..».

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет твору Остапа Вишні «Моя автобіографія». Саме в цій гуморесці автор розповідає про своє дитинство й етапи становлення майбутнього письменника.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

В усмішці «Бенгальський тигр» Остап Вишня вдало використав ситуаційні й словесні засоби гумору.

Це гіперболізація подій, творення ситуацій-нісенітниць, зображення брехні, яку видають за правду, а відомих складних процесів як простих.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Епос – це рід художньої літератури, для якого характерне зображення подій зовнішніх відносно автора або оповідь про події, які нібито відбувалися в минулому (наприклад, їх згадує оповідач).

Залежно від масштабів зображення подій і доль розрізняють три групи епічних жанрів:

• до великих жанрів влежать епопея (іноді роман-епопея) і роман;
• до середніх – повість;
• малі жанри репрезентують новела, оповідання, нарис, фейлетон, памфлет, міф, легенда, притча, казка.

Зверніть увагу, що автором запропонованого для аналізу твору є Остап Вишня. Саме він увів в українську літературу усмішку – різновид фейлетону й гуморески.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання образів літературних творів.

Згадаймо, що героїв Крут також возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», у якому є образи Дніпра, Каїна, Аскольдової могили.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом третьої строфи є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їхню суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: червоний ворог; вічне бойовище; майбутній, світліший день.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковано всі образи й художні засоби твору.

Ідею твору найточніше передано в прислів’ї «Славу свою здобувай у бою», адже йдеться про подвиг юнаків, які віддали життя в боротьбі за незалежність України.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Рядки цього твору подано у варіанті відповіді В: «У долоні у Марії місяць – золотий горіх».

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет тощо.

Розгляньмо запропонований для аналізу твір: з назви зрозуміло, що це пісня. Народною піснею літературного походження є також «Два кольори» Дмитра Павличка.

Інші твори належать до різних жанрів: «У теплі дні збирання винограду…» є сонетом, вільний вірш, верлібр – це «Наша мова», «Балада про соняшник» є модерною баладою, а «Задивляюсь у твої зіниці…» – ліричним віршем.

Відповідь: А.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, чужим текстом, поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Б: «Я спав в одязі. В джинсах і розтягнутій футболці. Прокинувшись, ходив кімнатою, перевертав порожні пляшки з-під лимонаду, склянки, банки й попільниці, залиті соусом тарілки, взуття, злісно давив босими ногами яблука, фісташки й жирні фініки, схожі на тарганів…».Уривок узято з твору відомого роману сучасного українського письменника Сергія Жадана «Ворошиловград».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови». У творі змальовано побут і традиції українських переселенців Далекого Сходу. Саме про їхню долю розповідає старий Сірко: «Рідну землю покидали, уклін їй складали, береги сльозами поливали і довго-довго руками та шапками з моря Чорного махали, у краї чужі, далекі, за тридесять земель-морів, на край світу мандрували, щастя-долі шукали».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання перевіряє вміння визначати присвяти й художні особливості літературних творів.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту кононівським полям.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє вміння визначати мотив літературного твору.

Рядки з вірша «Журба» Леоніда Глібова «А молодість не вернеться, Не вернеться вона!..» перегукуються з провідним мотивом твору Олександра Олеся «Чари ночі».

Це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут усе складає «хвалу життю».

О. Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина – природа»: «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди: / «Цілуй, цілуй, цілуй її – / Знов молодість не буде!».

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

Згадаймо історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Темою твору є зображення нещасливого кохання Марусі Чурай і Грицька Бобренка на тлі історичних подій другої половини XVII ст.

Основною ідеєю твору дослідники вважають змалювання незнищенності особистості з багатим духовним світом й українського народу, глибока віра в їхню духовну силу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Уривок «Сусіда мій по нарах молиться уві сні, а Бога не називає. До кого молиться?..» містить натяк на автобіографічний підтекст твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Сюжет новели є значною мірою автобіографічним: в образі Михайла автор показав  свого репресованого батька, оповідач нагадує самого автора в юності.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) у другій половині 1950-х (період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму) і хрущовської «відлиги», і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Василь Симоненко – визначний український поет, прозаїк і журналіст. Один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Саме йому належить поезія «Лебеді материнства», рядки з якої подано у варіанті Д: «Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Із щирим захопленням автор розповідає про полонину та роботу на ній.

Незабутня картина добування «живого вогню». Це якийсь таємничий танок, унаслідок якого людина отримує від природи бажаний вогонь.

Виявляється, що сир не роблять, а він народжується, як дитина. Коли настає час, а молоко гусне, ватаг починає своє чаклування.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів. Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка». На малюнку зображено першу зустріч Наталки та возного.

Відповідь: Д.