ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Із-поміж наведених у варіантах відповіді битв лише дві були з монголами – на Калці (1223 р.) і на Синіх Водах (1362 р.). Проте лише друга битва вирішила долю українських земель, які приєднали до володінь Великого князівства Литовського. Князь Ольгерд розгромив на Поділлі татарських князьків й остаточно встановив свою владу над Поділлям і Київщиною.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Юрій Дрогобич (Котермак) – український учений-просвітянин, географ, астроном, лікар, філософ, астролог і мандрівник, уславився науковою діяльністю в європейських університетах.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання знання подій часів монгольської навали та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Предмет ідентифікування в завданні – місто, захоплене і зруйноване монголами. Словосполучення-маркери в джерелі – «Лядські ворота», «воєвода Дмитро був поранений» – однозначно вказують на оборону Києва від монголів. Саме через Лядські ворота монголи увірвалися в місто.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У ХІІ ст. Русь остаточно розпалася на окремі землі-князівства. Процес дроблення супроводжувала запекла міжусобна боротьба. На початок ХІІІ ст. було близько 50 князівств.

Водночас паралельно тривав процес об’єднання окремих земель зі спільною історичною долею під орудою могутнього регіонального лідера – представника однієї з гілок Рюриковичів (Ольговичі, Мономаховичі, Ростиславичі тощо). Окрім того, відбувалася гостра боротьба за загальнокнязівську спадщину – Київ.

Одним із таких центрів об’єднання стало Волинське князівство на чолі з князем Романом Мстиславичем. Саме він 1199 р. в напруженій боротьбі оволодів Галичем і об’єднав два князівства. Першу невдалу спробу Романа захопити Галич датовано 1188 роком. Головним суперником у цій боротьбі був син Ярослава Осьмомисла – Володимир.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних здобутків правління великого київського князя Ярослава Мудрого.

За його правління запроваджено писаний збірник давньоруських законів – «Правда Ярослава» або «Руська правда». Перший її варіант містив 16 статей із нормами, які регулювали відносини між соціальними групами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків подій, перебіг яких відображено на карті було відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу, насамперед печенігам.

Князь Святослав завдав нищівної поразки Хозарському каганату, зруйнувавши його ключові міста, включаючи столицю Ітіль і фортецю Саркел (Біла Вежа).

Хозарський каганат був бар'єром між Київською Руссю та кочовими народами східних степів. З його падінням цей захисний кордон зник, що призвело до посилення набігів печенігів та інших кочівників на південні кордони Русі. Це стало однією з головних проблем для київських князів у наступні століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Об’єднання князем Олегом земель Південної та Північної Русі та проголошення Києва «матір’ю городов руських» відбулося у 882 р.

У 882 році князь Олег, який правив у Новгороді, здійснив похід на Київ. Обманом він убив київських князів Аскольда і Діра, після чого захопив місто. Перенісши столицю з Новгорода до Києва, Олег об'єднав ключові торговельні шляхи і створив ядро нової держави — Київської Русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Трипільська культура належить до епохи енеоліту, або мідно-кам'яного віку (IV—III тис. до н.е.). 

Основою господарства трипільців було відтворювальне землеробство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь та займалися скотарством. Трипільці будували великі поселення, які в археології називають протомістами або мега-поселеннями (наприклад, Тальянки та Майданецьке). Житла були глинобитними, часто двоповерховими, розташованими концентричними колами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних термінів і понять з історії України й уміння їх застосовувати.

План «Барбаросса» – стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 року. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга – Архангельськ. Головний удар мав бути завданий через Білорусію на Москву. Реалізація плану розпочалася 22 червня 1941 року.

«Східний вал» – стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 року, який простягався від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва – Псков – Гомель і далі по Дніпру. Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ. Був подоланий радянськими військами в результаті перемоги у «Битві за Дніпро».

Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово-промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. У 1943 році радянські партизанські з’єднання здійснили низку рейдів. Найвідомішим став Карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака.

«Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, спрямовані влітку – восени 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи були сформовані як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля.

Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Під час «битви за Дніпро» 1943 року радянські війська захопили низку плацдармів, за утримування яких розгорілися кровопролитні бої. Зрештою з Лютізького плацдарму радянські війська здійснили вирішальний удар, який сприяв звільненню Києва й обвалу всієї оборони противника по Дніпру, на укріплення «Східного валу».

Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання для визначення особливостей здійснення індустріалізації в Україні наприкінці 1920 – у 1930-х роках.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки й перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства.

У СРСР / УСРР (УРСР) індустріалізація відбувалася форсованими темпами й була імпортозамінною. Для її здійснення використовували переважно внутрішні ресурси й пограбування населення.

Тобто джерелами проведення такої індустріалізації з-поміж наведених варіантів відповіді були такі:

• збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хліба;
• упровадження внутрішніх примусових державних позик;
• використання доходів державного сектору економіки.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень аграрних реформ, що були здійснені за правління «освічених монархів» у володіннях австрійських Габсбургів.

Унаслідок запроваджених реформ панщину було обмежено трьома днями на тиждень, селянам надано громадянські права, заборонено тілесні покарання селян поміщиками.

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій правління галицько-волинського князя Данила Романовича.

У 1239 році під його владою перебували Галицьке, Волинське, Київське й Турово-Пінське князівства.

Правильна відповідь – 1, 5, 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Завдання перевіряє знання основних подій Другої світової війни на території України, сформованість вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. А також уміння встановлювати послідовність подій.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану у ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події Другої світової війни.

Ключове в джерелі «А» словосполучення-маркер – «Нема більше Севастополя… Він зруйнований» – чітко вказує на події 1942 р., коли місто Севастополь після 250 днів оборони було зруйновано і захоплено німецькими військами.

Ключове в джерелі «Б» словосполучення-маркер – «почалася наша велика священна Вітчизняна війна» – чітко вказують на 22 червня 1941 р., коли розпочалася німецько-радянська війна, яку радянська пропаганда назвала «Великою Вітчизняною війною».

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «У багатьох селах Галичини, куди вступала більшовицька армія», «частина населення нерідко зустрічала їх квітами» – чітко вказують на події вересня 1939 р., коли Червона армія приєдналася до німецької агресії проти Польщі.

Ключові в джерелі «Г» словосполучення-маркери – «До останнього дня наше радіо запевняло: «Київ був, є і буде радянським. Ворог не пройде!.», «раптом наші війська відходять» – чітко вказують на вересень 1941 р., коли радянські війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення і були змушені 19 вересня залишити Київ.

Визначивши події, можна встановити їх хронологічну послідовність.

Правильна відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Заснування у Львові просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік. Проіснував до 1837 року.

Утворення «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» – 1816 рік.

Відкриття в Києві Південно-західного відділу Російського географічного товариства – 1873 рік. Проіснувало до 1876 року.

Заснування Кирило-Мефодіївського братства – наприкінці 1845 року. Проіснувало до 1847 року.

Правильна відповідь – Б А Г В.