ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати відокремлені додатки, визначати умови їхнього відокремлення та правильно ставити розділові знаки при таких конструкціях.

Відокремлений додаток – це додаток, виділений інтонаційно й розділовими знаками для надання йому більшої смислової ваги. Найчастіше відокремлює в разі поєднання з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, наприклад, особливо.

Відокремлений додаток маємо в реченні Сучасна парфумерія, крім ефірних олій, часто використовує їхні очищені синтетичні аналоги, які є стабільнішими, дешевшими, безпечнішими та мають прогнозовану якість.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Підмет – це головний член двоскладного речення, що означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. Роль підмета виконує виділене в тексті слово аромат.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні У багатьох народів вінок вважають оберегом, символом дівування до виділеного фрагмента ставимо запитання де?. Йому відповідає складнопідрядне речення місця Куди попливе вінок, пущений на воду, звідти треба виглядати дівчині нареченого, від головної частини якого до залежної ставимо запитання куди?.

У реченні Вінки надягали дівчата, ними прикрашали на свята родючості худобу до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення В Україні вважали, що вінок захищає дівчину від недоброго ока і злих духів, від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?.

У реченні Здавна в Україні поширений обряд у купальську ніч ворожити з вінками до виділеного фрагмента ставимо запитання як довго? коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу Коли дівчина виходила заміж, то вже носила на голові хустку, намітку або очіпок, від головної частини якого до залежної ставимо запитання коли?.

У реченні Вінок із квітів в уявленнях давніх греків мав Зефір – бог західного вітру до виділеного фрагмента ставимо запитання який?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення Весільний вінок – останній вінок у житті дівчини, який плетуть дружки на дівич-вечорі, від головної частини якого до залежної ставимо запитання який?.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати розділові знаки в реченні й пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Д: тире відокремлюємо поширену прикладку наприкінці речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння утворювати форми наказового способу, пасивні дієприкметники й дієприслівники недоконаного виду, а також правильно узгоджувати ці форми в структурі речення.

Зверніть увагу, що правильна форма наказового способу дієслова відвідати в першій особі множини (ми) – відвідаймо.

Пасивні дієприкметники утворюємо від основи неозначеної форми перехідних дієслів (минулого часу – від дієслів доконаного виду, теперішнього – від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -ен- і -т-: сяяти – осяяний.

Милуватися – дієслово І дієвідміни недоконаного виду, від нього утворюємо дієприслівник недоконаного виду за допомогою суфікса -ючи й постфікса -сь: милуючись.

Отже, правильно заповнити пропуски в цьому реченні треба так: Відвідаймо цей старовинний замок, осяяний променями вечірнього сонця, і, милуючись навколишньою панорамою, зможемо відчути справжній подих історії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Правильно: згідно з, відповідно до.

Правильна форма числівника чотириста п’ятдесят у родовому відмінку: чотирьохсот п'ятдесяти. У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прислівників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: найшвидше.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника чи прислівника: більш швидко.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найшвидше.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника чи прислівника: найбільш швидко.

У творенні ступенів порівняння слово самий не вживаємо. 

Отже, правильно заповнити пропуски в цьому реченні треба так: Згідно з рішенням приймальної комісії, консультації для чотирьохсот п'ятдесяти абітурієнтів розпочнуться якнайшвидше, щоб усі отримали відповіді на складні запитання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати спосіб написання складних слів (разом чи через дефіс) залежно від їхньої словотвірної моделі, походження, морфемної будови та типу першої частини.

Зауважмо, складні слова, утворені від залежних слів (підрядного словосполучення), пишемо разом: кисломолочний, бо кисле молоко.

Разом також пишемо слово перекотиполе, бо це складний іменник, утворений від дієслова у наказовому способі (перекоти) та іменника (поле).

Пишемо разом слова з першими часто вживаними іншомовними та питомими українськими частинами на голосний і приголосний: абро-, авіа-, авто-, агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді-, веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, макро-, мета-, метео-, міні-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, смарт-, соціо-, теле-, топ-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно-, іно- (іншо-, інако-), лже-, само-: авіарейс, вебсайт, мінісет, топмодель, макроекономіка.

Слова з іншомовною частиною анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- теж пишемо разом: експрем’єр.

Треба писати з дефісом:

• складні прикметники, утворені від сполучень незалежних слів (однорідних або неоднорідних): черепно-мозковий;
• складні прикметники, перша частина яких числівник, записаний словом: шестиденний;
• складні прикметники, перша частина яких закінчується на -ико (-їко): героїко-романтичний;
• складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного звука: член-кореспондент.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова зі спрощенням у групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- відбувається спрощення, тобто приголосні [д], [т] й [к] випадають: перехрестя – перехресний, злість – злісний, заздрість – заздрісний, очистити – очисний, тиждень – тижневий, густий – гуснути, провісник – провісницький, пристрасть – пристрасний, область – обласний.

Спрощення не позначають на письмі, а лише у вимові у словах: баластний, кістлявий, тенісистці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати спосіб написання прислівників (разом чи окремо) залежно від їхнього походження, морфемної структури та ступеня лексикалізації іменника в прислівниковій сполуці.

Зауважмо, що разом пишемо прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, прийменника з віддієслівним коренем, прийменника з коротким (нечленним) прикметником: улітку, донині, занадто, засвітла, навесні, відтоді, потихеньку, навічно, навесні, начисто, зранку.

Окремо пишемо прислівникові сполуки, що складаються з прийменника й іменника, у яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і поєднаним із ним іменником можливе означення, виражене прикметником, займенником, числівником: до вподоби, без упину, в основному, по одному.

Відповідь – Б.