Історія України

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

У завданні наведено портрети Симона Петлюри (А), Нестора Махна (Б), Павла Скоропадського (В), Дмитра Донцова (Г). Потрібно визначити, хто із цих діячів міг представляти Українську Народну Республіку. Н. Махно, який мав вплив у Гуляйпільському районі, більше толерував союз із більшовиками, а не з Польщею. П. Скоропадський – представник Української Держави, якої в 1920 році вже не існувало. Д. Донцов не обіймав державних посад у 1920 році в уряді Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В умові завдання ідеться про «Чортківську офензиву» (Чортківський наступ). Чортків – місто обласного значення в Тернопільській області України. У період існування Української Галицької армії ця місцевість належала до Східної Галичини. Військові з’єднання А. Денікіна, Н. Махна й М. Муравйова не мали жодного стосунку до Галичини. Натомість у роки українсько-польської війни (1918–1919) командувач Української Галицької армії Олександр Греків (Греков) провів блискучу військову операцію, здійснивши контрнаступ на польські війська.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Із наведеного уривка з історичного джерела зрозуміло, що в ньому описано нагальні плани Директорії Української Народної Республіки після її приходу до влади наприкінці 1918 року. У варіанті відповіді А йдеться про націоналізацію – поняття, пов’язане з радянською економічною політикою. Так само й термін «коренізація» (варіант відповіді В) стосується періоду 1920-х років. Варіант відповіді Б передбачає розв’язання однієї з релігійних проблем.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Утворення Української Центральної Ради як представницького органу, що об’єднував «українські організації на спільних домаганнях: територіальної автономії України з державною українською мовою», проголошено 17 березня 1917 року в Києві. Михайло Грушевський – один із найстарших історичних діячів у керівництві Центральної Ради, науковець із високим авторитетом у суспільстві. Лідери української революції вважали, що саме така людина мала очолити новостворену структуру.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У наведеному уривку з історичного джерела йдеться про ставлення українців до Першої світової війни. Про це, зокрема, опосередковано свідчать словосполучення «російська інтелігенція» і «російське суспільство». Тобто потрібно вибрати організацію українців, що діяла в цей період на території Російської імперії.

Варіанти відповіді В й Г – це політичні інститути, створені на теренах Галичини, яка входила до Австро-Угорської імперії. Революційну українську партію утворено 1900 року, однак після Столипінського циркуляру, виданого 1910 року, її саморозпущено.

На початку 1908 року в Києві за ініціативою членів Української демократично-радикальної партії для координування діяльності українського національного руху в період наростання реакції в Російській імперії створено Товариство українських поступовців (ТУП). Ця нелегальна міжпартійна громадсько-політична організацію діяла в Наддніпрянській Україні до 1917 року. Напередодні Першої світової війни до Ради ТУП входили, зокрема, Володимир Леонтович й Андрій В’язлов.

Правильна відповідь – Б.

Імена кошових отаманів Запорозької Січі:

• 3 – Петро Калнишевський: Останній кошовий отаман Нової (Підпільненської) Січі. Після руйнування Січі був засланий на Соловки.

• 4 – Іван Сірко: Найвідоміший кошовий отаман Чортомлицької Січі (друга половина XVII ст.). Провів десятки переможних походів проти Османської імперії та Кримського ханства.

• 7 – Кость Гордієнко: Кошовий отаман часів Мазепи. Підтримав союз із Карлом XII, був отаманом Кам'янської та Олешківської Січей.

Відповідь: 3, 4, 7.

Головними суперниками в боротьбі за галицько-волинську спадщину після смерті князя Юрія II Болеслава у 1340 році були:

1. Велике князівство Литовське

2. Королівство Польща

6. Королівство Угорщина

Після отруєння Юрія II Болеслава 1340 року Галицько-Волинське князівство втратило центральну владу, і його землі стали об'єктом тривалої війни за спадщину, що тривала до 1392 року.

Відповідь: 1, 2, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – в першій половині XVIII ст. Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст. Культура України б другій половині XIX – на початку XX ст.

Б бароко – панівний стиль у європейському мистецтві, архітектурі, музиці й літературі кінця XVI – середини XVIII ст., який характеризується пишністю, декоративністю орнаментики, експресивністю, використанням алегорій та символів, парадністю та урочистістю.

А романтизм – ідейний та художній напрям у культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст., представники якого висували на перший план інтереси особи та почуття і використовували у своїй творчості історичні й фольклорні теми.

В реалізм – напрям у літературі та мистецтві XIX – XX ст., представники якого зосереджувалися на деталях життя, соціальних конфліктах та типових характерах, правдиво й об'єктивно відтворюючи дійсність.

Г модерн – художній стиль у мистецтві, архітектурі та дизайні кінця XIX – початку XX ст., в основі якого закладено ідеологію створення прекрасного та нового стилю, не схожого на все, що було до цього.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 –В, 4 – Г.

Правильна послідовність:

А (1036 р.): «Ярослав ... печеніги». Уривок описує про остаточну перемога князя Ярослава Мудрого над печенігами.

В (1054 р.): «Тепер же заповідаю стіл свій у Києві старшому синові моєму, братові вашому Ізяславу». Уривок описує смерть Ярослава мудрого і розподіл земель між його синами (Ярославичами).

Б (1067–1068 рр.): «…почав міжусобну війну Всеслав, син Брячеслава, полоцький і зайняв Новгород». УРивок описує поразку Ярославичів (Ізяслава, Святослава і Всеволода) від полоцького князя Всеслава на річці Немізі. Ця подія відбулася вже після смерті Ярослава Мудрого.

Г (1097 р.): «І хай кожен тримає отчину свою». Уривок описує рішення Любецького з'їзду князів, яке закріпило принцип "вотчини" і остаточно підтвердило роздробленість. Учасниками з'їзду були вже наступні покоління князів: Святополк (онук Ярослава), Володимир Мономах (син Всеволода) тощо.

Відповіді: А, В, Б, Г.

У завданні учасників просять поставити у відповідність прізвища історичних діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст. і факти їхньої діяльності.

Діяльність історичних осіб, прізвища яких маємо в лівій колонці, відповідає періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст.. Таким чином, у правій колонці варіант В мав би бути відкинутий (ідеться про ініціатора відкриття Харківського університету В. Каразіна).

Далі застосовуємо свої знання. Видавець щоденних україномовних газет – Є. Чикаленко. Його слова «Україну слід любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені» звучать і досі актуально.

М. Драгоманов пов’язаний з журналом «Громада», що видавався у Женеві.

Б. Грінченко ніколи не був промисловцем, натомість разом із М. Міхновським був одним з фундаторів «Братства тарасівців».

І навіть якщо ви не пам’ятаєте Б. Ханенка, то це прізвище автоматично стає в правильну відповідність.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

1 — Г: Жванецька облога (1653 р.). Остання масштабна військова операція Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої перед укладанням союзу з Московським царством. Через зраду кримського хана битва закінчилася підписанням Кам'янецької угоди.

2 — Д: Конотопська битва (1659 р.). Видатна перемога війська гетьмана Івана Виговського над московською армією князя Трубецького під час московсько-української війни.

3 — А: Пилявецька битва (1648 р.). Блискуча перемога повстанців над польським військом (яке козаки висміювали як «перинників»), що відкрила Хмельницькому шлях на Галичину.

4 — Б: Берестецька битва (1651 р.). Найбільша і одна з найважчих битв війни, де через відступ татар козацьке військо зазнало поразки, що призвело до підписання Білоцерківського договору.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

1-Г. Похід Аскольда на Константинополь (860 р.) призвів до укладення першого відомого договору Русі з Візантією, що ознаменувало вихід Русі на міжнародну арену та започаткувало її дипломатичну історію.

2-В. Розгром Хозарського каганату (965 р.) Святославом усунув могутній буфер між Руссю та східними кочовиками. Це відкрило шлях на Русь новим, більш небезпечним кочовим ордам, зокрема печенігам, а пізніше половцям.

3-Б. Об’єднання Галицького і Волинського князівств (1199 р.) Романом Мстиславовичем створило Галицько-Волинське князівство – наймогутнішу державу Південно-Західної Русі, яке стало новим потужним центром політичного та економічного життя після занепаду Києва.

4-А. Похід Батия (1237–1241 рр.) розпочав монгольську навалу, що мала катастрофічні наслідки: руйнування більшості міст, масові вбивства, захоплення в полон майстрів і, як наслідок, занепад ремесел і торгівлі.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Серед осіб у Списку персоналій обов’язкових для візуального розпізнавання є лише дві жінки – Леся Українка та Соломія Крушельницька.

Фото Соломії Крушельницької бачимо в цьому завданні. Усесвітньо відома українська оперна співачка з Галичини 1893 року дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи й Америки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

«Нова ера» – це спроба лідерів українського та польського рухів Галичини наприкінці 1880-х – на початку 1890-х рр. досягти порозуміння, яка вилилася в «джентльменську угоду» про взаємні поступки, що діяли впродовж 1890–1894 рр. «Джентльменська угода» не притаманна соціал-демократам, а тим паче радикальному рухові; москвофіли ж убачали розвиток українських земель у російській співпраці. Залишається лише одна відповідь – народовці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Після реформи 1861 р. в аграрних відносинах поєднувалися дві системи господарювання: 

• відробіткова, яка була прямим залишком панщини;
• ринкова, яка ґрунтувалася на вільнонайманій праці і поступово витісняла відробіткову.

Російський уряд розвивав неросійські регіони імперії, у тому числі Україну, виходячи виключно з інтересів імперії. Унаслідок цього в Україні прогресували тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов в Росії (цукрова), або ті, що постачали сировину та напівфабрикати для російської індустрії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Це завдання можна виконати у два способи.

Перший: треба пригадати дати Кримської війни, а також дати історичних подій у варіантах відповідей. Варіант А – початок ХІХ ст., варіант В – 1825–1826 рр., варіант Г – 30-ті або 60-ті роки ХІХ ст. Натомість нам потрібно знайти подію 1850-х років.

Другий спосіб пов'язаний з терміном: «ополчення» – це допоміжне військо, створюване в надзвичайних умовах воєнного часу з добровольців – цивільного населення, здатного тримати зброю, але звільненого від дійсної військової служби. Під це визначення підходить лише «Київська козаччина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України в кінці XVIIIст. – першій половині ХІХ ст.

Пам'ятник градоначальникові та генерал-губернаторові Арману Емманюелю дю Плессі де Рішельє в Одесі (скульптор І. Мартос, 1828) є не лише окрасою міста. Це практично візитівка південної Пальміри. До того ж цей пам’ятник входить до Переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учасниками ЗНО.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Якщо перефразувати, то в умові завдання нас запитують, яка з представлених організацій першою ставила політичну вимогу.

З-посеред варіантів вибирати треба з двох: В або Г.

Варіант А відкидаємо, бо Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це структура, що опікувалася  питаннями розвитку української науки, а питання політичні не були для неї пріоритетними.

Священники, зокрема Товариство галицьких греко-католицьких священників (варіант Б), своїм завданням вбачало просвітницьку діяльність.

А от політичні питання стають для українців можливими в час «весни народів»: саме тоді формується перша політична структура українців, перший парламентський досвід. Пригадавши рік утворення Русько-української радикальної партії (1890), ми виходимо на правильну відповідь – Головна руська ради (1848).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережній Україні відбулася 1839 р.

Ця подія стала результатом тривалої політики російського самодержавства, спрямованої на повну уніфікацію релігійного життя та послаблення польського впливу на Правобережжі.

У 1834 р. було відкрито університет у Києві, а вже через п’ять років українці Правобережжя мали повністю перейти в підпорядкування московського патріархату, відкинувши все, що пов’язувало їх з поляками, у цьому випадку з католицизмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь українського національного відродження.

Цей уривок описує перший етап українського руху, який історики називають «дворянським» або «академічним».

Наприкінці XVIII – на початку XIX століття саме нащадки козацької старшини, які отримали російське дворянство, стали першими носіями української ідеї.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь «кріпосництво», «промисловий переворот».

Це ключові терміни, які описують суперечливий характер тієї епохи: одночасне панування старої феодальної системи та народження нової капіталістичної економіки.

Кріпосництво: Наприкінці XVIII ст. (1783 р. на Лівобережжі та Слобожанщині) Російська імперія остаточно закріпачила селян. У першій половині XIX ст. ця система досягла свого піку та почала занепадати, оскільки праця кріпаків була неефективною.

Промисловий переворот: Як ми вже розбирали, у 30-х – 40-х роках XIX ст. в Україні почався перехід від ручної праці до машинної (з'явилися перші парові заводи, особливо цукрові).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Гайдамацький рух у XVIII ст. набув поширення на території Правобережної України.

Гайдамацький рух — це національно-визвольна та соціальна боротьба українського народу проти польського панування на Правобережній Україні у XVIII столітті.

Коліївщина (1768 р.) — найвищий етап гайдамацького руху, який переріс у масштабне національно-визвольне повстання на Правобережній Україні проти польського панування.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У наведеній пам’ятці (гравюрі І. Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», 1706 р.) уславлено здобутки та успіхи гетьмана в культурно-просвітницькій сфері.

На гравюрі зображено гетьмана Івана Мазепу в оточенні алегоричних постатей, які уособлюють різні науки та чесноти.

У верхній частині гравюри ви бачите сім церков, які були побудовані або капітально відреставровані коштом Мазепи в Києві та інших містах (зокрема Софійський собор, Богоявленська церква Братського монастиря тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

На фото зображено гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

У центрі композиції зображено Івана Мазепу в образі лицаря-захисника православної віри та наук

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Розглянута пам’ятка є яскравим прикладом гравюри ( Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.).

Гравюра – це відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на металевій пластині (міді). 

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

В уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Богдан Хмельницький (близько 1595 – 1657 рр.) — видатна постать в історії України, гетьман Війська Запорозького (з 1648 р.), полководець, дипломат і засновник Української козацької держави – Гетьманщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

На фото зображено козацькі клейноди (символи влади).

Козацькі клейноди — це військові атрибути, знаки влади та гідності, які використовувалися у Війську Запорозькому. До основних клейнодів належали:

• Булава (найвища ознака влади Гетьмана).

• Корогва (головний прапор).

• Бунчук (знак влади Гетьмана чи Кошового отамана).

• Печатка.

• Литаври (військовий музичний інструмент, що був ознакою полковника або курінного отамана).

• Пернач (знак влади полковника).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові відбулося в 1586 р.

У 1586 році Львівське Успенське братство, отримавши грамоту від Антіохійського патріарха Йоакима, оформило свій статут, який передбачав, зокрема, і створення школи. Ця школа, відома як Львівська братська школа, стала першим навчальним закладом такого типу в Україні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Збереження судочинства на основі норм «Руської правди» одна з характерних рис суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського в XIV–XV ст.

Ця політика ґрунтувалася на принципі: «Старого ми не рушимо, а нового не вводимо», що дозволило литовським князям мирно інкорпорувати слов'янські землі та їхню еліту, зберігаючи їхній звичний уклад життя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Описані події стосуються Битви на Синіх Водах, яка відбулася близько 1362 року.

Пояснення

• Битва на річці Сині Води (Синюха, притока Південного Бугу) була вирішальною військовою кампанією, яку очолив Великий князь Литовський Ольгерд Гедимінович (роки правління 1345–1377).

• У цій битві литовсько-руські війська розгромили об'єднані сили монголо-татарських правителів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У 1238 році князь Данило Романович (разом із братом Васильком) здійснив похід на місто Дорогочин, яке належало німецьким рицарям Тевтонського ордену.

Ця перемога під Дорогочином (1238 р.) зупинила просування хрестоносців на Волинь і стала ключовим етапом у відновленні цілісності Галицько-Волинського князівства, після чого Данило того ж року остаточно утвердився в Галичі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У фрагменті з історичного джерела йдеться про битву на річці Калці.

Битва на річці Калці відбулася 31 травня 1223 року і була першою великою сутичкою руських князів і їхніх союзників половців із монгольськими (татарськими) військами.

Уривок чітко вказує на причину поразки руських військ — незгода і заздрість між князями (зокрема згадується Мстислав Удатний, Мстислав Романович та Мстислав Святославич), а також перемогу татар, якої «не бувало ніколи». Це відповідає трагічному опису битви на Калці.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Пам’ятником, зображеним на листівці початку ХХ ст. запровадження християнства як державної релігії.

На листівці зображено Пам'ятник князю Володимиру Великому в Києві, встановлений у 1853 році.

• Князь Володимир Святославич (Великий) є історичною постаттю, яка здійснила Хрещення Русі у 988 році, запровадивши християнство як державну релігію Київської держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Літописець оповідає про здійснення полюддя.

Полюддя — це збір данини з підвладного населення у Київській Русі. 

Уривок описує процес повторного збору данини у 945 році князем Ігорем, за що той був убитий древлянами.

Ця подія призвела до реформ його дружини, княгині Ольги, яка встановила уроки (фіксований розмір данини) та погости (місця збору данини), що поклало кінець системі полюддя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

На картосхемі позначено межі розселення Трипільської культури. Характерним для цих племен було будівництво глинобитних жител з дерев'яним каркасом.

Ці будинки були прямокутної або овальної форми, часто двоповерхові, й розташовувалися вони у великих поселеннях, які іноді називають протомістами.

Відповідь – А.

Українська Гельсінська група була утворена в 1976 р. (після Гельсінської наради 1975 р.) і ставила за завдання ознайомлення громадськості з правами людини.

До правильних думок підштовхне завдання № 18 (якщо його розв’язано правильно).

Олесь Гончар, радянський письменник, був підданий критиці за роман «Собор», але дисидентом його назвати важко. Алла Горська, яскравий представник плеяди шістдесятників, трагічно загинула у 1970 р.. Суспільна діяльність Івана Драча припадає на кінець 1980-х років, натомість у 1970-х намагався уникати зв’язків з дисидентами (зокрема у 1976 р. – лауреат премії ім. Т. Шевченка).

Відповіді: 147.

Учасники мали б визначити, що «українські землі колишньої австро-угорської монархії» – це Західноукраїнська Народна Республіка. Потрібно вказати положення Конституції (Тимчасовий основний закон) тобто внутрішньополітичні положення. Отже, зрозумівши, про яке державне формування йдеться, можемо вибрати варіант 1.

Переглянувши ще раз завдання № 24, визначимо і виконавчий орган – варіант 5.

Якщо пригадати, що столицею ЗУНР було м. Львів (Лев), тоді і останній варіант не буде проблемою.

Відповіді: 145.

Варіант Б мав би бути останнім (виходячи з розуміння завдання № 22).

Залишаються три варіанти. Якщо ви пам’ятаєте, що референдум про незалежність був одночасно і виборами першого Президента, то й першу позицію виберете правильно.

Серед варіантів А та В треба визначити, що є головним у формуванні держави. Про що зрештою наголошував М. Міхновський в далекому 1917 р., коли українські землі отримали шанс здобути незалежність. Ішлося в той час про формування армії, і М. Міхновський почав формування зі створення клубу ім. Полуботка, а згодом і українізованого полку Б. Хмельницького. Тому варіант В буде другим, варіант А, який залишився, стане у «свою комірку».

Відповіді: ГВАБ.

Розгляньте уважно світлини. На всіх зображені військові в різний відтинок часу. Власне, військова форма змогла б допомогти хлопцям легше зорієнтуватися, в який час зроблена та чи інша світлина.

Однак на світлинах є й окремі написи. У варіанті А зображений напис «Даеш Киев», а переправа через річку (очевидно, Дніпро) дає підстави зробити висновок, що це події Другої світової війни.

Варіант Б: зображений плакат «Долой монархію – здраствует республика» свідчить про повалення монархії (а це події 1917 р.).

У варіанті В цивільні несуть лозунг, де можна прочитати «Карпатська Україна». У завданні № 11 уже розглянуто питання Карпатської України.

І останній варіант Г: написи відсутні, однак факт світлини промовистий. Військові виносять з храму предмети релігійного призначення – це час середини 30-х років, коли релігія вважалась «Опіумом для народу».

Відповіді: БГВА.

Відповіді А, де є термін «раднаргоспи», ми можемо побачити в завданні № 16, і поставити у відповідність.

Варіант Б поняття «застій» траплявся нам у завданні № 18. Якщо ми його розв’язали правильно, то й зараз поставимо у відповідність.

Варіант Г містить терміни «сепаратизм», «волонтерський рух» – поняття, що на слуху сьогодні.

У варіанті Д можна зачепитися за поняття «відбудова»: тобто щось було, згодом зруйнували, а далі відбудували. У лівій колонці лише період «Україна в перші повоєнні роки» підходить до нашого поняття. Інколи цей період називають «Повоєнної відбудови».

Відповіді: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–Г.

Варіант 2 видається найлегшим. Слова маркери «Однині воєдино зливаються…. » мали б підказати про Акт Злуки.

Варіанти 1 і 3 говорять про міжнародні угоди. У першому слова «визнають незалежність України і Білорусії…» мали б підказати про Ризький договір. У третьому йдеться про те, що «польські та українські війська діють як війська союзні…» – підказка про Варшавську конвенцію.

Залишається варіант 4: пригадайте, про що йшлося в завданні № 1 цього тестового зошита, і зрозуміємо, що йдеться про проголошення Першого Універсалу.

Відповіді: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

«Комісари» – мала б бути асоціація з політикою більшовиків, відповідно – УСРР;

Секретаріати запам’ятовуються за містами: Київ (УНР Центральної ради) – Генеральний (секретаріат), Львів (ЗУНР) – Державний, Харків – Народний.

Залишається Українська Держава п. Скоропадського, виконавчий орган котрої – Рада Міністрів.

Відповіді: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

«Кіборг» – поняття, яке містить програма ЗНО з історії України, воно стосується практично нашого сьогодення.

Уперше це термін застосовують у 1960-х роках і пов’язують з розширеними можливостями людини. Ці розширені можливості, практично надлюдини, давали можливість українським військовим протистояти російській агресії в Донецькому аеропорту. Військових, які захищали Донецький аеропорт, у сучасному українському суспільстві назвали кіборгами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Період початку 1990-х – найважчий в економічному розвитку молодої держави. Саме тому в 1991 р., як бачимо з умови завдання, максимальний номінал становив 100 купоно-карбованців, а вже через чотири роки практично всі працюючі громадяни України стали «мільйонерами».

Розуміючи економічні засади, можна легко виконати подане тестове завдання. Зростання курсу національної валюти НЕ веде до зростання нулів на національних купюрах. Якщо країна продає, тобто товари експортуються, значить добре працює економіка, і немає потреби збільшувати номінали. А те, що громадяни отримували заробітну плату в кілька мільйонів не означало збільшення реальних доходів населення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.)

Нагадаємо, що завдання мають бути пов’язані між собою з джерелом. Визначивши, що уривок стосується періоду «перебудови», можемо виконати і це завдання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.)

Із цим завдання може виникнути деяка складність щодо варіанту В, однак в уривку нічого не йдеться про «економічне процвітання». Наголос у завданні зроблено на слові «незвичним», тобто таким, чого не було раніше.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.)

Уважно прочитавши уривок, визначаємо слова-маркери: «багатомандатні округи» (виборчі округи, у яких обирають кількох депутатів, і за кожного з них виборець голосує персонально), «індивідуальна трудова діяльність». Це й підказує, що йдеться про період «перебудови».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)

В умові завдання зазначено роки «застою», тобто період історії України в час загострення кризи радянської системи.

Пригадаймо характерні риси періоду «застою»: однопартійна система (закріплена в Конституції СРСР), придушення будь-яких проявів інакодумства тощо. Інколи цей період історики називають «неосталінізмом».

Представники інтелігенції гостріше від інших верств суспільства відчувала наступ тоталітаризму. Саме вони виявляли свій протест у проведенні окремих заходів, випуску «самвидаву», підтримці руху кримських татар тощо.

Пригадавши характерні риси, притаманні цьому періоду, варіанти Б та В відкидаємо. Зайвим буде і варіант Г – притаманний для періоду післявоєнної відбудови (збройна боротьба з тоталітаризмом притаманна здебільшого Західній Україні).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Розглянувши подану карикатуру, зазначаємо: два персонажі – один представляє США (про це свідчить прапор на «циліндрі» і напис), другий у вишитій сорочці з добрячим шматком м’яса. Написи, що містить карикатура, дають можливість пригадати протистояння між СРСР та США, зокрема в економічних питаннях.

Варіанти Б, В, та Г стосуються внутрішніх завдань економічного розвитку країни. Натомість лише «надпрограма» була складовою пропаганди Микити Сергійовича Хрущова щодо протистояння зі США.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Раднаргоспи – це державні органи, які здійснювали управління дорученою їм галуззю промисловості. Були створені в 1957 р., ліквідовані в 1965 р. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоб ліквідувати протиріччя між галуззями й територіальними інтересами.

Раднаргоспи – це управління економікою регіонів, тобто управління на місцях, на певній території тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – першій половині 1950-х рр.)

У цьому випадку маємо уривок з історичного джерела про голод 1946-1947 рр., де йдеться про посуху й способи обробітку землі. Саме спосіб обробітку дає підказку правильної відповіді.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – першій половині 1950-х рр.)

В уривку йдеться про бажання уряду УРСР узяти участь у «Конференції Об’єднаних Націй у Сан-Франциско». Ці слова-маркери підказують, що йдеться про дату квітень 1945 – Україна – співзасновниця ООН (ця дата є в програмі ЗНО з історії України).

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

У пропонованому завданні подано світлини Романа Шухевича (Тараас Чупринки), керівника Української повстанської армії, та Сидора Ковпака, командувача радянських партизанських загонів, який у 1943 р. організував рейд «Від Путивля до Карпат».

Сидір Ковпак – єдиний радянський діяч часів Другої світової війни, котрого учасники мали б розпізнати.

Однак спробуємо виконати це завдання, не знаючи хто є хто. Отже, перед нами дві світлини, на одній з яких – військовий діяч в українській формі (зображення тризуба), а на другій – діяч також у військовій формі.

Варіант А говорить про дисидентський рух. Учасники цього руху не використовували збройну боротьбу, отже цей варіант відпадає.

Також відпадає і варіант В, тому що світлина перша (де зображений тризуб) не може характеризувати радянських партизан. До того ж, раз є дві світлини, це означає, що їх мало б щось об’єднувати. І такою об’єднавчою ланкою є опір німецьким окупантам в роки Другої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Східна Галичина, що входила до складу Польщі, Закарпаття – спочатку до Чехо-Словаччини, а напередодні війни – до Угорщини. Залишається Північна Буковина та Бессарабія – до Румунії.

До речі, у програмі ЗНО з історії є дата 1920 р. – Бессарабський протокол, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії. Пригадавши цю дату, також можна виконати завдання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

На листівці читаємо «Батько Прем’єр о. Августин Волошин». Це прізвище ідентифікуємо з Підкарпатською Руссю (1938 р.), Карпатською Україною (1939 р.) тобто з регіоном Закарпаття.

Однак усі чотири варіанти говорять про Закарпаття. І тут власне знання дат мало б допомогти.

Варіанти Б та В – це події після Другої світової війни, залишаються варіанти А та Г.

На листівці зазначено, що Августин Волошин уже є Прем’єром, тобто варіант А відпадає. Залишається єдиний правильний варіант.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Дату першої п’ятирічки містить програма ЗНО, тобто, пригадавши роки 1928/1929–1932, зрозуміємо, що йдеться про період модернізації промисловості, будівництво нових фабрик та заводів, іншими словами, про намагання СРСР подолати технічну відсталість країни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.).

Серед переліку є й прізвище Агатангела Кримського (що на фото), секретаря Академії наук України, сходознавця і перекладача. Як зазначають дослідники, він знав близько шістдесяти мов.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Такі завдання насправді чи не найлегші в тестовому зошиті, тому що учасникам треба прочитати мапу. Просто прочитати, що є. У нашому випадку є заштрихована територія з містами Київ, Харків, Вінниця тощо. По сусідству читаємо: Польща, Румунія, РСФРР, і Кримська АСРР. На останньому утворенні треба наголосити: воно виниколо наприкінці 1921 р..

Таким чином, з перелічених діячів будуть зайвими – М. Грушевський (зійшов з політичної «сцени» у 1918 р.,), Є. Петрушевич (який на момент 1921 р. перебував в еміграції), С. Петлюра (що втратив контроль над українськими землями після Ризького договору).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

«Матір’ю міст руських» називали Київ, відповідно пригадавши це зможемо розв’язати завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, визначити хто  відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

А далі хронологія: треба відповісти на запитання: коли ж була «Київська катастрофа»?

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, іншими слова, треба визначити, хто відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

В умові завдання зазначено роки 1917–1918. Якщо перейти до варіантів відповідей і пригадати роки, з'ясуємо таке: «похідні групи» та «Поліська Січ» – це Друга світова війна (1939–1945 рр.); «Січові стрільці» – події Першої світової війни (1914 р.). Нас запитують про створення мілітарного формування. Залишається лише один варіант.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У нашому випадку в завданні № 2  ми визначили, що Львів належав Австро-Угорщині, і це нам підказує картосхема.

Прочитавши поданий у нашому завданні уривок з історичного джерела, ми розуміємо, що слова-маркери «вступ до Львова російських військ» свідчать про бойові дії між двома імперіями (Російською та Австро-Угорською). Зрозумівши, що йдеться про війну, пригадуємо рік.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Тестове завдання спонукає нас знайти «центр нафтодобування в Європі». Учасник, котрий не знає економічного розвитку українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., орієнтувався б на «Європі». І обирав би напевне, цифру, що на захід від Києва, і таки вгадав би правильну відповідь.

Однак значна частина учасників свою відповідь базувала б на своїх знаннях з історії.

Пригадаймо, що наприкінці ХІХ ст. на українських землях Російської імперії відбувалася низка процесів, котрі можна зрозуміти на картосхемі. Зокрема спеціалізація сільського господарства (позиції 2 та 3), чи завершення промислового перевороту у 80-х роках ХІХ ст., формування синдикатів, а це початок ХХ ст.

Звернімо увагу на цифру 1: картосхема нагадує, що цей регіон належав Австро-Угорщині (Східна Галичина), саме він був економічно слабким у процесах розвитку важкої промисловості цього часу. Однак виявлення покладів нафти (пригадайте винайдення гасової лампи у Львові), дозволило заокеанським інвесторам розвинути нафтодобувну промисловість.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

В умові завдання зазначено століття, також важливим є регіон, у нашому випадку – Наддніпрянська Україна.

З варіантів відповідей практично відпадають варіанти В та Г, адже радикали були панівною течією здебільшого в Східній Галичині (зрештою, це поняття пов'язане з релігійністю). Залишається варіанти А та Б. Варто згадати, що національних рух Наддніпрянщини базувався на поглядах М. Драгоманова, котрий обстоював ідею федералізації. Погляди Драгоманова були надзвичайно «живі» для діячів суспільно-політичного руху підросійської України. Пригадайте, що проголошував І Універсал Центральної Ради – автономію. І коли, а правильніше сказати за яких обставини, практично «змусили» М. Грушевського та Ко проголосити IV Універсал, де йшлося про самостійність

Відповідь – Б.

На карті позначено Білу Церкву, де у 1651 році був укладений Білоцерківський договір, який різко обмежував територію Гетьманщини лише Київським воєводством.

Картосхема дає змогу

• 2. Відслідкувати напрямок походу козаків у 1651 р.

  Карта показує маршрути козацьких військ на захід до Берестечка, а потім відступ та бої, що відповідає кампанії 1651 року.

• 5. Показати місце битви, у якій козацьке військо зазнало поразки.

  На карті позначено битву під Берестечком (червень-липень 1651 р.), яка була найбільшою та найбільш трагічною поразкою козацького війська в Національно-визвольній війні.

• 6. Зазначити місце укладення договору, за яким територію Гетьманщини було обмежено Київським воєводством.

Відповідь: 2, 5, 6.

На території сучасної України проживали такі союзи слов'янських племен: сіверяни, поляни, деревляни.

Згадані в літописах слов'янські племена, що жили на території сучасної України, є прямими предками українського народу.

• Поляни — мешкали в середній течії Дніпра, навколо сучасного Києва. 

• Деревляни — жили в лісах на північний захід від полян (сучасна Житомирська область). 

• Сіверяни — населяли лівобережжя Дніпра, басейни річок Десна, Сейм і Сула.

Відповідь: 2, 4, 7.

Послідовність подій на українських землях наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.:

• Б – Ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні: Сейм прийняв це рішення у 1699 році, що згодом призвело до масштабного повстання під проводом Семена Палія.

• А – Об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України: Це відбулося у 1704 році, коли під час Північної війни Мазепа зайняв Правобережжя та фактично відновив єдність Гетьманщини.

• В – Укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою: Договір був укладений восени 1708 року (після переходу Мазепи на бік шведів).

• Г – Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина: Каральна експедиція Меншикова спалила місто 2 листопада 1708 року (це сталося одразу після того, як стало відомо про союз Мазепи зі шведами).

Відповіді: БАВГ.

Хронологія подій:

Б (1238 р.): Розгром хрестоносців під Дорогочином і вигнання їх із міста. Це був перший важливий військовий успіх, що остаточно закріпив за Данилом Волинську та Галичинську землі, відновивши цілісність батьківської держави.

А (1240 р., весна-осінь): Захоплення Києва (після від'їзду з нього Ростислава) і призначення тисяцького Дмитра намісником для захисту міста від татар. Цей захід безпосередньо передував монгольській навалі на Київ.

В (1245-1246 рр.): Поїздка Данила до хана Батия в Золоту Орду. Ця вимушена політична дія була наслідком монгольської навали (1240-1241 рр.) і необхідністю підтвердити свій ярлик на князювання.

Г (1253 р.): Коронація Данила королівським вінцем від Папи Римського. Цей дипломатичний крок був частиною його антиординської політики та спробою залучити європейську допомогу.

Відповіді: БАВГ.

У цьому завданні на встановлення відповідності серед запропонованих видань проблем, напевно, не виникне з «Енеїдою» Івана Котляревського. Цей твір докладно розглядають на уроках української літератури, а на уроках історії також згадують як перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 року.

Прочитавши праву колонку завдання, розуміємо, що серед видань є як твори й пам’ятки, так і журнали й часописи. Щоб знайти характеристику «Історії русів», шукатимемо слова, пов'язані з «історією». Таке слово знаходимо у варіанті В та Д. Однак у варіанті Д йдеться про часопис, тобто видання, що виходило періодично, з певною регулярністю. Натомість у варіанті В йдеться про пам’ятку, твір, що поширювався серед українського суспільства спочатку в рукописному варіанті, а згодом був надрукований.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання в темі «Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.» серед фактів називає і журнал «Основа», що був пов'язаний з першими громадівцями. Залишається варіант 4. Слово «громада» в правій частині завдання трапляється у варіанті Б (варіант А вже пов'язаний із журналом «Основа»).

Відповіді: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

Правильна відповідність між іменами історичних постатей та їхніми посадами:

• 1 – А (Іван Мазепа – гетьман Війська Запорозького): Керував Лівобережною Україною (Гетьманщиною) протягом 1687–1709 років.

• 2 – Б (Семен Палій – полковник Фастівського козацького полку): Лідер національно-визвольного повстання на Правобережжі, відомого як «Паліївщина».

• 3 – Д (Кость Гордієнко – кошовий отаман Війська Запорозького Низового): Очолював запорожців, разом із Мазепою виступив проти Петра І на боці шведа Карла XII.

• 4 – Г (Феофан Прокопович – ректор Києво-Могилянської академії): Видатний церковний діяч, учений-енциклопедист та професор академії.

Відповіді: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

1-Д. «Полюддя». Описує процес збирання данини князем («Приспіла осінь, і став він замишляти [похід] на древлян, прагнувши добути більшу данину…»)

2-В. «Язичництво». Описує віру в багатьох богів (Перун, Хорс, Дажбог та ін.) і принесення їм жертв («І поставив він кумири на пагорбі…»), що є основою язичництва.

3-Б. «Шлюбна дипломатія». Описує укладення міжнародного шлюбу («видав Ярослав сестру свою за Казимира [князя лядського]») з політичною вигодою (отримання полонених), що є суттю шлюбної дипломатії.

4-А. «Племінний союз». Перераховує слов'янські племена, що жили осібно («Поляни, що жили осібно… і називалися полянами, а деревляни теж… і називалися древлянами…»), і є прикладами племінних союзів.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Пригадаймо: про університети вже йшлося в завданні 48 цього варіанта сертифікаційної роботи. Якщо ви правильно його виконали, то в пропонованому завданні варіанти Б та В сміливо відкинете як некоректні, адже Київський і Харківський університети було створено в першій половині ХІХ ст.

Залишається варіанти А та Г. У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є дата – 1865 рік – відкриття Новоросійського університету, що був розміщений в Одесі. Зрештою, у Програмі також є дата відкриття університету в Чернівцях (1875 рік).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Ті випускники, які готуються до тестування з історії легко впізнають на фото Михайла Грушевського – ученого-історика, автора праці «Історії Україна-Руси», громадського та політичного діяча, члена Академії Наук.

З підслуханого серед учасників ЗНО: «Раз в окулярах, значить вчений» ????.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

Лихварство (надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при його погашенні) – це поняття, пов'язане з економічною складовою суспільного життя. Тому, проаналізувавши варіанти відповідей, відкидаємо варіант А: політика «нової ери» до економіки «не в’яжеться».

Залишаються три варіанти. Ще раз перечитаймо умову завдання: нас запитують, що допомогло «подолати лихварство». Звісно, коли селяни почнуть емігрувати, тобто залишати свою домівку, вони не подолають лихварство (вдома). Із розвитком промисловості в Східній Галичині та Буковині в другій половині ХІХ ст., було геть зле, а з монополізацією й поготів. Тому в нас залишається єдиний варіант – розгортання кредитної кооперації.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

В умові завдання йдеться про громадівський рух, який розгортався передусім у Наддніпрянській Україні. Таким чином, поняття москвофіли і народовці відпадають, адже вони характеризують суспільний-політичний рух українських земель Австро-Угорської імперії. Залишаються варіанти А та В.

Якщо учасники зовнішнього незалежного оцінювання розуміють значення терміна «радикал» і обізнані з діяльністю громадівців, то виберуть правильну відповідь – українофіли.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одна з надважливих реформ, здійснених у Російській імперії 1861 року – скасування кріпосного права. Таке скасування дало можливість селянам обирати шляхи свого існування. Вони могли або залишатись у селі, виконувати оброк і називатись тимчасовозобов’язаними; або брати довгостроковий кредит, домовлятися з поміщиком, купувати землю і таким чином бути на ній господарем; або ж іти до міста й працювати на фабриці чи заводі. Знаючи про ці можливості селян, доходимо висновку про соціальне розшарування селянства.

Відповідь – Г.